CC BY
16
Ф1З1ОЛОГ1Я
© Бурега I. Ю.
УДК: 612.126.72:615.383:612.111.3].084:599.323.4 Бурега I. Ю.
ОСОБЛИВОСТ1 ДИНАМ1КИ ЗМ1Н ПОКАЗНИК1В ТРАНСПОРТУ ТА НАСИЧЕННЯ ЗАЛ1ЗА КРОВ1 У ЩУР1В ПРИ ВВЕДЕНН1 СИРОВАТКИ КРОВ1 ТВАРИН П1СЛЯ СТИМУЛЯЦЙ" ЕРИТРОПОЕЗУ
Запорiзький державний медичний ушверситет (м. Запорiжжя)
Робота е фрагментом НДР кафедри нормально! фiзiологN Запорiзького державного медичного уы-верситету «Дослiдження механiзмiв метаболiзму за-лiза в умовах стимуляцiI i пригычення еритропоезу» (2012-2017, № державно! реестрацп 0107U005121).
Вступ. З усiх анемiй найпоширенiшою е залiзо-дефщитна анемiя (ЗДА), яка становить приблизно 80% вЫх анемiй. За даними Всесвггньо! органiзацiI охорони здоров'я, ЗДА е найпоширеншою серед вагiтних жшок - близько 90% та у дтей вiком до 16 роюв, близько 70% [1,2]. Однiею з причин розвитку ЗДА е порушення метаболiзму залiза [2]. Гомеостаз залiза в органiзмi пiдтримуеться за рахунок реути-лiзацií еритроцитiв та у результат регуляцiI всмок-тування в кишечнику. Кишкове всмоктування залiза е суворо регульованим процесом, що складаеть-ся з декiлькох етапiв з участю вiдновлення залiза з депо, поглинання залiза через апiкальну мембрану ентероци^в дванадцятипало! кишки, внутршньо-кгмтинного зберiгання, i перемiщення залiза через базолатеральну мембрану [3]. Ключову роль в цм системi грае гепсидин - гормон, що регулюе над-ходження залiза в органiзм [9]. В природних умовах чинником, що впливае на вироблення гепсидина, е кровотеча i гемолiтична анемiя, при яких необ-хщно посилення всмоктування залiза в кишечнику i вивтьнення його з депо. У цьому стан змiни екс-пресiI гепсидина мають компенсаторний характер i спостер^аеться пригнiчення синтезу гепсидина в печшщ при анемiI i гiпоксií, спричинено! in vivo та in vitro, саме ппокЫя е безпосередньою причиною цього явища [6]. Подальшi дослщження показали, що хронiчна гiпоксiя протягом 30 дыв викликае у щурiв послаблення експресп гепсидина [5]. Проте надалi виявилося, що для зменшення вироблення гепсидина недостатньо самих по m6í анеми i тканинно! гiпоксií [7]. Ефект гiпоксií змЫювався ш-гiбiторами еритропоезу. Таким чином, регуля^я вироблення гепсидина виявилася пов'язаною з по-силенням еритропоезу. Одыею з основних функцiй
еритропоетину (ЕПО) е стимулювання пролiферацiI, диференцювання та виживання еритро1дних кж-тин-попередниюв, в результатi чого вщбуваеться збiльшення синтезу червоних кров'яних клггин [4]. Вiдомо, що рекомбiнантний людський еритропое-тин широко використовуеться в кгмычнм терапiI i ре-гулярне його введення пiдвищуе кишкову абсорб^ю 3ari3a [8], на теперiшнiй час, судячи з опрацьовано! лiтератури, мехаызми, за допомогою яких гепсидин робить свм вплив на кишкову абсорбцю залiза за-лишаються не визначеними.
Мета дослщження. Визначити динам^ змш показникiв транспорту та насичення залiза кровi у щурiв при введены сироватки кровi тварин пiсля стимуляци еритропоезу.
Об'ект i методи дослщження. Дослщження проводилось на 72 бших лабораторних щурах-самцях вагою 200-250 г. Тварини були роздтеы на 4 групи: 1 група - штакты щури (I); 2 група - щу-ри-донори сироватки кровi (Д), яким одноразово введено 0,4 мл розчину Epobiocrin з розрахун-ку 150М0/кг пiдшкiрно; 3 група - щури-реципс енти сироватки кровi (Р), яким введено 2 мл сироватки кровi тварин 2-1 групи експерименту внутрiшньом'язово; 4 група - контрольна (К), тваринам яко! введено 0,4 мл фiзiологiчного розчину. Щури виводились з експерименту на 1-шу, 3-тю, 5-ту добу в уЫх пiддослiдних групах. При робот з тваринами керувались «бвропейською конвенцiею про захист тварин, що використову-ються в експериментах та шших наукових цiлях» (Страсбург 18.03.1986 р.), «Загальними етичними принципами експериментв на тваринах», ухвале-них Першим нацюнальним конгресом з бiоетики (Ки!в 2001 р.). У тварин вЫх пiдцослiдних груп ви-вчали наступи показники: кiлькiсть ретикулоцитiв (%) стандартний набiр РетикулоФарб «Филисит» (Укра!на), кшьюсть еритроцитiв (х1012/л), гемо-глобiну (г/л), гематокрит (%) визначали за допомогою гематолопчного аналiзатору MYTHIC 18
(Франтя), сироваткове залiзо (мкмоль/л) визна-чалось з використанням набору «Залiзо» Prestige 24i «CORMEY» (Польща), загальну залiзозв'язуючу здатнiсть сироватки кровi (мкмоль/л) (ЗЗЗЗ), ненасичену залiзозв'язуючу здатнiсть сироватки кровi (мкмоль/л) (НЗЗЗ), вщсоток насичення трансферину (%) визначали за допомогою набору «Залiзозв'язуюча здатнють» Prestige 24i «CORMEY» (Польща) на автоматичному бiохiмiчно-му аналiзаторi PRESTIGE 24i (Японiя) на базi кл^ч-но! дiагностичноI лабораторiI ННМЦ «Уыверситет-ська клiнiка» Запорiзького державного медичного уыверситету.
Статистичне опрацювання отриманих результа-тiв проводилось з використанням методiв варiацiй-но! статистики i оцЫкою вiрогiдностi вiдмiнностей за критерieм Стьюдента-Фшера, та використанням програми STATISTICA® for Windows 6.1 (StatSoft Inc., США, № лщензи AXXR712D833214FAN5). Результати вважали достовiрними при p < 0,05.
Результати дослщження та Ух обговорення. У щурiв iнтактноI групи показники як доогмджують-ся, складали: ретикулоцити 18,2 ± 0,7, еритроци-ти 7,74 ± 0,4, гемоглобiн 156,1 ± 8,7, гематокрит 43,2 ± 0,8, сироваткове залiзо 32,4 ± 0,9, загальна залiзозв'язуюча здатнiсть сироватки кровi 47,6 ± 1, ненасичена залiзозв'язуюча здатнiсть сироватки кровi 15,2 ± 0,8, насичення трансферину 68,8 ± 2,6.
На 1-шу добу пюля введення 0,4 мл фiзiологiчно-го розчину щурам групи К юлькють ретикулоцитiв, еритроцитiв, гемоглобiну, гематокриту, сироват-кового залiза, ЗЗЗЗ, НЗЗЗ та вщсоток насичення трансферину достовiрно не вiдрiзняeться вiд по-казниюв тварин iнтактноI групи та групи К на 3-ю та 5-у доби (табл. 1), тому надалi по тексту порiвню-ватись мiж собою не будуть та вживатимуться як си-ноыми.
На 1-шу добу в груп Д пюля введення тваринам 0,4 мл рекомбшантного еритропоетину кшькють ре-тикулоцитiв збтьшуеться до 25,4 ± 0,9 в порiвняннi з iнтактною групою (18,2 ± 0,7). Еритроцити, гемо-глобш, гематокрит на 1-шу добу в груп Д не вщ-
рiзняються вiд iнтактноI групи (табл. 1). Показник сироваткового залiза зменшуеться до 25,3 ± 0,7, вiдносно групи I, де вЫ становить 32,4 ± 0,9. Загальна залiзозв'язуюча здатнiсть сироватки кровi не вщ-рiзняеться вiд показника в штактнм групi (табл. 1). Ненасичена залiзозв'язуюча здатнiсть сироватки кровi зростае до 22,9 ± 1,1 вiдносно 15,2 ± 0,8 в групi I. Вщсоток насичення трансферину достовiрно зменшуеться до 51,9 ± 2,6 по вщношенню до групи I, де вш становить 68,6 ± 2,6.
На 3-тю добу кiлькiсть ретикулоци^в тварин групи Д помiтно зростае до 42,1 ± 0,8 вщносно
18.2 ± 0,7 iнтактноI групи, та майже вдiчi перевищуе поакзник групи Д попереднього термшу спостере-ження. Вмiст еритроцитiв, гемоглобiну та гематокриту не в^^зняються вщ показникiв 1-Т доби групи Д та групи I (табл. 1). Пщвищуеться ктьюсть загаль-ного залiза до 41,3 ± 0,8 вщносно 1-Т доби групи Д
25.3 ± 0,7 та iнтактноI групи 32,4 ± 0,9. ЗЗЗЗ зростае до 85,7 ± 1,2 в порiвняннi з попередньою добою групи Д 48,2 ± 1,3 та групою I 47,6 ± 1. НЗЗЗ помггно зростае (38,4 ± 0,8) по вiдношенню до 1-Т доби групи Д (22,9 ± 1,1) та групи I (15,2 ± 0,8). Вiдсоток насичення трансферину (54,3 ± 2,4) менший вiд показника в груп I (68,6 ± 2,6), але в порiвняннi з 1-ю добою групи Д не мае достовiрноI рiзницi (51,9 ± 2,6).
На 5-ту добу кiлькiсть ретикулоци^в в групi Д зменшуеться до 32,3 ± 0,7 по вщношенню до 3-Т доби групи Д, де вона залишаеться 42,1 ± 0,8, але залишаеться достовiрно вищою вiдносно групи I (18,2 ± 0,7). Кiлькiсть еритроцитiв, гемоглобiну та гематокриту не вiдрiзняються вщ показникiв 3-Т доби групи Д та групи I (табл. 1). Сироваткове залiзо становить 48,3 ± 0,8, що менше вiдносно 3-оТ доби групи Д. ЗЗЗЗ (67,1 ± 1,4), що менше в порiвняннi з 3-ю добою групи Д (85,7 ± 1,2), але бтьше за показник ЗЗЗЗ в груп I (47,6 ± 1). НЗЗЗ зменшуеться до 26,9 ± 0,6 в порiвняннi з 3-ою добою групи Д (38,4 ± 0,8) та пщвищуеться вщносно показника в груп I (15,2 ± 0,8).Пiдвищуеться насичення трансферину до 59,8 ± 2,2 в порiвняннi з показником
Таблиця 1. 10% n = 6)
Показники перифершно'Г кров1 та зал1зотранспортноТ функцГГ сироватки кров1 щур1в (донори) (n =
¡нтактш контроль доно ри експеримент донори
1 доба 3 доба 5 доба 1 доба 3 доба 5 доба
ретикулоцити (%о) 18,2±0,7 18,1 ±0,8 17,6±0,6 18,3±0,7 25,4±0,9* 42,1±0,8*# 32,3±0,7*#
еритроцити (х1012/л) 7,74±0,4 7,74±0,6 7,36±0,7 7,79±0,9 7,67±0,6 7,92±0,8 8,4±0,8
гемоглобiн (г/л) 156,1 ±8,7 155,3±8,8 157,5±8,4 152,4±8,8 157,2±9,1 156,2±7,9 157,3±8,1
гематокрит (%) 43,2±0,8 42,7±0,6 41,9±0,7 43,2±0,5 43,6±0,8 42,3±0,6 44,1±0,7
залiзо (мкмоль/л) 32,4±0,9 33,8±0,8 35,3±0,7 31,7±0,8 25,3±0,7* 48,3±0,8*# 40,2±0,5*#
ЗЗЗЗ (мкмоль/л) 47,6±1 49,5±0,5 46,7±1,1 48,3±0,6 48,2±1,3 85,7±1,2*# 67,1±1,4*#
НЗЗЗ (мкмоль/л) 15,2±0,8 15,7±0,7 15,4±0,9 15,6±0,8 22,9±1,1* 38,4±0,8*# 26,9±0,6*#
насичення трансферину(%) 68,6±2,6 68,2±2,3 65,5±2,1 65,6±2,7 51,9±2,6* 54,3±2,4* 59,8±2,2*#
Примггка: * - результат достов1рний при пор1внянн1 з штактною групою (р < 0,05); # - результат достов1рний при пор1внянн1 з попередн1м терм1ном спостереження (р < 0,05); • - для ¡нтактноТ групи.
на 3-ю до6у групи Д (54,3 t 2,4) та менше значення маe в порiвняннi з показником групи I (68,6 t 2,6).
На 1-у добу пюля введення щурам групи P 2 мл сироватки кровi тварин групи Д, достовiрноÏ рiзни-цi в показниках ретикулоци^в, еритроцитiв, гемо-глобшу, гематокриту по вiдношенню до штактно'| групи не вiдмiчаeться (табл. 2). Вмют сироватково-го залiза достовiрно зростаe до 47,2 t 0,8, вщносно (32,4 t 0,9) для групи I. ЗЗЗЗ (66,5 t 0,8) та НЗЗЗ (20,3 t 0,6) пщвищуються в порiвняннi з штактною групою (47,6 t 1) та (15,2 t 0,8) вщповщно. Вщсо-ток насичення трансферину становить (72,2 t 2,4), що достовiрно бiльше вiдносно (68,6 t 2,6) в груп I.
На 3-тю добу кiлькiсть ретикyлоцитiв, еритро-ци^в, гемоглобiнy, гематокриту по вiдношенню до штактно'| групи та 1-Ï доби групи P не в^^зняють-ся (табл. 2). Ктькють загального залiза (86,3 t 0,6) зростаe вщносно 1-Ï доби групи P (47,2 t 0,8) та штактно'| групи (32,4 t 0,9). ЗЗЗЗ становить 122,6 t 1,2, що перевищye показники попередньо'| доби групи P (66,5 t 0,8) та групи I (47,6 t 1). Збть-ш^ться показник НЗЗЗ 38,3 t 1,3 по вщношенню до 1-Ï доби групи P 20,3 t 0,6 та групи I 15,2 t 0,8. Показник насичення трансферину 72,6 t 2,2 вищий вщ показника в груп I 68,6 t 2,6 та не вiдрiзняeться вщ показника 1-Ï доби групи Д 72,2 t 2,4.
На 5-ту добу ктькють ретикулоцитв, еритроци-тв, гемоглобшу та гематокриту не в^^зняються вiд показникiв 3-о'| доби групи P та групи I (табл. 2). Си-роваткове залiзо (58,1 t 0,8) маe менше значення по вiдношенню до 3-о'| доби групи P (86,3 t 0,6) та бть-ше значення по вщношенню до групи I (32,4 t 0,9). Зменш^ться ЗЗЗЗ до 82,3 t 0,7 по вщношенню до 3-о'| доби групи P 122,6 t 1,2, але маe бтьше значення по вщношенню до групи I 47,6 t 1. НЗЗЗ (23,5 t 0,7) достовiрно зменш^ться вщ показника 3-Ï доби групи P (38,3 t 1,3) та пiдвищyeться вщносно показника в груп I (15,2 t 0,8). До 69,3 t 2,1 змен-ш^ться насичення трансферину вщносно показника 3-о'| доби групи P (72,6 t 2,2) та не вiдрiзняeться вщ показника групи I (68,6 t 2,6).
Таким чином, пюля введення тваринам 3-о'| екс-периментально'| групи сироватки кров^ яка не мю-тила еритропетину (2-га експериментальна група) (перюд натввиведення еритропоетину складаe 1,5-2 години [10]), з 1-о'| по 5-ту доби змш в показниках: ктькост ретикyлоцитiв, еритроцитiв, гемоглобшу та гематокриту не вiдмiчалось в порiвняннi з iнтактною групою. Вмют сироваткового залiза, ЗЗЗЗ, НЗЗЗ та вщсоток насичення трансферину збтьшувались з 1 - оÏ доби та на 3-тю добу експе-рименту сягали максимуму. На 5-ту добу показники поступово зменшувались вщносно попереднього термЫу спостереження.
Отриман нами дан частково зб^аються з да-ними опрацьовано'| лiтератyри [9] та свiдчать про достовiрне збiльшення насичення залiзом транспортних бтюв пiсля введення еритропоетину пщ-дослiдним щурам. Такий результат обумовлений дieю еритропоетину на систему гепсидин - рiвень залiза, забезпечуючи необхщною кiлькiстю залiза для потреб стимульованого еритропоезу [8].
Значн змши в рiвнi залiза пiсля стимуляци еритропоезу не e результатом прямо'| дiÏ еритропоетину. Допyскаeться наявнiсть щонайменше одного промiжного чинника опосередкованоÏ дiÏ [8,9]. На пiдставi цих даних, нами було введено Ытактним тваринам сироватку кровi щyрiв отриманоÏ пiсля стимyляцiÏ еритропоезу, яка не мютила еритропо-етину[10] та пiсля обробки даних, що вказують на достовiрний прирiст ктькост сироваткового залiза та збiльшене насичення залiзом транспортних бт-кiв, доцтьно припустити наявнiсть фактору тонко'| гуморально'| регyляцiÏ опосередкованоÏ дiÏ, який за-пyскаe каскад змiн в системi гепсидин - рiвень за-лiза та метаболiзмi залiза органiзмy в цтому.
Bиснoвки
1. Пiсля стимуляци еритропоезу у тварин екс-периментально'| групи спостерiгаeться достовiрне збiльшення ктькос^ ретикyлоцитiв, сироваткового залiза, ЗЗЗЗ, НЗЗЗ та вщсоток насичення трасфе-рину.
Tаблиця 2.
Пoказники пepифepiйнoГ кpoвi та залiзoтpанспopтнoГ ФункцГГ сиpoватки ^obí у щуpiв гpупи (Р) пГсля ввeдeння сиpoватки кpoвi тваpин фупи (Д) (n = 1G*, n = б)
¡нтактш кoнтpoль peципieнти eкспepимeнт peципieнти
1 дoба 3 дoба б дoба 1 дoба 3 дoба б дoба
ретикулоцити (%о) 18,2tC,7 17,3tC,8 18,5tC,7 18,6tC,7 18,3tC,6 17,4tC,8 18,1tC,9
еритроцити (х1012/л) 7,74tC,4 7,11tC,4 7,12tC,5 7,44tC,7 7,56tC,7 7,33tC,6 7,26tC,8
гемоглобiн (г/л) 156,1t8,7 156,3t8,5 153,2t8,7 152,6t8,8 155,1t8,7 157,3t8,3 156,4t8,6
гематокрит (%) 43,2tC,8 43,6tC,8 41,7tC,9 42,8tC,8 43,8tC,9 42,6tC,7 43,6tC,7
залiзо (мкмоль/л) 32,4tC,9 33,6tC,8 34,1tC,6 33,2tC,7 47,2tC,8* 86,3tC,6*# 58,1tC,8*#
ЗЗЗЗ (мкмоль/л) 47,6t1 47,4tC,8 48,6tC,9 46,3tC,9 66,5tC,8* 122,6t1,2*# 82,3tC,7*#
НЗЗЗ (мкмоль/л) 15,2tC,8 14,9tC,7 14,5t1,1 15,1tC,8 2C,3tC,6* 38,3t1,3*# 23,5tC,7*#
насичення трансферину (%) 68,6t2,6 64,8t2,6 68,1t2,1 68,7t2,4 72,2t2,4* 72,6t2,2* 69,3t2,1#
Пpимiтка: * - результат достс^рний при порiвняннi з штактною групою (р < 0,05); # - результат достс^рний при порiвняннi з попереднiм термiном спостереження (р < C,C5); • - для штактно'|' групи.
2. Введення ¡нтактним тваринам сироватки KpoBi щурiв 2-оТ експериментальноУ групи призводить до збтьшення показникiв сироваткового залiза, ЗЗЗЗ, НЗЗЗ та насичення трасферину.
3. Чинник, який мютиться в сироватц кровi щурiв отримано! пiсля стимуляцiI еритропоезу, опосеред-ковано впливае на рiвень залiза Ытактних тварин та не е еритропоетином.
Перспективи подальших дослiджень
Плануеться дослiдити динамiку змiн показникiв рiвня залiза кровi пiсля введення iнтактним твари-
нам безбткового екстракту сироватки кровi щурiв отримано! за допомогою моделювання стимульова-ного еритропоезу.
Подяка
Автори висловлюють подяку CBi^aHi Василiвнi Горбачовiй та колективу клiHi4Hoi ^агностично! ла-бораторИ ННМЦ «Ун!верситетська клiнiка» Запор 'зь-кого державного медичного унiверситету за допо-могу в проведены! цього експерименту.
Л^ература
1. Борис Е. Н. Профилактика анемии у пациенток с физиологически протекающей беременностью: многоцентровое иссле-
дование в Украине / Е. Н. Борис, Л. Н. Онищик // Зб1рник наукових праць асощацп акушер1в-пнеколопв УкраУни. - 2015 Випуск 1 (35) С. 59-65.
2. Тихомиров А. Л. Железодефицитная анемия: актуальная проблема, адекватное лечение / А. Л. Тихомиров, С. В. Сарсания,
А. А. Кочарян // «Гинекология» Патология беременности.-2006. - № 5-6, T. 8.- C. 44-47.
3. Frazer D. The orchestration of body iron intake: how and where do enterocytes receive their cues? / D. Frazer, G. Anderson // Blood
Cells Mol Dis. - 2003. - № 30. - P. 288-297.
4. Krantz S. Erythropoietin / S. Krantz // Blood. - 1991. - Vol. 3, № 77. - P. 419-434.
5. Leung P. Increased duodenal iron uptake and transfer in a rat model of chronic hypoxia is accompanied by reduced hepcidin
expression. / P. Leung, S. Srai, M. Mascarenhas et al. // Gut. - 2005. - Vol. 10, № 54. - P. 1391-1395.
6. Nicolas G. The gene encoding the iron regulatory peptide hepcidin is regulated by anemia, hypoxia, and inflammation. / G. Nicolas,
C. Chauvet, L. Viatte [et al.] // J Clin Invest. - 2002 - Vol. 7, № 110. - P. 1037-1044.
7. Pak M. Suppression of hepcidin during anemia requires erythropoietic activity. / M. Pak, M. Lopez, V. Gabayan [et al.] // Blood. -
2006. - Vol. 12, № 108. - P. 3730-3735.
8. Skikne B. Effect of enhanced erythropoiesis on iron absorption / B. Skikne, J. Cook // J Lab Clin Med. - 1992. - Vol. 5, № 120. -
Р. 746-751.
9. Wei-Na Kong. Effect of erythropoietin on hepcidin, DMT1 with IRE, and hephaestin gene expression in duodenum of rats / Wei-Na
Kong, Yan-Zhong Chang, Shu-Min Wang [et al.] // J Gastroenterol. - 2008. - № 43. - P. 136-143. doi 10.1007/s00535-007-2138- 5.
10. Wieczorek L. Molecular biology of Erythropoietin. / L. Wieczorek, P. Hirth, K. B. Schope // Prod. Develop. Pharmac. - 1991. - №2. -P. 13-16.
УДК: 612.126.72:615.383:612.111.3].084:599.323.4
ОСОБЛИВОСТ1 ДИНАМ1КИ ЗМ1Н ПОКАЗНИК1В ТРАНСПОРТУ ТА НАСИЧЕННЯ ЗАЛ1ЗА КРОВ1 У ЩУР1В ПРИ ВВЕДЕНН1 СИРОВАТКИ КРОВ1 ТВАРИН П1СЛЯ СТИМУЛЯЦП ЕРИТРОПОЕЗУ
Бурега I. Ю.
Резюме. Метою роботи було визначення динамки змш показниюв транспорту та насичення залiза кровi у щурiв при введены сироватки кровi тварин пюля стимуляцп еритропоезу. Пюля введення тваринам сироватки кров^ яка не мютила еритропетину (перюд натввиведення еритропоетину складае 1,5-2 години), протягом 5-ти дiб змЫ в показниках: юлькост ретикулоци^в, еритроци^в, гемоглобЫу та гематокриту не вiдмiчалось в порiвняннi з Ытактною групою. Вмют сироваткового залiза, ЗЗЗЗ, НЗЗЗ та вщсоток насичення трансферину збтышувались з 1-оТ доби та на 3-тю добу експерименту сягали максимуму. На 5-ту добу по-казники поступово зменшувалисы вщносно попередныого термшу спостереження, що вказуе на наявнють фактору тонко! гуморалыно! регуляци опосередковано! дм, який запускае каскад змЫ в системi гепсидин -рiвены залiза та метаболiзмi залiза оргаызму в цтому.
Ключовi слова: еритропоез, еритропоетин, кров, залiзо, щури.
УДК: 612.126.72:615.383:612.111.3].084:599.323.4
ОСОБЕННОСТИ ДИНАМИКИ ИЗМЕНЕНИЙ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ТРАНСПОРТА И НАСЫЩЕНИЯ ЖЕЛЕЗА КРОВИ У КРЫС ПРИ ВВЕДЕНИИ СЫВОРОТКИ КРОВИ ЖИВОТНЫХ ПОСЛЕ СТИМУЛЯЦИИ ЭРИТРОПОЭЗА
Бурега И. Ю.
Резюме. Целью работы было определение динамики изменений показателей транспорта и насыщения железа крови у крыс при введении сыворотки крови животных после стимуляции эритропоэза. После введения животным сыворотки крови, которая не содержала эритропоэтина (период полувыведения эритропоэтина составляет 1,5-2 часа), в течение 5-ти суток изменений в показателях: количества ретикуло-цитов, эритроцитов, гемоглобина и гематокрита не отмечалось по сравнению с интактной группой. Содержание сывороточного железа, ОЖСС, НЖСС и процент насыщения трансферрина увеличивались с 1-х суток и на 3-е сутки эксперимента достигали максимума. На 5-е сутки показатели постепенно уменьшались относительно предыдущего срока наблюдения, что указывает на наличие фактора тонкой гуморальной регуля-
ции опосредованного действия, который запускает каскад изменений в системе гепсидин - уровень железа и метаболизме железа организма в целом.
Ключевые слова: эритропоэз, эритропоэтин, кровь, железо, крысы.
UDC: 612.126.72:615.383:612.111.3].084:599.323.4
DYNAMICS FEATURES OF INDICATORS' CHANGES OF BLOOD SERUM IRON' TRANSPORT AND SATURATION IN RATS AFTER INJECTION OF ANIMALS' BLOOD SERUM AFTER STIMULATION OF ERYTHROPOI-ESIS
Burega I. Yu.
Abstract. It is known, that recombinant erythropoietin are widely used in the clinical therapy and its regular injection increased the intestinal absorption of iron. Nonetheless, the mechanisms, whereby the hepcidin influenced on the iron absorption in the intestine is unclear understood. The research was aimed to determine the dynamics of changes of transport and saturation iron indicators of rats' blood in injection of animals' blood serum after erythro-poiesis' stimulation. Studies were conducted on 72 white laboratory male rats with weighing 200 - 250 g. Animals were divided into 4 groups: the 1st group - intact rats (I); the 2nd - the rats-donors of blood serum (D), which were injected of 0,4 of Epobiocrin solution subcutaneously in calculation 150IU/kg; the 3rd group - the 3rd group - rats-recipients of blood serum (R), after intramuscularly injection of 2 ml of animal blood serum from group D; the 4nd group - control (C), after injection of 0,4 ml of physiological solution. The animals were removed from the experiment on the 1st, 3rd and 5th day in all observation groups. In all animals group were studied the following indicators: reticulocytes quantity (%o) using the standard kit RticuloFarb "Filisit" (Ukraine); erythrocytes quantity (x1012/L); hemoglobin (g/L), hematocrit (%) were determined by using of haematology analyzer MYTHIC 18 (France), iron serum (цМ /L), total iron binding capacity (цМ /L) (TIBC), unsaturated iron binding capacity (цМ /L) (UIBC), a percent of transferrin saturation (%) were determined in an automatic biochemical analyzer PRESTIGE 24i (Japan) in Clinical Diagnostic Laboratory of Scientifically - Educational Medical Center "University Clinic" Zaporozhye state medical university.
After injection of animals of the blood serum, which was not contain the erythropoietin (the half-life of Epobiocrin is 1,5-2 hours), were not detected the changes in indicators of reticulocytes quantity, erythrocytes quantity, hemoglobin and hematocrit during the five days. The content of the iron serum, TIBC, UIBC and percent of transferrin saturation were increased from the 1st day of experiment and peaked on the 3rd day of experiment. On the 5th day the present indicators were gradually decreased in comparison with previously term of observation. The change of iron level after eruthropoiesis' stimulation was not the result of the direct action of eruthropoietin. It was admitted at the least of a single intermediate factor of mediated action. Based on these data, intact animals were injected by us of the rats' blood serum, which was received after eruthropoiesis' stimulation. After processing of the data, that showed the significant increment of iron serum quantity and increased iron saturation of the transport proteins, it was advisable to assume the presence of factor of a thin humoral regulation of indirect action that initiated the cascade of changes in the system "hepcidin - iron level" and in iron' metabolism in organism generally.
Keywords: erythropoiesis, erythropoietin, blood, iron, rat.
Рецензент - проф. Мщенко I. В.
Стаття надшшла 05.11.2015 року
