Научная статья на тему 'Особливості формування системи критеріїв та індикаторів для оцінки сталого розвитку лісового господарства України'

Особливості формування системи критеріїв та індикаторів для оцінки сталого розвитку лісового господарства України Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
81
20
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
критерії та індикатори сталого розвитку лісового господарства / ефективне лісокористування / міжнародний / національний та операційний рівні управління лісовим господарством / criteria and indicators of sustainable forestry development / efficient forestry use / international / national and local forestry management levels

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — О П. Павліщук

У контексті міжнародних підходів до оцінки сталого управління лісами та з врахуванням вагомого доробку вітчизняних і зарубіжних науковців окреслено основні особливості формування системи критеріїв та індикаторів для оцінки сталого розвитку лісового господарства України. Визначено значення системи критеріїв та індикаторів для забезпечення сталого, екологічно збалансованого ведення лісового господарства. Конкретизовано мету формування та функціонування системи критеріїв та індикаторів на різних рівнях господарювання.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по экономике и бизнесу , автор научной работы — О П. Павліщук

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Features of criteria and indicators system forming for sustainable forestry development in Ukraine assessment

In the context of international approaches to sustainable forest management assessment the basic features of criteria and indicators system forming in Ukraine are presented taking into account considerable reserve of many scientists. Criteria and indicators system role in providing sustainable, ecologically balanced conduct forestry is defined. The purpose of criteria and indicators system forming and functioning is specified at different levels of management.

Текст научной работы на тему «Особливості формування системи критеріїв та індикаторів для оцінки сталого розвитку лісового господарства України»

Науковий iticiiiiK, 2005, вип. 15.7

УДК 630*9 Acnip. О.П. Павлщук - НЛТУ УкраНи

ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ КРИТЕРПВ ТА 1НДИКАТОР1В ДЛЯ ОЦ1НКИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА УКРА1НИ

У контекст мiжнародних пiдходiв до оцiнки сталого управлiння люами та з врахуванням вагомого доробку в^чизняних i зарубiжних науковцiв окреслено основ-hí особливостi формування системи критерпв та iндикаторiв для оцшки сталого роз-витку лiсового господарства Укра!ни. Визначено значення системи критерпв та шди-каторiв для забезпечення сталого, eкологiчно збалансованого ведення люового господарства. Конкретизовано мету формування та функцюнування системи критерпв та iндикаторiв на рiзних рiвнях господарювання.

Ключов1 слова: критерп та шдикатори сталого розвитку лiсового господарства, ефективне люокористування, мiжнародний, нацiональний та операцшний рiвнi управлiння лiсовим господарством.

Doctorate О.Р. Pavlischuk - NUFWT of Ukraine

Features of criteria and indicators system forming for sustainable forestry

development in Ukraine assessment

In the context of international approaches to sustainable forest management assessment the basic features of criteria and indicators system forming in Ukraine are presented taking into account considerable reserve of many scientists. Criteria and indicators system role in providing sustainable, ecologically balanced conduct forestry is defined. The purpose of criteria and indicators system forming and functioning is specified at different levels of management.

Keywords: criteria and indicators of sustainable forestry development, efficient forestry use, international, national and local forestry management levels.

Усвщомлюючи загрозу глобально! еколопчно! катастрофи, пов'язано! íз надмíрним навантаженням на довкшля, що спричиняе незворотш змши кль мату та шдняття рíвня свггового океану, кислотш опади та запустелювання великих територш, виснаження природних ресурЫв, в тому чи^ i деградащю люових екосистем (основного стабшзуючого елемента природного довкшля), свггова спшьнота визнала за необхщне об'еднати зусилля в напрямку забезпечення сталого розвитку люового господарства як вагомого чинника гармо-ншного сшвюнування людини i природи. Завдяки багатьом мíжнародним íhí-щативам з цих питань окреслено не тшьки основш принципи сталого люоко-ристування, але й запропоновано критери та шдикатори як важливий шстру-мент люово! пол^ики кожно! кра1ни, який дае змогу оцшити прогрес у сфeрí сталого управлшня люами та покращити практику ведення люового господарства яка б вщповщала потребам тепершнього та майбутнього поколшь [1-6].

На жаль, Украша, шдтримуючи стратегда сталого розвитку люового господарства [7-9], приеднавшись до Гельсшського процесу щодо сталого управлшня люами [1, 2], офщшно не схвалила перелш критерпв та шдикато-рíв, що не тшьки стримуе реформування люового господарства, але й гальмуе процес штеграци нашо! держави до Свропейського Союзу. Отже, метою стат-т е окреслення основних особливостей формування системи критерпв та íh-дикаторíв для оцшки сталого розвитку люового господарства Укра1ни як у контекст мíжнародних шдходíв до оцшки прогресу в напрямку забезпечення

сталого люокористування, так i з огляду на вагомий доробок вггчизняних i за-рубiжних науковцiв з окреслених вище питань.

Враховуючи важливiсть единого та зрозумшого тлумачення використо-вуваних терммв, науковi працi i документи мiжнародних конференцiй, що стосуються сталого управлшня лiсами [1, 10-20], варто критери сталого роз-витку лiсового господарства розглядати як сукупшсть основних вимог, за яки-ми ощнюеться втшення у практику лiсокористування принципiв сталого роз-витку лiсового господарства та визначаеться вщповщшсть лiсокористування загальним положенням концепци сталого ведення лiсового господарства.

Шд iндикаторами сталого розвитку люового господарства потрiбно розумiти кiлькiсну або яюсну характеристику кожного критерiю, що при пе-рiодичному спостереженнi розкривае основш тенденци у сферi збереження, охорони, вщтворення та використання люових ресурсiв, вказуючи тим самим на стушнь досягнення прогресу в напрямку забезпечення сталого люового господарства [10-20].

Проведений аналiз роботи найбiльш вщомих форумiв зi сталого управлшня лiсами [21] дае змогу в рамках дано! статл тiльки зауважити, що критери та шдикатори, розроблеш на мiжнародному рiвнi пiд час Гельсшсь-кого процесу, охоплюють широкий спектр питань, пов'язаних iз шдтримкою та примноженням лiсових ресурсiв, !х внеском у глобальнi вуглецевi цикли, збереженням здорових, стiйких i багатих на бiорiзноманiття лiсових екосис-тем, шдтримкою !х продуктивних, водо- та грунтозахисних функцiй, а також iз забезпеченням соцiально-економiчних потреб суспiльства та розробкою ефективно! структури управлiння люами. Актуальнiсть цих проблем для Ук-ра!ни, схожi природноклiматичнi умови европейських держав, а також вщпо-вщт стратегiчнi напрямки, пов,язанi з охороною, збереженням i використан-ням люових ресурсiв, дають змогу розглядати !х як базовий перелiк критерив та iндикаторiв, затверджених пiд час третьо! мшютерсько! конференци iз за-хисту лiсiв Свропи (Лiсабон, 1998).

Численш працi вiтчизняних i зарубiжних науковщв, серед яких -В.Д. Байтала, В.Г. Дубiн, П.В. Кравець, П.1. Лакида, А.Б. Никитин, Л.В. По-рошина, О.Н. Федоренко, О.1. Фурдичко, P. Brang, F. Castañeda, C. Colfer, B. Courbaud, A. Fischer, D. Floyd, M. Funston, H. Granholm, M.B. Lane, G.T. McDonald, R. Prabhu, G. Shepherd та ш. - св^ать про необхщшсть фор-мування та функцiонування системи критерив та iндикаторiв на рiзних рiвнях управлiння (мiжнародному, нацiональному, регюнальному та локальному) як вагомого чинника забезпечення ефективного та невиснажливого люокористу-вання, покращення екологiчних та соцiально-економiчних функцiй лiсiв та забезпечення люового спадку для майбутнiх поколiнь [10, 12-15, 19, 22-27].

Погоджуючись з цим, зауважимо, що концепщя сталого розвитку, змь нюючи традицшш тдходи до процесу лiсокористування, вимагае вдоскона-лення системи його оцiнки з акцентуванням уваги не тшьки на економiчнiй, але й на еколопчнш та соцiальнiй значущостi лiсiв. Володшня потужною ресурсною базою, значення яко! зростае не тiльки з огляду на li важливу бюс-феростабiлiзуючу функцiю, та об'ективна необхщшсть пiдтримки високо!

^уковий вкник, 2GG5, вип. 15.7

якост життя теперiшнього та мaйбyтнього поколшь зумовлюють потребy ви-роблення вщповщнох' стрaтегiï розвитку держави, спрямовано1' на врегулю-вання подекyди протилежних еколопчних та економiчних iнтересiв суспшь-ства, розроблення д!евих мехaнiзмiв ïï реашзаци та ефективних iнстрyментiв контролю. Саме це дае змогу розглядати систему критерив та шдикатор!в як одну 1з важливих умов забезпечення сталого, екологiчно збалансованого ве-дення люового господарства Украши (рис. 1).

Еколопчний блок принцишв/

Еколопчна сталкть

Концепц1я \ cтaлoгo розвитку > лicoвoгo ^гocпoдapcгвa/

Социальна \ / Економчна

Економнчний блок ■ Л принцип1в

стaлlсть

ч ' \ / \ /

статсть

Coцiaльнo-пpaвoвий блок принцитв

СО]

4§дигагори сощально-щивового блок

Рис. 1. Концепця сталого розвитку л^ового господарства Укрални: сталкть, принципи, критерИ, тдикатори

Розглядаючи систему критерив та шдикатор!в сталого розвитку л1со-вого господарства як вагомий чинник забезпечення ефективного, збалансованого та сощально-ор!ентованого користування люовими ресурсами, важли-вий елемент системи шформацшного забезпечення люоуправлшня, що сприяе узгодженню загальноевропейських та нацюнальних стaндaртiв веден-ня люового господарства [10, 12, 13], вггчизняш нayковцi не прид1ляють дос-татньо1' уваги оперaцiйномy р1вню yпрaвлiння (р!вню лiсогосподaрського тд-приемства). На нашу думку, це не тшьки зменшуе загальну ефективнiсть л1-сово1' полггики держави, але й гальмуе сталий розвиток л1сового господарства з врахуванням принцишв рацюнального та невиснажливого користування.

Адже юнуюча система його оцiнки, представлена даними державного облжу лiсового фонду, матерiалами державно! статистично! звiтностi, екологiчного мошторингу, лiсового та земельного кадастрiв, матерiалами базового та без-перервного люовпорядкування, документами бухгалтерсько! звiтностi шд-приемств та iншими джерелами, виконуе, насамперед, контролюючу фун-кцiю, але недостатньо ефективно вщображае iнформацiйну, пов'язану з еко-логiчним та соцiальним значенням лiсiв. Вона не враховуе об'ективну необ-хiднiсть економiчного стимулювання сталого ведення люового господарства. Оскiльки формуеться система оцшки сталого розвитку люового господарства Укра!ни на основi критерпв та iндикаторiв з врахуванням найбшьш проблем-них аспектiв ведення люового господарства, пов'язаних з функцiонуванням люових екосистем, забезпеченням екологiчних, економiчних i соцiальних потреб суспiльства, то, особливо на рiвнi держлiсгоспiв, як основних люогос-подарських одиниць, вона повинна виконувати не тшьки шформацшну й контролюючу функцп, але й сприяти покращенню практики люокористуван-ня, вщображати бажанi змiни i тенденцп та своечасно спрямовувати зусилля в напрямку досягнення поставлено! мети.

Таким чином, особливо на рiвнi держшсгосшв, юнуе необхщшсть функцiонування системи критерпв та iндикаторiв як iнструменту лiсовоï политики, який, поряд iз засобами економiчного стимулювання сталого люоко-ристування, дасть змогу покращити стан лiсовоï ресурсноï бази, забезпечить ефективне та рацюнальне ведення лiсового господарства та в цшому спри-ятиме функщонуванню лiсових пiдприемств з врахуванням основних еколо-гiчних i лiсiвничих вимог. Отже, наведений коментар дае змогу конкретизу-вати мету формування та функцюнування системи критерпв та iндикаторiв на рiзних рiвнях господарювання. Зокрема, на мiжнародному рiвнi критерiï та шдикатори е шструментом, який сприятиме:

• створенню едино! бази даних, як стосуються стану л1с1в св1ту, можливостей виконання ними еколопчних, економ1чних та сощально-культурних функцш з метою виршення глобальних еколопчних проблем, що загрожують шну-ванню людства, а також забезпечення основних потреб тепершнього та май-бутнього поколшь;

• покращенню м1жнародного ствроб^ництва з метою розроблення спшьних положень, рекомендаций i визначення довгострокових стратегш лшокористу-вання та вiдповiдно формування единих пiдходiв i вимог до системи оцшки просування кра!ни в напрямку сталого розвитку лшового господарства, вклю-чаючи чiтке та однакове тлумачення використовуваних термiнiв, методики збору, обробiтку, розповсюдження iнформацi! тощо;

• узгодженню важливих аспекпв мiжнародно! торгiвлi деревиною, пов'язаних iз забезпеченням вiдповiдностi ведення лшового господарства принципам сталого розвитку, еколопчним i соцiально-економiчним вимогам до процесу вирощування лiсу, його заготiвлi, транспортування та перероблення.

На нацюнальному р1вш застосування системи критерпв та шдикатор1в буде корисним для:

• контролю за виконанням мiжнародних зобов'язань Укра!ни, пов'язаних з рь шеннями конференцл ООН з навколишнього середовища та розвитку, конференциями мiнiстрiв iз захисту лiсiв Свропи, а також положень, визначених

Науковий вкник, 2005, вип. 15.7

Концепщею сталого розвитку Укра!ни й iншими державними нормативно-правовими актами;

• вдосконалення национально! лiсово! полiтики, люово! законодавчо! бази з метою врахування основних вимог щодо сталого використання лiсових ресурсiв, нацюнальних прюритет1в й еколого-економiчних особливостей люокористу-вання, а також коригування дючих люових програм, рiзноманiтних впровад-жуваних заходiв вiдповiдно до тенденций розвитку люового господарства;

• покращення процесу прийняття рiшень стосовно збереження, охорони, ввд-творення та використання лiсiв на основi яшсно! оцiнки дiючо! системи уп-равлiння, основних механiзмiв забезпечення сталого розвитку люового сектора економжи, а також розширення шформацшно! бази, необхiдно! не тшь-ки для спецiалiстiв лiсового господарства, а й представнишв урядових i не-урядових органiзацiй, широкого кола защкавлених осiб;

• довгострокового планування та прогнозування розвитку л1сового господарства з метою уникнення небажаних ефекпв та попередження можливих стресових ситуаций, як виникають у процесi використання люових ресурсв, забезпечення еконо-мчно ефективного та еколопчно безпечного розвитку люового господарства.

На операцшному р1вш управлшня люами критерп та шдикатори пе-редбачають:

• оцшку ефективност люово! полпики, яка координуе ведення люового господарства на операцшному р!вш, а також формування гнформацгйно! бази не тальки для управлшських щлей i завдань, а й з метою покращення вше! практики лтсо-користування вiдповiдно до iснуючих еколого-економiчних умов д1яльност1, по-тенцшних можливостей пiдприемств та новiтнiх науково-техн1чних досягнень;

• оцiнку результатов лiсогосподарсько! дiяльностi з акцентуванням уваги на виршент найбiльш проблемних питань, пов'язаних з наслвдками антропогенного впливу на довшлля, функцюнуванням лiсових екосистем, створен-ням стшких та високопродуктивних насаджень, здатних забезпечити широкий спектр еколопчних i солiально-економiчних послуг сустльству. Варто зазначити, що визначеш вище цш формування системи критерпв та шдикатор1в сталого розвитку люового господарства е сумюними та до-повнюють одна одну, що шдтверджуе необхщшсть функцюнування системи з врахуванням вЫх р1вшв управлшня. Кр1м того, юнування постшного потоку шформацп, шдтримуваного на м1жнародному, нацюнальному та операцшно-му р1внях управлшня, систематичний обмш досвщом та нагромадженими щеями щодо сталого розвитку люового господарства дають змогу стверджу-вати про наявшсть прямих i зворотних зв'язюв м1ж критер1ями та шдикатора-ми р1зних р1вшв застосування.

Отже, наведен! вище м1ркування дають змогу зробити таю висновки щодо особливостей формування системи критерпв та шдикатор1в для оцшки сталого розвитку люового господарства Украши:

• критерп та шдикатори сталого розвитку лшового господарства розглядае автор як шструмент лшово! полгтики Укра!ни, що поряд з виконанням шфор-малiйно! та контролюючо! функци сприяе веденню екологiчно збалансовано-го лшового господарства з врахуванням м1жнародно визнаних принцитв сталого лшокористування, покращуе процес прийняття ефективних управлшських ршень щодо збереження, вщтворення та використання лшових ресурсiв з врахуванням м1жнародних зобов'язань у сферi сталого управлiння лiсами;

• як шструмент лшово!" пол1тики вс1х р1втв управл1ння, критерй' та щдикатори операщйного р1вня господарювання сприяють покращенню практики люоко-ристування з врахуванням науково обгрунтованих основ ведения люового господарства, принцишв економ1чного стимулювання сталого лшокористу-вання вщповщно до еколого-економ1чних, сощально-культурних та духов-них потреб тепершнього та майбутнього поколшь;

• национальна система критерив та щдикатор1в повинна враховувати актуальт проблеми ведення лшового господарства, пов'язат 1з тдтримкою щнност! деревних i не деревних лшових ресуршв та послуг, визначет напрямки розвитку лшогосшдарсько!" дiяльиостi, еколого-економ1чт та сощальт особли-вост Украши, що в цшому сприятиме ращональному та невиснажливому ви-користанню люових ресурс1в, шкращанню стану навколишнього природного середовища та стабшзаци еколопчно!" р1вноваги.

Лiтература

1. General declaration and resolutions of Second Ministerial Conference on the Protection of Forest in Europe (16-17 June 1993, Helsinki/Finland// http:// www.mcpfe.org/resolution/helsinki

2. General declaration and resolutions of the Third Ministerial Conference on the Protection of Forest in Europe (2-4 June 1998, Lisbon/Portugal)// http:// www.mcpfe.org/ resolution/lisbon

3. Report of the United Nations conference on environment and development (Rio de Janeiro, 3-14 June 1992)// http:// www.un.org/documents/ga/conf151/aconf15126-3annex3.htm

4. Santiago Declaration "Statement on criteria and indicators for the conservation and sustainable management of Temperate and Boreal forests" (The Montreal Process). - Santiago, Chili, 1995// http:// www.fs.fed.us/global/pub/links/santiago.htm

5. Tarapoto process on the Amazon forest's sustainability criteria and indicators// http:// www.rinya.maff.go.jp/mar/Mr.%20Sanchez%20Paper.pdf

6. Vienna Declaration and Vienna Resolutions Adopted at the Fourth Ministerial Conference on the Protection of Forests in Europe 28-30 April 2003, Vienna, Austria// http:// www.mcpfe.org

7. Державна програма "Люи Украши" на 2002-2015 роки/ Затверджена Постановою Кабшету Мiиiстрiв Украши вщ 29 квгтня 2002 р. № 581, 2002 р.

8. Коицепщя сталого розвитку агроекосистем в Украш на перюд до 2025 р./ Схвалена постановою Президи УААН, спшьним наказом по Мшстерству аграрно! политики Украши та Мшютерству екологи та природних ресурав Украши, 2003 р.

9. Проект КоицепщТ сталого розвитку Украши. - К.: Мшекоресурав, 2000. - 15 с.

10. Байтала В.Д., Дубш В.Г. Еколого-географiчний тдхщ до впровадження нащональ-но! системи критерив та iидикаторiв сталого управлшня люами// Наук. вюник НАУ: Лшвниц-тво. - К.: НАУ. - 2000, вип. 25. - С. 114-122.

11. Ключевые критерии устойчивого лесопользования в России// http:// www.forest.ru/ rus/sustainable_forestry/principles/index.html

12. Кравець П.В., Лакида П.1. Критери та вдикатори сталого управлшня люами Украши// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 12.7 - С. 146-158.

13. Критерп та 1ндикатори сталого розвитку люово! галузi Укрални. Методичиi реко-мендаци з питань ведення та управлшня люовим господарством/ За ред. акад. УААН О.1. Фурдичка. - К.: Нора-пршт, 2003. - 138 с.

14. Никитин А.Б. Разработка индикаторов социально-экономического критерия управления лесами на уровне лесхозов: Автореф. дис.. канд. екон. наук: 08.00.05/ Государственная ЛТА им. Кирова. - Санкт-Петербург, 2003. - 17 с.

15. Федоренко О.Н., Порошина Л.В. Проверка критериев и показателей устойчивого лесного хозяйства республики Беларусь на примере Хойникского лесхоза// Проблемы лесоведения и лесоводства: Сборник научных трудов ИЛ НАН Беларуси. - Гомель: ИЛ НАН Беларуси. - 2000, вып. 51. - С. 359-368.

16. Criteria and indicators for sustainable management of natural tropical forests// http:// www.itto.or.jp//live/Live_Server/151/ps07e.doc

17. Criteria and indicators of sustainable forest management of all types of forests and implications for certification and trade// http:// www.fao.org.

18. Evans B. Technical and scientific elements of forest management certification programs// http:// www. forestry.ubc.ca/concert/evans.html

^укрвий iticiiiiK, 2GG5, вип. 15.7

19. Heikki Granholm, Tiina Vahanen, Sari Sahlberg. Intergovernmental seminar on criteria and indicators for sustainable forest management. Background document. Helsinki, Finland, 1996. - 131 p.

20. The development of criteria and indicators for sustainable forest management// http:// www.fao.org/docrep/W4345E/w4345e0c.htm

21. naB^i^yK 0.n. KpHTepiï Ta mgHKaTopu cranoro ynpaBniHHH nicaMH (icropHHHi acneK-th)// PerioHanbHa eKOHOMiKa. - 2004, № 1. - C. 237 - 241.

22. Brang P., Courbaud B., Fische A., Kissling-Naf I., Pettenella D., Schonenberger W., Spork J., Grimm V. Developing indicators for the sustainable management of mountain forests using a modelling approach// Forest Policy and Economics. - 2002, №4. - C. 113-123// http:// www. el sevier. com/locate/forpol

23. Castaneda F. Criteria and indicators for sustainable forest management: international process, current status and the way ahead// http://www.fao.org.

24. Donald W. Floyd. Forest sustainability: the history, the challenge, the promise. - North Carolina: The Forest History Society, 2002. - 83 p.

25. Funston M. Criteria and indicators for sustainable forest management// http:// www.fs.fed.us/land/sustain_dev/susdev3.html

26. McDonald G.T., Lane M. B. Converging global indicators for sustainable forest management// Forest Policy and Economics. - 2004, №6. - C. 63-70// http:// www.elsevier.com/ locate/forpol

27. Prabhu R., Colfer C., Shepherd G. Criteria and indicators for sustainable forest management: new findings from CIFOR's forest management unit level research. RDFN paper 23a - Summer 1998// http:// www.odifpeg.org.uk/publications/rdfn/23/rdfn-23a.pdf

УДК[332.364+332.365]:504 Доц. А.М. Biueeuu, канд. екон. наук;

acnip. Д.Р. Яцюк - НЛТУ Украти

ЕКОСИСТЕМНИЙ П1ДХ1Д ЩОДО УПРАВЛШНЯ Л1САМИ УКРАШИ

Розглянуто питания законодавчого визначення методiв eKOHOMÍ4HOi оцшки земель люового комплексу та отримання додаткових еколого-екоиомiчиих ефекпв вщ екосистемного управлшня люами.

Ключов1 слова: кадастрова оцшка, економiчна оцшка люових земель, еколого-економiчний ефект.

Doc. A.M. Vichevich; doctorate D.P. Yatsjuk - NUFWT of Ukraine Ecosystem method of Ukrainian forest management

Problems of legislative definition of an economic estimation methods of the forest lands and recieving of additional economic benefits from ecosystem approach to forest Ukraine are considered management.

Keywords: Cadastral assessment, economic assessment of the forest lands, ecologi-caly economical effect.

На сучасному еташ формування мехашзм1в екосистемного управлшня люами Укра!ни не юнуе чггко визначено!, законодавчо оформлено! та затвер-джено! методики економ1чно! оцшки люових земель. Для практично! реашза-цп принцишв сталого екосистемного керування люами Укра!ни необхщне об'еднання зусиль державних оргашв люового господарства й охорони навко-лишнього середовища, люовпорядних шдприемств i шдприемств люопромис-лового комплексу. Доцшьно встановити економiчно та еколопчно обгрунто-ваш частки шдприемництва в iитересах збалансованого лiсокористуваиия, за-безпечити пiдтримку здатиостi лiсiв виконувати ресурсиi, соцiальиi й еколо-пчт функцп.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.