CC BY
53
10. Митрополит Андрей. До Духовенства про катихизащю / Митрополит Андрей // Львiвськi
Архiепархiяльш ввдомосл. - Львiв, 1937. - Ч. III. - С. 27-29.
11. Щербяк Ю. Концептуальнi засади освггньо1 доктрини Укра1нсько1 Греко-Католицько1 Церкви в ХХ
столгт. / Ю. Щербяк - Тернотль: Пiдручники i поЫбники, 2006. - 588 с.
УДК 37.036.018.1 (477.87 ) «192/193»
Т. М. МОЧАН
ОСОБЛИВОСТ1 ВПЛИВУ CIM'I НА ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ Д1ТЕЙ НА ЗАКАРПАТТ1 У 20-30-Т1 РОКИ ХХ СТОЛ1ТТЯ
Висвтлено роль та особливостi впливу ciM 'i як со^ального тституту на естетичне виховання дтей на Закарпаттi у 20-30-mi роки ХХ ст. та участь батьюв у мистецькш дiяльноcтi школярiв. Акцентовано увагу на форми та змicт естетичного виховання дтей в родит, що стали виршальним фактором впливу на формування ix естетичних смаюв. Розкрито взаемодт школи i родини у формувант еcтетичноi культури школярiв. Узагальнено icторичний доcвiд педагогiчноi просвти батьюв, Ымейних традицш i звичаiв щодо виховання оcобиcтоcтi та забезпечення ii естетичного розвитку.
Ключовi слова: естетичне виховання, естетична дiяльнicть, ciм 'я, батьки.
Т. М. МОЧАН
ОСОБЕННОСТИ ВЛИЯНИЯ СЕМЬИ НА ПРОЦЕСС ЭСТЕТИЧЕСКОГО
ВОСПИТАНИЯ ДЕТЕЙ НА ЗАКАРПАТЬЕ В 20-30-Е ГОДЫ ХХ ВЕКА
Освещены роль и особенности влияния семьи на эстетическое воспитание детей на Закарпатье в 20-30-е годы ХХ века и участие родителей в творческой деятельности школьников. Акцентируется внимание на формы и содержание эстетического воспитания детей в семье, которые влияют на формирование их эстетических вкусив. Раскрыто взаимодействие школы и семьи в формировании эстетической культуры школьников. Обобщен исторический опит педагогического просвещения родителей, семейных традиций и обрядов относительно воспитания личности и обеспечение ее эстетического воспитания.
Ключевые слова: эстетическое воспитание, эстетическая деятельность, семья, родители.
T. M. MOCHAN
FEATURES OF THE FAMILY INFLUENCE ON THE PROCESS OF AESTHETIC
EDUCATION OF CHILDREN IN TRANSCARPATHIA IN THE 20-30 YEARS OF
THE TWENTIETH CENTURY
The article deals with the role and impact of family characteristics as a social institution on the aesthetic education of children in Transcarpathia in 20-30-years of the twentieth century and parental involvement in artistic activities of students. The attention is drawn to the form and content of the aesthetic education of children in the family that have crucial influence on the formation of their taste. The interaction of school and family in the formation of aesthetic culture of students is revealed. The historical experience of pedagogical education of parents, family traditions and customs of individual education and provision of aesthetic development are generalized.
Keywords: aesthetic education, aesthetic work, family, parents.
Швидкий темп розвитку сучасного суспшьства е рушшною силою для активного пошуку вмотивованих шляхiв впровадження юторичних педагопчних надбань щодо естетичного виховання школяр1в в освиню практику не тшьки закладiв осв^и, а й родини, оскшьки им'я е найпершою природною формою виховного впливу на дитину та забезпечуе li естетичний розвиток.
Питання естетичного виховання в сш'1 завжди була в цеш^ наукових дослiджень як у класичнш педагогiцi (А. Макаренко, С. Русова, В. Сухомлинський, К. Ушинський та ш.), так i в сучаснш педагогiчнiй думцi (В. Бутенко, I. Зязюн, Д. Кабалевський, Л. Масол, Н. Миропольська та iн.).
Значний внесок у розробку питань естетичного виховання дией в родинi зробили закарпатськ педагоги початку Х1Х-ХХ ст. (Й. Бокшай, А. Волошин, О. Духнович, А. Карабелеш, I. Лизак, Й. Пешина та ш.).
Окремi аспекти сiмейного виховання дослiджували вчеш в галузi юторп педагогiки: О. Вишневський, М. Стельмахович, В. Кравець, В. Федяева, В. Шинкаренко та ш.
Метою статтi е розкрити особливосп впливу им'1 на процес естетичного виховання дiтей на Закарпатп в 20-30-тi роки ХХ ст.
Ввд народження дитина опиняеться в оточенш найближчих для не! людей - батьшв. Родина е найпершим даевим чинником, який скеровуе сввдомють, волю i почуття дiтей ввдповвдно до педагогiчного досвiду i культури батькiв, !х сiмейних традицiй та почуття обов'язку щодо тих, хто живе поряд.
Безсумшвним е факт всеохоплюючого впливу батьк1в на дитину у першi роки 11 життя. Змiст i характер цього впливу, на думку Т. Кулшово!, пояснюються тими механ1змами сощалiзацil дитини, як з найбiльшою ефективн1стю реалiзуються у амейному вихованн1 [9, с. 102].
У 20-30-п роки ХХ ст. освиш дiячi Закарпаття вагоме значення в естетичному вихованнi вдаодили сш'1, родинi, в умовах яко! дитина вчиться краси спiлкування, привчаеться бути чемною, ввiчливою пiд час розмови, прагне внести елементи краси у свш побут, житло, одяг, поведшку, працю, творчiсть тощо. Вони вважали, що розвивати потребу в естетичнш дiяльностi треба змалку, а для формування здатностi дiяти «за законами краси» корисно розвивати творчi та художш здiбностi. Важливо пiдтримувати прагнення дитини до малювання, спiву, танцю, бажання самостiйно зробити щось охайно, красиво, облагородити природу, допомогти людям. 1снують природш джерела прилучення дией до прекрасного: це -навколишнш свiт, праця, любов до свое! землц природнi явища - схвд i захiд сонця, метеоритний дощ, зорепад, веселка.
Сiм'я, зазначав А. Волошин, е найлшшою i природною формою виховання, оск1льки мае велику виховну силу, бо дитину найкраще знають 11 батьки, старшi й молодшi, пов'язанi почуттям одше! мови, одше1 долi, одше1 релт!. Майбутне дитини значною мiрою залежить вiд того виховання, яке вона дютала вiд сво1х перших вихователiв [3, с. 62].
Естетичне виховання у им'1 починаеться з раннього дитинства, з мамино1 колисково1 тсш, в як1й народ опоетизував природу, любов i нiжнiсть, людяшсть i добро. Саме батьки, домашне оточення е першими вихователями дитини.
Опираючись на досягнення свиово1 педагопчно1 науки i узагальнюючи досвiд шк1л Закарпаття, А. Волошин висунув важливi положення про роль i мiсце родини в тдготовщ молодi до життя, про взаемодш школи i родини у вихованш школярiв. Учитель повинен знати, в яких умовах виховуються його учш, щоб правильно будувати свою виховну роботу [1, с. 91].
Мщний зв'язок мiж батьками i вчителями можуть забезпечити так1 форми роботи, як батьшвсьш збори, «дитячi беседки», iмпрези, вистави, дитячi академп тощо. Дiловий союз родини i школи е основою правильного виховання дитини, а учитель - душею виховання. Тому, на думку педагопв (А. Волошин, А. Карабелаш, М. Перейма, I. Лизак), тшьки дружною ствпрацею им'1 i школи можна виховати духовно багату, нацiонально сввдому, естетично розвинену, творчу особистiсть.
Показники естетично1 вихованостi учнiв проявляються на кожному крощ: !х зовнiшнiй вигляд, манера ходити, розмовляти, вигляд 1хшх пiдручникiв, зошит1в тощо.
Для теорп i практики виховання важливо, що естетичш цiнностi не даються людиш вiд народження, а формуються у процеи розвитку особистостi, набуття нею життевого досвiду, контактуваннi з культурною спадщиною. Л. Калiнiна стверджуе: «Виростаючи в атмосферi поваги та велико1 любовi до народного мистецтва, дии збагачували i розширювали коло сво1х естетичних почуттiв та уяву» [7, с. 23]. Тому роль сощальних шститулв у формуваннi пiдростаючого поколiння особлива, оскiльки учнi в навчально-виховнш д1яльност1
ознайомлюються з icTOpi™ украшського народу, його багатовшовою боротьбою за свободу i незалежшсть, власну державу.
Як cвiдчить джерельна база, батьки та pодичi вciма силами пiдтpимували дiяльнicть учшвських гуртк1в, бiблiотек, читалень на Закарпатп. Вони брали участь у ввдзначенш pелiгiйних i нацiональних свят, краезнавчих екcкуpciях, виставах, iмпpезах, концертах, приурочених до визначних дат (днiв народження Т. Шевченка, I. Франка, Дня молод^ Дня матеpi та ш.). Складена вiдповiдного змicту програма, розмови з icTOpiï украшського народу й украшсько1 культури, пpоведенi розмови з диьми у вiльний час на матеpiалi вiдповiдних книжок, передплата рвдно1 газети, вивчення та cпiв винятково украшських народних та патpiотичних шсень - ось неповний пеpелiк тих заходiв, як1 характеризували украшську им'ю та естетичне виховання дiтей у мiжвоенний пеpiод. Свята були великою радютю для батьк1в, як1 прагнули красиво одягнути дiтей, насамперед у нацюнальний одяг, бачили сво1х дией акторами, декламаторами, музикантами. Родичi пишалися, що зерна любовi до рвдного слова, землi, народу, пустили паростки добра. «Ми повиннi виховувати так, вщзначав А. Карабелеш, -щоб прищепити дiтям любов до батьивщини, держави i демократичного життя. Для цього cамi мусимо жити у злагода, любовi й демократ. У карпаторуського народу, як i у вах народ1в, е бажання i право на краще щасливе життя. Ненормальш явища мовних i полиичних конфлiктiв усе менше викликають защкавлення серед людей. Це ознаки його дозр1вання i серйозних поглядв на свою нацюнальшсть, традицшне руське сустльство та полiтичнi переконання» [8, с. 8-9].
Значну увагу оcвiтяни придали pоботi батьк1вських «гуртив» (кружков) i комггетш, як1 дiяли при навчальних закладах. За 1х участю влаштовувалися шкiльнi свята, вистави, концерти, забави, прогулянки, феcтивалi та iншi заходи.
Важливу роль у здiйcненнi естетичного виховання учшв оcвiтнi дiячi краю вдаодили шкiльним виставкам. Так, у 1924 р. в Ужгоpодi ввдбулася крайова школьна виставка, на якш були представлено роботи учнiв, середшх, фахових, церковних, pемicничих та шших шк1л. Експонатами виставки були зошити, рисунки, pучнi роботи учнiв середшх клаив При пiдбиттi пiдcумкiв виставки враховувався piвень декорування, оздоблення китами, тобто все, що сприяло формуванню в школяр1в естетичних уподобань. Програми виставок передбачали виступи учнiвcьких хоpiв, оpкеcтpiв, проведения серед школяpiв piзних змагань та iгоp. Особлива увага зверталася на рштшчну гiмнаcтику, ïï естетичну cпpямованicть. Стосовно експонатв виставки, то за найкpащi роботи окремих учшв нагороджували, вiдзначаючи ix естетичш смаки.
Головними експонатами таких виставок були «святковЬ> (парадш) вишивки, представлеш piзновидом вiзеpункiв iз ciл Шдкарпатсько].' Руci (так у той перюд називали Закарпаття). Кожна колекцiя виставки мала свою вiзитну карточку, де були вказаш школа, назва експонату, вид вишивки, ïï естетична значимють. Одночасно на виcтавцi демонструвалися роботи з бюеру, домотканi рушники, головш убори, вiночки, гpебiнцi, а також таи експонати, як гончарний посуд, вироби iз дерева, писанки, музичш наpоднi iнcтpументи. На так1 виставки запрошувалися вiдвiдувачi - школяpi, учител^ батьки, де вони мали змогу ознайомитися з результатами твоpчоï дiяльноcтi учнiв. Роботи дiтей розкривали характер народного мистецтва краю. Рiзноманiтнicть експонапв зумовлена нацiональними та етноpегiональними культурними тpадицiями, але пiдпоpядкована головнiй меп - формуванню еcтетичноï' культури учшв.
Аналопчш виставки pобiт учнiв Закарпаття постшно проводилися у великих мютах Чехословаччини: Бpатиcлавi, Брно, Пpазi. Так, у 1923 р. в Пpазi на виставщ «Мистецтво i життя Шдкарпатсько].' Руci», яка була приурочена до 5-ï piчницi приеднання Закарпаття до Чеxоcловацькоï Реcпублiки, виставлено роботи учшв iз Великого Бичкова, Росушки, Коcовcькоï Поляни та багатьох шших сш.
Детальне вивчення дiяльноcтi гуртив cвiдчить, що вони сприяли оргашзацп серед дiтей хору, оркестру, ощадних кас, шщювали дiяльнicть Червоного Хреста, спортивних гуртк1в, протиалкогольного руху, проводили голосш читання дитячих жуpналiв у школi в позаурочний (пicляобiднiй) час, недшю та свята [10, с. 10; 11, с. 25]. Однак дiяльнicть 1'х, як зазначае Й. Пешина, мала певнi тpуднощi i, кpiм того, не була належно поцшована cуcпiльcтвом.
Важливе мicце в естетичному виxованнi школяр1в займали родинний д^м, школа, громада, культуpно-оcвiтнi товариства. Роль сощальних iнcтитуцiй, громадських i
просвiтницьких товариств та молодiжних органiзацiй у розвитку потреби в естетичнш дiяльностi, формуваннi естетичних смашв е надзвичайно значущою. Основною метою !х дiяльностi було виховання тдростаючого поколiння в дуа патрiотизму, формування естетично1 культури та естетичного досв^. Залучення батьк1в до роботи в читальнях, гуртках, використання таких форм роботи, як бесвди, лекци, зустрiчi, консультаций сприяло вихованню особистостi з усввдомленням себе невiд'емною складовою свого народу, наци, держави. Визначаючи мету виховання, А. Волошин називае шститути виховання дитини, як свiдомо i цiлеспрямовано впливають на не1: родинний дам, школа, держава i церква [1, с. 95].
Дотримання звича1в та обрядiв в у родинах Закарпаття сприяло розвитку естетичного смаку. Вони давали поштовх для прояву перших естетичних почутпв у людини, з'явилася можливють прояву естетичного ставлення до себе i свiту, поринути в естетичну насолоду вiд обрядових дш всiх членiв ам'1.
Чимале значення для просвiти батьк1в та естетичного виховання дпей у той час мали перюдичш видання. Одним iз них була «Пчолка».
Вмший пiдбiр лiтературних матерiалiв з глибоким розумiнням виховання сприяв тому, що дiючi рубрики i тематичнi сторшки пiдпорядкованi реалiзацil таких напрямк1в виховання, як патрютичне, моральне, естетичне, трудове, фiзичне, екологiчне. Журнал вмiщував статп про замки Закарпаття, народнi вiрування, звича1, традици. Переглядаючи !х змют, можна констатувати, що доступними художшми оповiданнями «Пчолка» долучала дитину до таемниць природи, показувала !й красу i зацiкавлювала [6, с. 162].
Заслуговуе на увагу рубрика «Педагопчш бесiди з родичами i учителями», яка висвплювала проблеми, пов'язанi з рiзними напрямками виховання [5, с. 142]. Особливо щкавими е матерiали, присвяченi естетичному вихованню. Так, у статп А. Животка «Дiточий театр» йдеться про розвиток акторських здiбностей у дiтей молодшого школьного вшу, використання драматичних нахилiв як освпшх та виховних чинник1в. «Все мусить бути працею самих дiтей, виявом !х творчостi, уяви та естетичного чуття», - писав автор [4, с. 62].
На сторшках часопису «Пчолка» можна було прочитати роздуми про роль книги у житп людини, дiзнатися про новi перюдичш видання, ювше1 письменник1в, роль i значення народно1 пiснi у виховання молод^ а також знайти поради вчителям i батькам у вихованш дiтей [5, с. 142].
Таким чином, зазначене вище дае змогу констатувати, що им'я в естетичному вихованш завжди приймала активну участь. Основними формами роботи були: батьшвсьш збори, iмпрези, виставки, вчили дпей вишиванню, виготовленню рушников. Батьки завжди тдтримували естетичну дiяльнiсть гуртк1в, бiблiотек, брали безпосередню участь у ввдзначенш релiгiйних свят, нацiональних визначних дат. Використання юторичного досвiд в сучасних умовах е одним iз напрямшв покращення естетичного виховання пiдростаючого поколшня, оск1льки виховнi традици та можливосп родини передаються вiд роду до роду, залишаючи п, як1 мають важливе значення для педагопчно1 просвпи батьк1в та !х вiдповiдальностi за виховання дпей.
Для подальших напрямшв до^дження зазначено1 проблеми варто ввднести необхiднiсть вивчення питання естетичного виховання учшвсько1 молод! у змiстi освпи, роль перiодичних видань у естетичному вихованш школяр!в на Закарпаттi у 1919-1939 рр.
Л1ТЕРАТУРА
1. Волошин А. Вибраш твори / Августин Волошин. - Ужгород: ВАТ «Вид-во Закарпаття», 2002. -528 с.
2. Волошин А. Дидактика / Августин Волошин. - Ужгород: Накл. Пед. Т-ва Пiдкарпатськоl Руси, 1932. - 37 с.
3. Волошин А. Педагопка i дидактика (на правах рукопису) / Августин Волошин. - Ужгород, 1935. -80 с.
4. Животко А. Дггочий театр / Александр Животко // Пчолка. - Ужгород, 1926. - Ч. 3-6. - С. 62.
5. Животко А. Дгточа бiблiотека: педагопчш бемди з родичами й учителями / Александр Животко // Пчолка. - Ужгород, 1927. - Ч. 7. - С. 142-171.
6. Животко А. Подкарпатська Русь / Александр Животко // Пчолка. - Ужгород. 1926. - Ч. 7-8. -С. 161-166.
7. Калшна Л. Проблема формування естетичних смаюв особистосп у сучасних педагопчних дослвдженнях / Лариса Калшна // Рщна школа. - 2008. - № 5. - С. 23-25.
8. Карабелеш А. В. Семья и воспиташе молодежи со взглядомъ на карпаторуссюя обстоятельства /
А. В. Карабелеш // Народная школа. - 1935. - № 5. - С. 7-12.
9. Куликова Т. А. Семейная педагогика и домашнее воспитание: учебник / Куликова Т. А. - М.:
Академия, 1999. - 232 с.
10. ДАЗО. - Ф. 28. - Оп. 3. - Спр. 345. Справа про лггш малювальш курси вчителiв та про виплату
нагороди слухачам того курса. 1923-1925. - 90 с.
11. ДАЗО. - Ф. 28. - Оп 3. - Спр. 532. Справа про стан дiяльностi культурноосвпшх рад. 1925. - 175 с.
УДК 811.124'02(07)+94(477) «17/18»
Г. I. НАВОЛЬСЬКА
ОСОБЛИВОСТ1 НАВЧАННЯ ЛАТИНСЬКО1 МОВИ В 6ЗУ1ТСЬКИХ КОЛЕГ1ЯХ НА УКРАШСЬКИХ ЗЕМЛЯХ XVII-XVIII СТОЛ1ТТЯ
На оcновi аналiзу основного освтнього документа «Ratio studiorum» з'ясовано змicт навчального предмета «Латинська мова» та визначено методи навчання, ят використовували у школах ордену езуiтiв для досконалого оволодтня класичними мовами. Встановлено, яю тдручники й авторсьш твори використовувались у навчальному процеЫ. Визначено оcобливоcтi навчання латинcькоi мови в езутських колегiяx в Украiнi у XVII—XVIII ст. i з'ясовано можливоcтi творчого використання педагогiчниx iдей ордену у сучасному освтньому процеci.
Ключовi слова: латинська мова, методи навчання, навчальний процес, орден езуiтiв, «Ratio studiorum», езутсьт школи.
Г. I. НАВОЛЬСКАЯ
ОСОБЕННОСТИ ОБУЧЕНИЯ ЛАТИНСКОМУ ЯЗЫКУ В ИЕЗУИТСКИХ КОЛЛЕГИЯХ НА УКРАИНСКИХ ЗЕМЛЯХ XVII-XVIII ВЕКА
На основе анализа основного образовательного документа «Ratio studiorum» исследовано содержание учебного предмета «Латинский язык» и определены методы обучения, которые использовали в школах ордена иезуитов для совершенного овладения классическими языками. Установлено, какие учебники и авторские произведения использовались в учебном процессе. Установлены особенности обучения латинскому языку в иезуитских коллегиях в Украине XVII-XVIII вв. и определены возможности творческого использования педагогических идей ордена в современном образовательном процессе.
Ключевые слова: латинский язык, методы обучения, учебный процесс, орден иезуитов, «Ratio studiorum», иезуитские школы.
H. I. NAVOLSKA
THE PECULIARITIES OF LEARNING LATIN IN THE JESUIT COLLEGIA IN THE UKRAINIAN LANDS OF THE XVII-XVIII CENTURIES
Based on the analysis of basic educational document «Ratio Studiorum», the article ascertains the content of such a subject as the Latin language and determines the teaching methods that were used in the schools of Order of Jesuits for mastering classical languages. Analysis of the sources made it possible to establish the textbooks used in the learning process and the list of authors recommended for study. Having generalized the materials of the article, the author distinguishes the features of learning Latin in the Jesuit collegia and establishes the possibilities of using the Order's creative teaching ideas in modern educational process.
Keywords: the Latin language, teaching methods, learning process, the Order of Jesuits, «Ratio Studiorum», Jesuit schools.
Вивчення та викладання шоземно! мови е прюритетним завданням сучасно! освии Укра!ни. Добре володшня мовою не лише полегшуе стлкування, а й веде до глибшого взаеморозумшня та взаемопроникнення культур.
