CC BY
103
УДК 343.59 В. В. Базелюк,
асистентка Нац'юнальний ушверситет «Юридична академ'!я У крат и ¡меш Ярослава Мудрого», м. Харю в
0С0БЛИВ0СТ1 СУБ'бКТА ЗЛ0ЧИН1В, ПЕРЕДБАЧЕНИХ СТ. 298 КК УКРА1НИ
У статп дослщжуються рЬновиди та особливост1 суб'екта незаконного проведения по-шукових робп- на об'ект1 археолопчноТ спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об'ектш культурно!' спадщини.
Ключов1 слова: суб'ект злочину, об'ект археолопчноТ спадщини, об'ект культурно!' спадщини, археолопчна розвщка, розкопки.
Обов'язковим елементом кожного складу злочину е його суб'ект. Значний внесок у роз-робку теори суб'екта злочину зробили таю вчеы, як Я. М. Брай-нш, В. М. БурдН I. I. Карпець, В. М. Кудрявцев, Н. Ф. Кузнецова, Н. С. Лейкша, Р. I. М1хеев, В. С. Орлов, А. А. Пюнтков-ський, А. Н. Трайын, В. С. Трах-теров, В. В. Устименко та ¡н.
Законодавство УкраТни про кримЫальну вщповщальнють виходить з того, що суб'ектом злочину може бути ф1зична осудна особа, яка вчинила зло-чин у в\ц\, з якого може наста-вати кримЫальна вщповщаль-н1сть (ст. 18 КК). Закон вказуе на три обов'язков1 ознаки суб'екта злочину: особу ф1зичну; осуд-н1сть; досягнення певного в1ку.
Частина 1 ст. 298 КК не передбачае будь-якоТ вказ1вки щодо суб'екта цього злочину.
Його встановлення можливе лише шляхом тлумачення м норми, якою визначена вщпо-вщальн1сть за незаконне проведения археолопчних розвщок, розкопок, ¡нших земляних чи пщводних роб1т на об'ект1 археолопчноТ спадщини. Виходячи з такого визначення, науковц1 одностайно зазначають, що суб'ект цього злочину загальний, тобто - ф1зична осудна особа, яка досягла 16 роюв [3, с. 102; 2, с. 371; 4, с. 10]. Про це свщ-чать \ матер1али судовоТ практики. Але, на нашу думку, дане положения потребуе деякого уточнения. Так, вщповщно до ст. 9 Закону УкраТни «Про охо-рону археолопчноТ спадщини» вщ 18.03.2004 р. науков1 дослн дження археолопчноТ спадщини включають: вивчення юторико-арх1вних даних щодо об'ект1в археолопчноТ спадщини;
польов1 дослщження (архео-лопчы розвщки, розкопки, ¡ним земляш й пщводы роботи) та п1сляпольов1 дослщження (шиф-рування, реставрац1я, замальо-вування та фотографування знахщок), арх1вы, лабораторы та ¡нип види вивчення археолопчних пам'яток \ предмете, зна-йдених гпд час польових дослн джень тощо [5]. Тобто загалом проведения археолопчних розвщок, розкопок, ¡нших земляних чи пщводних роб1т дозволене законом. КримЫально караним е лише незаконне проведения зазначених робп-. Незаконнимза ст. 10 Закону УкраТни «Про охо-рону археолопчноТ спадщини» визнаеться проведения археолопчних розвщок, розкопок, ¡нших земляних \ пщводних робп" для пошуку об'екпв археолопчноТ спадщини або пов'язаних з ними рухомих предмете за вщ-сутност1 передбаченого законом дозволу, зокрема на викорис-тання металошукач1в, детек-тор1в неоднорщност1 фунту чи будь-якого ¡ншого пошукового обладнання або вщповщно! технологи. За законом дозвт на проведения вищезазначе-них роб1т видаеться централь-ним органом виконавчоТ влади у сфер1 охорони культурно! спадщини. Але право на проведения наукових дослщжень археолопчноТ спадщини надаеться виключно археологам, як\ мають
практичний досвщ проведения археолопчних робп" (розвщок, розкопок), виконують вимоги законодавства УкраТни про охорону культурно!' спадщини. Згщно з1 ст. 1 даного Закону археологом е вчений (грома-дянин УкраТни, ¡ноземець або особа без громадянства), який мае вщповщну фахову освп"у \ квал1ф1кац1ю, профеайно здм-снюе археолопчы дослщження ¡з складенням науковоТ' звп"ност1 та публ1кац1ею наукових результате. Дозволи на проведения археолопчних розвщок, розкопок надаються археологу за умови дотримання ним вимог охорони археолопчноТ спадщини та наявносп в нього ква-л1ф1кац1йного документа, вида-ного квал1ф1кац1йною радою, створеною вщповщно до Закону УкраТни «Про охорону культурно!' спадщини» [5].
Таким чином, можна зробити висновок, що суб'ектом зло-чину, передбаченого ч. 1 ст. 298 КК, може бути будь-яка ф1зична особа, яка досягла 16 роюв та е осудною, в тому числ1 й та, яка за профеаею е археологом, але не мае дозволу на проведения вщповщних археолопчних розвщок, розкопок, ¡нших земляних чи пщводних робп" на об'ект1 археолопчноТ спадщини, атакож археолог, термЫ дм дозволу якого вже заюнчився, або археолог, який проводить вище-
зазначеш роботи за межами територм, визначеноТ в дозволк Видтення останых в межах кримЫально-правово! характеристики суб'екта злочину, передбаченого ч. 1 ст. 298 КК, уявляеться необхщним, осктьки суттево впливае на врахування особи винного, наприклад, при призначены покарання.
Частина 2 ст. 298 КК перед-бачае кримЫальну вщповн дальнють за умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об'ект1в культурно!' спадщини чи Тх частин, ч. 3 - за т\ сам1 дм, вчинеы щодо пам'яток нацюнального значения, а ч. 4 -за дм, передбачеы частинами другою або третьою ц1е! статп, вчинеы з метою пошуку рухо-мих предмепв, що походять ¡з об'екпв археолопчно! спадщини. Тобто норми, визначеы в зазначених частинах ст. 298 КК, також ыяких указ1вок щодо суб'екта злочину не мютять. На пщстав1 тлумачення цих норм та вщповщно до статей 18, 19 та 22 ЗагальноТ частини КК можна дмти висновку, що суб'ектом цих злочиыв також може бути будь-яка сфзична осудна особа, яка досягла 16-ти роюв. Дослн дження матер1ал1в судовоТ практики показало, що суб'ектом вчинення д1янь, передбачених у частинах 2, 3 та 4, може бути як стороння особа, так \ особа, яка мае певний, передбачений
нормативно-правовими актами, зв'язок з об'ектом культурно!' спадщини або пам'яткою иац\-онального значения. Видтення останых також мае значения для врахування особи злочинця.
Вщповщно до ст. 17 Закону УкраТни «Про охорону культурно! спадщини» пам'ятка, кр1м пам'ятки археологм, може пере-бувати у державшй, комуналь-нм або приватнм власностк У ст. 18 цього ж Закону зазна-чено, що об'екти культурно! спадщини, що е пам'ятками (за винятком пам'яток, вщчуження або передача яких обмежуеться законодавчими актами УкраТни), можуть бути вщчужеы, а також передан! власником або уповноваженим ним органом у володЫня, користування чи управлЫня ¡ниш юридичнм або ф1зичый особ1 за наявност1 погодження вщповщного органу охорони культурно! спадщини. Статтею 24 цього нормативного акта передбачено, що власник або уповноважений ним орган, користувач зобов'язаш утриму-вати пам'ятку в належному стан1, своечасно провадити ремонт, захищати вщ пошкодження, руйнування або знищення. Хоча слщ вщм1тити, що в ст. 27 цього ж Закону йдеться вже про оаб, як\ набули право володЫня, користування чи управлшня пам'яткою [6]. У зв'язку з тим, що користувач у данм статп
не згадуеться, а йдеться лише про особу, яка набула права володЫня, користування чи управлЫня пам'яткою, можна дмти висновку, що Закон вико-ристовуе поняття «користувач» та «особа, яка набула права володЫня, користування чи управлЫня» як синошми. Для зручност1 вважаемо за можпиве обмежитися бтьш узагальне-ним термЫом «користувач», маючи на уваз1 певну ф1зичну особу. Кр1м того, зауважимо також, що «уповноважений орган» хоча й е юридичною особою, але будь-який орган уосо-блюють певы ф1зичш особи, яких \ слщ визнавати суб'ектами злочину. До того ж власник може уповноважити на вчинення тих чи ¡нших дм \ ф1зичну особу. То ж до визначень, що засто-совуються у законодавств1 про кримЫальну вщповщаль-нють, доцтьнше використову-вати поняття «уповноважена особа». Зважаючи на це, на нашу думку, у раз1 знищення, руйнування або пошкодження об'екпв культурно! спадщини м1сцевого чи нацюнального значения громадянин-влас-ник, уповноважена власником особа, користувач за наявност1 умислу (щодо вчинення д1яння та настання наслщюв) повинн1 притягуватися до кримЫальноТ вщповщальност1 за частинами 2, 3 або 4 ст. 298 КК. Дм таких
суб'ект1в е бтьш небезпечними, в пор1внянн1 з д1ями сторонн1х оаб, осюльки вони мають певы повноваження щодо зазначених об'еючв, що суттево полегшуе умисне вчинення ними зазначених д1янь.
Окр1м того, вважаемо, що в деяких випадках суб'ектом може бути також \ археолог, який мае дозвт на проведения вщповщ-них дослщжень \ повинен д1яти як дослщник-професюнал. Так, вщповщно до ст. 9 Закону Укра-Тни «Про охорону археолопчноТ спадщини» принципами науко-вого досл1дження археолог1ч-ноТ спадщини е: застосування, де це можпиво, неруйшвних метод1в дослщження; завдання якнайменшоТ шкоди об'ектам археолопчноТ спадщини та запоб1гання тому, щоб об'екти археолопчноТ спадщини зали-шалися розкритими п1сля завершения польових досл1джень без забезпечення Т'хнього належного збереження, консервацм та рацн онального використання. Також у ст. 15 зазначеного Закону [5] та ст. 35 Закону УкраТ'ни «Про охорону культурно!' спадщини» [6] передбачено обов'язки, як\ повинен виконувати археолог пщ час здмснення ним свое!' профеайно! д1яльностк Таким чином, на нашу думку, якщо умисне ¡гнорування вищезаз-начених принцип1в та неви-конання обов'язюв призведе
до знищення, руйнування або пошкодження об'ек"пв культурно! спадщини чи !х частин, а також пам'яток нацюнального значения чи !х частин, археолог повинен нести вщповщальнють за частинами 2, 3 чи 4 ст. 298 КК. При цьому обов'язково потр1бно встановлювати наяв-нють у суб'екта умислу не ттьки до вчинюваного д1яння, а й щодо настання наслщюв.
На можпивють вчинення злочиыв, передбачених частинами 1-4 ст. 298 КК, археологом та ¡ншими особами, як\ можуть використати своТ повноваження, опосередковано вказують \ санк-ци зазначених норм, як\ м1стять указ1вку на таке додаткове пока-рання як позбавлення права обн ймати певы посади чи займа-тися певною д1яльнютю, яке суд може призначити винним у вчи-ненш злочину, передбаченого ц1ею статтею.
Ураховуючи пщвищену небезпеку дм, як\ вчиняються спец1альними суб'ектами, на вщмЫу вщ дм ¡нших (стороншх) оаб, доцтьыше було б допо-внити ч. 5 ст. 298 КК вказ1вкою на можпивють вчинення зло-чиыв, передбачених частинами 1-3 ст. 298 КК, археологом, а злочиыв, передбачених частинами 2-3 ц1еТ ж статп, ще й гро-мадянином-власником, уповно-важеною власником особою або користувачем.
Така концепц1я обфунто-вуеться тим, що вщповщно до Закону УкраТни «Про охорону археолопчно! спадщини» про-феайы археологи навпаки повины дбати про збереження культурно! спадщини, не запо-дювати !'й шкоди [5]. Окр1м того, в Кодека етики профеай-ного археолога вщ 09.11.2006 р. зазначено, що профеайний археолог повинен перешкод-жати незаконному вилученню або перемщенню, включаючи експорт \ ¡мпорт, археолопчних предмете \ повщомляти спе-ц1ально уповноважеы органи виконавчо! влади у сфер1 охо-рони культурно! спадщини та ¡нип уповноважеы органи культурно! спадщини про небезпеку кримЫального руйнування археолопчних пам'яток. 3 огляду на те, що куп1вля, продаж, обм1н та колекцюнування археолопчних предмете стимулюе гра-б1жницью розкопки \ призводить до руйнування археолопчних пам'яток, профеайний археолог не повинен брати у них учасп, зокрема \ як науковий консультант, а також прямо чи опосередковано пропагувати д1яльнють «чорних археолопв», дилер1в та приватних колекцн онер1в. Профеайний археолог та члени його ам'!' не повины займатися приватним колекцю-нуванням археолопчних предмете \ збер1гати археолопчы
матер1али поза межами архео-лопчнихустанов, зокрема вдома [1]. Викладене дозволяе дмти висновку, що вчинення злочиыв, передбачених частинами 1-4 ст. 298 КК, профеайним археологом е обставиною, яка зна-чно пщвищуе CTyniHb суспть-ноТ небезпечност1 вчиненого, а тому повинна вщображатися в квал1ф1кацп. Квал1ф1кувати таю д1яння як вчинеы службовою особою з використанням служ-бового становища неможпиво, осктьки виходячи з положень частин 3-4 ст. 18 КК та Закону УкраТни «Про охорону культурно! спадщини» археолог не е службовою особою, осктьки не виконуе hí оргаызацмно-розпо-рядчих, hí адм1нютративно-гос-подарських функцм. На нашу думку, так1 функци можуть мати лише певн1 з них, за вщповщ-них наданих Тм повноважень. Наприклад, кер1вники археолопчноТ експедицп при виконаны наданих Тм оргашзацмно-роз-порядчих та адмЫютративно-господарських функцм. Хоча коли така особа виконуе функци дослщника археолопчноТ спадщини (археолога), вона flie вже як професюнал - виконавець po6¡t, i не може вважатися службовою особою.
Зауважимо, що громадянин-власник, уповноважена влас-ником особа або користувач, можуть бути суб'ектом лише
злочиыв, передбачених частинами 2-4 ст. 298 КК. Це поясню-еться тим, що ч. 1 дослщжувано! статп передбачае кримшальну вщповщальысть за незаконне проведения археолопчних роз-вщок, розкопок, ¡нших земля-них чи пщводних робп" лише на об'еюч археолопчноТ спадщини. Вщповщно до ст. 17 Закону УкраТни «Про охорону культурно!' спадщини» уа пам'ятки археолог!!' е державною власнютю [6]. Зв1сно, що розпоряджатися такими об'ектами буде не держава в цтому, а конкретна уповноважена особа вщ !!' ¡менк Такою особою може бути лише та, яка обммае певну посаду в державному апарат1, отже \ вщ-повщальнють за таких обставин мае наставати за ч. 5 ст. 298 КК.
Частина 5 ст. 298 КК передбачае кримЫальну вщповщаль-нють за незаконне знищення, руйнування або пошкодження об'екпв культурно!' спадщини чи Тх частин, а також пам'яток нацюнального значения чи Тх частин, вчинеш службовою особою з використанням службо-вого становища. Ця норма мю-тить пряму вказ1вку на суб'екта злочину, яким може бути лише службова особа, тобто спе-ц1альний суб'ект. Вщповщно до ч. 2 ст. 18 КК спец1альним суб'ектом злочину е ф1зична осудна особа, що вчинила у в\ц\, з якого може наставати
кримЫальна вщповщальнють, злочин, суб'ектом якого може бути лише певна особа. Додат-ков1 (факультативы) ознаки, як\ характеризують спец1ального суб'екта, як вщомо, можуть бути безпосередньо описанл в закоы або прямо випливати з нього [8, с. 15].
У ч. 5 ст. 298 КК сказано, що суб'ектом цього злочину можуть бути службов1 особи, але не зазначено чи будь-яю службов1 особи, чи лише певне коло таких оаб. Вщповщь на це питания можна дати шляхом тлумачення зазначено! норми та законо-давства про охорону культурно! спадщини. Спочатку з'ясуемо поняття «службова особа» та «зловживання службовим становищем». Згщно з ч. 3 ст. 18 КК службовими особами е особи, як\ постмно, тимчасово чи за спец1альним повноваженням здмснюють функцм представ-ниюв влади чи м1сцевого само-врядування, а також постмно чи тимчасово обммають в органах державно! влади, органах м1сцевого самоврядування, на пщприемствах, в установах чи оргашзац1ях посади, пов'язаы з виконанням оргашзацмно-роз-порядчих чи адмЫютративно-господарських функцм, або виконують таю функцм за спе-ц1альним повноваженням, яким особа надтяеться повноважним органом державно! влади, орга-
ном м1сцевого самоврядування, центральним органом державного управлЫня ¡з спец1альним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою пщприемства, установи, оргашзацм, судом або законом. У ч. 4 ц1е! ж стагп зазначено, що службовими особами також визнаються посадов1 особи ¡но-земних держав (особи, як\ обн ймають посади в законодав-чому, виконавчому або судовому оргаш ¡ноземно!'держави, у тому числ1 присяжы засщател1, ¡ним особи, як\ здмснюють функцм держави для ¡ноземно! держави, зокрема для державного органу або державного пщприемства), ¡ноземы третейсью судд1, особи, уповноважеы виршувати цивтьы, комерцмы або трудов! спори в ¡ноземних державах у порядку, альтернативному судовому, посадов1 особи м1жнарод-них оргаызацм (прац1вники м1ж-народно! оргашзацм чи будь-яю ¡нип особи, уповноважеш такою оргашзац1ею д1яти вщ !!' ¡меы), а також члени м1жнародних пар-ламентських асамблей, учас-ником яких е Укра!'на, та судд1 \ посадов1 особи м1жнародних суд1в. Зловживанням службовим становищем необхщно визнавати використання служ-бових повноважень, пов'язаних з1 здмсненням прав \ обов'язюв, якими службова особа надтена в силу займано! посади, всупе-
реч ¡нтересам служби. Зловжи-вання службовим становищем наявне не ттьки при вчинены службовою особою д1яння в межах свое!' компетенци, тобто д1яння, пов'язаного з власними повноваженнями [3, с. 101-102].
Зпдно з1 ст. 3 Закону УкраТни «Про охорону культурно! спад-щини» державне управлЫня у сфер1 охорони культурно! спад-щини покладаеться на КабЫет Мшютр1в Украши та спец1ально уповноважеы органи охорони культурно!' спадщини. До остан-шх належать:
- центральний орган вико-навчо!' влади у сфер1 охорони культурно!' спадщини;
- орган охорони культурно!' спадщини Ради м1н1стр1в АР Крим;
- органи охорони культурно!' спадщини обласних, Ки!'всько!' та Севастопольсько!' мюьких державних адмЫютрацм;
- органи охорони культурно!' спадщини районних державних адмЫютрацм;
- органи охорони культурно!' спадщини м1сцевого самовряду-вання.
На територм зони вщ-чуження \ зони безумовного (обов'язкового) вщселення, що зазнала рад1оактивного забруд-нення внаслщок Чорнобиль-сько!' катастрофи, та в умовах виникнення ¡нших надзвичай-них ситуац1й техногенного \ при-
родного характеру управлЫня охороною культурно!' спадщини здмснюеться Адм1н1страц1ею зони та центральним органом виконавчо!' влади з питань над-звичайних ситуацм та у справах захисту населения вщ наслщюв Чорнобильсько!' катастрофи [6].
Таким чином, суб'ектом незаконного знищення, руйну-вання або пошкодження об'ект1в культурно!' спадщини чи !'х час-тин, а також пам'яток нацю-нального значения чи !'х частин, вчинених службовою особою з використанням службового становища, може бути службова особа названих оргаыв. Хоча, як в1рно зазначае В. А. Ломако, суб'ектом дослщжуваного зло-чину може бути службова особа незалежно вщ мюця и роботи [2, с. 371]. Судова практика також виходить з того, що викорис-тання службовою особою свого службового становища полягае не лише у виконанш вищезаз-наченою особою дм, як\ безпо-середньо входять у коло!!' служ-бових повноважень, а й тих, як\ суб'ект хоча \ не уповноважений здмснювати, але завдяки своему службовому становищу мае можпивють ужити необхщних заход1в для !'х вчинення ¡ншими службовими особами [7].
Опосередковано на спецн ального суб'екта даного злочину вказуе \ змют санкц1!' ч. 5 ст. 298 КК, де поряд з ¡ншими видами
покарань передбачено альтер-нативне додаткове покарання у вид1 позбавлення права o6i-ймати певн1 посади чи займатись певною д1яльн1стю. Тобто зако-нодавець урахував особлив1сть суб'екта даного злочину, встано-вивши вщповщне реагування на злочинну профеайну д1яльн1сть.
Враховуючи це, пропонуемо викласти ч. 5 ст. 298 КК в таюй редакцм: «Д1яння, передбачеы частинами першою, другою або
третьою ц1еТ статп, вчинеш служ-бовою особою з використанням службового становища чи археологом, а також д1яння, перед-бачеш частинами другою або третьою ц1еТ статп, вчинеш гро-мадянином-власником, уповно-важеною власником особою або користувачем, караються...». У запропоновашй норм1 не згаду-еться ч. 4 ст. 298 КК, осктьки м, на нашу думку, доцтьшше було б виключити.
Список nimepamypu: 1. Кодекс етики професшного археолога вщ 09.11.2006 р. [Елек-трон. ресурс]. - Режим доступу : http://www.vgosau.kiev.ua/2_sau_prof_etyka.html. 2. Кримь нальне право Украши. Особлива частина : пщруч. / Ю. В. Баулш, В. I. Борисов, В. I. Тютюпн [та ¡н.] ; за ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тацт. - 4-те вид., перероб. i допов. - X. : Право, 2010. - 608 с. 3. Кузнецов В. В. Злочини проти громадського порядку та моральное^ : практ. по-ci6. / В. В. Кузнецов. - К. : Вид. Паливода А. В., 2007. - 160 с. 4. ОдайникБ. М. КримЫальна вщповщальнють за знищення, руйнування або пошкодження пам'яток - об'ектщ культурно!' спадщини : автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук : 12.00.08 / Б. М. Одайник ; Академт адвокатури Украши. - К., 2010. - 20 с. 5. Про охорону археолопчноТ спадщини : Закон Украши Bifl 18.03.2004 р. 1626-IV // BiflOM. Верх. Ради Украши. - 2004. - № 26. - Ст. 361. 6. Про охорону культурно! спадщини : Закон Украши Bifl 08.06.2000 р., № 1805-111 // BiflOM. Верхов. Ради Украши. - 2000. - № 39. - Ст. 333. 7. Про судову практику у справах про хабар-ництво : постанова Пленуму Верховного Суду Украши Bifl 26.04.2002 р. № 5 // Юридичний вюник Украши. - 2002 р. - № 28. - С. 21. 8. Устименко В. В. Специальный субъект преступления / В. В. Устименко. -X. : Вища школа, 1989. - 104 с.
ОСОБЕННОСТИ СУБЪЕКТА ПРЕСТУПЛЕНИЙ, ПРЕДУСМОТРЕННЫХ СТ. 298 УК УКРАИНЫ Базелюк В. В.
В статье исследуются разновидности и особенности субъекта незаконного проведения поисковых работ на объекте археологического наследия, уничтожения, разрушения или повреждения объектов культурного наследия.
Ключевые слова: субъект преступления, объект археологического наследия, объект культурного наследия, археологическая разведка, раскопки.
FEATURES OF SUBJECT OF THE CRIMES FORESEEN BY ART. 298 OF CC OF UKRAINE Bazelyuk V. V.
in the articles the varieties and features of subject of the illegal conducting of searching works on the object of archaeological legacy, elimination, destruction or damage of objects of cultural legacy are explored.
Key words: subject of crime, object of archaeological legacy, object of cultural legacy, archaeological intelligence, excavations.
Had id шла до редакцп 07.02.2013 p.
