CC BY
103лізації запропонованої технології є:
- включення в систему навчально-виховного процесу з фізичного виховання не тільки учителя фізичної культури, але й психолога, медпрацівника, класного керівника з метою відстеження динаміки розвитку індивідуальних якостей учнів у тому числі і проведення обов’язкового тестування рівня фізичної підготовленості та визначення на основі анкетування коефіцієнтів всебічного розвитку кожного школяра (мінімум два рази за навчальний рік);
- створення шкільного комп’ютерного банку даних по кожному учню куди вносяться результати етапних досліджень, на основі яких розраховуються індивідуальні показники розвитку особистості, відстежується їх динаміка, проводиться корекція навчального процесу з фізичного виховання з підбором індивідуальних засобів і методів фізичного виховання кожного учня;
- особливістю реалізації технології є творчий, експериментальний характер роботи учителя фізичної культури, його стійка мотивованість на пошук нового в організації навчального процесу.
4. Виявлене в проведеному педагогічному експерименті підвищення ефективності процесу фізичного виховання учнів пояснюється наслідками кооперативного, синергетичного впливу нових взаємозв’ язків елементів системи занять за запропонованою технологією, сукупність яких забезпечує більш активний розвиток природного потенціалу дитини.
Перспективи дослідження вбачаємо в вивченні практичних аспектів поставленої проблеми, в створенні та реалізації особистістю орієнтованих здоров’язберігаючих технологій в системі фізкультурної діяльності дітей молодшого шкільного віку.
Література:
1. Бех І.Д. Наукове розуміння особистості як основи ефективності виховного процесу // Початкова школа. - 2000. -№2. - С.2-6.
2. Дубогай О.Д., Іваній І.В. Технологічні особливості відношення молодших школярів до фізичної культури // Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві: Зб.наук.праць Волинського державного ун-ту ім. Л.Українки. - Луцьк, 2005. - С.218-222.
3. Дубогай О.Д. Навчання в русі: Здоров’язберігаючі педагогічні технології в початковій школі. - К.: Вид.дім «Шкільний світ», 2005. - 112с.
4. Заікіна Г.Л., Іваній І.В. Методика проведення оздоровчих заходів під час навчального процесу молодших школярів засобами фізичного виховання: Методичні рекомендації для вчителів. - Суми: Сумськ. держ. пед. ун-т ім. А.С.Ма-каренка, 2005. - 31с.
5. Іваній І.В. Проектування системи виховання фізичної культури особистості: синергетичний підхід // Методологічні, теоретичні і технологічні проблеми сучасної освіти: Зб. наук. праць «Педагогічні науки». - Суми: Сумськ. держ. пед. ун-т ім. А.С.Макаренка, 2007. - С.71-81.
6. Маковецька Н.В. Формування фізичної культури і здорового способу життя: теоретичний аспект проблеми // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за ред. проф. С.С.Єрмакова. - Харків, ХДАДМ (ХХПІ), 2006. - №10. -С.117-121.
7. Марченко С.І. Особливості рухомої підготовленості молодших школярів // Актуальні проблеми фізичного вихо-
вання і спорту: Матеріали II Міжнар. наук. конф. / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. - Харків, «ОВС», 2006.
- С.72-77.
8. Маткин В.В. Синергетический поход в педагогическом процессе// Начальная школа. - 2001. - №7. - С.97-99.
9. Програма загальноосвітніх навчальних закладів «Основи здоров’я і фізична культура». - Київ. - 2001. - 112с.
10. Фізкультура від 4 до 9: Педагогіка спільного успіху. - К.: Вид. дім «Шкільний світ», 2006. - 114с.
11. Waluga A. Miendzynarodowy letni Kurs Orffa w Salzburgu // Wachowante muzyczne w Szkole, 1988. - nr.4. - s.17-21.
Надійшла до редакції 15.02.2007р.
ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО НАВЧАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ В СУЧАСНОМУ ПІДРУЧНИКУ
Карпенко О. О.
Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «ХАІ»
Анотація. Виявлені основні вимоги до навчальної інформації сучасного підручника як сукупності текстових та ілюстративних компонентів, які складають його довідково-супровідний апарат та навчальний твір в єдину цілісну систему передачі навчальної інформації. Слід ураховувати дидактичні, ергономічні та художньо-естетичні вимоги щодо текстової, ілюстрованої інформації, обсягу й особливостям сприйняття інформації в сучасному підручнику.
Ключові слова: вимоги, текст, ілюстрації, підручник, інформація.
Аннотация. Карпенко Е.А. Основные требования к учебной информации в современном учебнике. Определены основные требования к учебной информации современного учебника как совокупности текстовых и иллюстративных компонентов, составляющих его справочно-сопроводительный аппарат и учебное произведение в единую целостную систему передачи информации. Следует учитывать дидактические, эргономичные и художественно-эстетичные требования относительно текстовой, иллюстрированной информации, объема и особенностям восприятия информации в современном учебнике.
Ключевые слова: требования, текст, иллюстрации, учебник, информация.
Annotation. Karpenko E.A. The basic requirements to the educational information in the modern textbook. The main requirements to the study information of a contemporary textbook as a sum of text and illustrative components, compositing its reference and supporting apparatus and study work in the united integral system of transmitting the information are defined. It is necessary to take into account didactic, ergonomic and art aesthetic requirements concerning the text, illustrated information, volume and to features of perception of the information in the modern textbook.
Key words: requirements, text, illustrations, textbook, information.
Вступ.
Формування єдиного освітнього простору -кінцевої мети Болонської угоди - потребує підвищення якості освіти. Ефективність підготовки фахівців у вищій школі в умовах спрямування на самостійне навчання потребує впровадження нових підходів до організації процесу навчання, його змісту, системи контролю й оцінки одержуваних результатів, що передбачає оновлення його науково-методичного забезпечення, насамперед підручни-
ка. Удосконалення підручника - важливої складової навчально-методичного забезпечення - є актуальною задачею реформування системи освіти України, закріпленою на законодавчому рівні [7].
Питання вдосконалення змісту підручника розглядалися в педагогічних, книгознавчих, бібліотекознавчих, психологічних та інших працях попередників [2, 4, 10 та ін.]. Однак у цих роботах немає цілісного підходу щодо визначення єдиних вимог до сучасного підручника (традиційного й електронного).
Робота виконана за планом НДР Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського «ХАІ».
Формулювання цілей роботи.
Мета статті полягає у визначенні основних вимог до змісту сучасного підручника, адекватного новітній філософії освіти.
Результати досліджень.
Сучасний підручник функціонує у друкованому та електронному вигляді, але вимоги до викладу його змісту, у цілому є єдиними (наприклад щодо характеру викладу матеріалу). Підручник розглядаємо як сукупність текстових та ілюстративних компонентів, які складають довідково-супровідний апарат та навчальний твір підручника в єдину цілісну систему передачі навчальної інформації. Довідково-супровідний апарат підручника складається з вихідних даних, анотації, змісту, передмови, післямови, коротких методичних рекомендацій, дидактичного апарату, покажчиків, приміток та коментарів і додатків. Навчальний твір містить вступ, основну частину і висновки. Але тільки разом у вигляді текстової й ілюстративної інформації навчальний твір і довідково-супровідний апарат розглядаються як підручник в єдиній цілісній системі з метою передачі знань, що містяться в ньому [6]. Це зумовило розглядання вимог до текстової та ілюстрованої інформації.
Текст - основний структурний елемент підручника. Вважаємо за доцільне основні вимоги до викладу матеріалу в сучасному підручнику (відповідність навчальній програмі; виклад системи знань із певного предмету; відбиття мети і змісту освіти; логічність організації змісту; уніфікація у використанні термінології, позначень та ін.; проблемність, доступність, ясність, об’єктивність, послідовність міждисциплінарність та енциклопедичність викладу навчального матеріалу; наявність реальних форм контролю засвоєння студентом інформації та зворотних зв’язків), доповнити вимогами щодо узгодження рівня складності змісту зі здібностями студентів, відображення змін у мовній політиці та відповідності закономірностям, особливостям і можливостям людини із сприйняття інформації [5]. На наш погляд, дотримання саме цієї ергономічної вимоги (відповідності закономірностям, особливостям і можливостям людини із сприйняття інформації) у викладу інформації є важливим напрямом удосконалення сучасного підручника, яку детальніше розглянемо в контексті
виявлення основних вимог щодо текстової та ілюстрованої інформації підручника. Для з’ясування особливостей надання текстової інформації в електронній навчальній книзі, вважаємо доцільним розглянути можливості гіпертексту її електронного варіанту порівняно зі звичайним лінійним текстом класичного друкованого.
Гіпертекст - форма організації текстового матеріалу, що характеризується нелінійною послідовністю елементів і дозволяє: швидко забезпечити доступ до об’єкта посилання і до його джерела; включати нові посилання; уводити коментарі до тексту, не порушуючи його цілісність; автоматизувати процес формування ключових слів завдяки автоматичному аналізові тексту та ін. Традиційний підручник, що відрізняється наявністю лінійного тексту, не може дозволити таку поліспрямованість. Відомо, що текст підручника складається з основного тексту, що має становити від 57% до 66% та додаткового - від 8% до 11% [10]. Але, електронний підручник має містити тільки мінімум текстової інформації, оскільки тривале читання тексту з екрана стомлює студента, знижаючи сприйняття і засвоєння ним знань. Установлено, що люди читають текст на екрані комп’ютера на 28 % повільніше, чим у книзі [4].
Отже, вважаємо доцільним озвучення вербальної інформації в електронному підручнику, що відповідає сучасним тенденціям мінімізації обсягу тексту друкованої і електронної навчальної книги. Істотне значення для сприйняття тексту має розмір, накреслення та виділення шрифту. Для кращого засвоєння інформації еквівалентність мінімального розміру шрифту повинна відповідати 12 в «Microsoft Word». Зображення в персональному комп’ютері відрізняється від паперового - воно світне на світному тлі, пиксельне-крапкове, мерехтливе та ін. Зчитування такого сигналу зумовлює напружений і стресовий режим роботи для користувача. А зміна режимів роботи: світний монітор - клавіатура - документи - це додаткове навантаження на очі користувача. Ергономічні умови сприйняття тексту у відбитому світлі допускають роздільну здатність екрану 150-300 точок на дюйм [9]. Слід дотримуватися міри при використанні різноманітних виділень кольором, тлом, курсивом важливої інформації, що поліпшує наочність підручника. Кількість цих виділень не повинна перевищувати 10% від усього тексту [2].
Ілюстративна інформація, що супроводжує текст підручника, відповідає, головним чином, за наочність, оформлення підручника. Наочність може зображуватися різними способами надання інформації: від звичайної статичної ілюстрації до застосування мультимедійних засобів. Застосування ауд-іофрагментів в електронному підручнику дозволяє поліпшити сприйняття матеріалу, активізуючи не тільки зорові, але і слухові центри головного мозку. За даними ЮНЕСКО, при аудіосприйнятті засвоюється тільки 12% інформації, при візуальному -близько 25%, а при аудіовізуальному - до 65% сприй-
маної інформації [12]. Використання відеофраг-ментів дозволяє в динаміці відобразити процеси і явища. Незважаючи на великі розміри файлів, застосовувати їх доцільно, оскільки підвищуються сприйняття і зацікавленість студентів, і, отже, покращується якість їх знань.
Для обмеження обсягу підручника, що сприяє його використанню в широкому спектрі комп’ютерів, доцільне застосовувати упаковані формати графічних файлів (ОЩ ІРБв та ін.), обмежену палітру або кольори векторних графічних файлів, наприклад ЖМЕ Проблеми колірного рішення в ілюстративному оформленні є домінуючими для забезпечення візуальної ергономічності і дизайну сучасного підручника. Саме колір, пов’язаний з емоційним сприйняттям людини, впливає на якість сприйняття і запам’ятання інформації. Згідно з законом Вебера-Фехнера - головним психофізичним законом, що встановлює залежність інтенсивності відчуття від сили подразника, - необхідно враховувати різницю в коефіцієнтах відбиття світла різними кольорами (білий - 0,9, жовтий і сірий - 0,75, синій - 0,55, чорний - 0,07) і таку властивість людського ока, як найвищу чутливість до зеленого й жовтого кольорів і найнижчу - до червоного і фіолетового. Для найкращого абсолютного розрізнення кольорів (ідентифікації кольору при відсутності інших кольорів у полі бачення) рекомендується використати 4-5 кольорів: червоний, жовтий, зелений, синій і білий. Доцільно використати в цьому випадку опонентні пари: червоний - зелений і жовтий - синій.
Для найкращого порівняльного розрізнення кольорів (ідентифікації кольору при наявності інших кольорів у полі зору) припустимо застосовувати 6-7 кольорів [1]. У цьому випадку жовтогарячий, жовто-зелений, синьо-зелений і пурпурний кольори можна використати як додатки до червоного, жовтого, зеленого, синього і білого. Слід також ураховувати дослідження щодо способів або мислення асоціювання завдяки кольору, що відносяться до компетенції ког-нітивної ергономіки. При ілюструванні інформації доцільно розташовувати не більше 4-8 суттєвих об’єктів у зону кута ясного бачення, що становить 10є, оскільки вони не сприйматимуться оперативною пам’яттю людини. Графічні й образотворчі елементи електронного підручника мають бути упорядковані і виразні, при цьому надання аудіовізуальної інформації повинне відповідати гігієнічним і психологічним вимогам щодо її комфортного сприйняття.
Вимоги до обсягу інформації в навчальних виданнях мають ураховувати не тільки друковані, але й електронні навчальні видання. Відомі різні формули для визначення обсягу підручника [2, 8]. Однак це стосується тільки друкованих навчальних видань, оскільки обсяг електронних видань вимірюється в одиницях інформації, тобто бітах, байтах та ін. Отже, остаточний обсяг електронних навчальних видань має визначатися з врахуванням специфіки певної дисципліни. Властивість відкритості електронних підручників порівняно з друкованими
створює умови для необмеженого росту обсягу інформації, що міститься в них. Крім того, структура електронного підручника крім наявності обов’язкових елементів: змісту (переліку розділів); вступу (або передмови); основного тексту; питань, тестів для самоконтролю; обов’язкових та додаткових задач, прикладів; довідково-інформаційних даних для розв’язання задач (таблиць, схеми тощо); апарату для орієнтування в матеріалах книги (предметного, іменного покажчиків) [8], має містити систему контролю знань, глосарій. Доцільно, на наш погляд, , зважати на обов’язковість в електронному підручнику списку рекомендованої літератури, що має містити гіперпосилання на ресурси сервера навчального закладу або мережі Інтернет; список літератури має містити вказівки на кількість і наявність у бібліотеці навчальних книг в електронному підручнику, адаптованому до конкретного навчального плану вищого навчального закладу.
Для якісного сприйняття інформації користувачами, доцільно також враховувати вимоги до ергономіки і дизайну робочого місця і приміщення при використанні електронних підручників. Так, мають ураховуватися світловий клімат на робочому місці, тобто інтенсивність зовнішнього висвітлення екрана монітора, документів, клавіатури, розташування та яскравість світильників, відбите світло, колір стін, меблів тощо. Для комфортної роботи екран дисплея має находитися на відстані 600-700 мм від очей користувача, але не ближче 500 мм. Доцільно встановити дисплей так, щоб центр екрана був на рівні, а краще - нижче рівня очей користувача. Кут між рівнем очей і нижньою крайкою екрана не повинний перевищувати 600. Світло з вікон, світильники не повинні створювати відблисків на екрані дисплея. Зважаючи на дані психофізіологічних досліджень щодо змін фізіологічних показників після двох годин безупинної роботи з дисплеєм, слід робити перерви [11]. Для вирішення проблеми підвищення безпеки роботи з комп’ютером створюються спеціальні комерційні продукти, що частково розв’язують цю задачу [3]. Однак, жодна з існуючих програм не вирішує завдання забезпечення безпеки користувача комплексно.
Висновки.
Таким чином, проведене дослідження дозволяє констатувати, що в умовах трансформації сучасного підручника в умовах інформатизації освіти методичні рекомендації щодо вимог до нього мають зважати не тільки на його друковану, але й на електронну форму. Отже, слід ураховувати вищезазначені дидактичні, ергономічні та художньо-естетичні вимоги щодо текстової, ілюстрованої інформації, обсягу й особливостям сприйняття інформації в сучасному підручнику. Вважаємо, що такі рекомендації можуть використатися фахівцями у відповідних галузях: авторами навчальних книг, педагогами, працівниками видавництв, редакторами, науковими працівниками та ін.
Подальші дослідження передбачається про-
вести в напрямку вивчення інших проблем представлення інформації в сучасному підручнику.
Література
1. Базыма Б. А. Цвет и психика: Моногр. / Б. А. Базыма. - Х.: ХДАК, 2001. - 172 с.: ил.
2. Буга П.Г. Вузовский учебник / П.Г. Буга. - М.: Книга, 1987.
- 160 с.
3. Василенко Г.А. Электронная книга (pro и contra): взгляд из Интернета / Г.А. Василенко, Р.С. Гиляревский // НТИ. Сер. 1. - 2001. - № 4. - С. 14-23.
4. Гречихин А.А. Вузовская учебная книга: Типология, стандартизация, компьютеризация: Учеб.-метод. пособие / А.А. Гречихин, Ю.Г. Древс. - М.: Логос: Моск. гос. ун-т печати, 2000. - 255 с.
5. Карпенко О.О. Трансформація підручника в соціально-культурному розвитку суспільства / О.О. Карпенко // Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фізичного виховання і спорту. - 2002. - № 21. - С. 50-58
6. Карпенко О.О. Структурно-функціональні особливості сучасного підручника / О.О. Карпенко // Вісн. Харк. держ. акад. культури: Зб. наук. пр. - Х., 2006. - Вип. 17. - С.173-182.
7. Кремінь В.Г. Філософія освіти XXI століття / В.Г. Кремінь // Урядовий кур’єр. - 2003. - 6 лютого (№ 23). - С. 7-8.
8. Методичні рекомендації щодо структури, змісту та обсягів підручників і навчальних посібників для вищих навчальних закладів // Вища освіта: Інформ. вісн. - 2001. - № 4. -С. 48-51.
9. Остапова І. Електронна книга і традиційна книжкова культура / І. Остапова // Бібл. вісн. - 2003. - № 5. - С. 38-44.
10. Покиданов Г.О. Сучасний підручник: яким він має бути / Г.О Покиданов // Шк. б-ка. - 2003. - № 3-4. - С. 5-6.
11. Скидан С.А. Эргономические основы учебного процесса в высшей школе: Моногр. / С.А. Скидан. - К.: Ред. «Бюл. ВАК України». - 1998. - 222 с.
12. Тыщенко О.Б. Новое средство компьютерного обучения
- электронный учебник / О.Б. Тыщенко // Компьютеры в учеб. процессе. - 1999. - № 10. - С. 89-92.
Надійшла до редакції 25.01.2007р.
ЦІЛЬОВА ОРІЄНТАЦІЯ НА ЦІННІСНИЙ ПРІОРИТЕТ ЗДОРОВ’Я У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ
Карпюк І. Ю.
Національний технічний університет України “КПІ”
Анотація. У роботі проводиться теоретико-методологі-чний аналіз дидактичної системи навчального процесу у вузі орієнтованого на ціннісний пріоритет здоров’я студентів як системоутворюючої основи їх фізичного виховання. Під орієнтованою на здоров’я дидактичною системою фізичного виховання слід розуміти науково обґрунтовану і педагогічно обумовлену цілісність, яка визначає мету, завдання, способи і результати діяльності викладача, спрямовані на оздоровлення студентів. Ключові слова: здоров’я, студент, фізичне виховання, дидактика.
Аннотация. Карпюк И. Ю. Целевая ориентация на ценностный приоритет здоровья в учебном процессе физического воспитания студентов. В работе представлен теоретико-методологический анализ дидактической системы учебного процесса в вузе ориентированного на ценностный приоритет здоровья студентов, как системообразующей основы их физического воспитания. Под ориентированной на здоровье дидактической системой физического воспитания следует понимать научно обоснованную и педагогически обусловленную целост-
ность, которая определяет цель, задачи, способы и результаты деятельности преподавателя, направленные на оздоровление студентов.
Ключевые слова: здоровье, студент, физическое воспитание, дидактика.
Annotation Karpyuk I.Y. Тarget orientation on the value priority of the health in the educational process of student’s physical training. In the work is proposed methodology-theoretical analysis of the educational process didactic system in the institute of higher education which is oriented on the student’s health value priority as a system-forming of their physical training. It is necessary to understand as didactic system of physical training focused on health scientifically proved and pedagogical caused integrity. It defines the purpose, problems, ways and results of activity of the teacher. They are directed on improvement of students.
Key words: health, student, physical training, didactics.
Вступ.
Потреба у здоров’ї є базовою потребою кожного живого організму, і людини зокрема, без задоволення якої неможлива самоактуалізація особистості: хворі люди не в змозі думати і діяти не відволікаючись на свій стан здоров’я і пов’язані з ним проблеми [1].
Україна активно впроваджує світову практику зміцнення і збереження здоров’я через освіту. Відповідно до основних положень закону України “Про вищу освіту” головним завданням вищої школи є розвиток інтелекту, формування моральних почуттів, виховання культури молодих людей і піклування про їх здоров’я [2]. Проблема здоров’я молоді, що навчається, стає пріоритетним напрямом розвитку освітянської системи.
Система вузівської освіти в Україні орієнтована на інтелектуалізацію та інтенсифікацію навчального процесу, сприяла стійкій тенденції погіршання стану здоров’я студентів. Інформаційна перевантаженість, психоемоційна напруженість навчального процесу, його нераціональна, з гігієнічної точки зору, організація, недостатня увага до індивідуальних можливостей студентів призводить до витрати студентами здоров’я. Фізичне виховання у вищому навчальному закладі - один із небагатьох осо-бистісно-орієнтованих предметів, на відміну від професійно-орієнтованих інших. Особливість цієї дисципліни полягає в об’єднанні дихотомії психічного та фізичного, хоча об’єктивно вона спрямована на біологічну сферу людини. Звідси специфіка завдань даної дисципліни, серед яких - збереження і зміцнення здоров’я студентів та розвиток функціональних можливостей організму [3]. Вирішення завдань зміцнення здоров’я у вищих навчальних закладах важливе тому, що у вузі впроваджена обов’язкова для всіх студентів державна програма фізичного виховання; саме під час навчання закладається фундаментальна база здоров’ я на багато років вперед.
Здоров’я людини це не просто відсутність хвороб, а й високий рівень адаптаційних можливостей, стан психологічного комфорту, гармонійні стосунки з оточуючими, духовна досконалість. У сучасному розумінні уявлення про здоровий спосіб життя
