CC BY
14
Клш1чна пед1атр1я
УДК 616.33/.342-022.7-053.2-085.37 СОРОКМАН Т.В., КУЦОБ1НА Н.С., СОКОЛЬНИК C.B., МАКАРОВА О.В. Буковинськийдержавний медичний унверситет, м. ЧернвЦ
¡МУНОЛОПЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА AÎTEÉ ¡3 ГАСТРОАУОАЕНАЛЬНИМ ГЕЛ^ОБАКТЕРЮЗОМ
Резюме. До^джено стан iмунноi системи в дтей, хворих на гелжобактер-асоцшовану гастродуоденальну патологт. Встановлено порушення клiтинно'i, гуморальноi та фагоцитарно'iланок iмунноi системи зроз-витком вторинно'1'iмунноi недостатностi 1—11ступеня (за чотирма показниками) та диdмуноглобулiнемieю IVтипу, що е показаниям до призначення iмуностимулювальнихзасобiвяк одногоз компонентiв комплексноI' терапи.
Ключовi слова: дти, гелкобактерна гастродуоденальна патология, iмунiтет.
Вступ
На сьогодш першочергове значення у формуванш запально-деструктивних захворювань гастродуоденаль-но'1 дшянки (ГДД) небезтдставно надаеться специфiч-ному iнфекцiйному агенту — гелшобактеру пiлорi (Нр). Даний мшрооргашзм вважаеться найбiльш поширеною персистувальною бактерiальною iнфекцiею (шфшэ-ванiсть сягае 60 % населення земно'1 кут) [5]. Згiдно з даними рiзних дослiдникiв, iнфiкованiсть дитячого населення складае 60—70 % [7]. Така висока контамь нацiя свiдчить про те, що найближчим часом буде спо-стертатися подальший рiст частоти Нр-асоцшованих захворювань, передусiм гастродуоденiтiв та виразково'1 хвороби. На сьогоднi Нр зус^чаеться в 52—55 % дь тей iз хронiчним гастритом та гастродуодештом, а при ерозивно-виразкових процесах — у 82—98 % [2]. Розви-ток Нр-залежного запального процесу можливий лише за певних умов: високо'1 вiрулентностi бактерп, з одного боку, та зниження захисних сил оргашзму господаря, з шшого [1, 4].
Встановлено, що iнвазiя Нр шщше каскад запаль-них та iмунних реакцiй i супроводжуеться комплексом патоморфолопчних змiн слизово'1 оболонки шлунка. Основними мехашзмами, якими Нр iндукуе запальний процес i ушкодження, е вившьнення токсинiв, що сти-мулюють притягнення запальних клiтин i ушкодження ними ештелш слизово'1 оболони, а також безпосередня дiя Нр на ештелюцити, експресiя факторiв хемотаксису та iмунна вiдповiдь органiзму [3, 6]. Дослщження стану iмунноl системи в дггей, хворих на гелiкобактерну ш-фекцш, в тому числi й гастродуоденальну, поодиноы.
Мета дослщження — вивчити особливост перебiгу та стан iмунноl системи в дiтей, хворих на гелшобактер-асоцiйовану гастродуоденальну патологiю, залежно вiд нозолопчно! форми.
Матер1ал i методи
Дiaгноз верифiкували за МКХ-10 та формулювали вiдповiдно до наказу МОЗ Укра!ни № 471 вщ 10.08.07 р. «Про впровадження Протоколiв лiкування дiтей за спе-цiальнiстю «Дитяча гастроентеролопя».
Додатковi методи дослщження включали: езофагога-стродуоденоскопiю за допомогою фiброгастродуоденос-копу Olympus з визначенням ендоскошчних критерпв наявностi Hp, щiткову бiопсiю слизово! оболонки шлунка та дванадцятипало! кишки за загальноприйнятими правилами забору з подальшим приготуванням мазка-вiдбитка, забарвленням, бактерiоскопieю; Ph-метрш; аналiз шлункового вмiсту з визначенням у першш пор-цп сечовини шлункового соку; фракцшне дослiдження функцп шлунка; ультразвукове дослiдження органiв че-ревно! порожнини; обстеження на наявшсть антитiл до Нр за допомогою iмуноферментного аналiзу.
Морфологiчнi змiни слизово! оболонки оцшювали за вiзуально-аналоговою шкалою. Ус дослiдження про-водилися за загальноприйнятими методиками. Клггинш та гуморальш фактори iмунiтету вивчалися за допомогою ушфшованих методик iз визначенням панпопуляцп Т-лiмфоцитiв за реакцieю спонтанного розеткоутворен-ня, Т-активних лiмфоцитiв, теофшн-залежних лiмфо-цитiв, пролiферативно'i активностi лiмфоцитiв в реакцп бласттранеформацп, iндексу модуляцп Т-активних лiм-фоцитiв пiд впливом iмунотропних препаратiв, цирку-лювальних iмунних комплексiв (Ц1К), фагоцитарно! функцп нейтрофшв методом завершеного фагоцитозу та фагоцитарний шдекс, рiвня iмуноглобулiнiв основних клашв методом радiальноi iмунодифузii за Манчш з ви-користанням комерцiйних моноспецифiчних сироваток проти iмуноглобулiнiв людини. Отримаш результати оброблялись статистично з визначенням вiрогiдностi за критерieм t Стьюдента.
1(22) • 2010
Клтт'чна пед!атр!я
Таблиця 1. Характеристика обстежених д'ией
Нозолопя Хлопчики Дiвчатка
Хроычний гастрит iз пiдвищеною кислотоутворювальною функцieю шлунка 10 6
Хронiчний гастродуоденiт iз пiдвищеною кислотоутворювальною функщею шлунка 22 13
Хронiчний гастродуоденiт iз зниженою кислотоутворювальною функцieю шлунка + дискiнезiя жовчовивiдних шляхiв за ппомоторним типом 4 1
3-6
7-11 12-14 Вш, роки Двчатка -«-Хлопчики
15-17
Результати досл\дження \ Тх обговорення
Кпiнiчнa характеристика обстежених дiтей подана в табл. 1. Середнш вiк виникнення гастро-дуоденально! патологи (ГДП) в обстежених дией становив 12,4 ± 2,1 року. У дггей з обтяженою спад-ковiстю середнiй вiк виникнення ГДП становить 10,8 ± 1,5 року, у дией iз необтяженою спадковю-тю — 14,6 ± 1,3 року.
При аналiзi вшу виникнення ГДП в дгтей iз обтяженою спадковiстю встановлено, що в дiтей захворю-вання виникае на 5—6 рокiв ранiше, шж у батькiв.
Серед дiтей, хворих на ГДП, спостериаються деякi вщмшносп за вiком та статтю залежно вiд нозологiй. Так, у хворих на гастродуодешт (рис. 1) не спостериа-ли рiзницi за вшом та статевою належнiстю. У хлоп-чикiв i дiвчаток частота виникнення гастродуодешту зростала поступово, а тк захворюваностi припадав на
10.6 ± 1,1 року.
Ерозивнi ураження ГДД (рис. 2) у хлопчиыв при-падають на вiк 10,3 ± 3,8 року, у дiвчаток — 13,8 ± 3,4 року. У двох випадках спостериали ерозивний гастродуодешт у хлопчишв 5 i 6 рокiв. У дiвчаток мало мю-це поступове зростання частоти ерозивних уражень ГДД, найбшьше значення яко! виявили у вiковiй груш 12—14 рошв, на вiдмiну вщ хлопчикiв, у яких спостерь гали рiзке зростання частоти виникнення ерозивного гастродуодешту, найвище значення яко! виявили у вь ковiй групi 7—11 рошв.
Найбiльшу частоту виразково! хвороби дванадця-типало! кишки (ВХ ДПК), як у дiвчаток, так i у хлоп-чикiв, спостерiгали у вшовш групi 12—14 рокiв, середнш вш виникнення майже не в^^знявся i становив 13,5 ± 3,6 та 13,9 ± 3,4 року вщповщно, але у хлопчишв вiдзначаеться поступове зростання частоти ВХ ДПК починаючи з 7-рiчного вшу, на вщмшу вiд дiвчаток, у яких спостериаеться рiзке збiльшення частоти ВХ ДПК у вщ 12—14 рошв (рис. 3).
За результатами iмунологiчного дослщжен-ня виявили зменшення кiлькостi Т-лiмфоцитiв у кровi хворих на ГДП щодо групи порiвняння на 10,1 %, субпопуляци Т-хелперiв та Т-супресорiв iз домiнувальним зниженням останшх (вiдповiдно
30.7 ± 1,2 % та 14,5 ± 0,5 % при показниках в груш порiвняння 34,5 ± 0,7 % та 18,8 ± 0,6 %). Так результати iмунологiчного дослщження вказують на I ступiнь iмунних розладiв, оскiльки показник Т-лiмфоцитiв у хворих на ГДП щодо прийнято-го за норму знаходиться в iнтервалi 1—33 % та мае вщ'емне значення (—19,1 %).
Рисунок 1. Статево-вкова характеристика д 'ией, хворих на гастродуодешт
Рисунок 2. Статево-вкова характеристика дтей, хворих на ерозивний гастродуодент
В1к, роки
—♦—Дючатка —»—Хлопчики
Рисунок 3. Статево-вкова характеристика дтей, хворих на виразкову хворобу дванадцятипалоI кишки
В1к, роки Д1вчатка -■— Хлопчики
Клтт'чна педтатр!я
1(22) • 2010
мг/л 20
15
10
5
1дА 1дС 1дМ
□ Основна трупа ■ Група пор1вняння
Рисунок 4. Показники сироваткових '¡муноглобул'!-н1в удтей, хворих на гастродуоденальну патологю
Рисунок 5. Показники фагоцитарного числа та фагоцитарного ндексу
Стан гуморально! iмунно! вшповщ у хворих на ГДП аналiзували за вмютом В^мфоципв та iмуно-глобулiнiв кламв М, G 1 А. Спостериаеться шентич-нiсть у кiлькостi В^мфоципв (23,60 ± 1,53 % у хворих на ГДП дгтей та 23,7 ± 0,1 % у груш порiвняння). Проведене дослщження iмунологiчних показникiв не виявило змш концентрацп IgG та зниження вмю-ту IgМ (рис. 4) у дией, хворих на ГДП. Рiвень IgA у сироватцi кровi дгтей, хворих на гастродуоденiт, знижений до 0,95 ± 0,10 г/л, при ВХ ДПК — до 0,8 ± ± 0,1 г/л.
Зрушення в показниках IgA сироватки кровi (0,95 ± ± 0,10 г/л та 0,8 ± 0,1 г/л) вказують на II стушнь iмун-них розладiв, та як вшношення показника хворого до прийнятого за норму становить 44,1 та 52,9 % вщпо-вшно, тобто знаходиться в штерваи 33—66 %.
Узагальнюючи отриманi результати при досль дженш концентраций сироваткових iмуноглобулiнiв у дггей, хворих на ГДП, варто вшзначити, що в цих пацiентiв вибiрково е недостатнiсть IgA на фош нормального рiвня IgМ та IgG, що вiдповiдае IV типу дис-iмуноглобулiнемil.
Функцiональний стан фагоцитарно! ланки iмунi-тету оцiнювали за показниками фагоцитарного числа (ФЧ) та фагоцитарного шдексу (Ф!). Спостерiгали порушення фагоцитарно! здатностi, що шдтверджу-валося зниженням показникiв ФЧ (2,5 ± 0,2) та ФI (17,7 ± 0,9) у пацiентiв, хворих на ГДП, щодо групи порiвняння (ФЧ 2,95 ± 0,10, ФI 26,4 ± 0,9) (рис. 5). При аналiзi отриманих результатiв виявлено iмунний дисбаланс щодо цих показникiв, оскшьки сшввш-ношення даних показникiв у хворих на ГДП дггей та прийнятих за норму становить 15,3 та 33,0 %, тобто iмунний розлад щодо ФI вшповшае I ступеню, оскшьки знаходиться в iнтервалi до 33 %, а показник ФЧ вказуе на розлад II ступеня, оскшьки знаходиться в iнтервалi 33—66 %.
Зазначеш змши неспецифiчноl резистентност су-проводжувалися шдвищенням вмiсту в кровi ЦIК. У дггей, хворих на ГДП, середнш рiвень ЦIК становив 102,5 ± 3,7 ум.од., тодi як у дгтей групи порiвняння — 88,4 ± 2,5 ум.од., р < 0,01. Збшьшення рiвня ЦIК вш-повiдае I ступеню iмунних розладiв, оскiльки рiзниця в показниках складае 15,3 % та знаходиться в штерва-
лi 1—33 %. Позитивне значення показника вказуе на гшерфункцш iмунноl системи.
Отже, в нашому дослiдженнi у дiтей, хворих на ГДП, шд час загострення хвороби спостериаеться вторинна iмунна недостатнiсть I—II ступеня з супре-сованим за клгтинною ланкою типом iмунного статусу та дисiмуноглобулiнемiею IV типу.
Однак не кожна змiна iмунологiчних показникiв е по-казанням для призначення iмунокорегувальноl терапп. З метою узагальнення iмунологiчних порушень та визна-чення бiльш чгтких критер1!в нами запропонована формула розладу iмунноl системи (ФРIС) при ГДП в дггей:
Т(СВ3)Г 1мЛп- ФЧП- Ф1Г.
ФРГС узагальнюе отримаш при дослiдженнi результати, тобто дгти, хворi на гелiкобактер-асоцiйовану ГДП, мають характерш вiдмiнностi в iмунограмах, а саме: зменшення вмiсту Т^мфоципв (I ступiнь iмун-них розладiв), концентрацГ! сироваткового iмуногло-булiну А (II стушнь iмунних розладiв), ФЧ (II стушнь iмунних розладiв), ФI (I ступiнь iмунних розладiв).
Отже, дгти, хворi на гелiкобактер-асоцiйовану ГДП, характеризуються вшхиленнями iмунноl системи I—II ступеня за чотирма показниками, що е пока-занням для призначення iмунокорегувальноl терапп.
Висновки
Дгти, хворi на гелшобактер-асоцшовану гастродуоденальну патологiю, характеризуються порушен-ням клiтинноl, гуморально! та фагоцитарно! ланок iмунно! системи з розвитком вторинно! iмунно! не-достатностi I—II ступеня розладу iмунноl системи (за чотирма показниками) та дисiмуноглобулiнемiею IV типу, що е показанням до призначення iмуности-мулювальних засобiв як одного з компоненпв комплексно! терапп.
Перспектива подальших дослiджень. Вивчення ефективносп застосування iмуномодулювальних за-собiв е перспективним при лiкуваннi гастродуоде-нально! патологИ iнфекцiйного генезу.
оороЬёе ^ОГТрЗЮвна
1(22) • 2010
Клтт'чна пед!атр1я
Список л1тератури
1. Блинков И.Л. Проблема Helicobacter pylori — миф и реальность //Клиническая медицина. — 1997. — № 12. — С. 71-72.
2. ГуреевА.Н., Хромова С.С., ЦветковаЛ.Н. и др. Роль иммунных механизмов в развитии язвенной болезни двенадцатиперстной кишки у детей //Педиатрия. — 2006. — № 6. — С. 23-27.
3. Макаренко Е.В. Генетические факторы патогенности Helicobacter pylori // Иммунопатология, аллергология, инфек-тология. — 2004. — № 3. — С. 78-83.
4. Сорокман Т.В. Поширетсть патологи травног систе-ми в дiтей // Мат-ли конф. «Актуальт питання дитячог гастроентерологи», Чертвщ, 2004. — С. 34.
5. Корсунский А.А., Щербаков П.Л., Саков В.А. Хелико-бактериоз и болезни органов пищеварения у детей. — М.: ИД «Медпрактика», 2002. — 168 с.
6. Adler-Shohet F., Palmer P., Reed G., Edwards K. Prevalence of Helicobacter pyloriantibodies in normal children // Pediatr. Infect. Dis. J. — 2007. — Vol. 15, № 2. — P. 172-178.
7. Gerhard M., Lehn N., Neumayer N. Clinical relevance of the Helicobacter pylori gene for blood-group antigen-binding adhesin // Proc. Natl. Acad. Sci USA. — 2005. — Vol. 96, № 14. — P. 1277812783.
Отримано 06.08.09 □
Сорокман Т.В., Куцобина Н.Э., Сокольник C.B., Макарова Е.В.
Буковинский государственный медицинский университет, г. Черновцы
ИММУНОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА АЕТЕЙ С ГАСТРОАУОАЕНАЛЬНЫМ ХЕЛИКОБАКТЕРИО3ОМ
Резюме. Изучено состояние иммунной системы у детей с хеликобактер-ассоциированной гастродуоденальной патологией. Установлены нарушения клеточного, гуморального и фагоцитарного звеньев иммунной системы с развитием вторичной иммунной недостаточности I и II степени (по четырем показателям) и дисиммуноглобулинемией IV типа, что является показанием к назначению иммуностимулирующих препаратов как одного из компонентов комплексной терапии.
Ключевые слова: дети, хеликобактерная гастродуоденаль-ная патология, иммунитет.
Sorokman T.V., Kutsobina N.Ye., Sokol'nykS.V., Makarova O.V.
Bucovina State Medical University, Chernivtsi, Ukraine
IMMUNITY DATA ON CHILDREN WITH GASTRODUODENAL HELICOBACTER BACILLOSIS
Summary. The condition of immune system in children with helicobacter gastroduodenal pathology was studied. There were revealed the impairments of cellular, humoral and phagocytic links of immune system with development of secondary immunity insufficiency of I and II degrees (by four indicators) and dysimmunoglobulinemia of IV type that is the indication to prescribing the immunostimulants as a part of complex therapy.
Key words: children, helicobacter gastroduodenal pathology, immunity.
