CC BY
355
УДК 347.426.6 Л. I. Ляшевська,
здобувачка при кафедр1 цившьного права №2 Нацюнальний утверситет «Юридична академ1я Украгни ¡мет Ярослава Мудрого», м. Харюв
ОСОБЛИВОСТ1 ЗОБОВ'ЯЗАНЬ З В1ДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАВДАНО1 ОСОБОЮ В РАЗ1 ЗД1ЙСНЕННЯ НЕЮ ПРАВА НА САМОЗАХИСТ
У статп розглядаються елементи зобов'язань з вщшкодування шкоди, спричинено'1 особою при здiйсненнi нею права на самозахист. Установлюються характернi риси зобов'язань з компенсаци дано'1 шкоди, пщстави та умови 1х виникнення. Пщкреслюеться, що специфiкою таких зобов'язань (суб'ективною умовою) е вiдсутнiсть вини у запод^вача шкоди, оскiльки самозахист - це правомiрна дiя.
Ключовг слова: право на самозахист, правомiрнi дп, iмперативний метод, вiдшкодування шкоди, протиправш дп, кредитор (потерпiлий), боржник.
Згщно зi ст. 3 Конституцп Украши (1996 р.) людина, п життя i здоров'я, честь i гiднiсть, недоторканнiсть i безпека визнаються найвищою соцiальною цiннiстю. Стаття 27 Основного Закону держави надае кожному право захищати власне життя i здоров'я, життя i здоров'я iнших людей вiд протиправних посягань. У його ч. 5 ст. 55 закршлено, що кожен мае право будь-якими незабороненими законом засобами захищати сво! права i свободи вщ порушень i протиправних посягань. Саме це конституцшне положення слiд вважати пщгрунтям права людини на самозахист.
Охорона прав i свобод шдивща, що проголошуеться в Конституцп, зумовлюе необхщшсть регулювання вiдносин, якi виникають при завданш людинi шкоди, з метою забезпечити справедливе вщшкодування останньо'1'. Норми Основного Закону надають кожному право на вщшкодування завдано'1' шкоди.
Метою ще'1' публшацп е розкриття специфiки зобов'язань з вiдшкодування шкоди, завдано'1' особою при реалiзацii свого права на самозахист, установлення характерних рис цього зобов'язального правовщношення, визначення пщстав та умов 1х виникнення.
Питаннями вщшкодування шкоди, завдано! правомiрними дiями (в тому числi у випадку самозахисту), займалися таю науковщ, як Б. С. Антимонов, А. М. Белякова, В. В. Глянцев, С. С. Донцов, О. С. Йоффе, Ю. Х. Калмиков, О. О. Красавчиков, М. С. Малеш, Г. К. Матвеев, В. Т. Смирнов, А. О. Собчак, К. А. Флейшиц, К. Б. Ярошенко. Найбшьш вщомим дослщженням можна вважати монограф^ О. С. Шевченко «Возмещение вреда, причиненного правомерными действиями» (1989 р.). Окремi теоретичш i практичш аспекти застосування самозахисту цившьних прав розкривалися в роботах таких знаних правознавщв, як Т. С. Абова, Ю. Г. Басш, I. О. Дзера, О. С. Йоффе, Н. I. Клейн, М. С. Малеш, I. Б. Новицький, В. О. Рясенцев, С. В. Сарбаш, Г. А. Свердлик, Е. Л. Страуншг, С. А. Суханов, Ю. К. Толстой.
Питання правовоi природи i змюту права на самозахист розглядалися ще в дореволюцшнш наущ цившьного права, хоча сам термш «самозахист» i не вживався. Законодавство радянського перюду також не мютило загальнох норми щодо права на самозахист. Однак наукова дискуая стосовно природи цього права та його здшснення тривала. Бiльшiсть учених дотримувалися думки про можливють самозахисту лише закршленими в законодавствi засобами й визначали це право як виняток, розрахований на ситуащю, коли юрисдикцшний захист неможливий. Проте, окрiм права на дп у станi крайньоi необхiдностi, жодна з можливостей самозахисту не була пов'язана в законодавствi
з неможливютю захисту юрисдикцшного [3, с. 16].
Цившьним законодавством наводився вичерпний перелш випадкiв, коли особа мала можливють реалiзовувати свое право на захист власними дiями, причому прюритет у такому захистi надавався державним органам. Усе ж шше розглядалося як самоуправство.
Бшьшють дослiджень, присвячених питанням реалiзащi права на самозахист, виконана на матерiалах Цивiльного кодексу УРСР (1963 р.). Шсля прийняття ЦК Украши (2003 р.) було опублшовано декiлька наукових робiт, у яких розкриваються окремi види зобов'язань з вщшкодування шкоди. Але значна кшьюсть питань, пов'язаних iз цими проблемами, так i залишаеться малодослщженою, в тому числi й вщшкодування шкоди, завдано'' особою при здшсненш нею права на самозахист. З урахуванням зазначеного вважаемо, що порушена тематика е актуальною.
У чиннш Конституцп Украши вперше було проголошено право на самозахист у ст. 55, а в ЦК Украши 2003 р. теж було закршлено розглядуваний шститут, що повнiстю вщповщае конституцiйним положенням.
У п. 1 абз. 2 ст. 19 цього Кодексу визначено поняття самозахисту: «Самозахистом е застосування особою засобiв протидп, якi не забороненi законом та не суперечать моральним засадам суспшьства» [12]. При реалiзацii права на самозахист особа може завдати шкоди шшим учасникам цившьних вiдносин, внаслщок чого виникае зобов'язання з п вiдшкодування.
У правовiй лiтературi умови появи будь-яких зобов'язань з вщшкодування завдано'' шкоди подiляють на загальш i спецiальнi.
Зi змiсту статей 1169 - 1171 чинного ЦК Украши, як пщкреслюе С. Д. Гринько, випливае, що загальними умовами виникнення зобов'язань з вщшкодування шкоди, завдано'1' правомiрними дiями, е: (а) наявшсть шкоди, (б) правомiрнi дп i (в) причинно-наслiдковий зв'язок мiж шкодою i правомiрною дiею [5, с. 68].
Об'ективною умовою зобов'язань з вщшкодування дослщжувано'1 шкоди е причинно-наслщковий зв'язок мiж правомiрними дiями заподiювача i шкодою, що визначаеться шляхом прямо'' вказiвки на особу, яка завдала шкоди (статп 1169 - 1171 чинного ЦК Укра'1'ни).
Суб'ективною умовою зобов'язань з вщшкодування шкоди е вина. Однак, як зазначае С. Д. Гринько, у випадку самозахисту мова про вину запод^вача шкоди не йде: вщсутня протиправшсть поведшки заподшвача, а в наявносп - правомiрна дiя, тобто немае його вини [5, с. 73]. Спещальною умовою виникнення зобов'язань з вщшкодування шкоди в даному випадку е правомiрна дiя - самозахист.
Особливютю правового регулювання вщносин з вщшкодування шкоди, завдано'1 особою в разi здiйснення нею права на самозахист, е застосування iмперативних норм. Зокрема, у зобов'язаннях вщшкодування шкоди iмперативним е обов'язок того, хто завдав шкоду - боржника, компенсувати останню, а також пщстави, умови й порядок й вщшкодування, хоча потерпший - кредитор - у бшьшосп випадюв може i звшьнити боржника вiд вiдшкодування. Слушною вбачаеться думка В. А. Черната, що загальна спрямованють норм про вщшкодування шкоди (гл. 82 ЦК Украши) мае саме iмперативний характер [13, с. 97].
Зобов'язання iз заподiяння шкоди - однин з рiзновидiв цившьно-правових зобов'язань, який мае елементи, притаманш будь-якому зобов'язальному правовщношенню, як-то: суб'ект, об'ект, змют (сукупшсть цивiльних прав та обов'язкiв його учасниюв) i предмет [14, с. 126].
Суб'ектами зобов'язань з вщшкодування тако'' шкоди е:
- кредитор (потерпший) - особа, якш завдано шкоду, а в разi п смер^ — зазначенi в закош особи, якi виступають кредиторами. Кредитором може бути будь-який громадянин Украши ^ездатний, недiездатний, неповнолiтнiй, який не досяг 15 роюв, iноземець чи особа без громадянства), а також юридична особа;
- боржник - особа, яка вщповщае за заподiяну шкоду. За цившьним законодавством ним, як правило, е заподшвач останньо!. Боржник - це фiзична особа, яка досягла певного вшу i е дiездатною (статп 1178-1186 ЦК Укра!ни), або юридична особа.
Треба враховувати, що особа заподшвача шкоди i боржника (особи, зобов'язано! вiдшкодувати шкоду) в даних зобов'язаннях можуть не ствпадати. Наприклад, у ч. 2 ст. 1169 ЦК Укра!ни читаемо: «Якщо тако! шкоди завдано способами самозахисту, яю не забороненi законом та не суперечать моральним засадам суспшьства, вона вщшкодовуеться особою, яка вчинила протиправну д^». За шкоду, заподiяну неповнол^шм, який не досяг 15 роюв, несуть вiдповiдальнiсть його батьки (усиновител^, опiкун або навчальнi, виховнi чи лшувальш заклади, пiд наглядом яких перебував неповнол^нш, якщо не буде доведено, що шкода сталася не з його вини.
Об'ектом зобов'язань по вщшкодуванню шкоди, як пщкреслюе А. В. Янчук, е компенсащя, яку боржник зобов'язаний надати потерпiлому [14, с. 126, 127].
Закон передбачае 2 способи вщшкодування майново'1' шкоди: (а) вщшкодування в натурi (передача речi того ж роду i якосп, полагодження пошкоджено! речi тощо); (б) повне вщшкодування завданих збитюв, розмiр яких визначаеться вiдповiдно до реально! вартост втраченого майна на момент розгляду справи або виконання роб^, необхiдних для виправлення пошкоджено! речь
За правилом ч. 1 ст. 1166 ЦК шкода пщлягае вщшкодуванню: а) в повному обсязi вщшкодовуються як реальна шкода (тобто втрачене або пошкоджене майно в результат протиправно! поведшки правопорушника), так i упущена вигода (в разi завдання шкоди особою, яка е суб'ектом пщприемницько! дiяльностi); б) особою, яка безпосередньо завдала шкоду.
Якщо шкода нанесена законними дiями, !! заподiювач несе вщповщальшсть тiльки в деяких випадках. Наприклад, кредитор повшстю звiльняеться вщ вiдповiдальностi за заподiяння шкоди у випадку необхщно! оборони: захисту свого життя, здоров'я, майна заподiювача або шших осiб вiд протиправного нападу (вбивство грабiжникiв пiд час !х нападу).
Змiстом таких зобов'язань е право кредитора (потерпшого) вимагати вiдшкодування завдано! йому шкоди й вщповщний обов'язок боржника -запод^вача шкоди або особи, зазначено! в законi, тобто компенсувати шкоду, завдану потерпшому [14, с. 127].
Вимога кредитора може бути задоволена боржником добровшьно. У разi ж його вщмови або ухилення !! виконання кредитор (потерпiлий) може звернутися з позовом до суду.
Право потерпшого, як елемент змюту зобов'язання, мае першорядне значення. Але все ж головне мюце в цьому зобов'язанш належить обов'язку запод^вача шкоди (боржника) вщшкодувати останню. Головна роль боржника в даному зобов'язанш визначаеться тим, що кредитор-потерпший може реалiзувати свое право тшьки шляхом впливу на боржника з використанням (при необхщносп) судового захисту сво!х прав.
Предметом зобов'язання з вщшкодування шкоди, заподiяно! здшсненням права на самозахист, е ди боржника, що забезпечують найбiльш повне поновлення майнових та особистих немайнових благ кредитора, яким вона завдана.
Правовими пщставами вiдшкодування шкоди е статп 16, 22, 1166, 1192 ЦК Укра!ни
[12].
Як переконуе А. В. Янчук, характерною рисою зобов'язань з вщшкодування шкоди е те, що вони виконують насамперед компенсацшну функщю, що досягаеться шляхом забезпечення вщшкодування потерпшому шкоди, яка виникла в останнього внаслщок неправомiрних дш l! заподiювача [14, с. 126].
Оскшьки шкода вiдшкодовуеться, як правило, за рахунок особи, яка !! завдала, зобов'язанням по !! заподiянню властива також каральна функщя. Вона виражаеться в тому, що порушник позбавляеться певно! частини свого майна, за рахунок чого забезпечуеться вщновлення втрат у майновiй сферi потерпшого.
KpiM того, в такий cnoci6 виконусться виховна функцiя - досягаеться мета виховання учасникiв цивiльних вiдносин i попередження правопорушень у цiй цариш.
Пiдсумовуючи викладене, можемо вiдзначити, що зобов'язання i3 заподiяння шкоди е одним з рiзновидiв недоговiрних цившьно-правових зобов'язань. Тому im притаманнi елементи, характеры для 6удь-якого зобов'язального правовщношення, а саме: суб'екти, об'ект, змют (сукупнiсть цивiльних прав та обов'язюв його учасникiв) i предмет.
Правовому регулюванню вiдносин з вiдшкодування шкоди, завдано' особою в разi здшснення права на самозахист, властиве застосування iмперативних норм. Пiдставою виникнення зобов'язань з вщшкодування тако' шкоди е и завдання правомiрними дiями. Умовами появи цих зобов'язань виступають наявшсть шкоди i тако'1 правомiрноi дп, як самозахист, а також причинно-наслщкового зв'язку мiж ними.
Характернi ознаки зобов'язань з вщшкодування шкоди, завдано'1 правомiрними дiями при реалiзацii права на самозахист:
- правомiрно завдана шкода пщлягае вiдшкодуванню лише у випадках, установлених законом;
- при вщшкодуванш тако'1 шкоди можливий вщступ вiд принципу повного ii вщшкодування, оскшьки обсяг останнього встановлюеться правовими нормами(ч. 2 ст. 1171 ЦК Укра'ни);
- завдання шкоди здшсненням правомiрних дiй за наявностi певних ознак протиправност (при перевищеннi меж необхщно' оборони) слiд розглядати як пщставу для зменшення розмiру вщшкодування (ч. 2 ст. 1193 ЦК Укра'ни);
- зобов'язання з вщшкодування шкоди, завдано'1' правомiрними дiями, виключають протиправнiсть i виннiсть завдання шкоди, тому й питання про цившьно-правову вщповщальшсть не виникае;
- оскшьки питання про цившьно-правову вщповщальшсть запод^вача шкоди не порушуеться, то не юнуе й осуду його поведшки. Головною функщею такого зобов'язання е вщновлення майнового становища потерпiлого;
- в силу цих зобов'язань вщшкодовуеться лише майнова шкода ^зичним чи юридичним особам) й майновi витрати в разi завдання калiцтва чи шшого ушкодження здоров'я або смерт фiзичноi особи. Моральна шкода при цьому школи не вiдшкодовуеться;
- юридична або фiзична особа вщшкодовуе шкоду, завдану 1'хшм працiвником чи шшою особою (ст. 1172 ЦК Укра'ни) [7, с. 67].
У подальшому потребують удосконалення як загальш положення права особи на самозахист, так i норми щодо умов його здшснення.
Список Mimepamypu: 1. Антонюк О. I. Щодо питання визначення права на самозахист учасниюв цившьних правовщносин / О. I. Антонюк // Актуал. пробл. держави i права: зб. наук. пр. - Вип. 15. - О: Юрид. лгг, 2002. - С. 92-97. 2. Атрошенко В. М. Проблеми визначення «права на самозахист» за Цившьним кодексом Укра'ни / В. М. Атрошенко // Юриспруденщя XXI ст.: теорiя i практика: зб. тез. - Дншропетровськ: Держ. ун-т внутр. справ, 2008. - С. 49-53. 3. Басин Ю. Г. Основы гражданского законодательства о защите субъективных гражданских прав / Ю. Г. Басин // Проблемы применения Основ гражданского законодательства и Основ гражданского судопроизводства Союза ССР и союзных республик. - Саратов: Изд-во Сарат. юрид. ин-та, 1971 - С. 32-37. 4. Берестова I. Е. Щодо вщшкодування збитюв як способу захисту суб'ективних цившьних прав / I. Е. Берестова // Проблеми цившьного права та процесу: матер. мiжнар. наук-практ. конф., присв. пам'я^ проф. О. А. Пушкша (23.05.2009 р.). - X.: Вид-во ХНУВС, 2009. - С. 47-49. 5. Гринько С. Д. Поняття та пщстави виникнення зобов'язань iз вщшкодування шкоди, завдано' правомiрними дiями / С. Д. Гринько // Ушверситет. наук. зап. - 2008. - № 3.- С. 65-73. 6. Иоффе О. С. Обязательства по возмещению вреда: моногр./ О. С. Иоффе. - [2-е изд.] - Л.: Изд-во ЛГУ, 1952. - 126 с. 7. Мазта О. Проблеми зобов'язань, що виникають внаслщок рятування здоров'я та життя
фiзичноi особи, в новому Цившьному кодека Украши / О. Мазша // Актуал. пробл. держави i права: зб. наук. пр. - Вип. 23. - О.: Юрид. лгг., 2004. - С. 264-267. 8. Науково-практичний коментар Цившьного кодексу Украши. - [У 2-х т.; 4-те вид., перероб. i доп.] / за ред. О. В. Дзери (кер. авт. кол.), Н. С. Кузнецовой, В. В. Луця. - К.: Юршком 1нтер, 2010. - Т. II.
- 1056 с. 9. Цившьне право Украши (традицп та новацп): моногр. / авт. кол.; заг. ред. С. О. Харитонова, Т. С. Юваловог, О. I. Харитоновой; наук. ред. Н. Ю. Голубева. - О.: Фешкс, 2010. - 700 с. 10 Цившьне право Украши. Договiрнi та недоговiрнi зобов'язання: пщруч. / С. С. Бичкова, I. А. Б1рюков, В. I. Бобрик та 1н. - К.: КНТ, 2006. - 498 с. 11. Цившьне право Украши: пщруч. -[ У 2-х т.] / Борисова В. I., Баранова Л. М., Жилткова I. В. та ш. - К.: Юршком 1нтер, 2004. - Т. 2. - 486 с. 12. Цившьний кодекс Украши. - Х.: Одюсей, 2012. - 384 с. 13. Чернат В. А. Поняття та характеры риси зобов'язань вщшкодування шкоди за ЦК Украши 2003 року/ В. А. Чернат // Митна справа.
- 2005. - № 1. - С. 95-99. 14. Янчук А. В. До питання про ушверсальшсть вщшкодування збитюв за Цившьним кодексом Украши / А. В. Янчук // - Пщпр-во, госп-во i право. - 2010.
- № 1. - С. 126, 127.
ОСОБЕННОСТИ ОБЯЗАТЕЛЬСТВ ПО ВОЗМЕЩЕНИЮ ВРЕДА, ПРИЧИНЕННОГО ЛИЦОМ В СЛУЧАЕ ОСУЩЕСТВЛЕНИЯ ИМ ПРАВА НА САМОЗАЩИТУ Ляшевская Л. И.
В статье рассматриваются элементы обязательств по возмещению вреда, причиненного лицом при осуществлении им права на самозащиту. Устанавливаются характерные черты обязательств по компенсации данного вреда, основания и условия их возникновения. Подчеркивается, что спецификой таких обязательств (субъективным условием) является отсутствие вины у причинителя вреда, так как самозащита - это правомерное действие.
Ключевые слова: право на самозащиту, правомерные действия, императивный метод, возмещение вреда, противоправные действия, кредитор (потерпевший), должник.
FEATURES OF THE DUTIES CAUSED BY THE PERSON IN THE CASE OF THE REALIZATION OF HIS RIGHT TO SELF-DEFENSE Lyashevskaya L.I.
Peculiarities of the duties on compensation of the harm caused by a person in the realization of his right to self-defense.
The article deals with the analysis of the elements on compensation of the harm caused by a person in the realization of his rights to self-defense. The characteristic features of the duties on compensation of this harm, the grounds and conditions of their emergence are established. It is stressed that the specifics of such duties (subjective condition) are the lack of guilt in the causer of the harm as self-defense is a lawful act.
Key words: right to self-defense, lawful act, imperative method, compensation of the harm, unlawful act, creditor (victim), debtor.
Надтшла доредакцИ 20.05.2013 р.
