CC BY
110
Оригшальж дослiдження
Original Researches
УДК 616-022.7:579.842.14]-053.2 DOI: 10.22141/2312-413x.3.12.2016.81719
КОРБУТ О.В.1, ДМИТРИЕВА О.А.1, ЮХИМЕНКО Г.Г.1, БУЦ О.Р.1, ВИОВСЬКА О.В.1, ЕВТУШЕНКО О.М.2, РОГОЛЬОВА К.Д1 ШЕРЕМЕТЬЕВА Г.А.1
1 Нашональний медичний унверситет iMeHi О.О. Богомольця, м. Кив, Украна
2 Дитяча клЫчналкарня №2 м. Киева, м. Ки1в, Укра'/на
ОСОБЛИВОСТ САЛЬМОНЕЛЬОЗУ У ДПЕЙ НА СУЧАСНОМУ ETAni
Резюме. У 109 дтей вком вд 4 мюя^в до 14 роюв, як знаходилися на стацонарному лiкуваннi в iнфек-
Цйному вiдцiленнi ДКЛ № 2 м. Киева, вивчали особливост клiнiки, дiагностики та лiкування сальмоне-льозноI iнфекцií. Було виявлено, що сальмонельоз переважав удтей перших трьох роюв життя (51,4 %). У 95,4 % па^енлв превалював харчовий шлях передач/ iнфекцií; у всх хворих рееструвалася гастроiн-тестинальна форма сальмонельозу; за тяжкстю переважали середньотяжк форми iнфекцií (94,4 %). КлМка сальмонельозу в уах дтей на сучасному етап характеризувалася гострим початком iз розвитком
з перших годин iнтоксикацiйного синдрому, дисфункцн шлунково-кишкового тракту (ШКТ), залученням у
половинi випадюв у процес ус'\х вiддiлiв ШКТ (50,5 % хворих) \ наявнстю у бльшост па^енлв колтичного
синдрому (67,9 %). Враховуюч! данi антиб'ютикограми, цефтр 'аксон i нтрофурани не можуть бути препа-
ратами вибору при лiкуваннi сальмонельозу на сучасному етап'1.
Ключовi слова: сальмонельоз, дти, клiнiка, лiкування, антибактер'альна терапiя.
Актуальнють
В Укршш щороку рееструеться 50—60 тис. випадыв гострих шфекцшних дiарей у дггей [1]. У сучасних умо-вах переважна бтьшють гострих кишкових шфекцш (ГК1) в крашах бвропи мае вiрусну етюлогш (понад 65 %). Найбтьш поширеними збудниками е ротавь руси (10—35 % у загальнш структурi ГК1), норовiруси (2-20 %), аденовiруси (2-10 %) [2-4].
Серед бактер1альних ГК1 сальмонельози сьогодш посщають одне з провщних мюць [5]. У 27 крашах 6в-ропейського Союзу в 2009 рощ зареестровано 6,2 млн випадтв сальмонельозу. В Украш в 2013 рощ загаль-ний рiвень захворюваносп сальмонельозом стано-вив 24,1 на 100 тис. населення; серед дггей — 54,6 на 100 тис. населення. Питома вага дггей вщ 1 до 4 ро-ыв серед захвортого дитячого населення становила 51,7 %, до 1 року — 13 %. Протягом останшх десятилпъ вщ 75 до 95 % ушх сальмонельоз1в як в Украш, так i в бшьшост кршн свпу обумовленi Salmonella enteritidis та Salmonella typhimurium [6, 7].
Сальмонельоз — антропозоонозне гостре шфекцш-не захворювання, що викликаеться численними серо-варами сальмонел. У дiтей сальмонельозна шфекцш частiше мае перебiг у виглядi гастроiнтестинальних, рiдше — септичних i тифоподiбних форм. Сальмонели продукують екзотоксини, яы порушують секрецiю рь дини i солей у просвiт кишечника i пригнiчують синтез бiлка в ентероцитах. При руйнуванш сальмонел видь ляються ендотоксини, що обумовлюють значну шток-сикацiю органiзму.
Бактерй' мають також плазмщи вГрулентносл, що до-зволяе ïm активно розмножуватись поза шлунково-киш-ковим трактом (ШКТ) та призводить до розвитку по-закишкових форм iнфекцiï та ускладнень. Сальмонели тривало виживають без втрати життездатносп в навко-лишньому середовищi (до 9—10 mîc.), витримують заморо-жування (бгльше 4—5 mîc.) i нагрГвання до 70—75 °С. 1нфь куюча доза становить 30 • 109 мiкроорганiзмiв. Основний шлях зараження сальмонельозом — харчовий. У дней велике значения мае також контактно-побутовий, у тому числГ i внyтрiшньолiкарняний шлях шфкування [8, 9].
Сальмонельози як нозолопчш форми вiдомi i ви-вчаються давно, але на клшчний перебiг захворювання суттево впливають еколопчш чинники, напрyженiсть колективного iмyнiтетy, застосування нових антибак-терГальних препаратiв i пристосування збудниыв до нових параметрiв iснyвання.
Мета дослщження: вивчити особливосп клiнiчного перебiгy сальмонельозу у дггей на сучасному етат та проаналГзувати особливост дiагностики та лiкyвання хворих Гз сальмонельозом.
Адреса для листування з авторами: Корбут О.В. E-mail: [email protected]
© Корбут О.В., Дмитриева О.А., Юхименко Г.Г., Буц О.Р., Виговська О.В., бвтушенко О.М., Рогольова К.Д., Шереметьева Г.А., 2016 © «Актуальна шфектолопя», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
Матерiали та методи дослiдження
Пiд нашим спостереженням знаходилось 109 дiтей bíkom вiд 4 мiсяцiв до 14 роив, яы проходили стацю-нарне л^вання на кпiнiчнiй 6a3Í кафедри дитячих ш-фекцiйних хвороб НМУ iменi О.О. Богомольця (шфек-цшне вщдлення ДКЛ № 2 м. Киева).
Вшова та гендерна структура пащенпв наведена на рис. 1, 2. Серед обстежених пащентав переважали хлопчики (65,0 %). За вшэм дiти перших трьох роыв життя становили 51,4 % серед захвортих на сальмонельоз. У старшiй вшовш групi (старше 6 рокiв) тд спостереженням знаходилось всього 10 (9,2 %) пащентав. Дiти вшэм 4—6 роив становили 39,4 %.
Дiагноз сальмонельозу у вс1х пащентав був встанов-лений на основi епiдемiологiчних даних, характерних клiнiчних проявiв i шдтверджений результатами бактерь олопчних дослiджень випорожнень, серологiчних тестiв, експрес-методав дослщжень (С1ТО тест Rota-ADENO, полiмеразна ланцюгова реакцiя (ПЛР)). Перспективним
для експрес-даагностики сальмонельозу в сучасних умо-вах е метод ПЛР, що дае змогу лiкарю якнайшвидше ви-рiшити питання доцiльностi антибактерiальноl терапй.
Ушм дiтям, якi були тд наглядом, проведено кль нiко-лабораторне обстеження, що включало аналiз динамiки та штенсивносп основних клiнiчних проявiв сальмонельозу, оцшку результатiв загального аналiзу кров^ сечi, копрограми, бiохiмiчних показникiв кровi (печiнковi, нирковi проби). За необхщнютю хворi були консультованi хiрургом, неврологом, отоларингологом. Ушм хворим, яю знаходились пiд нашим спостереженням, проводилось лшування згiдно з протоколом МОЗ Украши: дiетотерапiя з виключенням молочних продуктiв, регiдратацiйна, антибактерiальна тератя, ферменти, пробiотичнi засоби.
Результати та Тх обговорення
У табл. 1 наведена етюлопчна розшифровка дiагно-зiв залежно вiд виду збудникiв.
Рисунок 1. Розподл дтей, хворих на сальмоне- Рисунок 2. Розподл дтей, хворих на сальмонельоз, за вком льоз, за статтю
Таблиця 1. Структура сальмонельозу в обстежених дтей
Характеристика нозолопчноТ форми N (%)
Salmonella enteritidis 85 (77,9)
Salmonella typhimurium 7(6,6)
Salmonella enteritidis + poTaBipycHa шфекщя 4(3,7)
Salmonella enteritidis + аденовiрусна Ыфек^я 1 (0,9)
Сальмонельоз рщкюних груп 4(3,7)
Сальмонельоз серолопчно пщтверджений 2(1,8)
Сальмонельоз кл^чно i епщемюлопчно обфунтований 6(5,5)
Таблиця 2. Д'агнози, з якими хвор1 були направлен в стацюнар
Дiагноз N (%)
Гостра кишкова Ыфекщя 86 (78,9)
Гостра рестраторна вiрусна шфекщя 15 (13,8)
Сальмонельоз 5(4,6)
Харчова токсикоiнфекцiя 1 (0,9)
Дисфункцiя шлунково-кишкового тракту 1 (0,9)
Гострий апендицит 1 (0,9)
%
70 60 50 40 30 20 10 0
63,3 %
XBopi з тeмпepaтуpою
XBopi з тeмпepaтуpою вищe 39 "С
XBopi з тeмпepaтуpою 38,1-39 "С
37,1-38 "С
XBopi з нopмaльнoю тeмпepaтуpoю ïma
10,1 %
3,7 %
Рисунок 4. Розподл хворих на сальмонельоз за висотою лихоманки
Рисунок 3. Розподл дтей за ступенем тяжкост сальмонельозу
В етюлопчнш стрyктyрi захворювання переважала Salmonella enteritidis (90 хворих, 82,5 %), у тому чи^ Salmonella enteritidis у комбшацй' з вiрyсною дiареeю — S (4,6 %) хворих.
У першi двi доби з моменту захворювання госшталь зовано 74 (68,1 %) m^enra, шсля S-ï доби — 14 (13 %) пацieнтiв. У табл. 2 наведено, з якими дiагнозами паць eнти були направленi до шфекцшного стацiонарy.
Усi xворi (100,0 %) на сальмонельоз були з гастроштес-тинальною формою iнфекцiï. За ступенем тяжкост пре-валювали (94,4 %) середньотяжш форми сальмонельозу.
У 9S,4 % (104 хворих) iнфiкyвання на сальмонельоз вщбулося харчовим шляхом, i лише S хворих (4,6 %) заразились контактно-побутовим шляхом.
Клшчна картина сальмонельозу у дггей характе-ризувалась iнтоксикацiйним та гастроiнтестинальним синдромами. У табл. 3 наведеш переважакш скарги хворих при надxодженнi.
У вшх дiтей захворювання розпочиналось гостро, iз симптомiв iнтоксикацiï (адинамiя, млявють, блiдiсть або «мармуровють» штрних покровiв, пiдвищення температури тiла, головний бть). Першими ознаками хвороби у 93 хворих (8S,S %) були також змiна частоти та консистенцй' випорожнень i блювання у S8 хворих (S3,6 %), 2S дiтей (23,2 %) скаржилися на бiль в живо-тi, у 11 хворих (10 %) спостертались катаральнi явища в першi днi у виглядi гiперемiï слизових ротоглотки, кашлю, закладеност носу.
Гарячка характеризувалась у бтьшосп хворих пд-вищенням температури тта до фебрильних цифр — 94 (86,6 %) mmeffm (рис. 4).
У 72 хворих (66,1 %) температура залишалась шд-вищеною протягом 3 дiб, у 19 хворих (17,4 %) тривала до 7 дшв, i лише у 12 хворих (11,0 %) температура була тдвищеною довше 7 дшв.
Змши з боку ШКТ характеризувались рщкими т-нистими випорожненнями зеленкуватого кольору з патолопчними домiшками (слиз, кров). У переваж-но1 бiльшостi хворих тривалють дiареï становила до 7 дшв — 88 хворих (80,7 %), а частота випорожнень не перевищувала 5 разiв на добу — 66 (60,6 %). Симптоми колпу спостер^ались у 74 (67,9 %) хворих, у тому чи^ гемоколпу — у 12 (11 %) хворих.
Симптоми штоксикацй' в сукупност з патолопчними втратами рщини призвели до швидкого (у першi двi доби захворювання) розвитку токсикоексикозу I—II ступешв у 38 хворих (34,9 %) (табл. 4).
При аналiзi загальнокшшчних лабораторних даних лейкоцитоз у кровi виявлено у 12 хворих (11 %), ней-трофтьоз з паличкоядерним зсувом — у 66 (60,6 %) хворих, шдвищена швидкiсть осщання еритроцитiв — у 51 хворого (46,8 %). Синдром цитсшзу за бiохiмiчними показниками (аланiнамiнотрансфераза, аспартатамь нотрансфераза) виявлено у 11 хворих (10 %). За даними копрограми, патолопчш домшки, властивi для колiту (слиз, лейкоцити), спостертались у 40,0 % хворих, а домшки, що характеризуюсь ураження тонкого кишечника (крохмаль, нейтральний жир, м'язовi волок-
Таблиця 3. Переважаюч! скарги хворих на сальмонельоз при надходженн в стацюнар
Скарги N (%)
Симптоми ^токси^^! 109 (100)
Пiдвищeння тeмпepaтуpи ™a 101 (92,8)
Змiнa консистенци випopoжнeнь 93 (85,8)
Блювaння 58 (53,6)
Бiль у живот 25 (23,2)
Кaтapaльнi пpoяви 11 (10,0)
Таблиця 4. Характеристика зм'ш у випорожненнях серед обстежених дтей, хворих на сальмонельоз
Частота стулу Кшьюсть хворих,n(%) Тривалють дiареï Кiлькiсть хворих,n (%) Патолопчш домики Юлькють хворих, n(%)
До 5 paзiв 66 (60,6) До 3 днiв 37 (33,9) Слиз 74 (67,9)
6-10 paзiв 26 (23,8) 4-7 днiв 51 (46,8) ^ов 12 (11,0)
Бiльшe 10 paзiв 17 (15,8) Бiльшe 7 дыв 21 (19,3)
Таблиця 5. Оцшка чутливост видлених штам1в сальмонел до антиб'ютиюв
Антибютик Число штамiв Оцшка чутливосл, n (%)
Чутливi Слабочутливi Нечутливi
Нетилмщин 52 50 (96) 2 (4) -
Левомщетин 52 47 (90) 5 (10) -
Амкацин 52 43 (83) 2 (4) 7 (13)
Цефоперазон 52 36 (69) 10 (19) 6 (12)
Офлоксацин 52 34 (65) 10 (19) 8 (16)
Цефотаксим 52 33 (63) 3 (6) 16 (31)
Сульперазон 52 31 (60) 2 (4) 19 (36)
Ципрофлоксацин 52 30 (57) 12 (24) 10 (19)
Цефтазидим 52 29 (56) 21 (40) 2 (4)
Цефетм 52 29 (56) 19(36) 4 (8)
Сульбактам 52 22 (42) 3 (6) 27 (52)
Фуразолщон 52 18(35) 16 (30) 18 (35)
Цефтрiаксон 52 10 (19) 36 (69) 6 (12)
на, кликовина, що перетравлюеться), були присутнi у 41,0 % хворих.
Порiвняно з минулими десятирiччями у хворих на сальмонельоз дiтей практично не зус^чались таю тяжкi ускладнення, як токсикоексикоз III ступеня, синдром дисемiнованого внутршньосудинного згор-тання кровi, гостра ниркова недостатнють. Нейроток-сикоз спостерiгався лише у 1 дитини (0,9 %). Захво-рювання частiше манiфестуе появою блювання (53,6 проти 9,8 %), прояви геморапчного колiту зус^чають-ся рщше (11 проти 34,1 %) [10].
При аналiзi схеми л^вання хворих встановле-но, що вш дiти отримували регiдратацiйну терапiю — 109 (100 %) хворих, iз них 59 (54 %) призначалась i внутрiшньовенна iнфузiйна терапiя. Етютропне лшу-вання проводилось всiм 109 хворим на сальмонельоз. Переважна бтьшють пацiентiв отримувала цефтрiак-сон — 71 (65,1 %) хворий, 18 хворих (16,5 %) пролшэва-но сальмонельозним бактерiофагом, 63 хворi (57,8 %) отримували препарат шфуроксазид, у бшьшосл ви-падкiв в комбшаци з парентеральним антибiотиком. У табл. 5 наведено даш щодо чутливост видiлених збудник1в сальмонельозу до антибютиюв.
З табл. 5 видно, що найбтьшу стiйкiсть штами сальмонел проявляють до цефтрiаксону i фуразолщону. Цефтрiаксон i нiтрофурани не можуть бути препаратами вибору при лiкуваннi сальмонельозу на сучасному етапi.
Найбльш чутливими збудники сальмонел вияви-лись до амiноглiкозидiв — нетилмiцину, амшацину та левомiцетину.
Враховуючи результати наших попередшх досль джень щодо синерпзму дН антибiотикiв i прополiсу, рекомендуемо ширше застосовувати препарати на основi прополiсу — 10% настоянка прополюу, прополiн, св1ч-ки з прополюом — у терапи сальмонельозу: при легких формах i бактерюносшст — як етiотропну монотера-тю, при середньотяжких та тяжких формах — у комбь наци з антибактер!альними засобами [11, 12].
Середнш термш перебування в стацiонарi хворих на сальмонельоз становив 6,1 дня, бтьше 7 дшв на ль куванш перебувало 28 % хворих.
Висновки
1. Сальмонельози е поширеною iнфекцieю серед да-тей рiзних вiкових груп, з переважним (51,4 %) уражен-ням дiтей перших трьох рокiв життя.
2. У сучасних умовах превалюе харчовий шлях пе-редачi iнфекцii (95,4 %) i гастроштестинальна форма сальмонельозу у вшх 100,0 % дiтей; за тяжюстю пере-важають середньотяжкi форми (94,4 %).
3. Клшша сальмонельозу у вшх дiтей на сучасному етат характеризуеться гостротою розвитку симптоматики з перших годин (штоксикащя, дисфункцiя ШКТ), залученням у половит випадкiв в процес вшх вiддiлiв ШКТ (50,5 % хворих) i наявшстю у бiльшостi пащенпв колiтичного синдрому (67,9 %).
4. Враховукш данi антибiотикограми, цефтрiаксон i нггрофурани не можуть бути препаратами вибору при лшуванш сальмонельозу на сучасному етат.
Список лператури
1. 1нфекцшш хвороби в дтей/ С.О. Крамарьов [та in.]. — К.: ВСВ «Медицина», 2010. — 392 с.
2. Evidence-based Guidelines for the Management of Acute Gastro-enteritis in Children in Europe: Up date 2014 ESPGHAN/ ESPID /A. Guarino [et al.]// Z. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. — 2014. — Vol. 39, № 1. — P. 132-152.
3. Orbuch M. Diarrheal Diseases / M. Orbuch // Gastroenterol. Nurs. — 1992. — № 14. — P. 316.
4. Diarrhoealdisease. WHO. Available from: http://www.who. int/mediacentre/factsheets/fs330/ru/. Accessed. Desember 28, 2014.
5. Милютина Л.Н. Клинико-эпидемиологические особенности современных сальмонеллезов у детей / Л.Н. Милютина // Актуальные вопросы инфекционной патологии и вакцинопрофилактики: материалы XIV Конгресса детских
инфекционистов России, 10—12 декабря, 2015 г. — М.: Ассоциация педиатров-инфекционистов, 2015. — С. 41.
6. Population structure, origins and evolution of major Salmonella enteria clones / R. Zan [et al.] // Infect. genet. Evol. — 2009. — Vol. 9, № 5. — P. 996-1005.
7. Recent Multistate Outbraks of Human Salmonella infe-cyions Asquira from Turtles: A. Continuing Public Health Challenge / R. Julie [et al.]// Clinical infections Diseases. — 2010. — Vol. 50. — P. 554-559.
8. Новый перспективный способ идентификации возбудителя сальмонеллеза/Г.М. Зомай [и др.]// Вестник новых медицинских технологий. — 2011. — Т. XVIII, № 4. — C. 37-41.
9. Современные клинические особенности течения сальмонеллеза Salm. Typhimurium у детей / Л.У. Улуханова [и др.]//Педиатрия. — 2008. — Т. 87, № 5. — С. 156-160.
10. Корбут О.В. Клинико-иммунологическое обоснование рациональной терапии антибиотико-резистентного сальмонеллеза у детей раннего возраста: Дис... канд. мед. наук: 14.00.00/Корбут Оксана Викторовна. — К., 1993. — 155с.
11. Корбут О.В. Эффективность препаратов прополиса в терапии острых кишечных инфекций у детей / О.В. Корбут // Амтерамя: погляд у майбутне: матерiали II зЪду аптера-певтiв Украти, 31 жовтня — 1 листопада, 2002р., Харшв/ Редкол. В.П. Черних, 0.1. Тихонов, Т.Г. Ярних та ш. — Х.: Зо-лотi сторнки, 2002. — С. 229-232.
12. Бут Г. Современные стратегии рациональной антимикробной терапии острых кишечных инфекций детей / Г. Бут // Актуальная инфектология. — 2013. — № 1(1). — С. 11.
Отримано 10.10.16 ■
Корбут О.В.1, Дмитриева Е.А.1, Юхименко ГГ.1, Буц А.Р.1, Выговская О.В.1, Евтушенко Е.Н.2, Роголева Е.Д.1, Шереметьева А.А.1
1 Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, г. Киев, Украина
2 Детская клиническая больница № 2 г. Киева, г. Киев, Украина
ОСОБЕННОСТИ САЛЬМОНЕЛЛЕЗА У ДЕТЕЙ НА СОВРЕМЕННОМ ЭТАПЕ
Резюме. У 109 детей в возрасте от 4 месяцев до 14 лет, которые находились на стационарном лечении в инфекционном отделении ДКБ № 2 г. Киева, изучали особенности клиники, диагностики и лечения сальмонеллезной инфекции. Было обнаружено, что сальмонеллез преобладал у детей первых трех лет жизни (51,4 %). У 95,4 % пациентов превалировал пищевой путь передачи инфекции; у всех больных регистрировалась гастроинтестинальная форма сальмонеллеза; по тяжести преобладали среднетяжелые формы инфекции (94,4 %). Клиника сальмонеллеза у всех детей на современном этапе характери-
зовалась острым началом с развитием с первых часов интоксикационного синдрома, дисфункции желудочно-кишечного тракта (ЖКТ), вовлечением в половине случаев в процесс всех отделов ЖКТ (50,5 % больных) и наличием у большинства пациентов колитического синдрома (67,9 %). С учетом данных антибиотикограммы цефтриаксон и нитрофураны не могут быть препаратами выбора при лечении сальмонеллеза на современном этапе.
Ключевые слова: сальмонеллез, дети, клиника, лечение, антибактериальная терапия.
KorbutO.V.1, DmitrievaE.A.1, Yukhimenko G.G.1, ButsA.R.1, Vigovskaya O.V.1, Yevtushenko E.N.2, Rogolova E.D.1, Sheremetyeva A.A.1
1 O.O. Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine
2 Children's Clinical Hospital № 2 in Kyiv, Kyiv, Ukraine
SALMONELLOSIS FEATURES IN CHILDREN TODAY
Summary. There were studied the features of clinical picture, diagnosis and treatment of salmonella infection in 109 children aged from 4 months to 14 years, who were hospitalized in the Department of Infectious Diseases in Children's Clinical Hospital № 2 in Kiev. Salmonellosis was found to occur mostly in children of the first three years of life have (51.4 %). In 95.4 % of patients food mode of transmission prevailed. All the patients had gastrointestinal form of salmonellosis; moderate forms of infection (94.4 %) prevailed. The clinical picture for all the children at the present stage was characte-
rized by the acute onset with the development of intoxication syndrome within the first hours, gastrointestinal dysfunction, involving all gastrointestinal area in the process in half of the cases (50.5 %) and the presence of colitis syndrome in most patients (67.9 %). Taking into account the parameters of antibioticgram, ceftriaxone and nitrofuran cannot be the drugs of choice for the treatment of salmonellosis at the present stage.
Key words: salmonellosis, children, clinical picture, treatment, antibiotic treatment.
