CC BY
63
УДК 37(477):305+070
К. В. РАДЧЕНКО
ОСОБЛИВОСТ1 ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИП1В УКРА1НСЬКИХ ПЕДАГОГ1В ЗАЛЕЖНО В1Д Р1ВНЯ СТЕРЕОТИПНОСТ1 СУЧАСНИХ МАС-МЕД1А
Розкрито деят ocoönueocmi проявiв традицшних гендерних стереотитв укратських педагогiв залежно eid стереотипностi сучасних мас-медiа, виявлен за результатами емтричного дослiдження. Показано ефективтсть дисперЫйного аналiзу для визначення впливу мас-медiа на створення зазначених стереотитв у педагогiчних пра^вниюв.
Ключовi слова: гендерн стереотипи, сучасю мас-медiа, укратсьт педагоги, емтричне до^дження, контент-аналiз.
К. В. РАДЧЕНКО
ОСОБЕННОСТИ ГЕНДЕНЫХ СТЕРЕОТИПОВ УКРАИНСКИХ ПЕДАГОГОВ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ УРОВНЯ СТЕРЕОТИПНОСТИ СОВРЕМЕННЫХ
МАСС-МЕДИА
Раскрыты особенности проявлений традиционных гендерных стереотипов украинских педагогов в зависимости от стереотипности современных масс-медиа, выявленные по результатам эмпирического исследования. Показана эфективность дисперсионного анализа для определения влияния мас-медиа на создание указанных стериотипов у педагогических работников.
Ключевые слова: гендерные стереотипы, современные масс-медиа, украинские педагоги, эмпирическое исследование, контент-анализ.
K.V. RADCHENKO
THE PECULIARITIES OF GENDER STEREOTYPES OF UKRAINIAN TEACHERS AND THE STEREOTYPES LEVEL IN MASS-MEDIA
On the basis of the results of empirical study the author reveals the peculiarities of manifestation of Ukrainian teachers' traditional gender stereotypes depending on stereotyping of modern mass-media. The effectiveness of dispersive analysis for defining the impact of mass media on formation of the mentioned teachers' stereotypes is demonstrated.
Keywords: gender stereotypes, modern mass-media, Ukrainian teachers, empiric research, content-analysis.
Могутшми агентами гендерно! сощашзаци особистосп в сучасному cycmnbCTBi е, серед шших, освиа i мас-медiа, ефектившсть дiяльностi котрих як шститулв сощалтацд мае ощнюватися не тшьки i не стшьки тим, як устшно вони забезпечують висв^лення успадкованих ввд минулого щнностей i традицш, скшьки тим, чи сприяють вони поширенню та засвоенню нових демократичних щнностей, у тому чи^ егалиарних, i формують в особистосп прагнення до самореалiзащl в рiзних сферах сyспiльного життя, незалежно ввд традицiйних гендерних стереотипiв.
Дiяльнiсть педагога (вихователя) мае неабияке значения у формуванш особистостi, розвитку l! здабностей та упереджень, створеннi здорового сустльства загалом. Окрiм широкого свiтоглядy та знання свого предмета, пiдходy до навчання, вибору методiв навчання i виховання yчнiв, сама особистiсть педагога ввдграе одну з провiдних ролей у навчально-виховному процесi. Педагоги е основними агентами сощашзацл у школi i значно впливають на формування в yчнiв уявлень про якосп чоловiкiв i жiнок, 1'хш ролi, професiйнy дiяльнiсть, створення традицшних чи егалiтарних гендерних стереотитв тощо. Упередження та погляди педагога, стутнь 1хньо1 стереотипност сприймаються учнями тдсввдомо.
Проблема вивчення гендерних стереотитв у педагопчних працiвникiв е дещо новою для втизняних дослiдникiв. Окремi питання впровадження гендерного знання у сферу освии та
формування гендерно! компетентностi педагогiчних пращвнишв стали предметом дослiдження багатьох укра!нських учених, зокрема: О. I. Бондарчук, Т. В. Говорун, Л. I. Даниленко, Л. М. Карамушки, О. М. КЫнежд^ В. П. Кравця, О. О. Нежинсько!, В. В. Олшника та iн [1; 2]. Проте бшьшють робiт цих авторш присвячено особливостям пiдготовки керiвникiв до реалiзацi! гендерного пiдходу в управлшт навчальними закладами та формуванню гендерно! компетентносп ще! категори педагогiчних пращвнишв. Питания ж до^джения впливу мас-медiа на формування гендерних стереотитв у педагогiв залишилося поза увагою дослвднишв. Саме тому емпiричне дослщжения особливостей створения гендерних стереотитв засобами масово! шформаци (ЗМ1) було проведено нами на прикладi укра1нських педагопчних працiвникiв.
Мета статтi: висвiтления особливостей проявш традицiйних гендерних стереотипiв украшських педагопчних пращвнишв залежно вiд стереотипносп сучасних мас-медiа за результатами проведеного нами емп1ричного дослiджения.
Мас-медiа е не лише загальнодоступним джерелом ново! шформаци, а й методом поширення та закрiпления настанов i стереотитв у суспшьств^ тобто засобом формування свиогляду й одним iз найсильтших агентiв соцiалiзацil людини. Вiдповiдно заклади освiти, як важливi iнститути соцiалiзацi! взагалi й гендерно! зокрема, також ввдграють дуже велику, якщо не головну роль у гендернiй освт дiтей. Дитина проходить через низку установ, створених суспiльством: дошкiльнi, загальноосвит, вищi навчальнi, позанавчальнi заклади (центри, клуби, бiблiотеки) тощо.
На шшльт роки припадае основний перiод формування гендерно! культури, громадянських цiнностей, самоусввдомлення себе чоловiком або женкою. «У школах i унiверситетах ми взнаемо, хто е важливим для суспшьства, а хто - нi, хто вплинув на хiд iсторi!, на розвиток науки, мистецтва, лиератури, яш можливостi та яка вiдповiдальнiсть юнуе для рiзних людей у суспшьства Освiтнi заклади разом з рештою агентiв гендерно! соцiалiзацi! визначають нашi можливостi особистого, громадянського i професшного вибору. Зрештою, школа вчить нас на власному прикладi. Сама оргатзащя освiти, як i панiвнi тут гендерт ролi, вбудовують у нас модель «нормального» життя i диктують нам жiночi й чоловiчi статусш позици» -, зазначае О. Р. Ярська-Смiрнова [3, с. 94].
Завданням загальноосвiтнього навчального закладу (ЗНЗ) е створення необхiдиих умов для формування егалиарно! свiдомостi, вiльно! вiд гендерних стереотитв, а також поваги до особистосп незалежно вiд статi та ввдповвдальносп за сво! мiжособистiснi взаемини в сощумг Навчально-виховна робота зi школярами передбачае не лише володшня методикою i технологiею впроваджения гендерного тдходу в освiтнiй процес (поширення гендерних знань, формування гендерно! культури, трансформаци стереотитв, що перешкоджають реалiзацi! гендерно! рiвностi, тощо), а й потребуе вiд педагога вiдповiдного рiвня особисто! гендерно! культури. Пiд гендерною культурою педагога ми розумiемо сукупшсть статеворольових характеристик його поведiнки, яш виражаються у виборi стилю спшкування, способiв педагогiчно! дiяльностi та освггшх прiоритетiв, що вiдображеннi в сощальних i гендерних стереотипах.
Протягом трьох рошв на базi державного вищого навчального закладу «Ушверситет менеджменту освiти» (м. Ки!в) та iнститутiв пiслядипломно! педагопчно! освiти 14 областей Укра!ни нами було проведено емтричне дослiджения особливостей створення гендерних стереотитв сучасними мас-медiа серед укра!нських педагогiчних працiвникiв ЗНЗ, в якому загалом взяли участь 364 особи.
За результатами опитування педагопв було здiйснено !хнiй розподш за статтю, вiком, стажем роботи, типом навчального закладу, освиою, посадою, мюцем проживания.
Привертають увагу насамперед три показники такого розподiлу. Перший - iз загально! кiлькостi опитуваних значну бiльшiсть становили педагоги--жшки (88,9 %). Нерiвнiсть за статевою ознакою зумовлена незначною представлетстю чоловтв у педагогiчнiй сферi вже протягом багатьох рошв. Другий - за типом навчального закладу, де працюють педагоги. У ЗНЗ нового типу (лщеях, гiмназiях, коледжах) кiлькiсть педагопчних пращвнишв серед опитаних майже вдвiчi менша (33,7 %), нiж у традицшних навчальних закладах (66,3 %). Третш показник показуе домiнування педагопв-гуматтарив (76,5 %) над математиками, фiзиками (23,5 %) та iн.
У дослiдженнi ми гiпотетично припустили, що рiвнi проявiв гендерних стереотитв украшських педагогiв пов'язанi з рiвнем стереотипностi ЗМ1, яким вони ввддають перевагу.
Мета i гiпотеза до^дження визначили його завдання: 1) визначити рiвнi проявiв гендерних стереотипiв у педагопчних працiвникiв; 2) виявити ввдмшносп в рiвнях проявш гендерних стереотитв украшських педагопв залежно вiд рштв продукування гендерних стереотипiв мас-медiа, яким вони ввддають перевагу.
За частотою звернення дослiджуваних до певних видiв мас-медiа та рiвнем продукування ними гендерних стереотитв було визначено гшотетичний вплив мас-медiа в контекстi створення гендерних стереотипiв у дослiджуваних. Ми вважали, що низький рiвень створення гендерних стереотипiв мас-медiа можна констатувати за незначно! кiлькостi звернень до певного виду мас-медiа та низького рiвня продукування гендерних стереотипiв у змюп матерiалiв; високий - за частого звернення до цього виду мас-медiа i високого рiвня продукування гендерних стереотитв у змюп матерiалiв. В iнших випадках вплив мас-медiа у створеннi гендерних стереотипiв уважався середтм.
На першому етапi проведеного нами емпiричного дослiдження в результата опитування педагогiчних працiвникiв i контент-аналiзу змiсту матерiалiв, що подавалися в сучасних мас-медiа, визначалася частота звернень до^джуваних до таких !х видiв: газет, журналiв, радiо, телебачення, 1нтернет.
Зважаючи на велику роль телебачення й 1нтернету в наш час, саме щ рiзновиди мас-медiа, на нашу думку, мали би домiнувати над iншими видами, проте аналiз вiдповiдей педагогiчних пращвникш на запропонований нами опитувальник показав дещо iншу картину.
Так, найпопуляртшим мас-медiа педагогiчнi працiвники назвали радю (57,8 % опитаних зазначили, що слухають радiо дуже часто). Респонденти пояснюють це тим, що радюмовлення - найдоступнiший спосiб отримання шформацп. Окрiм того, пасивне слухання не вдаолшае !х вiд основного заняття.
Друге мiсце за популярнiстю посши журнали (34,8 % опитаних поввдомили, що послуговуються журналами дуже часто). 88,9 % респондента становлять жшки. Вiдповiдно, найпопулярнiшими для них журналами е жiночi видання («Натали», «Лиза», «Отдохни», «Единственная»), наповнет традицiйними стереотипними уявленнями про роль ж1нки i чоловiка в суспiльствi.
Газети е менш популярними (34,3 % опитаних читають цi видання зрiдка). Характерно, що педагопчт працiвники вiддають перевагу мюцевим регiональним газетам, зокрема «Факты и комментарии», «Сегодня».
Щодо телебачення, то 40,9 % опитаних педагопв переглядають телевiзiйнi програми досить рiдко. Це переважно новини, розважальт телешоу («Танцi з зiрками», «Мiняю ж1нку», «Укра!на мае таланти» тощо) i телесерiали («1нтерни», «Татусевi дочки», «Свати» та iн.). Майже вс зазначенi телепередачi транслюються у прайм-тайм, тобто у найзручтший час, коли частоттсть та обсяг транслювання рекламних повiдомлень, переповнених стереотипними образами жшки, е найбшьшими.
1нтернетом дуже редко користуються 27,6 % респондента, а дуже часто - 24,3 %. Дат опитування свiдчать про те, що 1нтернет е дуже популярним видом мас-медiа, але через новизну та ввдносно високу варпсть для сiльських мешканцiв ще не е легкодоступним. Люди старшого вшу також менше звертаються до 1нтернету в зв'язку з поганою обiзнанiстю в методах роботи з техтчними засобами, що забезпечують доступ до мережг Молодь i жителi мют, навпаки, називають 1нтернет одним iз основних джерел ново! шформаци. 1х приваблюе швидк1сть i ненав'язливiсть роботи з цим видом мас-медiа, можливють ознайомитися з к1лькома поглядами на одну проблему та самостшно обрати бшьш-менш об'ективний пiдхiд до певно! новини. При цьому найпопулярнiшими електронними сайтами серед педагогiчних працшникш е пошуковi сервери: www.google.com,www.yandex.ru,www.meta.com, www.wikipedia.org i соцiальнi мережi: www.odnoklasniki.ru,www.vkontakte.ru.
За результатами опитування учаснишв експерименту визначено найпопулярнiшi перiодичнi видання серед педагопчних пращвнишв, що не пов'язат з !хньою професiйною роботою: «Факты и комментарии», «Сегодня»; журнали «Натали», «Отдохни», «Единственная».
На наступному eTani дослiдження за частотою звернення дослiджуваних до певних видв мас-меда та р^внем продукування ними гендерних стереотипов було визначено гiпотeтичний вплив мас-меда в контекста створення гендерних стереотитв у дослщжуваних педагогв. 1з проведеного нами aнaлiзу випливае, що високий ревень впливу на створення традищйних гендерних стереотипов у педагопв мають «ж1ноч1» журнали (48,4 %); середтй - телебачення (62,1 %) i рeклaмнi ролики (51,3 %); низький - 1нтернет (71,9 %), газети (44,2 %) i рaдiо (89,9 %).
За результатами опитувальника Т. В. Говорун i О. М. Кiкiнeждi «Поширетсть гендерних стереотитв» [1] i контeнт-aнaлiзу спiввiдношeння трaдицiйних i егалиарних стeрeотипiв в уявленнях дослщжуваних за результатами методики «Хто Я?» М. Куна - Т. МакПартланда (у модифшаци Т. В. Рум'янцево!) [2, с. 82-103] було визначено п'ять рiвнiв вираженост гендерних стереотитв у до^джуваних пeдaгогiв: низький (11,9 %), нижчий за сeрeднiй (39,5 %), сeрeднiй (21,5 %), вищий за сeрeднiй (15,8 %), високий (11,3 %).
За наведеними даними, у найбшьшо! кiлькостi до^джуваних рiвeнь прояву гендерних стeрeотипiв е нижчим за сeрeднiй (39,5 %), значна шльшсть освiтян мають сeрeднiй (21,5 %) i вищий за середнш (15,8 %) рiвнi проявив гендерних стереотитв.
За результатами дисперсшного aнaлiзу нами було також виявлено особливосп прояву гендерних стeрeотипiв у до^джуваних залежно вiд стaтi, вiку, посад, типу загальноосвгттх навчальних зaклaдiв i мюця проживания пeдaгогiчних прaцiвникiв.
Зокрема, не було встановлено статистично значущих вiдмiнностeй у вираженост гендерних стереотитв залежно в1д стал пeдaгогiчиих пращвнишв, хоча можна говорити про дещо бiльшу вирaжeнiсть гендерних стeрeотипiв у чоловтв порiвияно iз женками.
Натомють, установлено статистично знaчущi вiдмiииостi у вираженосп гендерних стeрeотипiв педагопчних пращвнишв залежно ввд !хнього вiку. З вшом значно зростають прояви гендерних стереотитв у дослщжуваних (p < 0,05). Найменший !х прояв вщзначено в молодих пeдaгогiв обох статей до 30 рошв, проте дещо вищим вiн виявився у жшок. Пiсля 40 рок1в спостeрiгaеться постшне зростання прояв1в гендерних стeрeотипiв у чолов!шв i ж1нок, але у чоловшв-педагопв воно пом1тно вище на вс1х в1кових етапах. Найвищий стрибок зростання проявив гендерних стeрeотипiв зафшсовано в педагогов в1ком в1д 50 до 60 рошв. П1к вираженост гендерних стeрeотипiв у ж1нок становить 3,5 середнього бала, а у чоловшв - 4 бали. Подабт результати констатовано i щодо стажу педагопчно! д1яльност1 дослщжуваних учител^в.
Заслуговують на увагу результати вирaжeностi гендерних стереотитв педагопчних пращвнишв залежно в1д !хшх посад, зокрема кeрiвникiв ЗНЗ i вчител!в. Так, ж1нки, що працюють на кeрiвних посадах, виявляють значно нижчий рiвeнь гендерних стереотипов (сeрeднiй бал !х вирaжeностi становить 2,3) пор!вняно з кeрiвникaми-чоловiкaми (за середнього бала вираженосп гендерних стереотипов 3,1), тод як серед учител!в i чолов1ки, i ж1нки мають практично р1вш висок1 показники прояв1в гендерних стeрeотипiв (p < 0,05).
Окр1м того, до^джено р1вш гендерних стереотипов пeдaгогiчних прaцiвникiв залежно в1д 1хнього фаху. Констатовано, що гуматтари мають вищий рiвeнь трaдицiйних гендерних стереотитв пор1вняно 1з педагогами - представниками природничо-тeхнiчних спeцiaльностeй (Р < 0,05).
Було також проaнaлiзовaно прояви гендерних стереотипов пeдaгогiв трaдицiйних i нових титв ЗНЗ. За результатами дисперсшного aнaлiзу встановлено (на р1вш тенденци), що 61льш вирaжeнi гендерт стереотипи в учитeлiв - i чоловтв, i жшок, яш працюють у традищйних ЗНЗ (школах), пор1вняно з тими, що працюють у ЗНЗ нового типу (пмшз1ях, лщеях, колепумах). Якщо в трaдицiйних навчальних закладах у чоловшв-педагопв виявляеться значно вищий рiвeнь гендерних стeрeотипiв пор1вняно 1з жiнкaми (в1дпов1дно 3,08 i 2,88), то в закладах нового типу цей показник, навпаки, набагато вищий у жшок (2,69 до 2,45 у чоловтв).
Привертае увагу також вщсуттсть статистично значущих ввдмшностей у проявах гендерних стереотитв освиян залежно в1д м1сця проживання, хоча ми ввдзначали, що чолов1ки, яш проживають у м1ст1, мають дещо бшьше вирaжeнi гeндeрнi стереотипи пор1вняно 1з женками, тод1 як у сел в1дм1нност1 у вирaжeностi стереотитв залежно в1д стaтi е згладженими.
На заключному eтaпi до^дження виявлено особливосп вирaжeностi гендерних стeрeотипiв залежно в1д типу гендерно! iдeнтичностi. Так, жшки i чолов1ки фeмiнiнного типу виявляють гендерт стереотипи майже на однаковому р1вн1, тод1 як жшки маскулшного типу
мають значно нижчий piBeHb гендерних стереотитв поршняно з чоловiками маскулшного типу. Характерним при цьому е те, що i жiнки, i чоловiки андрогiнного типу мають суттево нижчий рiвень традицiйних гендерних стереотитв порiвняно з чоловiками i жшками маскулiнного i фемiнiнного типiв. Особливо низький рiвень гендерних упереджень у чоловтв андрогiнного типу (p < 0,05). Невизначений тип гендерно1 щентичносп (тобто без виражених якостей маскулшносп та фемiнiнностi) зафiксовано на рiвнi 2,7 середнього бала вираженост гендерних стереотитв у жшок, що е для нас неоч^ваним, оск1льки, як ми вважали, уа учасники до^дження мають статус досягнуто1 iдентичностi i вже сформований тип: маскулшний, фемшшний або андрогiнний.
Для визначення впливу мас-медiа на створення гендерних стереотитв у педагопчних пращвниюв було використано дисперсiйний аналiз як один iз найефективнiших статистичних методiв аналiзу результапв, якi залежать вiд як1сних ознак.
Можна говорити зокрема про дещо бiльший вплив журналiв i радюпередач на створення гендерних стереотитв у жшок i газет - у чоловш1в. Створення гендерних стереотитв через журнали значно рiзниться у чоловтв i жшок як за рiвнями (ввд низького до високого), так i за середтм балом вираженосп (ввд 1,7 до 2,8). Якщо у жiнок вони е високими на всiх трьох рiвнях (з однаковим балом вираженосп гендерних стереотитв, що становить приблизно 2,7), то у чоловтв - найвищими на низькому (бал вираженост - 2,8) i середньому (бал вираженостi -2,75) р1внях i дуже низькими - на високому рiвнi.
Щодо особливостей гендерних стереотипiв дослiджуваних залежно ввд рiвня стереотипностi газет, то вони е високими як у чоловЫв, так i в жшок, iз незначною перевагою у чоловтв. Проте, як показали результати аналiзу експериментального до^дження, рiвнi (всi три) створення гендерних стереотитв через газети у жшок спостер^аються iз рiзким зростанням вiд низького (за середнього бала вираженосп гендерних стереотипiв 2,2) до високого (середнш бал вираженосп гендерних стереотитв - 2,8). Стосовно педагопв чоловiчоï статi, то створення гендерних стереотитв починаеться iз середнього рiвня за низького бала ïx вираженост (2,0), а закiнчуеться високим рiвнем i високим показником середнього бала вираженост гендерних стереотипiв (3,0).
Особливо чпко простежуеться вплив телебачення на створення гендерних стереотитв у до^джуваних педагопв. Рiвнi створення гендерних стереотитв через телепередачi та середт бали вираженост гендерних стереотипiв кардинально ввдмшт в дослiджуваниx педагопв-чоловтв i педагогiв-жiнок. Спiльним е лише те, що створення гендерних стереотитв через телебачення зафшсовано на вих трьох рiвняx i у чоловтв, i у ж1нок, тодi як середт бали вираженосп гендерних стереотитв демонструють значт вiдмiнностi. Як випливае з аналiзу, спостерiгаеться значне зростання рiвнiв створення гендерних стереотипiв у чоловтв - вiд низького (1,5 бала вираженосп) до високого (3,4 бала). Водночас у жшок при фшсаци вах трьох рiвнiв створення гендерних стереотитв середнi бали ïx вираженостi е майже однаковими на низькому (2,5) i високому (2,6) р1внях i дещо вищими на середньому рiвнi (2,8).
Отже, з тдвищенням рiвнiв створення гендерних стереотитв на телебачент збiльшуеться вираження традицшних гендерних стереотитв у до^джуваних (p < 0,05). При цьому констатовано сильтший вплив передач телебачення на створення гендерних стереотитв у чоловтв, тж у жшок (p < 0,01). Натомють, ввдзначено бiльший вплив рекламних роликов на жiнок, тж на чоловiкiв (p < 0,05).
Крiм того, на рiвнi тенденци доведено вплив 1нтернету на створення гендерних стереотитв у педагопв. Незважаючи на те, що формування гендерних стереотитв через 1нтернет на високому рiвнi е фактично однаковим у чоловтв i жшок (при середньому балi прояву 2,7 у жшок i 2,8 - у чоловiкiв), особливо поманим е ïx розрив (1,2 бала) на низькому рiвнi. З пiдвищенням рiвня стереотипностi матерiалiв, поданих в Iнтернетi, зростае рiвень вираження традицiйниx гендерних стереотитв у дослщжуваних. При цьому констатовано бшьший вплив таких матерiалiв на чоловшв порiвняно iз женками (p < 0,05).
Нами також виявлено, що юнують певнi вiдмiнностi у виборi мас-медiа залежно вiд стат1, особливо у виборi перiодичниx видань. Якщо переважна бiльшiсть ж1нок обирають жiночi журнали, украй наповненi традиц1йними гендерними стереотипами, то чоловiки послуговуються
спeцiaлiзовaиими пeрiодичиими виданнями («Д1м, сад, город», «Футбол», «Техника молодежи», «Военное обозрение» тощо), в яких традищйш гендерт стереотипи виражет не так чгтко.
Отже, мaс-мeдia спрaвдi ввдграють важливу роль у формувaннi традищйних гендерних стереотитв у педагопв. Бшьшгстъ шформаци тдсввдомо сприймаеться рeципiентaми i в багатьох випадках 1м не притаманш критичний aнaлiз при ïï сприйнятл. Результати до^дження свiдчaть про високий рiвeнь трaдицiйних гендерних стереотитв у бшьшосп украшських пeдaгогiв - i жшок, i чолов1к1в. Установлено, зокрема, статистично значущ^ в1дм1нност1 (p < 0,05; p < 0,01) м1ж р!внями вирaжeностi гендерних стереотитв у педагопв залежно в1д впливу того чи шшого виду мaс-мeдia. На створення гендерних стeрeотипiв у жшок-педагопв бiльшe впливають журнали, радюпередач^ рeклaмнi ролики, а в чоловтв-пeдaгогiв - газети, телебачення, 1нтернет.
Таким чином, тдтверджено гiпотeзу нашого до^дження щодо створення та поширення гендерних стереотитв серед педагопчних пращвниюв ЗМ1 i зaлeжиiсть р1внш створення гендерних стереотитв украшських педагопв в1д р1внш стeрeотипностi мaс-мeдia, яким вони вщдають перевагу.
Л1ТЕРАТУРА
1. Говорун Т. В. Гендерна психолопя : навч. поЫбник / Т. В. Говорун, О. М. Ктнежда. - К. : Вид.
центр «Акаде]шя», 2004. - 308 с.
2. Румянцева Т. В. Психологическое консультирование: диагностика отношений в паре : учеб.
пособие / Т. В. Румянцева. - СПб. : Речь, 2006. - 176 с.
3. Ярская-Смирнова Е. Р. Одежда для Адама и Евы : очерки гендерных исследований / Е. Р. Ярская-
Смирнова ; - М. : ИНИОН РАН; Саратов : Поволж. межрегион. учеб. центр, 2001. - 252 с.
УДК 070:37(07)
I. В. ЧЕЛИШЕВА
МЕТОДИКА ОРГАН1ЗАЦП МЕД1АОСВ1ТШХ ЗАНЯТЬ : ТРАДИЦИ ЕСТЕТИЧНО ОРIGНТОВАНОÏ МЕД1АОСВ1ТИ
Розглядаються проблеми оргатзацй медiаосвiтнього процесу в шюльнш i студентськш аудиторiях, найбыьш характерт для практики естетично opieHmoeaHoï Mediaoceimu. Охарактерезовано основт форми i засоби роботи в шюльнш та ey3iecbKiü мeдiaocвimi.
Ключовi слова: мeдiaocвima, методика мeдiaocвimнiх занять, естетична концепщя мeдiaocвimu, mвoрчi завдання на мameрiaлaх мeдia.
И. В. ЧЕЛЫШЕВА
МЕТОДИКА ОРГАНИЗАЦИИ МЕДИАОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ ЗАНЯТИЙ: ТРАДИЦИИ ЭСТЕТИЧЕСКИ ОРИЕНТИРОВАННОГО МЕДИАОБРАЗОВАНИЯ
Рассматриваются проблемы организации медиаобразовательного процесса в школьной и студенческой аудиториях, наиболее характерные для практики эстетически ориентированного медиаобразования как целостной системы. Дана характеристика основных форм и средцтв работы в школьном и вузовском медиаобразовании.
Ключевые слова: медиаобразование, методика медиаобразовательных занятий, эстетическая концепция медиаобразования, творческие задания на материалах медиа.
