CC BY
46І ПЕДАГОГІКА І та медико-біологічні
проблеми фізичного
ПСИХОЛОГІЯ
виховання і спорту
Орієнтація у просторі - одне зі складових танцювальних рухів глухих дітей 6-10 років
Статьєв С.І.
Класичний приватний університет
Анотації:
Розглянуто показники розвитку орієнтації у просторі глухих дітей молодшого шкільного віку. У експерименті прийняло участь 258 осіб (з них 100 - діти без патології слухового аналізатору). Розглянуто складові танцювальних рухів дітей. Зазначено на необхідності вдосконалення специфічних координаційних здатностей дітей. Показано можливості щодо довільного розслаблення м'язів, вестибулярної стійкості. Доведено, що показники розвитку орієнтації у просторі глухих дітей значно менші за показники дітей без порушення слухового аналізатору. Встановлено, що основні складові танцювальних рухів сприяють покращенню параметрів орієнтації дітей у просторі.
Ключові слова:
глухі діти, танцювальні рухи, орієнтація, простір.
Статьев С.И. Ориентация в пространстве - одна из составляющих танцевальных движений глухих детей 6-10 лет. Рассмотрены показатели развития ориентации в пространстве глухих детей младшего школьного возраста. В эксперименте приняло участие 258 детей (из них 100 - дети без патологии слухового анализатору). Рассмотрены составляющие танцевальных движений детей. Отмечается необходимость совершенствования специфических координационных способностей у детей. Показаны возможности относительно произвольного расслабления мышц, вестибулярной стойкости. Доказано, что показатели развития ориентации в пространстве глухих детей значительно меньше показателей детей без нарушения слухового анализатору. Установлено, что основные составляющие танцевальных движений способствуют улучшению параметров ориентации детей в пространстве.
глухие дети, танцевальные движения, ориентация, пространство.
Statiev S.I. Orientation in space - one of constituents of dancings motions of deaf children 6-10 years old. The indexes of development of orientation in space of deaf children of midchildhood are considered. 258 children took part in experiment (from them 100 are children without pathology of auditory to the analyzer). The constituents of dancings motions of children are considered. The necessity of perfection of specific coordinating capabilities is marked for children. Possibilities are rotined in relation to the arbitrary weakening of muscles, vestibular firmness. It is well-proven that indexes of development of orientation in space of deaf children considerably less indexes of children without violation of auditory to the analyzer. It is set that the basic constituents of dancings motions are instrumental in the improvement of parameters of orientation of children in space.
deaf children, dancings motions, orientation, space.
Вступ.
Ученими (Н.Г. Байкіна [1], М.С. Бесарабов, Р.М. Боскіс, Л.С. Виготський, О.П. Гозова, В.М.Зайцева, Г.Ф.Козирнов, А.О. Костанян [2], І.Я. Коцан, І.М. Ляхова [5], І.М. Мусатов, В.А. Рябичев, Б.В. Сермеєв, О.І. Форостян та ін.) доведено, що порушення слуху впливає на розвиток рухової функції, уповільнює рухові реакції, зменшує швидкість виконання рухів, призводить до порушень координації рухів, нерівномірного розподілу зусиль і в цілому до недостатньої просторової орієнтації. В.І. Лях у своїх роботах [3, 4] виділяє такі види координаційних здатностей: спеціальні, специфічні, загальні. Спеціальні координаційні здатності відносяться до однорідних за психофізіологічними механізмами цілісних цілеспрямованих рухових дій, систематизованих за зростаючою складністю. До специфічних координаційних здатностей відносяться здатності до точності відтворення, диференціювання, відмірювання і оцінки просторових, часових та силових параметрів рухів; до рівноваги, ритму, швидкого реагування, орієнтації у просторі, швидкої перебудови рухової діяльності, а також до довільного розслаблення м’язів, вестибулярної стійкості, зв’язку чи поєднання.
Проблемі сенситивних періодів розвитку орієнтації у просторі «здорових» школярів присвячено багато робіт (О.І. Аршавська, В.Д. Розанова, І.А. Аршав-ський, В.М. Волков, А.А. Гужаловський та ін.).
Так, Л.А. Фомін, В.П. Філін рахують, що в період від 8-12 років характеризується високими темпами розвитку спритності і координації рухів. В цей період діти можуть навчитися практично всім рухам, що потребують точності і високої координації завдяки інтенсивному розвитку просторового орієнтування, покращення аналізу тактильно-кінестетичних сигналів. Цьому сприяє пластичність центральної нервової
системи, інтенсивне вдосконалення рухового аналізатора, що відображається, зокрема, в покращенні просторово-часових характеристик рухів.
Певна частина дослідників (В.М. Волков, А.А. Окк, В.А. Ярмолюк, Л.Е. Любомирський) висловлюють думку, що найбільш інтенсивний розвиток орієнтації у просторі, спритності, спостерігається в молодшому шкільному віці, а найвищий рівень розвитку координаційних здатностей досягається у віці 11-12 років зі стабілізацією у наступні роки.
Необхідність педагогічного впливу в сенситивні періоди розвитку організму повністю очевидна. Потрібно визначити той оптимальний вік, в якому та чи інша вправа буде давати найбільший позитивний ефект у руховому розвитку, і, таким чином, знаючи особливості онтогенезу й відповідно нормуючи вплив, можна раціонально управляти індивідуальним розвитком, оптимально будувати процес навчання і виховання.
Потрібно відзначити, що сенситивні періоди розвитку орієнтації у просторі глухих школярів та «здорових» школярів не збігаються, отже, необхідно вивчати їх вікові особливості та виявити сенситивні періоди розвитку.
Таким чином, проблемі розвитку координаційних здатностей глухих дітей молодшого шкільного віку, а саме - орієнтації у просторі, присвячено мало робіт і тому ця проблема є дуже актуальною, потребує ґрунтовного вивчення. За допомогою наших досліджень ми намагаємось розширити та поглибити вивчення даної проблеми.
Дослідження виконується в межах наукової теми кафедр теоретичних основ фізичного та адаптивного виховання і фізичної реабілітації Інституту здоров'я, спорту та туризму Класичного приватного універси-
© Статьєв С.І., 2011
32011
Таблиця 1
Результати розвитку орієнтації у просторі глухих і чуючих дітей 6-10 років на констатувальному етапі педагогічного експерименту за тестом «3 перекиди вперед»
Група п X ± т 5 : розр. Р Різниця у %
КГ чуючі 100 6,081 ± 0,323 1,965 32,8 < 0,05 46,8
ЕГ глухі 77 11,432± 1,430 8,697
КГ глухі 81 11,054± 0,497 4,969 1,89 > 0,05 3,3
Таблиця 2
Результати тесту для оцінки здатності до узгодження та орієнтації у просторі глухих і чуючих дітей 6-10 років на констатувальному етапі педагогічного експерименту (за тестом «Перехід через гімнастичну палицю»)
Група п X ± т 5 : розр. Р Різниця у %
КГ чуючі 100 25,486 ±0,666 5,991 10,94 < 0,05 13,3
ЕГ глухі 77 29,405± 1,511 9,192
1,74 > 0,05 8,03
КГ глухі 81 31,973 ±4,160 25,305
тету «Теоретико-методичні засади фізичного виховання і фізичної реабілітації різних груп населення» (№ державної реєстрації 0107Ш04193).
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета роботи: оцінити показники розвитку орієнтації у просторі глухих дітей молодшого шкільного віку та порівняти їх з показниками одноліток без порушення слухового аналізатору.
Результати дослідження.
Для визначення здатності до орієнтації у просторі глухих і чуючих дітей 6-10 років на констатувальному етапі педагогічного експерименту було запропоновано такі тести: «3 перекиди вперед», «Перехід через гімнастичну палицю», «Проскоки по лінії на правій та лівій нозі».
Результати тестування вищезгаданих категорій дітей 6-10 років (за тестом «3 перекиди вперед») показали, що діти молодшого шкільного віку з порушеннями слуху мають значне відставання від чуючих однолітків за показниками розвитку орієнтації у просторі на рівні значущості &=0,05 ^ табл.< t розр.). Так, середня арифметична величина в КГ чуючих склала 6,081, ЕГ - 11,432, у КГ глухих - 11,054. Різниця між середніми величинами глухих і чуючих дітей за критерієм Стьюдента становила 32,8, що вказує на істотні розбіжності між результатами тестування вищезазначених груп. У відсотковому відношенні різниця в показниках розвитку орієнтації у просторі між групами глухих і чуючих однолітків становила 46,8%.
Разом із тим, порівнюючи результати цього тесту між КГ і ЕГ глухих дітей 6-10 років, можна стверджувати, що середні арифметичні величини суттєво не відрізняються між собою ^ табл. > t розр., при t розр.=1,89) на рівні значущості р=0,05. У відсотковому відношенні різниця між середніми показниками розвитку пластичності становила 3,3%.
Результати здатності до узгодження та орієнтації у просторі глухих та чуючих дітей 6-10 років (за тестом «Перехід через гімнастичну палицю») показали, що діти молодшого шкільного віку з порушенням слухового аналізатора мають істотне відставання від чуючих однолітків за показниками здатності до узгодження та орієнтації у просторі на рівні значу-
щості р=0,05 ^ табл.< t розр.). Таким чином, середня арифметична величина в КГ чуючих становила 25,486, в ЕГ - 29,405, у КГ глухих дітей - 31,973. Різниця між середніми показниками глухих і чуючих дітей за критерієм Стьюдента склала 10,94, що вказує на суттєві розбіжності між результатами тестування вищезазначених груп. У відсотковому відношенні різниця в показниках здатності до узгодження та орієнтації у просторі (за тестом «Перехід через гімнастичну палицю») між групами глухих і чуючих дітей 6-10 років становила 13,3%.
Проте, порівнюючи результати цього тесту між КГ і ЕГ дітей 6-10 років з порушеннями слухового аналізатора, можна стверджувати, що середні арифметичні величини суттєво не відрізняються між собою ^ табл. > t розр., при t розр.= 1,74) на рівні значущості р=0,05. У відсотковому відношенні різниця між середніми показниками розвитку пластичності становила 8,03%.
Результати тестування «Проскоки по лінії на правій та лівій нозі» на констатувальному етапі педагогічного експерименту показали, що глухі діти молодшого шкільного віку мають суттєве відставання від чуючих дітей 6-10 років за показниками розвитку швидкої орієнтації у просторі (за тестом «Проскоки по лінії на правій та лівій нозі») на рівні значущості р=0,05 0: табл.< t розр.). Так, середня арифметична величина в КГ чуючих склала 3,459, в ЕГ - 2,486, у КГ глухих - 2,784. Різниця між середніми показниками глухих і чуючи дітей за критерієм Стьюдента становила 22,78, що вказує на суттєві розбіжності між результатами тестування цих груп. У відсотковому відношенні різниця в показниках розвитку швидкої орієнтації у просторі (за тестом «Проскоки по лінії на правій та лівій нозі») становила 28,1%.
Однак, порівнюючи результати цього тесту між КГ і ЕГ дітей 6-10 років з патологією слухового аналізатора, можна стверджувати, що середні арифметичні величини суттєво не відрізняються між собою ^ табл. > : розр., при : розр.=1,68) на рівні значущості р=0,05. У відсотковому відношенні різниця між середніми показниками розвитку швидкої орієнтації у просторі (за тестом «Проскоки по лінії на правій та лівій нозі») становила 10,7%.
І ПЕДАГОГІКА І та медико-біологічні
проблеми фізичного
ПСИХОЛОГІЯ
виховання і спорту
Таблиця З
Результати розвитку швидкої орієнтації у просторі глухих і чуючих дітей 6-10 років на констатувальному етапі педагогічного експерименту за тестом «Проскоки по лінії на правій та лівій нозі»
Група n X ± m 5 t розр. P Різниця у %
КГ чуючі 100 3,459 ± 0,051 0,311 22,78 < 0,05 28,1
ЕГ глухі 77 2,486 ± 0,042 0,257
1,68 > 0,05 10,7
КГ глухі 81 2,784 ± 0,034 0,303
КГ чуючі ■ ЕГ КГ глухі
1 тест 2 тест 3 тест
Рис. 1. Узагальненні результати здатності до узгодження та орієнтації у просторі глухих і чуючих дітей 6-10 років на констатувальному етапі педагогічного експерименту.
с
Висновки.
Узагальнюючи вихідні результати дослідження глухих і чуючи дітей 6-10 років, що характеризують здатність до узгодження та орієнтації у просторі, дійшли висновку, що діти з патологією слухового аналізатора в середньому мають відставання від своїх чуючих однолітків на 19,1%. Натомість, глухі діти КГ і ЕГ за цими показниками суттєво не відрізняються між собою. Різниця між середніми показниками в цих гру-
пах становила 5,4%. Це засвідчує однорідність груп і дозволяє нам проводити формувальний етап педагогічного експерименту, який включатиме інноваційні впливи на розвиток орієнтації у просторі глухих дітей молодшого шкільного віку, які склали ЕГ.
Перспективи подальших досліджень у даному напрямку. Планується проводити дослідження інших складових танцювальних рухів глухих дітей молодшого шкільного віку, визначення показників та рівнів їх сформованості.
Література.
1. Байкина Н.Г. Коррекционные основы физического воспитания глухих школьников: Автореф. дисс. докт. пед наук. / Байкина Н.Г.
- 1992. - М. - 30 с.
2. Костанян А.О. Роль слухового восприятия в развитии двигательных способностей у школьников: Автореф. дис. докт. пед. наук. / Костанян А.О. - 1970. - М. - 18 с.
3. Лях В. И. Исследования ловкости детей и подростков в подвижных играх: автореф. дисс. канд. пед. наук. / Лях В. И. - 1976.
- М. - 21 с.
4. Лях В.И. Координационно-двигательное совершенствование в физическом воспитании и спорте: история, теория, экспериментальные исследования / Лях В.И. // Теория и практика физической культуры. - 1996. - № 1. - С. 16-23.
5. Ляхова І.М. Сила м’язів кисті та точність відтворення м’язових зусиль школярів віком 10-12 років / Ляхова І.М. // Наука і освіта.
- 2003. - №4. - С. 136-138.
Информация об авторе: Статьев Станислав Игоревич
[email protected] Классический частный университет ул. Жуковского 70-б, Запорожье, 69002, Украина.
Поступила в редакцию 28.10.2011г.
References:
1. Bajkina N.G. Korrekcionnye osnovy fizicheskogo vospitaniia glukhikh shkol’nikov [Correction bases of physical education of deaf schoolchildren], Cand. Diss., Moscow, 1992, 30 p.
2. Kostanian A.O. Rol’ slukhovogo vospriiatiia v razvitii dvigatel’nykh sposobnostej u shkol’nikov [Role of auditory perception in development of motive capabilities for schoolchildren], Cand. Diss., Moscow, 1970, 18 p.
3. Liakh V. I. Issledovaniia lovkosti detej i podrostkov v podvizhnykh igrakh [Researches of adroitness of children and teenagers in mobile games], Cand. Diss., Moscow, 1976, 21 p.
4. Liakh V. I. Teoriia i praktika fizicheskoj kul’tury [Theory and practice of physical culture], 1996, vol.1, pp. 16-23.
5. Liakhova I.M. Nauka i osvita [Science and education], 2003, vol.4, pp. 136-138.
Information about the author: Statiev Stanislav Igorevich
[email protected] Classic private university Zhukovskogo street 70-b, Zaporozhia, 69002, Ukraine.
Came to edition 28.10.2011.
1Q4
