CC BY
18
УДК 65:005.5+007.5 JEL: M12
ЗАСАДИ КЕРОВАНОСТ1 ТА ПРОЕКТУВАННЯ СТРУКТУР УПРАВЛ1ННЯ В СИСТЕМ! ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ П1ДПРИСМСТВА
®2020 БОГДАНОВ Р. I.
УДК 65:005.5+007.5 JEL: M12
Богданов Р. I. Засади керованост та проектування структур управлшня в системi економiчноï безпеки тдприемства
У статт'1 поставлено проблему необх1дност1 поеднання iдеологи nidxodiB до забезпечення економ'нноÏ безпеки тдприемства з ÏÏ властивостями як об'екта управлшня, що повинно бути покладено в основу проектування управл'шських структур у системi економiчноÏ безпеки тдприемства. Теоретичним тд(рунтям цього е визначення принцитв та засад керованостi економiчноÏ безпеки як об'екта управлшня в системi економiчноÏ безпеки тдприемства. У результатi теоретичного досл'дження встановлено, що поняттям «управл'нська структура» пояснюють складну сукупшсть елемент'в, внутр'шнш устрш якоÏе важлившим за змiстовнiхарактеристики. Управл'тська структура - це швар'шнтний рзновид елементуструктуриуправлшня, який в'дпов'дальнийзареалiзацiюуправл'тськихфунк^й упевномупроцеа. Базовою управл'тською структурою системи економiчноÏ безпеки тдприемства е служба економiчноÏ безпеки, яка реал'вуе загал безпекозабезпечувальних функ^й. Служба виступае об'ектом визначення засад керованостi економiчною безпекою та об'ектом оргашзацшного проектування. Напрямом виршення науковоÏ про-блеми е встановлення принципових властивостей та ознак керованостi економiчноÏ безпеки тдприемства у в'дпов'дн'ш системi безпеки, що стае онтолог'мною та аксюлог'нною основою проектування управл'тських структур у цй системi. Структура управлшня в системi економiч-ноÏ безпеки тдприемства характеризуеться багатьма якостями, як важко формал'вуються (повноваження пра^внищ ÏXня в'дпов'дальн'кть, в'дносини мiж ними тощо). Рекомендовано проектування служби економiчноÏ безпеки за принципом функ^онального розпод'шу взаемозв'язмв iз забезпечення економiчноÏ безпеки, характер яких усередин служби визначаеться специфiкою функцонування тдприемства. Перспективним напрямом дотджень е проектування управл'нських структур у системi економiчноÏбезпеки тдприемства з урахуванням формування 'нститу-цональних в'дносин служби безпеки з оточуючим середовищем.
Ключов'! слова: економiчна безпека тдприемства, система, управл'нська структура, служба безпеки, проектування. DOI:
Табл.: 1. Б'бл.: 10.
Богданов Роман 1горович - аспрант кафедри публiчного управлння, менеджменту та маркетингу, СxiдноукраÏнський нацональний ушверситет
iм. В. Даля (просп. Центральный, 59a, Северодонецьк, 93400, Украна)
E-mail: [email protected]
ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4225-8416
УДК 65:005.5+007.5 JEL: M12
Богданов Р. И. Основы управляемости и проектирования управленческих структур в системе экономической безопасности предприятия
В статье поставлена проблема необходимости сочетания идеологии подходов к обеспечению экономической безопасности предприятия с её свойствами как объекта управления, что должно быть положено в основу проектирования управленческих структур в системе экономической безопасности предприятия. Теоретической базой этого является определение принципов управляемости экономической безопасностью как объектом управления в системе экономической безопасности предприятия. В результате теоретического исследования установлено, что понятием «управленческая структура» объясняют сложную совокупность элементов, внутреннее устройство которой является важнее содержательных характеристик. Управленческая структура - это инвариантная разновидность элемента структуры управления, ответственная за реализацию управленческих функций в определенном процессе. Базовой управленческой структурой системы экономической безопасности предприятия является служба экономической безопасности, которая реализует совокупность функций безопасности. Служба выступает в качестве объекта определения принципов управляемости экономической безопасностью и объектом организационного проектирования. Направлением решения научной проблемы является установление принципиальных свойств и признаков управляемости экономической безопасностью предприятия в соответствующей системе безопасности, которая становится онтологической и аксиологической основой проектирования управленческих структур в этой системе. Структура управления в системе экономической безопасности предприятия характеризуется многими трудно формализуемыми качествами (полномочия работников, их ответственность, отношения между ними и т. п.). Рекомендовано проектирование службы экономической безопасности по принципу функционального распределения взаимосвязей по обеспечению экономической безопасности, характер которых внутри службы определяется спецификой функционирования предприятия. Перспективным направлением исследований является проектирование управленческих структур в системе экономической безопасности предприятия с учетом формирования институциональных отношений службы безопасности с внешней средой.
Ключевые слова: экономическая безопасность предприятия, система, управленческая структура, служба безопасности, проектирование. Табл.: 1. Библ.: 10.
Богданов Роман Игоревич - аспирант кафедры публичного управления, менеджмента и маркетинга, Восточноукраинский национальный университет им. В. Даля (просп. Центральний, 59a, Северодонецк, 93400, Украина) E-mail: [email protected] ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4225-8416
UDC 65:005.5+007.5 JEL: M12
Bogdanov R. I. The Basics of Manageability and Projecting of Management Structures in the System of Economic Security of Enterprise
The article set up a problem of the need to combine the ideology of approaches to ensuring the economic security of enterprise with its properties as a management object, which should become the basis of projecting management structures in the system of economic security of enterprise. The theoretical base for this is to define the principles of economic security manageability as a subject of management in the economic security system of enterprise. The results of theoretical study define that the concept of «management structure» explains an aggregate of elements, the internal structure of which is more important than contensive characteristics. The management structure is an invariant kind of a control structure element that is responsible for the implementation of mana-
gerial functions in a particular process. The basic management structure of the enterprise's economic security system is the economic security service, which implements an aggregate of security functions. The service acts as an object for determining the principles of economic security management and an object for organizational projecting. The direction of solving the scientific problem is to define the fundamental properties and signs of manageability of the economic security of enterprise in the appropriate security system, which becomes an ontological and axiological basis for projecting management structures in this system. The structure of management in the economic security system of enterprise is characterized by many difficult-to-formalize qualities (powers of employees, their responsibility, relationships between them, etc.). Projecting an economic security service is recommended according to the principle of functional distribution of interrelations to ensure economic security, the nature of which within the service is determined by the specifics of the operation of the enterprise. A promising direction of research is projecting the management structures in the economic security system of enterprise, taking into account the formation of institutional relations between of the security service and the external environment.
Keywords: economic security of enterprise, system, management structure, security service, projecting. Tabl.: 1. Bibl.: 10.
Bogdanov Roman I. - Postgraduate Student of the Department of Public Administration, Management and Marketing, Volodymyr Dahl East Ukrainian National
University (59a Tsentralnyi Ave, Syevyerodonetsk, 93400, Ukraine)
E-mail: [email protected]
ORCID: http://ordd.org/0000-0003-4225-8416
Останшм часом вкбуваються безпрецедентш трансформаци свиу, що спричинили доко-ршну змшу уявлень про безпеку, водночас спровокувавши поштовх до радикального пере-осмислення мшця та значення безпеки в ieрархiчнiй вертикалi потреб та штереав як людини, так i госпо-дарюючих суб'екпв, регюшв, держав i свиу в щлому. У загальному сучасному розумшш поняття «безпека» визначаеться як в^дсутшсть небезпеки, стан, за якого об'екту безпеки шчого не загрожуе, тобто в^дсутшсть небезпек i наявшсть захисту в1д загроз. Водночас значна ккьшсть учених [напр., 1-3] велике значення придкяють приналежносп «безпеки» до певно-го предмета досл^дження, зокрема наполягають, що обов'язково мае вказуватися предмет, безпека якого доЫджуеться (забезпечуеться): «безпека держави», «безпека наци», «безпека корпораци» тощо. Вони та-кож вказують на безсистемшсть класифшаци видiв безпеки, а школи навиь на нелопчшсть визначень цього поняття. Численшсть пiдходiв рiзних авторiв у науковш лiтературi до визначення категори «безпеки», iз нагромадженням и видових понять, у да-ному випадку виступае як доказ даного твердження. Осккьки безпещ будь-якого об'екта завжди прита-манна рухлившть, то безпека як категорiя мае розгля-датися не сткьки як iманентна властившть об'екта, сюльки як процес або результат.
При визначенш сутносп економiчноI безпеки та засад управлшня нею необх^но об'еднати ккька пiдходiв i визначити безпеку як стан суб'екта госпо-дарсько! дiяльностi та середовища його шнування, який максимально сприяе його виживанню i розви-тку. Своею чергою, такий стан об'екта безпеки дося-гаеться в результат певно! управлшсько! дiяльностi. Таким чином, безпеку можна охарактеризувати як результатившсть i як ефектившсть управлiнськоI дь яльност з Г! забезпечення. Важливою науковою проблемою сучасност е поеднання Геологи пiдходiв до забезпечення економiчноI безпеки пiдприемства з ГГ властивостями як об'екта управлшня, що повинно бути покладено в основу проектування управлш-ських структур. У цьому сена найбкьш актуальним
напрямом е визначення принцишв i засад керованос-й економiчноi безпеки як об'екта управлшня в систе-мi економiчноI безпеки пiдприемства.
Рiзноманiтнiсть поглядiв щодо категори «еко-номiчна безпека» пов'язана, головним чином, з тим, що дана категорiя стала виступати як самостшний об'ект наукових досл^жень в^дносно недавно. Однак уже сьогоднi предметна область досл^джень у сфе-рi економiчноI безпеки значно розширена. Широта уявлень про економiчну безпеку щлком природна, оск1льки чим складнiший i багатограннiший об'ект, то б1льше дефшщш, якi його описують.
Значний штерес до проблематики забезпечення економiчноI безпеки зумовив формування такого напрямку, як безпекознавство, який покладено в основу ново! сучасно! економiчноi науки - економiчноI безпекологи, що, своею чергою, потребуе розробки системи знань про теорш, мето-долопчного та понятiйно-категорiального апарату, формулювання теоретичних положень i специфiчних методiв дослкження. Етапи становлення економiч-но'1 безпеки шдприемства знаходять свое пояснення в положеннях теори стадiйностi процесiв управлшня, яку висунув Р. Нолан, де засвечено, що будь-яка система (економiчна чи соцiально-економiчна) або процес перебувають у постшному розвитку, який, своею чергою, передбачае проходження ряду стадш [3].
За результатами аналiзу пiдходiв до визначення економiчноI безпеки пiдприемства прослiдковуеться, що в ходi еволюци та трансформаци цього поняття вкбувалося нагромадження та смислове розширення видових ознак економiчноi безпеки, збкьшення функ-цiоналу, що вкносять до економiчноi безпеки тдпри-емства, i як результат - ми вже не бачимо чггкого роз-межування в межах пiдходiв та класифкаци визначень поняття: автори намагаються сформулювати поняття економiчноI безпеки шдприемства якомога комплексное, використовуючи положення й ознаки рiзних пiдходiв. З одного боку, це св^чить про поступ, еволю-цiю, намагання надати категори економiчноI безпеки пiдприемства бкьшого змiсту, комплексностi та зна-
чущосп, а з шшого - це сприяе певному нагромаджен-ню понять у теорц безпекологи та ускладнюе подаль-шу роботу з розроблення методолопчних основ щодо наступних кроюв у пошуку спецiальних iнструментiв забезпечення економiчноI безпеки пiдприемства та !х-нього прикладного застосування.
Окремим важливим висновком е те, що майже ва сучасш пiдходи до тлумачення сутносп та особливостей забезпечення економiчноI безпеки пiдприемства дають слабке уявлення щодо пiдходiв до управлiння економiчною безпекою тд-приемства. Бiльшiсть сучасних шдходв обмежуються розумiнням природи категорц «економiчна безпека» та шляхiв 11 забезпечення, а до таких прикладних ас-пектiв, як органiзацiя управлшня нею, майже не зву-жуються. Винятком е можливо конвергентний тдид [4], який надае онтолопчне та праксюлопчне розу-мiння того, як реально формувати систему економiч-ноI безпеки пiдприемства та органiзовувати мехашзм управлiння в н1й. Але цей тдмд потребуе серйозного системного тдходу до органiзацГi системи безпеки, який не завжди по силах тдприемствам. Тому одшею з найб1льш актуальних наукових проблем у сучаснiй економiчнiй безпекологЦ' залишаеться розробка ме-тодолопчних, методичних та iнструментальних засад управлшня економiчною безпекою пiдприемства, якi б мали широкий дiапазон застосовностi за рiзновидами сучасних пiдприемств. Велика юльйсть наукових до-слiджень свiдчить про те, що поняття економiчноi безпеки шдприемств е комплексним, його потрiбно роз-глядати всебiчно, тому систематизащя теоретичних пiдходiв до визначення даного поняття в результатi дасть можлившть розробити вiдповiднi рекомендаци щодо формування системи економiчноi безпеки тд-приемства та управлiнських структур усередиш неТ.
З iншого боку, при дослдженш теоретичних засад потрiбно розрiзняти поняття «структура управлш-ня» та «управлiнська структура», змiстовна плутанина мiж якими заважае провести чйку понятiйну межу мiж суб'ектом та об'ектом управлшня в системi еконо-мiчноi безпеки пiдприемства. У класичному розумш-нi структурою управлiння е впорядкована сукупшсть елементiв управлiнського процесу, що знаходяться у стiйких взаемов^носинах, якi забезпечують Iхнiй розвиток i функцiонування [5]. Елементами струк-тури управлшня е ланки, зв'язки та рiвнi управлшня. У бкьш широкому сена структура е засобом визначення форми, тому може розуштися i як взаеморозмщен-ня та взаемозв'язок складових частин цкого, i як устрiй або органiзацiя. Тобто структура - це певний iнварiант системи, який протиставляе форму зшсту [6].
Тому при тлумаченш поняття «структура управлшня» превалюе перше розумшня, яке означае взаемозв'язок, а при тлумаченш поняття «управлшська структура» превалюе друге розумшня - як феномен сталого устрою. Таким чином, поняттям «управлшська
структура» пояснюють складну сукупшсть елементш, внутршнш устрш яко! е важлившим за змiстовнi характеристики. Важлившть того чи iншого елемента визначаеться не його сутшстю, а функцюнальшстю у процесi управлiння. Простше кажучи, управлiнська структура - це iнварiантний рiзновид елементу струк-тури управлшня, який вкповкальний за реалiзацiю управлiнських функцiй у певному процеа Прикладом управлiнськоi структури може служити департамент, служба, вiддiл тощо, тобто будь-який елемент певного iерархiчного рiвня, що здатен виконувати загальнi або спещальш функци управлiння.
Вiдповiдно до цього базовою управлшською структурою системи економiчноI безпеки шдприем-ства стае служба економiчноI безпеки, яка реалiзуе загал безпекозабезпечувальних функцiй. Отже, саме служба економiчноI безпеки виступае об'ектом визначення засад керованост економiчною безпекою та об'ектом органiзацiйного проектування.
Метою статт е встановлення принципових властивостей та ознак керованост економiчноI безпеки пiдприемства у вкповкнш системi безпеки, що стае онтолопчною та аксiологiчною основою проектування управлшських структур у цiй система
Cучаснi трансформацil у свiтi спонукають шд-приемства до пошуку нових форм управлшня загалом, а не лише у сферi забезпечення еко-номiчноi безпеки. Перед теоретиками менеджменту постають новi завдання, якi полягають у переосмис-леннi усталених уявлень про управлшня та розроб-лення нових концептуальних засад забезпечення економiчноI безпеки шдприемства вiдповiдно до сучасних реалш та ново! парадигми управлшня шд-приемствами. У нових умовах економiчна безпека пiдприемства набувае характерних ознак керованос-тi, стаючи об'ектом управлшня. Забезпечення еконо-мiчноI безпеки шдприемства мае бути прюритетним завданням для менеджменту даного суб'екта госпо-дарювання та полягати не лише в усуненш загроз по-яви кризових явищ, а, перш за все, у створенш дiевоi системи забезпечення його економiчноI безпеки.
Система економiчноI безпеки пiдприемства мае будуватися на концептуальних кеях, основополож-них засадах якими виступають принципи. О. М. Шта-ер, зважаючи на розбiжнiсть у поглядах науковщв на перелк принципiв формування системи економiчноI безпеки, пропонуе розбити 'Гх на три рiвнi:
^ формування - законшсть, самостiйнiсть i вiд-повiдальнiсть, компетентшсть, координац1я та взаемодiя, конфiденцiйнiсть, комплекс-нiсть, ешелонування, принципи рiвнознач-носп, превентивних i реактивних заходiв; + функщонування - економiчна доцiльнiсть, безперервнiсть, цiлеспрямованiсть, диферен-цiйованiсть, об'ективнiсть, мiждисциплiнар-ний пiдхiд, контроль;
+ саморозвиток - адаптацш, штегровашсть, постшний розвиток, моделювання сценарив, варiантнiсть, рефлексш [8].
Рiзнi автори вид1ляють принципи в межах сво-!х досл^жень пiд свою тематику. Аналiз наукових праць i виокремлення повторюваних принцишв дае нам можливiсть вiднести повторюваш принципи в базову групу принцишв системи економiчноI безпеки пiдприемства. Визначення змшту кожного принципу наведено в табл. 1.
З певно! точки зору на пiдприемствi практично будь-який вид його дiяльностi спрямований на до-сягнення ц1лей пiдприемства та опосередковано ви-конуе функцiю захисту в^д, певних загроз i небезпек. Тобто, ^м вирiшення сво!х основних завдань, ор-ганiзацiйна дiяльнiсть сама по собi виконуе функцiю забезпечення безпеки. Таким чином, можна говорити про непрямi та прямi методи забезпечення економiч-но! безпеки шдприемства. Якщо перша група мето-дiв реалiзуються за рахунок ефективного здшснення
основних функцiй пiдприемства, то друга передбачае спещальну дiяльнiсть, спрямовану на ^ентифкацш небезпек, !хню профiлактику й усунення. У даному досмджеш пропонуеться виокремлення дiяльностi iз забезпечення економiчноI безпеки пiдприемства в окремий вид оргашзацшно! дiяльностi шдприем-ства. I якщо мета управлшня пiдприемством полягае у збкьшенш прибуткiв та в забезпеченш розвитку пiдприемства, то мета i завдання управлiння в сис-темi безпеки мають iнший, специфiчних характер i спрямованi на досягнення мети, яка полягае в забезпеченш та шдтримщ прийнятного рiвня економiчноI безпеки пiдприемства.
Eфективнiсть досягнення щлей пiдприемства, реалiзацiя його стратегш, вчасне реагування на загрози та змши в динамiчному зовнiшньому середовищi та якiсть управлiння в цкому залежить вiд правильностi побудови структур управлшня та !х-н1х елеменпв. Тому органiзацiйне проектування мае
Таблиця 1
Характеристика принципiв системи економiчноí безпеки пiдприcмства
Принцип Характерний змiст
Законной Робота iз забезпечення безпеки та створення системи економiчно''' безпеки повинна здiйснюватися на пiдставi чинного законодавства Укра'ши та нормативних аю1в
Системной Необхiднiсть створення тако''' системи економiчно''' безпеки, що забезпечила б захищешсть всiх об'eктiв захисту пщприемства
Декомпозицп Видiлення суб'eктiв та об'еклв на основi декомпозицп, вивчення 'х властивостей, що надае можли-вкть для подальшого ефективного дослiдження розвитку та функцюнування системи економiчно''' безпеки
Комплексностi При побудовi системи захисту необхiдно передбачати вияв уах видiв можливих загроз для даного пщприемства, включаючи канали несанкцюнованого доступу, i всi можливi для нього засоби захисту ^зномаштшсть структурних елементiв)
Своeчасностi Передбачае ранне виявлення загроз i прогнозований попереджувальний характер заходiв забезпечення економiчно''' безпеки для запобоння 'хньому руйнiвному впливу
Безперервностi Постмне (безперервне) здiйснення заходiв щодо забезпечення функцiонування системи економiч-но''' безпеки
ОбГрунтованос^ Заходи та засоби захисту повинш бути реалiзованими на сучасному рiвнi розвитку науки i техшки, обфунтованими з погляду визначеного рiвня економiчно''' безпеки та вiдповiдати встановленим вимогам i нормам
Динамiчностi Система управлшня економiчною безпекою повинна забезпечувати швидку реакцiю пiдприемства на появу реальних i потенцiйних загроз i своечасне прийняття вщповщних управлiнських рiшень
Взаемодп та координацГ'' Узгоджешсть дiяльностi всiх елементiв системи економiчно''' безпеки пiдприемства для досягненнi поставлених цтей, включаючи дiловi контакти iз зовнiшнiми органiзацiями, якi забезпечують без-пеку пiдприемства
Економiчно''' доцiльностi Вартiсть створення та утримання системи економiчно''' безпеки пщприемства мае бути меншою, нiж можливi збитки вiд будь-яких видiв ризику
Економiчно''' ефективностi Досягнення максимально'' функцюнально''' ефективностi системи економiчноl' безпеки за менших витрат ресурав на и забезпечення
ЦентралiзацГ'' управлшня Здатшсть до самостiйного функцiонування системи економiчно''' безпеки за единим правовим, ор-ганiзацiйним, функцiональним i методологiчним принципом
Адаптивной Елементи системи економiчноl' безпеки пщприемства повинш адаптуватися до змш, спричинених впливом чинниш зовнiшнього та внутршнього середовища пiдприемства
о_ <С
<
2 ш
надважливе значення та суттево впливае на ефектив-шсть структур управлшня на пiдприемствi. У зв'язку з цим сьогодш це актуальний напрямок розвитку та вдосконалення сучасних оргашзацш, що використо-вуе сучасш науковi здобутки щодо розвитку функцю-нальних напрямкiв управлiння для досягнення цкей.
Управлiння в системi економiчноI безпеки шд-приемства здшснюеться за дек1лькома функщ-ональними напрямками вГдповГдно до складо-вих безпеки (фшансова, iнформацiйна, техшко-тех-нологiчна, штелектуальна та кадрова, правова тощо) та на основi централiзованого керiвництва. Такий шдхГд застосовуеться з метою концентрацГГ та коор-динацГГ фiнансових, матерiальних, кадрових та iнших сил задля виршення завдань забезпечення економГч-ноГ' безпеки. Принцип централiзованого управлiння в системi дае змогу ефективно! оргашзаци взаемодГГ з iншими ланками системи безпеки та контролю реаль зацГГ ухвалених рiшень з вирiшення проблем безпеки.
До об'eктiв управлшня в системi економГч-ноГ' безпеки шдприемства можуть бути вiднесенi: персонал шдприемства; фшансов^ матерiальнi, ш-формацiйнi, штелектуальш, правовГ та технко-тех-нологГчнГ ресурси; загальна система управлшня шд-приемством; оргашзацшна структура пГдприемства; внутрГшнГ та зовшшш зв'язки; стратегГчнГ плани.
Суб'ектами управлшня в системГ безпеки можуть виступати: керГвник пГдприемства або менеджер, вГдповГдальний за забезпечення економГчноГ' безпеки пГдприемства; вГддГл або служба економГчноГ' безпеки пГдприемства. Тобто центральною фГгурою в структурГ управлшня мае виступати керГвник або менеджер, як обГзнаш у сферГ управлшня та забезпечення економГчноГ' безпеки. 1хня дГяльшсть мае щ-леспрямований характер Г може виявлятись у формГ управлшня вгдповГдною службою або як окрема форма управлшня на шдприемствГ за функцюнальним напрямком. Даш структури управлшня, що надкеш спещальними функцшми, розглядають будь-яку дГяльшсть всередиш та ззовнГ пГдприемства з позицГГ безпечностГ тако! дшльностГ
УправлГння в системГ економГчноГ безпеки пГдприемства здшснюеться за управлшською вертикал-лю - зверху вниз. На горизонтальному рГвш структури управлшня здшснюеться обмш ГнформацГею, яка необхГдна для ухвалення управлГнських рГшень. Саме вГд ефективного механГзму управлшня в системГ за-лежать стабкьна робота та розвиток пГдприемства, особливо в умовах глобальних економГчних криз. Мехашзм управлГння в системГ економГчноГ' безпеки пГдприемства реалГзуеться через взаемодш структур управлГння. У такому разГ особливо!' уваги заслугову-ють дослгдження питань, пов'язаних з теоретичними засадами формування даних структур. Структура управлГння включае лшшш та функцГональнГ управ-лГнськГ структури, схеми органГзацГйних вГдносин,
органГзацГйнГ пГдструктури та систему навчання або шдвищення квалГфГкацГГ персоналу.
На вГдмшу вГд загальних структур управлГння на шдприемствГ структури управлГння в системГ економГчноГ безпеки пГдприемства не можуть бути створеш вторично, навпаки, вони формуються та вдосконалюються в результат цкеспрямованих зу-силь. При побудовГ структури управлГння в системГ безпеки беруться до уваги, з одного боку, здатшсть тако! структури до адаптацГГ до змш внутрГшнього та зовнГшнього середовища. З шшого боку, велике зна-чення мае рацюналГзащя управлГння в системГ безпеки, яка передбачае бюрократичний шдхгд Г функцг-ональний розподк в управлГннГ та вГдповГдальностГ керГвнишв згГдно з Г'хнГми повноваженнями.
РацюналГзацш управлГння передбачае центра-лГзоване управлГння, що означае концентрацго Гн-формацГГ та ухвалення рГшень т1льки на вищих рГвнях управлГнських структур; чГткий под1л повноважень Г вГдповГдальностГ, внаслГдок чого виникае необхГднГсть найму квалГфкованих фахГвцГв на кожну посаду вГд-повГдно до квалГфГкацГйних вимог; ГерархГчшсть, або скалярнГсть, управлГння, за яко'Г нижчий рГвень пГд-порядковуеться та контролюеться вищим рГвнем; на-явшсть формальних правил Г норм, що забезпечують одноркшсть виконання менеджерами сво'Гх обов'язкГв та завдань; формальна безособовГсть працГвникГв.
Однак така структура управлГння виправдана при бкьш-менш стабГльному функцюнуванш пГдприемства в оточуючому середовищь У той час, коли виникають кризовГ ситуацГГ, актуалГзуються безпеко-вГ питання на пГдприемствГ, зокрема тГ, що пов'язанГ Гз забезпеченням економГчноГ безпеки. У такш ситуацГГ служби безпеки виходять на перший план, Г ха-рактерними ознаками структур управлГння стають гнучшсть, прискорена реалГзацш складних програм Гз забезпечення економГчноГ' безпеки, децентралГзацш управлГння на необхгдний термГн з метою збережен-ня сво'Гх позицГй на ринку та пристосування до нових умов. МГра децентралГзацГГ управлГння обумовлюеть-ся наданням повноважень або прав ухвалення само-стшних рГшень керГвником служби безпеки. ВГдповГд-но, б1льш прийнятним вважаеться оргашчний пГдхГд до формування структур управлГння на пГдприемствГ.
Сьогодш при формуванш органГзацГйних структур управлГння простежуються двГ прямо протилежш тенденцГГ. В одних оргашзащ-ях формуеться жорстко формалГзована структура з чГткою регламентащею кожно! посади, в Гнших вГдда-еться перевага пГдвищенню гнучкостГ органГзацГйних структур управлГння. У будь-якому випадку вибГр не-обхГдного ступеня формалГзацГГ повинен диктуватися виключно вимогами зовшшшх Г внутрГшн1х факторГв, що впливають на функцюнування органГзацГй. Таким чином, для швидко'Г адаптацГГ до змш зовнГшнього та внутрГшнього середовища, що е одним Гз критерГГв
економiчноI безпеки шдприемства, та формування ефективно! структури управлiння в системi безпеки мае бути застосований симбюз оргашчного та бюрократичного пiдходiв.
Проектування органiзацiйноi структури управ-лiння мае починатися ткьки пiсля визначен-ня мiсii оргашзаци, Г! основних цкей та за-вдань. Система ухвалення рiшень стае ефективною т1льки за умови формування структури управлшня з урахуванням вiдповiдного функцiонального, кому-шкацшного, кадрового забезпечення, що лежить в основi будь-яко! органiзацiйноi структури. Проте сл1д зазначити, що будь-якi змши цiлей або завдань спри-чиняють вiдповiднi змiни структур управлiння. Також коригування структур управлiння спричиняють змши в зовншньому середовищi - виникае необхкшсть ви-користання нових методiв управлiння, змiни системи комунiкацiй, коригування функцш низки пiдроздiлiв, а також змши набору самих тдроздшв. Якщо не здш-снювати необхiднi змши структури управлшня, то на-явний набiр функцiй, пiдроздiлiв, методiв управлшня та система комушкацш не дозволять ефективно дося-гати поставлених цкей. Для створення таких структур необидно забезпечити вiдповiдний набiр функцш у шдроздках, високу квалiфiкацiю ствробггникш, якi змогли б реалiзувати широкий набiр функцiй, гнучку систему комушкацш i методiв менеджменту, що дозволять оперативно реагувати на змшу умов функцю-нування пiдприемства. На мет проектування структури управлшня мае бути шдвищення ефективностi розподку повноважень i вiдповiдальностi мiж окре-мими пiдроздiлами з установленням системи верти-кальних i горизонтальних зв'язшв м1ж ними.
З теоретичноТ точки зору оргашзацшне проектування мштить такi етапи [8; 9]:
1. Здшснення подiлу пiдприемства по горизон-талi на широкi блоки, вкпов^но до найважливiших напрямкiв дiяльностi з реалiзацií стратеги. Прийнят-тя ршень про те, якi види дiяльностi мають викону-вати лiнiйнi шдроздки, а якi - штабнi.
2. Визначення сшввкношення мiж повноважен-нями рiзних посад. При цьому керiвництво визначае послiдовнiсть команд, за потреби здшснюе подаль-ший под1л на меншi органiзацiйнi пiдроздiли з метою ефектившшого використання спецiалiзацií та запобь гання перевантаженню керiвництва.
3. Визначення посадових обов'язшв як сукуп-носп певних завдань i доручення 1х виконання кон-кретним особам, як несуть вiдповiдальнiсть за '^х ефективне використання.
У результат оргашзацшного проектування фор-муеться оргашзацшна структура управлiння, яка ха-рактеризуе и будову та внутршню форму системи, зв'язок елементiв, що забезпечують функцiонування та розвиток оргашзаци як единого цiлого.
Подiл структур управлiння за певними функщ-ональними напрямками передбачае закршлення пер-сонально1 вiдповiдальностi кожного керiвника за ре-зультати своеí дiяльностi або за дшльшсть пiдпоряд-кованого йому шдроздку. Завдяки цьому пiдвищуеть-ся оператившсть ухвалення рiшень та забезпечуеться в^носно швидке здiйснення управлiнських рiшень завдяки своiй iерархiчностi. Функцiональний розподк управлiння дае можливiсть професiйного виршення завдань спецiалiстами функцiональних служб.
Отже, структура управлшня в системi економiч-ноí безпеки пiдприемства характеризуеться багатьма якостями, яш важко формалiзуються (повноваження пращвнишв, Тхня вiдповiдальнiсть, вiдносини мiж ними тощо). З цiеí причини при побудовi структури управлiння необхкно додержуватися вiдповiдних принципiв. Чим складнший об'ект управлiння, тим б1льш значну роль у формуванш його структури вь дiграють принципи управлiння, яким вона повинна вкповкати.
ВИСНОВКИ
Структура управлшня в системi економiчноí безпеки шдприемства повинна будуватися, виходя-чи iз особливостей економiчноí безпеки як об'екта управлшня. Склад шдроздку iз забезпечення еко-номiчноí безпеки, характер взаемозв'язшв усерединi пiдроздiлу визначаеться специфшою його дiяльностi та функцiонування. Велиш пiдприемства, що мають у своему складi велику кiлькiсть спецiалiзованих тдроздшв, як правило, перевищують норму керова-ностi, що, своею чергою, негативно позначаеться на ефективносп як управлшського процесу, так i ефек-тивностi дiяльностi в цiлому. Для уникнення такоí проблеми на тдприемствах збiльшуеться кiлькiсть iерархiчних рiвнiв, що, на жаль, призводить до затри-мок шформаци, и спотворення, зб1льшення часу на ухвалення рiшень i доведення Iх до виконавцiв.
У системi економiчноI безпеки пiдприемства функци суб'екта управлiння можуть бути аналопч-ними до функцiй управлiння в шших сферах. Однак у них е своя специфша, яка зумовлена змiстовними й органiзацiйними особливостями дiяльностi iз забезпечення економiчноí безпеки шдприемства. Функци, що вимагають специфiчних знань i високого рiвня квалiфiкацiI в певнiй сферi дiяльностi шдприемства, мають бути закршлеш за в^повкними функцiональ-ними керiвниками. ФункцИ формулюються на основi вивчення органiзацiйноí дiяльностi в цiлому та необ-хкносп Тхнього розподiлу мiж внутрiшнiми ланками шдроздку, виходячи з усього обсягу роби, покладе-них на цей тдроздк. При цьому декларуеться само-стiйнiсть пiдроздiлiв у вирiшеннi тих чи шших питань.
Просте формування комплексу роби1 iз забезпечення економiчноí безпеки та закрiплення к: за певними дiлянками, юридичними та фiзичними особами ще не е оргашзащею процесу. Для того, щоб вкбувся
переход в1д проектування до створення шдроздку (служби), необхiдно певним чином з'еднати роботи (види дiяльностi) i пращвниюв (людей) мiж собою, що забезпечить взаемодш мiж роботами та людьми, як 11 виконують. Дана взаeмодiя характеризуеться як статикою, що виражаеться в структурi служби еко-номiчноI безпеки, так i динамiкою, що виражаеться в процесах, що в^буваються в цш службi. До даних процеав також належать комушкаци.
Устшне функц1онування управл1нських структур у систем1 економ1чно1 безпеки безпосе-редньо залежить в1д того, як складаються вер-тикальн1 та горизонтальн1 в1дносини, зумовлен1 ш-ституц1ональними умовами д1яльност1 п1дприемств. Найб1льш част1 конфл1кти м1ж управл1нським центром i структурними одиницями виникають через дисбаланс розпод1лу функцш м1ж ними. Усе це при-зводить до наростання кризових ситуацш, тривалос-т1 прийнятих р1шень, в1дсутност1 зворотного зв'язку, наявност1 значного числа помилок, а в шдсумку - до порушення горизонтальних i вертикальних зв'язк1в та виникнення бюрократизации Зважаючи на це, пер-спективними напрямами подальших дослiджень е iнституцiональнi засади та шструменти збагачення проектування управлшських структур у системi еко-ном1чно1 безпеки пiдприемства з метою формуван-ня iнституцiональних в1дносин за II учасп, що дасть можлив1сть змшити роль та п1двищити можливост1 служби економ!чно'1 безпеки. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Атаманов Г. А., Рогачев А. Ф. О необходимости новых подходов к исследованию феномена экономической безопасности. Научно-технические ведомости СПбГПУ. Серия «Экономические науки». 2009. № 1. С. 320-325.
2. Минаев Г. А. Безопасность - менеджмент организаи ции : учеб. пособие : в 3 ч. М. : ИПБ, 2004. Часть 1: Методология, функции, системы. 262 с.
3. 1вченко £. А. Управлшня трансформацмними про-цесами в системi економiчноl безпеки пщприем-ства. Економiка та право. 2016. № 3. С. 38-44.
4. Nolan R. L. Managing the Computer Resourse: A Stage Hypothesis. Communications of ACM. 1973.Vol. 16. No. 7. P. 399-405.
DOI: https://doi.org/10.1145/362280.362284.
5. Овчаренко £. I. Конвергентний пщхщ у безпеколо-rii: системотворний потен^ал та можливост цте-покладання у сферi економiчноl безпеки пщпри-емства. Економiка. Менеджмент. Пдприемництво. 2014. № 26. Ч. I. С. 112-132.
6. Мильнер Б. З. Теория организации : учеб. для вузов. М. : ИНФРА-М, 2006. 720 с.
7. Фтософський енциклопедичний словник / гол. редкол. В. I. Шинкарук. Ки1в : Абрис, 2002. 742 с.
8. Штаер О. М. Напрямки забезпечення та основы складовi економiчноl безпеки банку. Свропейський вектор економiчного розвитку. 2011. № 2. С. 263-270.
9. Виханский О. С., Наумов А. И. Менеджмент. М. : Экономистъ, 2006. 670 с.
10. Поспелов Д. А. Ситуационное управление: теория и практика. М. : Наука, 1986. 286 с.
Науковий керiвник - Овчаренко €. I., доктор економiчних наук, професор, завщувач кафедри публiчного управлшня, менеджменту та маркетингу СхщноукраТнського нацюнального ушверситету iменi Володимира Даля (м. Северодонецьк)
REFERENCES
Atamanov, G. A., and Rogachev, A. F. "O neobkhodimosti novykh podkhodov k issledovaniyu fenomena eko-nomicheskoy bezopasnosti" [On the Need for new Approaches to the Study of the Phenomenon of Economic Security]. Nauchno-tekhnicheskiye vedomosti SPbGPU. Seriya «Ekonomicheskiye nauki», no. 1 (2009): 320-325.
Filosofskyi entsyklopedychnyi slovnyk [Encyclopedic Dictionary of Philosophy]. Kyiv: Abrys, 2002.
Ivchenko, Ye. A. "Upravlinnia transformatsiinymy protsesa-my v systemi ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstva" [Transformation Process Management in the Economic Security System of the Enterprise]. Ekonomika ta pravo, no. 3 (2016): 38-44.
Milner, B. Z. Teoriya organizatsii [Organization Theory]. Moscow: INFRA-M, 2006.
Minayev, G. A. Bezopasnost - menedzhment organizatsii [Security is the Organization's Management], part 1: Metodologiya, funktsii, sistemy. Moscow: IPB, 2004.
Nolan, R. L. "Managing the Computer Resourse: A Stage Hypothesis". Communications of ACM, vol. 16, no. 7 (1973): 399-405.
DOI: https://doi.org/10.1145/362280.362284.
Ovcharenko, Ye. I. "Konverhentnyi pidkhid u bezpekolohii: systemotvornyi potentsial ta mozhlyvosti tsilepokla-dannia u sferi ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstva" [Convergent Approach in Ecosecent: Backbone Potential and Possibilities of the Goal-Setting in the Field of Economic Security of the Enterprise]. Ekonomika. Menedzhment. Pidpryiemnytstvo, vol. I, no. 26 (2014): 112-132.
Pospelov, D. A. Situatsionnoye upravleniye: teoriya i praktika [Situational Management: Theory and Practice]. Moscow: Nauka, 1986.
Shtaier, O. M. "Napriamky zabezpechennia ta osnovni skladovi ekonomichnoi bezpeky banku" [Directions Support and Main Components of Bank Economic Safety]. Yevropeiskyi vektor ekonomichnoho rozvytku, no. 2 (2011): 263-270.
Vikhanskiy, O. S., and Naumov, A. I. Menedzhment [Management]. Moscow: Ekonomist, 2006.
