CC BY
88
ОБГОВОРЮеМО ПРОБЛЕМУ
УДК 373.24
КАТЕРИНА КРУТ1Й
orcid.org/0000-0001-5001-2331 katerina.krutiy@gmail.com доктор пеагопчних наук, професор Тернотльського нацiонального педагогiчного утверситету
iменi Володимира Гнатюка м. Тернотль, вул. Максима Кривоноса, 2
НАТАЛЯ ГАВРИШ
orcid.org/0000-0002-9254-558X n.rodinaga@ ukr.net доктор педагопчних наук, професор Переяслав-Хмельницький державний педагопчнийутверситет
iменi Григорiя Сковороди м. Переяслав-Хмельницький, вул. В. Сухомлинського, 30
ОЛЕКСАНДРА ЯНКОВИЧ
orcid.org/0000-0003-4253-5954 yankov@tnpu.edu.ua доктор педагопчних наук, професор Тернотльського нащонального педагопчного унiверситету
iменi Володимира Гнатюка м. Тернотль, вул. Максима Кривоноса, 2
ОСОБЛИВОСТ1 РОЗВИТКУ ПАС1ОНАРНИХ ЯКОСТЕЙ Д1ТЕЙ У ЗАКЛАДАХ
ДОШК1ЛЬНО1 ОСВ1ТИ
Визначено змiст поняття «паЫонартсть дитини дошюльного вта обгрунтовано форми й методи розвитку па^онарних якостей вихованщв у закладах дошюльноI освти. ПаЫонартсть дитини дошюльного вк потрактовано як комплекс особистiсних якостей (енергттсть, тщативтсть, упертiсть, внутршне непереборне прагнення до активностг), як забезпечують ш домтування в грут, здаттсть до стлкування з позици борця й переможця, до реалiзацii нестандартного стилю поведтки у грi, тд час спещально оргатзованоI або самосттноI дiяльностi. Проаналiзовано тдходи класиюв педагогжи С. РусовоЧ та А. Макаренка щодо виховання активних дтей з розвиненим войовничим тстинктом. Розроблено дiагностичний тструментарт щодо з'ясування схильностi до прояву пасiонарностi дошюльника. Виявлено особливостi розвитку паЫонарних якостей дтей у закладах дошюльноI освти: створення середовища любовi, доброзичливостi й довiр 'я; ттегращя зусиль батьюв та пращвниюв освттх тституцт; спрямування дошюльниюв на творення добрих справ для найближчих людей; дотримання гармони iнтересiв дошюльника та колективу групи; виховання в дитини поваги до правил i порядку, як Грунтуються на принципах гуматзму, взаемоповаги, справедливостi; оргатзащя рiзнобiчноi дiяльностi (навчальног, оздоровчог, мистецьког тощо); втшення педагогжи забави та педагогiки переживань. Показано доцтьтсть створення дитячог медiапродукцii для паЫонарних дтей. Обгрунтовано необхiднiсть партнерства з батьками у формувант паЫонарно'г дитини; розроблено вiдповiднi рекомендацп для батьюв.
Ключовi слова: паЫонартсть, паЫонарш якостi, пасiонарнiсть дитини дошюльного в паЫонарна особисткть, субпаЫонарний дошюльник, персистентний дошюльник.
_ОБГОВОРЮСМО ПРОБЛЕМУ_
ЕКАТЕРИНА КРУТИИ
доктор педаголгических наук, профессор Тернопольский национальный педагогический ушверситет
имени Владимира Гнатюка, г. Тернополь, ул. Максима Кривоноса, 2
НАТАЛЬИЯ ГАВРЫШ
доктор педагогических наук, профессор Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический ушверситет
имени Григория Сковороды г. Переяслав-Хмельницкий, ул. В. Сухомлинского, 30
АЛЕКСАНДРА ЯНКОВИЧ
доктор педагогических наук, профессор Тернопольский национальный педагогический университет
имени Владимира Гнатюка г. Тернополь, ул. Максима Кривоноса, 2
ОСОБЕННОСТИ РАЗВИТИЯ ПАССИОНАРНЫХ КАЧЕСТВ ДЕТЕЙ В УЧРЕЖДЕНИЯХ ДОШКОЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ
Определено содержание понятия «пассионарность ребенка дошкольного возраста» и обоснованы формы и методы развития пассионарных качеств воспитанников в заведениях дошкольного образования. Пассионарность ребенка дошкольного возраста определена как комплекс личностных качеств (энергичность, инициативность, упрямство, внутреннее непреодолимое стремление, к активности), которые обеспечивают ей доминирование в группе, способность к общению на основании позиции борца и победителя, к реализации нестандартного стиля поведения в игре, во время специально организованной или самостоятельной деятельности. Проанализированы подходы классиков педагогики С. Русовой и А. Макаренко относительно воспитания активных детей с развитым воинственным инстинктом. Разработан диагностический инструментарий выявления склонности к проявлению пассионарности дошкольника. Обнаружены особенности развития пассионарных качеств детей в учреждениях дошкольного образования: создание среды любви, доброжелательности и доверия; интеграция усилий родителей и работников образовательных институций; направление дошкольников на творение хороших дел для ближайших людей; соблюдение гармонии интересов дошкольника и коллектива группы; воспитание у ребенка уважения к правилам и порядку, которые основываются на принципах гуманизма, взаимоуважения, справедливости; организация разносторонней деятельности (учебной, оздоровительной, художественной и тому подобное); воплощение педагогики забавы и педагогики переживаний. Показана целесообразность создания детской медиапродукции для пассионарных детей. Обосновано необходимость партнерства с родителями в формировании пассионарного ребенка; разработаны соответствующие рекомендации для родителей.
Ключевые слова: пассионарность, пассионарные качества, пассионарность ребенка дошкольного возраста, пассионарная личность, субпассионарный дошкольник, персистентный дошкольник.
KATERYNA KRUTII
Doctor of Pedagogy, Professor Ternopil УоМушуг Hnatiuk National Pedagogical University Ternopil, 2 Maksyma Kryvonosa St.
NATALIA HAVRYSH
Doctor of Pedagogy, Professor Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University Pereiaslav-Khmelnitskyi, 30 Sukhomlynskoho St.
OLEKSANDRA YANKOVYCH
Doctor of Pedagogy, Professor Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University Ternopil, 2 Maksyma Kryvonosa St.
PECULIARITIES OF THE DEVELOPMENT OF CHILDREN'S PASSIONARY QUALITIES AT PRE-SCHOOL EDUCATIONAL INSTITUTIONS
The meaning of the term "passionarity of preschooler" has been defined in the article. Forms and methods of the development of children's passionary qualities at pre-school educational institutions have been determuned. Passionarity of preschooler has been explained as a complex of personal qualities (vitality, initiativeness, stubbornness, internal irresistible aspiration for activity) which provide the dominance in a preschooler group, the ability to communicate from the position of the fighter and the winner, to implement nonstandard behavior in the game during the specially organized or independent activities. It has been proved that in the conditions of decrease of person's activity, scientists and pedagogical workers pay more attention to the education of children who have passionary qualities and who are a vivid contrast to passive children. The pedagogy classics' (such as S. Rusova and A. Makarenko) approaches concerning the education of active children with developed militant instinct have been analyzed. Whether a child will become a leader, guide, builder, or rebel, destroyer, radical; the creator of the system or its small screw, — it all depends on the direction of educational influences of pre-school education specialists, the integration of their efforts with parents. The diagnostic tools to define preschoolers' inclination to manifest the passionarity have been developed. Based on the analysis of the speech content, such types of personality have been determined: passionary (too energetic), persistent (moderately energetic) and subpassionary (energy-deficient). Passionarity is diagnosed by determining in the speech frequent occurrence of great number of words corresponding to a passionary personality. The correctness of the result is checked and supported by the analysis of the game activity and the manifestations of the child's emotions. Passionary children are active, cheerful, lively, energetic, inquisitive, emotional. The following peculiarities of the development of the children's passionaty qualities at pre-school educational institutions have been found out: creation of environment of love, kindness and trust; integration of parents and education specialists' efforts; directing preschoolers to do good things for the closest people; balancing the interests of the preschooler and the team; the respect for rules and order based on the principles of humanism, mutual respect, justice; organization of many-sided activities (educational, recreational, artistic, etc.); the implementation of game pedagogy and pedagogy of emotional experiences. The expediency of creating the children's media products for the passionary children has been shown. The necessity of partnership with parents in the formation of a passionary child has been substantiated. The appropriate recommendations for parents have been developed.
Keywords: passionarity, passionary qualities, passionarity of preschooler, passionary personality, subpassionary preschooler, persistent preschooler.
Причиною багатьох негараздiв розвитку сучасно! дитини психологи й педагоги називають пасившсть, небажання брати на себе роль оргашзатора, лвдера. Дефщит активности стлкування деформуе процес сощашзаци особистосп вже в дошкольному вщ. Така дитина уникае контакпв, у не! проявляеться схильшсть до самотносп. Найбшьш вiдчутнo пасившсть особистосп виявляе себе у старшому дошшльному вщ через низький ршень взаемопов'язаносп емоцшних i вербальних реакцш. Будь-яка актившсть, неважливо, в яшй дитячш даяльносп, викликае у таких дошшльникш тривогу, осшльки доведеться проявляти себе, бути пoмiченим, отже, якщо е можливють, дитина цього уникае. Пасившсть дошшльникш згодом трансформуеться в сором'язливють, боязшсть, замкнупсть, вiдчуженiсть, як виникають спочатку як емоцшна реакщя, або як психолопчний захист, попм стають стереотипною стратепею поведшки.
В умовах зниження активносп особистосп науковщ та педагопчш пращвники все бшьше уваги придшяють вихованню дией, котрим притаманш пасюнарш якосп, яш е яскравою протилежшстю пасивним дiтям. Проте потребують не менше уваги пiд час освинього процесу, oскiльки вiд спрямованосп виховних вплив1в фахiвцiв дошк1льно! осв^и, iнтеграцil !х зусиль з батьками залежить, ким стане дитина: керiвникoм, прoвiдникoм, будiвничим чи бунтарем, руйшвником, радикалом; творцем системи чи li гвинтиком.
Проблема пасioнарнoстi е предметом мiждисциплiнарних наукових рoзвiдoк учених фiлoсoфiв, iстoрикiв, психoлoгiв, педагoгiв. Цей термш увiйшoв в наукове поле i повсякденне життя сoцiуму завдяки Л. Гумшьову, який визначив пасioнарнiсть як характеристику людини
чи етносу, сукупшсть якостей особистосп, що забезпечують !! активну житгеву позицiю. У психологiчнiй наущ проблему пасiонарностi дослiджують: Н. Сапригша (уточнила психологiчний змiст поняття «пасюнаршсть» як системи якостей: цiлетворення, креативносп, прагнення до самоактуалОзаци, особистого впливу, альтру!зму) [9, с. 76]; М. Коваленко (ним показано взаемозв'язок пасюнарносл з темпераментом i мотивацiею особистосп) [4]; К. Фрумкон (пояснював пасюнаршсть через теорш сексуальност З. Фройда (пасюнаршсть як прояв сублiмованих несвОдомих потягiв)) [12] та iн. Пасюнаршсть як ознаку життево енергшно! та активно! дитини дошкольного вiку вивчае К. Крутiй [6]. Науковець разом iз Л. Зданевич розробила дiагностичний iнструментарiй щодо з'ясування схильностi до прояву пасiонарностi дошкольника на основi контент-аналiзу його мовлення [5].
Аналiз наукових дослiджень дае пiдстави стверджувати, що проблемi розвитку пасiонарних якостей дОтей придiлено недостатньо уваги в педагопчнш теори та практицi, зокрема й дошкольнш освiтi. Нами не виявлено трактування термiна «пасiонарнiсть дитини дошкольного вiку». Ученими недостатньо обгрунтовано форми й методи впливу на дошкшьнишв з вираженими пасiонарними якостями, не розроблено рекомендаци щодо роботи з такими дОтьми. е важливими також ретроспективнi науковi розвiдки з означено! проблеми.
Мета дослiдження: виявити особливостi та обгрунтувати форми й методи розвитку пасюнарних якостей вихованщв у закладах дошкольно! освiти.
Упровадивши в серединi ХХ ст. термш «пасiонарнiсть», Л. Гумшьов пасiонарну особиспсть характеризував як цiлеспрямовану, вольову, дОяльшсну. Вона готова вiддати свое життя за iдею, за досягнення мети. Пасюнаршсть (у широкому значенш), на думку вченого, це - штегративна характеристика особистосп, якосп яко! спрямоваш на вдосконалення себе i суспшьства, базуються на особиспснш активност людини i мають сощальну значущють: цшеспрямовашсть, здатшсть до подолання перешкод i до наднапруження, комплОментаршсть, лвдерство, адаптившсть, розвинена шту!щя, конструктивна агресивнють i зрша емоцшшсть [2, с. 266]. Проте цшком природно, що з часом значения поняття «пасюнаршсть» трансформувалося. У сввдомосп людей воно тепер означае не зовим те, що мав на увазО свого часу Л. Гумшьов.
Широке визначення цього термша дають сучасш словники Оншомовних слОв, а саме: пасюнарний (ввд лат. ра881о - страждання i навОть пасившсть, але також афект, пристрасть) -той, хто володОе шдвищеною актившстю, пристрасшстю, тодО як пасюнарш - активна людина, яка мае значну внутршню енергш. ОднокореневО слова в европейських мовах рОзняться смисловими ввдтшками. Англшщ привнесли в розумшня пасюнарносп новий змют: для них passion - це спалах гшву, вибух почутпв; у поляков це - лють, сказ; passionant румунською - це людина, здатна захопити, для голландщв, данщв, шмщв, швед1в passion - лише захоплення. Щодо укра!нсько! мови, то латинському passio найкращий ввдповвдник - пристрасть. У повсякденному широкому вживанш так називають будь-яке сильне бажання i навОть слабкий потяг. Отже, етимолопя зазначеного термша, який мае багатозначний i рОзноплановий змют, продовжуе уточнюватись. Це поняття свого часу спричинило значну хвилю рОзномаштних реакцш у науковому свт: ввд захоплення до жорстко! критики. Зауважимо, що й до сьогодш тлумачення термша мае рОзш варОанти. Попри те, ученими не потрактовано поняття «пасюнаршсть дитини дошкольного вОку», хоча саме вОд шдход1в до розвитку пасюнарних якостей вихованщв залежить !х майбутне.
На основО аналОзу енциклопедичних, доввдкових видань, праць Л. Гумшьова, М. Коваленка, К. Крутш, Н. Сапригшо!, О. Ярошинсько! та шших учених з проблем пасюнарносп, пасюнаршсть дитини дошкольного вшу трактуемо як комплекс особиспсних якостей (енергшшсть, шщатившсть, уперпсть, внутрОшне непереборне прагнення до активносп), ям забезпечують !й домОнування в груш, здатшсть до стлкування з позицп борця й переможця, до реалОзаци нестандартного стилю поведшки у грО, тд час спещально оргашзовано! або самостшно! дОяльносп.
Ще до появи термша «пасюнаршсть» у науковому обиу вчеш описували тип дитини дошкольного вшу, якой притаманш войовничий шстинкт, i обгрунтовували способи впливу на не!. Зокрема, С. Русова застерОгала дорослих ввд неправильного застосування методОв дисциплши: «Вихователь ншоли не мусить ставати на прю зО сво!м учнем, а мусить знаходити шляхетш напрямки, куди повертати той лишок сил, який з'являеться в цьому шстинктовО, аби
вш не перетворився на грубе насильство та вередування [8, с. 42]. Отже, С. Русова пише про шстинкт боротьби, використовуючи термш «ставати на прю» у значенш - вступати в боротьбу з ким-, чим-небудь. I далi авторка наголошуе: «Дии родяться з природними нахилами до активности» [10, с. 140], «дитина е даяльшсно-засвоююча, творча особиспсть» [10, с. 60]. Перечитуючи актуальнi й нинi роботи С. Русово!, знаходимо цiкавий вираз «бойовничий нахил». Ось так укра!нська просвiтителька пояснюе свою думку: «Ми не мусимо пригноблювати нахилу бойовничого, але мусимо давати йому напрямок, вiдповiдний потребам нашого сучасного стану розвитку...» [10, с. 16], «усе життя е боротьба - для боротьби нашi дiти мусять бути шдготовлеш, i виховання мае зробити дией дужими, смiлими, а головне -виховання мае намiтити диям тi мети, заради яких вони мусять боротися [10, с. 17]. I на останок, як твердження: «...ми не маемо права присипляти бойовничого шстинкту в наших диях, але мусимо цей жвавий, життевий iнстинкт викохати на добру мету, навчити наших дтай направляти його на полшшення добробуту нашого громадянства, на культурний, економiчний розвиток нашого народу, нашого краю [10, с. 18].
А. Макаренко, виокремлюючи групи датей у колективi за !х поведiнкою, нахилами, активнiстю, зазначав, що особливо! уваги потребують не п, що завжди в центрi подш (пасiонарнi особистосп), здатнi на вчинок (часто злочинний), а якраз пасивш дии (за термiнологiею А. Макаренка, «болото»), осшльки «бешкетники» («шпана») завдяки виховнiй роботi стають у житп соцiально активними громадянами, що переймаються долею кра!ни. Пасивнi ж дии дбають у майбутньому лише про себе i зовсiм не зважають на запити громади. Отже, метою роботи педагога е «виховати певний тип громадянина, випустити бойовий, активний, життьовий характер [7, с. 159]. А. Макаренко вказав на помилки тих педагопв, як1 працюють передуем iз активними (пасiонарними) дiтьми, вважаючи сво!м обов'язком «морочитися з тим, хто або протестуе, або ввдстае, а так звана «норма» сама йде. Але куди вона йде i куди вона виходить - це питания» [7, с. 159].
В юторп Укра!ни функцiю пасюнарно! особистостi виконувала жiнка-матiр, стверджуе О. Ярошинська, оск1льки «вона мае тдвищений потяг до ди (пасiонарií), спрямовуючи свою енергiю на досягнення основно! мети - збереження та вiдроджения наци, а життездатна нацiя збертае себе в родинi» [15, с. 14].
Класики педагогiки, сучаснi вчеш доводять важливiсть збереження в дией пасiонарних якостей, отже, необхiдно обгрунтовувати iнновацiйнi форми й методи виховання таких датей. Проте на практищ часто вiдбуваеться навпаки: пасiонарнiсть намагаються трансформувати в керован1сть, дисциплшоватсть, а то й «полшувати». Енергштсть, щкавють до довк1лля, активн1сть у рухах можуть стати пiдставою, щоб неквалiфiкований психолог чи невропатолог встановив дагноз СДУГ - «синдром дефщиту уваги та гшерактивносп». Якщо уважно вчитатися в дагностичт показники для встановлення цього «даагнозу», стае моторошно [6, с. 10].
Так, для психолопв пропонуеться встановити СДУГ, якщо дитина: сидячи на стшьщ, крутиться; часто встае зi свого мюця на занятп, пiд час уроков або в шших ситуащях, коли потрiбно залишатися на мiсцi; проявляе безцшьну рухову активнiсть: бiгае, крутиться, намагаеться кудись залiзти, причому в таких ситуащях, коли це неприйнятно; зазвичай, не може тихо, спокойно грати або займатися чим-небудь на дозвшлц часто перебувае в постiйному рус i поводиться так, «нiби до не! прикршили мотор»; часто бувае балакучою; часто вiдповiдае на запитання не замислюючись, не висл^хавши !х до к1нця; зазвичай не може чекати свое! черги в рiзних ситуащях; часто заважае шшим, пристае до оточуючих (наприклад, втручаеться в розмови або ^ри); пiд час сну розкриваеться, весь час ворушиться, збивае простирадло, скидае на тдлогу ковдру. Сподiваемось, що в дорослих достатньо професiйноí та життево! мудросп, щоб визнати: цi показники присутш майже в кожно! фiзично здорово!, розвинено!, активно! дитини. Орiентуватись на такий дiагностичний матерiал не можна, а тим бшьше -ставити позначку «СДУГ» [6, с. 11].
Пропонуемо адаптований нами дiагностичний шструментарш щодо з'ясування схильностi до прояву пасiонарностi дошкольника. У грi пасюнарш (наденергiйнi) дiти демонструють активну дiяльнiсть, часту змiну пози, жестикуляцií, високу силу голосу, використання мiмiки; яскравi емоцií, що демонструють пристраснiсть, опташзм; превалювання в мовленнi «пасiонарних ^в» (в основному дiеслiв руху, напрямку i займенника «Я»); персистентнi (помiрно енергiйнi) - помiрн:у активнiсть, можливють довго перебувати в одному
положенш та грати на самоп, одноманiтнiсть iгри, супровiд мовлення врiвноваженими iнтонацiями, обмежено! мiмiкою, жестикулящею; емоцiйну стриманiсть, пiдвищення емоцiйного фону в особиспсно значущих ситуацiях, сором'язливють; переважання персистентних слiв (в основному iменники й дiеслова помОрно! активносп, використання займенника «Ми»); субпасiонарнi (енергодефщитш) проявляють метушливiсть, малорухливiсть, бездiяльнiсть; грають тiльки в групi з шщативи iнших дiтей; ледве чутно силу голосу, збвднена жестикулящя i мОмша; iнфантильнi емоци (задоволення як радють i незадоволення як плач), байдужость, апат!я, прояв тривожносп, песимiзму; переважання субпасюнарних слiв (в основному iменникiв з прикметниками або пох1дними ввд прикметник1в у виглядi прислiвникiв «нудно», «нещкаво» тощо, використання займенника «Вони») [3, с. 111].
У мовлент пасюнарних дiтей зафiксовано превалювання таких iменникiв, дiеслiв, прикметник1в, займенникiв: битва, веселощО, герой, дурощi, любов, перемога, помiч, посланець, радощi, слово, справа, удар, удача, хитрощц вiднайти, зiбрати, кликати, переконати, перемогти, придумати, примушувати, принижувати, присвоювати, страждати; активний, бойовий, вольовий, дшовий, захоплюючий, пристрасний, щкавий, червоний; «Я». У персистентних дОтей - батьки, дiм, допомога, друзО, здоров'я, праця, сiм'я, терпiння; грати, гуляти, захищати, намагатись, об'еднатись, просити, учити; зелений, коричневий, надiйний, працелюбний, синiй, спокiйний, турботливий; «Ми». Мовлення субпасюнарних дошкольников ряснiло такими словами: ввдпочинок, вiдпустка, втома, 1жа, лшь, перерва, пожертва, спокой, плач, сон, страх; боятись, вОдвертатись, ввдпочивати, лежати, тти, спати, ховатись, чекати; брудний, нудний, похмурий, арий, тривожний, хворий, хмурий, чорний; «Вони».
Доведено, що в рОзних видах даяльност1 самооцшка дитини дошкольного вшу рОзна: в малюванш дитина ощнюе себе адекватно; у грамоп - переощнюе; у ствах - недоощнюе. Ведомо, що дитина, яка виокремлюе свое «Я» через дОяльшсть, завищуе свою самооцшку; дитина, яка виокремлюе свое «Я» через сферу ввдносин, занижуе свою самооцшку; дОти, яко мають рОзний статус, положения у референтнш груш, по-рОзному ощнюють себе, «непопулярнО» дОти, як правило, переощнюють себе. Отже, дорослий повинен допомогти дитиш: усввдомити сво! особливосп не тшьки в дОяльносп, й у поведшщ, ввдносинах з оточуючими, формувати адекватну самооцшку. Авторський досввд роботи з дОтьми дошкольного вшу доводить, що саме контроль найчаспше е найбшьш слабким мюцем в регуляци мовленнево! дОяльносп дитини. Оцшно-контрольну даяльшсть обумовлено передусОм умшням дитини ощнювати О контролювати дИ не тшьки однолОтков, й контролювати власну дОяльшсть. Оцшно-контрольш ди виконують подвшну функцш, а саме: вони необхОдш як умова О засОб засвоення знань, формування вмшь О навичок О водночас вони е найважлившою умовою застосування засвоених мовленневих знань, вироблених умшь О навичок.
Персистентш дошкольники можуть правильно виконати дОю, запропоновану дорослим, самостшно виправити помилки. У них юнуе вибОрковий самоконтроль, вже сформована самооцшка: умшня адекватно й аргументовано пояснити свою помилку. У пасюнарних дОтей вшзначаеться негайне, правильне, самостшне виправлення помилки тд час виконання певно! дО!. ОцОнно-контрольнО дО! сформованО, е неусвОдомлений самоконтроль О самооцОнка.
Отже, пасюнаршсть дОагностуеться шляхом виявлення в мовленш бшьшо! кшькосп слОв, вОдповОдних пасОонарнОй особистостО, а також пОдкрОплюеться аналОзом Огрово! дОяльностО та проявам емоцш у дитини. Пасюнарш дОти активш, життерадОсш, рухливО, енергшт, допитливО, емоцшш [6, с. 12].
АналОз результатОв дОагностики засвОдчуе необхОднОсть добору таких форм О методОв виховання дОтей, якО були б ефективними водночас у вихованнО пасОонарних, субпасОонарних та персистентних дошкольников. На перший погляд, таке завдання виконати неможливо, особливо, в умовах перевантаженосп груп у закладах дошкшьно! освОти (понад 30 дОтей). ВихователевО складно оргашзувати взаемодш з великим дитячим колективом, забезпечивши при цьому шдивОдуальний шдхвд до кожного. У нього може виникнути бажання дисциплОнувати дОтей будь-якими методами й засобами (окрик, осуд, розмова з батьками, покарання через мюце у кутку тощо). Доцшьно у виховнш робот спиратися на приклад казкового героя, чи мультиплОкацОйного фОльму щодо того, як зберегти ОндивОдуальнОсть, невичерпну енергОю О при цьому залишатися улюбленцем дОтей та вихователОв. На жаль, суперечливо сприймаються перетворення Петрика П'яточкона з мультфшьму «Як Петрик П'яточкш слоников рахував»
(Кшвнаукфшьм, 1985, режисер Олександр Вiкен) з невгамовно! й винахiдливоí, жваво! й енергшно! дитини, що живе в радюному й безжурному дитячому свт, у дисциплшованого вихованця. До поринання у сон i пiсля нього - це наче два рiзнi маляти. Спочатку можна споглядати Петрика як каталiзатора змiн. З його приходом у дитсадок спокшних дОтей як-нiби хтось пiдмiнив, появився лвдер, за яким потягнулися дiти. Вони вважають Петрика сво!м «ватажком» i повторюють усi капост за ним. Виховательщ важко впоратися з малюком. Устшним виявляеться прийом порахувати слоников перед сном. Прокинувшись, Петрик стае шшою дитиною. Але як поводитиметься далО, який iмпульс для розвитку отримае його енергiйнiсть, тако! ввдповвд автори мультиплiкацiйного фiльму не дають.
На жаль, кинематограф не створив дитячого фiльму про пасiонарного дошкольника, який дiе i робить добрi справи; хоч i створюе проблеми старшим, проте позитивнi результати його вчинив домiиують.
Виникае запитання, а чи е на цю тему дитяча лОтература? Одна з небагатьох - О. Виженка «Iсторiя запорiзьких козаков для веселих дiтлахiв». Зважаючи на дослОдження I. Стороженка про пасюнаршсть як джерело виникиения укра!нського козацтва в аспектi етногенезу [11], книга О. Виженка викликае штерес у вихователiв, батьков, що виховують активну дитину-лiдера. Вона адресована дОтям 5-10 роков. Залишаеться сподОватися, що книг О мультиплiкацiйних фшьмОв, доступних для сприйняття дошкольникам, про рухливих, шщОативних дОтей, яко здатш свш потенщал реалОзувати у конструктивной дОяльностО, створюватиметься бшьше. А зараз у цьому контекстО необхвдно покладатися на педагопв, фахОвщв дошкольно! освОти, яко розробляють та використовують шновацшш форми й методи впливу на дитячий колектив, зокрема й на дОтей з пасюнарними якостями.
Передуем це метод взаемодп «вОд серця до серця», який передбачае проникнення в сутшсть дитини, утвердження у взаемостосунках мудросп й добра [13, с. 59]. Лише в атмосферО любовО можна керувати збереженням О розвитком пасюнарних якостей та регулювати (звичайно, не присипляти) активтсть О енергшшсть. Звичайно, залишати ситуацш на самоплив - хай майбутнш лвдер робить все, що хоче - не можна: з раннього дитинства в дитини треба формувати повагу до порядку. Але вш мае забезпечуватися на принципах, що грунтуються на взаемоповазО, справедливой О виключають приниження честО та пдносп дитини. Необхвдно !! нестримну енерпю спрямовувати в цшшсну дОяльшсть. Добираючи способи впливу на дошкольника, дотримуватися гармони штересв дитини й колективу. Необхвдно спонукати дошкольника творити добрО справи для батьков, для однолОтков, зважати на !х потреби.
Зберегти лвдерсько задатки в дитини й пасюнарт якосл особистостО, на нашу думку, дае змогу крова дальшсть (у всОх !! формах О проявах). Перспективним напрямом роботи е впровадження педагогОки забави, яка успОшно розвиваеться в кра!нах еС О набувае розповсюдженостО в закладах освОти Укра!ни [17]. I! особливОстю е використання численних засобОв самовираження. Дитина реалОзовуе свое прагнення до активностО в Огрових О сюжетних танцях, рухах, музищ, що супроводжуються акцентуванням уваги педагога на устхах дитини. Вш «Оз керОвника, що мае позищю стояти над дОтьми, вивищуватися над ними, бачити все й вОддавати розпорядження, перетворюеться на друга дитини, помОчника в життО» [14, с. 21].
Ще однОею формою розвитку пасюнарних якостей е експериментування. Недарма за актившстю в ОгровОй дОяльностО дитини психологи пропонують прогнозувати майбутню трудову дОяльнОсть доросло! людини. На нашу думку, заняття пОзнавально-дослОдницькою дОяльшстю (освОтн1 ситуацО!, подорожО) дають змогу також розширити практичнО знання дОтей з експериментування, конкретизувати !х, отримати дитинО той чи Онший досвОд спОлкування з довколлям. Отже, в ОгровОй дальноси та експериментуваннО в дошкольников закладаються основи дОяльнОсно! пасюнарносто
Варто впроваджувати також педагогОку переживань, засновником яко! е нОмецький дОяч К. Хахн [16]. Центральне поняття тако! педагогОки - досвОд. ДосвОд - це те, що людина переживае сама, вОн ОндивОдуальний О не залежить вОд впливОв шших. Це суб'ективна, особиста подОя в житп людини. Водночас досвОд е тим багажем особистостО, який вона отримуе вОд зустрОчО з реальшстю. Завдання педагога — познайомити дитину зО ВсесвОтом, дати !й можливОсть зустрОтися з незнайомим, невОдомим, а те, який сенс, яке забарвлення отримае досвОд у внутрОшньому свт дитини, залежить тшьки вОд не! само!. Це приватна сфера, втручатися в яку педагог не мае права. Основними принципами педагогОки переживань е:
людина повинна все робити сама, отримуючи безпосереднiй прямий досвОд; проблемнi ситуацп мають бути реальними, а не штучними (якщо приготування обiду, то 3i справжнiх продукпв, на цiй плитi; багаття - у люц скелi - у горах); людина повинна отримати досвОд взаемодп як i3 природою, так i з суспiльством. Для досягнення результату вона повинна навчитися ствпрацювати з iншими людьми; досвiд стлкування з природою мае бути як незвичайним (екстремальним, екзотичним), так i повсякденним, тобто людина повинна навчитися жити в рiзноманiтному свiтi; отримання досвОду мае бути добровiльним. Людина сама визначае, хоче вона отримати той або шший досввд чи ш; буде ризикувати чи нi; мае бути право вибору.
У розвитку пасюнарних якостей дiтей важливо ствпрацювати з батьками, яким необхiдно порадити:
• дуже чiтко, коротко та однозначно ставити завдання перед дитиною, за необхiдностi обмежувати в час^ а пiсля його виконання аналiзувати, яких успiхiв досягнуто i що не вдалося зробити;
• виявити захоплення дитини, щоб дошкольник мiг витратити «невичерпну» енергiю;
• на заняттях з дидактичними цiлями перюдично влаштовувати перерву, давати можливiсть побОгати, розiм'ятися, зробити зарядку; доцiльно також реатзовувати навчання у русi;
• створити доброзичливий емоцiйний клiмат у родит, частiше хвалити дитину за оо успiхи; намагатися м'яко забороняти щось дитинi (при цьому розмовляти з дитиною спокойно, не кричати), уникати слОв «ш», «не можна»;
• акцентувати увагу на доборО медшних засобОв: дитячих мультиплшацшних фшьмОв без агреси, жорстокосп, з гуманними вчинками героов; книжечок i журналОв, де героо творять добрО справи, де пануе любов i злагода.
Отже, пасюнаршсть як сукупшсть якостей особистосп, що забезпечують оо активну життеву позищю, не можна пригшчувати, а цшеспрямовано розвивати з раннього вшу: необхвдно надати дитиш змогу спробувати себе в рОзних галузях: побути стваком, артистом, балериною, музикантом, науковцем, винахОдником, але уважно стежити за тим, що дитиш найбшьше подобаеться, що виходить краще, що надае найбшьшого задоволення, чим вона займаеться самостшно. Без фантази, творчосп i смшивосп, впевненосп у власних силах, самостшносп, цшеспрямованосп, умшш доводити свою думку школи не буде справжшх ввдкритпв, школи не розвинеться значна внутршня енерпя - актившсть.
Особливостями розвитку пасюнарних якостей дитини в закладах дошкольноо освОти е створення середовища любовО, доброзичливосп й довОр'я; штегращя зусиль батьшв та прац1внишв освишх шституцш; спрямування дошкшьнишв на творения добрих справ для найближчих людей; дотримання гармони штереив дошшльника та колективу групи; виховання в дитини поваги до правил i порядку, яко грунтуються на принципах гумашзму, взаемоповаги, справедливости оргашзашя рОзнобОчноо даяльносп (навчальноо, оздоровчоо, мистецькоо тощо); втшення педагопки забави та педагопки переживань.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гумилев Л. Н. География этноса в исторический период / Л. Н. Гумилев. - Л.: Наука, 1990. - 279 с.
2. Гумилев Л. Н. Этносфера: история людей и история природы / Л. Н. Гумилев. - СПб.: Кристалл, 2002. - 578 с.
3. Зимина И. С. Психолого-педагогическая диагностика пассионарных качеств у детей / И. С. Зимина // Сибирский психологический журнал. - 2009. - № 33. - С. 108-113.
4. Коваленко М. И. Пассионарность как психологический феномен / М. И. Коваленко // Психологические проблемы самореализации личности. - СПб.: Изд-во СПб. ун-та, 1999. -[Электронный ресурс]. - URL: http://gumilevica.kulichki.net/debate/Article13.htm.
5. Крутш К. Л. АналОз чинниюв та шдикаторОв, що впливають на розвиток сучасних дггей та на !хню стратифжащю за категорОями / К. Крутш, Л. Зданевич // Педагопчний дискурс. - 2016. - Вип. 20. -С. 115-122.
6. Крутш К. Л. Пасюнаршсть як ознака життево енергшно! та активно! дитини / К. Л. Крутш // Дошкшьне мютечко. - 2015. - № 4. - С. 7-13.
7. Макаренко А. С. Проблеми шкшьного радянського виховання / Твори в семи томах. - К.: Рад. школа, 1954. - Т. 5. - С. 97-205.
8. Русова С. Нова школа социального виховання / С. Русова // Вибрат педагопчт твори: У 2 кн. Кн. 2 / За ред. е. I. Коваленко; упоряд., прим. е. I. Коваленко, I. М. Пшчук. - К.: ЛибОдь, 1997. - С. 16-104.
9. Сапрыгина Н. В. Пассионарность как индивидуально-психологическая характеристика личности /
H. В. Сапрыгина // Наука i освгга. - 2015. - № 11-12. - С. 74-78.
10.Софiя Русова: з маловщомого i неввдомого: трилопя. Ч. 1. «Несторка укра1нсько1 педагопчно1 лггератури...» / Упоряд. О. Джус, 3. Нагачевська. - Ьано-Франювськ: Гостинець, 2006. - 456 с.
11.Стороженко I. Пасюнаршсть - джерело виникнення укра1нського козацтва в аспекта етногенезу /
I. Стороженко // Вшськово-кторичний альманах. - 2013. - Ч. 1-2 (25-26). - С 3-9.
12.Фрумкин К. Г. Пассионарность: приключения одной идеи / К. Г. Фрумкин. - М.: Изд-во ЛКИ, 2008. - 224 с.
13.Янкович О. I. Метод взаемодп «ввд серця до серця» в укра1нськш та зарубiжнiй педагопщ / О. I. Янкович, I. I. Янкович // Тавршський вiсник освiти. - 2016. - № 1 (53). - С. 56-59.
14.Янкович О. I. Педагопка забави в теорп i практицi початково1 та дошкшьно1 освгги Укра1ни й Польщi / О. I. Янкович // Педагопчний альманах: збiрник наукових праць / редкол. В. В. Кузьменко (голова) та ш. - Херсон: КВНЗ «Херсонська академш неперервно1 освгги», 2017. -Вип. 36. - C. 19-24.
15.Ярошинська О. О. Розвиток поглядш на шститут батькiвства в юторп укра1нсько1 етнопедагогiки: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / О. О. Ярошинська. - К., 2005. - 19 с.
16.Hahn K. Reform mit Augenmaß. Ausgewählte Schriften eines Politikers und Pädagogen / von Michael Knoll ; Kurt Hahn. - Verlag Klett-Cotta, Stuttgart, 1998. - P. 15-29.
17.Pedagogika zabawy w edukacji kulturalnej: pod. red. Elzbiety K^dzior Niczyporuk. - Lublin: Wydawnictwo KLANZA, 2006. - 242 s.
REFERENCES
1. Gumilev L. N. Geografiya etnosa v istoricheskiy period [Geography of the Ethnos in the Historical Period] / L. N. Gumilev. - L.: Nauka. 1990. - 279 s.
2. Gumilev L. N. Etnosfera: istoriya lyudey i istoriya prirody [Ethnosphere: the History of People and the History of Nature] / L. N. Gumilev. - SPb.: Kristall. 2002. - 578 s.
3. Zimina I. S. Pedagogicheskiye vozmozhnosti vospitaniya passionarnoy lichnosti [Pedagogical Possibilities of the Passionary Personality Education] // Pedagogicheskoye obrazovaniye. - 2007. - № 1. - S. 59-75.
4. Kovalenko M. I. Passionarnost kak psykhologhycheskiy fenomen [Passionarity as a Psychological Phenomenon] / M. I. Kovalenko // Psikhologicheskie problemy samorealizatsii lichnosti. - Psychological problems of selffulfillment of personality. - SPb.: Izd-vo SPb. un-ta.,1999. Retrieved from: http://gumilevica.kulichki.net/debate/Article13.htm [in Russian].
5. Krutii K. L. Analiz chynnykiv ta indykatoriv, shcho vplyvaiut na rozvytok suchasnykh ditei ta na yikhniu stratyfikatsiiu za katehoriiamy [The Analysis of Factors and Indicators that Affect the Development of Modern Children and Their Stratification by Categories] / K. Krutii, L. Zdanevych // Pedahohichnyi dyskurs. - 2016. - Vyp. 20. - S. 115-122.
6. Krutii K. L. Pasionarnist yak oznaka zhyttievo enerhiinoi ta aktyvnoi dytyny [Passionarity as a Feature of a Vitally Energetic and Active Child] // K. L. Krutii // Doshkilne mistechko. - 2015. - № 4. - S. 7-13.
7. Makarenko A. S. Problemy shkilnoho radianskoho vykhovannia [Problems of the School Soviet Education] / Tvory v semy tomakh. - K.: Rad. shkola, 1954. - T. 5. - S. 97-205.
8. Rusova S. Nova shkola sotsialnoho vykhovannia [The New School of Social Education] / S. Rusova // Vybrani pedahohichni tvory: U 2 kn. - Kn. 2 / Za red. Ye. I. Kovalenko; uporiad., prym. Ye. I. Kovalenko, I. M. Pinchuk. - K.: Lybid, 1997. - S. 16-104.
9. Saprygina N. V. Passionarnost kak individualno-psikhologicheskaya kharakteristika lichnosti [Passionarity as an individual an psychological characteristic of the personality] / N. V. Saprygina // Nauka i osvita. - 2015. - № 11-12. - S. 74 -78.
10. Sophiia Rusova: z malovidomoho i nevidomoho: [Sofia Rusova: from Little-known and Unknown] [trylohiia]. - Chastyna 1. «Nestorka ukrainskoi pedahohichnoi literatury...» / Uporiadnyky O. Dzhus, Z. Nahachevska. - Ivano-Frankivsk: Hostynets, 2006. - 456 s.
11. Storozhenko I. Pasionarnist - dzherelo vynyknennia ukrainskoho kozatstva v aspekti etnohenezu [Passionarity - the Source of the Ukrainian Cossacks Beginning in the Aspect of Ethnogenesis] / Ivan Storozhenko // Viiskovo-istorychnyi almanakh. - 2013. - Ch. 1-2 (25-26). - S 3-9.
12.Frumkin K. G. Passionarnost: priklyucheniya odnoy idei [Passionarity: the Adventures of One Idea] / K. G. Frumkin. - M.: Izd-vo LKI. 2008. - 224 s.
13.Yankovych O. I. Metod vzaiemodii «vid sertsia do sertsia» v ukrainskii ta zarubizhnii pedahohitsi [The Method of "Heart-to-Heart" Interaction in Ukrainian and Foreign Pedagogy] / O. I. Yankovych, I. I. Yankovych // Tavriiskyi visnyk osvity. - 2016. - № 1 (53). - S. 56-59.
14.Yankovych O. I. Pedahohika zabavy v teorii i praktytsi pochatkovoi ta doshkilnoi osvity Ukrainy i Polshchi [Game Pedagogy in the Theory and Practice of Primary and Preschool Education of Ukraine and Poland] / O. I. Yankovych // Pedahohichnyi almanakh: zbirnyk naukovykh prats / redkol.
V. V. Kuzmenko (holova) ta in. - Kherson: KVNZ «Khersonska akademiia neperervnoi osvity», 2017. -Vyp. 36. - C. 19-24.
15.Yaroshynska O. O. Rozvytok pohliadiv na instytut batkivstva v istorii ukrainskoi etnopedahohiky [The Development of Ideas on the Institute of Paternity in the History of Ukrainian Ethnopedagogy]: avtoref. dys. kand. ped. nauk 13.00.01 / O. O. Yaroshynska. - K., 2005. - 19 s.
16.Hahn K. Reform mit Augenmaß. Ausgewählte Schriften eines Politikers und Pädagogen [Reform with a Sense of Proportion. Selected Works of a Politician and an Educator] / von Michael Knoll ; Kurt Hahn. -Verlag Klett-Cotta, Stuttgart, 1998. - P. 15-29.
17.Pedagogika zabawy w edukacji kulturalnej [Game Pedagogy in Cultural Education]: pod. red. Elzbiety K^dzior Niczyporuk. - Lublin: Wydawnictwo KLANZA, 2006. - 242 s.
Стаття надшшла в редакцю 23.05.2018 р.
УДК 378.016:811.161.2
МИРОСЛАВА П1ГУР
ORCID https://orcid.org/0000-0003-0244-6447 pigur.muroslava@gmail.com кандидат педагопчних наук, доцент Тернопшьський нащональний педагопчний ушверситет
iMeHi Володимира Гнатюка м. Тернопшь, вул. Максима Кривоноса, 2
ШТЕГРАЦШШ МОЖЛИВОСТ1 МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ УКРА1НСЬКО1
МОВИ
Обгрунтовано доцтьтсть й ефективтсть використання мiжрiвневих i мiжпредметних зв'язюв nid час вивчення сучасноЧ украшськог лтературног мови та методики навчання украшськог мови. Вiдзначено, що ттегращя як необхiдний дидактичний заЫб сприяе формуванню у майбуттх учителiв-словесниюв цШсного уявлення про функцюнування мовних одиниць у системi, усуненню дублювання навчального матерiалу у лiнгвiстичних дисциплтах. Вказано, що в навчальному процеЫ вищоЧ школи здшснюеться орieнтацiя на професшну модель випускника nедагогiчного навчального закладу: наявтсть у нього сучасних теоретичних знань, Грунтовних практичнихумть навичок, творчих якостей та високоi профестног (методичноi) майстерностi. Обмежена юльюсть годин, вiдведених на формування методичних знань, умть i навичок з того чи тшого роздiлу мови, не сприяе реалiзацii цих завдань, в зв'язку з чим постае необхiднiсть уведення елементiв методики на заняттях з курсу сучасног украшськог лтературног мови в таких аспектах: 1) зiставлення змiсту виучуваного матерiалу в школi й nедагогiчному ВНЗ; 2) виконання вправ i завдань ттегрованого характеру; 3) добiр дидактичного матерiалу до окремих тем тощо. Основною одиницею презентацй мовного матерiалу в такт системi мае бути текст (контекст), бо саме в ньому виявляються закономiрностi функ^онування мовних одиниць кожного рiвня. Важливим прийомом вивчення мови е аналiз мовних одиниць, тому всi рiзновиди мовного розбору варто використовувати на заняттях iз сучасног украшськог лтературног мови, але робити його ствзвучним до мовного розбору в загальноосвтнш школi. З щею ж метою можна використовувати тдручники з рiдноiмови, призначет для освтнього процесу школярiв.
Ключовi слова: ттегращя, професшна модель, мовна одиниця, мовна система.
МИРОСЛАВА ПИГУР
кандидат педагогических наук, доцент Тернопольський национальный педагогический университет
имени Владимира Гнатюка г. Тернополь, ул. Максима Кривоноса, 2
ИНТЕГРАЦИОННЫЕ ВОЗМОЖНОСТИ МЕТОДИКИ ОБУЧЕНИЯ
УКРАИНСКОМУ ЯЗЫКУ
Обосновано целесообразность и эффективность использования межуровневых и межпредметных связей при изучении современного украинского литературного языка и методики
