CC BY
30
Орипнальш дослiдження
Original Researches
УДК 616.33-002.44-053 DOI: 10.22141/2312-413x.4.13.2016.91454
СОРОКМАН Т.В., ПОПЕЛЮКМ.-О.В, МАКАРОВА О.В.
ВДНЗ Укра'ни «Буковинський державний медичний ун1верситет», м. Черн1вц1, Украна
ОСОБЛИВОСТ1 1МУННО1 В1ДПОВ1Д1 НА 1НФЕКЦ1Ю HELICOBACTER PYLORI У Д1ТЕЙ 1З ХРОН1ЧНОЮ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОЮ ПАТОЛОПСЮ
Инфектология
Резюме. Актуальнкть. 1мунна eidnoeidb макрооргатзму е визначальним чинником клтчного про-яву патогенних властивостей H.pylori. Мета дослгдження: вивчити iмунологiчнi особливостi H.pylori-асоцтованог гастродуоденальног патологи в дтей. Матергали та методи. nid наглядом перебувало 106 дтей вком вiд 7 до 18 ротв, як знаходилися на стацонарному лжуванш в Чертвецькш обласнш клтчнт лжарт. Наявшсть H.pylori тдтверджено гiстологiчним i серологiчним методами. До^джет показники: CD3+, CD4+, CD8+, В^мфоцити (CD19+), Т-активш лiмфоцити, фагоцитарна актив-шсть, рiвень циркулюючих iмунних комплекав (Ц1К), IgA, IgG, IgM, IgE, секреторний IgA. Статистич-ний анализ проведено is використанням програм Microsoft Excel-97 та Statgrafics. Результати. Пащен-ти роздиет на групи вiдповiдно до позитивного (72 особи, 52,8 %) чи негативного (34 особи, 32,1 %) тесту на H.pylori та характеру ендоскотчних змш слизовог оболонки шлунка i дванадцятипалог кишки (ДПК): у 24 дтей дiагностовано антральний поверхневий гастрит, у 22 оаб — поширений поверхневий гастрит, у 23 дтей — нодулярний поверхневий гастрит, у 20 — ерозивний гастрит та у 17 оаб — ви-разку ДПК. Сироватковi антитиа IgG виявляли досить часто як у хворих, так i здорових оаб, антитша IgA — у дтей 1з захворюваннями гастродуоденальног зони. У хворих 1з H.pylori (+) выявлено зниження вмсту CD3 до 47,9 ± 0,8 %, CD4 — до 38,8 ± 0,6 %. Клькють CD8у вах хворих незначно збльшена, а у H.pylori (+) вiрогiдно збшьшена до 18,5 ± 0,9 % (p < 0,05). Вiдношення CD4/CD8вiрогiдно знижене саме у пацiентiв 1з H.pylori (+) — 2,09 ± 0,10, тодi як у дтей групи порiвняння — 2,71 ± 0,20 (р < 0,01) та у H.pylori (—) пацiентiв — 2,38 ± 0,10 (р < 0,05). Показники фагоцитарноiздатностi та Ц1Ку дтей з гастродуоденальною патологiею знижет, а рiвень IgA тдвищений. Найбиьш значт змши показни^в як гуморальног, так i клтинног ланок iмунноi системи спостерзалися у хворих на виразку ДПК. Висновки. Хелтобактерасоцшоват захворювання гастродуоденальног длянки у дтей супроводжуються порушен-ням протективних механiзмiв — клтинног, гуморальног та фагоцитарног ланок iмунноi системи, що е показанням для призначення iмунокоригуючоi терапп.
Kro40Bi слова: дти; HelicobacterруЬп; iмунологiчнi особливостi; гастродуоденальна патологiя
Вступ
Ешдемюлопчш дослщження, проведет в pi3H^ кра!нах i наведет в науковт лггератур^ свщчать, що 65—80 % випадыв виникнення хрошчних гастрипв, 70—80 % — виразково! хвороби шлунка, 80—100 % — виразково! хвороби дванадцятипало! кишки (ДПК), 30—90 % — невиразково! диспепсп зумовлеш шфшу-ванням Helicobacterру^п (H.pylori) [1]. Рiвень шфшо-ваност хелшобактерною шфекщею серед дггей 7—11
рошв iз захворюваннями верхшх вщдшв шлунково-кишкового тракту, за даними [2], перевищуе 50 % i становить майже 80 % у дгтей старшого шкшьного вшу. Зазначено, що зараження H.pylori починаеться в ранньому дитячому вщ, досягае 33,3 % — до 10 роыв i 56,3 % — до 17^чного вшу. Тривала персистенщя H^ylori на слизовш оболонт (СО) шлунка сприяе розвитку атрофiчних змш, появi кишково! метапла-зп i, як наслщок, канцерогенезу, що тдтверджено
© «Актуальна шфектолопя», 2016 © «Actual Infectology», 2016
© Видавець Заславський О.Ю., 2016 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2016
Для кореспонденцп: Сорокман Тамта Василiвна, доктор медичних наук, професор, кафедра педiатрй' та медично'1' генетики, Вищий державний навчальний заклад Укра'ни «Буковинський державний медичний ушверситет», пл. Театральна, 2, м. Чершв^, 58002, Укра'на; е-mail: [email protected]
For correspondence Tamila V. Sorokman, MD, Professor, Department of pediatrics and medical genetics, Higher State Education Institution of Ukraine «Bukovinian State Medical University», Theatralna sq., 2, Chernivtsi, 58002, Ukraine; е-mail: [email protected]
даними щодо поширеностi Н.ру1оп'-асоцшованих випадкiв раку шлунка (17—95 %) i МАЕГ-лГмфом (35-100 %) [3].
Саме пгдвищене обсiменiння H.pylori-mфекцieю шлунка та дванадцятипало! кишки, безперечно, ви-кликае реакцш з боку Гмунно! системи. Враховуючи доведений факт, що Н.ру1оп-тфекщя шдлягае всiм закономiрностям хронiчного iнфекцiйного захворю-вання, важливим для перебiгу захворювань, особливо з наявнiстю ускладнень, е стан Гмунно! системи.
Британськг дослгдники виявили у бактерГ! Н.ру1оп здатшсть пригнiчувати одну з ланок природного про-тимiкробного захисту людини. Проведено бюпсш слизово! оболонки шлунка 54 пащентав КоролГвсько-го медичного центру в Ноттшгемь У всiх зразках до-слiджувались наявнiсть Н.ру1оп i рiвень природного антибактерiального бiлка шлунково! слизово! — люд-ського бета-дефенсину-1 (hPD1). У iнфiкованих людей вмют у бiоптатах hPD1 в середньому у 10 разiв менше, шж у неiнфiкованих. Причому найменша ктькгсть захисного фактора виявилася в самих обшменених бактерiею зразках [4]. Лггературш вiдомостi про стан клiтинного iмунiтету при гастродуоденальнiй патологи неоднозначно Однi дослiдники вiдзначають пгдви-щення [5, 6], iншi — зниження вмюту Т-лiмфоцитiв у периферичнiй кровi [7]. 6 данi про паралелiзм зниження Т-лiмфоцитiв зi збгльшенням тривалостi хвороби i тяжкостi запалення [8]. А. Krenska-Wiacek [9] виявила зростання CD4+ у дiтей як iз Н.ру1оп (+), так iз Н.ру1оп (—) гастритами. Причому спостерГгаеться зниження спiввiдношення CD4+/CD8+, що вважаеться прогнос-тично несприятливим. За даними [10], у дггей, хворих на Н.ру1оп-асоцтовану гастродуоденальну патологiю, у перюд загострення рееструються майже однаковi зсуви параметрiв Гмунолопчно! реактивностi: зниження вгд-носно! кiлькостi Т-лiмфоцитiв у кровГ, дишмуноглобу-лiнемiя та зниження показниыв фагоцитарно! функцi!. Тяжкгсть клiнiчного перебГгу хелiкобактерно! iнфекцi! залежить не стгльки вiд ступеня патогенностi штамiв збудника, скгльки вiд iмунно!' реакци макрооргашзму на iнфiкування. 1мунна вiдповiдь макрооргашзму е ви-значальним чинником кшшчного прояву патогенних властивостей Н.ру1оп.
Мета дослщження: вивчити iмунологiчнi особли-вост Н.ру1ои'-асоцшовано! гастродуоденально! патологи в дггей.
Матерiал та методи
Шд наглядом перебувало 106 дiтей вГком вгд 7 до 18 роив Гз рГзними захворюваннями шлунка та дванадцятипало! кишки, яы знаходилися на стацюнар-ному лГкуванш в гастроентеролопчному вГддтенш Чершвецько! обласно! кшшчно! лшарш ДГагноз вста-новлений на тдставГ ендоскотчних Г морфолопчних даних. Шд час пстолопчного дослгдження бюпта-пв антрального вгддту шлунка (забарвлення гема-токсилш-еозином) у вшх пащенпв за трибальною шкалою оцшювався стушнь секрецГ! слизу, набряку, шфтьтрацГ! СО лГмфоцитами, плазмоцитами, еози-
нофiлами, нейтрофглами. Наявшсть H.pylori у Bcix пашенпв пiдтверджено двома методами: пстолопч-ним (забарвлення за Пмзою) з ктьысною оцiнкою обсiменiння антрального вiддiлу шлунка за допомо-гою вiзуально-аналоговоi шкали [4], серологiчним iмуноферментним аналГзом (1ФА) за рiвнем анти-Нр-IgG, IgM, IgA (ELISA, США). У Bcix дiтей дослiдженi iмунологiчнi показники: IgA, IgG, IgM, IgE, кiлькicть Т-, В-, О-лГмфоципв, фагоцитарна активнicть, рiвень циркулюючих iмунниx комплекciв (Ц1К). Моноци-тарно-фагоцитарна ланка iмунiтету вивчалась за по-казниками фагоцитарноi та метаболiчноi активноcтi лейкоцитiв кровi з визначенням фагоцитарного числа (ФЧ) та фагоцитарного шдексу (Ф1) (методика бршо-ва 1.Б., 1997). Визначення cубпопуляцiй лiмфоцитiв проводилось методом непрямо'' мембранно'' флюо-ресценцй' за допомогою моноклональних антитш до cпецифiчниx антигенних детермiнант Т-лГмфоципв (CD3+), Т-xелперiв (CD4+), Т-cупреcорiв (CD8+), В-лГмфоципв (CD19+). Т-активнi лiмфоцити визна-чались за методом спонтанного розеткоутворюван-ня з еритроцитами барана (Еа-РУК) (Felsburg P.J., Edelman R., 1976). Визначення рiвня сироваткових iмуноглобулинiв А, M, G проводилось спектрофото-метричним методом (Чиркин В.В. та сшвавт., 1990); концентрацп Ц1К — методом селективно'' прециш-тацй' з полiетиленглiколем-6000 (Стручков П.В. та cпiвавт., 1985; Cohu J.R. et al., 1983); секреторний IgA в слиш визначався методом 1ФА (бгорова А.М. та сшвавт., 1991). Залежно вiд наявност H.pylori дiти розподiлилиcя на двi групи: 72 дитини iз позитивним тестом на H.pylori (H.pylori (+)) та 34 дитини з негатив-ним тестом на H.pylori (H.pylori (—)). Групу порiвняння становили 22 дггини вiдповiдного вiку без хрошчно'' соматично'' патологи.
Статистичний аналiз проведено iз використанням методiв варiацiйноi статистики за допомогою про-грам Microsoft Excel-97 та Statgrafics. Вiрогiднicть роз-бiжноcтей визначали за допомогою метода Фшера та t-критерiю Стьюдента.
Результати
При вивченнi анамнестичних даних встановлено, що 71,6 % дiтей, шфтэваних H.pylori, та 54,2 % пащ-ентiв без H.pylori (р < 0,05) мали обтяжену cпадковicть щодо патологй' дигестивного тракту. Практично у вшх дггей захворювання гастродуоденально'' дглянки по-еднувалися з шшими хворобами оргашв травлення (функцiональнi захворювання жовчовивгдних шляхГв, холецистити, неcпецифiчнi колгга). Тривалють захворювання в основному становила понад 3 роки (у 42,6 % пащенпв першо'' групи i у 38,2 % — друго''). Показники рН-метрй' не мали вГропдних розбiжноcтей за гру-пами. У 55,3 % пащентав хрошчна гастродуоденальна патологiя супроводжувалась збереженою кислотоут-ворюючою функцiею шлунка в межах нормоациднос-ri, у 42,5 % вона була тдвищеною та лише у 2,1 % — зниженою. Спостериалась тенденщя до збтьшення ктькост пглоричного хелГкобактерюзу з втэм. 1з 106
обстежених дггей у 72 (52,8 %) виявлено Н.ру!оп. Па-цieнти були роздтеш на групи вiдповiдно до характеру ендоскотчних змiн СО шлунка i ДПК: у 24 дггей даа-гностовано антральний поверхневий гастрит (АПГ), iз них у 12 ошб Н.ру1оп (+) та у 12 ошб Н.ру1оп (—); у 22 ошб — поширений поверхневий гастрит (ППГ), iз них у 12 ошб Н.ру1оп (+) та у 10 ошб Н.ру1оп (—); у 23 да-тей — нодулярний поверхневий гастрит (НПГ), що характеризувався гiперплазieю лiмфо'!дних фолiкулiв в антральному вiддiлi шлунка, iз них у 14 ошб Н.ру1оп (+) та у 9 ошб Н.ру1оп (—); у 20 ошб виявлеш плосю ерози в антральному вщдш шлунка або луковицi дванадцяти-пало! кишки (ЕГ), iз них у 14 ошб Н.ру1оп (+) та у 6 ошб Н.ру1оп (—); у 17 ошб — виразка луковиц дванадцяти-пало! кишки (ВДПК), уш дiти Н.ру1оп (+).
Для характеристики гуморально! iмунноl вiдповiдi до Н.ру1оп у хворих i здорових дiтей нами були визна-чеш сироватковi антихелiкобактернi антитiла IgM-, IgA-, IgG-iзотипiв (IgM-АТ, IgA-АТ, IgG-АТ). Сироват-ковi IgM-AT до Н.ру1оп були виявлеш лише у декшькох пащентав. Антихелiкобактернi IgG-АТ, навпаки, ви-являли досить часто у кровi як хворих, так i здорових ошб. ^А-АТ до Н.ру1оп з високою частотою вiдмiчали в сироватцi кровi дiтей iз захворюваннями гастродуоденально! зони.
Iмунологiчнi дослiдження дозволили виявити у тд-лiткiв iз патолопею гастродуоденально! дiлянки змiни в iмунiтетi рiзнопланового характеру, що наведенi в табл. 1.
Встановлено, що Т-система iмунiтету у хворих обох груп характеризувалась зниженням вмю-ту Т-загальних лiмфоцитiв i пiдвищенням рiвня Т-активних лiмфоцитiв. При аналiзi клiтинного iмунi-
тету у хворих iз Н.ру!оп (+) виявлено бтьш виражений Т-iмунодефiцит, який характеризувався вiрогiдним (р < 0,05) зниженням вмюту в сироватцi кровi CD3 до 47,9 ± 0,8 %, CD4 — до 38,8 ± 0,6 %, пiдвищенням активних Т-лiмфоцитiв до 34,9 ± 1,0 % порiвняно з групою порiвняння. Кiлькiсть CD8 у всiх хворих не-значно збiльшена, а у Н.ру1оп (+) вiрогiдно збiльшена до 18,5 ± 0,9 % (р < 0,05). 1мунорегуляторний iндекс (вщношення CD4/CD8) вiрогiдно знижений саме у пащенпв iз Н.ру1оп (+) i становив 2,09 ± 0,10, тодi як у дiтей групи порiвняння — 2,71 ± 0,20 (р < 0,01) та у Н.ру!оп (—) пацieнтiв — 2,38 ± 0,10 (р < 0,05). Також у всiх хворих дiтей спостериаеться вiрогiдне збiльшення О-лiмфоцитiв до 29,67 ± 0,25 %. Виявлена пряма коре-ляцiя мiж рiвнем лiмфоцитiв у сироватцi кровi та у СО шлунка (г = 0,9); мiж ступенем хелшобактерного шфь кування СО шлунка та вмютом у кровi CD3 (г = 0,87); CD4 (г = 0,9), Т-активних лiмфоцитiв (г = 0,74).
При проведенш дослiдження встановлено зв'язок мiж змiнами iмунноl системи та характером ураження гастродуоденально! дтянки. К1льк1сть Т-активних лiм-фоцитiв у кровi хворих на гастродуоденальну патологiю щодо групи порiвняння знижена на 4,2 % (Н.ру\огг (+)) та 3,7 % (Н.ру\огг (—)) вiдповiдно. Показники фагоцитарно! здатносп та Ц1К у дггей iз гастродуоденальною патологieю знижеш
В-система iмунiтету знаходилась в сташ активацГ!. Оцiнка кiлькiсних показник1в концентраци сироватко-вих iмуноглобулiнiв показала, що гад час загострення гастродуоденально! патологи мае мюце пiдвищення вмiсту IgA щодо дiтей у групi порiвняння. При дослi-дженнi вмiсту IgG та IgМ не виявлено рiзницi щодо групи порiвняння.
Таблиця 1. Показники iмунноl системи при гастродуоденальнй патологи у дтей (М ± т)
Показники Група порiвняння (п = 22) Хворi д^и, iнфiкованi Н.ру1оп (п = 72) Хворi дiти, не шфковаш Н.ру1оп (п = 34)
Т-акт. лiмф., % 30,7 ± 0,8 34,9 ± 1,0* 34,4 ± 0,5*
Т-заг. лiмф., % 56,7 ± 1,1 47,9 ± 0,8* 48,7 ± 0,4*
В^мф., % 19,9 ± 0,4 21,9 ± 0,4* 22,7 ± 0,2*
Т-хелпери, % 42,9 ± 1,3 38,8 ± 0,6* 39,8 ± 0,4*
Т-супресори,% 15,8 ± 0,8 18,5 ± 0,9* 16,7 ± 0,7
НСТ-спонт., % 12,1 ± 0,4 22,3 ± 0,7* 22,1 ± 0,5*
НСТчндук., % 21,3 ± 0,2 30,9 ± 1,1* 32,1 ± 0,7*
ФЧ, % 78,9 ± 1,3 61,2 ± 1,9* 61,3 ± 1,1*
Ф1 7,2 ± 0,1 5,5 ± 0,1* 5,4 ± 0,1*
|дА, г/л 1,71 ± 0,2 2,52 ± 0,10** 2,49 ± 0,10**
1дМ, г/л 1,51 ± 0,1 1,48 ± 0,10 1,47 ± 0,09
1дй, г/л 12,3 ± 0,5 12,8 ± 0,3 12,7 ± 0,1
Ц1К, г/л 1,1 ± 0,1 0,93 ± 0,10* 0,92 ± 0,07*
С1дА 0,198 ± 0,006 0,282 ± 0,014* 0,274 ± 0,006*
Примтки: КТ — комплемент; С1дА — секреторний 1дА; * — р < 0,05; ** — р < 0,01.
Стан iMyHHOï системи при ерозивному ураженш гастродуоденально!' дiлянки, зокрема ЕГ, характеризуемся зниженням основних показникiв щодо групи порiвняння та хворих на АПГ, ППГ, НПГ дггей. Так, при дослщженш кiлькостi Т-лiмфоцитiв виявлено зни-ження показника на 9,8 % щодо групи порiвняння та на 4,1 % щодо хворих на недеструктивш гастрити. При ощнюванш показниив гуморально! ланки iмунiтету, а саме вмюту IgA, встановлено вiрогiдно вищi його показники в сироватщ кровi хворих на ЕГ — 2,62 ± 0,40 г/л порiвняно з 1,71 ± 0,20 г/л у груш порiвняння. При дослщженш вмiсту IgG не виявлено вщмшносл цього показника у хворих дггей з АПГ, ППГ, НПГ щодо групи порiвняння, але намгтилася тенденцiя до його тд-вищення при ЕГ. Вмiст IgM вiрогiдно не вiдрiзнявся у вшх пацiентiв iз гастродуоденальною патологiею. ФЧ та Ф1 мали тенденцiю до зниження у хворих на вш типи гастрипв. Значнi змiни показниыв як гуморально!', так i кли-инно!' ланок iмунноï системи спостерiгалися при анал1з1 отриманих показниив хворих на ВДПК. Дiагностовано зниження показникiв Т^мфоципв як щодо групи порiвняння (56,7 ± 1,1 та 45,9 ± 0,6 % вщ-повiдно), так i пащенпв iз недеструктивними гастроду-оденiтами (47,9 ± 0,8 %). Виявлено пщвищення вмiсту IgA до 2,8 ± 0,1 г/л порiвняно з групою порiвняння. Стосовно клашв iнших iмуноглобулiнiв вiрогiдних вщ-хилень у показниках дiтей, хворих на ВДПК та рiзнi типи гастрипв, не спостер^алося. З боку фагоцитарно!' ланки спостер^алося зниження показникiв Ф1 та ФЧ як щодо групи порiвняння, так i решти нозологш га-стродуоденально!' дiлянки. Бiльш затяжний i рецидив-ний перебiг ушх дослiджуваних нозологiй iз наявнiстю раншх ускладнень спостерiгали саме у пащенпв iз по-еднаним значним зниженням основних iмунологiчних показникiв всiх ланок (11 ошб). Це дае пщставу ствер-джувати, що ураження СО гастродуоденально!' дiлянки мае прямий зв'язок iз станом усiх ланок iмунноï системи.
Обговорення
Виявлення лише у декшькох пацiентiв сироватко-вих IgM-AT до H.pylori пояснюеться, ймовiрно, швид-ким переключенням В-лiмфоцитiв з синтезу антихе-лiкобактерних IgM-AT у початковш стада хвороби на синтез AT шших iзотипiв [11], що тдтверджуеться до-сить частим виявленням IgG-АТ у кровi як хворих, так i здорових ошб, що побiчно також свiдчить про значне поширення iнфекцiï H.pylori серед датей школьного вiку. Дослiдження [12] показують, що при хрошчно-му хелiкобактерiозi роль мiсцевих iмунних порушень вище, нiж системних. Значних системних змш показниыв iмунiтету при хрошчних гастритах не виявля-еться [13]. При дослщженш клiтинноï ланки важли-вим моментом е дисбаланс реакцш, опосередкованих T-хелперами 1-го i 2-го тишв [14]. Для формування адекватного протективного iмунiтету необхiдна змь шана Th1/Th2-вiдповiдь [15]. Переважання однiеï з них зумовлюе персистування бактерiй. Iмовiрно, це ще один iз механiзмiв захисту H.pylori вiд впливу iмун-
но1 системи. Пiдвищення кiлькостi О^моципв мож-ливо розглядати як компенсаторну реакцш, особливо у випадку ускладненого переб^у виразково!' хвороби. Виявлена корелящя мiж показниками Т-лiмфоцитiв у сироватщ кровi та СО шлунка може свщчити про пiдвищену мiгрaцiю Т^мфоципв iз кровi до СО та ix активацп' там згодом, що, можливо, також спровоко-вано H.pylori [16].
У хворих на гастродуоденальну патологш, асощ-йовану з H.pylori, виявлеш порушення гуморального iмунiтету, яы, очевидно, e вiдповiдною реaкцieю орга-нiзму на xелiкобaктерну контaмiнaцiю. Пригшчення фaкторiв неспецифiчного захисту дозволяe говорити про порушення природно'1' резистентностi оргашзму у вiдповiдь на iнфекцiю H.pylori. Шдвищення рiвня dgA можливо ттьки на початковому етaпi розвитку хвороби з подальшим його зниженням. Так, iмовiрно, зниження рiвня QgA у хворих iз високим ступенем обшменшня H.pylori e результатом тривало! колош-зацп' бактерп' на слизовiй, що сприяe пiдтримцi хро-нiчного запального процесу в нш i суттево впливae на перебiг хвороби [17]. Частота виявлення dgA у СО шлунка була обернено пропорцшна ступеню об-сiменiння H.pylori, що пiдтверджуe iмуносупресивну дiю H.pylori. Також показано, що низький вмют QgA в шлунковому соку у хворих з H.pylori-iнфекцieю ко-релюe з актившстю гастриту [18].
Bиcнoвoк
Aнaлiз iмунологiчниx покaзникiв хворих на гастро-дуоденальну пaтологiю дiтей порiвняно з практично здоровими дозволяe розглядати захворювання гастро-дуоденально! дiлянки як так1, що супроводжуються дисфункцieю iмунноï системи. Хелшобактерасоцшо-вaнi захворювання гастродуоденально!' дiлянки у дггей супроводжуються порушенням протективних мехашз-мГв — кштинно'].', гуморально! та фагоцитарно!' ланок 1мунно1' системи, що e показанням для призначення 1мунокоригуючо1 терапй'. Це дозволить збтьшити кль шчну ефективнiсть aнтиxелiкобaктерноï терапй' та зни-зити ризик виникнення рецидивiв хелшобактерасощ-йованих захворювань гастродуоденально!' дтянки.
Кoнфлiкт ÏHTepecÏB. Автори заявляють про вщсут-шсть конфлшту iнтересiв при шдготуванш дано! стaггi.
Спиcoк лператури
1. Kоpниeнко Е.Л. Инфекция Helicobacter pylori y дешей: pyководcmво / Е.Л. Kоpниeнко. — М.: ГЭОТЛР-Медш, 2011. — 272 c.
2. Щepбaк В.Л. Оpгaнизaция лeчeбно-пpофилaкшичecкой помощи дeшям с зaболeвaниями оpгaнов пищeвapeния в Зaбaй-шльском кpae / В.Л. Щepбaк // Российский ве^ник пepинaшо-логии и пeдиaшpии. — 2014. — Т. 59, № 3. — С. 99-103.
3. Sánchez Cuén J.A. Regression of gastric intestinal metaplasia after the eradication of Helicobacter pylori infection in a hospital in Mexico/ J.A. Sánchez Cuén, A.B. Irineo Cabrales, G. Bernal Magaña, F. Peraza Garay // Rev. Esp. Enferm. Dig. — 201б. — № 2. — P. 108. — doi: 10.17235/^.201б.4194/201б.
4. Tomb J.F. Stomach bacteria switch off human immune defences to cause disease / J.F. Tom, O. White, A.R. Kerlavage [et al.]// Nature. — 2007. — № 388. — P. 539-547.
5. Sustmann A. Helicobacter pylori in children / A. Sust-mann, M. Okuda, S. Koletzko // Helicobacter. — 2016. — № 21 (Suppl. 1). — P. 49-54. — doi: 10.1111/hel.12341.
6. Щербак В.А. Новые данные об этиологии и патогенезе хронических гастродуоденитов у детей [Электронный ресурс]/ Щербак В.А. // Забайкальский медицинский вестник. — 2014. — № 3. — С. 148-155. — Режим доступа: http://medacadem.chita. ru/zmv (дата обращения: 11.11.2016).
7. Аксенова Т.А. Применение вентрамина у детей с язвенной болезнью и эрозивным гастродуоденитом / Т.А. Аксенова // Экология и здоровье детей России: Мат-лы междунар. научн.-практич. конф. — Смоленск, 2010. — С. 10.
8. Щербак В.А. Иммунные нарушения и обоснование их коррекции при хроническом гастродуодените у детей / В.А. Щербак, Ю.А. Витковский, Б.И. Кузник // Медицинская иммунология. — 2008. — Т. 10, № 1. — С. 59-66.
9. Krenska-Wiacek A. Flow cytometric analysis of peripheral blood lymphocytes in children with chronic gastroduodenitis with and without Helicobacter pylori infection / A. Krenska-Wiacek // Pol. Merkuriusz Lek. — 2012. — Vol. 74, № 13. — P. 107-110.
10. Журавлева Л.Н. Клинико-иммунологические параметры у детей с H.рylori-ассоциированными заболеваниями гастродуо-денальной зоны/Л.Н. Журавлева//Иммунопатология, аллергология, инфектология. — 2004. — № 4. — С. 42-47.
11. Циммерман Я.С. Гастродуоденальные заболевания и Helicobacter pylori-инфекция: общее обозрение проблемы / Я. С. Циммерман // Клиническая медицина. — 2009. — Т. 87, № 5. — С. 9-15.
12. Двояшкина Ю.И. Местный иммунитет и воспалительные изменения в слизистой оболочке желудка при язвенной болезни, ассоциированной с Helicobacter pylori / Ю.И Двояшкина // Проблеми медичног науки ти освти. — 2003. — № 4. — С. 76-79.
13. Кононов А.В. Местный иммунный ответ на инфекцию Helicobacter pylori / А.В. Кононов // 12-й Международный симпозиум «Современные проблемы физиологии и патологии пищеварения». — М., 2015. — С. 33-37.
14. Канарейцева Т.Д. Морфоиммунологические критерии диагностики гастрита, ассоциированного с Helicobacter pylori / Т.Д. Канарейцева, С.П. Чернуцкая, В.Б. Гервазиева, Г.В. Сухарева // Экспер. клин. гастроэнтерология. — 2010. — № 2. — С. 22-26.
15. Щеглов В.А. Состояние иммунитета при хроническом гастрите у детей / В.А. Щеглов // Успехи современного естествознания. — 2015. — № 3. — С. 93-97.
16. Harris P.R. Helicobacter pylori gastritis in children is associated with a regulatory T-cell response / P.R. Harris, S.W. Wright, C. Serrano [et al.]// Gastroenterology. — 2008. — Vol. 134, № 2. — p. 491-499. — doi:http://dx.doi.org/10.1053/j.gastro.2007.11.006.
17. Шкитин В.А. Роль Helicobacter pylori в патологии человека /В.А. Шкитин, А.И. Шпирна, Г. Н.Старовойтов//Клиническая микробиология. — 2015. — № 4(2). — С. 128-145.
18. Pachathundikandi S.K. Inflammasome activation by Helicobacter pylori and its Implications for Persistence and Immunity / S.K. Pachathundikandi, A. Müller, S. Backert // Curr. Top. Microbiol. Immunol. — 2016. — № 397. — P. 117-31. — doi: 10.1007/9783-319-41171-2-6.
Отримано 15.12.2016 ■
Сорокман Т.В., ПопелюкМ.-А.В, Макарова Е.В.
ВГУЗ Украины «Буковинский государственный медицинский университет», г. Черновцы, Украина
ОСОБЕННОСТИ ИММУННОГО ОТВЕТА НА ИНФЕКЦИЮ HELICOBACTER PYLORI У ДЕТЕЙ С ХРОНИЧЕСКОЙ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОЙ ПАТОЛОГИЕЙ
Резюме. Актуальность. Иммунный ответ макроорганизма является определяющим фактором клинического проявления патогенных свойств H.pylori. Цель исследования: изучить иммунологические особенности H.pylori-ассоции-рованной гастродуоденальной патологии у детей. Материал и методы. Под наблюдением было 106 детей в возрасте от 7 до 18 лет, находившихся на стационарном лечении в Черновицкой областной клинической больнице. Наличие H.pylori подтверждено гистологическим и серологическим методами. Исследованы показатели: CD3+, CD4+, CD8+, В-лимфоциты (CD19+), Т-активные лимфоциты, фагоцитарная активность, уровень циркулирующих иммунных комплексов (ЦИК), IgA, IgG, IgM, IgE, секреторный IgA. Статистический анализ проведен с использованием программ Microsoft Excel-97 и Statgrafics. Результаты. Пациенты разделены на группы в соответствии с положительным (72 человека, 52,8 %) или отрицательным (34 человека, 32,1 %) тестом на H.pylori и характером эндоскопических изменений слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки (ДПК): у 24 детей диагностирован антральный поверхностный гастрит, у 22 — распространенный поверхностный гастрит, у 23 — нодулярный поверхностный гастрит, у 20 — эрозивный гастрит и у 17 — язва двенадца-
типерстной кишки. Сывороточные антитела IgG выявляли довольно часто как у больных, так и здоровых лиц, антитела IgA — только у детей с заболеваниями гастродуоденальной зоны. У больных с H.pylori (+) выявлено снижение содержания CD3 до 47,9 ± 0,8 %, CD4 — до 38,8 ± 0,6 %. Количество CD8 у всех больных незначительно увеличено, а у H.pylori (+) достоверно увеличено до 18,5 ± 0,9 % (p < 0,05). Отношение CD4/CD8 достоверно снижено именно у пациентов с H.pylori (+) — 2,09 ± 0,10, тогда как у детей группы сравнения — 2,71 ± 0,20 (р < 0,01) и у H.pylori (—) пациентов — 2,38 ± 0,10 (р < 0,05). Показатели фагоцитарной способности и ЦИК у детей с гастродуоденальной патологией снижены, а уровень IgA повышен. Наиболее значительные изменения показателей как гуморального, так и клеточного звеньев иммунной системы наблюдались у больных язвой двенадцатиперстной кишки. Выводы. Хеликобактерасоци-ированные заболевания гастродуоденальной зоны у детей сопровождаются нарушением протективных механизмов — клеточного, гуморального и фагоцитарного звеньев иммунной системы, что является показанием для назначения им-мунокорригирующей терапии.
Ключевые слова: дети; Helicobacter pylori; иммунологические особенности; гастродуоденальная патология
Sorokman T.V., PopelyukM.-O.V., MakarovaO.V.
Higher State Education Institution of Ukraine «Bukovinian State Medical University», Chernivtsi, Ukraine
FEATURES OF THE IMMUNE RESPONSE TO HELICOBACTER PYLORI INFECTION IN CHILDREN WITH CHRONIC GASTRODUODENAL PATHOLOGY
Abstract. Introduction. The immune response of a macroorgan-ism is a determining factor for clinical manifestations of H.pylori pathogenic properties. Objective: to study the immunological features of H.pylori associated gastroduodenal pathology in children. Materials and methods. One hundred and six children aged 7 to 18 years old who were hospitalized in the Chernivtsi Regional Clinical Hospital were investigated. The presence of H.pylori was verified by histological and serological methods. The indices of CD3+, CD4+, CD8+, B cells (CD19+), T-active lymphocytes, phagocytic activity, the level of CIC, IgA, IgG, IgM, IgE, secretory IgA were determined. Statistical analysis was performed using the software Microsoft Excel 97 and Statgraphics. Results. The patients were divided into groups according to positive (72 children, 52.8 %) or negative (34 children, 32.1 %) H.pylori test and peculiarities of endoscopic changes of the stomach and duodenum structure: in 24 cases anantral superficial gastritis was diagnosed, in 22 — common superficial gastritis, in 23 children — nodular superficial gastritis, erosive gastritis in 20 and duodenal ulcer in 17 cases. Serum
IgG-AT were often found both in patients and healthy individuals, IgA-AT — in children with gastroduodenal diseases. In the patients with H.pylori (+) CD3 (47.9 ± 0.8 %) and CD4 (38.8 ± 0.6 %) indices decreased. The amount of CD8 in all patients slightly increased, while H.pylori (+) significantly increased (18.5 ± 0.9 %), p < 0.05. The ratio of CD4/CD8 was significantly reduced in the patients with H.pylori (+) (2.09 ± 0.10), versus the comparative group of children (2.71 ± 0.2), p < 0.01 and in H.pylori (-) patients (2.38 ± 0.1), p < 0.05. Indices of phagocytic capacity and CIC in children with gastroduodenal pathology were low, and IgA level was increased. The most significant changes of both humoral and cellular components of immune system were observed in the patients with duodenal ulcer. Conclusion. Helicobacter pylori associated gastroduodenal diseases in children involve violation of protective mechanisms — cellular, humoral and phagocytic components of the immune system, which is the indication for immunocorrecting therapy. Keywords: children; Helicobacter pylori; immunological feature; gastroduodenal pathology
