CC BY
25
Inj
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ
ПРАКТИКУЮЧОМУ НЕВРОЛОГУ
/TO PRACTICING NEUROLOGIST/
УДК 616.832-004.2:616.89-008.45/.48]-036-07-08 DOI: 10.22141/2224-0713.1.103.2019.158638
Копчак О.О., Однцова Т.А.
ПВНЗ «Кивський медичний унВерситет», м. Кив, Укра'на
Особливост когштивних порушень у хворих на розаяний склероз
Резюме. У данш cmammi висвтлено когштившрозлади, характерт для р1зних munie перебщрозаяного склерозу, фактори ризику ïx розвитку або збльшення ступеня вuраженосmi й особлuвосmi дiагносmuкu таких випад^в. Описано вплив на когнтивну сферу nаmогенеmmно'ï й симптоматичноïтерапи, моди-фшаци способу життя й реабштацшних заxодiв.
Ключовi слова: розаяний склероз; когштивт порушення; фактори ризику; дiагносmuка; фармакологiчна корекщя
Розшяний склероз (РС) — хрошчне запальне за-хворювання центрально! нервово! системи, що чинить суттевий вплив на яысть життя й працездатнють паш-ентав, адже бтьше половини хворих на розсiяний склероз протягом 10 рокiв iз моменту встановлення дiагнозу стають безробггаими й втрачають соцiальну активнiсть [1]. Зпдно iз сучасними статистичними даними, понад 2 мтьйони людей у всьому свт страждають вiд РС, i значна !х частка (40—72 %) мае когштивш порушення (КП). Цей вщсоток суттево збiльшився за останш 10 ро-кiв [1]. Когштивш порушення чинять значний дезадап-туючий вплив на всi сфери життя пащента, поглиблю-ючи сошальну й побутову неспроможнiсть, зменшують працездатнють, знижують якiсть життя хворих [2]. В1д-повiдно до даних лгтератури, у 26—41 % пацiентiв iз РС при рiзних типах перебиу когнiтивнi розлади виявля-ють уже на раншх стадiях захворювання [2, 3]. Зпдно з результатами дослщжень М. Pitteгi та спiвавт., наявнють когнiтивних порушень на раннiх стадiях захворювання свiдчить про високий ризик швидкого прогресування i е маркером агресивно! патологи [4].
Серед чинниыв, що впливають на розвиток когштивних розладiв при РС, видшяють немодифiкованi, модифiкованi та, окремо, чинники самого захворювання (тип переб^у, моторний дефщит, депресивнi розлади) [5]. До немодифтэваних вiдносять: генетич-ш змiни, вiк, стать; серед модифшованих видiляють: географiчнi (мiсце проживання) i тi, що пов'язанi зi
способом життя (когштивний резерв, yMicT вгтамшу D у плазмi кровi, палшня, piBeHb фiзичного наванта-ження) [5, 6].
Вщповщно до даних лгтератури, наявнiсть таких генетичних чинникiв, як ген АроЕ (аполшопротешу Е), людський лейкоцитарний антиген (HLA) DR15 i варiанти нейротрофiчного фактора мозку (brain derived neurotrophic factor — BDNF), може впливати на вира-женють когнiтивних розладiв при РС. Роль гена АроЕ в когштивному функцюнуванш достатньо вивчена, вiн е генетичним фактором ризику розвитку хвороби Альцгеймера [5]. При РС роль гена АроЕ4 сумшвна. Однак хворi на РС носи цього гена мають вищий ризик розвитку атрофп головного мозку (ГМ) i розвитку когштивних порушень. HLA DR15 е важливим фактором ризику розвитку РС, що, однак, не асоцшеть-ся з шдвищеним ризиком виникнення когштивного зниження. Генетичнi варiацil BDNF, особливо поль морфiзм Val66Met, мають прямо пропорцшне вщно-шення до когштивних змш при РС [7]. Зпдно з даними B. Prokopova та сшвавт., зниження вмюту BDNF у плазмi за умови РС значно частше вiдмiчаеться в чо-ловiкiв порiвняно з жшками при незначних i помiр-них когштивних порушеннях i за вщсутносп фiзичних проявiв [8]. У дослщженш A.K. Patanella та спiвавт. встановлено зв'язок мiж зниженням рiвня BDNF i погiршенням показникiв уваги й труднощами у вико-наннi завдань, що потребують зорового контролю, а
© «МЛжнародний неврологiчний журнал» / «Международный неврологический журнал» / «International Neurological Journal» («Mezdunarodnyj nevrologiceskij zurnal»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Копчак Оксана Олегiвна, доктор медичних наук, Приватний вищий навчальний заклад «Кшвський медичний ушверситет», вул. Льва Толстого, 9, м. Ки'в, 01004, Украина; e-mail: [email protected]
For correspondence: 0. Kopchak, MD, PhD, Private Higher Education Institution "Kyiv Medical University', Lva Tolstogo st., 9, Kyiv, 01004, Ukraine; e-mail: [email protected]
також мiж високим piBHeM штерлейкшу-6 i низькими результатами MMSE (Mini-mental State Examination — коротка шкала ощнки ncrai4Horo статусу) [9].
BiK e потужним чинником когнiтивного зниження. Загалом збiльшeння вiку прямо пропорцшно корелюе з погipшeнням когнiтивних функцш. При ранньому початку захворювання збтьшення вiку призводить до бiльш вираженого зниження показниыв нейропсихо-логiчних теспв. Раннiй дебют РС збiльшуe шанси роз-витку когнiтивних pозладiв i, як правило, мае поганий прогноз [10]. Вщповщно до сучасних уявлень, поед-нання похилого вiку й ступеня тяжкост захворювання чинить вагомий вплив на виpажeнiсть когнiтивного де-фiциту, навiть бiльший, нiж тип переб^у РС [11].
Biдомо, що на РС частiшe хвоpiють жшки, сшв-вiдношeння з чоловiками становить вщ 2 : 1 до 3 : 1 залежно вщ гeогpафiчного peгiону. Незважаючи на це, зпдно з даними сучасних дослщжень, у чоловiкiв захворювання пepeбiгаe тяжче й швидше прогресуе. Ступiнь когштивних pозладiв також, як правило, ви-щий у чоловiкiв [12].
Незважаючи на те, що на РС найбтьше хворшть житeлi пiвнiчних широт (швшч бвропи, пiвнiч США, Канада, твдень Австрали), даний дiагноз зус^чаеться в усiх куточках свiтy Расова приналежшсть теж вiдiгpаe роль у патогeнeзi захворювання й впливае на ступеш тяжкостi РС [5]. Вщповщно до даних лiтepатуpи, у людей европео!дно1 раси РС дебютуе пiзнiшe, нiж у пред-ставниыв африкансько'1 раси й американських мулапв. Однак бiльш виpажeнi когнiтивнi порушення й тяжчi клiнiчнi прояви вiдмiчаються в пацieнтiв, яю належать до африкансько'1 раси. Кpiм того, когштивш розлади в них виникають поpiвняно pанiшe [13].
Когнiтивний резерв, що формуеться тд впливом спадкових, генетичних чинниюв (максимальний при-життевий рют головного мозку — maximal life-time brain growth, MLBG)) i фактоpiв впливу зовнiшнього сере-довища (загальний iнтeлeкт та piвeнь освiти), впливае на пластичнють i адаптацiю головного мозку за умови дц патологiчних чинникiв. 1ндекс когнiтивного резерву складаеться зi ступеня освiти, пpeмоpбiдного piвня IQ i пpeмоpбiдних занять тд час вiдпочинкy Сам по w6i piвeнь освiти не е достатшм сурогатом когнiтивного резерву в багатьох популящях, тому немае шдтвердження кореляци мiж когнiтивним резервом i piвнeм освiти. Пацieнти з високим когштивним резервом мають мен-ший ризик розвитку деменци i не мають вираженого дефщиту при вщносно високому ступeнi атрофп ГМ, на той час як при низькому розвиваеться грубий когш-тивний дефщит [11, 14, 15].
Biдомо, що вггамш D здiйснюe вагомий вплив на функцюнування нервово'1 (бере участь у процеш peмieлiнiзацil дeмieлiнiзованих нервових волокон, диференщаци олiгодeндpоцитiв) [16] та iмунно1 системи (мeтаболiт вiтамiну D — 1,25-дипдрокси-вiтамiн D3 — мае iмуномодулюючий ефект, iнгiбуe пpолiфepацiю Т- i B-лiмфоцитiв, блокуе диферен-цiацiю B-лiмфоцитiв, знижуе вироблення цитоышв Т-хелперами 1-го типу) [17]. Зпдно з даними сучас-
них дослщжень, важливим фактором, що впливае на функцюнування нервово! й iMyHHoi' систем, також е шсолящя, оскiльки високий стушнь впливу сонячних променiв i, вiдповiдно, низький ризик виникнення дефщиту вггамшу D пов'язують 3i зниженням ризику розвитку РС [18]. Вггамш D вщграе важливу роль у профтактищ РС, тому найвищий рГвень захворюва-носп на РС вГдмГчаеться в широтах Гз низькою ак-тивнютю ультрафюлетових промешв, однак рацюн, насичений продуктами з високим вмютом виамшу D, компенсуе даний ризик [19]. Вгдповгдно до резуль-тапв дослщжень M. Schlögl i M.F. Holick, при недо-статносп вггамшу D спостерГгаеться значне зниження показнишв нейрокогштивних теспв за наявносп нейродегенеративних або вшових змш [20].
ФГзичне навантаження чинить позитивний вплив на когштивну й психоемоцшну сфери. Зокрема, у до-слщженш J.D. Morrison i L. Mayer встановлено тюний взаемозв'язок мГж фГзичною активнютю й нейрокогш-тивними показниками у хворих на РС. Учасники до-слщжень мали рГзний стушнь фГзичних навантажень (аеробнi, силовГ вправи, йога) з тривалютю вгд 30 до 90 хвилин вгд 1 до 3 разiв на тиждень протягом 6 мюящв. У результатi було вiдмiчено покращення таких показниыв, як концентрацiя уваги, швидысть обробки ш-формацй', робоча й вторинна пам'ять, функцюнування в режимi багатозадачноста, оперування словниковим запасом порГвняно з вихщними даними; зниження про-явГв депресй', втоми, що в цшому сприятливо впливае на яысть життя [21].
Данi лiтератури щодо впливу палшня на розвиток когштивних порушень е суперечливими. Вщомо, що курщ мають на 70 % бшьший ризик розвитку деменци порГвняно з тими пащентами, як не палять. У той же час е даш щодо сприятливого впливу шкотину на когштивш функцп через агонютичну дш на хо-лiнергiчнi рецептори [22]. Зпдно з результатами до-слщжень A.K. Hedström i сшвавт., при споживаннi жувального тютюну знижуеться ризик розвитку РС, а за наявносп РС зменшуються прояви когнпив-но! дисфункцп. Однак смольш речовини й карбон монооксид, що входять до складу сигарет, виклика-ють запальш змши ендотелiю церебральних артерш [23]. Загалом тютюнопалiння чинить несприятливий вплив на переб^ захворювання, може сприяти транс-формацп ремiтуючо-рецидивуючого (РР) РС у вто-ринно-прогресуючий (ВП) РС i поглиблюе механiчну гшерчутливють ушкоджених периферичних нервiв, посилюе продукцш iнтерлейкiну-1ß [24].
1з боку самого захворювання щодо вираженост когштивних розладiв важливу роль вiдiграють наявнють за-пальних змш у нервовш системi, наростання нейродегенеративних змш i вогнищевi змши в головному мозку, пов'язаш з демiелiнiзацiею. Вгдповгдно до результатiв дослiджень Гз поглибленим вивченням взаемозв'язку мГж вираженiстю нейровiзуалiзацiйних змш i когштив-ного дефщиту, ураження шро! речовини головного мозку, особливо кори й таламуса, корелюе з виражешстю когштивних порушень [26]. Деяи пацiенти при великш
дисемшаци вогнищевих уражень не мають когштив-ного дефiциту, на той час як в шших, навiть за умови незначно! кiлькостi вогнищ, мають мюце тяжкi когш-тивнi розлади. Зокрема, у деяких пацiентiв мають мюце дещо прихованi когнiтивнi проблеми, що проявляють-ся утрудненням при шдбиранш слiв, неможливiстю знайти дорогу додому або згадати знайомий номер телефону. На особливу увагу серед чинниюв, що впливають на когштивш функци пацiентiв, заслуговують депрешя й фiзична неспроможнiсть [27].
Порушення нейропсихолопчних функцiй може бути наявне вже при клшчно iзольованому синдро-мi [27]. За умови радюлопчно iзольованого синдрому, що проявляеться наявнютю вогнищевих змiн на МРТ-зображеннях за вщсутносп клiнiчних симп-томiв, при розширеному нейропсихологiчному об-стеженш також виявляеться зниження когнiтивних показнишв [28]. У лiтературi описанi особливост когнiтивних змiн при рiзних типах переб^у, зокрема, за наявностi РР РС вiдмiчаеться порушення сприй-няття вербальних сигналiв, знижуються здатнiсть до навчання, короткочасна пам'ять, швидкють оброб-ки iнформацii' й вiдбуваеться гальмування реакци на вербальнi стимули [29]. За наявност первинно-про-гресуючого (ПП) i ВП РС страждають уш когнiтивнi складовi, зазвичай ПП тип переб^у РС мае найпр-ший прогноз вщносно когнiтивного дефiциту [30]. 6 даш лiтератури щодо переважного ураження шро! ре-човини ГМ при прогресуючих формах РС, на той час як бша речовина бшьше втягуеться в патолопчний процес за умови РР типу переб^у захворювання [31]. За умови ВП i ПП перебiгу РС iнодi спостер!гають-ся розлади мовлення (бшьше страждае оперування словниковим запасом, шж семантика), що пов'язано з ураженням виконавчих функцш, тобто когнiтивних стратегш генерування слiв [30].
Моторний невролопчний дефiцит i когнiтивнi прояви можуть виникати й виявлятись як окремо, так i разом, однак мiж ними е тюний взаемозв'язок. У 10 % пащенпв спостертаеться доброякiсна форма РС, що не мае фiзичних проявiв. Приблизно у 20 % хворих iз клшчно доброякiсною формою захворювання, в!д-носно помiрним перебiгом i незначним накопиченням ознак швалщизаци з часом виникають когштивш порушення [32].
Ураження когштивних функцш при РС мае певш особливоста, що дае змогу диференцшвати !х вiд типових когштивних розладiв, що притаманнi iншим нейроде-генеративним захворюванням, таким як хвороба Альц-геймера (наявнiсть дефiциту утримання iнформацii' в пам'ятi, порушення закр!плення спогадiв i поведiнковi розлади) [33] i хвороба Парюнсона (змiни в особистос-тi, уповiльнення мислення, виражеш емоцiйнi розлади) [34]. Зокрема, у бшьшосп випадкiв когнiтивнi порушення при РС не сягають рiвня виражено! деменци, на вщмшу вiд хвороби Альцгеймера [35]. У той же час деяю дослщники дiйшли висновку, що у хворих на РС виникають труднощi з фшсащею iнформацii' в пам'ятi, пащентам складно згадати iнформацiю, вивчену раш-
ше. У дослщженш за участю 426 пацiентiв бшьше по-ловини з них не змогли виконати хоча б одне завдан-ня на перевiрку пам'ята, у певно! частини виявлялося порушення сприйняття iнформацii', що виникае через знижену швидкють обробки отриманих даних або змен-шену здатнiсть усвшомлення iнформацii', вiдокремити як! можна лише за допомогою розширених нейрокогнь тивних тестав [35]. хвор! на РС також мають порушення уваги, що виявляються при виконанш завдань, яю по-требують стшко! тривало! уваги, ! вщповщають легкому й пом!рному когштивному дефщиту. Таким пащентам також складно запам'ятати необхшну для виконання завдання шформацш за наявност вщволшаючих фак-тор!в, у них значно знижуеться здатнють д!яти в режим! багатозадачносп, що призводить до дезадаптаци й функцюнально! неспроможносп в сучасному мульти-функцюнальному суспшьст [36].
Отже, когштивш розлади мають дещо гетерогенну коморбщнють до РС (широку вар!ацш симптом!в), тому що стушнь ураження центрально! нервово! систе-ми (ЦНС) ! локал!защя вогнищ в!др!зняються в окре-мих пащенпв [36].
Вщповщно до даних лггератури, за умови РС у пащенпв найбшьше страждають робоча, в!зуальна й вербаль-на пам'ять, увага, швидкють обробки шформаци й вико-навч! функци, на той час як мовлення — найменше [37].
За поширенютю серед когштивних розлад!в перше мюце посщають порушення пам'яп, що виникають у 40—60 % випадыв уже на раншх стад!ях. При цьому найбшьше страждае довготривала пам'ять, особливо Г! в!зуал!зацшна й вербальна складов!, також уражають-ся робоча активна пам'ять, що насамперед пов'язана з порушенням обробки й збереженням шформаци [5]. Водночас, як правило, не спостериаеться змш коротко-часно! й !мплщитно! пам'яп, яка мае вплив на ефект передування, коли пащент здатний усшшно викону-вати задач!, до яких вш був пшготовлений попередшм досв!дом [10].
Досить часто у хворих на РС зустр!чаеться зниження швидкосп обробки шформаци, що пов'язано з попршенням уваги, робочо! й довготривало! пам'ять Швидкють обробки шформаци мае важливе значен-ня, оскшьки може слугувати прогностичним чинни-ком довготривалого когштивного зниження. Дефщит уваги, особливо виб!рково!, зустр!чаеться у 12—25 % пащенпв [5, 10]. Виконавч! функци страждають у 19 % хворих на РС, що пов'язано з ураженням лобних час-ток [5, 37].
Кр!м когштивних функцш, при РС також страждае психоемоцшна сфера, що проявляеться тривожними й депресивними розладами (ДР). Депресивш розлади часто супроводжують когштивш розлади в пащенпв !з РС. При РС депрешя тюно пов'язана з порушенням таких аспекпв вищо! нервово! д!яльносп, як здатнють до навчання, швидкють обробки шформаци, пам'ять ! виконавч! функци. Локал!защя вогнища впливае на появу симптом!в депреси, тому депресивш розлади переважно спостериаються за наявносп вогни-щевого ураження в головному мозку, а не спинному.
Також за наявностi вогнищ у скроневих частках вiро-гiднiсть виникнення депреси бiльша порiвняно з ура-женням iнших дiлянок головного мозку [37]. Тюний взаемозв'язок мiж ДР i КП у пацieнта може бути пояснений сптьшстю структур, що втягуються в патоло-пчний процес, зокрема лiмбiчноl системи. Мигдале-подiбне тiло й гiпокамп, що вщповщають за функщо-нування пам'ята, навчання, емоцiйнi реакци та входять до складу лiмбiчноl системи, розмщеш в скроневiй частцi, на цьому й Грунтуеться зв'язок мiж депрешею та когнiтивним дефiцитом [38]. Надзвичайно важливе значення для пацieнта мають своечасне розпiзнавання й адекватна терашя депресивних розладiв, оскiльки, вiдповiдно до даних А. Feinstein та В. Pavisian, рiвень смертностi з причини самогубства хворих на РС через наявшсть ДР досить високий [39].
Надзвичайно важливими для нормального психо-емоцшного функцiонування е активна сощальна шд-тримка й мiжособистiснi стосунки, що сприяють зни-женню ризику розвитку депресивних розладiв i покра-щенню якостi життя пацieнта, однак останне прямо залежить вщ незмшено! сощально! когнiцií в самого пащента [5, 10]. У той же час сощальна когшщя являе собою здатнють до сприйняття, iнтерпретацií й фор-мування вiдповiдей на поведшку iнших людей (розш-знання й вираження емоцш). Анатомiчними субстратами сощально! когнiцií' е верхня скронева звивина, веретеноподiбна звивина, серединна префронтальна кора, мигдалеподiбне тiло, передклин i скроневий полюс. При збтьшенш розмiрiв вогнищ у даних структурах вiдмiчаeться погiршення розпiзнання емоцш. Вщ-повiдно до результатiв дослщжень iз використанням функцiонального МРТ, у пащенпв iз РС пiд час вико-нання завдань, пов'язаних iз розпiзнанням емоцiйних виразiв обличчя, спостериаеться знижена активнiсть в iнсулярнiй i вентролатеральнiй дiлянках префронталь-но! кори, якi ранiше пов'язували з функщонуванням скронево! частки; у той же час при виявленш негатив-них емоцш (злють, вiдраза) визначаеться шдвищена активнiсть у пояснiй корi й передклиш, а за умови вщсутносп емоцiйного навантаження при визначен-ш нейтрального виразу обличчя — у потиличних, ве-ретеноподiбних звивинах, переднш частинi поясно! звивини й нижнш частинi фронтально! кори [40—42]. У результат проведених дослiджень виявлено вщмш-ностi в проявах соцiальноí' когнщи залежно вiд типу перебiгу РС. За наявност ПП i РР РС спостериаються труднощi при розшзнаванш виразу страху на обличчi, а за наявност ВП РС пащентам складнiше розшзнава-ти вираз суму [43]. За умови РС у бшьшосп пащентав дезорганiзацiя соцiального життя виникае рашше, нiж значнi помггш змiни функцiонування робочо! пам'ятi й швидкост обробки iнформацií [44].
З метою дiагностики КП застосовують тестовi за-вдання й функцiональнi методи. Останшми роками створено велику кшьысть нейропсихологiчних тестiв для виявлення й ощнки когнiтивних особливостей. На даний час юнуе багато рiзних шкал ощнки когштивних функцiй, що значно полегшуе дiагностику й вибiр ль
кування [45]. Для дiагностування потpiбний емний, але не гpомiздкий тест. 1з цieю метою в лшарськш пpактицi активно використовуеться коротка мiжнаpодна когш-тивна оцiнка для РС (the Brief International Cognitive Assessment for MS — BICAMS). До переваг тесту вщ-носять його лакошчшсть, оскшьки його проходжен-ня займае лише 15 хвилин. Даний тест складаеться з трьох частин: тест на зютавлення знаыв i чисел (Symbol Digit Modalities Test — SDMT), калiфоpнiйський тест на запам'ятовування ^в (California Verbal Learning Test — CVLT2), тест на зорово-просторову пам'ять (Brief Visuospatial Memory Test — BVMTR) [45, 46]. Та-кож використовуються опитувальники для визначення порушень у piзних складових когнiтивних функцiй, на-приклад MoCA (Montreal Cognitive Assessment — Мон-реальська шкала оцiнки когнiтивних функцш) i MMSE, i опитувальники для виявлення депреси й тpивожностi (шкала депреси Бека, шкала тривожноста Гамтьтона), якостi сну (Пiттсбуpзький опитувальник якосп сну (Pittsburgh Sleep Quality Index — PSQI)) [38].
Результати дослщжень останнiх pокiв свiдчать, що додаткову шформацш лiкаpю можуть надати нейро-вiзуалiзацiйнi методи, оск^льки найважливiшими предикторами появи когштивних порушень при РС е вог-нища ураження бiлоl речовини та 1'х локалiзацiя, мiкpо-стpуктуpнi порушення, ураження шро! речовини (кори й субкортикальних ядер), зокрема зменшення об'ему таламуса й гшокампа (що пов'язують iз порушенням вербально'1 пам'ятi) та нeоднозначнi сигнали активацГ! дiлянок ГМ, що спостериаються на функцiональнiй МРТ у peжимi Т2, i зниження концентрацГ! глутама-ту, виявлене при магнiтно-peзонанснiй спектроскопи [47—50]. У дослiджeннi E. Pravat та спiвавт. iз використанням 3D-тeхнологiй виявлено такi змiни у структурах головного мозку хворих на РС: при КП — двобiчнe стоншення кори у фpонтопаpieтальних дтянках, а при ДР — у фронтотемпоральних; причому тяжысть КП ко-релювала зi ступенем атрофи таламусу й паpагiпокам-пально'1 кори [51].
Як i при шших захворюваннях, при РС для запо-бiгання когнiтивним порушенням прийнятими е таы заходи: модифiкацiя способу життя з метою форму-вання або шдтримання когнiтивного резерву (фiзич-ш вправи, розумова активнiсть, усунення фактоpiв ризику виникнення серцево-судинно'1 патологП та шших захворювань, припинення палшня й стрес-менеджмент), однак найважливiшу роль вщграе па-тогенетична тepапiя, спрямована на запобиання на-ростанню нейродегенеративних змш i прогресуванню захворювання [52—54].
Вщповщно до даних дослiджeнь, спрямованих на вивчення ефекту препарапв для симптоматично! те-рап11' при РС, позитивний вплив на когштивш функци мають модафiнiл, мeтилфeнiдат i донепезил (iнгiбiтоp ацeтилхолiнeстepази) [55]. Зокрема, A. Toosy та спiвавт. виявлено, що модафшт покращуе концeнтpацiю уваги й вербальну пам'ять [56]. Згiдно з даними лгтератури, модафiнiл, покращуючи дофамшерпчну й норадре-нepгiчну пepeдачi, сприяе посиленню нейрогенезу,
особливо в дшянщ гшокампа [57], що проявляеться покращенням просторово! орiентацii, уваги й функць онального стану бто! речовини головного мозку [58]. Терашя бета-iнтерферонами, згiдно з даними деяких клМчних дослiджень, приводить до покращення по-казникiв когнiтивних функцiй, особливо концентраци уваги й короткотривало! пам'ят [59], зокрема, застосу-вання авонексу та ребiфу (iнтерферон ß-1a) мае переваги перед бетафероном (штерферон ß-1b) [60]. У той же час, вщповщно до результатiв дослщжень A. Feinstein i B. Pavisian, терашя бетафероном може призводити до появи сущидальних думок, тому таи пашенти потребуюсь постiйного нагляду [61]. Щодо iнших препара-пв, зокрема моноклональних антитiл, у поодиноких дослщженнях виявлено позитивний вплив наталiзума-бу на когнiтивнi функцй' при РР РС [62]. У тривалому дослщженш F. Mattioli та сшвавт. було вiдмiчено, що призначення наталiзумабу привело до значного покращення показнитв уваги, виконавчих функцiй i пам'ятi, оскшьки останнiй чинить нейропротекторну даю, зни-жуючи ступiнь вираженост запальних змiн; при цьо-му кращi результати мали жшки [63]. Зпдно з даними A. Kunkel та сшвавт., наталiзумаб також мае здатшсть запобiгати розвитку атрофи головного мозку на раннiх стадiях РС [64]. Водночас, вiдповiдно до шших даних лiтератури, не виявлено значного впливу препарапв друго! лши (наталiзумабу, окрелiзумабу й фiнголiмоду) на когштивш функцй' хворих [55, 65, 66]. Деят авто-ри наголошують на тому, що терапiя антидепресантами не завжди супроводжуеться покращенням когштивних показникiв i може сприяти попршенню сощально! ког-нiцii й прийняття рiшень [67]. Серед антидепресантiв позитивний вплив на когштивну сферу спостериався при застосуваннi селективних iнгiбiторiв зворотного захвату норешнефрину (ребоксетин, бушрон) порiвняно iз селективними iнгiбiторами зворотного захвату серо-тонiну, серед яких найменший негативний вплив мае сертралш [67].
Щодо впливу iнших препаратав на когнiтивну сферу пацiентiв з РС у лiтературi мiстяться суперечливi данi. Зокрема, у публiкацii E. Miller та ствавт. вказано, що призначення мемантину 10 мг двiчi на добу сприяе не-значному покращенню когштивних показникiв у хворих на РС вшом вщ 18 до 65 роив [66]. В шшому до-слiдженнi за умови застосування гiнкго бiлоби не було виявлено позитивно! динамiки щодо вираженост КП у хворих на РС [68].
На сьогодш активно вивчаеться питання щодо ролi холшерпчно! системи в патогенезi розсiяного склерозу. Вщповщно до даних сучасних дослiджень, вщбува-еться значне зниження рiвня ацетилхолiну (АХ) у кро-вi й лiкворi пацiентiв iз рецидивуючо-ремiтуючим пе-ребiгом РС [69]. Крiм того, у хворих iз РР РС виявлено суттеве шдвищення в кровi активностi ацетилхолшес-терази порiвняно зi здоровими особами. Бшьше того, авторами встановлено наявнiсть негативного кореля-цiйного зв'язку мiж актившстю ферментiв, що розще-плюють ацетилхолш, i його рiвнем. Виявленi результати вказують на ймовiрну важливу роль дисрегуляцй'
piBM АХ у naToreHe3i РС [69, 70]. На користь важливо! ролi ацетилхолiну в naToreHe3i РС свщчать данi, що були отриманi в експериментальнш моделi розшяно-го склерозу на мишах i3 розсiяним енцефаломieлiтом: при тривалому застосуваннi iнгiбiторiв ацетилхолшес-терази вiдмiчався регрес симптомiв захворювання й зменшення проявiв запалення й демieлiнiзацi! в межах ЦНС [71]. Отже, вщновлення адекватного рiвня гоме-остазу АХ в iмуннiй системi пацieнтiв iз РС сприятиме зменшенню активностi прозапальних цитокiнiв, що, в свою чергу, може бути новим перспективним шдходом у терапи РС [70].
З огляду на вищезазначеш данi, а також з урахуван-ням того факту, що виражешсть когнiтивних порушень при РС переважно вiдповiдаe рiвню легкого й помiрно-го нейрокогнiтивного синдрому, видаеться перспективним використання холшу альфосцерату (Шатилшу) у лiкуваннi цих розладiв у хворих на РС. Холiну альфос-церат мае значну доказову базу щодо ефективност в ль куванш когнiтивних розладiв як судинного, так i ней-родегенеративного генезу [72].
Холшу альфосцерат е попередником ацетилхо-лшу. При попаданнi в оргашзм холiну альфосцерат розщеплюеться пiд дieю ферментiв на холiн i глще-рофосфат. Холiн бере участь у численних нейрохiмiч-них процесах, e найважливiшим компонентом мемб-ранних фосфолшщв, що беруть участь у передачi сигналiв мiж нейронами, i таким чином забезпечуe мембраностабiлiзуючу й нейропротекторну функцш [73]. Прекурсор АХ вiдiграe важливу роль у стимуляций холiнергiчно! й моноамiнергiчно! нейротрансмiсi!, а також, вщповщно до даних сучасного експеримен-тального дослiдження, встановлено, що холшу альфосцерат не активуe специфiчнi молекули, що вщгра-ють роль у модифiкацi! запальних процеав у мозку щурiв, а отже, маe протизапальнi властивостi. Отже, можливi протизапальнi властивостi попередникiв АХ потребують подальшого вивчення в доклiнiчних i кль нiчних дослiдженнях [73].
У лiтературi мiстяться суперечливi данi щодо ефективност застосування iнгiбiторiв холiнестерази (донепезилу) для симптоматично! терапи КП у хворих на РС. Зокрема, у дослщженш C. Christodoulou та сшвавт. стверджуeться про покращення нейроког-нггивних показникiв на тлi терапи шпбггорами аце-тилхолiнестерази [74], на той час як у дослщженш L.B. Krupp та сшвавт. вiрогiдного позитивного ефекту донепезилу щодо когштивних функцш не спостерь гаeться [75].
На сьогодш повинен застосовуватися комплексний пщхщ до лiкування когнiтивних порушень у пацieнтiв iз РС, що маe враховувати когнiтивний, емоцiйний i психологiчний аспекти життя пацieнта та включати, крiм медикаментозно! терапи, так зваш когнiтивнi вправи, що передбачають виконання рiзних завдань iз залученням кожно! складово! когнiцi!, i програми ког-нiтивно! реабiлiтацi! [76]. На даний момент тривають клiнiчнi дослщження щодо застосування повторно! транскранiально! магштно! стимуляци з метою мшь
мiзацil когнiтивного дeфiциту, оскiльки вона сприяе адаптивним змiнам i стимуляци нeйpопластичностi ГМ [77]. Згiдно з даними M. Khosravi-Largani та сшвавт., вiтамiни A, D, E та Bt позитивно впливають на ког-нiтивнi функци, сприяють зниженню втоми й змен-шують наростання дегенеративних змш нервових волокон [18]. Вщомо, що аepобнi фiзичнi вправи позитивно впливають на нейрокогштивш процеси при РС, сприяючи збшьшенню об'ему гшокампа й пщ-вищенню piвня BDNF [78]. Комп'ютepнi програми з piзними завданнями, спрямованими на тренування пам'яп, на додаток до основного лшування покращу-ють оперативну пам'ять, зорово-просторову оpieнта-цiю й засвоення ново! шформаци у хворих на РС i при вiкових змшах [66, 78].
Отже, лiкування пащенпв iз РС, якi мають когш-тивнi порушення, потребуе сумiсних зусиль пащен-та (повного усвiдомлeння свое! проблеми, мотиваци, комплаенсу) та лшаря (врахування iндивiдуальних об-ставин певного пащента — соцiальна пiдтpимка, ко-моpбiднiсть, ставлення до хвороби).
Конфлжт iHTepeciB. Не заявлений.
Список лператури
1. Dubois B., Kobelt G, Berg J., Capsa D., Gannedahl M. New insights into the burden and costs of multiple sclerosis in Europe: Results for Belgium // Multiple Sclerosis Journal. — 2017. — 23(25). — P. 29-40. DOI: 10.1177/1352458517708100.
2. Strober L.B., Rao S.M., Lee J.C. et al. Cognitive impairment in multiple sclerosis: an 18 year follow-up study // Multiple Sclerosis and Related Disorders. — 2014. — 3. — P. 473-481. DOI: 10.17925/ ENR.2015.10.02.157.
3. McNicholas N, O'Connell K., Yap S.M., Killeen R.P., Hutchinson M, McGuigan C. Cognitive dysfunction in early multiple sclerosis: a review // QJM: An International Journal of Medicine. — 2018. — 111(6). — P. 359-364. DOI: 10.1093/qjmed/hcx070.
4. Pitteri M, Romualdi C., Magliozzi R., Monaco S, Cala-brese M. Cognitive impairment predicts disability progression and cortical thinning in MS: An 8-year study // Multiple Sclerosis. — 2017. — 23(6). — P. 848-854. DOI: 10.1177/1352458516665496.
5. De Medeiros Rimkus C, Steenwijk M.D., Frederik Barkhof F. Causes, effects and connectivity changes in MS-related cognitive decline // Dement. Neuropsychol. — 2016. — 10(1). — P. 2-11. DOI: 10.1590/S1980-57642016DN10100002.
6. Lucas R.M., Ponsonby A.L., Dear K. et al. Sun exposure and vitamin D are independent risk factors for CNS demyeli-nation // Neurology. — 2011. — 76. — P. 540-548. DOI: 10.1212/ WNL.0b013e31820af93d.
7. Rimkus C.M, Steenwijk M.D., Barkhof F. Causes, effects and connectivity changes in MS-related cognitive decline // Dementia & Neuropsychologia. — 2016. — 10(1). — P. 2-11. DOI: 10.1590/ S1980-57642016DN10100002.
8. Prokopova B, Hlavacova N, Vlcek M, Penesova A., Grun-nerova L., Garafova A., Turcani P., Kollar B., Jezova D. Early cognitive impairment along with decreased stress-induced BDNF in male and female patients with newly diagnosed multiple sclerosis // Journal of Neuroimmunology. — 2017. — 15(302). — P. 34-40. DOI: 10.1016/j.jneuroim.2016.11.007.
9. Patanella A.K, Zinno M., Quaranta D., Nociti V., Frisullo G., Gainotti G, Tonali P.A., Batocchi A.P., Marra C. Correlations between peripheral blood mononuclear cell production of BDNF, TNF-alpha, IL-6, IL-10 and cognitive performances in multiple sclerosis patients // Journal of Neuroscience Research. — 2010. — 88(5). — P. 1106-1112. DOI: 10.1002/jnr.22276.
10. Santos T., Pinheiro J., Barros P. Cognitive Impairment in Multiple Sclerosis // European Neurological Review. — 2015. — 10(2) — P. 157-63.
11. Ruano L, Portaccio E, Goretti B. et al. Age and disability drive cognitive impairment in multiple sclerosis across disease subtypes // Multiple Sclerosis Journal. — 2016. — P. 1-10. DOI: 10.1177/1352458516674367.
12. Lin S.J., Lam J., Beveridge S., Vavasour I., Traboulsee A., Li D.K.B., MacKay A., McKeown M, Kosaka B. Cognitive Performance in Subjects With Multiple Sclerosis Is Robustly Influenced by Gender in Canonical-Correlation Analysis// Journal of Neuropsychiatry and Clinical Neurosciences. — 2016. — Published online. DOI: 10.1176/appi.neuropsych.16040083.
13. Ross K.A., Schwebel D.C., Rinker J., Ness J., Ackerson J. Neurocognitive sequelae in African American and Caucasian children with multiple sclerosis // Neurology. — 2010. — 75(23). — P. 20972102.
14. Benedict R.H., Morrow S.A., Weinstock Guttman B, Cookfair D., Schretlen D.J. Cognitive reserve moderates decline in information processing speed in multiple sclerosis patients // Journal of the International Neuropsychological Society. — 2010. — 16(5). — P. 829-835. DOI: 10.1017/S1355617710000688.
15. Sumowski J.F., Leavitt V.M. Cognitive reserve in multiple sclerosis// Multiple Sclerosis. — 2013. — 19. — P. 1122-1127. DOI: 10.1177/1352458513498834.
16. Moretti R., Morelli M.E., Caruso P. Vitamin D in Neurological Diseases: A Rationale for a Pathogenic Impact // International Journal of Molecular Sciences. — 2018. — 19(8). — P. 2245. DOI:10.3390/ ijms19082245.
17. Alharbi F.M. Update in vitamin D and multiple sclerosis // Neurosciences (Riyadh). — 2015. — 20(4). — P. 329-335. DOI: 10.17712/nsj.2015.4.20150357.
18. Khosravi-Largani M., Pourvali-Talatappeh P., Rousta A.M. et al. A review on potential roles of vitamins in incidence, progression, and improvement of multiple sclerosis // eNeurologicalSci. — 2018. — 10. — P. 37-44. DOI: 10.1016/j.ensci.2018.01.007.
19. Bäärnhielm M., Olsson T., Alfredsson L. Fatty fish intake is associated with decreased occurrence of multiple sclerosis // Multiple Sclerosis Journal. — 2014. — 20(6). — P. 726-32. DOI: 10.1177/1352458513509508.
20. Schlögl M., Holick M.F. Vitamin D and neurocognitive function // Clinical Interventions in Aging. — 2014. — 9. — P. 559-568. DOI: 10.2147/CIA.S51785.
21. Morrison J.D., Mayer L. Physical Activity and Cognitive Function in Adults with Multiple Sclerosis: An Integrative Review // Disability and Rehabilitation. — 2017. — 39(19). — P 1909-1920. DOI: 10.1080/09638288.2016.1213900.
22. Özcan M.E., Ince B, BingölA., Ertürk S., AltinözM.A., Kara-deli H.H., Koçer A., Asil T. Association between smoking and cognitive impairment in multiple sclerosis//Neuropsychiatric Disease and Treatment. — 2014. — 10. — P. 1715-1719. DOI: 10.2147/NDT.S68389.
23. Hedström A.K., Hillert J., Olsson T., Alfredsson L. Nicotine might have a protective effect in the etiology of multiple sclerosis //
Multiple Sclerosis Journal. — 2013. — 19(8). — P. 1009-1013. DOI: 10.1177/1352458512471879
24. Moss B.P., Rensel M.R., Hersh C.M. Wellness and the Role of Comorbidities in Multiple Sclerosis // Neurotherapeutics. — 2017. — 14(4). — P. 999-1017. DOI: 10.1007/s13311-017-0563-6.
25. Brett K, Parker R., Wttenauer S, Hayashida K, Young T, Vincler M. Impact of chronic nicotine on sciatic nerve injury in the rat// Journal of Neuroimmunology. — 2007. — 186 (1—2). — P. 3744. DOI: 10.1016/j.jneuroim.2007.02.005
26. Batista S., Zivadinov R., Hoogs M, BergslandN, Heininen-Brown M, Dwyer M.G., Benedict R.H. Basal ganglia, thalamus and neocortical atrophy predicting slowed cognitive processing in multiple sclerosis // Journal of Neurology. — 2012. — 259(1). — P. 139-146. DOI: 10.1007/s00415-011-6147-1.
27. Bakirtzis C, Ioannidis P., Messinis L, Nasios G, Konstanti-nopoulou E, Papathanasopoulos P., Grigoriadis N. The Rationale for Monitoring Cognitive Function in Multiple Sclerosis: Practical Issues for Clinicians// Open Neurology Journal. — 2018. — 12. — P. 31-40. DOI: 10.2174/1874205X01812010031.
28. Forslin Y, Granberg T, Antwan Jumah A., Shams S., Aspelin P., Kristoffersen-Wiberg M, Martola J., Fredrikson S. Incidence of Radiologically Isolated Syndrome: A Population-Based Study // American Journal of Neurropadiology. — 2016. — 37(6). — P. 10171022. DOI: 10.3174/ajnr.A4660.
29. Migliore S., Ghazaryan A., Simonelli I. et al. Cognitive Impairment in Relapsing-Remitting Multiple Sclerosis Patients with Very Mild Clinical Disability // Behavioural Neurology. — 2017. — 10p. DOI: 10.1155/2017/7404289.
30. NtoskouK., MessinisL., Nasios G, MartzoukouM, Makris G., Panagiotopoulos E., Papathanasopoulos P. Cognitive and Language Deficits in Multiple Sclerosis: Comparison of Relapsing Remitting and Secondary Progressive Subtypes // The Open Neurology Journal. — 2018. — 12. — P. 19-30. DOI: 10.2174/1874205X01812010019.
31. Matsushita F, Kida H., Tabei K. et al. Clinical significance of cortical lesions in patients with multiple sclerosis: A neuropsychologi-cal and neuroimaging study // Brain and Behavior. — 2018. — 8. — e00934. DOI: 10.1002/brb3.934.
32. Gajofatto A., Turatti M., Bianchi M.R., Forlivesi S., Gobbin F., Azzara A., Monaco S., Benedetti M.D. Benign multiple sclerosis: physical and cognitive impairment follow distinct evolutions // Acta Neurologica Scandinavica. — 2016. — 133(3). — P. 183-91. DOI: 10.1111/ane.12442.
33. Roy S., Drake A., Snyder S. et al. Preliminary investigation of cognitive function in aged multiple sclerosis patients: Challenges in detecting comorbid Alzheimer's disease // Multiple Sclerosis and Related Disorders. — 2018. — 22. — P. 52-56. DOI: 10.1016/j. msard.2018.03.008.
34. Devere R. Multiple Sclerosis and Mild Cognitive Impair-ment// Practical Neurology. — 2011 — May/June. — P. 26-31.
35. Guimaraes J., Sa M.J. Cognitive Dysfunction in Multiple Sclerosis //Frontiers in Neurology. — 2012. — 3. — P. 74. DOI: 10.3389/ fneur.2012.00074.
36. Mantos T.S., Pinheiro J., Barros P. Cognitive Impairment in Multiple Sclerosis // European Neurological Review. — 2015. — 10(2). — P. 157-163.
37. Planche V, Ruet A., Charre Morin J., Deloire M., Brochet B, Tourdias T. Pattern separation performance is decreased in patients with early multiple sclerosis // Brain and Behavior. — 2017. — 7. — e00739. DOI: 10.1002/brb3.739.
38. Korakas N., Tsolaki M. Cognitive Impairment in Multiple Sclerosis: A Review of Neuropsychological Assessments // Cognitive And Behavioral Neurology. — 2016. — 29(2). — P. 55-67. DOI: 10.1097/WNN.0000000000000097.
39. Feinstein A., Pavisian B. Multiple sclerosis and suicide // Multiple Sclerosis. — 2017. — 23(7). — P. 923-927. DOI: 10.1177/1352458517702553.
40. Cecchetto C., Aiello M., D'Amico D., Cutuli D., Carg-nelutti D., Eleopra R., Rumiati R.I. Facial and Bodily Emotion Recognition in Multiple Sclerosis: The Role of Alexithymia and Other Characteristics of the Disease // Journal of the International Neuropsychological Society. — 2014. — 20. — P. 1-11. DOI: 10.1017/ S1355617714000939.
41. Henry A., Bakchine S., Maarouf A., Chaunu M.P. Facial Emotion Recognition and Faux Pas Interpretation in Multiple Sclerosis // Journal of Australasian Society for the Study of Brain Impairment. — 2015. — 16(3). — P. 158-172. DOI: 10.1017/ BrImp.2015.33P.
42. Labbe T., Ciampi E., Rodriguez C.C. Social cognition: Concepts, neural basis and its role in multiple sclerosis // Neurology and Clinical Neuroscience. — 2018. — 6(1). — P. 3-8. DOI:10.1111/ ncn3.12164.
43. Henry A., Tourbah A., Chaunu M.P., Bakchine S., Montreuil M. Social Cognition Abilities in Patients With Different Multiple Sclerosis Subtypes // Journal of the International Neuropsy-chological Society. — 2017. — 23(8). — P. 653-664. DOI: 10.1017/ S1355617717000510.
44. Jongen P.J., Ter Horst A.T., Brands A.M. Cognitive impairment in multiple sclerosis // Minerva Medica. — 2012. — 103(2). — P. 73-96.
45. Langdon D. Cognitive Assessment in Multiple Sclerosis// European Neurological Review. — 2018. — 13(1). — P. 12-13. DOI: 10.17925/ENR.2018.13.1.12.
46. Benedict R.H., Amato M.P, Boringa J. et al. Brief International Cognitive Assessment for MS (BICAMS): international standards for validation // BMC Neurology. — 2012. — 12. — 55. DOI: 10.1186/1471-2377-12-55.
47. Pinter D., Khalil M, Pichler A. et al. Predictive value of different conventional and nonconventional MRI-parameters for specific domains of cognitive function in multiple sclerosis // NeuroImage: Clinical. — 2015. — 7— P. 715-720. DOI: 10.1016/j.nicl.2015.02.023.
48. Prager B.C., Nowacki A.S., Conway D.S. Survey-based assessment of the relationship between cognitive impairment and mentally stimulating activity in multiple sclerosis // A Journal of Progress in Neurosurgery, Neurology and Neurosciences. — 2017. — 39(9). — P. 773-778. DOI: 10.1080/01616412.2017.1348679.
49. Rocca M.A., Amato M.P., De Stefano N. et al. Clinical and imaging assessment of cognitive dysfunction in multiple sclerosis // The Lancet. Neurology. — 2015. — 14(3). — P. 302-317. DOI: 10.1016/ S1474-4422(14)70250-9.
50. Steenwijk M.D., Geurts J.J., Daams M., et al. Cortical atrophy patterns in multiple sclerosis are non-random and clinically relevant // Brain. — 2016. — 139 — P. 115-126. DOI: 10.1093/ brain/awv337.
51. Pravata E., Rocca M.A., Valsasina P., Riccitelli G.C., Gob-bi C, Comi G., Falini A., Filippi M. Gray matter trophism, cognitive impairment, and depression in patients with multiple sclerosis//Multiple Sclerosis Journal. — 2017. — 23(14). — P. 1864-1874. DOI: 10.1177/1352458517692886.
52. Kappus N, Weinstock-Guttman B., Hagemeier J. et al. Cardiovascular risk factors are associated with increased lesion burden and brain atrophy in multiple sclerosis// Journal of Neurology, Neurosurgery and Psychiatry. — 2016. — 87. — P. 181-187. DOI: 10.1136/ jnnp-2014-310051.
53. Sumowski J.F., Leavitt V.M. Cognitive reserve in multiple sclerosis// Multiple Sclerosis. — 2013. — 19. — P. 1122-1127. DOI: 10.1177/1352458513498834.
54. Manouchehrinia A., Tench C.R., Maxted J., Bibani R.H., Britton J., Constantinescu C.S. Tobacco smoking and disability progression in multiple sclerosis: United Kingdom cohort study //Brain. — 2013. — 136 — P. 2298-2304. DOI: 10.1093/brain/awt139.
55. Amato M.P., Langdon D, Montalban X., Benedict R.H., De Luca J., Krupp L.B., Thompson A.J., Comi G. Treatment of cognitive impairment in multiple sclerosis: position paper // Journal of Neurology. — 2013. — 260(6). — P. 1452-1468. DOI: 10.1007/s00415-012-6678-0.
56. Toosy A., Ciccarelli O., Thompson A. Symptomatic treatment and management of multiple sclerosis // Handbook of Clinical Neurology. — 2014. — 122. — P. 513-562. DOI: 10.1016/B978-0-444-52001-2.00023-6.
57. Brandt M.D., Ellwardt E, Storch A. Short- and long-term treatment with modafinil differentially affects adult hippocampal neurogenesis //Neuroscience. — 2014. — 10(278). — P. 267-275. DOI: 10.1016/j.neuroscience.2014.08.014.
58. Punzin M, Gili T, Petrosini L, Caltagirone C., Spalletta G, Sensi S.L. Modafinil-Induced Changes in Functional Connectivity in the Cortex and Cerebellum of Healthy Elderly Subjects // Frontiers in Aging Neuroscience. — 2017. — Published online. DOI: 10.3389/ fnagi.2017.00085.
59. Mokhber N, Azarpazhooh A., Orouji E. et al. Cognitive dysfunction in patients with multiple sclerosis treated with different types of interferon beta: a randomized clinical trial // Journal of the Neurological Sciences. — 2014. — 342 (1-2). — P. 16-20. DOI: 10.1016/j. jns.2014.01.038.
60. Benesova Y, Tvaroh A. Cognition and fatigue in patients with relapsing multiple sclerosis treated by subcutaneous interferon ß-1a: an observational study SKORE // Therapeutic Advances in Neurological Disorders. — 2017. — 10 (1). — P. 18-32. DOI: 10.1177/1756285616671882.
61. Feinstein A., Pavisian B. Multiple sclerosis and suicide // Multiple Sclerosis. — 2017. — 23(7). — P. 923-927. DOI: 10.1177/1352458517702553.
62. Iaffaldano P., Viterbo R.G., Paolicelli D. et al. Impact of natalizumab on cognitive performances and fatigue in relapsing multiple sclerosis: a prospective, open-label, two years observational study // Public Library of Science: One. — 2012. — 7. — e35843. DOI:10.1371/journal.pone.0035843.
63. Mattioli F., Stampatori C, Bellomi F., Scarpazza C., Cap-ra R. Natalizumab significantly improves cognitive impairment over three years in MS: pattern of disability progression and preliminary MRI findings // PLoS One. — 2015. — 10(7). — e0131803. DOI: 10.1371/journal.pone.0131803.
64. Kunkel A., Fischer M., Faiss J., Dähne D., Köhler W., Faiss J.H. Impact of natalizumab treatment on fatigue, mood, and aspects of cognition in relapsing-remitting multiple sclerosis // Front. Neurol. — 2015. — 11, 6. — P. 97. DOI: 10.3389/fneur.2015.00097.
65. Roy S., Benedict R.H., Drake A.S., Weinstock-Guttman B. Impact of Pharmacotherapy on Cognitive Dysfunction in Patients with
Multiple Sclerosis // CNS Drugs. — 2016. — 30(3) — P. 209-225. DOI: 10.1007/s40263-016-0319-6.
66. Miller K.J., Dye R.V., Kim J., Jennings J.L., O'Toole E., Wong J., Siddarth P. Effect of a computerized brain exercise program on cognitive performance in older adults // American Journal of Geriatric Psychiatry. — 2013. — 21(7). — P. 655-63. DOI: 10.1016/j. jagp.2013.01.077.
67. Orzechowska A., Filip M., Galecki P. Influence of Pharma-cotherapy on Cognitive Functions in Depression: A Review of the Literature // Medical Science Monitor. — 2015. — 21. — P. 3643-3651. DOI: 10.12659/MSM.895156.
68. Lovera J.F., Kim E, Heriza E. et al. Ginkgo biloba does not improve cognitive function in MS: a randomized placebo-controlled trial // Neurology. — 2012. — 79(12). — P. 1278-1284. DOI: 10.1212/WNL.0b013e31826aac60.
69. Di Bari M., Reale M., Di Nicola M. et al. Dysregulated Homeostasis of Acetylcholine Levels in Immune Cells of RR-Multiple Sclerosis Patients // INT J. Mol. Sci. — 2016. — 17(12). — 2009. — DOI: 10.3390/ijms17122009.
70. Di Bari M., Di Pinto G., Reale M., Mengod G., Tata A.M. Cholinergic System and Neuroinflammation: Implication in Multiple Sclerosis// Cent. Nerv. Syst. Agents Med. Chem. — 2017. — 17(2). — P. 109-115. DOI: 10.2174/1871524916666160822115133.
71. Nizri E., Irony-Tur-Sinai M., Faranesh N. et al. Suppression of neuroinflammation and immunomodulation by the acetylcholines-terase inhibitor rivastigmine// J. Neuroimmunol. — 2008. — 203. — P. 12-22. DOI: 10.1016/j.jneuroim.2008.06.018.
72.. Amenta F., Carotenuto A., Fasanaro A..M, Rea R., Traini E. The ASCOMALVA (Association between the Cholinesterase Inhibitor Done-pezil and the Cholinergic Precursor Choline Alphoscerate in Alzheimer's Disease) Trial: interim results after two years of treatment// J. Alzheimers Dis. — 2014. — 42(3). — P. 281-288. DOI: 10.3233/JAD-140150.
73. Tayebati S.K., Martinelli I., Moruzzi M, Amenta F., Tomas-soni D. Choline and Choline alphoscerate Do Not Modulate Inflammatory Processes in the Rat Brain //Nutrients. — 2017. — 9. — 1084. DOI: 10.3390/nu9101084.
74. Christodoulou C, MacAllister W.S., McLinskey N.A., Krupp L.B. Treatment of cognitive impairment in multiple sclerosis: is the use of ace-tylcholinesterase inhibitors a viable option?// CNS Drugs. — 2008. — 22(2). — P. 87-97. DOI: 10.2165/00023210-200822020-00001.
75. Krupp L.B., Christodoulou C, Melville P. et al. Multicenter randomized clinical trial of donepez.il for memory impairment in multiple sclerosis//Neurology. — 2011. — 76(17). — P. 1500-1507. DOI: 10.1212/WNL.0b013e318218107a.
76. Messinis L., Papathanasopoulos P., Kosmidis M.H., Na-sios G., Kambanaros M. Neuropsychological Features of Multiple Sclerosis: Impact and Rehabilitation // Behavioural Neurology. — 2018. — 4p. DOI:10.1155/2018/4831647.
77. Hulst H.E., Goldschmidt T., Nitsche M.A. et al. rTMS affects working memory performance, brain activation and functional connectivity in patients with multiple sclerosis // Journal of Neurology, Neurosurgery & Psychiatry. — 2017. — 88(5). — P. 386-394. DOI: 10.1136/jnnp-2016-314224.
78. Miller E., Morel A., Redlicka J., Miller I., Salukc J. Pharmacological and Non-pharmacological Therapies of Cognitive Impairment in Multiple Sclerosis// Current Neuropharmacology. — 2018. — 16(4). — P. 475-483. DOI: 10.2174/1570159X15666171109132650.
OTpuMaHO 08.02.2019 ■
Копчак О.О., Одинцова Т.А.
ПВУЗ «Киевский медицинский университет», г. Киев, Украина
Особенности когнитивных нарушений у больных рассеянным склерозом
Резюме. В данной статье освещены когнитивные расстройства, характерные для разных типов течения рассеянного склероза, факторы риска их развития или увеличения степени выраженности и особенности диагностики таких случаев. Описано влияние на когнитивную сферу патогенетической
и симптоматической терапии, модификации образа жизни и реабилитационных мероприятий.
Ключевые слова: рассеянный склероз; когнитивные нарушения; факторы риска; диагностика; фармакологическая коррекция
O.O. Kopchak, T.A. Odintsova
Private Higher Education Institution "Kyiv Medical University", Kyiv, Ukraine
Features of cognitive impairment
Abstract. The article deals with the cognitive impairment, which is characteristic of the different types of multiple sclerosis course. The risk factors of their development or progression, the diagnostic aspects are described. The influence of pathogenetic and
in patients with multiple sclerosis
symptomatic treatment, lifestyle management and rehabilitation are considered.
Keywords: multiple sclerosis; cognitive impairment; risk factors; diagnosis; pharmacological correction
