CC BY
52
УДК 616-036.1+616.832-004.2+613.99+314.3 НЕГРИЧ T.I.1, ОРИНЧАКЛ.Б.2-3
1 Льв/вський нацональний медичний унверситет 1мен1 Данила Галицького 21вано-Франк1вська обласна кл!н!чна лкарня 31вано-Франк/вський нацюнальний медичний ун!верситет
ОСОБЛИВОСТ ПЕРЕБ1ГУ РОЗОЯНОГО СКЛЕРОЗУ В ЖНОК ЗАЛЕЖНО BiA НАРОДЖЕННЯ Д|ТЕЙ
Резюме. У сmаmmi наведет дат власного до^дження впливу вагiтностi та народження дтей на клтчт характеристики розаяного склерозу (РС). Уроботi було опрацьовано дан обстеження 207 жнок, хворих на РС. Увах жнок зiбрано анамнез життя та захворювання, детально вивчено перебг вагтностей та народження дтей. Наведено дан типу пологiв серед оглянутих нами жшок, хворих на РС. Проанал!зовано особливостi типу перебщ, ступеня прогресування РС за шкалою швалiдизацii ЕБ88 залежно вiд кiлькостi народжених дтей. Зокрема, до^джено перебщ РС у жнок, як народжували тсля дебюту цього захворювання. Показано вплив переривання вагiтностi на характеристики демieлiнiзуючого процесу.
Ключовг слова: розаяний склероз, дебют, вагттсть, народження дтей.
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОПОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
Вступ
Розсгяний склероз (РС) — це органоспецифiчне авто-Гмунне, нейродегенеративне захворювання центрально! нервово! системи, що розвиваеться в генетично спри-йнятливих людей внаслгдок дц певних зовшшшх факто-рiв [3, 14]. РС уражае переважно людей молодого, пра-цездатного, сощально активного вку, через що становить не лише медичну, а й соцiально-економiчну проблему в Укра!ш та свт [3]. Жшки хворшть у 2—4 рази частше [1, 3, 4]. Саме тому для жшок, хворих на РС, проблеми, пов'язаш з плануванням шм'! та народженням дитини, е особливо актуальними [1, 3].
Жшки, яы народжували дггей, мають бгльш спри-ятливий перебГг хвороби [1, 10]. У рядi клiнiчних до-слiджень автори вказують на те, що вагiтнiсть веде до збгльшення перiоду переходу у фазу вторинного прогресування i сприяе вiдстроченню дебюту РС. У жшок, яы народжували, перехiд у вторинно-прогресуючу фазу вiдбуваеться повiльнiше порiвняно з тими, яы не народжували [1, 10]. Iншi науковщ дотримуються схожо! думки i вважають, що вагiтнiсть або народження не менше нiж 3 дiтей призводить до зниження ймовГр-ностi досягнення 6 балГв за шкалою Expanded Disability Status Scale (EDSS). Зокрема, щ даш шдтверджуються у патент iз ремiтуючо-рецидивуючим перебiгом РС [7]. Якщо перша дитина народилася тсля появи РС,
ризик переходу з ремпуючо-рецидивуючо! фази у вто-ринно-прогресуючу нижчий порiвняно з жiнками, чи! дiти народилися до початку захворювання [7]. Зокрема, пащентки, якi народили одну або декглька дiтей тсля початку захворювання, можуть мати бтьш доброяысний перебiг хвороби та бтьш тривалий час, щоб досягти 6 балГв за EDSS вiд початку хвороби, порiвняно з тими, хто не мав дггей тсля початку захворювання [9, 10].
Тип полопв, використання етдурально! анестезп [2, 6, 7, 9,], годування груддю [2, 7, 10, 12], вш початку РС, вш жшки на момент ваптноста, тривалють хвороби, загальна ыльысть рецидивГв до ваптноста, ыльысть по-передшх ваптностей або стать дитини [12] не впливають на ризик виникнення тсляпологових рецидивГв, а також на прогресування швалтносл за EDSS тсля полопв [6].
Автори встановили, що у жшок, хворих на РС, пологи частше заынчувалися кесаревим розтином, як плановим, так i позаплановим [9]. При цьому потрГбно
Адреса для листування з авторами:
Оринчак Лщя Богдан1вна
76018, м. 1вано-Франивськ, вул. Галицька, 2
1вано-Франивський нацюнальний медичний ун1верситет
E-mail: [email protected]
© Негрич Т.1., Оринчак Л.Б., 2015 © «М1жнародний невролопчний журнал», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
враховувати, що частка кесаревих розтинiв у здорових жшок вагомо вiдрiзняeться мiж крашами пiд впливом соцiальних, релiгiйних i культурних факторiв. Тому у жшок i3 РС iснують рiзнi даш щодо кесаревого розтину, що коливаються у дiапазонi 10—40 %. Перший перюд пологiв у хворих на РС вгдбуваеться, як звичайно, а у другому перiодi — у два рази частше, нiж у здорових жшок, фГксують слабкiсть пологово! дiяльностi i, як наслiдок, частше застосовують методи ii стимуляци [9, 13]. Не було вгдмшностей за шкалою Апгар уроджених вад чи перинатально! патологи мiж немовлятами жшок iз РС i здорових жшок. Iншi дослiдники дотримуються тако! ж думки [7].
Вважають, що активiзацiю хвороби може викликати переривання ваптносп (як штучне, так i самовгльне), а також гiстеректомiя [4]. Лшування безплiдностi у жшок, хворих на РС, пов'язане з тдвищеним ризиком рецидиву в наступний 3-мюячний перiод, особливо коли ця процедура не призводила до вагiтностi, а для лшування використовували агонiсти гонадотрошн-ритзинг-гор-мона [5]. Зокрема, використання оральних контрацеп-тивiв пов'язане з бгльш високим ризиком досягнення 6 балiв за EDSS [11].
Рекомендуеться зупинити будь-яку превентивну терапiю за три мюящ до зачаття або хоча б одразу шсля того, як жшка дiзналася про вагiтнiсть [1, 8, 9]. Щ данi ще не мають жодного остаточного наукового шдГрунтя.
Упродовж останнiх рокiв накопичено чимало даних про вплив народження дггей на РС, проте щ данi не завжди збiгаються, а деколи i суперечать один одному. Саме тому ми провели подiбне обстеження серед жителГв Прикарпаття.
Мета дослщження — вивчити особливост перебiгу РС у жшок залежно вiд народження ними дггей.
Матерiали та методи
У перюд Гз грудня 2012 р. по липень 2014 р. на базi неврологiчного вгддтення 1вано-Франывсько! обласно! кшшчно! лшарш було обстежено 207 жшок, хворих на РС, — жителГв м. 1вано-Франывська та 1вано-Франыв-сько! обласп, Гз вГроггдно пгдтвердженим дГагнозом РС. Уш хворГ були оглянул у стадГ! ремГси. У цих пащенпв зГбрано анамнез життя, захворювання та детально ви-вчено перебГг вагГтностей i народження дггей, а також проведене кшшко-невролопчне обстеження. Середнш вГк пацГентГв становив 37,91 ± 0,72 року, середнш стушнь тяжкостГ за шкалою EDSS — 4,09 ± 0,10 бала. Середнш вш початку РС у вшх оглянутих жшок — 27,44 ± 0,66 року. Для дГагностики РС використовували критерГ! McDonald et al. (2010). ДГагноз РС встановлювали на пгд-ставГ ретельного виявлення та вивчення скарг, анамнезу захворювання, паракшшчних (магштно-резонансна томографГя) методГв обстеження хворих. Група контролю у рамках цього дослгдження не була передбачена.
Статистичне опрацювання отриманих результапв здшснювали за допомогою пакета прикладних про-
грам Statistica 6.0. Розраховували середне арифметичне i стандартну похибку. CTyniHb вiрогiдностi визначали за допомогою t-критерiю Стьюдента. Вiрогiдними вважали змiни показникiв за умови р < 0,05.
Результати та обговорення
ycix оглянутих жгнок, хворих на РС, розподглили на двi групи. До першо! групи зарахували осiб, якi не мали ваптностей в анамнезi, а до друго! — жгнок, якi мали ваптноста, що заынчувалися народженням дiтей. Решта жiнок на час огляду були ваптними або мали вагiтностi, що заынчилися абортами, тому !х не зараховували до жодно! видтено! групи. У дослщжуваних групах хворих порiвнювали середнiй бал за шкалою швалщност EDSS (табл. 1). Середня тривалють захворювання жгнок на час народження дитини — 5,90 ± 0,51 року.
Вiдповiдно до табл. 1 середнш бал за шкалою EDSS був вiрогiдно вищий у груш жшок, яы народжували дiтей, порiвняно з балом у грyпi жшок, як! не мали ваптностей (4,21 ± 0,11 поргвняно з 3,68 ± 0,22; t = 2,14; р < 0,05) (рис. 1). Щ результати суперечать даним, наве-деним у лiтератyрi, про те, що народження дггей сприяе нижчому балу за шкалою швалщизацй EDSS.
Дослщили особливост тишв перебиу демгелшзу-ючого процесу у видглених групах хворих на РС. Ана-лгзуючи отриманi результати, не виявили статистично вгропдно! ргзнищ мГж ыльыстю жшок, хворих на ремь туючо-рецидивуючий тип РС, яы не мали ваптностей та яы народжували дггей (85,37 ± 5,52 проти 83,44 ± 2,91; t = 0,31, р > 0,05).
Вторинно-прогресуючий переби спостерiгався у 9,76 ± 4,63 % ошб, яы не мали ваптностей в анамнез^ та у 14,11 ± 2,73 % жгнок, хворих на РС, яы народжували дггей, рГзниця мГж ними була невiрогiдною (t = 0,81; р > 0,05). Первинно-прогресуючий перебiг РС спосте-рiгався майже в однаково! частини хворих жшок, яы не мали ваптностей та як! народжували дггей (4,88 ± 3,36 проти 2,45 ± 1,20; t = 0,68; р > 0,05) (рис. 2).
На рис. 2 подано узагальнеш даш про розподш обстежених нами хворих на РС залежно вгд ргзних тишв перебiгy патолопчного процесу та вагiтностей в анамнезь
Зпдно з рис. 2, у двох видшених групах вгропдно переважав ремпуючо-рецидивуючий перебiг РС.
Продовжуючи вивчення впливу вагiтностi та народження дггей на переби РС, проаналiзyвали середнiй бал за шкалою швалщносп EDSS у жшок, хворих на РС, залежно вгд ылькосп народжених дггей. Оглянутих жшок (n = 204) розподглили на 4 групи: 1) хворг на РС; 2) яы не мали ваптностей; 3) яы народили 1, 2 дггей; 4) яы народили 3 i бгльше дггей (табл. 2).
Даш табл. 2 показали, що бал за шкалою EDSS у груш хворих на РС, яы не мали ваптностей, виявився нижчим поргвняно з жгнками, яы народили 2 дггей (3,68 ± 0,22 проти 4,39 ± 0,14; t = 2,71; р < 0,05). Вищий бал спо-стериався у жгнок, яы народили 2 дггей, поргвняно з
тими, хто народив 1 дитину (3,93 ± 0,18 проти 4,39 ± 0,14; г = 2,01; р < 0,05) (рис. 3).
Отже, несприятливим фактором у жшок, хворих на РС, е народження 2 дггей, осюльки, згiдно з отри-маними даними, у них спостериаеться вищий ступiнь iнвалiдизацii. Щ данi не вiдповiдають опублiкованим дослщженням про те, що вагiтнiсть або народження не менше 3 дггей призводить до зниження ймовiрностi до-сягнення вищого бала за шкалою EDSS. Очевидно, це е особливютю нашого регiону.
Пiд час проведення дослщження детально про-аналiзовано анамнез у жшок, яи мали ваптносп пiсля початку РС. Дану когорту хворих розподтили на три групи: до першоi групи зарахували жшок, яы тiльки
народжували дiтей (50,00 %), до друго! — осiб, в яких ваптносп закiнчилися перериванням (22,06 %), а до третьоi групи увшшли жiнки, яю пiсля початку РС i народжували, i робили аборт (27,94 %) (табл. 3).
У табл. 3 вщзначено, що у найбiльшоi частини огля-нутих пацiентiв, хворих на РС, ваптносп закiнчувалися виключно пологами, i цей показник був вiрогiдно вищим порiвняно з женками, у яких ваптносп пiсля дебюту РС закшчувалися перериванням вагiтностi (50,00 ± 6,06 проти 22,06 ± 5,03; X = 3,55; р < 0,01), а також з особами, яю шсля початку РС i народжували, i робили аборт (50,00 ± 6,06 проти 27,94 ± 5,44; г = 12,71; р < 0,01). Отже, найбтьша частина жшок пiсля початку РС народжували дггей. Це може свщчити про те, що серед мешканщв
Таблиця 1. Розподл ж1нок, хворих на РС, залежно вД ваптностей в анамнез! та бала
за шкалою '¡нвалДизацп ЕйББ
Жшки, XBopi на РС Кшькгсть обстежених уrpyni(n) Середнш бал за EDSS та його стандарты похибки (M ± m) Коефщент Стьюдента (t) пopiвнянo з групою жшок, як не мали ваптностей Вipoгiднiсть piзницi пopiвнянo з фупою жшок, якi не мали ваптностей (p)
Не мали ваптностей 41 3,68 ± 0,22 - -
Народжували дгей 163 4,21 ± 0,11 2,14 < 0,05*
Прим'ика: * — статистично в1рогщна р1зниця.
со
V)
о ш
2 о С 2 э
4,21 ±0,11
3,68 ± 0,22*
Не мали ваптностей Народжували дтей
Жшки, XBopi на РС
Рисунок 1. Пор1вняння середнього бала за шкалою '¡нвалДизацп ЕйББ у жшок, хворих на РС, як не мали ваптностей, та у ж1нок, як народжували дтей; * — р < 0,05 порiвняно з групою жнок, як народжували дтей
Не мали ваптностей Народжували дтей
■ Ремпуючо-
рецедивуючий
■ Вторинно-прогресуючий
□ Первинно-прогресуючий
Рисунок 2. Пор1вняння титв переб'1гу РС у ж1нок, як не мали ваптностей, та у жнок, як народжували дтей; * — р < 0,01 порiвняно з вторинно-прогресуючим типом РС
Таблиця 2. Розподл ж1нок, хворих на РС, залежно вД клькост народжених дтей та бала
за шкалою iнвалДизацп EDSS
Жшки, хворi на РС Кiлькiсть обстежених уrpyni(n) Сеpеднiй бал за EDSS та його стандаpтнi похибки (M ± m) Коефщент Стьюдента (t) пopiвнянo з фупою жшок, яю не мали ваптностей 3 2s ' | & J £ « I ь ъ ° ■ S 8 -i .эх СОС* Коефщент Стьюдента (t) пopiвнянo з гpyпoю жшок, якi наpoдили 1 дитину ' 5 2 s sog ZCs i & £ g 1 I * а&о я?1 Коефщент Стьюдента (t) пopiвнянo з фупою жшок, яю наpoдили 2 дп~ей 5 2 с нпи ть з ай 5 о . Е £ й Ш *<N O'öO о.£ meg
Не мали вагiтностей 41 3,68 ± 0,22 - - - - - -
Народили 1 дитину 59 3,93 ± 0,18 0,88 > 0,05 - - - -
Народили 2 дгей 85 4,39 ± 0,14 2,71 < 0,05* 2,01 < 0,05* - -
Народили 3 i бтьше дитини 19 4,21 ± 0,30 1,41 > 0,05 0,79 > 0,05 0,55 > 0,05
Примтка: * — статистично вiрогiдна рiзниця.
Прикарпаття переважають побожнi люди, якi не схильш до абортiв (рис. 4).
Вивчали вплив пологiв та абортiв на працездатнють жiнок, хворих на РС. Порiвнювали середнiй бал за шкалою EDSS у цих груп пацieнтiв (табл. 4).
Бал за шкалою EDSS виявився найнижчим у жшок, якi пiсля початку РС ттьки народжували дiтей, проте
цей показник не досяг статистично BiporuHoi рiзницi пopiвнянo з дослщжуваними групами (р > 0,05).
Дослщили кiлькiсть хворих на РС i3 ремггуючо-ре-цидивуючим пеpебiгoм серед видтених груп пацieнтiв (табл. 5).
Не виявили статистично вipoгiдних втмшностей мiж жiнками, хворими на РС, i3 pемiтуючo-pецидивуючим
4,51
3,5
4,39 ±0,14*
3,93 ±0,18
3,68 ± 0,22
ж
4,21 ± 0,30
V7
Не мали Народили Народили Народили 3 ваптностей 1 дитину 2 дтей \ бтьше детей
Жшки, хвор1 на РС
* 60 50
0 а.
1
к 40
о. о а к
50,00 ± 6,06
27,94 ± 5,44*
22 ,06 ± 5,0 3*
Народжували детей
Мали аборт Xeopi на РС жшки
Народжували детей i мапи аборт
Рисунок 3. Пор1вняння середнього бала за ЕйББ
у жнок, хворих на РС, залежно вд клькост народжених дтей; * — р < 0,05 порiвняно з балом у ж1нок, хворих на РС, як не мали ваптностей та як народили 1 дитину
Рисунок 4. Пор1вняння середньо/ клькост ж1нок, хворих на РС, iз р1зними вар'антами завершения ¡х ваптностей; * — р < 0,01 порiвняно з жнками, хворими на РС, як ттьки народжували дтей тсля дебюту РС
Таблиця 3. Розподл ж1нок, хворих на РС, залежно вД завершения 1х ваптностей
Жшки, хворi на РС Кшькють обстежених у rpyni (n) Частка (%) оаб у загальнш струю^ та и" стандартна похибка (Р ± т) Коефщент Стьюдента (t) порiвняно з групою жшок, хворих на РС, якi народжували д^ей Вiрогiднiсть рiзницi порiвняно з групою жшок, хворих на Рс, як народжували дiтей (р) Коефщент Стьюдента (t) порiвняно з групою жшок, хворих на РС, як мали тiльки переривання вагiтностей Вiрогiднiсть рiзницi порiвняно з групою жiнок, хворих на РС, яю мали тiльки переривання ваптностей (р)
Народжували детей 34 50,00 ± 6,06 - - - -
Мали ттьки переривання ваптносп 15 22,06 ± 5,03 3,55 < 0,01* - -
Народжували i робили аборт 19 27,94 ± 5,44 12,71 < 0,01* 0,79 > 0,05
Примтка: * — статистично вiрогДна р'зниця.
Таблиця 4. Розподл жнок, хворих на РС, залежно вд завершення ix ваптностей i бала
за шкалою iнвал'дизац 'и' EDSS
Жшки, хворi на РС Кшькють обстежених угрупi(n) Середшй бал за шкалою EDSS та його стандарты похибки (M ± m) Коефiцieнт Стьюдента (t) порiвняно з групою жшок, хворих на РС, як ттьки народжували дп~ей Э 2 § ио ий £ « со.- s .2 2 - к ш - и il* 1 1° s i Вп ар н Коефщент Стьюдента (t) порiвняно з групою жшок, хворих на РС, яю мали тiльки переривання ваптностей 5 2 s so?* ~ 0>> X .Ех o^s l-I>S ^ '-as ШФ ьзолвт Is % 1 РЁ it! "-S S Вп Р
Народжували детей 34 3,75 ± 0,16 - - - -
Мали ттьки переривання ваптносп 15 4,20 ± 0,43 0,97 > 0,05 - -
Народжували i робили аборт 19 4,18 ± 0,17 1,87 > 0,05 0,03 > 0,05
переб^ом захворювання залежно вiд завершення вапт-носта (р > 0,05).
Вторинно-прогресуючий тип перебiгу РС було заре-естровано в однiei хворо! (2,94 ± 2,90 %) з групи жiнок, якi пiсля дебюту РС ттьки народжували дiтей; та у 2 ошб (13,33 ± 8,78 %), яы мали переривання ваптносп, та в однiei пацieнтки (5,26 ± 5,12 %) з групи жiнок, якi народжували i мали аборт. Первинно-прогресуючий тип за-
О 120 О.
S100 | 80
к 60 ~ 40 20
0
1
л
Ь 0
U X
ц
¡2
97,0612,90*_94,74 1 5,12*
_80,00 ±10,33*_Н_
iii iii и 11 ii ii i i i - n Ш-УЩ^Ш^ о
Народжували дггей
Мали ттьки переривання eariTHocTi
в анамнез! Жшки, XBopi на РС
Народжували iробили аборт
■ Ремпуючо-
рецидивуючий ° Вторинно-
прогресуючий а Первинно-прогресуючий
Рисунок 5. Пор1вняння типв переб1гу РС у жнок за р1зними варантами завершення ix ваптностей; * — р < 0,01 порiвняно з клькстю хворих ¡з вторинно-прогресуючим перебпом
хворювання спостеркався в одше! жшки (6,67 ± 6,44 %) з групи хворих, яы мали переривання ваптносл (рис. 5).
У вшх трьох групах пацieнток переважав ремиуючо-рецидивуючий тип РС. В ошб, яы тсля дебюту РС тть-ки народжували дггей, спостерiгався найвищий рiвень найбтьш курабельного ремiтуючо-рецидивуючого РС. Отриманi результати узгоджуються з висновками iнших дослщжень про те, що народження дггей тсля початку РС позитивно впливае на кшшчш характеристики цього захворювання, а переривання ваптносп, навпаки, сприяе прогресуванню демieлiнiзуючого процесу [4, 9, 10].
Для поглибленого вивчення впливу ваптносп i народження дггей ушх оглянутих жшок розподтили на 3 групи. До першо! групи зарахували пацieнток, яы народжували дггей ттьки до початку РС (53,17 %), до друго! — жшок, яы народжували тсля дебюту демieлi-шзуючого процесу (в цю групу входять жшки, яы народжували до i тсля дебюту РС, а також жшки, яы вперше народжували тсля початку захворювання) (25,85 %), а третю групу становили жшки, яы не народжували дггей (20,97 %). Решта жшок на час огляду були ваптними, тому !х не зарахували до жодно! групи. Проаналiзували середнiй бал за шкалою EDSS мГж видiленими групами (табл. 6).
Таблиця 5. Розподл ж1нок, хворих на РС, iз рем1туючо-рецидивуючим переб1гом залежно вщ завершення ваптност
Жшки, XBopi на РС Кшькгсть обстежених у rpyni (n) Частка (%) oci6 у загальнш CTpyKTypi та "и стандартна похибка (P ± m) Кoефiцieнт Стьюдента (t) пopiвнянo з групою жiнoк, XBOpMX на РС, якi тiльки наpoджyвали Вipoгiднiсть piзницi пopiвнянo з гpyпoю жшок, хвopих на РС, якi тiльки наpoджyвали (p) Коефщент Стьюдента (t) пopiвнянo з гpyпoю жiнoк, хвopих на РС, яю мали тiльки пеpеpивання вагiтнoстей Bipor^rnCTb piзницi пopiвнянo з гpyпoю жшок, хвopих на РС, якi мали тшьки пеpеpивання вагiтнoстей (p)
Народжували детей 33 97,06 ± 2,90 - - - -
Мали ттьки переривання ваптносп 12 80,00 ± 10,33 1,59 > 0,05 - -
Народжували i робили аборт 18 94,74 ± 5,12 0,39 > 0,05 1,28 > 0,05
Таблиця 6. Розподл ж1нок, хворих на РС, ¡з р1зними терм1нами народження дтей щодо дебюту захворювання залежно вщ шкали ¡нвал'щизацП EDSS
Жшки, хвopi на РС х и X L Р £ 2 & & > и ь ^ К Сеpеднiй бал за шкалою EDSS та його стандаpтнi похибки (M ± m) Кoефiцieнт Стьюдента (t) пopiвнянo з гpyпoю жшок, як не наpoджyвали дiтей Э 2 § ио й нп е i « $ щ « S * § ■SMi Ii & Вп а н Коефщент Стьюдента (t) пopiвнянo гpyпoю жшок, якi наpoджyвали пюля появи пеpших пpoявiв захвopювання Вipoгiднiсть piзницi пopiвнянo з гpyпoю жiнoк, якi наpoджyвали пiсля появи пеpших пpoявiв захвopювання (p)
Не народжували детей 43 3,71 ± 0,22 - - - -
Народжували пюля появи перших проявiв захворювання 53 3,89 ± 0,12 0,69 > 0,05 - -
Народжували ттьки до появи перших проявiв захворювання 109 4,38 ± 0,14 2,55 < 0,05* 2,59 < 0,05*
Примтка: * — статистично врогщна рзниця.
ТЗ ш £ I тз ш I ф
£ о ГО £ о го >□ X в>
го "5 00 ^ ш Го 1 § го "5 ш Го 1 § о
го £
* —■ 0 Ь ГО 0" Ш 1 ^ о о го у £ & н ф ж X П
-В о ГО □ ф тз Е £ О го Ф тз Е ^ X ■о X ш ■о о
X
м м Кшькють обстежених угрут (п)
со "го со V 1+ со "сл 1+ Частка (%) оаб у загальнш структур!
со VI со м СП "сл со та и стандартна похибка (Р ± т)
Коефщент Стьюдента
1,65 (1) портняно 3
о групою ж1нок, яю не народжували дней
V о V о В1рогщнють р1зниц1
поршняно з групою
о сл о сл жшок, яю не
народжували д1тей (р)
Коефщент Стьюдента
(1) портняно 3
3,37 1 1 групою ЖШОК, ЯК1
народжували шсля появи перших прояв1в захворювання
ВфОГЩНЮТЬ
А Р1зниц| поршняно
О з групою ЖШОК, ЯК1
О народжували пюля
появи перших проявш захворювання (р)
8) &
I
а оо
У
и
а §
3'
I'
о
?! &
€ §
X
&)
£ тз
ъ 5' ь п
<Ь ч §1 и п
а Я
П Ф
&) о
¡3 §
■о
0
и §
1
0 п
£" X &) "О
1 I
ь
3
5<
I !
о
о
£ о п
■5' о э £"
£
и
I
а
Народжували ттьки до появи перших проявю захворювання Народжували пюля появи перших проявю захворювання Не народжували дней * X ж X П 0 ■о X ш ■о о
со сл со Кшькють обстежених угрут (п)
77,06 ±4,03 96,23 ±2,62 85,71 ±5,40 Частка (%) у загальнш структур! та "и стандартна похибка (Р±т)
1,28 1,77 I Коефщгёнт Стьюдента (Ч поршняно 3 групою жшок, ям не народжували д1тей
>0,05 >0,05 I Вфогщнють р1знищ поршняно з групою жшок, яю не народжували д1тей (р)
3,99 I I Коефщгёнт Стьюдента (Ч поршняно 3 групою жшок, ям народжували пюля появи перших прояв1в захворювання
А О "о I I ВфОГЩНЮТЬ р1знищ портняно з групою жшок, яю народжували пюля появи перших прояв1в захворювання (р)
Середнш бал за шкалою Ейвв
Таблиця 9. Розподл жнок, хворих на РС, залежно вД типу полопв
Тип полопв Кшькють обстежених у rpyni (n) Частка (%) у загальшй CTpyKTypi та iï стандартна похибка (P ± m) Коефщент Стьюдента (t) nорiвняно з кшькютю фiзiологiчних полопв Вiрогiднiсть рiзницi nорiвняно з кшькютю фiзiологiчних полопв (р)
Фiзюлоriчний шлях 45 83,56 ± 4,34 - -
KecapiB розтин 8 16,44 ± 4,34 10,94 < 0,01*
Примтка: * — статистично в1рогщна р1зниця.
77,06 ±4,03*
И Рем1туючо-рецидивуючий
□ Вторинно-прогресуючий
□ Первинно-прогресуючий
Народжували Народжували
шсля появи тшьки до появи
перших перших
прояв1вРС прояв1в PC
Рисунок 7. Пор1вняння типв переб^ РС у жнок, хворих на РС, залежно вд народження ними дтей; * — р < 0,01 порiвняно з кшькстю ж1нок ¡з вторинно-прогресуючим РС; ** — р < 0,01 порiвняно з кшькстю жнок, хворих на вторинно-прогресуючий РС, як народжували тсля появи першихпрояв'т захворювання; *** — р < 0,01 порiвняно з ктькстю жнок, хворих на рем'пуючо-рецидивуючий РС, як народжували тшьки до появи перших прояв'в захворювання
Вшповщдно до табл. 8, вторинно-прогресуючий тип переб^у РС найчастше зус^чався у жшок, яы народжували тшьки до початку РС.
Первинно-прогресуючий тип захворювання за-фшсовано у 4 жшок (3,67 ± 1,80 %), хворих на РС, яы народжували тшьки до появи перших проявiв РС та у 2 ошб (4,76 ± 3,29 %), яы взагалi не народжували дггей.
На рис. 7 подано розподш ушх оглянутих нами жшок, хворих на РС, залежно вщ народження ними дггей.
На рис. 7 подано що, у вах жшок вiрогiдно пе-реважав ремпуючо-рецидивуючий тип переб^у РС (р < 0,01). Жшки, яы народжували шсля дебюту РС, мали найвищий рiвень бшьш прогностично сприят-ливого ремiтуючо-рецидивуючого типу та найнижчий рiвень вторинно-прогресуючого РС (р < 0,01 порiвняно з ыльыстю жiнок, якi народжували тшьки до початку захворювання).
Таким чином, отримаш нами результати показали, що народження дней шсля початку появи перших проявiв РС у жшок позитивно впливае на клшчш характеристики РС. Так, жшки, яы народжували шсля дебюту РС, мали нижчий бал за шкалою швалщизаци та вiрогiдно вищу ймовiрнiсть найбiльш доброяысного ремпуючо-рецидивуючого перебiгу патологiчного про-цесу. Отримаш результати узгоджуються з висновками шших дослiджень [9, 10].
Серед оглянутих нами жшок, хворих на РС, ф1зюло-пчним шляхом народжували 45 жшок (83,56 ± 4,34 %), а шляхом кесаревого розтину — 8 (16,44 ± 4,34 %). Пор1в-няли к1льк1сть ф1з1олог1чних полопв та полопв шляхом кесаревого розтину (табл. 9).
У табл. 9 зазначено, що в1ропдно бшьша частина полопв у хворих на РС були ф1зюлопчними пор1вняно з пологами шляхом кесаревого розтину (83,56 ± 4,34 проти 16,44 ± 4,34; в1дпов1дно t = 10,94; р < 0,01). Ц результати суперечать даним огляду л1тератури [9], де припускають, що жшки, хвор1 на РС, схильн1 до кесаревого розтину.
Висновки
1. У вшх оглянутих хворих на РС в1ропдно переважав ремпуючо-рецидивуючий переб1г РС.
2. Середнш бал за шкалою EDSS був в1ропдно вищий у груш жшок, яы народжували д1тей, пор1вняно з балом у груп1 жшок, яы не мали ваг1тностей. Зокрема, у хворих на РС, яы народили 2 дггей, спостер1гався найвищий стушнь швалщизацп' за EDSS пор1вняно з ж1нками, яы не мали ваптностей, та тими, хто народжував одну дитину.
3. Встановлено, що в1ропдно б1льша частина оглянутих жшок народжували дггей п1сля дебюту РС пор1в-няно з пац1ентками, яы мали переривання ваг1тност1 або яы i народжували, i робили аборт. Жшки, яы п1сля початку РС народжували датей, мали найвищий р1вень прогностично сприятливого рем1туючо-рецидивуючого типу переб1гу РС.
Список лiтератури
1. Белова А.Н. Рассеянный склероз и беременность / Белова А.Н., Качалина Т.С. Крупин В.Н. // Неврологический журнал. — 2010. — № 6. — С. 4-10.
2. Леманн-Хорн Ф. Лечение заболеваний нервной системы/ Леманн-Хорн Ф., Лудольф А. — М.: МедПресс-информ, 2009. — С. 231-232.
3. Негрич Т.1., Шоробура М.С., Негрич Н.О. та т. Особли-востi переб^у роз^яного склерозу в жшок у перюд вагiтностi та вплив патогенетичного лкування на стан плода й новонаро-дженого/[Негрич Т.1., ШоробураМ.С., Негрич Н.О. та н.]// Мiжнар. неврол. журн. — 2013. — № 1. — С. 11-16.
4. Шмидт Т.Е. Рассеянный склероз / Шмидт Т.Е., Яхно Н.Н. — М.: МедПресс-информ, 2010. — С. 234-237.
5. D'Hooghe M.B. Female gender and reproductive factors affecting risk, relapses and progression in multiple sclerosis / D'Hooghe M.B, D'Hooghe T., De Keyser J. // Gynecol. Obstet. Invest. — 2013. — Vol. 75(2). — P. 73-84.
6. Pastó L, Portaccio E, Ghezzi A., et al. Epidural analgesia and cesarean delivery in multiple sclerosispost-partum relapses: the Italian cohort study / [Pastó L, Portaccio E, Ghezzi A. et al.]. // BMC Neurol. — 2012. — Vol. 12. — P. 165.
7. Borisow N., Döring A., Pfueller C. et al. Expert recommendations to personalization of medical approaches in treatment of multiple sclerosis: an overview of family planning and pregnancy / [Borisow N, Döring A., Pfueller C. et al.] //The EPMA Journal. — 2012. — Vol. 3, № 9. — P. 1-10.
8. Houtchens M.K. Pregnancy and multiple sclerosis / M.K. Houtchens. // Semin. Neurol. — 2007. — Vol. 27, № 5. — P. 434-441.
9. Lee M., O'Brien P. Pregnancy and multiple sclerosis // Journal of Neurology, Neurosurgery & Psychiatry — BMJ Journals. — 2008. — № 79. — P. 1308-1311.
10. Lorenzi A.R., FordH.L. Multiple sclerosis and pregnancy/ A.R. Lorenzi, H.L. Ford. //Postgrad. Med. J. — 2002. — № 78. — P. 460-464.
11. D'Hooghe M.B., Haentjens P., Nagels G. et al. Menarche, oral contraceptives, pregnancy and progression of disability in relapsing onset and progressive onset multiple sclerosis / [D'Hooghe M.B., Haentjens P., Nagels G. et al.]// J. Neurol. — 2012. — Vol. 259(5). — P. 855-61.
12. Vukusic S., Hutchinson M., Hours M. et al. Pregnancy and multiple sclerosis (the PRIMS study): clinical predictors of postpartum relapse / [Vukusic S., Hutchinson M., Hours M. et al.] // Brain. — 2004. — Vol. 127. — P. 1353-1360.
13. Dahl J., Daltveit A.K, Myhr K.M. et al. Pregnancy, delivery, and birth outcome in women with multiple sclerosis/[Dahl J., Daltveit A.K, Myhr K.M. et al.]. — Neurology. — 2005. — Vol. 65. — P. 1961-1962.
14. Ramagopalan S.V. Epidemiology of multiple sclerosis / Ramagopalan S.V., Sadovnick A.D. // Neurol. Clin. — 2011. — Vol. 29. — P. 207-217.
OmpuMaHO 13.02.15 M
Негрич Т.И.1, ОринчакЛ.Б.2 3
1 Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого
2Ивано-Франковская областная клиническая больница 3 ИваноФранковский национальный медицинский университет
ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ РАССЕЯННОГО СКЛЕРОЗА У ЖЕНЩИН В ЗАВИСИМОСТИ ОТ РОЖДАЕМОСТИ ДЕТЕЙ
Резюме. В статье приведены данные собственного исследования влияния беременности и рождаемости детей на клинические характеристики рассеянного склероза (РС). Обработаны данные обследования 207 женщин, больных рассеянным склерозом. У всех женщин собран анамнез жизни и заболеваемости, детально изучено течение беременностей и рождаемость детей. Приведены данные типа родов среди осмотренных нами женщин, больных РС. Проанализированы особенности типа течения, степени прогрессирования РС по шкале инвалидизации EDSS в зависимости от количества рожденных детей. В частности, исследовано течение РС у женщин, которые рожали после дебюта этого заболевания. Показано влияние прерывания беременности на характеристики демиелинизирующего процесса.
Ключевые слова: рассеянный склероз, дебют, беременность, рождение детей.
Negrych T.I.1, OrynchakL.B.Z3
1 Lviv National Medical University named after Danylo Halytskyi
2 Ivano-Frankivsk Regional Clinical Hospital
3 Ivano-Frankivsk National Medical University, Ukraine
FEATURES OF MULTIPLE SCLEROSIS COURSE IN WOMEN IN REGARD WITH CHILDBIRTH
Summary. The article presents the data ofown research ofthe influence ofpregnancy and childbirth on clinical characteristics ofmultiple sclerosis. There were analyzed the data of the 207 observed women suffering from multiple sclerosis. There was collected the history of life and disease, and as well as the course of pregnancy and childbirth were studied in details. The data on the types of delivery among the examined women suffering from multiple sclerosis were presented. There were analyzed the peculiarities ofthe course, degree ofmultiple sclerosis progression according to EDSS depending on the number of the children born. In particular, there was studied the multiple sclerosis course in women giving birth after the disease onset. The effect of abortion on the demyelinating process was shown.
Key words: multiple sclerosis, onset, pregnancy, childbirth.
