Особенности вертикальной устойчивости детей младшего школьного возраста с нарушением зрения Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

2012

Особливості вертикальної стійкості дітей молодшого шкільного віку з вадами зору

Юрченко О.А.

Національний університет фізичного виховання і спорту України

Анотації:

Визначена важливість вертикальної стійкості в формуванні просторової організації тіла та правильної постави у дітей молодшого шкільного віку з послабленим зором. У експериментальному дослідженні приймали участь 23 дитини з послабленим зором та 60 практично здорових дітей, вік яких складає 7-10 років. Для отримання результатів було використано тест Є.Я. Бондаревського. Визначені особливості ортоградної пози дітей з пониженим зором та їх практично здорових однолітків. Виявлено відмінні риси в показниках на утримання вертикальної пози та гоніометричних характеристик. Встановлено, що діти молодшого шкільного віку з послабленим зором приблизно на 60-65% поступаються в представлених показниках за своїх практично здорових однолітків. Доведено та підтверджено, що слабкозорі молодші школярі мають значно меншу здатність до утримання статичної вертикальної пози, аніж діти з нормальним зором.

Ключові слова:

послаблений, зір, молодший, школяр, вертикальна, поза.

Юрченко А. А. Особенности вертикальной устойчивости детей младшего школьного возраста с нарушением зрения. Определена важность вертикальной устойчивости в формировании пространственной организации тела и правильной осанки у детей младшего школьного возраста с ослабленным зрением. В экспериментальном исследовании принимали участие 23 ребенка с ослабленным зрением и 60 практически здоровых детей, возраст которых составляет 7-10 лет. Для получения результатов был использован тест Е.Я. Бон-даревского. Определены особенности орто-градной позы детей с пониженным зрением и их практически здоровых сверстников. Выявлены отличительные черты в показателях на удержание вертикальной позы и гониометрические характеристик. Установлено, что дети младшего школьного возраста с ослабленным зрением примерно на 60-65% уступают в представленных показателях от своих практически здоровых сверстников. Доказано и проверено, что слабовидящие младшие школьники имеют значительно меньшую способность к удержанию статической вертикальной позы, чем дети с нормальным зрением.

ослабленное, зрение, младший, школьник, вертикальная, поза.

Yurchenko A. A. Features of vertical stability of junior school children with visual impairments. The

importance of vertical stability in the formation of the spatial organization of the body and correct posture for junior school children with visual impairments was determined. In a pilot study involved 23 children with low vision and 60 healthy children, aged 7-10 years old. To obtain the results was used the test of E.Y. Bondarevskogo. The features of orthograde posture of children with low vision and their healthy peers. Distinctive features in terms of retention of vertical posture and goniometric characteristics have been revealed. Found that junior school children with low vision by about 60-65% yield in the reported figures from their healthy peers. The visually impaired junior school children have significantly less ability to retain the static vertical posture than children with normal vision have been proved and verified.

visual, impairments, Junior, student, vertical, posture.

Вступ.

Регуляція вертикальної пози людини відноситься до числа найбільш актуальних біологічних та соціально-педагогічних проблем сучасності. Вона розглядається не тільки як один із факторів, який характеризує визначення положення тіла людини, але і як найбільш суттєвий показник стану її здоров’я. Як свідчать дослідження, велика кількість спеціалістів приділяють особливе значення працям в області регуляції вертикальної пози, а також формування постави людини. Однак, як правило, багато авторів досліджують цю проблему з однієї точки зору, а комплексна системна оцінка даного явища в спеціальній літературі, на жаль, до нашого часу відсутня. Крім того, такі дані очевидно, могли б суттєвим чином вирішити сучасне уявлення про динамічні взаємодії в руховому апараті людини під час формування її ортоградної пози. У зв’язку з цим дослідження проблеми прогнозування можливості формування вертикальної пози дітей шкільного віку набуває надзвичайної актуальності [7].

Незаперечним є той факт, що люди з особливими потребами в тому числі і люди з порушенням зору страждають на супутні захворювання, це і підтверджують дані інших фахівців, які представлені в спеціальній науково-методичній літературі. Ця кількість нараховує приблизно 70-75%. Основними супутніми захворюваннями є пахова та пуповинна грижа, захворювання серцево-судинної системи, але головною супутньою хворобою являється погіршення функції опорно-рухового апарату це плоскостопість та порушення постави [3, 4, 5, 6, 10, 11, 12].

© Юрченко О.А., 2012

Порушення постави у дітей з порушенням зору виникає ще у молодшому шкільному віці, це пов’язано з тим, що слабко зорі діти ведуть сидячий спосіб життя за рахунок перенавантаження навчального процесу та малорухомий спосіб життя, знижена рухова активність є нормою для молодших школярів з вадами зору.

Нерідко слабкозорі діти ідуть в школу уже зі стійким порушенням постави, тому проблема просторової організації у школярів з порушенням зору залишається актуальною.

В наш час є велика кількість досліджень, які присвячені вивченню особливостей фізичного розвитку, функціонального стану та фізичної підготовленості дітей з порушенням зору, а також в розробці методик фізичного виховання дітей з порушенням постави, які хворіють на зоровий аналізатор в спеціалізованих школах-інтернатах, а також розробка методик фізичного виховання по раніше вказаним нозологіям в дошкільних закладах в загальноосвітніх спеціальних (корекційних) школах для учнів молодшого, середнього та старшого шкільного віку [2, 3, 8, 9] та інші.

Ще в період колишнього Радянського Союзу в 1984 році А.П. Павловим роботі: «Формування правильної постави у школярів з порушенням зору», які дозволили вперше виявити вихідний стан постави, а також оптимальне навантаження фізичних вправ, які спрямовані на розтягування, розвиток сили та якостей швидкісно-силового характеру в корекції постави з урахуванням віку та статі у школярів з нормальним зором. Крім того, визначена порівнювальна цінність різних фізичних вправ для формування правильної постави на уроках фізичної культури та на корекційних заняттях в школах

І ПЕДАГОГІКА І та медик°-біол°гічні

*---“-----------* проблеми фізичного

виховання і спорту ______________________

де навчаються слабкозорі діти [9].

Н.Н. Мелентьєвою, були виявлені особливості фізичного розвитку молодших школярів з порушенням зору, а також причини та особливості порушення постави у даної категорії дітей. Автором проаналізована динаміка рівня порушення постави у молодших школярів в м. Вологда (Росія) та встановлена тенденція до збільшення кількості порушень постави за останні 10 років. Спеціалістом розроблена та обґрунтована програма педагогічного впливу на процес формування постави у молодших школярів з порушенням зору в спеціальній (корекційній) школі. Також, розроблена та обґрунтована методика застосування комплексів вправ поєднаної дії для формування постави молодших школярів з вадами зору в процесі занять фізичними вправами (урок фізичної культури, ранкова гімнастика до занять, фізкультпаузи та фізкультхвилинки) в спеціальній (корекційній) школі. Ще було виявлено позитивний вплив розробленої методики, автором застосовувались комплекси вправ поєднаної дії на формування постави молодших школярів зі зниженим зором [8].

В нашій країні проблемою порушення постави займались декілька науковців, одна з них це А.А. Дя-ченко, яка визначала корекцію порушень постави дітей молодшого шкільного віку з послабленим зором, використовуючи засоби фізичного виховання. Вперше автором визначені просторові показники кінематики ходьби, отримані гоніометричні результати аналізу біокінематичних пар опорно-рухового апарату тіла людини та виявлені кількісні та якісні показники вертикальної стійкості дітей молодшого шкільного віку з послабленим зором та різними порушеннями постави. На підставі виявлених та представлених вищезазначених результатів досліджень у дітей молодшого шкільного віку з захворюванням зорового аналізатора, розроблена корекційна технологія, що дозволяє вирішувати оздоровчі задачі у процесі адаптивного фізичного виховання (АФВ). А також глобальніше розширені та доповнені теоретичні уявлення про особливості індивідуального розвитку моторики школярів 7-10 років з послабленим зором [3].

Але в спеціалізованих школах-інтернатах для дітей з пониженим зором, тобто корекційних закладах, дана проблема недостатньо вирішена. В загальному програма по фізичній культурі для таких навчальних закладів не суттєво відрізняється від програм в ЗОШ. Всі програми несуть тільки загальні вказівки методичного характеру для розвитку постави з урахуванням основної нозології, тобто часткової втрати зору, але немає конкретних комплексів фізичних вправ, які впливали б на гармонійний різносторонній розвиток особистості дітей з пониженим зором.

Робота виконана згідно «Зведеного плану НДР в сфері фізичної культури та спорту на 2010-2015рр.» Міністерства освіти і науки молоді та спорту України на базі Національного університету фізичного виховання і спорту України за темою: 3.7. «Вдосконалення біомеханічних технологій у фізичному вихованні і реабілітації з урахуванням індивідуальних особливос-

ПСИХОЛОГІЯ

тей моторики людини». Номер державної реєстрації 0111U001734.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета дослідження: за спеціальними тестами визначити особливості збереження вертикальної стійкості тіла у дітей молодшого шкільного віку з пониженим зором.

Завдання дослідження:

1. Визначити важливість вертикальної стійкості для дітей молодшого шкільного віку з вадами зору.

2. За допомогою тесту Є.Я. Бондаревського, виявити особливості ортоградної пози дітей молодшого шкільного віку з вадами зору та їх практично здорових однолітків.

3. Здійснити порівняльний аналіз отриманих показників молодших школярів з вадами зору та практично здорових однолітків.

Методи дослідження: Аналіз спеціальної

навчально-методичної та науково-дослідної літератури та передовий досвід ведучих фахівців в галузі адаптивного фізичного виховання, відео зйомка, біомеханічний відеокомп’ютерний аналіз, методи математичної статистики.

Результати дослідження та їх обговорення.

В наш час виникла необхідність пошуку біомеханічних закономірностей формування та розвитку механізму стійкості людини і кількісного контролю стійкості, а це неможливо здійснити без створення комплексної біомеханічної апаратурної методики дослідження вертикальної пози [1].

До основних підходів визначення вертикальної стійкості можна віднести інструментальні методи дослідження та спеціальні тести, які спрямовані для отримання інформативної оцінки в даному показнику.

Інструментальні методи дослідження в себе включають технічні засоби та тренажери, які дозволяють отримати кількісну інформацію, щодо показників вертикальної стійкості. Та спеціальні тести, які використовуються не в лабораторних умовах, за допомогою яких також визначається спроможність до проявів вертикальної стійкості досліджуваного контингенту.

Дослідження проводились на базі Самгородської загальноосвітньої школи-інтернат Козятенського району, Вінницької області, де навчаються діти з послабленим зором. А також результати практично здорових дітей того ж самого віку, які навчаються в ЗОШ м. Вінниці № 29.

Для отримання об’єктивних результатів та проведення порівняльного аналізу нами було проведено біомеханічний відеокомп’ютерний аналіз з використанням автоматизованої системи обробки відеограм на базі відеокомп’ютерного комплексу - персонального комп’ютера з програмним комплексом «БіоВідео» на основі реєстрації (відео зйомки) рухових дій цифровою відеокамерою [10, 11].

Проведено нами дослідження на визначення до проявів утримання статичної вертикальної пози засвідчили, що діти з особливими потребами в тому числі і діти з вадами зору, значно поступаються за показниками в тривалості та мінімального кута нахилу

32012 її

Таблицяі.

Тривалість збереження статичної пози дітей 7 - 10років за тестом Є. Я. Бондаревського, с (п=83)

Умови виконання тесту Вік, юків

7 8 9 10

діти з послабленим зором (п=4) практично здорові діти (п=14) діти з послабленим зором (п=6) практично здорові діти (п=16) діти з послабленим зором (п=6) практично здорові діти (п=17) діти з послабленим зором (п=7) практично здорові діти (п=13)

X 8 X 8 X 8 X 8 X 8 X 8 X 8 X 8

на правій нозі 5,1* 0,7 14,2 1,6 6,5* 1,1 16,3 1,7 6,8* 1,6 19,0 1,0 8,3* 0,6 22,4 1,5

на лівій нозі 4,9* 0,8 14,1 1,6 6,6* 0,9 16,9 2,0 7,1* 1,3 21,2 1,8 8,0* 0,8 23,0 1,4

Примітка: * - різниця між показниками дітей з послабленим зором і практично здоровими однолітками статистично значуща на рівні р<0,05.

Таблиця 2.

Кут нахилу тулуба відносно вертикалі дітьми 7-10років у тесті Є. Я. Бондаревського, град (п=83)

Умови виконання тесту Вік, років

7 8 9 10

Діти з послабленим зором, п=4 практично здорові, п=14 Діти з послабленим зором п=6 практично здорові, п=16 Діти з послабленим зором, п=6 прак- тично здорові, п=17 Діти з послабленим зором п=7 практично здорові, п=13

X 8 X 8 X 8 X 8 X 8 X 8 X 8 X 8

на правій нозі 117,7* 1,6 5,9 0,8 117,2* 1,8 6,2 0,9 115,9* 2,2 5,4 0,7 115,1* 2 2,1 3,6 0,5

на лівій нозі 117,9* 1,7 6,1 0,7 117,4* 2,1 6,5 0,8 116,5* 2,0 4,7 0,6 115,3* 11,9 3,2 0,3

Примітка. * - різниця між показниками дітей з послабленим зором і практично здоровими однолітками статистично значуща на рівні (р<0,05).

тулуба від прямої в ортоградній позі, аніж їх практично здорові однолітки, що і підтверджують дані інших авторів [3, 6, 10, 11, 12].

Представлені результати в табл. 1 дали змогу отримати та порівняти показники на тривалість збереження вертикальної стійкості на лівій та правій нозі за тестом Є.Я. Бондаревського між практично здоровими дітьми та дітьми з вадами зору того ж самого віку.

Статистичний аналіз отриманих даних свідчить про те, що показники часу збереження стійкої пози хлопчиків та дівчаток молодшого шкільного віку з зоровою деривацією значно нижчі, аніж їх практично здорові однолітки. Різниця складає у дітей 7-річного віку на правій нозі 9,1с., а на лівій 9,2с. У 8-річному віці ця різниця сягає, на правій нозі 9,8с. і на лівій -10,3с. Респонденти 9-річного віку показують різницю, на правій нозі 12,2с. і на лівій - 14,1с. Також у дітей 10-річного віку цей показник сягає, на правій нозі 14,1с. і 15с. на лівій відповідно. Різниця між показниками статистично значуща на рівні (р<0,05).

Також представлений тест дав нам змогу отримати та порівняти результати слабкозорих молодших школярів та практично здорових однолітків на максимальний кут відхилення тулуба від відносно прямої осі.

На табл. 2 представлений порівняльний аналіз отриманих результатів досліджень дітей молодшого шкільного віку з захворюванням зорового аналізатора та дітей того ж самого віку з нормальним зором.

Отримані результати досліджень в табл. 2 підтверджують, що респонденти 1-4 класів з послабленим зором значно поступаються за респондентів того ж віку з нормальним зором. Так, найбільша різниця в представленому показнику досягає 12,1° у дітей 10-річного віку на лівій нозі і найменша у досліджуваних 9-річного віку 10,5° на правій нозі. Різниця між показниками статистично значуща на рівні (р<0,05).

У визначенні гоніометричних показників відхилення тулуба від відносно прямої осі, нами також підтвердився той факт, що слабкозорі молодші школярі значно менш витриваліші, до збереження мінімально-

та медико-біологічні проблеми фізичного

виховання і спорту _____________________

го кута відхилення тулуба, ніж діти практично здорові того ж віку. Чим більший кут відхилення, тим менша здатність до статичних проявів і таким чином можна констатувати, що у дітей з особливими потребами порушена функція координаційних спроможностей та вестибулярного апарату.

Висновки.

1. Проаналізувавши ряд наукових досліджень, нами було визначено важливість проблеми формування вертикальної стійкості дітей молодшого шкільного віку з пониженим зором.

2. Проведене нами тестування дало змогу отримати кількісні статистично значущі показники до збе-

реження вертикальної стійкості дітей молодшого шкільного віку з вадами зору (р<0,05).

3. Порівняльний аналіз отриманих результатів досліджень свідчить про те, що у дітей молодшого шкільного віку з порушенням зору різниця в показниках статистично нижча ніж в практично здорових однолітків (р<0,05).

На основі отриманих констатуючих даних, в майбутньому нами будуть розроблені практичні рекомендації для покращення формування вертикальної стійкості, що є показником індивідуальних особливостей розвитку моторики у дітей молодшого шкільного віку з вадами зору.

І ПЕДАГОГІКА І

ПСИХОЛОГІЯ

Література:

1. Білієнко А.Г Біомеханіка вертикальної стійкості і оцінка її в спорті: дис. на здобуття вч. знання канд. пед. наук: 13.00.04. «Терія і методика фізичного виховання, спортивного тренування та оздоровчої адаптивної фізичної культури». - Санкт-Пітер., 2008 - 212 с.

2. Велитченко В. К. Фізична культура для особливих детей [Текст]; методичний посібник. - М.: Терра-Спорт, 2000. — 168 с.

3. Дяченко А. А. Корекція порушень постави дітей молодшого шкільного віку з пониженим зором засобами фізичного виховання: дис. на здобуття вч. звання канд. наук з фіз. вихованя і спорту: 24.00.02. - К., 2010. - 190 с.

4. Евсеев С. П. Адаптивная физическая культура: [учебн. пособие]. - М.: Советский спорт, 2000. - 240с.

5. Евсеев С. П. Адаптивная физическая культура: учебн. пособие.

- М.: Советский спорт, 2005. — 240 с.

6. Зияд Хамиди Ахмад Насраллах. Коррекция нарушений осанки слабослышащих школьников средствами физического воспитания: дис... канд. наук по физ. воспитанию и спорту : 24.00.02.

- К., 2008. - 180 с.

7. Кашуба В. А. Биомеханика осанки. - К.: Олимпийская литература, 2003. - 280 с.

8. Мелентьева Н. Н. Формирование осанки у младших школьников с нарушением зрения в процессе занятия физическими упражнениями в специальной (коррекционной) школе: дис. канд. пед. наук: 13.00.00. - СПб., 2004. -135 с.

9. Павлов А.П. Формування правильної постави у школярів з порушенням зору: Атореф. канд. пед. наук: 13.00.04. «Теорія і методика фізичного виховання, спортивного тренуваня, оздоровчої та адаптивної фізичної культури». - М., 1984. - 20 с.

10. Хмельницька І. В. Комп’ютерні системи контролю моторики школярів 7-10 років з вадами слуху в програмуванні фізкультурно-оздоровчих занять: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фіз. виховання і спорту: спец. 24.00.02 „Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення”.

- К., 2006. - 20 с.

11. Хмельницька І. В. Програмний комплекс біомеханічного відеокомп’ютерного аналізу рухів людини. // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. — 2004. — № 2. — С. 150—156.

12. Шапкова Л.В. Адаптивна фізична культура: методологія та розвиток в сфері вищої професійної освіти: дис. док. пед. наук: 13.00.08. «Теорія і методика професійної освіти». - Сан.-Пет., 2003. - 448 с.

Информация об авторе: Юрченко Александр Анатолиевич

[email protected] Национальный университет физического воспитания и спорта Украины ул. Физкультуры 1, г.Киев, 03680, Украина.

Поступила в редакцию 12.03.2012г.

References:

1. Biliienko A.G. Biomekhanika vertikal'noyi stijkosti i ocinka yiyi v sporti [Biomechanics of vertical firmness and estimation of it in sport], Cand. Diss., Saint Petersburg, 2008, 212 p.

2. Velitchenko V. K. Fizichna kul ’tura dlia osoblivikh detej [A physical culture for special children], Moscow, Terra-Sport, 2000, 168 p.

3. Diachenko A. A. Korekciia porushen’ postavi ditej molodshogo shkil’nogo viku z ponizhenim zorom zasobami fizichnogo vikhovannia [Correction of violations of carriage of children of midchildhood with mionectic sight by facilities of physical education], Cand. Diss., Kiev, 2010, 190 p.

4. Evseev S. P. Adaptivnaia fizicheskaia kultura [Adaptive physical culture], Moscow, Soviet sport, 2000, 240 p.

5. Evseev S. P. Adaptivnaia fizicheskaia kultura [Adaptive physical culture], Moscow, Soviet sport, 2005, 240 p.

6. Ziiad Khamidi Akhmad Nasrallakh. Korrekciia narushenij osanki slaboslyshashchikh shkol’nikov sredstvami fizicheskogo vospitaniia [Correction of violations of carriage of poorly hearings schoolboys by facilities of physical education], Cand. Diss., Kiev, 2008, 180 p.

7. Kashuba V. A. Biomekhanika osanki [Biomechanics of carriage], Kiev, Olympic Literature, 2003, 280 p.

8. Melent’eva N. N. Formirovanie osanki u mladshikh shkol’nikov s narusheniem zreniia v processe zaniatiia fizicheskimi uprazhneniiami v special’noj (korrekcionnoj) shkole [Forming of carriage for junior schoolboys with a paropsis in the process of engaged in physical exercises at special (by a correction) school], Cand. Diss., Saint Petersburg, 2004, 135 p.

9. Pavlov A.P. Formuvannia pravil’noyi postavi u shkoliariv z porushenniam zoru [Schoolboys have forming of correct carriage with a paropsis], Cand. Diss., Moscow, 1984, 20 p.

10. Khmel’nic’ka I. V. Komp’iuterni sistemi kontroliu motoriki shkoliariv 7—10 rokiv z vadami slukhu v programuvanni fizkul ’turno-ozdorovchikh zaniat’ [Computer checking of motor function of schoolboys systems 7-10 years flawy ear in programming athletic-health-improvement employments], Cand. Diss., Kiev, 2006, 20 p.

11. Khmel’nic’ka I. V. Teoriia i metodika fizichnogo vikhovannia i sportu [Theory and methods of physical education and sport], 2004, vol.2, pp. 150—156.

12. Shapkova L.V. Adaptivnafizichna kul'tura: metodologiia ta rozvitok v sferi vishchoyi profesijnoyi osviti [Adaptive physical culture: methodology and development in the sphere of higher professional education], Dokt. Diss., Saint Petersburg, 2003, 448 p.

Information about the author: Yurchenko A. A.

[email protected] National University of Physical Education and Sport of Ukraine Fizkultury str. 1, Kiev, 03680, Ukraine.

Came to edition 12.03.2012.