CC BY
17Рослинництво
УДК 635.52:631.526.3 http://dx.doi.Org/10.21498/2518-1017.13.2.2017.105402
Особливосп формування показнимв якосп товарно! продукцй салату посевного (Lactuca sativa var. capitata L.) залежно в!д способу вирощування
Н. В. Лещук*, О. Б. Барбан, О. П. Башкатова
Укратський институт експертизи copmie рослин, вул. Генерала Родимцева, 15, м. Kuíe, 03041, Украта, *e-mail: [email protected]
Мета. Досл1'дити особливосл формування якосп' товарних головок сорп'в салату поавного (Lactuca sativa var. capitata L.) за р1'зних способ1'в вирощування. Вивчити вплив способ1'в вирощування рослин салату поавного на величину маси товарно'1 головки, показники врожайносл та якосл св1жоз1'брано'1 продукц11. Методи. Польовий, лабораторний та статистичний. Результати. Наведено результати досл1'джень з вивчення особливостей формування головок таких сорт1'в салату поавного головчасто'1 р1'зновидност1, як 'Годар' (контроль), 'Смуглянка', 'Ольжич' та 'Дивограй'. За результатами фенолоп'чних спостережень встановлено тривалкть м1'жфазних пер1'од1'в росту й розвитку рослин салату поавного за р1'зних способ1'в вирощування. Представлено модель сорту салату поавного головчасто'1 р1'зновидност1 за р1'зних способ1'в вирощування в б1'ох1'м1'чних показниках (вм1'ст сухо'' речовини, в1'там1'ну С, н1'трат1'в, сума цукр1'в). Вивчено вплив способ1'в вирощування рослин салату поавного на величину маси товарно'1 головки, параметри показник'в урожайност та якост св1'жоз1'брано'1 продукц''. Одержан результати досл1'джень п1'дтвердили, що в ран-ньостиглих сорт1'в головки е др1'бн1'шими (150 г) та нещ1'льними, у п1'зньостиглих - великими та щ1'льними, масою 150— 500 г. Св1'жоз1'брана товарна продукц1'я головчастого салату за розсадного вирощування характеризувалася незначним тдвищенням вмкту сухо'1 речовини на 0,15—0,29%. В1'дпов1'дна законом1'рн1'сть спостер1'галася i за сумарним вм1'стом цукр1'в. Сума 1х була трохи вищою — 1,3—1,9% для безрозсадного способу вирощування i 1,6—1,9% — для розсадного. Вмкт аскорб1'новоУ кислоти (в1'там1'н С, мг/100 г) був найвищим у сорту 'Дивограй' незалежно в1'д способу вирощування. Найб1'льша к1'льк1'сть нггралв у головках салату була у внутр1'шньому качан1' (480 мг/кг), тод1' як всередин1' головки вона зменшувалася до 110 мг/кг. Висновки. Св1'жоз1'бран1' головки салату пос1'вного анал1'зували за вм1'стом основ-них б1'ох1'м1'чних показнимв: сухо'' речовини, в1'там1'ну С, б1'лка, к1'лькосл' н1'трал'в, суми цукр1'в. Б1'ох1'м1'чт показники cвiжoзiбранoy продукцИ' салату головчастого за розсадного та безрозсадного способ1'в вирощування перебували в межах похибки i були майже 1'дентичними з незначними в1'дхиленнями. За результатами досл1'джень розроблено типову модель сорту салату головчастого, яка матиме практичне застосування в квалiфiкацiйнiй експертиз! сорл'в рослин.
Ключов1 слова: салат поавний, Lactuca sativa var. capitata L., розетка листюв, головка, урожайнкть, яю'сть, суха речовина, нтрати, сума цукр!'в, вimамiн С, лактуцин.
Вступ
Салат головчастий на перших етапах росту й розвитку утворюе розетку листыв, а пот1м формуе за господарсько-споживчою класифшащею щдльну (хрустк типи) i не-щдльну (маслянистi типи) головку округло-видовжено!, округло! або плескато-округло! форми [1]. Залежно в1д групи стиглосп початок технiчного достигання головок у сортiв салату настае неодночасно [2]. Група стиг-лосп сортiв салату головчастого та способи вирощування впливають як на показник урожайност! товарно! продукцй, так i на бю-хiмiчнi показники товарних головок [3].
Nadiya Leschuk
http://orcid.org/0000-0001-6025-3702 Olha Barban
http://orcid.org/0000-0001-8819-3115 Oksana Bashkatova
http://orcid.org/0000-0002-8596-8824
Свiжозiбранi головки сортв салату поив-ного мають вiдповiдати встановленим вимо-гам до товарно! продукцй за такими крите-р!ями: свiжа на вигляд, без запаху, вир!вня-на товарна головка, свiтло-жовта рихла сер-цевина, чиста, непошкоджена, транспортабельна, без комах та квггконоив [4]. Маса товарних головок мае становити не менше шж 150 г для ввдкритого Грунту, як перед-бачено загальними вимогами до товарно! продукцй' салату головчастого [5].
Матер1*али та методика досли'джень
Польов! дослiдження проводили протягом 2010-2012 рр. на дослвдному пол! ДС «Маяк» Н!жинського району Чергнтвсько! обласп. Технолоия вирощування е загальноприйня-тою для сорпв салату поивного головчасто! р!зновидност1 [6]. Салат головчастий виро-щували безрозсадним i розсадним способами [7]. Об'ект дослгджепъ - процеси формування вегетативних та генеративних оргашв
162
СортовивчЕння та охорона прав на сорти рослин, 2017, Т. 13, №2
салату nociBHoro головчасто! р1зновидност1 Lactuca sativa var. capitata L. у прoцeci росту й розвитку. Предметом дocлiджeнь були сорти салату головчастого вггчизняно! селек-ц11 - 'Годар' (контроль), 'Смуглянка', 'Оль-жич' та 'Дивограй'.
Результати дослвджень одержано загаль-ноприйнятими польовим i лабораторним методами на ocнoвi польового експерименту iз застосуванням методу вдентифшаци товар-них головок сорпв салату пociвнoгo та áio-xiмiчниx лабораторних дocлiджeнь з вико-ристанням математично-статистичного ана-лiзу даних для пiдтвeрджeння дocтoвiрнocтi на п'ятиввдсотковому рiвнi ймoвiрнocтi.
Протягом вегетацшного пeрioду салату головчастого проводили фенолоичш спостере-ження й бюметричш вимiри рослин у ввдпо-ввдш фази росту й розвитку. Пoльoвi дocлiди закладали вiдпoвiднo до Методики дослано! справи в oвoчiвництвi й баштанництвi [8] та Методики проведення експертизи сорпв салату поивного з визначення вiдмiннocтi, од-норвдносп та cтабiльнocтi [9].
Результати досл1*джень
Одeржанi результати досл1джень шдтверд-жують, що в ранньостиглих coртiв головки е дрiбнiшими (150 г) та нещшьними, у шзньос-тиглих - великими та щшьними, масою 150500 г. Toварнi головки салату головчастого зби-рали вибiркoвo за 2-3 заходи, коли дiамeтр головок був не менше нiж 6 см. Для цього i'x зрiзували б1ля основи з розеткою листов. Маса товарних головок у досл1дах становила 0,1620,278 кг за безрозсадного i 0,189-0,298 кг -за розсадного cпocoбiв вирощування.
Свiжoзiбранi головки салату пociвнoгo аналiзували за основними бioxiмiчними по-казниками: вмгстом сухо! речовини, аскорб^ ново! кислоти (виамшу С), бiлка, нiтратiв та сумою цукрiв (табл. 1).
CBiœo3i6paHa товарна пpoдyкцiя головчастого салату за розсадного вирощування харак-теризувалася незначним пiдвищeнням BMicTy сухо! речовини у межах 0,15-0,29% (рис. 1).
'Годар' 'Ольжич' 'Смуглянка' 'Дивограй'
Сорти
—♦—безросадний —■—горщечковий касетний
Рис. 1. Bmi'ct cyxoi речовини в товарних головках салату пос1*вного (середне за 2010-2012 рр.)
Сорти салату поивного за рiзниx cпocoбiв вирощування забезпечили ввдповвдно за роками дослвджень неоднакову масову частку сухо! розчинно! речовини в товарних головках, яка була в середшх межах - 4,56-5,65% - за безрозсадного i 4,93-5,84% - за розсад-ного вирощування горщечковою розсадою (рoзмiр горщечмв 6x6 см).
Ввдповвдна закoнoмiрнicть cпocтeрiгалаcя i з сумарним вмятом цукрiв. Сума i'x була трохи вищою - 1,3-1,9% для безрозсадного способу вирощування i 1,6-1,9% - для роз-садного (рис. 2).
Вмгст аскорбшово! кислоти (виамш С, мг/100 г) був найвищим у сорту 'Дивограй' незалежно ввд способу вирощування (рис. 3).
Досить важливим бioxiмiчним показни-ком товарних головок салату е вмicт штра-тiв. У вих coртiв хрусткого й маслянистого
Таблиця 1
BioxÍMÍ4HÍ показники товарно! продукцй' салату головчастого (середне за 2010-2012 pp.)
Сорт Суха речовина, % Сума цукртв, % Витамин С, мг/100 г N - NO3, мг/кг
Безрозсадний спосиб
'Годар' - контроль 4,56 1,8 16,40 450
'Ольжич' 5,65 1,3 17,63 520
'Смуглянка' 5,18 1,6 24,61 410
'Дивограй' 5,48 1,9 25,06 430
Н1Р0,05 0,76-1,42 0,1-0,5 1,2-8,5 35-90
Розсадний спосиб
'Годар' - контроль 4,93 1,9 17,53 430
'Ольжич' 5,84 1,4 18,84 510
'Смуглянка' 4,93 1,6 25,76 420
'Дивограй' 5,61 1,9 26,31 440
Н^Р0,05 0,51-0,93 0,2-0,5 1,6-8,9 28-94
ISSN 2518-1017 PiaNT VARIETIES STUDYING aND PROTECTION, 2017, Vol. 13, No 2
163
PocnuHHUu,mBO
2 1,8 1,6 1,4 1,2 1 0,8 0,6 0,4 0,2 0
Toflap' '0/imkmh' 'CMyrnjiHKa' 'fluBorpaü'
CopTM
-♦— 6e3pocaAHnti —■— ropmeHKOBMÜ KaceTHMÜ
PMC. 2. CyMa uyKpÍB y ToBapHux ro^oBKax ca^aiy nocÍBHoro (cepeflHe 3a 2010-2012 pp.)
ToAap' '0/ib>KM4' 'CMymíiHKa' 'fluBorpaü'
CopTM
♦ 6e3pocaflHníi ■ ropmeHKOBnií x KaceTHMÍi
Pmc. 3. Bmi'ct BÍTaMÍHy C y ToBapHux ro^oBKax ca^aiy nocÍBHoro (cepeflHe 3a 2010-2012 pp.)
THniB, paHHtocTHr^HX i cepeflHBoni3Hix 3a bci Pokh flocalfl^eHt MacoBa ^acTKa ix Syaa b Me-®ax MaKczMafltHo flonycTHMoro pÍBHa i floca-raaa 410-520 Mr/Kr cHpoi MacH.
HayKoBHH iHTepec cTaíoBHTt i Micn;e HaKo-nnieHHa HiTpaTiB y roaoBKax caaary nocÍBHo-ro Ta b noKpHBHHX ancTKax, aKÍ e npoflyKTo-bhmh opraHaMH (pHc. 4).
Tofli aK BcepeflHHi roaoBKH BoHa 3MeHmyeTtca (370 Mr/Kr). Bhcokhh bmíct HiTpaTiB TaKo® MaKTt noKpHBHi aHcTKH. Bíh 3aae®HTt Ta-ko® Bifl Micn;a po3MÍrn;eHHa Ha ^hctkobíh naacTHH^. 3araaoM MacoBa ^acTKa HiTpaTiB y npoflyKn;ii KoaHBaaaca Bifl 410 flo 460 Mr/Kr.
B1oxím1^h1 noKa3HHKH cBÍ®o3Í6paHoi npo-flyкцii caaaTy roaoB^acToro 3a po3caflHoro é 6e3po3caflHoro cnocoSÍB BHpomyBaHHa nepe-SyBaaH b Me®ax noxHÓKH é SyaH Maé®e ifleH-thihhmh 3 He3Ha^HHMH BiflxEaeHHaMH. Bap-to 3a3Ha^HTH, m;o TaKi 61oxím1^h1 noKa3HHKH, aK cyMa цyкplв Ta bmíct BÍTaMÍHy C, e copTo-bhmh o3HaKaMH. ToMy ^acTKa BnaHBy $aKTopa «copT» y ix ^opMyBaHHÍ nopÍBHaío 3Í cno-coSom BHpo^yBaHHa e íctotho BaroMÍmoro -flo 78%.
ÑMaKoBÍ aKocTÍ roaoBoK caaaTy nocÍBHoro BH3Ha^ae bmíct cпeцн^raнoi peTOBHHH aaKTy-цннy, cTynÍHt npoaBy aKoi peryaroeTtca íhh-HHKaMH floBKÍaaa, 3oKpeMa cyMoro e^eKTHBHHx TeMnepaTyp 3a вereтaцléннé nepiofl, cyMapíoro ^oTocHHTeTH^Horo aKTHBHoro paflla^ero Ta ctpokom 3ÓHpaHHa. 3a oSox cnocoSÍB BHporny-BaHHa cTynÍHt npoaBy aaктyцннy b copTax caaaTy roaoB^acToro SyB cTaSlatHHM.
npoBefleía rocnoflapctKa Ta arpoSloaorl^Ha oцlнкa copTÍB caaaTy roaoB^acToro floBoflHTt ixíro npHflaTHÍcTt flaa Se3po3caflHoro BHporny-BaHHa y BÍflKpHToMy tpyHTÍ. 3a pe3yatTaTaMH flocalfl^eHt 3a 2010-2012 pp. Mo®Ha npeflcTa-bhth ^KaBy Mofleat copTy caaaTy roaoB^acToi pÍ3HoBHflHocTÍ Lactuca sativa var. capitata L. (TaSa. 2).
Ta6nuu,n 2
TunoBa Mofle^b akíchmx noKa3HUKÍB copu'B ca^aiy nocÍBHoro rofloBHacroi pÍ3HoBMflHocn' Lactuca sativa L. var. capitata
rioKa3HMKM napaMeTpw
Cyxa penoBMHa, % CyMa uyKpiB, % BÍTaMÍH C, Mr/100 r Bmíct HÍTpaTÍB, Mr/Kr ÑMaKOBi akoctí, 6a.nÍB 4,5-6,0 1,3-1,9 16,0-27,0 MÍHÍMa^bHMé 4-5
Pmc. 4. Bmíct HÍTpaTÍB y roaoBKax Í flucTKax ca^aiy nocÍBHoro, Mr/Kr
HaéSiatma ^acTKa HÍTpaTÍB y roaoBKax caaaTy e y BHyTplmHtoMy Ka^aHÍ (480 Mr/Kr),
CaMe TaKa BflocKoHaaeHa $opMa noKa3HHKÍB npHflaTHocTÍ copTÍB caaaTy nocÍBHoro flo no-mHpeHHa b yKpaiHÍ e HeBÍfl'eMHoro cKaafloBoro floKyMeHTÍB 3aaBKH Ha copT, aKy noflaroTt flaa flep^aBHoi peecTpa^i 3 noflaatmHM 3aHeceH-HaM flo ^ep^aBHoro peecTpy copTÍB pocaHH, npHflaTHHx flaa nomHpeHHa b yKpaiHÍ.
Bmchobkm
£o rocnoflapctKo-^HHHx noKa3HHKÍB caaaTy roaoB^acToro, KpÍM MacH ToBapHHx roaoBoK, ypo^aéHocTÍ, rpynH cTHraocTÍ, TpHBaaocTÍ Be-
164
Coptobhbmehhh Ta OXOPOHA npaB Ha COPTH POCAHH, 2017, T. 13, №2
reTan;ÍHHoro nepio^y BÍ^HocaTt i TaKi áioxi-mí^hí noKa3HHKH cBÍ^o3Í6paHoi ToBapHoi npo-AyK^ii, aK bmíct cyxoi pe^oBHHH, BÍTaMÍHy C, HÍTpaTÍB, cyMa ^KpÍB Ta cMaKoBÍ aKocTÍ. 3a pe3yatTaTaMH flocaifl^eHB BcTaHoBaeHo rpa-hh^hí Me^i flncTaH^HHoro KoazBaHHa áioxi-mí^hhx noKa3HHKÍB ToBapHHx roaoBoK copTÍB caaaTy roaoB^acToro 'o^b^h^', 'CMyraaHKa' Ta '^HBorpañ', cepefl aKHx: cyxa pe^oBHHa -4,5-6,0%, cyMa ^KpiB - 1,3-1,9%, BÍTaMÍH C - 16,0-27,0 Mr/100 r, bmíct HÍTpaTÍB HH»qe ^P. CMaKoBÍ aKocTÍ to^obok caaaTy 6yra Ha pÍBHÍ 4-5 áaaÍB.
BMKopwcTaHa flúepaTypa
1. .Tle^yK H. B. QopMyBaHHfl rocnoflapcbKO-^'HHMX noKa3HMKÍB copTÍB Lactuca sativa var. capitata L. 3a.newHo BÍfl cnoco6ÍB BMpo^y-BaHHA. Bimnu3HfiHa HayKa Ha 3naMÍ enox: npoóneMU ma nepcneK-rnuau po3BumHy : MaTepía.M XXVIII BceyKp. HayK.-npaKT. ÍHTep-HeT-KoH^epeH^'i (m. nepeac.naB-XMe.nbHi^bKMM, 16 rpyflHA 2016 p.). nepeac.naB-XMe.nbHi^bKMM, 2016. Bin. 28. C. 330-335.
2. Kpмвeцb fl. 0., no3HAK 0. B. Ca.aT .mctkobmm Ta ro.oBHacTMé. Ce.eK^ifl, copT, BnpoBaflweHHA. OBoniBHUumBo i óaiMmaHíuu,-mao : MÍmBÍfl. TeMaT. HayK. 36. XapKÍB, 2004. Bin. 49. C. 24-28.
3. Keцкa.o B. B. 06fpyHTyBaHHA e.eMeHTÍB TeXHo.orÍ'i BMpo^yBaH-ha ca.aTy nocÍBHoro y npaBoáepemHoMy /lícocTeny YKpa'iHM : aBTope^. flic. ... KaHfl. c.-r. HayK : cne^ 06.01.06 - obohíbhi^-tbo / Ha^oHa.bHMé arpapíié yHÍBepciMTeT. Km'íb, 2008. 18 c.
4. fliflÍB 0. É., fliflÍB I. B., .Tle^yK H. B. YpomaéHÍcTb Í AKÍcTb ca-.aTy ro.oBHacToro b yMoBax 3axíflHoro perÍoHy YKpa'iHM. 36ip-huk HayK. npaub Bíhhuuükoio Hau. aipap. yí-my. Bíhhi^a, 2012. Bin. 4. C. 122-127.
5. Ó.flHMH 0. I., Keцкa.o B. B. Ca.aT nocÍBHMé. ÓMaHb, 2011. 183 c.
6. KyToBeHKo B. B. nopÍBHA.bía o^HKa copTÍB ca.aTy nocÍBHoro (Lactuca sativa L.) b yMoBax nÍBHÍHHoro /lícocTeny YKpa'ÍHM. Poc-flUHHUü caim ÓKpa'iHu: meopemuníi i npuKnadíi acneKmu bub-neHHR i ocbochha y BupoáíuumBi ochobhux i Ma^onowupeíux buóíb (ciubcbKoeocnodapcbKi i áionoiiníi HayKu) : MaTep. BceyKp. HayK.-npaKT. koh$. (23-24 6epe3HA 2016 p., c. KpyTiM, MepHÍrÍBcbKa o6..). Híwimh, 2016. C. 91-94.
7. Ó.flHMH 0. I., Keцкa.o B. B. 3acTocyBaHHA coptobo'í TeXHo.orÍ'i -Heo6xÍflHa yMoBa níflBM^eHHfl ypomaéHocTÍ ca.aTy. Cynacrn ií-meícuBíi copmu i copmoBi mexíonoeiiy BupoáíuumBo : MaTep. HayK. koh$. (m. ÓMaHb, 1 .«Toro 2007 p.). ÓMaHb, 2007. C. 76-78.
8. MeToflMKa floc.ÍflHo'i cnpaBM b obohíbhi^tbí Í 6awTaHHi^TBÍ / 3a pefl. r. /1. BoHflapeHKa, K. I. ^KoBeHKa. 3-tc BMfl., nep. í flon. XapKÍB : 0cíoBa, 2001. 369 c.
9. MeToflMKa npoBefleHHA eKcnepTM3M copTÍB ca.aTy nocÍBHoro Lactuca sativa L. Ha BÍflMÍHHÍcTb, oflHopíflíícTb í cTa6í/ibHÍcTb. URL: http://sops.gov.ua/pdfbooks/01.vidannia/Metodiki/vos/ Ovochevi.pdf
References
1. Leshchuk, N. V. (2016). Formation of economic indices of varieties Lactuca sativa var. capitata L. depending on growing technique. Vitchyzniana nauka na zlami epokh: problemy ta perspektyvy rozvytku: mater. XXVIII Vseukr. nauk.-prakt. internet-konferentsii [National science at the turn of the epochs: current state and prospects of development: Proc. of the XXVIIIth All-Ukrainian science-to-practice internet-conference] (Vol. 28, pp. 330-335). December 16, 2016, Pereiaslav-Khmelnytskyi, Ukraine. [in Ukrainian]
2. Kryvets, D. O., & Pozniak, 0. V. (2004). Heading and nonheading lettuce. Breeding, variety, indroduction. Ovochivnytstvo i bashtannytstvo [Vegetables and Melon Growing], 49, 24-28. [in Ukrainian]
3. Ketskalo, V. V. (2008). Obhruntuvannia elementiv tekhnolohii vyroshchuvannia salatu posivnoho u Pravoberezhnomu Lisostepu Ukrainy [Reasoning growing technology elements of cutting lettuce in the Right-Bank Forest Steppe zone of Ukraine] (Extended Abstract of Cand. Agric. Sci. Diss.). National Agricultural University, Kyiv, Ukraine. [in Ukrainian]
4. Dydiv, 0. I., Dydiv, I. V., & Leschuk, N. V. (2012). Yield and quality of lettuce capitate under conditions of the Western region of Ukraine. Zbirnyk naukovykh prats Vinnytskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu [Proceedings of Vinnytsia National Agrarian University], 4, 122-127. [in Ukrainian]
5. Ulianych, 0. I., & Ketskalo, V. V. (2011). Salat posivnyi [Cutting lettuce]. Uman: N.p. [in Ukrainian]
6. Kutovenko, V. B. (2016). Comparative evaluation of varieties of cutting lettuce (Lactuca sativa L.) under conditions of the Northern Forest-Steppe zone of Ukraine. In Roslynnyi svit Ukrainy: teoretychni iprykladni aspekty vyvchennia i osvoiennia u vyrobnytstvi osnovnykh i maloposhyrenykh vydiv (silskohospo-darski i biolohichni nauky): mater. Vseukr. nauk.-prakt. konf. [The flora of Ukraine: theoretical and applied aspects of studying and commercialization of major and rare species (agricultural and biological sciences): Materials of All-Ukrainian Sci. Conf.] (pp. 91-94). March 23-24, 2016, Kruty, Ukraine. [in Ukrainian]
7. Ulianych, 0. I., & Ketskalo, V. V. (2007). The use of varietal technology - a necessary condition for increasing the yield of lettuce. In Suchasni intensyvni sorty i sortovi tekhnolohii u vyrob-nytstvo: mater. nauk. konf. [Modern intensive varieties and varietal technologies into production: Proc. Sci. Conf.] (pp. 76-78). February 1, 2007, Uman, Ukraine. [in Ukrainian]
8. Bondarenko, H. L., & Yakovenko, K. I. (Eds.). (2001). Metodyka doslidnoi spravy v ovochivnytstvi i bashtannytstvi [Methods of conducting experiments in vegetable and melon growing]. (3rd ed., rev.). Kharkiv: Osnova. [in Ukrainian]
9. Metodyka provedennia ekspertyzy sortiv salatu posivnoho (Lactuca sativa L.) na vidminnist, odnoridnist i stabilnist [Methods of examining varieties of cutting lettuce Lactuca sativa L. for distinctness, uniformity and stability]. Retrieved from http://sops.gov. ua/pdfbooks/01.vidannia/Metodiki/vos/0vochevi.pdf
УДК 635.52:631.526.3
Лещук Н. В.*, Барбан О. Б., Башкатова О. П. Особенности формирования показателей качества товарной продукции салата посевного (Lactuca sativa var. capitata L.) в зависимости от способа выращивания // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2017. Т. 13, № 2. С.162-166. http://dx.doi.org/10.21498/2518-1017.13.2.2017.105402
Украинский институт экспертизы сортов растений,ул. Генерала Родимцева, 15, г. Киев, 03041, Украина, "e-mail: [email protected]
Цель. Исследовать особенности формирования качес- казатели урожайности и качества свежесобранной про-тва товарных головок сортов салата посевного (Lactuca дукции. Методы. Полевой, лабораторный и статистичес-sativa var. capitata L.) при различных способах выращива- кий. Результаты. Приведены результаты исследований ния. Изучить влияние способов выращивания растений по изучению особенностей формирования головок таких салата посевного на величину массы товарной головки, по- сортов салата посевного головчатой разновидности, как
ISSN 2518-1017 PiaNT VARIETIES STUDYING ftND PROTECTION, 2Q17, Vol. 13, No 2
16$
Рослинництво
'Годар' (контроль), 'Смуглянка', 'Ольжич' и 'Дивограй'. По результатам фенологических наблюдений установлена продолжительность межфазных периодов роста и развития растений салата посевного при различных способах выращивания. Представлена модель сорта салата посевного головчатой разновидности при различных способах выращивания в биохимических показателях (содержание сухого вещества, витамина С, нитратов, сумма сахаров). Изучено влияние способов выращивания растений салата посевного на величину массы товарной головки, параметры показателя урожайности и качества свежесобранной продукции. Полученные результаты исследований подтвердили, что у раннеспелых сортов головки мельче (150 г) и неплотные, у позднеспелых - большие и плотные, массой 150-500 г. Свежесобранная товарная продукция головчатого салата при рассадном выращивании характеризировалась незначительным повышением содержания сухого вещества на 0,15-0,29%. Соответствующая закономерность наблюдалась и по суммарному содержанию сахаров. Сумма их была несколько выше - 1,3-1,9% для безрассадного способа выращивания и
1,6-1,9% - для рассадного. Содержание аскорбиновой кислоты (витамин С, мг/100 г) было самым высоким у сорта 'Дивограй', независимо от способа выращивания. Наибольшее количество нитратов в головках салата было в кочерыжке (480 мг/кг), в то время как в середине головки оно уменьшалась до 110 мг/кг. Выводы. Свежесобранные головки салата посевного анализировали по содержанию основных биохимических показателей: сухого вещества, витамина С, белка, нитратов, суммы сахаров. Биохимические показатели свежесобранной продукции салата головчатого при рассадном и безрозсадном способах выращивания находились в пределах погрешности и были почти идентичными с незначительными отклонениями. По результатам исследований спроектирована типичная модель сорта салата головчатого, которая будет иметь практическое применение в квалификационной экспертизе сортов растений.
Ключевые слова: салат посевной, Lactuca sativa var. capitata L., розетка листьев, головка, урожайность, качество, сухое вещество, нитраты, сумма сахаров, витамин С, лактуцин.
UDC 635.52:631.526.3
Leschuk, N. V.*, Barban, O. B., & Bashkatova, O. P. (2017). Peculiarities of forming quality parameters of commercial products of cutting lettuce (Lactuca sativa var. capitata L.) depending on the method of cultivation. Plant Varieties Studying and Protection, 13(2), 162-166. http://dx.doi.org/10.21498/2518-1017.13.2.2017.105402
Ukrainian Institute for Plant Variety Examination, 15 Henerala Rodymtseva Str., Kyiv, 03041, Ukraine, *e-mail: [email protected]
Purpose. To investigate features of commercial head quality formation in varieties of cutting lettuce (Lactuca sativa var. capitata L.) for different growing methods. To study the influence of growing methods for cutting lettuce plants on the weight of commercial heads, indices of yield and quality of freshly harvested products. Methods. Field study, laboratory testing and statistical evaluation. Results. The results of studying peculiarities of head formation in such cutting lettuce varieties as 'Godar' (control), 'Smuhlianka', 'Olzhych' and 'Dyvohrai' were shown. Based on the results of phenological observations, the duration of interstage periods of growth and development of cutting lettuce plants was determined for the different growing methods. The model of cutting lettuce of capitata variety for different growing methods was presented in terms of biochemical parameters (content of dry matter, vitamin C, nitrates, amount of sugars). The influence of growing methods for cutting lettuce plants on the commercial head weight, indices of yield and quality of freshly harvested products was studied. Obtained results confirmed that in early ripening varieties the heads were smaller (150 g) and not dense, in late ripening varieties they were large and dense, weight was 150-500 g. Freshly harvested commercial products of head
lettuce in case of seedling cultivation was characterized by a slight increase in dry matter content by 0.15-0.29%. The corresponding pattern was observed for the total sugar content. Its amount was slightly higher: 1.3-1.9% in case of direct sowing and 1.6-1.9% - for seedlings cultivation. The content of ascorbic acid (vitamin C, mg/100 g) was the highest in the 'Dyvohrai' variety despite of the method of growing. The largest quantity of nitrates in lettuce heads was in the inner stem (480 mg/kg), while in the middle of the head it was reduced to 110 mg/kg. Conclusions. Freshly harvested heads of cutting lettuce were analyzed for the content of such basic biochemical indices as dry matter, vitamin C, protein, nitrates, amount of sugars. Biochemical characteristics of freshly harvested products of heading lettuce in case of direct sowing and non-seedling methods of growing were within the error being almost identical with minor deviations. According to the study results, a typical model of capitate lettuce variety was designed which will have practical application in qualification examination of plant varieties.
Keywords: cutting lettuce, Lactuca sativa var. capitata L., leaf rosette, head, yield, quality, dry matter, nitrates, the amount of sugars, vitamin C, lactucin.
Hadiuuina/ Received 27.04.2017 nozodweHQ do dpyKy/ Accepted 2.06.2017
166
СОРТОВИВЧЕННЯ ТА ОХОРОНА ПРЯВ Hfl СОРТИ РОСЛИН, 2017, Т. 13, №2
