CC BY
7
liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ « Украгнсъка медична стоматологгчна ак аде Mi я»
котерагпя глутарпногм може бути рекомендована поряд з базовою терагпею для профтактики прогресування та лкування хворих з СН.
У подальшому плануеться вивчення впливу терапи глутарпном на гемодинам1чш показники у дано'Г категори хворих.
Лпсратура
1. Амосова E.H. Сердечная недостаточность: от новых аспектов патогенеза к совершенствованию диагностики и новым целям лечения / E.H. Амосова // Лкування та д1агностика. - 2000. -№2. - С.7-13.
2. Бабак О.Я., Глутаргин - фармакологическое действие и клиническое применение / О.Я. Бабак, В.М. Фролов, H.B. Харченко -Харьков-Луганск: Элтон-2. - 2005. - 456 с.
3. Беленков Ю.Ю. Принципы рационального лечения сердечной недостаточности / Ю.Ю. Беленков, Б.Ю. Мареев- М.: Медиа Медика, 2004. - 266 с.
4. Бакалюк 1.П. Дисфункц1я ендотел1ю у хворих на артер1альну ri-пертенз1ю та оптим1зац1я ефекту ¡HriöiTopiB анпотензинперетво-рюючого ферменту застосуванням глутарпну / 1.П. Бакалюк,
10.
11.
У.В. Юсипчук // Галицький лшарський вюник. - 2006. - №2. -С.10- 12.
Воронков Л.Г. Хрошчна серцева недостатнють: практичний по-с1бник / Воронков Л.Г. - К.: Четверта хвиля, 2004. - 198 с. Горячковский A.M. Справочное пособие по клинической биохимии / Горячковский A.M. - Одесса: ОКФА, 1994. - 415 с. Митченко Е.И. Актуальность метаболического синдрома в профилактике острах сердечно-сосудистых событий: преувеличение риска или недооцшка очевидного? / Митченко Е.И. // Укра'шський. Кардюлопчний журнал - 2009. - Додаток 1. -С.185-191.
М1тченко O.I. Патогенетичш основи метабол1чного синдрому / Мп-ченко O.I. // Нова медицина. - 2004. - №3. - С. 20-24. Шумаков В.Н. Прогностическое значение С-реактивного белка неопретина при трансплантации аутологичных клеток костного мезга больным с сердечной недостаточностью / Шумаков B.H., Шевченко О.П., Козаков Э.Н. [и др.] // Кардюлопя. - 2006. - № 1.-С. 19-26.
Бопога Е. Homeostasis model assessment closely mirrors the glucose clamp technique in the assessment of insulin sensitivity / Bonora E.,Targher G., Alberiche M. [et al.] // Diabetes Care. -2000.-V. 23.-P. 57-63.
Reaven G.M. Counterpoint: just being alive is not good enough / Reaven G.M. // Clin. Chemistry. - 2005. - V. 51. - P.1354 - 1357.
Реферат
МЕСТО ГЛУТАРГИНА В КОМПЛЕКСНОМ ЛЕЧЕНИИ БОЛЬНЫХ С СЕРДЕЧНОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТЬЮ, ВОЗНИКШЕЙ НА ПОЧВЕ МЕТАБОЛИЧЕСКОГО СИНДРОМА Белегай Р.И., Купновицкая И.Г.
Ключевые слова: сердечная недостаточность, метаболический синдром X, С-реактивный протеин, азота оксид, инсулинорезистентность, глутаргин.
Целью исследования было изучение влияния терапии глутаргином на липидный, углеводный обмены, дисфункцию эндотелия. Показано, что глутаргин положительно влияет на течение сердечной недостаточности у пациентов с артериальной гипертензией и признаками метаболического синдрома.
Summary
ROLE OF GLUTARGIN IN COMPLEX THERAPY OF PATIENTS WITH HEART FAILURE RESULTED FROM METABOLIC SYNDROME Belegai R.I., Kupnovytska I.G.
Key words: heart insufficiency, metabolic syndrome, nitric oxide, insulin resistance, C-reactive protein, Glutargin.
The research was aimed to study Glutargin therapy influence on lipid and carbohydrate metabolism, endothelial dysfunction. It has been found out that Glutargin positively influences on the course of chronic heart insufficiency in patients with arterial hypertension and metabolic disorders.
УДК 616.833.24:616.718.192 Бельська 1.В., Клименко О. В.
0С0БЛИВ0СТ1 БОЛЬОВОГО СИНДРОМУ П0ПЕРЕК0В0-КРИЖ0В01 Л0КАЛ13АЦМ У ХВОРИХ 13 ЗАПАЛЬНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ 0РГАН1В МАЛОГО ТАЗУ
Нацюнальна медична академ1я пюлядипломноТ освп"и ¡мен1 П.Л.Шупика, Украша
В статт{ представлет резулътати досл{дження патогенетичних особливостей формування болю в нижнш частит спини при поеднант вертеброгенног патологи попереково-крижового вг'д-дшу хребта та захворюванъ оргатв малого тазу у жток.
Ключов1 слова: бть в нижнш частиы спини, запальы захворювання оргашв малого тазу у жшок, вегетативш розлади, тривожно-астешчы розлади.
Бть в нижнш частиы спини (БНС) е найчаепшою причиною звернення хворих до невропатолога, терапевта чи ревматолога. Одна з актуальних проблем, що знаходиться в центр1 уваги медичноТ ептьноти протягом 10 роюв в межах М1жнародно'|' декади 2000-2010, присвяченоТ кютково-суглобовим порушенням (The Bone and Joint Decade 2000-2010)[12]. В США бть в спит поещае перше м1сце в структур! ревматичних захворювань серед до-рослого населения. В УкраТы вертеброгенна
патолопя та захворювання периферичноТ нервовоТ системи займають друге м1сце пюля цереброваскулярноТ патологи (показники захворюваносп становлять 520 випадюв на 100 тис. Населения).[8] У евт ця патолопя лщируе серед захворювань, як1 зумовлюють тимчасову непрацездатнють, а в Сврош- е другою за частотою звертань до невропатолога.У вкових межах 30-45 роюв бть в нижнш частиы спини е найчаепшою причиною втрати працездатностк Водночас лише 40% хворих звертаються за ме-
Лктуи.п.н i проблеми сучасно!" медицини
дичною допомогою. Вщомо також, що у третини патенте гострий бть переходить в хрошчний.[5,8] Цей синдром мае статус реестрацшноТ категори в м1жнароднш класифкаци хвороб (МКХ-10) через його висо-кий р1вень поширення та практичну неусгмшнють в частини пац1енгпв встановлення конкретно'!' анатом1чно'|' причини болю[10].
Пол1морфнють симптоматики дегенеративних захворювань хребта обумовлена, по-перше, великою ктькютю структурно-функцюнальних змш вах елеметчв хребтового рухового сегмента, по-друге, множиннютю вар1ант1в конфлкту елеметчв хребтового рухового сегмента, та елеметчв синного мозку, судин. По-трете-соматичними та вегетативними зв'язками хреб-тових сегметчв та елеметчв спинного мозку з ¡ншими органами та системами оргашзму. Клш1чш синдроми об'еднаш в групи, кожна з яких мае багато синдром1в, схожих за основними мехашзмами Тх генезису, але р1зними за влас-ними характеристиками. Таких груп синдром1в ктька: 1) больов1, 2)невролопчш, 3)судинш, 4)м'язово-тошчш, 5)нейродистроф1чш,
6)в1сцеральш. Бтьшють з них клшщисти зазви-чай об'еднують в поняття -«остеохондроз». Са-ме тому в останш роки спостер1гаеться посилена увага з боку науковц1в та клшщиспв до питань вивчення взаемозв'язку болю в нижнш частиш спини ¡з захворюваннями оргашв малого та-зу[3,4]. Найбтьш ймов1рно, вертеброгенш чин-ники е не першопричинними у клшщ1 больового синдрому у жшок, а провокуючими та декомпен-суючими факторами на тл1 вже сформованого рубцево-спайкового процесу, обумовленого три-валими хрошчними ¡нфекцшно-запальними процесами гшеколопчноТ сфери. Запальш за-хворювання статевих оргашв, що становлять 60 - 65% серед амбулаторних \ до 30% серед стацюнарних хворих, являють собою одну з ос-новних медичних проблем \ впливають на здоров'я мтьйошв жшок дпчэродного в1ку. За останш роки у вах кражах св1ту вщзначаеться рют запальних захворювань гешталш на 13% у загальнш популяцП' жшок репродуктивного в1ку та на 25% у жшок, що користуються внутр1шньоматковою контрацепц1ею[1]. За дани-ми \/е1еЫ1 Р., Wiпgo Р.А ., (1996) частота запальних захворювань оргашв малого таза ста-новить 49,3 на 10000 жшок. Автори констатують, що запальш захворювання не ттьки займають провщне положения в структур! гшеколопчноТ захворюваносп, але е найбтьш частою причиною госштал1заци жшок репродуктивного в1ку \ створюють основш медичш, соц1альш та економ1чш проблеми в усьому свт.[7]
Запальш захворювання оргашв малого тазу (ЗЗОМТ) е наслщком висхщного ¡нфкування ¡з шийки матки, яке прзводить до розвитку ендо-метриту, сальпшпту, парамериту, офориту, ту-боовар1ального абсцесу та/або тазового перито-шту. До ЗЗОМТ вщносяться запалення
ендометрш, мюметрш, маткових труб, яечниюв та тазовоТ очеревини.[1]
Сальшнгоофорит належить до найчаспшоТ локал1зацП' ЗЗОМТ. Вщповщно до ключного nepeöiry та на основ! патоморфолопчних дослщжень видтяють дв1 KniHiHHi форми гншних запальних захворювань внутршшх статевих оргашв-неускладнеш та ускладнеш.
До неускпаднених вщносять ендометрит, гострий гншний сальпшпт, пельвюперитошт, до уск-ладнених-Bci осумковаш запальш пухпини придатш матки, гншш тубоовар1альш утворення.
Вщповщно шшчних прояв1в розр1зняють:
-гострий або пщгострий сальпшпт, який спричиняе тазов1 бол1 pi3HOi ¡нтенсивносп, а також клш1чш та бюлопчш ознаки запалення;
-хрошчний сальпшпт, який може бути без клш1чних прояв1в i д1агностуеться при винекненш вщтермшованих ускладнень(безплщдя, поза-маткова ваптнють).
Збудники, яю найчаспше викликають ЗЗОМТ:
1.Neisseria допоггеае-грамвщ'емний диплокок, е штами ,що видтяють пенщилшазу, що утруднюе терашю; единий м1крооргашзм, що видтяеться безосередньо з культури матер1алу, у третини жшок з гострими ЗЗОМТ.
2.Chlamydia trachomatis -обл1гптний внутр1шньокттинний оргашзм; виявляють у культур! матер1алу, взятого з маткових труб, у 20% жшок ¡з сальпшптом.
3.Ендогенш аеробш м1крооргашзми-Е.соИ, Proteus, Klebsiella, Streptococcus sp.
4.Ендогенш анаеробн1 м1крооргашзми-Bakteroides, Peptostreptococcus.
5.Mycoplasma hominis, Ureaplasma urealiticum.
6.Actinomyces israelii -виявляються у 15% випадш ЗЗОМТ, пов'язаних з внутршньо-матковими сшралями, особливо при одностороншх тубоовар1альних абсцесах; захворюванють збтьшуеться при використанш сшрал1 бтьше 2 poKiB.
У одшеТ' третини обстежених виявляють Chlamydia trachomatis та р1зномаштну ендогенну аеробну та анаеробну флору. У одшеТ' третини обстежених виявляють ттьки ендогенну аеробну та анаеробну флору[7].
Захворювання оргашв малого тазу у жшок нерщко супроводжуються р1зними
невролопчними проявами. Зважаючи на те, що жшоча статева сфера мае розвинуту вегетатив-ну ¡ннервацш, включена до мереж1 вегетативно-ендокринного апарату, е важливою ланкою пщтримки гомеостазу, вегетативний вщд1л нервово'1 системи реагуе на розлади, що вини-кають в жшочш статев1й сферк Передменструальн1 розлад, пщ якими розгля-дають багаточисленн1 функц1ональн1 порушення соматичного та психо-емоцшного стану ж1нки внаслщок дП' несприятливих ендо- чи екзогенних фактор1в на тл1 вродженоТ чи набутоТ лаб1льност1 ппоталамо-ппоф1зарно-яечниково'|' системи, е одними з найбтьш поширених нейроендокрин-
В1СНИК ВДНЗУ « Украгнсъка жедична стожатологгчна акадежЬя»
них синдром1в у жшок, що значно знижуе не лише працездатнють, а й якють Т'х життя [11,13]. Вищезазначене обумовлюе особливу актуальнють проблеми, що розглядаеться, адже ця патолопя виникае у жшок у вщ1 Т'х найбтьшоТ соц1альноТ' та професшноТ' активность
Вщомо, що запальы процеси внутр1шн1х ста-тевих оргашв надзвичайно поширеш захворю-вання. Больов1 синдроми при цьому мають ¡нтенсивний характер, порушують
працездатнють та впливають на псих1чний стан хворих ¡, таким чином, е серйозною проблемою, яка заслуговуе на активну увагу як дослщниш, так и л1кар1в-практик1в.
Необхщнють вивчення кгншчноТ картини, д1агностики та нових пщход1в до терапП' вегета-тивних дисфункцш обумовлена Т'хньою частотою при запальних ураженнях внутршых статевих оргашв жшок, як1 дотепер скпадають значну категорш серед патологи жшочоТ' статевоТ сфери [11,7].
ЗЗОМТ-клш1чний д1агноз. Однак, приблизно у 50% випадш спостер1гаеться нехарактерна клш1чна картина, яка симулюе чи супроводжуе ¡нш1 захворювання (гострий апендицит, ниркова колька, цистит, вертеброгенш больов1 синдроми). Якщо д1агноз грунтуеться ттьки на кшычнш симптоматиц1, ймов1рнють хибнопозитивних результате складае 35%, що сприяе неправильна лкувальнш тактик,-як наслщок, хрошзаци процесу та сприяе розвитку нейропа-тичного болю в попереково-крижовш дтянцгЗважаючи на часту хрошзацш запальних процеав оргашв малого тазу у жшок та широкому поширенню вертеброгенних больових синдром1в попереково-крижовоТ дтянки, що до-сягли за останш роки пандеми у кражах европи, питания вивчення етюпатогенезу цих поеднаних больових синдром1в залишаеться актуальним для визначення подальшоТ лкувальноТ' тактики. У 10-20% пац1енток рееструеться хрошчний вер-теброгенний больовий синдром попереково-крижовоТ локал1заци, що мае виражене психо-емоцшне забарвлення з тенденц1ею до розвитку тривожно-депресивних та астешчних разлада в[6].
Метою нашого дослщження було встановлен-ня особливостей клшко-невролопчних прояв1в вертеброгенного больового синдрому у жшок ¡з хрошчними запальними захворюваннями оргашв малого тазу та оцшка психо-емоцшноТ' сфери пац1енток в перюд больового синдрому.
Програма обстеження включала: детальний зб1р скаргхвороТ', анамнез захворювання \ життя, клшко-невролопчне обстеження, рентгеногра-фш попереково-крижового вщдту хребта в двох проекц1ях, лабораторш дослщження, консульта-цш пнеколога, дослщження за допомогою шкал та опитувальниш: ВАШ, шкали реактивно'!' та особистюноТ' тривожносп Сптберга, шкали стш-косп до стресу та соц1альноТ' адаптацш Холмса та Рея [2].
Пщ нашим спостереженням знаходилося 40 пац1енток з больовим синдромом попереково-крижовоТ локал1заци, яю були роздтеш на дв1 групи: перша-хвор1 з вертеброгенними рефлек-торними \ коршцевим синдромами (20 жшок), та друга- пац1ентки з наявнютю вертеброгенноТ' патологи попереково-крижовоТ локал1зацп та супу-тньою патолопею оргашв малого тазу(хрошчний аднексит). В нашому дослщженш основну час-тину складали жшки молодого в1ку вщ 25 до 45 рош, що стмвпадае з даними багатьох автор1в про вковий аспект даноТ' проблеми, з тривалютю захворювання вщ 5 дшв, (що переважало в пе-ршш груп1),до 5 рош в другш груш, (в бшьшосп випадш анамнез захворювання становив 1 р1к). Останш факти дають нам змогу судити про хрошзацш процесу.
Результати дгкипджснни та 1х обговорення
Анал1зуючи скарги пац1енток, ми виявили, що для хворих першоТ' групи був характерним гострий, стртяючий бть в попереку, в залежносп вщ стади патолопчного процесу, з ¡ррад1ац1еюй в нижш юнц1вки; часпше (58,5% випадк1в)-по зов-шшнш чи заднш поверхш стегна, гомтки, зовш-шнш чи внутр1шнш поверхш ступш. Бть у большое^ пац1енток мав постшний характер, р1зко обмежував об'ем рух1в в поперековому вщдт1 хребта \ при незначних рухах р1зко посилювався. У хворих другоТ' групи скарги були схожими, але з додатковими даними, яю вказували на наяв-нють хрошчних ЗЗОМТ: бол1 в дтянц1 малого тазу ниючого характеру, слизово-гншш видтення з статевих шлях1в, дизур1я, котр1 загострювалися перед, при чи пюля менструацП'. Для оцшки больового синдрому ми використовували в1зуальну аналогову шкалу вщ 1 до 10 см (ВАШ). В обох трупах пац1ентки оцшювали больвий синдром як виражений, гострий (7-10 за шкалою ВАШ), проте у друпй груш -показники у 20 хворих знаходилися в межах 9-10 за шкалою ВАШ.
За результатами наших дослщжень найбтьш частими факторами, на тл1 яких виникав чи за-гострювався больовий синдром у жшок, були професшш навантаження-28,2%, зайва маса тта-23,3%, переохолодження - 41,8%, физичш перенавантаження, пов'язаш з тривалою виму-шеною позою- 51,2%. Слщ зазначити, що у 72,3% обстежених причиною прояв1в чи загос-трення попереково-крижового болю була комбшац1я двох \ бтьше фактор1в ризику.
Анал1зуючи результати клш1чних спостере-жень, можна стверджувати, що клш1чна картина больового синдрому, незалежно вщ причинних фактор1в, була досить щентичною. Головний п1к захворюваност1 у двох клш1чних трупах припадав на молодий та середнш в1к, ептьними були провокуюч1 факторм, котр1 \ призводили до за-гострення. Тому для пац1енток обох груп, в залежносп в1д стадП' патолог1чного процесу, клш1чний симптомокомплекс був схожим, вш включав бол1 р1зноТ' ¡нтенсивност1 (100% хворих з
Лктуи.п.н i проблемы сучасно!' медицины
вщчуттям дискомфорту в нижнш частиш спини); болючосп паравертебральних дтянок при пальпаци; напруження прямих м'яз1в спини. Рефлекторы та коршцев1 синдроми були харак-терними для хворих з остеохондрозом попере-ково-крижового вщдту хребта \ хворих з поеднаною патолопею оргашв малого тазу, але бтьш вираженими в останшх.
Ураження коршц1в часто характеризувалося поеднанням рухових та чутливих порушень в зош вщповщних дерма- та мютом1в. Хвор1 скар-жилися на вщчуття зашмшня,поколювання, «по-взання мурашок» на сторош ураження. Так1 по-рушення в кшц1вках, котр1 виникали в зош болю, були виявлеш в 12 хворих з поперековим остеохондрозом \ в 15 (75%) хворих з поеднаною патолопею. Пперестез1я вщзначалася у 3(15%) пац1енток першо'Г та у 3(15%) пац1енток друго'Г групи з коршцевими синдромами. Для хворих обох груп було характерним зниження больово'Г та тактильно!' чутливосп у вигляд1 смуг, котр1 охоплювали дтянки сщниць, вздовж стегна, гомтки \ стопи. Парестези часто поеднувалися з пперестез1ею. При дослщженш чутливосп над болючими вегетативними вузлами у 2 хворих першо'Г групи \ 9 пац1енток друго'Г групи спостер1галися дтянки г1перпат1"Г, пперестези чи ппестези, яю мали плямистий контур \ не сшвпадали з зонами сегментарноТ ¡ннерваци.
Характерною ознакою для диференц1ально'Г д1агностики меж першою \ другою трупами хворих були вегетативш порушення, яю мали суб'ективш та об'ективн1 прояви, були зумовлеы, на наш погляд, подразненням оболонковоТ плки спинномозкових нерв1в. Так, в 12 пац1енток з друго'Г та 2 хворих першо'Г групи з коршцевими синдромами виникали сегментарш вегетативно-судинш порушення, яю проявлялися в1сцеро-судинними \ супутн1ми в1сцеро-в1сцеральними, в1сцеро-сенсорними зм1нами. В1сцеро-судинн1 порушення характеризувалися перюдичними вщчуттями печ1ння чи похолодания, змшами потовидтення, дермограф1зму, як1 були виявлеш в 19 хворих з остеохондрозом попере-ково-крижового вщдту хребта \ супутн1ми хрон1чними ЗЗОМТ. В1сцеро-в1сцеральний синдром мав м1сце у 9 пац1енток друго'Г групи з ра-дикулярними порушеннями. В1н проявлявся кард1алпями (5 хворих)-стискаючими болями в дтянц1 верх1вки серця з сенестопатичним за-барвленням. Виражен1сть та тривалють кард1альних порушень зростали при посиленш болю в нижньому вщд1л1 спини.
Кр1м цього, у 20 пац1енток ми спостер1гали синдром вегето-судинно'Г дистони (ВСД), зумов-лений в основному церебральними, кардюлопчними та абдом1нальними порушеннями, вони були постшними чи набували паро-ксизмального характеру. Пац1ентки з в основному церебральними вегетативно-судинними порушеннями (20 жшок-50% вах пац1енток) скар-жилися на головний бть, част1ше в скроневш
дтянц1, а також прояв астеычного характеру. Цефалпчн1 пароксизми спостер1галися здебтьшого у хворих друго'Г групи i характеризувалися головними болями дифузного характеру, супроводжувалися нудотою.
У BCix пац1енток були присутн1 рентгенограф1чн1 ознаки остеохондрозу попере-ково-крижового вщдту хребта, деформуючого спондильозу, що вщповщно клш1чно вщображалося у вигляд1 радикулопат1й.
За даними консультативного висновку пнеколога у 70% обстежуваних був вивлений хроычний хпамщ1йний аднексит, в 30% хворих хроычний аднексит був викликаний зм1шаною флорою.
Р1вень тривожно-астен1чних порушень та соц1ально'Г дезадаптацм ми оц1нювали за допо-могою шкал Сптберга (при ¡нтерпретацм показниюв можна використовувати наступш piBHi тривожност1: до 30 бал1в - низька, 31 - 44 бали -пом1рна; 45 i б1льше -високая)[2], та Холмса Рея (у вщповщносп до проведених дослщжень- 150 бал1в означають 50% в1рогщност1 виникнення захворювання, а при 300 балах вона збтьшуеться до 90%[2]). За отриманими результатами: у BCix поц1енток р1вень тивожност1 визначався у межах пом1рного та високого (35-49 бал1в),- у хворих першо'Г групи тривожнють пом1рного ступеня виявлялася в 16 (80%) оаб,високого-у 4 (20%) вщповщно; у хворих друго'Г групи- у BCix пац1енток виявлявся високий р1вень тривожностк За шкалою Холмса-Рега XBopi обох груп отримали 280-365 бал1в, що свщчить про наявн1сть захворювання, що спри-чинило соц1альну дезадаптац1ю, розвиток астешчного синдрому.
Висновки
1. Вертеброгенний больовий синдром попере-ково-крижово'Г локал1заци у хворих з патолопею оргашв малого тазу мае бтьш виражене вегета-тивне забарвлення. Клш1чна картина у вигляд1 переважання вегетативних розлад1в дозволила розширити погляд на патогенез захворювань попереково-крижового вщдту хребта на фош запальних захворювань оргашв малого тазу та вщмп"ити залучення вегетативних утворень спинного мозку з формуванням рефлекторно-вегетативного синдрому.
2. На тл1 вертеброгенного больового синдрому виникае реактивна тривожнють та астешчний синдром, що характеризуеться суб'ективним переживаниям емоцш: напруженням, занепокоенням, страхом, нервознютю, вщчуттям загально'Г слабкостк У хворих з вертеброгенним больовим синдромом попереково-крижово'Г локал1заци в поеднанш з патолопею оргашв малого тазу тривожно-астешчш розлади мають бтьш виражений характер та призводять до ви-раженого р1вня соц1ально'Г дезадаптацм.
3. При хрошчних захворюваннях хребта в поеднанш ¡з захворюваннями оргашв малого та-
BiCHHK ВДНЗУ « Украгнсъка медична стожатологгчна ак аде Mi я»
ю.
11.
12.
13.
танням немедикаментозних фактор1в : дис. канд. мед. наук : 14.01.01 / Одеський держ. медичний ун-т. - О., 2002. - 136 с. Жданова М.П., Голубчиков М.В., Мщенко Т.С. Стан невролоп-чноТ служби Укра'ши в 2006 роц1 та перспективи розвитку. - Ха-рюв, 2007. - 24 с.
Патогенез, методи дослщження та лкування больових синдро-MiB : ПоЫбник/ [б.Л.Мачерет, Г.М.Чуприна, О.Г.Морозова и др.] — Харюв: Контраст, 2006. — 168 с.
10 Укра'шське видання: М1жнародна статистична класифшацт хвороб та спорщнених проблем охорони здоров'я. Десятий перегляд. - К.:, Здоров'я, 2001. -Т.3.-817 с.
Морозова О.Г. Острая боль в спине: подходы к терапии / О.Г.Морозова // Здоров'я Укра'ши. — 2007. — № 6/1. — С. 22-23.
Хубетова-Бондар I.B. Вегетативш дисфункцм при хрошчних за-пальних захворюваннях жшочоТ статевоТ сфери (KniHi4Hi, fliar-ностичн1 i терапевтичж аспекти) : дис... канд. наук : 14.01.15 -2006.
The Bone and Joint Decade 2000-2010 for prevention and treatment ofmusculoskeletal disorders.// Lund, Sweden, April 17-18, 1998.
Gurguis G.N. A study on nitric oxide, p-adrenergic receptors and antioxidant status in thepolymorphonuclear leukocytes from the patients of depression// G.N. Gurguis, S.P. Vo, J.M. Griffith and A.J. Rush [et al] // British Med. J.I - 2000. - P. 7-8.
зу у жшок ми вважаемо доцтьним включения в схему лкування ашсштиш для подолання реактивного тривожно-астешчного синдрому та специф1чноТ терапи зпдно ¡з запальним захво-рюванням пнеколопчноТ сфери.
Лпсратура
1. Антоненко I.B. Оптим1зац1я комплексного лкування хворих з за-пальними захворюваннями жшочих статевих opraHiB зм1шаноТ етюлогм : Дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Одеський держ. медичний ун-т. — О., 2006. — 144 с.
2. Белова А.Н. Шкалы, тесты и опросники в медицинской реабилитации / А.Н.Белова, О.Н.Щепетова - М.: Антидор, 2002. — 440 с.
3. Боженко Н.Л. Досвщ лкування больового синдрому в спиш / Н.Л.Боженко // Новости медицины и фармации. — 2007. - № 17 (224).-С. 10.
4. Боль. Диагностика и лечение боли в спине: современные аспекты // Здоров'я Укра'ши. — 2008. — № 2 (183). — С. 31.
5. Голик B.A. Лечение пациентов с болью в нижней части спины / В .А.Голик, Е.М.Мороз // Здоров'я Укра'ши. - 2007. - № 6/1. - С. 43.
6. Грушецька О.В. Комплексне лкування хворих на хрошчш не-специф1чш запальш захворювання придатюв матки з викорис-
Реферат
ОСОБЕННОСТИ БОЛЕВОГО СИНДРОМА ПОЯСНИЧНО-КРЕСТЦОВОЙ ЛОКАЛИЗАЦИИ У БОЛЬНЫХ С ВОСПАЛИТЕЛЬНЫМИ ЗАБОЛЕВАНИЯМИ МАЛОГО ТАЗА Вельская И.В., Клименко О.В.
Ключевые слова: боль в нижней части спины, воспалительные заболевания малого таза у женщин, вегетативные расстройства, тревожно-астенические расстройства.
В статье представлены результаты исследования патологических особенностей формирования боли в нижней части спины при объединении вертеброгенной патологии пояснично-крестцового отдела позвоночника и заболеваний органов малого таза у женщин.
Summary
CHARACTERISTICS OF PAIN SYNDROME OF LUMBOSACRAL LOCALIZATION IN PATIENTS WITH INFLAMMATORY PELVIC DISEASES Belska I.V., Klymenko O.V.
Key words: low back pain, inflammatory pelvic diseases in women, vegetative disturbances, anxious asthenic syndrome.
This paper presents the findings obtained by studying pathogenic peculiarities of the pain development in low back accompanied with vertebrogenic pathology of lumbosacral region of the spine and inflammatory diseases in women.
