CC BY
25
НАУКОВ1 СТАТТ1
]УНжнародна та регшнальна економпса
УДК 336.14:330.341.46:338.583
О. Ф. Новжова,
доктор економтних наук,
Л. М. Логачова,
кандидат економтних наук, 1нститут економти npoMU^oeocmi НАН Украгни, м. Кигв
ОСОБЛИВОСТ1 Ф1НАНСУВАННЯ СОЦ1АЛЬНО1 1НФРАСТРУКТУРИ В ПРОЦЕС1 БЮДЖЕТНО1 ДЕЦЕНТРАЛ1ЗАЦП
Постановка проблеми. Активiзацiя сощаль-них ресурсiв розвитку держави та И регюшв потре-буе сприятливих умов життeдiяльностi i працi, роз-винено1 системи збереження i ввдтворення здоров'я, надання якiсних освiтнiх послуг включно з системою перенавчання та пiдвищення профеайно1 ква-лiфiкацil, що може бути забезпечено завдяки ефек-тивному функцiонуванню регюнально1 сощально! iнфраструктури.
Сощальна iнфраструктура регiону як сукуп-шсть галузей i видiв дiяльностi, сприяючих комплексному ввдтворенню людини в процесi реалiзацil 11 особистих i суспiльних потреб через надання рiз-них послуг, характеризуе потенщал регiону у сферi полiпшення житлово-комунального, медичного, по-бутового, культурного, транспортного обслугову-вання населения на основi розширення номенкла-тури i пiдвищеиня якостi соцiальних послуг, забез-печення !х доступностi для у«х верств населення.
Для сучасного етапу розвитку сощально1 ш-фраструктури регiонiв характерний нерiвномiриий, незбалансований, асиметричний в цiлому розвиток галузей сощально1 iнфраструктури, що знижуе мож-ливост для задоволення потреб населення, особливо вразливих, малозабезпечених груп.
Характерним е також деформоване ствввдно-шення попиту i пропозицл на ринку сощальних послуг, загальне зменшення рiзноманiтностi i кшько-ст об'екпв сощально1 iнфраструктури та вiдповiдне скорочення !х обсягу та асортименту, попршення якост послуг, що значною мiрою обумовлено недо-фiнансуваиням дiяльностi у цш сферi.
Практика передачi об'екпв сощально1 шфра-структури на мюцевий рiвеиь без ввдповвдно1 фшан-сово1, оргатзацшно1 та швестицшно1 тдтримки з боку бiзнесу i держави мае досить суперечливi на-слiдки i свiдчить про необхвдшсть суттевого удоско-налення мехаиiзмiв фiнансувания сощально1 шфра-структури, що набувае особливо1 ваги в умовах де-цеитралiзацil управлiння.
Фiнансуваиня i виробництво послуг галузями сощально1 iнфраструктури як соцiально значущих
благ може здiйсиюватися при повнш або частковiй участi держави, стутнь яко! в кожтй iз галузей окремо визначаеться практикою залучення приватного сектора до ввдтворення сощально значущих послуг з урахуванням можливостей !х бюджетного фь нансування. Ефективною формою залучення приватного катталу в сферу виробниптва послуг в га-лузях сощально1 шфраструктури виступае при-ватно-державне партнерство, що зумовлюе необхвд-шсть ринкового реформування галузей сощально1 iнфраструктури.
Крiм специфiчних показнишв, що характеризу-ють стан i розвиток галузей сощально1 шфраструктури, вона мае i територiальний вимiр. Конкретн об'екти сощально1 шфраструктури е об'ектами муш-ципально1 власносп, !х регулювання забезпечують мiсцевi органи влади i, в силу цього, основнi проблеми функцiоиувания та утримання сощально1 ш-фраструктури пов'язан з iсиуваниям стiйкого дефь циту !х фiнансового забезпечення на мюцевому рiвиi.
Серйозними обмеженнями розвитку регюналь-но! сощально1 iнфраструктури е значний рiвень зно-шеност основних фондiв та незадовiльний техшч-ний стан житлового фонду й iиженериих комушка-цiй; збитковiсть суб'екпв господарювання; неврегу-льовашсть вiдносин власност на об'екти сощально1 iнфраструктури; вiдсутнiсть пiдготовлених до впро-вадження iииовацiйно-iивестицiйиих рiшеиь. Недо-статшй рiвеиь шформацл, орiентованоl на розвиток бiзнесу, незбалансовашсть ринку пращ в окремих районах та мютах, вiдтiк освiченоl робочо1 сили за межi кра1ни, нескоординован дИ оргашв мюцево1 виконавчо1 влади посилюе негативний вплив цих факторiв.
Вплив вищезазначених факторiв е характерним для будь-якого регюну кра1ни, а на сходi краши та в окупованому Криму на додаток до несприятливих факторiв виникли проблеми, вирiшеиня яких ле-жить насамперед у полiтичнiй та вшськовш пло-щинi. Бюджетне фшансування сощально1 шфра-структури у АР Крим та на нетдконтрольтй тери-
тори Донбасу можливе лише тсля деокупацп цих територiй. Вiдновлення зруйновано! сощально! шфраструктури на контрольованих територiях за оцiнками мiжнародних фахiвцiв потребуе 1257,7 млн дол. США, що перевищуе можливостi фшансово! системи кра!ни [1].
Основнi фiнансовi ресурси для тдтримки функдiонування i розвитку сощально! шфраструк-тури надходять до мюцевих бюджетов у порядку пе-рерозпод^ з державного бюджету, що в умовах хрошчного дефiциту бюджету призводить до недо-статност фiнансування в«е! сощально! сфери i, зо-крема сощально! шфраструктури.
Одшею з найважливших умов розвитку сощально! шфраструктури регюшв е довгострокова бю-джетна стратегiя держави та здатнiсть мюцевих ор-ганiв влади здiйснювати стратепю розвитку, вклю-чаючи створення сприятливих умов для пiдтримки тдприемництва, залучення iнвестицiй в соцiальну сферу, стимулювання виробничо! дiяльностi, орiен-товано! на стабшзащю усiх галузей сощально! ш-фраструктури у регiонах краши.
Це обумовлюе необхвдшсть реформування ме-хашзму фiнансування регюнально! сощально! ш-фраструктури, що забезпечуе И фунодюнування i розвиток на основi ефективного управлiння фiнан-совими ресурсами.
Аналiз актуальних дослiджень. Проблеми розвитку сощально! шфраструктури розкрит в пра-цях багатьох укра!нських науковщв, з-помiж яких: О.1. Амоша [2, 3], Б.М. Данилишин [5], В.1. Куценко [5, 6], В.М. Новков [7], О.Ф. Новiкова [2-4], А.Г. Ягодка [8] та iншi.
Проблеми взаемообумовленост принципiв со-цiалiзацi! економiки, iнституцiональних зрушень у соцiальнiй шфраструктури сгаввадношення право-вих основ, тенденцш i механiзмiв !! розвитку розгля-нуто у колективнiй монографi! за науковою редак-цiею В.М. Новшова [9]. В iншiй монографi! цього творчого колективу сощальна iнфраструктура роз-глядаеться з позицiй формування щлюного соща-льно орiентованого мехашзму розвитку, що охоп-люе галузевi i гумаштарш аспекти [10]. У цш роботi увага акцентуеться на iнновацiйних мехашзмах функдiонування соцiально! iнфраструктури, подо-ланн регiональних вiдмiнностей у забезпечеш населения соцiально важливими послугами, впрова-джеииi сучасних креативних практик !х надання.
Творчий доробок авторiв статтi щодо проблем управлiиня сощальною iнфраструктурою та визна-чення конкурентних переваг сощально! шфраструк-тури промислового регiоиу викладено в моногра-фiях [2, 3]. Розглядаючи сощальну шфраструктуру як фактор потеидiйностi та джерело розвитку регюшв Укра!ни, в монографп акцентовано увагу на проблемах розвитку освгти та охорони здоров'я, як справляють найбiльший вплив на формування люд-
ського капiталу та е основою шноващйного розвитку кра!ни [2, с. 315-354].
Виконана авторами типологiзацiя регiоиiв за рiвнем розвиненостi соцiально! iнфраструктури дозволила виявити необгруитоваиiсть розподiлу суб-венщй мiсцевим бюджетам на розвиток сощально! шфраструктури [2, с. 335-342].
Еволющю наукових поглядiв на змiст еконо-мiчного мехашзму в контекстi тдвищення сустль-но! ролi соцiально! шфраструктури в умовах транс-формацiйиих процеав та якюного вiдтвореиня люд-ського катталу дослiджено П.Б. Левiиим [11]. У цш робот фiнансово-бюджетиi питання дiяльностi сощально важливих галузей розглянуто у взаемо-зв'язку iз економiко-органiзацiйними та iнституцiй-ними.
Важливо зазначити, що тематика дослiджень з проблем сощально! шфраструктури недостатньо уваги придшяе питанням удосконалення фшансу-вання, особливо в умовах децентралiзацi!, за яких можуть змiнюватися обсяги та пропорщ! видаткiв на галузi та об'екти соцiально! iнфраструктури. Варто згадати публшацп, у яких висвiтлено проблеми, тенденцп та напрями модериiзацi! сощально! шфраструктури в умовах децеитралiзацi! управлiння [12], та роботу [13], у якш розглядаеться досвiд застосу-вання програмного бюджету як важливого шстру-менту пiдвищения ефективност державних витрат в умовах реформування системи мюцевого самовря-дування.
Свропейський досвiд та перспективи децентра-лiзацi! сiльських громад для Укра!ни запропоновано в статп В.1. Ляшенка, С.В. 1ванова, М.М. 1ваншково!
[14]. Проблеми стратегiчного управлiния сощально-економiчним розвитком Укра!ни з урахуванням про-цесiв децентралiзацi! розглянуто О.С. Вишневським
[15]. Вплив фiскально! децеитралiзацi! на економь чне зростання та надання сусшльних послуг досль джувала Ю.О. Петренко [16].
Обгрунтуванню концептуальних положень ви-користання податково-бюджетних шструменпв для забезпечення розвитку соцiально! сфери присвячено ряд публiкацiй, зокрема, роботи В.П. Вишневського [17], В.Д. Чекшо! [17, 18], О.В. Вiецько! [17].
Дослiджеиню складно! за структурою та знач-но! за обсягами шфраструктури промислового регь ону, великого промислового мюта та визначенню стратегiчиих орiеитирiв iнфраструктурного розвитку присвячено пращ С.В. Богачова [19], Ю.М. Хара-зiшвiлi та В.1. Ляшенка [20].
Слщ зазначити, що даний напрямок наукових дослiджеиь не втрачае свое! актуальности, адже три-рiчний досвщ децентралiзацi! потребуе аналiзу пе-ребку процесiв та наукового обгрунтування !х пода-льшого удосконалення.
Метою даноТ роботи е визначення специфiки фшансового забезпечення сощально! сфери в умо-
вах децентр^зацп управлшня та обгрунтування пропозицiй щодо удосконалення мехашзму фшан-сування регюнально! сощально! iнфраструктури для формування соцiальиих ресурсiв розвитку регюшв.
Основнi результати досл1дження. Делегован та власн повноваження оргашв мiсцевого самовря-дування потребують певного обсягу фшансових ре-сурсiв для забезпечення ефективносп публiчиих по-слуг та соцiально-економiчного розвитку територiй. Орiеитуючись на стандарта Свропейського Союзу у реформуваииi управлшня, слад зазначити, що евро-пейська модель мiжбюджетних вiдносин, головним принципом яко! е принцип партнерства центральное' i мiсцевих оргашв влади, ввдображена у Свропейсь-кш Хартл мюцевого самоврядування (ратифiкована Верховною Радою Украши Законом № 452/97 вiд 15.07.97 р.) [21].
Зпдно пункту 1 Статп 9 Хартл органи мюцевого самоврядування мають право в рамках нащона-льно! економiчноl политики на власнi адекватн фь нансовi ресурси, якими вони можуть вшьно розпо-ряджатися в межах сво!х повноважень. Норми Хартл, закрiплюючi право оргашв мiсцевого самоврядування на отримання власних ресурсiв, регламенту-ють адекватають обсягу фiнансових ресурив покла-деним на них функщям та повноваженням, передба-чених Конститущею або законом (п.2, Стаття 9).
При цьому пункт 4 статп 9 Хартл передбачае, що врахування зростання вартосп послуг на мюце-вому рiвнi мае компенсуватися передачею фшансо-вого ресурсу.
З метою подолання насладив нерiвного розпо-дiлу потеицiйиих джерел фiнансуваиня i фшансо-вого тягаря, який повиииi нести органи мюцевого самоврядування, пропонуеться запровадження процедур бюджетного вирiвиюваиня або аналопчних заходiв, проте такi процедури або заходи не повинн звужувати свободу дш органiв мiсцевого самоврядування в межах власно! вiдповiдальностi (пункт 5 Статп 9 Хартл).
Фшансовий ресурс мюцевих бюджетов форму-еться з шлькох джерел: це трансферта (дотацл, суб-венцл), закрiплеиi доходи (де ставку встановлюе центр), мiсцевi джерела доходiв (де ставку встановлюе сама громада через обрану нею радою).
Мiсцевi бюджети, як складова частина бюд-жетно! системи Украши, за структурою розподшя-ються на обласш бюджети, райоииi, бюджети мюцевого самоврядування - бюджети територiальних громад (бюджети сш та !х обеднань, бюджети селищ, бюджети мют, у тому чи^ районiв у мiстах).
За шформащею Мiнiстерства фiнансiв Украши станом на 01.11.2016 р. налiчуеться 10838 мюцевих бюджетов (без мiсцевих бюджетов АР Крим та м. Севастополь). Прямi вiдносиии з державним бюджетом мають 24 обласних бюджети, 1 бюджет м. Киева, 148 бюджети мют обласного значення, 460 рай-онних бюджетiв, 159 бюджепв об'еднаних терито-
рiальних громад. Решта мiсцевих бюджетiв, з яких 224 бюджети мiст районного значення, 592 селищ-них бюджети, 27 бюджепв райошв у мiстах, 9199 сшьських бюджети, 4 райоииi бюджети не мають мiжбюджетних ввдносин [22].
Усi мiсцевi бюджети е самоспйними, що забез-печуеться закрiпленням за ними вiдповiдиих джерел доходiв бюджету, правом мiсцевих оргашв влади визначати напрями використання бюджетних кош-пв вiдповiдно до законодавства Украши, правом ввдповвдних мiсцевих рад самоспйно i незалежно одна вiд одно! розглядати та затверджувати ввдпо-ввдш мiсцевi бюджети.
Фiнансова децеитралiзацiя, яка е одним з перших кроив виконання схвалено! в квгтш 2014 р. Концепцл реформи мюцевого самоврядування та оргашзацл влади в Укра!ш, дозволила суттево змщ-нити ресурсну базу мiсцевих бюджетов та сформу-вати передумови для активiзацil процесу добровшь-ного об'еднання територiальних громад.
Фiнансова пiдтримка державою добровшьного об'еднання територiальних громад сiл, селищ, мют передбачаеться зпдно зi статтею 10 Закону Украши «Про добровшьне об'еднання територiальних громад» [23]. Так, об'еднанш територiальнiй громадi передбачаеться надання коштiв у виглядi субвенцш на формування вадповадно! iнфраструктури зпдно з планом соцiально-економiчного розвитку тако! те-риторiальноl громади.
У результат! реформування мiсцевого самоврядування та територiальноl оргашзацл влади в Укра-1'ш плануеться сформувати близько 1800 мюцевих бюджепв. Заплановану кшькють спроможних тери-торiальиих громад наведено у табл. 1.
Пюля закiичения процесу об'еднання територь альних громад сш, селищ, мiст усi мiсцевi бюджети матимуть прямi мiжбюджетнi вiдносини з держав-ним бюджетом. У результат! буде забезпечено виконання одного iз напрямив реформи мiжбюджетних ввдносин - перехiд вiд триступенево! до двоступене-во! бюджетно! системи.
Реформа мiжбюджетних вiдносин сприяла роз-ширенню принципу самостiйностi мiсцевих бюджетов, закрiпленню за мiсцевими бюджетами близько 50 джерел доходiв, що позитивно позначилося на зростанш !х ресурсно! бази.
До основних податшв та зборiв, якi формують дохiдиу частину мiсцевих бюджетов об'еднаних громад, належать:
• 60% податку на доходи фiзичних осiб на власнi повноваження; 25% еколопчного податку; у повному обсязi рентна плата за використання при-родних ресурсiв та надр мюцевого значення; пода-ток на прибуток пiдприемств та фiнансових установ комунально! власностi; державне мито; плата за надання адшнютративних послуг та адмшютративний збiр за державну реестращю; акцизний податок з роздабно! торггвлц
Таблиця 1
Перспективний план формування територш громад
Регюни, областi Планова кшь-кiсть громад Правовi засади формування громад Фактично створено (станом на 01.02.2016 р.)
Ыннидька 37 Розпорядження КМУ № 1076 ввд 13 жовтня 2015 р. (№ 1345-р вiд 23 грудня 2015 р.) 2
Волинська 52 Розиорядження КМУ № 993-р вщ 23 вересня 2015 р. 5
Днiпропетровська 74 Розпорядження КМУ № 846 вщ 5 серпня 2015 р. (№ 1281-р вiд 4 грудня 2015 р.) 15
Донецька 38 Розиоряджеиия КМУ № 1029-р ввд 8 вересня 2015 р. 3
Житомирська 38 Розпорядження КМУ № 901 вщ 12 серпня 2015 р. ( № 1281-р ввд 4 грудня 2015 р.) 9
Закарпатська - 2
Заж^зька 52 Розпорядження КМУ №1345-р ввд 23.12.2015 р. 6
Iваио-Фраикiвська 53 Розпорядження КМУ №1077-р ввд 13.10.2015 р. 3
Кшвська 29 Розпорядження КМУ № 1206-р ввд 18.11.2015 р. 1
Кiровоградська 20 Розпорядження КМУ №1159-р вiд 11.11.2015 р. 2
Луганська 24 Розиоряджеиия КМУ №833-р вiд 05.08.2015 р. (№8-р вiд 13.01.2016) 2
Л^вська 88 Розиоряджеиия КМУ №1158-р ввд 11.11.2015 р. (№1281 вiд 04.12.2015 р.) 15
Микола!вська 29 Розпорядження КМУ № 1002-р ввд 08.09.2015 р. (№8-р вiд 13.01.2016 р.) 1
Одеська 24 8
Полтавська 45 Розиоряджеиия КМУ №994-р ввд 23.09.2015 р. (№1281 вiд 04.12.2015 р.) 12
Рiвиеиська 51 Розпорядження КМУ №923-р вiд 08.09.2015 р. (№1281 вiд 04.12.2015 р.) 5
Сумська 49 Розпорядження КМУ № 1001-р ввд 8 вересня 2015 р. 1
Тернопшьська 26 Розпорядження КМУ №1391-р вiд 16.12.2015 р. 26
Харкiвська 53 Розиоряджеиия КМУ №991-р ввд 23.09.2015 р. -
Херсонська 41 Розиоряджеиия КМУ №832-р вiд 05.08.2015 р. 1
Хмельнидька 44 Розиоряджеиия КМУ №924-р вiд 08.09.2015 р. (№ 1345-р вiд 23.12.2015 р.) 22
Черкаська 46 Розиоряджеиия КМУ №999-р вiд 08.09.2015 р. (№1281 ввд 04.12.2015 р.) 3
Чершвецька 22 Розиоряджеиия КМУ №1073-р вiд 13.10.2015 р. (№ 1345-р вiд 23.12.2015 р.) 10
Чертгаська 48 Розиоряджеиия КМУ №899-р вiд 12.08.2015 р. (№ 1345-р вiд 23.12.2015 р.) 5
Усього 914 159
*Складено авторами за матерiалами Розпоряджень Кабтету Мiнiстрiв Украти:
№ 832-р, № 833-р, № 846-р, № 899-р, № 901-р, № 923-р, № 924-р, № 938-р, № 991-р, № 993-р, № 994-р, № 999-р, № 1001-р, № 1002-р, № 1029-р, № 1073-р, № 1076-р, № 1077-р, № 1158-2015-р, № 1159-р, № 1206-р, № 1391-р.
• 100% податку на майно (нерухомють, земля, транспорт);
• 100% ввд 5% акцизного податку;
• державн субвеидi! на освiту та медицину.
Створення у 2015 р. 159 об'еднаних територГа-
льних громад стало можливим завдяки добровшь-ному об'еднанню 794 сiльських, селищних та мюь-ких рад. У 2016 р. ще 949 сiльських, селищних та мь ських ради добровшьно об'едналися у 208 територь альних громад [24].
Об'еднан громади отримали можливiсть перейти на прямi мiжбюджетиi вiдносиии з державним бюджетом; отримувати з державного бюджету кош-ти на розвиток iнфраструктури громади; самостшно вирiшувати питання розвитку свое! територп; вико-нувати делегован повноваження, зокрема: здшсню-вати управлiния школами та дитячими садками, ор-гашзовувати первинну медичну допомогу жителям громади, забезпечувати утримання та органiзацiю роботи будиншв культури, клубiв, бiблiотек, стадю-шв, спортивних закладiв.
Аналiз виконання доходiв мiсцевих бюджетiв за 2016 р. показав, що реалiзацiя реформи м1жбю-джетних вiдносин дала позитивш результати. За 2016 р. надходження доходiв загального фонду мю-цевих бюджетiв 159 громад (з урахуванням трансфертов з державного бюджету) склали 7,1 млрд грн, що майже у 7 разiв бшьше порiвияно з надходженнями 2015 р. При цьому власнi надходження бюджетов об'еднаних територiальних громад зросли бшьше шж у 3 рази порiвняно 3 2015 р. (з 1 млрд грн до 3,3 млрд грн [25]. Об'еднання громад дозволило збшьшити власн доходи бюджетов громад iз розра-хунку на 1 жителя громади з 1645 грн у 2015 р. до 2345 грн у 2016 р.
Тенденщя зростання обсяпв власних ресурсiв об'еднаних територiальних громад дае тдстави для бшьшо! самостийности оргашв мiсцевого самовряду-вання в реалiзацi! мiсцевих стратегш розвитку, по-лiпшеииi сощально! шфраструктури, полшшенш життедiяльностi населення громад.
Для здшснення видатшв на делегован державою повноваження в галузях освгти та охорони здоров'я запроваджено новi субвеидi! з державного бюджету мюцевим бюджетам - освгтню та медичну.
З цiею метою мюцевим бюджетам у 2016 р. iз загального фонду державного бюджету надавалися такi види трансфертiв:
- освГтня субвенщя (44 783,9 млн грн);
- медична субвенщя (44 316,6 млн грн);
- субвенщя для придбання витратних матерГа-лiв для закладiв охорони здоров'я та лшарських за-собiв для шгаляцшно! анестезi! (18,9 млн грн);
- субвенщя на придбання медикаментов та ви-робiв медичного призначення для забезпечення швидко! допомоги (138 млн грн).
1з спещального фонду державного бюджету на-дано субвенщю у суш 179,7 млн грн на реформу-вання регiонально! системи охорони здоров'я для
здшснення заходiв з виконання проекту «Полш-шення охорони здоров'я на службi у людей».
У 2016 р. з державного бюджету на розвиток та шфраструктурш об'екти було видшено:
- 3 млрд грн з державного фонду регюнального розвитку, за рахунок яких профшансовано 810 проектов;
- 1 млрд грн субвенцп на розвиток шфраструктури об'еднаних територiальних громад, що дозволило реалiзувати 1383 проекти;
- 3,3 млрд грн субвенцп на сощально-економГч-ний розвиток територiй, з яких профшансовано 3711 проектов [24].
За щ кошти та кошти мiсцевих бюджетов реаль зовано майже шiсть тисяч проектов, а також здшс-нено заходи щодо сощально-економГчного розвитку територш
Обсяги мiжбюджетних трансфертов на поточ-ний рiк, якi визначено Законом Укра!ни «Про Дер-жавний бюджет Укра!ни на 2017 р.» [26], представлено у табл. 2.
У 2017 р. загальний обсяг медично! субвенцп мiсцевим бюджетам збшьшився у 1,3 раза, освгтньо! субвеидi! у 1,2 раза.
Наведет в табл. 2 дат щодо мгжбюджетних трансфертов обласним бюджетам дають уявлення про кшькюний розподiл трансфертов та цшьових су-бсидiй. Так, питома вага базових субсидiй обласним бюджетам у 2017 р. становить 15,4 проти 17,1% у
2016 р. Частка обласних бюджетов у загальному об-сязi реверсних дотащй зменшилась з 18,5% у 2016 р. до 16,6% у поточному рощ.
У 2017 р. як i у попередньому питома вага медично! субвенцп обласним бюджетам становить 45,7% вщ усього обсягу медично! субвенцп. Питома вага освгтньо! субвенцп обласним бюджетам у
2017 р. становить 14,9%, що на один вщсоток менше тж у попередньому рощ
Майже 15 млрд грн видшено додатково! дотацп з державного бюджету мюцевим бюджетам на здшснення переданих з державного бюджету видатшв з утримання закладiв освгти та охорони здоров'я.
На 2017 р. передбачена державна тдтримка у таких обсягах:
- 3,5 млрд грн - з державного фонду регюнального розвитку;
- 1,5 млрд грн - субвенщя на розвиток шфраструктури об'еднаних територiальних громад;
- 4 млрд грн - субвенщя на сощально-еконо-мГчний розвиток територш
Головними розпорядниками коштов субвенцш визначено Мастерство освгти Г науки та Мастерство охорони здоров'я. Дат субвенцп передбачають субсидГарну вщповщальтсть профшьних мшю-терств та оргашв мюцево! влади.
Обсяг повноважень, покладених на мюцевГ ор-гани влади в освгтнш та медичнш сферах, мае бути профшансовано вщповщно до напрямГв видатшв
зпдно з Бюджетним кодексом. Проте розмiр медич-но! субвенцп у 2016 р. бюджетам мют обласного значення, районним бюджетам, бюджетам об'една-них територiальиих громад становить трохи бшьше 50% загального обсягу медично! субвенцп, що слабо
кореспондуе з широким колом завдань щодо фшан-сового забезпечення на вадповадних територiях пер-винно! медико-саштарно!, амбулаторно-полiклiнiч-но! та стацюнарно! допомоги.
Мiжбюджетнi трансферта по мкцевих бюджетах на 2017 р., тис. грн
Таблиця 2
М1жбюджетт трансферта
Регiоии, областi Базова Реверсна Освгтня Медична Додаткова дотаця з державного бюджету мюцевим бюджетам на здшснення переданих Всього
дотацш дотащя субвенця субвенця з державного бюджету видатюв з утримання закладiв освгти та охорони здоров'я
Вшницька о 41477,5 216894,5 944872,6 258974,6 1 462 219,2
Волинська 60169,5 179802,0 606618,8 191646,8 1 038 237,1
Днiпропетровська 453342,0 372284,2 1945059,3 603466,0 2 920 809,5
Донецька 27775,8 241506,8 1194635,4 345768,6 1 809 686,6
Житомирська 41317,4 167660,3 746486,2 195707,8 1 151 171,7
Закарпатська 106142,3 116152,7 739821,6 162006,0 1 124 122,6
Запорiзька 81298,2 366851,5 1071357,4 392184,2 1 830 393,1
Iваио-Фраикiвська 115496,7 174071,2 835593,6 177143,1 1 302 304,6
Кшвська 58693,7 196918,7 1025187,2 226967,1 1 449 073,0
Юровоградська 27358,7 137994,9 580229,8 174437,5 920 020,9
Луганська 21540,3 90554,6 412114,5 179871,9 704 081,3
Львiвська 29022,2 392615,9 1473377,7 410393,2 2 305 409,0
Миколагвська 25782,7 210929,0 687165,6 250574,2 1 174 451,5
Одеська 255174,2 1408630,8 286046,0 1 949 851,0
Полтавська 28324,2 177183,1 840499,0 251419,6 1 269 101,7
Рiвненська 67367,5 198323,7 665381,9 210943,1 1 142 016,2
Сумська 16050,6 116601,6 676171,5 206910,7 1 015 734,4
Териопiльська 90832,8 146823,4 619369,5 170321,8 1 027 347,5
Харкiвська 2813,0 250735,9 1600750,9 369996,8 2 221 483,6
Херсонська 70728,8 159926,4 617125,7 165343,8 1 013 124,7
Хмельницька 52755,6 178110,8 777213,6 217286,1 1 225 366,1
Черкаська 21884,3 162860,1 770798,5 212581,6 1 168 124,5
Чериiвецька 96841,6 61023,3 519436,8 103301,6 780 603,3
Чериiгiвська 24383,0 116300,4 642513,2 163657,3 783 199,6
м. Кшв 3137018,6 3982304,2 7 119 322,8
Всього по обласним
бюджетам 909151,5 652246,9 7824317,8 25382715,3 5926949,4 40 043 134,0
ВСЬОГО 5911564,6 3922882,5 52593109,7 55540108,4 14900000,0 128 944 782,1
Фшансова пОдтримка мiсцевому самовряду-ванню надае змогу регiонам та територiальним громадам розпочати системне впровадження власних стратегiй розвитку.
Нова система мiжбюджетних трансфертов мае також ¡нш неврегульованi питання.
По-перше, при розрахунку розм!ру м!ж6юд-жетних трансфертiв використовуються статистичш дан кОлькостО населення без урахування внутршньо перемiщених о«б з тимчасово окупованих терито-рш, яких офщйно зареестровано бiльше шж 1,5 млн оаб. Це призводить до того, що бюджети прийма-ючих територiй недоотримають кошти на сощальш програми.
По-друге, використання показника фактичного надходження податку на доходи ф!зичних оаб, що застосовуеться при розрахунку реверсно! дотацп, в
- 9
Еконотчний вгсник Донбасу № 1(47), 2017
умовах попршення макроекономiчноl ситуацл, зро-стання безробiття та р!вня доход!в населення приз-веде до зниження показника податкоспроможностi територп та звузить коло регюшв - донор!в. З ура-хуванням розповсюджено! тшьово! зайнятостО вико-ристання показника податкових надходжень на одного жителя е недостатньо коректним.
По-трете, у розрахункових показниках м!ж-бюджетних трансфертов не враховуеться тдви-щення тарифiв на комунальш послуги.
По-четверте, не передбачене надання додатко-во! дотацп на компенсащю втрат доход!в мiсцевих бюджетов внаслвдок податкових пшьг.
По-п 'яте, ввдсутнють стандартов надання дер-жавних послуг у галузi освгти та охорони здоров'я як основи для визначення розм!ру субвенцiй.
Висновки i перспективи подaльших дослъ джень. В yмовax бюджeтноï дeцeнтpaлiзaцiï нaбyвa-ють особливо1' aктyaльностi пш^ння mдвищeния eфeктивностi витpaчaння бюджeтниx коштов, поси-лeння ïx цiльового викоpистaння бюджeтними зa-клaдaми соцiaльноï iнфpaстpyктypи, встaновлeння взaeмозв'язкy мiж кiндeвими peзyльтaтaми дiяльно-стi бюджeтниx зaклaдiв тa обсягaми ïx фiнaнсy-вaння.
Зa peзyльтaтaми дослiджeиня пpоблeм ф^шу-вaння соцiaльноï iнфpaстpyктypи можнa зaзнaчити, що, нeзвaжaючи нa бaгaтоpiвнeвий тa бaгaтокaнaль-ний xapaктep фiнaнсyвaння соцiaльноï сфepи, ос-новним джepeлом фiнaнсовиx peсypсiв, що зaбeзпe-чують фyнкдiонyвaння i pозвиток соцiaльноï iнфpa-стpyктypи, e бюджeти всix piвнiв.
Xapaктepною пpоблeмою фiнaнсyвaння гaлyзeй соцiaльноï iнфpaстpyктypи e нeeфeктивнiсть вико-pистaння коштов, яга зyмовлeнa тaкими нeдолiкaми систeми yпpaвлiння:
- нeдосконaлiсть зaконодaвчого peгyлювaння пpaв оpгaнiв мiсцeвого сaмовpядyвaння щодо здшс-нeння повновaжeнь y соцiaльнiй сфepi;
- вiдсyтнiсть peaльно гapaнтовaниx зобов ^arn дepжaви щодо фiнaнсового зaбeзпeчeння соцiaльноï сфepи нa мiсцeвомy piвнi;
- нeeфeктивнiсть мexaнiзмiв витpaчaння коштов мiсцeвиx бюджeтiв;
- pозпоpошeнiсть бюджeтниx peсypсiв тa ж-можливiсть концeнтpaщï фiнaнсовиx peсypсiв нa пpiоpитeтниx нaпpямax соцiaльного pозвиткy тepи-тоpiaльниx гpомaд;
- вiдсyтнiсть peaльниx мexaнiзмiв для пошуку тa зaлyчeиня додaтковиx джepeл фiнaнсовиx peсyp-сiв pозвиткy соцiaльноï iнфpaстpyктypи нa piвнi мiсцeвиx оpгaнiв влaди.
Фiнaнсовa нeзaбeзпeчeнiсть peгiонaльноï œ^a-льно1' iнфpaстpyктypи, нeдостaтнiсть бюджeтного фiнaнсyвaння повиннi спонyкaти мiсцeвi оpгaни влaди тa оpгaни мiсцeвого сaмовpядyвaння до зaсто-совyвaння eфeктивнiшиx мeтодiв yпpaвлiння тa ствоpeння peaльниx мexaнiзмiв aктивiзaцiï пошуку i зaлyчeння aльтepнaтивниx джepeл фiнaнсyвaння га-лyзeй соцiaльноï iнфpaстpyктypи.
Вpaxовyючи piзний piвeнь зaбeзпeчeностi об^ктями соцiaльноï сфepи тepитоpiï кpaïни, здшс-нeння оптимaльного peфоpмyвaння соцiaльноï ш-фpaстpyктypи peгiонiв мae вiдбyвaтись m тдст^ вpaxyвaння ïx особливостей, як пpоявляються y piвнi доxодiв тa соцiaльнiй стpyктypi нaсeлeння тe-pnropii.', вiдмiнностями y стpyктypi попиту нaсe-лeння piзниx peгiонiв нa соцiaльнi послуги, piзномy piвнi зaбeзпeчeностi об'eктaми соцiaльноï iнфpa-стpyктypи.
Виникae нaгaльнa потpeбa в оптимiзaцiï' мepeжi бюджeтниx yстaнов. Ha сьогоднi iсиyючa мepeжa бю-джeтниx yстaнов нe вpaxовye тeндeнцiй до змiни юль-
кост нaсeлeння i потpeб гpомaд тa нe вiдповiдae rape-довому досвщу фiнaнсyвaння, який пepeдбaчae, що ос-новним зaвдaнням e нe збiльшeння обсягу видaткiв, a фоpмyвaння оптимaльноï мepeжi, якa б зaбeзпeчy-вaлa нaдaння якiсниx послуг споживaчaм.
Для mдвищeння eфeктивностi викоpистaння бюджeтниx коштов нa мiсцeвомy piвнi нeобxiдно ви-знaчити гapaнтовaний мiнiмyм послуг, що mararae компeнсaцiï з цeнтpaльного бюджeтy. Вaжливим кpоком до покpaщeння фiнaнсовоï основи мiсцeвого сaмовpядyвaння могло б бути зaтвepджeння дep-жaвниx соцiaльниx стaндapтiв, якi б гapaнтyвaли якюш послуги (пpофeсiйнi стaндapти) тa в той жe чaс сложили як основa для pозpaxyнкiв фiнaнсовиx потpeб гpомaд тa ïxrnx мiсцeвиx бюджeтiв. Пpи тa-кому пiдxодi мiсцeвa влaдa отpимae бiльшy гнуч-шсть в мeжax nnx коштов для оптимiзaцiï витpaт i пiдвищeння ïx eфeктивностi.
Покpaщeння peзyльтaтiв дiяльностi бюджeтниx зaклaдiв соцiaльноï iнфpaстpyктypи, пiдвищeння вiдповiдaльностi зa обсяг i якiсть нaдaниx послуг ви-мaгae yзгоджeння фiнaнсiв з цiлями i peзyльтaтaми pозвиткy peгiонiв i об^ган^ тepитоpiaльниx ^о-мaд, yBro^eraa подaтковоï' полiтики з eкономiчним i соцiaльним потeнцiaлом peгiонiв.
Пepспeктивними здaються pозpобкa тa впpовa-джeння iнстpyмeнтiв бюджeтного peгyлювaння та пpогpaмниx пpиндипax, якi поeднyють вимоги до встaновлeння зaплaновaного peзyльтaтy i до pозпо-дiлy peсypсiв.
Лiтерaтурa
1. Оцiнкa вiдновлeння тa pозбyдови миpy: arn-лiз впливу ^изи тa потpeб нa сxiднiй Укpaïнi [Eлe-ктpонний peсypс]: Звeдeний звгт. - Ч. I. - Peжим доступу: http://www.minregion.gov.ua/ news/ocinka-shlyahiv-vidnovlennya-ta-rozbudovi-miru-provedena-misi eyu-es-oon-ta-svitovogo-banku-sta. 2. ynpaB-лiння людським тa соцiaльним pозвитком y peгiо-
нax Укpaïни: моногpaфiя / О.Ф. Hовiковa, О.I. Aмошa, Л.В. Шayльськa тa iн.; HAH Укpaïни, fe-т eкономiки пpом-стi. - Донeцьк, 2010. - 4BB с. 3. CTa-лий pозвиток пpомислового peгiонy: соцiaльнi aOTe-кти: моногpaфiя / О.Ф. Hовiковa, О.I. Aмошa, В.П. Антонюк тa iн.; HAH Укpaïни, Ы-т eкономiки пpом-сп. - Дошцьк, 2012. - 534 с. 4. Соцiaльний потeн-цiaл стaлого pозвиткy: iнновaцiйнi мexaнiзми фоp-мyвaння тa викоpистaння: моногpaфiя / О.I.Aмошa, О.Ф.Hовiковa, В.П.Aнтонюк, Ю.C.Зaлозновa тa iн.; HAH Укpaïни, Iн-т eкономiки пpом-стi. - До^п^к, 2014. - 47B с. 5. Соцiaльний pозвиток Укpaïни: су-чaснi тpaнсфоpмaцiï тa пepспeктиви / С.! Бaндyp, T.A. Зaяць, В.! Кувднко тa iн.; зa зaг. peд..Б.M. Дa-нилишинa. - Чepкaси: Бpaмa - Укpaïнa, 2006. -760 с. 6. Куценко B.I. Cоцiaльнa дepжaвa (пpоблeми тeоpiï, мeтодологiя, пpaктикa) / В.I. Kyцeико, В.П. Удовiчeнко, Я.В. Остaфiйчyк. - К.: Зaповiт, 2003. -
228 с. 7. Новжов В.М. Полггика розвитку сощально!' шфраструктури: пiдсумки та проблеми / В.М. Новшов // Демографiя та сощальна полiтика. -2005. - №1. - С.125 - 133. 8. Ягодка А.Г. Сощальна шфраструктура i пол^ика: навч. посiбник / А.Г. Ягодка. - К.: КНЕУ, 2000. - 212 с. 9. EkohomÏ4hî та гуматтарш напрями розвитку сощально!' шфра-структури (колективна монографiя за науковою ре-дакдieю д.е.н., проф.. В.М. Новшова).- Кив, 2012. -513 с. 10. Трансформащя сощально!' шфраструк-тури в контекстi забезпечення гуманiтарного розвитку : кол. моногр. / B.М.Новiков, Н.М.Деева, 1.С. Ка-ленюк [та iн.] ; за наук. ред. В.М.Новшова, З.С. Ci-ройча. - Вiнниця: ПП Балюк 1.Б., 2015. - 384 с. 11. Левш П.Б. Економiчний механiзм сощально!' ш-фраструктури: стан i перспективи розвитку: моног-рафiя / П.Б. Левiн. - К.: 1н-т демографiï та сощаль-них дослiджень НАН Украïни, 2008. - 313 с. 12. Новжов В.М. Совершенствование бюджетной политики - основная детермiнанта развития социальной инфраструктуры / В.М. Новшов// Демографiя та сощальна економiка. - 2015. - №1(23). - С. 55-66. 13. Новжов В.М. Програмний бюджет: мiжнарод-ний досвiд i украшська практика / В.М. Новшов // Демографiя i сощальна економша. - 2016. - № 2(27). - С. 50-61. 14. 14. 1ванов С.В. Децентралiзацiя сшь-ських громад: европейський досвiд та перспективи для Украши / 1ванов С.В., В.1.Ляшенко, М.М. 1ван-нiкова // Економiчний вiсник Донбасу. - 2016. - №2 (44). - С.50-55. 15. Вишневський О.С. Проблеми стратепчного управлiння соцiально-економiчним розвитком Украïни з урахуванням процесiв децент-ралiзацiï / О.С. Вишневський // Вюник економiчноï науки Украши. - 2016. - №1 (30). - С.14-22. 16. Петренко Ю.О. Вплив фюкально!' децентралiзацiï на економiчне зростання та надання суспшьних пос-луг: огляд / Ю.О. Петренко // Вюник економiчноï науки Украши. - 2016. - №2 (31). - С. 148-153. 17. Вишневский В.П. Использование налогово-бюджетных инструментов развития социальной сферы регионов в условиях неоиндустриализации / В.П. Вишневский, В. Д. Чекина, О.В. Виецкая // Еко-номша промисловосп. - 2016. - № 3 (75). - С. 116138. 18. Чекша В. Д. Ощнка нормативно-правово!' бази фiнансового забезпечення розвитку сощально!' сфери регiонiв Украши / В. Д. Чекша // Економiчний вюник Донбасу. - 2016. - №2 (44). - С.105 - 114. 19. Богачев С.В. Аспекты финансирования развития инфраструктуры крупного промышленного города / С.В. Богачев // Економша промисловосп. -2016. - № 2 (74). - С. 124 - 132. 20. ХаразшвШ Ю.М. Стан, втрати та стратепчш орiентири шфра-структурного розвитку схвдних промислових регю-нiв / Ю.М. Харазшвш, В.1. Ляшенко // Економiчний вiсник Донбасу. - 2015. - №3 (41). - С.27-42. 21. Св-ропейська Хартия мюцевого самоврядування [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.
rada.gov.ua/laws/show/994_036. 22. Мкцев1 бюдже-ти [Електронний ресурс]: Офщйний сайт Мшютер-ства фшанив Укра!ни. - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/news/bjudzhet/local-budg. 23. Про добровшьне об'еднання тepитоpiальних громад: Закон Укра!ни вiд 5 лютого 2015 р. № 157-VIII [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/157-19. 24. Ф1-нансова дeцeнтpалiзацiя В Укра!н 2014-2016: перший етап успiхiв [Електронний ресурс] / Офщйний сайт Miнiстepства регюнального розвитку, будiвни-цтва та житлово-комунального господарства Укра-!ни. - Режим доступу: http://www.minregion.gov.ua/ wp-content/uploads/2017/03/Buklet-finansova-detsenrt -21.03.17.pdf. 25. Децентрал1защя: виконання дохо-дiв мюцевих бюджетов за 2016 piк [Електронний ресурс] / Офщйний сайт Мшстерства peгiонального розвитку, будiвництва та житлово-комунального го-сподарства Укра!ни. - Режим доступу: http: //www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2017/02/ MinReg_FEB-2017-mini-utochn.pdf. 26. Про Держа-вний бюджет Украши на 2017 pix: Закон Украши вад 21.12.2016 р. № 1801-VIII // Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни. - 2017. - № 3. - Ст. 31 [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/1801-19.
Новикова О. Ф., Логачова Л. М. Особливосл фшансування сощально"! 1нфраструктури в про-цес1 бюджетноТ децентрал1зацп
Розглянуто систему мiжбюджeтних вiдносин з урахуванням пpинципiв партнерства центрально! та мюцево! влади, що вiдобpажeнi у Хартл мiсцeвого самоврядування. Визначено специфшу фiнансового забезпечення сощально! сфери в умовах бюджетно! дeцeнтpалiзацi!.
Пpоаналiзовано досвiд peалiзацi! першого етапу реформи бюджетно! дeцeнтpалiзацi! в Укра!ш. На пiдставi оцiнки результатов за тдсумками виконання бюджeтiв вах piвнiв у 2015-2016 рр. виявлено позитивнi тенденцп зростання обсягiв власних ресу-pсiв мiсцeвих бюджетов, збшьшення обсягiв освгт-ньо! та медично! субвeнцiй обласним бюджетам та бюджетам об'еднаних тepитоpiальних громад.
Виявлено неврегульован аспекти ново! сис-теми мiжбюджeтних вiдносин та надано пропозицл щодо подальшого удосконалення фiнансового забезпечення сощально! шфраструктури для забезпечення активiзацi! сощальних peсуpсiв розвитку дер-жави та peгiонiв.
Обгрунтовано, що тдвищення eфeктивностi функцiонування соцiально! шфраструктури потре-буе оптимiзацi!' мереж! бюджетних установ, затвер-дження державних сощальних стандартов надання державних послуг у галузi освгти та охорони здоров'я як основи для розрахуншв фшансових потреб
громад та !хшх мюцевих бюджетов та визначення розмГру субвенцш.
Ключовi слова: сощальна шфраструктура, бю-джетне фшансування, бюджетна децентралГзащя, медична субвенция, освГтня субвенщя, об'еднат те-риторГальт громади.
Новикова О. Ф., Логачева Л. Н. Особенности финансирования социальной инфраструктуры в процессе бюджетной децентрализации
Рассмотрена система межбюджетных отношений с учетом принципов партнерства центральной и местной власти, изложенных в Хартии местного самоуправления. Определена специфика финансового обеспечения социальной сферы в условиях бюджетной децентрализации.
Проанализирован опыт реализации первого этапа реформы бюджетной децентрализации в Украине. На основании оценки результатов по итогам исполнения бюджетов всех уровней в 20152016 гг. Выявлены положительные тенденции роста объемов собственных ресурсов местных бюджетов, увеличение объемов образовательной и медицинской субвенций областным бюджетам и бюджетам объединенных территориальных общин.
Выявлены неурегулированные аспекты новой системы межбюджетных отношений и даны предложения по дальнейшему совершенствованию финансового обеспечения социальной инфраструктуры для обеспечения активизации социальных ресурсов развития государства и регионов.
Обосновано, что повышение эффективности функционирования социальной инфраструктуры нуждается в оптимизации сети бюджетных учреждений, утверждении государственных социальных стандартов предоставления государственных услуг в области образования и здравоохранения в качестве основы для расчетов финансовых потребностей об-
щин и их местных бюджетов и определения размера субвенций.
Ключевые слова: социальная инфраструктура, бюджетное финансирование, бюджетная децентрализация, медицинская субвенция, образовательная субвенция, объединенные территориальные общины.
Novikova O., Logacheva L. Features finance social infrastructure in the process of fiscal decentralization
The system of intergovernmental relations, taking into account the principles of partnership of central and local authorities, which are reflected in the Charter of Local Self-Government. The specificity of the financial providing social services in terms of fiscal decentralization.
The experience of the first phase of fiscal decentralization reform in Ukraine. Based on the evaluation result for the execution of the budgets of all levels in the years 2015 -2016. The positive trend of growth in their own local budget resources, increase educational and medical subsidies to regional budgets and budgets united communities.
Found unresolved aspects of the new intergovernmental fiscal framework and provided suggestions for further improvement of financial provision of social infrastructure to ensure the promotion of social resources of the state and the regions.
Proved that improve the efficiency of social infrastructure needs to optimize network of budgetary institutions, adoption of social standards of public services in education and health as the basis for the calculation of the financial needs of their communities and local budgets and determine the amount of subsidies.
Keywords: social infrastructure, financing, fiscal decentralization, medical subsidies, education grants, municipalities combined.
Стаття надшшла до редакци 20.03.2017
Прийнято до друку 22.03.2017
