CC BY
13УДК 631.526.32:633.85: 339.133.4
ФОРМУВАННЯ РИНКУ РОСЛИННИХ СОРТОВИХ РЕСУРС1В СО1 В УКРА1Н1
Н.В. Лещук, кандидат сльськогосподарських наук, О.1. Безручко, кандидат сльськогосподарських наук, О.Ю. Жаркова, науковий спiвробiтник Укранський нститут експертизи сорт'в рослин
Стан проблеми. Природы рослинн ресурси - об'екти рослинного св^у, що використовуються або можуть бути використанi для задоволення потреб споживача [1]. Сорт, як об'ект Ытелектуально' власностi, - один з важливих засобiв пiдвищення продуктивное^ сiльськогосподарських культур. Саме Державна науково-техычна експертиза сортiв рослин передбачае трансформацю сорту з бiологiчного об'екта в особливу форму Ытелектуально'Т власностi, яка виступае у виглядi товару на ринку сор^в i насiння. Визначення критерпв охороноздатностi сорту е початковим етапом ринкового об^у сорту, регулюванням вiдносин мiж його автором (селекцюнером), виробником i споживачем. Тому сортовi рослиннi ресурси вiдображають стан забезпеченост потреб сiльського, лiсового та комунального господарств, а також харчово'Т, переробно'Т та фармацевтично'Т промисловостей сортами та пбридами всiх груп сiльськогосподарських культур.
Формування нацюнальних рослинних сортових ресурав здiйснюеться в процесi державно' науково-техычно'Т експертизи, яка
69
визначае напрями Тх створення, формування та використання.
Соя - одна iз головних бiлково-олiйних культур з широким спектром застосування: харчовий, кормовий, техычний i медичний. З урахуванням високоТ харчовоТ цiнностi та вмiсту бтюв, соя визначена органiзацiею ЮНЕСКО як стратепчна харчова культура [2, 3].
З агрономiчноТ точки зору соя - дуже цЫна культура. Так, як рослина азотфксатор, вона збагачуе грунт азотом, покращуе його структуру, е цЫним попередником для зернових як озимих, так i ярих культур, картопл^ кукурудзи та н [З, 4].
Як i передбачав М.1. Вавилов, соя, рано чи тзно, займе провiдне мiсце в землеробствi нашоТ краТни. Адже феномен ^еТ культури полягае в тому, що в нм за вегетацмний перiод синтезуються два врожаТ бтка (38-42%, а в окремих випадках i до 50-52%), жиру (1823%) i майже всi оргаычы речовини, якi е в рослинному свт, а саме: вуглеводи, ферменти, вiтамiни та мiнеральнi речовини (25-30%). До того ж бток соТ за хiмiчним складом i вмютом амiнокислот близький до тваринних бтюв, а за перетравленням - до казеТну молока [2,3].
Аналiз останых дослiджень i публiкацiй. У краТнах Сходу соя мае велике значення як харчова культура, а в Ыших краТнах св^у, наприклад у США ТТ спочатку вирощували на корм або зелене добриво i лише значно пiзнiше почав переважати зерновий напрям. При цьому вирощування соТ на зерно в окремих краТнах досягае майже 100%.
В УкраТн поки що такого стратепчного та важливого значення соя ще не набула i ттьки в окремих областях ТТ вирощують переважно на зерно. Однак, до великих обсяпв дто не дiйшло, щоб за рахунок ТТ вирiшувати проблему бiлка, як наприклад у США, КитаТ, Бразилп, 1тали та Ыших краТнах, де високими темпами нарощуеться ТТ виробництво та ефективне використання в тваринництвк
Протягом ваеТ ^орп людства змiнювались напрями використання соТ. Зараз видтяють чотири напрями ТТ використання: технолопя промисловоТ переробки соТ (соевий шрот, повножирова олiя); використання соевого бтка в тваринництвi (комбкорми та шроти); переробка та використання соевого харчового бтка (зерно, недостигле зерно; соевi олiя, борошно, крупа, кава, проростки, соус, молоко, вершки, окара, сир "То-фу", м'ясо); застосування в медицин (народна, офщмна).
Завдяки багатому та рiзноманiтному хiмiчному складу, соя не знае собi рiвних за темпами росту виробництва. За останн 60 рокiв виробництво ТТ в свт зросло майже в 9 разiв, щд як пшениц - в 4,6
70
раза, кукурудзи - в 4,3, рису - в 3,4 i ячменю ~ в 4,2 раза. Отже, з усього сказаного вище, випливае, що соя - культура, яка вимагае бтьшоТ уваги, щоб стати стратепчною в державк Адже, за твердженням зарубiжних експер^в, Украина - "едина держава в Сврот, що мае достатньо титв фун^в та сприятливий ^мат, щоб стати не ттьки самодостатньою у виробництвi рослинного протеТну, але й серйозним його експортером" [6].
Тому, проблеми виробництва со' в державi, збереження сортових ресурав цiеТ культури та завоювання нею мiсця (ролi) головного протеТнового району Свропи необхiдно вирiшувати на основi науково обфунтованого формування сортових ресурав ^еТ надзвичайно цЫноТ культури з подальшим вивченням Тх придатносп до поширення в УкраТнк
Методика та умови дослщжень. У державнм системi охорони прав на сорти рослин уже вщпрацьоваы методики вивчення сор^в як за ознаками морфолопчними при встановленнi полiморфiзму сортiв, так i за агрономiчними характеристиками. !з застосуванням кластерного аналiзу проведено оптимiзацiю розташування мiсць випробування в рiзних агроекологiчних зонах УкраТни. Визначення показниюв придатностi сортiв со'' до поширення в УкраТн проводяться за Методикою державного сортовипробування.
Сортовi ресурси з со''' формують в УкраТн вiдповiдно до Методики проведення експертизи на вирiзняльнiсть, однорщнють та стабiльнiсть (ВОС), яка передбачае 30 щентифкацмних ознак (22 з них - якюы та 8 - юлькюы). У Методик визначено перiоди обстеження ознак та ступен Тх прояву. Тобто, щентифка^я сортових ознак соТ проводиться протягом усього вегетацмного перiоду - вщ сходiв до збирання врожаю. Математично-статистичне опрацювання результатiв експертизи проводиться за програмою "Варiацiйний ряд".
Результати дослщжень. Державне сортовипробування фунтуеться на експериментальних оцЫках морфологiчних, бiологiчних i цЫних господарських ознак сортiв рослин, визначення Тх придатносп для використання з дотриманням еколопчних, технологiчних принципiв та прийнятих методик дослщжень.
У Державному реесщ сор^в рослин, придатних для поширення в УкраТы, налiчуеться 72 сорти соТ (рис.1).
71
Регулярно рееструвались сорти соТ, починаючи з 1990 року [7]. При цьому 64 сорти (88,9 %) 1з вс1х зареестрованих - сорти в1тчизняноТ селекцп.
Всього зареестровано станом на 2005 р. в наш1й держав! 350 сорт1в ол1йних I прядивних культур, в тому числ1 соТ - 20,6 %. Соя посщае друге м1сце п1сля соняшнику (40,3 %), к1льк1сть сорт1в якого в Державному реестр! становить 141 (рис.2).
Рис. 2. К1льк1сть сорт1в ол1йних культур у Реестр1 станом на 2004 р1к
За тривалютю вегетацмного перiоду Bei сорти соТ розподiляються на чотири групи: скоростигл^ ранньостиглi, середньораннi та середньостиглк При цьому найменше сортiв скоростиглих (5 сортiв, 7,0 %), а найбтьше раннiх (27 сортiв, 37,5 %). Кiлькiсть середньораннiх i середньостиглих сортiв соТ вiдповiдно дорiвнюe 25 i 15, що становить 34,7 i 20,8 %. Вегетацмний перюд соТ коливаеться вiд 75 до 220 дыв [4, 5]. За останн п'ять рокiв (20012005 pp.) кiлькiсть зареестрованих сортiв склала бiльше половини (41 сорт, 56,9 %) вiд усiх зареестрованих за перiод з 1981 року.
Отже, вже зараз потенцмний споживач мае можпивють добору сортiв соТ за перюдом Тх стиглостi для рiзних зон вирощування. За добору сорту основними господарсько-цЫними показниками е: врожайысть, скоростиглiсть, стiйкiсть до розтрiскування бобiв i висипання зерна, вилягання, ураження хворобами та пошкодження шкiдниками, посухоспйюсть i витривалiсть до перезволоження. Bd цi та iншi показники, що характеризуюсь господарську цiннiсть сортiв стьськогосподарських культур, Тх вимоги до грунтово-ктматичних умов, зокрема сортiв соТ, будуть вiдображенi в lнформацiйному банку даних щодо ресурав сортiв сiльськогосподарських культур, над i створенням якого зараз працюе УкраТнський iнститут експертизи сор^в рослин.
Слiд вiдзначити, що для кожного конкретного випадку вирощування соТ, необхщно добирати пластичн сорти за вщповщною групою стиглостi.
Узагальнення результалв дослiджень.
1. Державна реестрацiя сортiв соТ та Тх правова охорона -основа формування нацюнальних сортових ресурав.
2. Питома вага сор^в соТ у групi олiйних та прядивних культур, занесених до Державного реестру сор^в рослин, придатних для поширення в УкраТы, складае 20,6 %.
3. Довiдково-iнформацiйна система "Сорт" УкраТнського iнституту експертизи сортiв рослин дасть змогу потенцiальному споживачевi вибрати для вирощування адаптоваы, високопродуктивнi сорти соТ.
Використана niTepaTypa:
1. Закон УкраТни про рослинний свiт/ вщомосп ВерховноТ Ради (ВВР). - 1999. - № 22-23. - 198 с.
2. Матушкин В.А., Панченко И.А., Машкова Е.Н., Гарбуз Л.И. Соя - ценная пищевая культура. - X., 2001, - 51 с.
73
3. Бабич А.О, Сучасне виробництво i використання со'''. - К.: Урожай, 1993.- С.: 8-25, 85-91, 292-353.
4. Берлянд С.С., Крючев Б.Д. Соя // Растениеводство. - М.: Колос, 1967. - С. 237-244.
5. Каталог сор^в рослин, придатних для поширення в УкраТн на 2005 рк (витяг). 2005. - С. 51-54.
6. Д.Свiрi, Укра'на - головний проте'новий район Свропи. - 3 с.
7. Державний реестр сор^в рослин, придатних для поширення в УкраМ у 2005 роцi (витяг). - К.,2005. - С. 48-73.
УДК 631.526.32:633.85: 339,133.4
Лещук Н.В., Безручко О.1., Жаркова О.Ю. Науковi основи формування сортових ресурав со' в УкраТн /Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2005. - № 2 - С. 70-75. Показано напрями використання цЫно''' бтковоТ культури - со!', темпи росту II виробництва в свт за останн роки. Розкрито шляхи формування нацюнальних сортових ресурсiв со'. Ключовi слова: соя, сорт, сортовi ресурси, щентифкацмы ознаки, iнформацiйна система, Державний реестр сор^в рослин.
УДК 631.526.32:633.85: 339.133.4
Лещук Н.В., Безручко О.И., Жаркова А.Ю. Научные основы формирования сортовых ресурсов сои в Украине /Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2005. - № 2 - С. 70-75. Показаны направления использования ценной белковой культуры -сои, темпы роста ее производства в мире за последние годы. Раскрыто пути формирования национальных сортовых ресурсов сои.
УДК 631.526.32:633.85: 339.133.4
Leschuk N., Bezruchko О., Zharkova О. Forming of the market of plant variety vesources for soybean in Ukraine/Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2005. - № 2 - С. 70-75. It's been shown the ways user impotent nucleotide plant of soybean, agriculture growing in the world last years. Revealed main point of formation nationality plant varieties resource of soybean.
