CC BY
33
Орипнальш досл^ження
Original Researches
Патолопя BepxHix в^ддшв травного каналу/ Pathology of Upper Gastrointestinal Tract
УДК 616.992.282+616.3+616.1
КУШН1РЕНКО 1.В.
Bîaa '¡л захворювань шлунка i дванадцятипалоï кишки, дieюлопï та лкувального харчування ДУ «НститутгастроентеролопÏНАМН Укра'ни», м. Днпропетровськ, Украна
ОСОБЛИВОСТ ПЕРЕБ^У ПАТОЛОГiï ВЕРХНЬОГО ВiДДiЛУ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ У ХВОРИХ З ОРОФАРИНГЕАЛЬНИМ КАНДИДОЗОМ
Резюме. У статт подано результати вивчення шостоï шкали коморбдност The Cumulative Illness Rating Scale, у яюй наведенi захворювання верхнього в^лу травного тракту у хворих з орофарингеальним кандидозом порiвняно з патентами, у яких гриби не виявлено, та з особами i3 незначним/помiрним ростом гриб>в роду Candida на слизовй оболонц ротово'1 порожнини. Визначено, що при однаковй частот хрончного гастродуоден'пу та хрончного гастриту для паценлв з орофарингеальним кандидозом ха-рактерним е зменшення частоти як гастроезофагеальноï рефлюксно'1 хвороби — в 1,6 i 1,5 раза порiв-няно з тими, у яких гриби не знайдено, та з тими, у кого р'ют незначний/пом':рний (р < 0,05 i р < 0,05 вщповщно), так i виразково'1 хвороби iз рубцевою деформацею в луковиц дванадцятипало !' кишки — у 2,1 раза порiвняно iз особами, у яких гриби не виявлено (р < 0,05). За наявност гастроезофагеальноï рефлюксно'1 хвороби ризик орофарингеального кандидозу у хворих вiрогiдно менший (вщношення шанав (ВШ) = 0,49, 95% довiрчий iнтервaл (Д1) = 0,29-0,83) порiвняно iз патентами, у яких гриби не виявлено. Кандидоз стравоходу зареестрований майже у третини хворих з орофарингеальним кандидозом, що вiрогiдно вище порiвняно з тими, у кого гриби не знайдено (n = 1) (р < 0,001), та у чотири рази вище, нж у хворих iз незнaчним/помiрним ростом (р < 0,001). Висока оцнка шанав виявлення кандидозу стравоходу при орофарингеальному кандидоз'1 (ВШ = 55,00, 95% Д1 = 7,43-407,07) св'щчить про здатнсть гри-б'в Candida при нaдмiрному ростi на слизовй оболонц: ротово'1 порожнини адгезуватися та проростати в слизову оболонку в дистальних в^лах верхнього вiддiлу травного тракту. Висока прогностична оцнка виявлення орофарингеального кандидозу за наявност iнфекцiï Helicobacter pylori у хворих на гастроен-теролопчну патолопю св'щчить про еднiсть патогенетичних процеав (ВШ = 5,76, 95 % Д1 = 2,95-11,26). Подальше вивчення стану iмунного захисту в умовах нaдмiрного росту гриб>в роду Candida у хворих га-строентеролопчного профлю дозволить пояснити особливост коморбiдного стану при цй патологи. Ключовi слова: орофарингеальний кандидоз, коморбднсть, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, виразкова хвороба, хрончний панкреатит.
ГАСТРОЕНТЕРОЛОПЯ GASTROENTEROLOGY
Адреса для листування з авторами: Кушнренко 1.В.
Вщдш захворювань шлунка i дванадцятипало'! кишки, дieтолоriï та лжувального харчування, ДУ «1нститут гастроентерологи НАМН Украши», пр. Газети «Правда», 96, Дншропетровськ, 49074, Украша E-mail: [email protected]
© Куштренко 1.В., 2016 © «Гастроентерологш», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
Актуальшсть проблеми
Проблема опортунiстичних iнфекцiй, зокрема кандидозу слизово! оболонки верхнього вщдту травного тракту, не втрачае свое! актуальностi i до сьо-годнi. Зберiгаються невирiшенi питання щодо фак-торiв, яю обумовлюють виникнення та розвиток шфекци у хворих, що спонукае до активного пошуку !х розв'язання. Так, у низщ дослiджень, присвячених орофарингеальному кандидозу (ОФК), автори вка-зують на ймовiрнiсть зв'язку ще! патологи зi станом коморбщносп в пацiентiв [1, 2]. Улм вiдносно гастро-ентерологiчних захворювань думки дещо рiзняться, i якщо A. Yamamoto з1 спiвавт. вказують на iснування певного зв'язку мiж гастроентерологiчними захворю-ваннями та кандидозною iнфекцiею, то в досшджен-нях N. Weerasuriya та J. Snape не виявлено особливо-стей патологи травного тракту при ra^^^i слизово! оболонки стравоходу (СХ) [3, 4]. Зважаючи на проти-рiччя юнуючих даних, завданням нашого дослiдження стало вивчення особливостей перебиу захворювань верхнього вщщлу шлунково-кишкового тракту у хворих з ОФК.
Матерiал i методи
Для вивчення коморбiдних сташв до обстеження заучено 550 пащенпв гастроентерологiчного про-фiлю, якi перебували на лiкуваннi у вiддiлi захворю-вань шлунка та дванадцятипало! кишки (ДПК) ДУ «1нститут гастроентерологи НАМН Укра!ни» за перюд з 2009 по 2012 рк:. На пiдставi результатiв мшробюло-гiчного дослiдження зскрiбка з язика вони були ро-здiленi на три групи: до складу першо! групи включенi 134 пацiенти, у яких не виявлено гриби роду Candida при вивченш зскрiбка з язика, до друго! — 280 пащен-тiв iз незначним та помiрним ступенем масивностi обсiменiння (СМО) грибами роду Candida та до тре-тьо! — 136 пащенпв iз IV СМО, тобто ОФК. Анал1з
коморбiдностi проводився за допомогою шкали оцш-ки поеднаних захворювань у модифшаци University of Southern California, розроблено! на базi The Cumulative Illness Rating Scale (CIRS), запропоновано! B.S. Linn зi сшвавт. у 1968 роцi [5, 6]. Оцшку коморбiдного статусу пацiентiв проводили за чотирнадцятьма шкалами, що включали в себе основш системи людини: кардiаль-ну, судинну, дихальну, лор-органи, верхнш та нижнiй вщдти травного тракту, печшку, сечовивiдну, м'язово-скелетну систему, ендокринно-метаболiчний обмiн, нервову систему та психiчний статус. Стан кожно! системи оцiнювався за п'ятибальною шкалою з ура-хуванням тяжкостi захворювання та потреби в обсязi медичного втручання, причому вищий бал вщповщав бiльшiй тяжкостi захворювання.
Статистична обробка даних здшснювалася з вико-ристанням програм Excel Microsoft Office 2010 та ль цензшно! верси Stata 12 iз застосуванням методiв варiа-цшно! статистики. Оцiнку вiрогiдностi вщмшностей якiсних ознак у групах проводили iз використанням критерiю х2. При вщхиленш вихiдних характеристик вiд параметрiв норм^ьного розподiлу використо-вув^и непараметричний критерш Манна — Уíтнi. Статистична значущють рiзницi оцiнювалася на рiв-нi, не нижчому за 95,0 % (ризик помилки р < 0,05). Для прогностично! оцiнки ризику розвитку клiнiчноí патологГ! i визначення порогових рiвнiв показникiв застосовували ROC-аналiз з оцiнкою чутливостi, спе-цифiчностi та прогностично! ефективностi порогових значень.
Результати дослiдження
Спiввiдношення ж1нок та чоловтв станови-ло 1,7 : 1,8 : 2,3 у 1, 2 та 3-й групах вщповщно, що не мало вiрогiдноí рiзницi. Також групи були порiв-нянними за вшом — (48,91 ± 12,71), (47,82 ± 14,00) та (48,92 ± 12,63) року, та шдексом маси тiла —
Таблиця 1 — Характер розподлу основних захворювань верхнього в1ддту травного тракту
в обстежених хворих по групах
Захворювання 1-ша група, n (%) 2-га група, n (%) 3-тя група, n (%) Рiвень значущост р
1-ша i 2-га групи 1-ша i 3-тя групи 2-га i 3-тя групи
Хроычний гастродуо-деыт 91 (68,91) 196 (70,00) 91 (66,91) 0,751 0,964 0,751
Хроычний гастрит 23 (17,16) 55 (19,64) 28 (20,58) 0,639 0,573 0,924
Виразкова хвороба, активна виразка ДПК 6 (4,48) 7 (2,50) 9(6,61) 0,436 0,616 0,075
Виразкова хвороба, рубцева деформащя ДПК 27 (20,15) 41 (14,64) 13 (9,56) 0,203 0,023* 0,196
Виразкова хвороба, активна виразка шлунка 1 (0,75) 5 (1,79) 4 (2,94) 0,697 0,375 0,689
ГЕРХ 54 (40,30) 107 (38,21) 34 (25,00) 0,764 0,011* 0,010*
Кандидоз стравоходу 1 (0,75) 20 (7,14) 40 (29,41) 0,011* 1,6Е-10** 3,3Е-0,9**
Примтки: ГЕРХ — гастроезофагеальна рефлюксна хвороба; * — р < 0,05 — в1рогщн1сть р1зниц1 показни-юв за критерieм х2; ** — р < 0,001 — в1ропдн1сть р1зниц1 показниюв за критерieм х2.
(25,54 ± 5,33), (25,07 ± 4,89) i (24,64 ± 4,91) кг/м2 вщ-повiдно по групах.
1ндекс коморбщносп (Comorbidity Index — CIRS-CI), що розраховувався на пiдставi урахування кшько-CTi систем з оцшкою 3 та бтьше, вiрогiдноi pi3H^ цi по групах не виявив — (1,69 ± 0,88), (1,68 ± 0,76)
i (1,80 ± 0,83). Не було знайдено розбiжностей i за ш-дексом тяжкост захворювань (Illness Severity Score — CIRS-IS), що враховуе кшьысть систем з оцшкою 1 (р > 0,05). Показники становили (10,57 ± 1,05), (10,53 ± 1,16) та (10,54 ± 1,11) у 1, 2 та 3-й групах вщ-повiдно.
Шоста шкала коморбiдностi CIRS включала захво-рювання верхнього вщдшу травного тракту, що були наявш у вшх обстежених пацiентiв. Характер розподшу основних захворювань по групах показаний у табл. 1.
Як показав проведений аналiз, частота хрошчного гастродуоденiту та хронiчного гастриту у хворих ушх трьох груп вiрогiдно не вiдрiзнялася i становила близь-ко третини випадкiв для першоi нозологii i близько п'ятоi частини — для друго! Виразкова хвороба (ВХ) з активною виразкою луковиш ДПК та активною ви-разкою шлунка була виявлена лише у декшькох пащен-тiв iз рiвномiрним розподшом по визначених групах. Проте даш, наведенi в табл. 1, свщчать про зменшення частоти виявлення у хворих 3-i групи одного з кисло-тозалежних захворювань, а саме ГЕРХ. Ii реестрували у хворих 1-i групи в 1,6 раза, а 2-i групи — в 1,5 раза частше, шж у пацiентiв 3-i групи (р < 0,05 i р < 0,05 вщповщно). Пояснити цей факт можна збшьшенням рiвня ацидностi у стравоходi та ротовiй порожнинi пащента з ГЕРХ, що може бути захистом вщ надмiр-ного росту грибiв. Таке припущення шдтверджуеть-ся й зменшенням частоти в пащентав 3-i групи iз ВХ та рубцевою деформацiею ДПК, що також вщносять до кислотозалежних захворювань, оскшьки частота
ii виявлення у хворих iз IV СМО грибами була у 2,1 раза меншою порiвняно з пацiентами, у яких гриби не виявлено (р < 0,05), i майже в 1,5 раза — з особа-
60-, 40200
17,53*
20,94*
55,06
I
1-ша група (97/134)
2-га група (191/280)
3-тя група (89/136)
Примтка. * — Р < 0,001 — в1рогщн1сть р1зниц1 по-казниюв пор1вняно з 3-ю групою.
Рисунок 2 — Частота виявлення позитивного Helicobacter pylori статусу по групах
ми i3 незначним/по]шрним ростом, але без набут-тя BiporuHocri (р > 0,05). У подальшому ми вивчали взаемозв'язок мiж станом ацидност в шлунку та ОФК в 36,5 % обстежених (n = 201). Як з'ясувалося, piBeHb збережено'1' ацидностi в пацiентiв 3-i групи був лише на 10,4 % меншим, шж у хворих 1-i групи (р > 0,05), та на 4,57 % — 2-i групи (р > 0,05), при цьому збть-шення пащенпв 3i зниженою секрецiею серед хворих з ОФК не було вiрогiдним (рис. 1).
Ураховуючи отриманi даш, не можна казати, що зменшення частоти ВХ i3 рубцевою деформашею ДПК пов'язано з кислотним фактором. Тому ми про-довжили аналiз для уточнення даних, що дозволили б пояснити таку картину, i визначили кшьтсть хворих iз позитивним Helicobacter pylori (HP) статусом по групах. Даш наведеш на рис. 2.
Як видно з рис. 2, НР майже втричi частше реестрували в пащентав з ОФК порiвняно з особами, у яких не було виявлено грибiв (р < 0,001), i у 2,5 раза рщ-ше — порiвняно з пацiентами iз незначним/помiрним СМО грибами роду Candida (р < 0,001). Тюний зв'язок шфекци НР з грибами роду Candida шдтверджуеться i при аналiзi розподiлу СМО в групi пашенпв iз НР-позитивним статусом (рис. 3).
Пригн1чена НЗбережена
100 80 60 40 20
1-ша група 2-га група (51/134) (92/280)
3-тя група (58/136)
50 -, 40 -30 -20 -10 -0
46,23
25,47*
16,04*
1*
5,66* 6,6* ОСМО ICMO IICMO III СМО IV СМО
0
Рисунок 1 — Стан ацидност в обстежених хворих по групах
Примтки: * — р < 0,001 — в1рогщн1сть р1зниц1 частоти виявлення порiвняно з IV СМО; ** — р < 0,01 — в1рогщн1сть р1зниц1 частоти виявлення порiвняно з IV СМО.
Рисунок 3 — РозподЛ ступен1в масивност обс1мен1ння ротовоi порожнини грибами роду Candida у хворих iз позитивним НР-статусом (n = 106)
Наявшсть НР прямо корелювала з ВХ ДПК (r = 0,170; р < 0,05) та пригшченням секреци (r = 0,255; р < 0,05), тодi як ВХ ДПК мала негативну кореляцiю iз пригшченням секреци (r = —0,163; р < 0,05). Па-ралельне збшьшення частоти виявлення iнфекцií НР у хворих з ОФК свщчить про порушення в системi ан-тшнфекцшно! резистентностi в обстежених пацiентiв та можливу еднiсть патогенетичних механiзмiв !х роз-витку. Утiм якщо не спостериаеться зростання частоти виявлення ВХ ДПК, що тiсно пов'язують iз бактерiею НР, як слiд було б очшувати, а навпаки, вщбуваеться И зменшення, то можна припустити, що мехашзми розвитку ВХ залежать бiльше вiд характеру iмунноí' вщповщ макроорганiзму на персистування НР, шж вiд факту и наявностi. Можливо, надмiрний рiст гри-бiв роду Candida на слизовш оболонцi пащента гастро-ентерологiчного профiлю е саме тим маркером, що може свщчити про зменшення частоти формування тако! вщповщ у хворих цiеí' групи, яка б призводила до розвитку ВХ ДПК.
Кандидоз СХ був встановлений майже у третини хворих 3-! групи, що вiрогiдно вище порiвняно з патентами 1-! групи (n = 1) (р < 0,001) та у чотири рази —
2-! групи (р < 0,001). При цьому кандидоз СХ мав не-гативний кореляцшний зв'язок iз ГЕРХ (r = —0,316; р < 0,01), що поряд зi зменшенням частоти ГЕРХ у хворих з ОФК е тдтвердженням впливу кислотоза-лежних захворювань на розвиток шфекцшного про-цесу, пов'язаного iз грибами роду Candida на слизовш оболонщ верхнього вiддiлу травного тракту у хворих гастроентеролопчного профiлю.
1ншу групу захворювань, що оцшювали в шостш шкалi коморбiдностi, становили ураження панкреато-бшарно! зони, серед яких також визначено певш осо-бливост при розподiленнi хворих у групах (табл. 2).
Аналiз отриманих даних показав, що в пащентав
3-! групи на 9,42 % рщше встановлено дiагноз хрошч-ного безкам'яного холециститу порiвняно з 2-ю гру-пою (р < 0,05), а також вiрогiдно рiдше — в 1,2 раза (р < 0,01) — дiагноз хрошчного панкреатиту. При поясненш цього факту слiд звернути увагу на те, що
ВШ (95% Д1)
Хроннний панкреатит Кандидоз стравоходу ПХЕС —*— ГЕРХ -«-ВХДПК 0,43 (0,25; 0,76) -«-55,00 (7,43; 407,07) 0,34 (0,10; 1,09) 0,49 (0,29; 0,83) 0,42 (0,21; 0,85)
0,00246 407
Рисунок 4 — Прогностична оцнка в1рогщност1 виявлення ОФК при захворюваннях верхнього вiддiлу травного тракту порiвняно з групою, у якй гриби не виявлено (за оцшкою вдношення шанЫв)
дiагноз цих двох захворювань у кшшчнш практиш ба-зуеться не на вивченш морфолопчних даних, напри-клад отриманих при проведенш пункцшно! бюпсп шдшлунково! залози, а на пiдставi сукупностi даних ультразвукового обстеження та ктшчних проявiв [7]. Беззаперечним е те, що машфестащя кшшчних про-явiв зумовлена ступенем запальних процесiв, якi вщ-буваються в ураженому оргаш у вiдповiдь на той чи шший подразник, що, у свою чергу, залежать вщ характеру iмунноl вiдповiдi макрооргашзму. Тому зменшення частоти встановлення дiагнозу хронiчного безкам'яного холециститу та хрошчного панкреатиту в обстежених хворих 3-1 групи свщчить не про зменшення частоти цих захворювань, а про бшьш латентну кшшчну симптоматику на тлi змiненоl iмунноl реак-тивностi.
Оцiнка вiрогiдностi виявлення ОФК порiвняно з групою, у якш гриби в орофарингеальнiй зош не виявлено, щодо основних захворювань у шостш шкалi коморбщноста С1Я8 за оцiнкою шансiв наведена на рис. 4.
Зпдно з наведеними даними (рис. 4), за наявносп ГЕРХ та клшчно виражених форм хрошчного панкреатиту ризик виявлення ОФК у хворих гастроенте-ролопчного профтю вiрогiдно менший (вiдношення шансiв (ВШ) = 0,49, 95% дов1рчий шгервал (Д1) = 0,29-
Таблиця 2 — Характер розподлу хворих iз захворюваннями панкреатоб'ш'арно)' зони по групах
Захворювання 1-ша група, n (%) 2-га група, n (%) 3-тягрупа, n (%) Рiвень значущост р
1-ша i 2-га групи 1-ша i 3-тя групи 2-га i 3-тя групи
Постхолецистектс^чний синдром 11 (8,21) 15 (5,36) 4 (2,94) 0,367 0,104 0,391
Полтоз жовчного мiхура 6 (4,48) 20 (7,14) 9 (6,62) 0,407 0,667 0,994
Холестероз жовчного мiхура 3 (2,24) 2 (0,71) 4 (2,94) 0,396 0,984 0,177
Жовчнокам'яна хвороба 5 (3,73) 16 (5,71) 7 (5,15) 0,535 0,788 0,993
Хроычний безкам'яний холецистит 96 (72,64) 198 (70,71) 82 (61,29) 0,937 0,066 0,041*
Хроычний панкреатит 107 (79,85) 198 (70,71) 87 (64,97) 0,063 0,006** 0,302
Примтки: * — р < 0,05 — Б1ропдшсть р'зниц показниюв за критер'!ем х2; ** — р < 0,01 — Б1ропдшсть рiз-ниц показниюв за критерieм х2.
ВШ (95% Д1)
HP Пригыченасекрещя — -•-5,76 (2,95; 11,26) -<- 2,00 (0,74; 5,43)
0,0888 1 11,3
Рисунок 5 — Прогностична оцнка в1рогщност1
виявлення ОФК при наявност НР та зниженн секрецп пор1вняно з групою, у якй гриби
не виявлено (за оцшкою вдношення шанЫв)
0.83; ВШ = 0,43, 95% Д1 = 0,25-0,76). У пащентав i3 ВХ та рубцевою деформащею ДПК шанси виявити IV СМО ротово!' порожнини грибами роду Candida також значно зменшуються (ВШ = 0,42, 95% Д1 = 0,21-0,85). Кандидоз СХ е захворюванням, що тюно асоцшеться з ОФК (ВШ = 55,00, 95% Д1 = 7,43-407,07) i свщчить про здатнють грибiв Candida при надмiрному роста на слизовш оболонщ ротово!' порожнини адгезуватися та проростати в слизову оболонку в бiльш дистальних вщдтах верхнього вiддiлу травного тракту.
Висока прогностична ощнка для виявлення над-мiрного росту грибiв при наявност iнфекцiï НР у хворих на гастроентеролопчну патологiю свiдчить про едшсть патогенетичних процесiв (ВШ = 5,76, 95% Д1 = 2,95-11,26). Але навпъ при iснуваннi прямого ко-реляцiйного зв'язку мiж наявшстю НР та пригшчен-ням шлунково!' секрецй' (г = 0,392; р < 0,01) для ОФК при ощнщ шаншв виявлення остання ознака вiрогiд-ностi не набула (рис. 5).
Обговорення
Серед особливостей переб^у гастроентеролопчно!' патологй' у хворих iз кандидозом слизово!' оболонки можна визначити зменшення в твтора раза частоти встановлення ГЕРХ, що пов'язано iз шдвищенням рiвня ацидностi в просвт СХ i ротовiй порожнинi внаслщок закидiв кислого вмiсту шлунка та е протек-тивним фактором надмiрного росту грибково!' флори.
1нше захворювання, що традицiйно вiдносять до кислотозалежних, — ВХ ДПК — також майже у два рази рщше виявляють у хворих з ОФК всупереч факту збтьшення iншого фактора виразкоутворення — бак-терй' НР—у хворих ще'1 групи. Таи даш непрямо можуть пщтверджувати правильнiсть концепцй' Я.С. Циммермана, запропоновано!' ним у 1994 рощ. Зпдно з цiею концепцiею, ВХ розглядаеться як дизрегуляторна патолопя, при якш виразкоутворення вщбуваеться як ре-алiзацiя однiеï iз ланок саногенезу макрооргашзму [8].
1, як показано в останшх дослiдженнях, особливост iмунноï вiдповiдi людини вiдiграють у формуванш ме-ханiзму саногенезу важливу роль завдяки синтезу Tolllike рецепторiв та прозапальних iнтерлейкiнiв (1Л) [9, 10]. Змiнами в мехашзмах iмунноï реактивностi можна пояснити i зменшення частоти встановлення дiагнозу хрошчного панкреатиту в дослщжених хворих, оскшь-ки морфологiчним субстратом хронiчного панкреатиту е накопичення макрофапв та CD8+ Т- та В^мфо-
цитiв у паренхiмi пiдшлунковоi залози, а активащю запального процесу та формування больового синдрому пов'язують зi стимулящею каскадного ланцюга запа-лення та синтезом таких цитоюшв, як фактор некрозу пухлини а, 1Л-1Р, 1Л-6, 1Л-8 [11, 12].
Висновки
Таким чином, подальше вивчення стану iмунно-го захисту при надмiрному росл грибiв роду Candida у верхньому вщдш травного тракту у хворих iз гастро-ентерологiчною патологiею е важливим для з'ясування основних патогенетичних механiзмiв виникнення i розвитку цього захворювання та розумшня особливостей коморбщного стану.
Список AiTepaTypM
1. Kempa H, Sadlak-Nowicka J., Kedzia A. [et al.]. Candida infections of the oral mucosa — not only a dental problem // Przegl. Lek. — 2006. — № 63 (5). — P. 257-260.
2. Pedersen L., Nauntofte B., Smidt D. [et al.]. Oral mucosal lesions in older people: relation to salivary secretion, systemic diseases and medications //Oral Dis. — 2015. — № 21 (6). — P. 721-729.
3. Yamamoto A.A.C., de Paula C.R., Dias L.B. [et al.]. Epidemiological and clinical characteristics of nosocomial candidiasis in university hospitals in Cuiaba-Mato Crosso, Brazil// Rev. Iberoam. Micol. — 2012. — № 29 (3). — P. 164-168.
4. Weerasuriya N., Snape J. A study of candida esophagitis in elderly patients attending a district general hospital in the UK// Diseases of the Esophagus. — 2006. — № 19. — P. 189-192.
5. De Nobrega T.M., Jaluul O., Machado A.N. [et al.]. Quality of Life and Multimorbidity of Elderly Outpatients // Clinics. — 2009. — № 64 (1). — P. 45-50.
6. Salvi F., Miller M.D., Grilli A. [et al.]. A Manual of Guidelines to Score the Modified Cumulative Illness Rating Scale and Its Validation in Acute Hospitalized Elderly Patients// J. Am. Geriatr. Soc. — 2008. — № 56 (10). — P. 1926-31.
7. Duggan S.N., Chonchubhair M.N., Lawal O., O'Connor D.B., Conlon K.C. Chronic pancreatitis: A diagnostic dilemma // World Journal of Gastroenterology. — 2016. — № 22 (7). — P. 2304-2313.
8. Циммерман Я.С. Нерешенные и спорные проблемы современной гастроэнтерологии (Unsolved and Debatable Issues of Modern Gastroenterology). Глава 4. Язвенная болезнь: актуальные проблемы этиологии, патогенеза, дифференцированного лечения. — М.: МЕДпресс-информ, 2013. — 224 с.
9. Pimentel-NunesP., Soares J.B., Dinis-Ribeiro M. Toll-Like Receptors as Biomarkers of Gastric Carcinogenesis: Implications for Diagnosis, Prognosis and Treatment // Journal of Cancer Therapy. — 2013. — № 4. — P. 1037-1047.
10. Zabaleta J. Multifactorial etiology of gastric cancer // Methods Mol. Biol. — 2012. — № 863. — P. 411-435.
11. Inman K.S., Francis A.A., Murray N.R. Complex role for the immune system in initiation and progression of pancreatic cancer // World Journal of Gastroenterology. — 2014. — № 20 (32). — P. 11160-11181.
12. Xue J., Sharma V., Habtezion A. Immune cells and immune-based therapy in pancreatitis // Immunol. Res. — 2014. — № 58. — P. 378-386.
Отримано 18.03.16 ■
Кушниренко И.В.
Отдел заболеваний желудка и двенадцатиперстной кишки, диетологии и лечебного питания ГУ «Институт гастроэнтерологии НАМН Украины», г. Днепропетровск, Украина
ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ ПАТОЛОГИИ ВЕРХНЕГО ОТДЕЛА ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОГО ТРАКТА У ПАЦИЕНТОВ
С ОРОФАРИНГЕАЛЬНЫМ КАНДИДОЗОМ
Резюме. В статье приведены результаты изучения шестой шкалы коморбидности The Cumulative Illness Rating Scale, в которой представлены заболевания верхнего отдела пищеварительного тракта у пациентов с орофарингеальным канди-дозом в сравнении с пациентами, у которых грибы не выявлены, и с лицами с незначительным/умеренным ростом грибов рода Candida на слизистой оболочке ротовой полости. Определено, что при равной частоте хронического гастродуоденита и хронического гастрита для пациентов с орофарингеальным кандидозом характерно снижение частоты как гастроэзофаге-альной рефлюксной болезни — в 1,6 и 1,5 раза по сравнению с теми, у кого грибы не найдены, и с теми, у кого рост незначительный/умеренный (р < 0,05 и р < 0,05 соответственно), так и язвенной болезни с рубцовой деформацией луковицы двенадцатиперстной кишки — в 2,1 раза по сравнению с лицами, у которых грибы не выявлены (р < 0,05). При наличии гастро-эзофагеальной рефлюксной болезни риск орофарингеального кандидоза у больных достоверно меньше (отношение шансов (ОШ) = 0,49, 95% доверительный интервал (ДИ) = 0,29-0,83) по сравнению с пациентами, у которых грибы не обнаружены. Кандидоз пищевода зарегистрирован почти у трети па-
циентов с орофарингеальным кандидозом, что достоверно выше по сравнению с теми, у кого грибы не выявлены (n = 1) (р < 0,001), и в четыре раза выше, чем у больных с незначительным/умеренным ростом (р < 0,001). Высокая оценка шансов выявления кандидоза пищевода при орофарингеальном кан-дидозе (ОШ = 55,00, 95% ДИ = 7,43-407,07) свидетельствует о способности грибов Candida при избыточном росте на слизистой оболочке ротовой полости адгезироваться и прорастать в слизистую оболочку в дистальных отделах верхнего отдела желудочно-кишечного тракта. Высокая прогностическая оценка выявления орофарингелаьного кандидоза при инфекции Helicobacter pylori у больных с гастроэнтерологической патологией свидетельствует о единстве патологических процессов (ОШ = 5,76, 95% ДИ = 2,95-11,26).
Дальнейшее изучение состояния иммунной защиты в условиях избыточного роста грибов рода Candida у пациентов гастроэнтерологического профиля позволит пояснить особенности коморбидного статуса при этой патологии.
Ключевые слова: орофарингеальный кандидоз, коморбид-ность, гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь, язвенная болезнь, хронический панкреатит.
Kushnirenko I.V.
Department of Gastrointestinal and Duodenal Diseases, Dietology and Dietotherapy of the State Institution «Institute of Gastroenterology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Dnipropetrovsk, Ukraine
FEATURES OF THE COURSE OF THE UPPER GASTROINTESTINAL TRACT PATHOLOGY IN PATIENTS WITH
OROPHARYNGEAL CANDIDIASIS
Summary. The article presents the results of studying the sixth scale of comorbidity The Cumulative Illness Rating Scale, which represents the upper digestive tract diseases in patients with oropharyngeal candidiasis compared with patients without fungi and individuals with mild/moderate growth of Candida fungi on the oral mucosa. It was determined that at the same incidence of chronic gastroduodenitis and chronic gastritis, patients with oropharyngeal candidiasis are characterized by the decrease in the incidence ofboth gastroesophageal reflux disease — by 1.6 and 1.5 times compared with those without fungi and those with mild/moderate growth (p < 0.05 and p < 0.05, respectively), and peptic ulcer with cicatricial deformity ofthe duodenum — by 2.1 times compared with individuals without fungi (p < 0.05). In the presence of gastroesophageal reflux disease, the risk of oropharyngeal candidiasis in patients was significantly lower (odds ratio (OR) = 0.49, 95% confidence interval (CI) = 0.29—0.83) compared with patients without fungi. Candidiasis of esophagus was diagnosed in one third of patients with
oropharyngeal candidiasis, which was significantly higher compared to those without fungi (n = 1) (p < 0.001), and four times higher than in patients with mild/moderate growth (p < 0.001). The high chance of detecting esophageal candidiasis in patients with oropharyngeal candidiasis (OR = 55.00, 95% CI = 7.43-407.07) demonstrates the ability of Candida species, in case of the excessive growth on the oral mucosa, to adhere and germinate in the mucosa of the distal part of the upper gastrointestinal tract. High prognostic assessment of identifying oropharyngeal candidiasis in Helicobacter pylori infection in patients with gastroenterological pathology indicates the unity of pathological processes (OR = 5.76, 95% CI = 2.95-11.26).
Further study of the immune protection under Candida fungi overgrowth in gastroenterological patients will make it possible to explain the features of comorbid status in this pathology.
Key words: oropharyngeal candidiasis, comorbidity, gastroesophageal reflux disease, peptic ulcer disease, chronic pancreatitis.
