УДК 616-008.922.1-008.64-07
ОСОБЛИВОСТ1 ГЛ1КОЛ1ЗУ В ЕРИТРОЦИТАХ АКТИВНИХ ДОНОР1В КРОВ1
У CTarri наведенi даш дослiдження глiколiзу в еритроцитах активних донорiв KpoBi в залежностi ввд кiлькостi донацiй. Виявленi змiни були вторинними вщносно латентного дефiциту залiза. Ми вивчили динамiку змш основних параметрiв глiколiзу пiд час корекцп порушень метаболiзму людини. Ключовi слова: донори, еритроцити, метаболiзм, залiзо, глiколiз.
Донорсью еритроцити, вщносяться до компонента кров1, яю найчаспше призначають в клшчнш практищ, через ix основну функщю - транспорту кисню [1,5]. Вщомо, що параметри якосп еритроцитарних середниюв визначаються початковими значеннями 61ох1м1чних показниюв обмшних характеристик. Незважаючи на важливе ф1з1олог1чне значення у процесах метабол1зму, таю основш показники гл1кол1зу, як концентращя глюкози i активнють ключових фермента гл1кол1зу - пускового ферменту гексокшази та пром1жного - глюкозо-6-фосфатдегщрогенази (Г-6-ФДГ), а також вмют кшцевого продукту гл1кол1зу - лактату в еритроцитах кров1 активних донор1в, залишились поза увагою дослщниюв, що i спонукало нас провести вщповщш дослщження.
Метою роботи було дослщити основш параметри глшолггичних процешв у еритроцитах активних донор1в кров1 залежно вщ донорського стажу.
Матер1ал i методи досл1дження. Нами було обстежено 160 донор1в кров1 (118 чоловтв i 42 жшки), серед яких - 110 активних донор1в (85 чоловтв i 25 жiнок), яю здають кров регулярно, не менше 3 раз1в на рш i 50 первинних донор1в резерву (32 чоловши i 18 жiнок), яю здавали кров уперше. Первиннi донори резерву склали контрольну групу. Вш обстежених активних донорiв, у середньому, становив 40,90±0,91 рокiв, при шдивщуальних коливаннях вiд 20 до 59 роюв. У контрольнiй групi вш обстежених первинних донорiв, у середньому, становив 38,88±1,32 рокiв, при шдивщуальних коливаннях вщ 19 до 59 роюв. Групи обстежених донорiв однорщш за вiковою i статевою структурою. Ус донори були обстеженi у Кш'вському мiському центрi кровi вщповщно до вимог «Порядку медичного обстеження донорiв кровi та (або) ii компонента», затвердженого Наказом МОЗ Украши вiд 01.08.2005 р. за № 385 «Про шфекцшну безпеку донорсько! кровi та ii компонента», як донори, кров яких використовусться для виготовлення компонента. Перед здаванням кровi донори проходили анкетування та комплексний медичний огляд квалiфiкованими спещалютами вщповщно до вимог ддачого «Порядку медичного обстеження донорiв кровi та (або) ii компонента».
Визначення вмiсту залiза в сироватцi кровi (ЗС) проводили за батофенантролшовою методикою. Показник загально1 залiзозв'язуючоl здатностi сироватки кровi (ЗЗЗС) визначали за насиченням трансферину тривалентним залiзом. Ненасичену (латентну) залiзозв'язуючу здатнють сироватки кровi (НЗЗС) вираховували як рiзницю мiж ЗЗЗС та вмюту в нiй залiза (ЗС). Коефщент насичення трансферину залiзом (КНТЗ) обчислювали як вщношення вмiсту ЗС до ЗЗЗС. Вмют трансферину (ТФ) в сироватщ визначали за показником ЗЗЗС методом Бугланова А.А. i ствавт. (1991). Вмют залiза в еритроцитах визначали методом атомно-абсорбцшно1 спектроскопа. Вмют феритину (ФН) в сироватщ визначали рад^мунолопчним методом за допомогою набору "ИРМО -ФЕРРИТИН" (Республiка Беларусь). Нами було також вивчено стан глшолггичних процешв у еритроцитах периферично1 венозно1 кровi первинних донорiв. З щею метою ми дослiджували основш показники глiколiзу: концентрацiю глюкози i активнiсть ключових ферментiв глiколiзу - пускового ферменту гексокшази та промiжного - глюкозо-6-фосфатдегщрогенази (Г-6-ФДГ), а також вмют кшцевого продукту глiколiзу - лактату. Визначення зазначених фiзiологiчно активних сполук проводили у лаборатори аналiзу бiологiчно активних речовин кафедри судово1 медицини Нацiонального медичного унiверситету iменi О.О. Богомольця (м. Ки1в) за консультативное' i методично1 допомоги завщувача кафедри, д.мед.н., професора Михайличенка Б.В. Результати дослщжень статистично опрацьованi.
Результати та Тх обговорення. Результати дослщження периферично1 кровi у первинних донорiв наводимо у таблицi. Нами встановлено, що концентращя глюкози в еритроцитах периферично1 венозно1 кровi у груш первинних донорiв, у середньому, становила 3,05±0,002 ммоль/л. Концентрацiя глюкози у обстежених донорiв-чоловiкiв, у середньому, становила 3,05±0,003 ммоль/л,
при шдивщуальних коливаннях показника вщ 3,02 до 3,08 ммоль/л, а у жшок - 3,05±0,004 ммоль/л, при шдивщуальних коливаннях вщ 3,02 до 3,08 ммоль/л. Нами не виявлено значимо!' рiзницi показниюв концентрацiï глюкози залежно вщ статi (р>0,05). Ми вiдмiтили, що активнiсть гексокiнази у rpyni первинних донорiв, у середньому, становила 0,655±0,001 нмоль/мл^хв. У обстежених донорiв -чоловтв активнiсть гексокiнази, у середньому, становила 0,651±0,001 нмоль/мл^хв, а у жшок -0,662±0,001 нмоль/мл^хв. Iндивiдyальнi коливання показника у чоловтв становили вщ 0,642 до 0,659 нмоль/мл^хв, а у жiнок - вщ 0,657 до 0,665 нмоль/мл^хв. Середнi значення показника активностi гексокшази перебували в межах встановленоï норми, при цьому значення показника у донорiв -жшок було бшьшим, шж у донорiв-чоловiкiв (р<0,05).
Таблиця
Показники периферично'1 кров1 у первинних донор1в (M+m)
Вивчений показник Ус донори (n=50) Чоловши (n=32) Жшки (n=18) Достов1ршсть (р)
Концентращя гемоглобшу, г/л 138,88±0,95 142,72±0,81 132,06±0,89 р<0,001
Кшьюсть еритроцитiв, 1012/л 4,63±0,03 4,76±0,03 4,40±0,03 р<0,001
Кшьюсть лейкоцитiв, 109/л 5,85±0,16 5,85±0,18 5,84±0,32 р>0,05
Кшьюсть тромбоцитш, 109/л 203,40±1,97 204,38±2,69 201,67±2,71 р>0,05
Приметка: р - достов1ршсть р1знищ м1ж показниками залежно вщ стата.
Активнiсть Г-6-ФДГ у обстежених донорiв-чоловiкiв, у середньому, становила 0,372±0,0004 ммоль/мл^хв, при iндивiдyальних коливаннях показника вщ 0,367 до 0,376 ммоль/мл^хв, а у жiнок -0,377±0,0003 ммоль/мл^хв, при iндивiдyальних коливаннях показника вщ 0,375 до 0,379 ммоль/мл^хв. В цiломy у грyпi первинних донорiв активнiсть Г-6-ФДГ становила 0,374±0,0004 ммоль/мл^хв. Нами виявлено, що середш значення показника активностi Г-6-ФДГ перебували в межах встановленоï норми, при цьому значення показника у донорiв-жiнок було бшьшим, шж у донорiв-чоловiкiв (р<0,05). Аналiз вмiстy лактату в еритроцитах периферичноï венозноï кровi первинних донорiв показав, що iндивiдyальнi його коливання у чоловтв були у межах вщ 0,595 до 0,671 ммоль/л, а у жшок - вщ 0,661 до 0,699 ммоль/л. Вмют лактату у донорiв чоловтв, у середньому, становив
0.637.0,003 ммоль/л, а у жшок - 0,682±0,003 ммоль/л. В цшому у груш первинних донорiв вмiст лактату становив 0,653±0,004 ммоль/л. Вмiст лактату в еритроцитах донорiв-жiнок був вищим, шж у донорiв-чоловiкiв (р<0,05). Виявленi нами даш узгоджуються iз даними шших авторiв.
У активних донорiв виявлено достовiрнi змiни всiх основних показниюв глiколiзy: концентрацiï глюкози в еритроцитах периферично1' венозно1' кровi, гексокiнази, активносп Г-6-ФДГ, вмiстy лактату (р<0,05). Означеш параметри змiнювалися пропорцiйно збiльшенню донорського стажу. Виявлеш змiни, очевидно, е вторинними по вiдношенню до змш метаболiзмy залiза.
У активних донорiв кровi виявлено розбалансування основних показниюв глiколiзy в еритроцитах периферично1' кровi: концентрацiï глюкози, активностi гексокшази та Г-6-ФДГ, а також кшцевого продукту - лактату.
Перспективи подальших до^джень в даному напрямку. Подальше вивчення глтолтичних процеав в еритроцитах донор1в мае непереачне значення для забезпечення якост1 еритроцитвм1стних середовищ для трансфузт. Еритроцити, що отримат eid здорових донор1в, мають нормалью показники бiохiмiчнi параметри, що забезпечуе ïx повноцттсть при зберiганнi та наближене до повноцтного функщонування в органiзмi рецитента.
1. Видиборець С. В. Ускладнення донацп кров1 / С.В. Видиборець, О.В. Серпенко // Украшський журнал гематологи та трансфузюлогп. - 2009. - №3(9). - С. 39-45.
2. Зайко Н.Н. Патологическая физиология /Н.Н. Зайко, Ю.В. Быць - К.; Логос, 1996. - 648 с.
3. Зайчик А.Ш. Основы общей паталогии. Ч.1. Основы общей патофизиологии / А.Ш. Зайчик, Л.П. Чурилов. -СПб.: ЭЛБИ - Спец. лит., 1999. - 624 с.
4. Зайчик А.Ш., Чурилов Л.П. Основы общей паталогии. Ч.2. Основы патохимии / А.Ш. Зайчик, Л.П. Чурилов. - СПб.: ЭЛБИ, 2000 - 688 с.
5. Серпенко О.В. Особливосп обм1ну зал1за у активних донор1в кров1 / О.В. Серпенко // Сучасш можливосп та проблеми надання медично1 допомоги в гематолопчнш службу 27 травня 2009 р. : Медичний форум 2009, 26-29 травня, м. Кшв: тези доповщей. - К., 2009. - С. 38-39.
ОСОБЕННОСТИ ГЛИКОЛИЗА В ЭРИТРОЦИТАХ АКТИВНЫХ ДОНОРОВ Сергиенко А.В.
В статье представлены данные исследования гликолиза в эритроцитах активных доноров крови в зависимости от количества донаций. Выявленные изменения были вторичными относительно латентного дефицита железа. Мы изучили динамику изменений основных параметров гликолиза во время коррекции нарушений метаболизма железа.
Ключевые слова: доноры, эритроциты, метаболизм, железо, гликолиз.
Стаття надшшла 12.04.10
FEATURES OF GLYCOLYSIS IN ERYTHROCYTES OF BLOOD DONORS Sergienko O.V.
The article presents the results of study of glycolysis in erythrocytes of active blood donors, depending on the number of blood donations. The observed changes were secondary to the latent iron deficiency. We have studied the dynamics of changes in basic parameters of glycolysis during the correction of disorders of iron metabolism.
Key words: donors, erythrocytes, metabolism, iron, glycolysis.
УДК 616. 37 - 008 - 092. 9: 613. 86
ОСОБЛИВОСТ1 РОЗВИТКУ СТРЕС1НДУКОВАНИХ УШКОДЖЕНЬ П1ДШЛУНКОВО1 ЗАЛОЗИ ЩУР1В В ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д СТРЕСОТ1ЙКОСТ1
На тдсташ вивчення вмюту ТБК-реактанпв, молекул середньо! маси та активносп амшази, лшази в гомогенап шдшлунково! залози щурiв доведена особливють И cтреcоcтiйкоcтi. Ключовi слова: тдшлункова залоза, cтреcоcтiйкicть
Робота е фрагментом плановог НДР "Роль бгорегуляторгв у мехатзмг розвитку патологгчних зм1н оргамв системи травлення", № 0109и007982.
В сучасних фшансово - економ1чних, полггичних умовах розвитку Укра!ни актуальним залишаеться проблема психоемоцшного стресу. Емоцшний стрес вщ1грае важливу роль у виникненш найбшьш поширених захворювань серцево-судинно!, травно!, нервово! та шших систем [11]. Загальновщомо, що мехашзми розвитку стрес-синдрому мають шдивщуальш особливосп реал1заци стресшдукованих ушкоджень р1зних тканин I оргашв [5, 6, 10]. Захворюванють на хрошчний панкреатит в Укра!ш становить 3 - 9 випадюв на 100 тисяч населення [2]. За останш 30 роюв у свт визначаеться двократне зростання кшькосп хворих на хрошчний панкреатит, а первинна швалщизащя сягае 15 % [12]. У Генез1 хрошчного панкреатиту провщну роль вщ1грае оксидативний стрес. Вщкритим залишаеться питання про шдивщуальш особливосп розвитку стрес1ндукованих ушкоджень шдшлунково! залози в залежносп вщ стресостшкосп оргашзму.
Метою роботи було вивчення особливостей стресостшкосп шдшлунково! залози у тварин в умовах гострого стресу.
Матерiал та методи дослщження. Експерименти виконаш на 83 щурах-самцях лшп Вютар вагою 180-220 г з дотриманням бюетичних норм згщно Свропейсько! конвенцп. Гострий ¡ммобшзацшний стрес моделювали шляхом фшсацп тварин на спиш протягом 3 годин [8]. Стресостшкють тварин визначали за допомогою нейроетолопчного тесту «Вщкрите поле» [5], анал1зуючи перемшш та розподшяючи тварин на стресостшких, у яких була висока швидкють адаптацп, низью показники рухово! активносп, дослщницько! поведшки I вегетативного балансу та стресонестшких, до яких вщносили щур1в з низькою швидкютю адаптацп, високою руховою активнютю, дослщницькою поведшкою I показниками вегетативного балансу (табл. 1). Контролем були тварини вщповщного типу. Об'ектами проведених дослщжень були тдшлункова залоза та кров тварин, в яких визначали вмют ТБК-реактанпв, молекул середньо! маси, активнють а-амшази, лшази. Вмют ТБК-реактанпв визначали за методикою Стально! I. Д. та Гаришвш Т. Г. [9]. Вмют молекул середньо! маси - методом Габриелян Н. I., Лшатово! В. I. [1]. Активнють а-амшази визначали за допомогою стандартного набору реактив1в (наб1р "а - Амшаза", "Фшсгг - Д1агностика",