CC BY
19
УДК 616.314-76-085.46
Т.В. Перепелова, С.В. Мщенко, Т.А. Хм/ль, М.В. Хребор, Ю.1. Силенко, В.М. Соколенко
ОСОБЛИВОСТ1 ЕЛЕКТРОПРОВ1ДНОСТ1 Й ОПОРУ Ф1КСУЮЧИХ ЦЕМЕНТ1В ДЛЯ НЕЗН1МНИХ ОРТОПЕДИЧНИХ КОНСТРУКЦ1Й
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматологiчна академ1я»
Ортопедичне лiкування хворих при частковш втратi зубiв пов'язане з використанням рiзнома-нiтних незнiмних конструкцiй. Натепер немае матерiалу, повнiстю iндиферентного вщносно тканин протезного поля й оргашзму в цiлому.
В ортопедичних хворих розвиток непереносимости до сплавiв металiв зубних протезiв визнача-еться впливом сукупносл причин мiсцевого i зага-льного характеру. З одного боку, це фiзико-хiмiчнi процеси мiж металевими протезами в умовах ро-товоТ' порожнини, що проявляеться в основному у виглядi електрохiмiчних впливiв. З iншого боку, в розвитку такого патолопчного стану велике зна-чення мають iндивiдуальнi бiологiчнi особливосл ротовоТ' порожнини й органiзму хворого, як зумов-ленi бiохiмiчними процесами в ротовш порожнинi, пов'язаними як iз клiнiчними етапами протезуван-ня, так i з матерiалом, iз якого виготовлена орто-педична конструк^я [1;2].
Для запобiгання явищам гальвашзму ми за-пропонували ортопедичну конструкцш метало-керамiчноl коронки, яка складаеться з цтьноли-того металевого каркаса з нанесеним на нього облицювальним керамiчним шаром. Край металевого каркаса коронки виконують вiддаленим вщ краю уступу на 1-1,5 мм, а облицювальний керамiчний шар коронки на рiвнi краю металевого каркаса виконують на ширину уступу i по-внiстю замiщають метал у дтянц уступу, iзо-люючи металевий каркас вiд контакту з ротовою рщино, що забезпечуе запоб^ання виникненню гальванiчних струмiв та профтактику виникнен-ня гальванозу [3]. Разом iз тим iзоляцiю металевого каркаса треба виконувати мiж вщпрепа-рованою поверхнею зуба i ротовою порожниною. Цю роль виконуе фксацшний цемент за рахунок щiльного контакту з поверхнею зуба i керамкою.
Натепер доведено, що бiльшiсть сучасних цемен^в для фксаци ортопедичних конструкцш продовжують удосконалюватися, разом iз тим продовжують використовуватися цинк-фосфатнi та полкарбоксилатш цементи. Досить детально вивченi фiзичнi властивостi цементiв для фкса-цп [4]. Доведено, що полiкарбоксилатнi цементи мають такi переваги: адгезiя до тканин зуба i сплавiв металiв, висока мiцнiсть, низька роз-чиннють i тонка плiвка. Недолiками е низька мщ-нiсть на стиск, подовжений час повного затвер-дшня. Склоiономернi цемети поеднують власти-вост силiкатних i полiмерних фiксацiйних мате-рiалiв, Т'хшми перевагами е хiмiчний зв'язок iз твердими тканинами зуба, низька розчиннють. Недолiк - гщрофобнють. Разом iз тим у л^ера-турi вiдсутня iнформацiя щодо опору цемен^в
для фксацп незшмних ортопедичних конструкцш, що е вагомим фактором для виникнення явища гальвашзму при фксацп комбшованих ортопедичних конструкцш.
Метою дослщження стало вивчення на екс-периментальнiй моделi електропровiдностi й опору цеменпв, якi широко використовуються для ф^ ксацп незшмних ортопедичних конструкцiй.
Матерiали i методи дослщження
Для встановлення електропровщносп й опору фксацшних цементiв ми розробили експери-ментальну модель зразка: двi сiтки, вiдлитi з ко-бальто-хромового сплаву, розмiрами 10х10х1 мм, розташоваш на вiдстанi 5 мм одна вщ одно' на скл для замiшування цементу. Пiсля замшу-вання фiксацiйного цементу його рiвномiрно по-мiщали на 5 мм вщлитих сiток i промiжок, який утворювався мiж ними, таким чином, щоб утво-рювався рiвномiрний шар цементу товщиною 1 мм. Цемент, який витав за меж^ зрiзали гострим скальпелем пiсля початку його полiмериза-цп. Пiсля повноТ полiмеризацil цементу в зразках дослщноТ групи через 2 години частину зразмв помiщали в пробiрки з ротовою рщиною на 48 годин у термостат при температурi 37° С. Конт-рольну групу складали зразки, що мютилися в термостат той самий час, але без занурення Тх у ротову рiдину.
Для дослiдження ми взяли 3 групи цемен^в: 1 група - склоюномерш цементи: 1а) «Цемiон» №рма «ВладМиВа»); 1б) «CX-Plus» (фiрма «Shofu»); 2 група - полiкарбоксилатний цемент «Adhesor Carbofine» (фiрма «Spofa Dental»); 3 група - цинкфосфатний цемент «Уницем» №р-ма «ВладМиВа»).
Усi зразки були розподтеш на контрольну i дослщну групи i залежно вiд фксацшного цементу, який застосовувався в зразках (табл. 1) Усього було виготовлено 40 зразш.
Для дослщження електричного опору викорис-товували електронний цифровий мультиметр марки UNI-T модель M890F у режимi мегаомметра.
Ошр сухих зразкiв вимiрювали на межi вим^ рювання 200 МОм. (максимальна межа). У результат вс зразки показали опiр понад 200 МОм. Для наближення умов експерименту до природних виршили вимiрювати ошр зразкiв, змочених рiдиною ротовоТ порожнини. Вимiрю-вання проводили одразу шсля зволоження на межi вимiрювання 20 МОм.
Таблиця 1
Розподл зразКв цеменmiв для визначення опору
Результати дослщження та 1х обговорення
За результатами проведених нами досл1-джень щодо визначення величини опору пред-ставник1в трьох груп цемент1в для фксаци не-зн1мних ортопедичних конструкцш установлено, що найвищий оп1р у сухих зразках (контрольна група) мае склоюномерний цемент «Цем1он» -2,97 МОм; цинкфосфатн цементи мають нижчий оп1р - 2,6 МОм, найнижчий оп1р ми спостер1гали в зразках склоюномерного цементу ф1рми «СХ-Р!иэ» (табл. 2).
Групи Цементи Контрольна група Дослщна група
1а Скло1ономерний цемент «Цемюн» 5 5
1б Склоюномерний цемент «СХ-Р!иБ» 5 5
2 Пол1карбоксилатний цемент «АСИеБог Carbofine» 5 5
3 Цинкфосфатний «Уницем» 5 5
Таблиця2
Показники опору рзних груп цементiв для фiксацii' ортопедичних конструкций
Групи Стат. Контрольна група Дослщна група
Цементи ^^^ показ.
1 «Цем1он» М 2,97 1,83
±т 0,04 0,04
б 1,62
Р1 <0,05
Р2 <0,05
Р3 <0,05
2 «СХ-Р!иБ» М 1,57 1,26
±т 0,04 0,06
б 1,25
Р1 <0,05
Р2 <0,05
Р3 <0,05
3 «АСИеБог Carbofine» М 1,7 1,55
±т 0,07 0,03
б 1,1
Р1 <0,05
Р2 Р3
4 «Уницем» М 2,60 1,44
±т 0,07 0,07
б 1,8
Р1 <0,05
Р2 <0,05
Р3 >0,05
Примiтка: 5 - вдносна змна показника;
р1- ступнь достовiрностi мiж показниками контрольно'(i дослдноТ груп; р2- ступнь достовiрностi мiж показниками контрольно'( групи; р3 - ступнь достовiрностi мiж показниками дослiдноi' групи.
У зразках пюля зволоження ми спостер1гали зменшення величини опору, що свщчило про вищу електропровщнють, найвищий ошр ми спостер1гали в склоюномерного цементу «Цем1-он» I пол1карбоксилатного цементу. Причому вщносне зменшення величини опору було най-бтьшим у «Цемюну» I цинкфосфатного цементу, а найменшим - у пол1карбоксилатного цементу I склоюномерного цемету «СХ-Р!иэ» (рис. 1).
Отже, проведен! нами дослщження свщчать про р1зний оп1р I в1дпов1дно р1зну електропровщ-н1сть сухих I вологих зразш цемент1в, як1 ми ви-вчали. Особливу увагу привертае отриманий нами факт вщносноТ' величини зниження елект-ричного опору цемент1в для фксаци п1сля зволоження, що може бути пщтвердженням вищоТ
пдрофобносп зразк1в, як1 мають вищий ошр пю-ля зволоження.
Разом з тим 1з отриманих нами даних можемо рекомендувати до застосування для фксаци ме-талокерам1чних конструкц1й, виготовлених з опорними коронками за запропонованим нами способом, «Цемюн» I пол1карбоксилатний цемент, осктьки ц1 цементи мають високий елект-ричний оп1р I вщповщну нижчу електропровщ-н1сть та спостер1гаеться незначне зниження опору пюля зволоження зразш. Але для шдтвер-дження цього припущення необхщно провести кл1н1чне досл1дження в пац1ент1в з1 схильн1стю до гальван1зму.
Лтература
Марков Б. П. Влияние металлокерамических коронок на активность ферментов десневой жидкости / Б.П. Марков, А.Н. Шарин, Ю.А. Петрович // Стоматология. -1991.- №4. - С. 66-69. Перепелова Т.В. Впливи конструкцшних матерь ал1в незшмних ортопедичних конструкцм на тка-нини ротовоТ порожнини /Т.В.Перепелова, Ю.1.Силенко // УкраТнський стоматолог1чний альманах.- 2003. - № 1. - С. 19-21. Перепелова Т.В. Пристрм для лкування та про-фтактики гальванозу / Т.В. Перепелова, М.В. Хребор, Ю.1. Силенко //Декларац1йний патент на корисну модель №84239; опубл. 10.10.13, Бюл №19.
Керамические и стеклокристаллические материалы для медицины: учебник / [В.И. Верещагин, Т.И. Хабас, Е.А. Кулинич, В.П.Игнатов]. - Томск: Издательство ТПУ, 2008. - 151 с.
Стаття надшшла Р-
Проведет авторами дослщження свщчать про р1зний оп1р I в1дпов1дно р1зну електропров1дн1сть сухих I вологих зразш цемент1в, як1 вивчали. Особливу увагу привертае факт зменшення вщносноТ ве-личини електричного опору цеменпв для ф1ксацИ п1сля зволоження, що може бути пщтвердженням вищоТ гщрофобносп зразк1в, як1 мають вищий ошр п1сля зволоження. Отже, можна рекомендувати до застосування для фксацп металокерам1чних конструкц1й, виготовлених з опорними коронками за за-пропонованим авторами способом, «Цемюн» I пол1карбоксилатний цемент, осктьки ц1 цементи мають високий електричний ошр I вщповщну нижчу електропровщнють та спостер1гаеться незначне зниження опору шсля зволоження зразк1в.
Ключовi слова: гальвашзм, цементи, електропров1дн1сть.
Резюме
Проведенные авторами исследования свидетельствуют о разном сопротивлении и соответственно разной электропроводности сухих и влажных образцов изучаемых цементов. Особое внимание обращает на себя факт уменьшения относительной величины сопротивления цементов для фиксации после увлажнения, что может быть подтверждением более высокой гидрофобности образцов, имеющих большее сопротивление после увлажнения.
Таким образом, можно рекомендовать к применению для фиксации металлокерамических конструкций, изготовленных с опорными коронками по предложенному авторами способу, «Цемион» и по-ликарбоксилатный цемент, поскольку эти цементы имеют высокое электрическое сопротивление и соответствующую меньшую электропроводность и наблюдается незначительное уменьшение сопротивления после увлажнения образцов.
Ключевые слова: гальванизм, цементы, электропроводность.
Рис. 1. Змна опору псля зволоження зразКв
Резюме
UDC616.314-76-085.46
FEATURES OF THE ELECTRICAL CONDUCTIVITY AND RESISTANCE OF CEMENT FOR FIXATION OF NON-REMOVABLE PROSTHETIC
Perepelova T.V., Mishchenko S.V., Khmil T.A., Khrebor M.V, Sulenko Yu.I, Sokolenko V.M.
HSEE of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy"
Summary
Our studies show different resistance and consequently different electrical conductivity of dry and wet samples of studied cements. Particular attention is drawn to the fact of reducing the relative value of the resistance of cements to fix after humidification. It can be evidence of higher hydrophobicity of the samples which have greater resistance after humidification. Thus, it is possible to recommend the use for fixing sintered structures made with reference bits according to our proposed method "Tsemion" and polycarboxylate cement. Since these cements have high electrical resistance and a corresponding lower electric conductivity, there is a slight decrease in the resistance after wetting the samples. Keywords: galvanism, cements, electrical conductivity.
