CC BY
7УДК 631.527:631.526.32:631.524:633.34
ОСОБЛИВОСТ1 ПРОЯВУ МОРФОБ1ОЛОГ1ЧНИХ ОЗНАК ТА ГОСПОДАРСЬКИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ СОРТ1В СО1 (Glycine max (L.) Merrill) ДЛЯ ЕКСПЕРТИЗИ
С. О. Ткачик, кандидат сльськогосподарських наук Укранський нститут експертизи copmie рослин
Вступ. Приеднання Украни до свгового ринку створило умови для появи на и територи сортiв та гiбридiв iноземного походження i поширення вiтчизняних сортiв за кордоном. Виникла реальна потреба захисту прав впчизняних селекцiонерiв та селекцiйних установ. Сьогоды реестрацiя майнових прав ЫтелектуальноТ власносл на поширення здiйснюеться на основi опису морфологiчних ознак та бюлопчних властивостей сортiв, а також оцЫки господарських показникiв. За тривалiстю вегетацмного перiоду згiдно з Мiжнародною кпасифка^ею ФАО сорти соТ умовно розподтеы на 13 груп стиглостi. В умовах УкраТни можуть успiшно вирощуватись сорти перших шести груп, решта здатн роз
виватися лише при короткому свтловому днi. За суттевоТ змiни умов зовнiшнього середовища може вщбуватися дифе-ренцiацiя ростовоТ реакци сортiв, створених в iнших умовах. Мiнпивiсть окремих кiпькiсних ознак може бути викпикана дiею таких факторiв, як тривапiсть фотоперiоду, спектрапьний склад свптпа, динамiкою накопичення позитивних температур або елементами родючост Грунту та технолопй вирощування. Причому ц фактори в межах зони мають вщносно постiйний характер. Якщо ж сорт не володiе комплексом генiв, ям забезпечують адаптивнiсть до умов ЫшоТ зони, то його кiлькiснi показники, особливо л, що визначають
господарську цЫысть, суттево змiнюються.
Мета i завдання дослiджень. Для удосконалення методики експертизи сортiв соТ на вщмЫнгсть, однорiднiсть та стабiльнiсть i на придатысть сортiв до поширення виникае потреба детального аналiзу морфобiологiчних ознак та гос-подарських властивостей, зокрема три-валостi мiжфазних перiодiв, взаемозв'язш мiж ними, пiдбору стабiльних сор^в для характеристики Тх прояву.
Для проведення екпертизи на дослщних полях Полтавсько! та Бто-цермвськоТ сортодослщних станцiй державно! системи охорони прав на сорти рослин виавали референсну колекцю зразкiв со! вггчизняноТ селекцм, краТн СНД та деяких Ыоземних, яка налiчувала у середньому 70 сор^в. Лабораторнi дослiдження проводили у вщд^ кваль фкацмноТ експертизи сор^в рослин Ук-раТнського Ыституту експертизи сортiв рослин. Польовi дослщи закладались у наукових сiвозмiнах за типом колекцмного розсадника, ширина мiжрядь 0,45 м, вiдстань у рядку мiж рослинами 5-7 см. Агротехнка загальноприйнята в зонi.
Результати дослщжень. Спосте-реження показали сортовi вщмЫносл соТ за тривалiстю етапiв органогенезу. На пiдставi цих даних, колекцю було розподiлено на групи за тривал^ю перiоду вегетаци, а також сходи-цвтння; всерединi груп видiлено сорти-еталони.
На тривалiсть мiжфазних перiодiв, ям характеризують етапи онтогенезу, значно впливали зовншн умови, але сортовi особливост чiтко простежувалися за роками.
За тривал^ю вегетацiйного перiоду згiдно з Мiжнародним класифiкатором СЭВ видiляють 9 груп [1]. У дослщжуваноТ колекци не було видiлено сортiв з крайыми проявами мiжфазних перiодiв (перша група).
До другоТ групи з найкоротшим перiодом вегетацiТ (81-88 дыв) вiднесено тiльки сорти Аннушка, Тга1Г, Устя. Сорт Аннушка за трирiчний перiод дослiджень показав високi стабтьысть (коефiцiент регреси Ь= 1,09), варiанту стабiльностi (8=9,93) та коефiцiент варiацiТ (У=5,7°%), що дало пiдстави до визнання його нацюнальним стандартним сортом.
До III групи (91-100 дыв) вщнесеы сорти Серпнева, Юг-30, КиТвська 98, Говерла, Десна та Ышк Сорти цiеТ групи пiсля сходiв швидко росли i починали цвтння в кiнцi червня - на початку липня, Тхне цвiтiння, утворення i налив бобiв продовжувалися протягом липня-серпня, а достигання наставало в шц серпня - на початку вересня. Слщ вiдзначити, що сорти ^еТ групи характеризувалися середньою та низькою висотою стебла i розтрiскуванням бобiв при достиганнi. За показниками мЫливосл та стабiльностi сортами-еталонами для даноТ групи пропонуються Юг 30 (Ь=0,87, 8=16,9, У=5,3) i Серпнева (Ь =1,08, 8=21,9, У=4,9).
Сорти з тривалiстю вегетацiйного перюду 101-110 днiв: Василькiвська, Забава, Даная, Поема вщнесеы до середньоранньоТ групи. Рекомендовав сорти-еталони для даноТ групи Р1вкеЬу 840-53 (Ь=0,67, 8=8,29, У=2,7) та Василькiвська (Ь=1,56, 8=22,4 У=7,9).
До найчисленышоТ групи рефе-ренсноТ колекци - групи середньостиглих сортiв (111-120 днiв) вщнесенк Лондон, Аура, Колективна 80, Полтава, Сула, 1рина, Галина, Романтика. За показниками стабтьносл та мiнливостi як сорти-еталони рекомендуються сорти Полтава (Ь=0,92, 8=16,75, У=7,9) та Колективна 80 (ь=0,98, 8=18,08, У=4,3).
Середньостиглi сорти пюля сходiв росли повiльно i починали цвiтiння у другiй половинi липня. Цвiтiння, утворення бобiв вщбувалося в серпнi, а налив бобiв - у вереснi за вщносно понижених температур.
Середньопiзнi сорти видтеы окремо у 6 групу (131-140 днiв): Амурська 103, Плай, Кобра, Темп, Пюнерка, Смена, Днiпровська 1, ДСС Юодан, Сероглазка, Терезинська 2. Сортом-еталоном запропоновано Темп (Ь=0,78, 8=11,42, У=2,8).
До пiзньостиглих сортiв вщносилось 5% нашоТ колекци: Барвиста, Куйбишезська 77, Янтарна, Усурiйська 610, Пламя, Амурська 57. Два останн е сортами-еталонами.
Рослини пiзньостиглих сор^в пiсля сходiв росли дуже повтьно i починали цвiтiння у друпй половинi липня. Найбiльш iнтенсивний р^ Тх спостерiгався пiсля початку цвтння, що в бтьшосп спiвпадало з найбтьш високими темпе
ратурами пов^ря. Налив та достигання бобiв - у серпнi-вереснi.
У трьох сор^в колекцм перiод вегетацiT характеризувався вiд пiзнього до дуже тзнього: КСХИ-731, Октябрь, Рекорд Северний. Осктьки утворення та налив бобiв вщбувався за понижених температур вересня, внаслщок сорти у нашiй зонi не достигали.
Сорти колекцм Омська 3, Бельцкая 3/86, Куйбишевська 77 характеризувались ремонтантним достиганням, тобто за повного достигання бобiв стебло залишалось зеленим.
Слщ особливо вiдзначити, що сорти соТ, якi вiдносились до одыеТ групи за загальною тривалiсrю вегетацiйного перюду iнколи суттево розрiзнялись за тривал^ю окремих етапiв органогенезу. Так, середньостиглi сорти Бiлоснiжка та Молдавська 65 мали однаковий перюд вегетацiT. Однак сорт Бтосыжка мав три-вал^ь перiоду сходи-цвiтiння 41 день, а у МолдавськоТ 65 цей перюд становив 50 днiв. Таким чином, сорт Бтосыжка швидко проходив 11-У етапи органогенезу (етапи утворення та достигання репродуктивних оргаыв), а у МолдавськоТ 65 вищевказан етапи були тривалшк
Утворення квiткових бруньок на рослин починалось з моменту появи першого трiйчастого листка i тривало до припинення ростових процесiв. Ктьюстъ квiткових бруньок весь час зростала, але у рiзних сортiв рiзними темпами. Кiлькiсть утворених репродуктивних оргаыв залежала вiд метеорологiчних умов року.
Перюд вщ появи перших квггок до закiнчення цвiтiння залежав вщ сорту i тривав 18-40 дыв. З початком фази цвiтiння значно посилювалася життедiяльнiсть рослини. Одночасно продовжувався енергiйний рiст головного стебла, плок та розвиток лисшв. Рiст стебла i утворення нових лисшв детер- мiнантних сортiв зупинявся тсля закiнчення цвiтiння [2].
За тривал^ю перiоду цвiтiння-достигання С. М. Соколов запропонував умовний подт сортiв соТ в умовах Поволжя за зрошення на швидкодос- тигаюч (60-75 днiв) i повiльнодостигаючi (70-90 дыв) [3]. За даними А. П. Лугового в богарних умовах УкраТни формування зерен у швидкодозрiваючих форм здiй
снюеться за 45-60 дыв, у повтьно-достигаючих - за 61-75 дыв [4].
Вивчення вар^вання тривалостi перiоду сходи-цвiтiння у сорлв колекцм показало, що коефщент варiацiT V, який характеризуе мЫлив^ь прояву ознаки сорту залежно вщ умов року, змiнювався вiд 1,9 (ДорЫца) до 25,9% (Кiровоградська 216).
Близью стабтьы значення тривалостi перюду сходи-цвтння у сортiв, Tхнi висом . показники стабтьносп, низькi значення коефщен^в регресм та варiанс стабтьносп (Ь знаходився в межах вщ - 0,66 у сорту КСХИ -731 до 1,41 - у сорту Омська 3; Б варивав вщ 2,56 у сорту КСХИ - 731 до 11,77 - у сорту Омська 3) вказують на можлив^ь використання даних сор^в як сор^в-еталоыв для характеристики тривалосл перiоду сходи-цвiтiння певноТ групи.
Аналiз вмiсту бiлка та жиру в сортах соТ рiзних груп стиглосп показав вiдсутнiсть позитивно!' кореляцм мiж вмiстом бiлка, жиру та групою стиглостi. Сорти I i групи Аннушка та Устя характеризувалися високим ум^ом у насiннi бiлка i жиру. Так, сорт Аннушка мав 37% бтка i 22,6% жиру, а Устя 37,9 i 22,8% вщповщно.
З урахуванням урожайностi цих сор^в збiр бiлка з гектара склав для сортiв Аннушка - 500 кг, Устя - 457 кг, а жиру 350 i 280 кг.
У середньостиглих сортах вм^ бтка коливався вiд 40,4% (сорт Антошка) до 36,6% (сорт ВЫы), вм^ жиру 18,5% та 22,6% вщповщно.
Максимальний ум^ бiлка за три роки дослщжень виявлено у середньораннього сорту Златовласка (42,1%), а мУмальний його вмiст - у скоростиглм Ворскпi (34,5%) та середньостиглому Лондон (34,1%)
Вм^ жиру в нааны сорту Антошка не перевищував 18,5%, а Зла- товласки -лише 17,1%, що е найнижчими показниками серед дослщжуваних сор^в.
Аналiз маси 1000 зерен у сор^в соТ рiзних груп стиглостi показав низький ступЫь позитивноТ кореляцiT мiж масою 1000 зерен та тривалiстю вегетацмного перiоду (г=0,18). У межах кожноТ групи стиглостi зустрiчались сорти з рiзною
масою 1000 зерен. Серед copTiB ранньо-стиглоТ групи маса 1000 зерен варивала вiд 125 г у сорту КиТвська 98 до 200,7 г - у сорту Мopавiя. Бтьш широкий crупiнь ваpiювання за масою 1000 зерен вiдмiченo серед сор^в середньоранньоТ групи вiд 100 г у сорту Георпна до 193,2 г у сорту Вежа.
Прояв такоТ ознаки, як маса 1000 зерен вщзначаеться невисоким ступенем варювання у межах одного сорту, середы показники варювання знаходились на piвнi 6-10%. Це говорить про високий piвень спадковоТ oбумoвленocтi прояву ц1еТ ознаки, гoмoзигoтнicть, oднopiднicть та пpидатнicть даноТ ознаки для щентифкацп сор^в. Встановлено тicну позитивну кopеляцiю мiж тpивалicтю пеpioду cхoди-цвiтiння та вегетацмним пеpioдoм (г=0,83), а також середньоТ сили кopеляцiю мiж тpивалicтю вегетацмного пеpioду, висотою рослини (г=0,48) та висотою прикртлення нижнього бобу (г=0,36).
Висновки. 1. Тpивалicть пеpioду вегетацiТ copтiв одыеТ групи cтиглocтi референсноТ кoлекцiТ ваpiюe слабко. Мiжгенoтипний коефщент ваpiацiТ змь нювався в середньому за 3 роки вщ 0,9 (Молдавська 65) до 13,8% (ДСС Юодан). Тpивалicть пеpioду cхoди-цвiтiння змЫю-еться вiд 1,9 (Дopiнца) до 25,9% (Кровоградська 216).
2. Встановлена тicна позитивна кopеляцiя мiж тривал^ю пеpioду сходи-цвiтiння та загальною тpивалicтю пеpioду вегетацiТ (г=0,83), мiж тpивалicтю вегета-цiйнoгo пеpioду, висотою рослин (г=0,48) та висотою прикртлення нижнього бобу (г=0,36).
3. Виявлено вщсутысть дocтoвipних кopеляцiйних зв'язкiв мiж масою 1000 зерен i тривал^ю вегетацiйнoгo пеpioду (г=0,18).
4. Тривал^ь мiжфазних пеpioдiв, визначення якоТ - необхщний етап про-ведення щентифкацп copтiв соТ, е генетично обумовленою власп^стю сорту.
Використана лiтература:
1. Международный классификатор СЭВ рода Glycine willd. - Л.: ВНИИ растениеводства им. Н. И. Вавилова. -1990.-35 с.
2. Лопаткина, Е. Ф. Разработка метода морфофизического анализа при оценке материала в селекции сои. Селекция сои на Дальнем Востоке // Научн.-техн. бюл. СО ВАСХНИЛ. - Новосибирск. - 1980. - № 2. -С. 23-26.
3. Соколов, С. М. Перспективные образцы сои в селекции сортов для орошения // Селекция и семеноводство. -М., 1984.-№ 2.-С. 19-21.
4. Луговой, А. П. Зависимость продуктивности от продолжительности вегетационного периода у коллекционных форм сои в условиях юга Украины // Генетика, селекция и технология возделывания сои на Украине и в Молдове: сборник научных трудов. / ВСГИ. - Одесса, 1991.- С. 57-61.
УДК 631.527:631.526.32:631.524:633.34 Ткачик С. О. Особливост прояву морфобюлопчних ознак та господарських властивостей сор^в соТ (Glycine max (L.) Merrill) для експертизи. // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2009. - № 1 (9).
В статт показана можлив^ь щентифкацп сор^в соТ за допомогою морфобюлопчних властивостей, зокрема тривалост мiжфазних первдв. Вивчений пoлiмopфiзм сор^в соТ за комплексом господарських ознак: вм^ом бтка та оли в нааны соТ, урожайыстю, масою 1000 зерен.
Ключовi слова: стандартний сорт, референсна колек^я, мiжфазнi перюди, кореляцмы зв'язки, коефщент регресп, ваpiанcа стабтьносл, коефщент ваpiацiТ, етапи онтогенезу.
УДК 631.527:631.526.32:631.524:633.34 Ткачик С. А. Особенности проявления морфобиологических признаков и хозяйственных качеств сортов сои (Glycine max (L.) Merrill) для целей экспертизы // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2009. - № 1 (9).
В статье показана возможность идентификации сортов сои с помощью морфобиологических признаков, в час-ности, длительности междуфазных периодов. Изучен полиморфизм сортов сои по комплексу хозяйственных качеств: содержания белка и жира в зерне сои, урожайность, масса 1000 зерен. УДК 631.527:631.526.32:631.524:633.34
S. Tkachyk Peculiarities of morpho- biological traits display and economical characteristics of Soybean (Glycine max (L.) Merrill) varieties for the examination purposes. II Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2009. -№ 1 (9).
The option of soybean varieties identification by means of morpho-biological
characteristics, in particular, the duration of interphase periods, is demonstrated in the article. Soybean varieties polymorphism is studied by the complex of economic characteristics, namely: protein and oil contain in the seed of soybean, yield, 1000 seeds weight. Example varieties are selected by the most stable display of characteristics.
