УДК 615.371:616.36-002.1 DOI: 10.22141/2308-2097.53.2.2019.168989
Онськова О.В.1, ЮщенкоЛ.О.1, Тихолаз В.О.1, Олйник В.С.1, Гордiйчук О.О.1, Маланна Т.В.2
1 Внницький нац1ональний медичний унверситет 1м. М.1. Пирогова, м. В1нниця, Укра'на
2 В1нницька обласна дитяча кл1н1чна л1карня, м. В1нниця, Укра!на
Основы шдходи до профшактики BipyoHoro гепатиту А
For cite: Gastroenterologia. 2019;53(2):138-142. doi: 10.22141/2308-2097.53.2.2019.168989
Резюме. Профлактика в1русного гепатиту А у кра)'нах. '¡з середнми рiвнями ендем1чност1 залиша-еться актуальним питанням сьогодення. Найб1льш ефективними методами профлактики у свт е вак-цинац'ш у поеднанн'1 з дотриманням задовльних. санпарно-ппе^чних умов. Доведено, що щеплення проти в'русного гепатиту А забезпечують тривалий та ефективний захист, добре переносяться та не викликають серйозних поб'чних реакц'1й. У репонах. '¡з середами рiвнями ендем'нност по вiрусному гепатиту А мае бути розглянута можлив'ють вакцинацП, особливо категорй населення, що належать до груп ризику.
Ключовi слова: в'русний гепатит А; вакцинац'т; графки щеплень; профлактика
Огляди та лекцп
Reviews and Lectures
ГАСТРОЕНТЕРОЛОПЯ GASTROENTEROLOGY
Гепатит А — найбтьш поширена форма гострого вiрусного гепатиту у свт [1]. За оцшками Всесвггаьо! оргашзаци охорони здоров'я (ВООЗ), у свт щорiч-но трапляеться 1,4 мшьйона випадыв захворюван-ня на вiрусний гепатит А (ВГА) [2]. Переважно вони пов'язаш зi споживанням забруднено! води чи про-дукпв харчування або виникають при безпосередньо-му контакт з хворою людиною у кра!нах iз незадовшь-ними саштарно-гтешчними умовами [3]. У кра!нах з високим рiвнем доходiв, де циркулящя вiрусу майже не спостертаеться, також можливi спалахи ВГА при споживаннi у !жу привезених забруднених вiрусом продукпв харчування чи, наприклад, молюскiв, ви-рощених у забрудненiй водi. Вiрус здатний залишати-ся активним шд час процесiв виробництва харчових продукпв. Iнкубацiйний перiод становить 14—28 дiб [2]. Вiрус гепатиту А викликае гостре захворюван-ня печiнки, кшшчна картина якого не вiдрiзняеться вщ iнших типiв гострого гепатиту та не призводить до хрошчних форм цього захворювання. Серед час-тих симптомiв видiляють жовтяницю, диспептичнi прояви, потемншня сечi та гiпертермiю. Багато да-
тей раннього вiку, шфшуючись вiрусом, переносять захворювання безсимптомно, у дггей старшого вiку та дорослих бтьш характерними е манiфестнi фор-ми гепатиту з жовтяницею та, рщше, фульмiнантнi з розвитком печшково! недостатностi та смертi [2]. Лабораторш змiни у людей з симптомами ВГА характеризуются пiдвищенням у сироватщ кровi транса-мiназ (бшьше аланiнамiнотрансферази, нiж аспартат-амiнотрансферази), загального i прямого бiлiрубiну та лужно! фосфатази. Дiагноз пiдтверджують шляхом виявлення антитш IgM до вiрусу, яы з'являються про-тягом 5—10 дшв пiсля iнфiкування. Чутливiсть та спе-цифiчнiсть даного дослiдження становить бшьше шж 95 %. Сумарнi анти-HAV (IgM i IgG) залишаються по-зитивними пiсля iнфiкування або iмунiзацií протягом життя пацiента [4].
У кра!нах Африки, розташованих нижче Сахари, та шших регiонах iз низьким рiвнем економiчного розвитку антитiла до вiрусу гепатиту А виявляються майже в 100 % дггей старшого вшу, що свщчить про ра-шше перенесене захворювання. Такi кра!ни вiдносять до кра!н з високою ендемiчнiстю, де майже всi осо-
© «Гастроентерологiя» / «Гастроэнтерология» / «Gastroenterology» («Gastroenterologia»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденцп: Ющенко Леся Олександрiвна, кандидат медичних наук, доцент кафедри пропедевтики дитячих хвороб з доглядом за дгтьми, Вшницький нацюнальний медичний унiверситет iM. М.1. Пирогова, вул. Пирогова, 56, м. Вшниця, 21018, Укра'на; e-mail: [email protected]
For correspondence: Lesia Yushchenko, PhD, Associate Professor at the Department of Propedeutics of Pediatric Diseases with Patient Care, National Pirogov Memorial Medical University, Pirogov st., 56, Vinnytsia, 21018, Ukraine; e-mail: [email protected]
би переносить безсимптомний ВГА в дитинст, що ефективно запобтае клiнiчним формам захворюван-ня в пщттковому i дорослому вiцi. В таких кра!нах не рекомендуеться проводити широкомасштабш iмунi-зацiйнi програми. У крашах iз середньою ендемiчнiс-тю, де вiдносно велика частина дорослого населення сприйнятлива до ВГА, широкомасштабна дитяча вак-цинащя може обговорюватися як додатковий метод профiлактики. Гепатит А у тдлггыв i дорослих асощ-юеться з бiльш високим рiвнем манiфестних гострих форм захворювання. У бiльшостi регiонiв iз середшм рiвнем доходiв у Схiднiй бврош, до яких належить i Укра!на, вибiрковi обстеження населення на виявлен-ня антитiл до ВГА показали поеднання середньо! та низько! ендемiчностi. Таким чином, парадоксально, з переходом вт високо! до середньо! ендемiчностi за-хворюванiсть клiнiчно значущим гепатитом А зростае [2]. У репонах з низькою ендемiчнiстю активна iмунi-зацiя проти гепатиту А показана для ошб з групи ри-зику: особи, якi часто подорожують в регiони з висо-кою або середньою ендемiчнiстю, люди з хрошчними захворюваннями печiнки; чоловiки, ят мають статевi вiдносини з чоловшами; iн'екцiйнi наркомани, а та-кож особи, для яких юнуе ризик захворювання на гепатит А через !х професшну дiяльнiсть [5—8]. Зпдно з рекомендацiями Державного експертного центру Мшютерства охорони здоров'я Укра!ни, вакцинацiю з метою профiлактики вiрусного гепатиту А необхт-но проводити мандрiвникам, особливо медикам та вчителям, при вшзд у кра!ни з теплим кшматом [9]. До таких регюшв належать кра!ни Африканського континенту, Швденно-Схтно! Азii', Центрально! та Швденно! Америки, Тихоокеанськi острови, Кариби, 1ндостан [10].
Покращення санiтарно-гiгiенiчних умов прожи-вання та проведення iмунiзацii е найбтьш ефектив-ними способами боротьби з ВГА [2]. Серед дорослого населення рiвень захворюваност значно зменшився в iмунiзованих регiонах за рахунок колективного iмунi-тету. Результати дослтжень вказують на низький вмiст антитт до ВГА у Куритибi, Параш, Бразили та прилег-лих територiях, що виправдовуе застосування профь лактичних заходiв, зокрема ранню вакцинацiю у даних репонах [11].
Шсля лщензування вакцини проти гепатиту А в 1995 рощ почалося поступове введення щеплень дь тям в репонах з високим рiвнем цього захворювання, i вже у 1999 роцi ця програма мала неабиякий усшх: на сьогоднi рiвнi даного захворювання е най-нижчими. Були елiмiнованi будь-якi расовi, етнiчнi, регюнальш вiдмiнностi мiж випадками гепатиту А у дгтей [12].
Вакцини проти гепатиту А подтяються на 2 типи: шактивоваш та живi атенуйоваш. Перша iнактивована вакцина отримана з дипло!дних культур фiбробластiв людини, шфшованих вiрусом гепатиту А, якi попм очищують, iнактивують у розчинi формалшу та адсор-бують на гiдроксидi алюмiнiю [13]. Цей тип щеплень е найбтьш iмуногенним i безпечним. Ефективнють щеплення оцiнюють за рiвнем GMC/GMT противь
русних антитiл у кровь Помгчена тенденцiя до вищого рiвня GMC у дiвчаток, проте у хлопчитв спостерiгали повiльнiше зниження титру антитт у старшому вщь Нижньою, «протективною», межею вмiсту анти-HAV антитiл е 10 mIU/мл [14].
Наразi доступними е так рiзновиди вакцин: Havrix, Vaqta, Avaxim, Epaxal, Twinrix, AmBirix. Першою з по-всюдно поширених вакцин е Havrix, розроблена в Бельги в 1995 рощ. На сьогодш розрiзняють Havrix™ 1440/Havrix™ 720, для дорослих та дггей вiдповiдно. Havrix™ 720 лщензована для використання у дiтей вь ком вiд 1 до 18 роив. Зпдно з шструкщею виробника, затвердженою в Украiнi (реестрацiя № UA/16497/01/02 вiд 11.01.2018. Наказ № 48 вт 11.01.2018), повний курс вакцинаци включае 2 дози вакцини, що вводяться в дельтоподiбний м'яз (дп\ям молодшого вiку — у пе-редньобiчну дiлянку стегна). 1нтервал мiж першою i другою дозами може становити вт 6 мюящв до 5 ро-кiв, але рекомендовано другу дозу ввести мiж 6-м i 12-м мiсяцями шсля введення першоi [4]. Наявнiсть антитт у особи до гепатиту А не е протипоказанням до про-ведення щеплення.
1нша лщензована в Украш вакцина — Avaxim 160U (для дорослих та дггей вт 16 ротв) та Avaxim 80U (для дггей вт 12 мюящв до 16 ротв) (№ UA/13047/01/01. Наказ № 895 вт 26.08.2016). Первинна Тмушзащя здай-снюеться однократним введенням однiеi дози, а ре-вакцинацiя рекомендована через 6—18 мюящв шсля першого щеплення для дггей та через 6—36 мюящв для дорослих.
Вакцина Vaqta, по 1,0 та 0,5 мл для дорослих i дггей втповтно, мае сво'' особливост в застосуванш. Ви-користовуеться у дггей з 2-ргчного вку. Курс Тмушза-цй' — 2 дози, з штервалом у 6—18 мюящв. Допускаеться повторне введення вакцини Vaqta шсля гмушзаци пащ-ента проти гепатиту А препаратами шших виробнитв. В такому випадку щеплення проводять не рашше шж через 6, але не шзшше шж через 12 мюящв шсля використання шших вакцин.
Epaxal використовуеться для щеплення проти ВГА дорослих та дггей старше 1 року. Вводиться 1 доза (0,5 мл) внутршньом'язово у дглянку плеча. У пащен-пв з проблемами згортання кровг вакцина може бути введена шдштрно у верхню третину плеча. Для забез-печення тривалого захисту рекомендована бустерна доза, що пролонгуе захисний ефект щонайменше на 30 ротв. Другу дозу вводять через 6—12 мюящв шсля першо'' дози, але промгжок може бути подовжений до 10 ротв. Epaxal можна замшити введенням шшо'' шак-тивовано'' вакцини проти гепатиту А.
Перераховаш вакцини е моноантигенними на вгд-мшу вт полгантигенно'' Twinrix, яка використовуеться для вироблення гмуштету проти вгрусу гепатиту А та В [15, 16]. Twinrix Adult (з традицшними та приско-реними графшами) доступна для гмушзацп людей вшом 16 ротв i старше в бвроп та 18 ротв i старше у США. Twinrix Pediatric, яка мае графш з трьома дозами, i AmBirix з двома дозами, лщензоваш у бвроп для гмушзаци д^ей у вод вт 1 до 15 ротв. Вищенаве-деш полгвалентш вакцини забезпечують задовтьний
Vol. 53, No. 2, 2019
www.gastro.org.ua,http://gastro.zaslavskycom.ua
139
захист вщ гепатипв А та В шсля однieï ш'екцй' та ха-рактеризуються вiдмiнним профшем безпеки i реак-тогеннiстю порiвняно з моновалентними вакцинами [17]. Також юнують комбiнованi вакцини, якi засто-совують для профiлактики гепатиту А та черевного тифу, вони рекомендован переважно для мандрiвни-кiв [16]. 1нактивоваш вакцини проти гепатиту А дозволено вводити одночасно з шшими вакцинами [2]. О^м цього, Havrix та Vaqta можуть бути використаш з метою профилактики дано! iнфекцiï в осiб з доведе-ним контактом [4].
Серед протипоказань до введення шактивованих вакцин видтяють наявнiсть гiперчутливостi до будь-якого компонента вакцин або алерпчно! реакцй', не-безпечно! для життя, шсля попереднього введення вакцини чи препарату аналопчного складу. При наявност гострого шфекцшного захворювання, що супроводжу-еться пiдвищенням температури тiла, вакцинацш вщ-кладають до повного одужання. Спецiальнi дослщжен-ня з вивчення впливу вищенаведених вакцин на пл!д не проводились, тому доказова база вщсутня. Остльки вакцина е неживим шактивованим продуктом, ризик для матерi та плода варiюe вiд надзвичайно низького до неюнуючого [15]. Але вводять ix пiд час ваптносл тiльки при крайнiй необxiдностi. Рекомендацй' щодо введення вакцин пiд час лактацй' обмеженi, тому що невщомо, чи видiляються активнi компоненти з молоком матерь
Серед мюцевих реакцш, що носять короткочасний характер, найчастше спостерiгають бiль, iнодi почер-вонiння, дуже рiдко — ущтьнення в мiсцi iн'eкцiï. За-гальш реакцй' можуть проявлятися пiдвищенням температури тта, астенieю, головним болем, мiалгieю або артралгieю. Рiдше вiдмiчають розлади в роботi шлунко-во-кишкового тракту.
Було проведено багато дослщжень тривалостi тер-мiну, на який створюeться захист вiд вiрусу гепатиту А при щепленш iнактивованою вакциною. Одними з найбтьш довгострокових e роботи iз США, Швейца-рй', Аргентини, в xодi яких було з'ясовано, що захис-ний рiвень антитiл зберiгаeться довше нiж 10 (Аргентина, 36-1860 mIU/мл), 11 (Швещя, 439-630 mIU/мл) та навггь 14 (США) рокiв, а при щепленш атенуйованою вакциною — навпъ до 15 рокiв [14]. На основi моделi оцiнки тривало! персистенцй' антитiл, викликаних вакциною шактивованого гепатиту А у дорослих, зазна-чена серопозитивнiсть > 95 % протягом щонайменше 25 рокiв [18].
Результати дослщжень вакцинацй' Гмуноскомпро-метованих ошб (особи, якi знаходяться на iмуносупре-сивнiй терапй'; люди з вiрусом iмунодефiциту людини; пiсля трансплантацй' кiсткового мозку) показали ефек-тивне утворення антитт у 76,5 % випадтв в межах 37 та 82 % шсля першо! та друго! вакцинацй' вщповщно [19]. Подiбнi результати отриманi у хворих з ревматощним артритом, якi застосовували метотрексат та шпбгто-ри тумор-некротичного фактора [20]. Вивчали також iмунну вщповщь на введення вакцин проти ВГА у людей з ВIЛ-iнфекцieю. Було встановлено, що бтьшють дорослих з добре контрольованою ВIЛ-iнфекцieю мали
довготривалу серопозитивну вiдповiдь до 6-10 ротв
[21]. Деят автори вщмгтили потребу у введеннi В1Л-шфшованим людям, якi втратили з часом анти-ВГА антипла, додатково! бустерно! дози вакцини [3]. Мониторинг гуморального iмунiтету може бути використа-ний для визначення потреби у введенш додаткових доз
[22]. У дано! категорй' пацieнтiв необxiдно розглядати введення комбшованих вакцин [23].
Живi шактивоваш вакцини проти ВГА були син-тезованi у Кита'!, з ланцюпв H2 (з 1992 року) та LA-1 (з 1994 року). В цшому живi iнактивованi вакцини вь домi з 1985 року, вiрус для них був видiлений у Тянь-шанi, який культивували у субстрат 2BS. До 2010 р. в Кита! були доступш три шактивоваш вакцини проти гепатиту А: штамiв LV-8 та TZ84 та клгганний штам Verо [24].
1ндшськими науковцями було проведено дослi-дження, в якому оцшювали рiвнi сероконверсй' пiсля щеплення однieю дозою живо! атенуйовано'1' вакцини через 1,5, 6, 12, 24, 36, 48 та 60 мюяшв. Середньорiчна концентрацiя шдтримувалася на рiвнi 127,1 мМЕ/мл через 60 мюящв, що дало можливють зробити висно-вок, що одна доза живо! атенуйовано'1' вакцини добре переноситься i забезпечуe довготривалу iмуноген-нють у здорових дiтей [25]. Подiбнi результати високо! ефективносп живо! атенуйовано'1' вакцини H2 були отримаш iншою групою вчених, на основi чого у 2014 рощ 1ндшська академiя педiатрiï оновила сво'1' рекомендацй' щодо вакцини H2 проти вiрусного гепатиту А у виглядi eдиноï дози порiвняно з попередшм графiком введення [26]. Протипоказання до введення живо! вакцини вщ ВГА аналогiчнi, як при введенш ш-ших живих вакцин.
Було проведено порiвняльне дослщження ефек-тивностi китайсько! живо! ослаблено! вакцини проти гепатиту А (штам H2), шактивованих вакцин проти ВГА Havrix i Healive (використовуються переважно в Кита!) та вакцини проти гепатиту В (контрольна гру-па). В даному дослщженш не вдалося визначити сут-тeвоï рiзницi у пропорцй' сероконверсй' та геометрич-но1 середньо! концентрацй' антитiл на 7, 14 та 28-й день [27].
У ктшчних випробуваннях, проведених у 2014 рощ, було показано, що введення живо! вакцини проти ВГА супроводжувалося лихоманкою (0,4-5 % вакцини), висипом (0-1,1 %) i пдвищенням аланшамшотранс-ферази (0,015 %), але не було вiдмiчено серйозних не-сприятливих подш шсля iмунiзацiï. Щкаво, що пiсля щеплення живою вакциною показники сероконверсй' коливалися вiд 83 до 91 %, тодi як шактивованою — вiд 95 до 100 %. Проведення спшьних дослщжень показало, що рiвень ефективноста живих вакцин становить вiд 90 до 95 %, а шактивованих — вщ 95 до 100 % [24]. При порiвняннi 5^чно! iмунноï стiйкостi, iндукованоï однieю дозою шактивовано! або живо! атенуйовано'1' вакцини проти ВГА у дгтей, дослщниками не було ви-явлено суттево'!' рГзницГ в стГйкостГ антитiл мГж двома групами, а також був вщсутнш жодний клГнГчний ви-падок гепатиту А. Одноразова доза шактивовано! або живо! атенуйовано'1' вакцини проти гепатиту А у вщ
18—60 мюящв призвела до високих серопозитивних рiвнiв ВГА та концентраци антитш проти нього, що зберПалися принаймш 5 роив [28].
Шсля того, як ВООЗ рекомендувала введення всесвiтньоí масово! вакцинаци проти гепатиту А у календарi щеплень дiтям старше року у репонах з ви-сокими та середшми рiвнями захворюваностi на дане захворювання, використовуючи iнактивовану моно-валентну вакцину проти гепатиту А, було вiдмiчене зниження випадыв захворювань у груш як вакцино-ваних, так i невакцинованих ошб, але пiдвищення сприйнятливост до даного захворювання. Пiсля 2 доз вакцинаци персистенцiя антитiл вiдмiчена щонай-менше до 17-рiчного вшу [29]. Навпъ введення однiеí дози вакцини (для зменшення вартостi) в Аргентиш дiтям у вiцi 12 мюящв за мiжнародною програмою iмунiзацií у дiтей протягом так званого «епщемюло-гiчного переходу» дало низку переваг: помггао змен-шилася частота симптоматичного гепатиту А, його фульмiнантних форм i випадкiв трансплантацií' печш-ки (викликано! даним вiрусом) [30].
На думку шдшських авторiв, кра!ни, що не мають ресуршв, повиннi уважно стежити за епiдемiологiею гепатиту А та перюдично проводити аналiз витрат на ефективнють стратегiй iмунiзацií проти дано! шфек-цп. Це повинно забезпечити своечасну щентифшацш епiдемiологiчного процесу та впровадження профшак-тичних стратегш, перш нiж гепатит А стане проблемою громадського здоров'я [30].
Зпдно з останнiми даними, саме недостатнють знань щодо шфекцп, викликано! вiрусом гепатиту А, та вiдсутнiсть рекомендацш щодо планово! вакцинацП проти гепатиту А у дней, ймовiрно, сприяють су-боптимальнiй епiдемiологiчнiй ситуацп. Заповнення прогалин знань та руйнування бар'ерiв, що пере-шкоджають уам лiкарям наполегливо рекомендува-ти вакцинацш проти гепатиту А для дней вiд 1 до 2 роыв, можуть допомогти збiльшити рiвень вакцинацП проти даного збудника та покращити захист на-селення [31].
Висновки
Вакцинащя проти вiрусного гепатиту А у поед-наннi з покращенням санiтарно-гiгiенiчних умов проживання населення е найбшьш ефективним методом профшактики захворювання. Рiзке зниження кшькосп випадкiв вiрусного гепатиту А та смертей у кра!нах, де дане щеплення е обов'язковим, вказуе на високу ефективнють вакцин, яы забезпечують трива-лий захист.
У репонах з середшми рiвнями ендемiчностi по вь русному гепатиту А мае бути розглянута можливють вакцинаци, особливо категорш населення, що належать до груп ризику.
Конфл^ штереав. Немае жодного конфлiкту ш-терешв, який мiг би стати причиною упередженост дослiдження. Це дослiдження не отримало жодно! фь нансово! пщтримки вiд державно!, громадсько! чи ко-мерцшно! органiзацií.
References
1. Franco E, Meleleo C, Serino L, Sorbara D, Zaratti L. Hepatitis A: Epidemiology and prevention in developing countries. World J Hepatol. 2012 Mar 27;4(3):68-73. doi: 10.4254/wjh. v4.i3.68.
2. WHO position paper on hepatitis A vaccines: June 2012-recommendations. Vaccine. 2013 Jan 2;31(2):285-6. doi: 10.1016/j.vaccine.2012.10.102.
3. Lin KY, Chen GJ, Lee YL, et al. Hepatitis A virus infection and hepatitis A vaccination in human immunodeficiency virus-positive patients: A review. World J Gastroenterol. 2017 May 28;23(20):3589-3606. doi: 10.3748/wjg.v23.i20.3589.
4. Matheny SC, Kingery JE. Hepatitis A. Am Fam Physician. 2012Dec 1;86(11):1027-34; quiz 1010-2.
5. Aasheim ET, Seymour M, Balogun K, Ngui SL, Williams CJ, Shankar AG. Acute hepatitis A in an elderly patient after care worker travel to high endemicity country. Hum Vaccin Immunother. 2013 Nov;9(11):2480-2. doi: 10.4161/hv.25719.
6. Dugo V, Zaratti L, Mita V, Franco E. Update of recommendations for the prevention of Hepatitis A in Italy. Ig Sanita Pubbl. 2014 Jul-Aug;70(4):431-41. (in Italian).
7. Advisory Committee on Immunization Practices (ACIP) Centers for Disease Control and Prevention (CDC). Update: Prevention of hepatitis A after exposure to hepatitis A virus and in international travelers. Updated recommendations of the Advisory Committee on Immunization Practices (ACIP). MMWR Morb Mortal WklyRep. 2007 Oct 19;56(41):1080-1084.
8. World Health Organization. International travel and health: situation as on 1 January 2012. Geneva: WHO-press; 2012. 265 p.
9. State Expert Center of the Ministry of Health of Ukraine. Travel Vaccination Guidelines. Available from: http://www.dec. gov.ua/index.php/ua/osnovni-zasadi-derzhavnoji-formulyarnoji-sistemi/340-farmakonaglyad/imunoprofilaktika/585-rekomendatsi-ji-shchodo-vaktsinatsiji-mandrivnikiv.
10. Nelson NP. Hepatitis A. In: Centers for Diseases Control and Prevention (CDC). CDC Health Information for International Travel 2018. Chapter 3. Infectious Diseases Related to Travel. Available from: https://wwwnc.cdc.gov/travel/yellowbook/2018/ infectious-diseases-related-to-travel/hepatitis-a. Accessed: September 29, 2017.
11. Markus JR, Cruz CR, Maluf EM, Tahan TT, Hoffmann MM. Seroprevalence of hepatitis A in children and adolescents. J Pediatr (Rio J). 2011 Sep-Oct;87(5):419-24. doi: 10.2223/ JPED.2119.
12. Murphy TV, Denniston MM, Hill HA, et al. Progress Toward Eliminating Hepatitis A Disease in the United States. MMWR Suppl. 2016Feb 12;65(1):29-41. doi: 10.15585/mmwr.su6501a6.
13. Peetermans J. Production, quality control and characterization of an inactivated hepatitis A vaccine. Vaccine. 1992;10 Suppl 1:S99-101.
14. Ott JJ, Irving G, Wiersma ST. Long-term protective effects of hepatitis A vaccines. A systematic review. Vaccine. 2012 Dec 17;31(1):3-11. doi: 10.1016/j.vaccine.2012.04.104.
15. Academy of Pediatrics Committee on Infectious Diseases. Hepatitis A vaccine recommendations. Pediatrics. 2007 Jul;120(1):189-99. doi: 10.1542/peds.2007-1088.
16. Van Damme P, Van Herck K. A review of the efficacy, immunogenicity and tolerability of a combined hepatitis A and B vaccine. Expert Rev Vaccines. 2004 Jun;3(3):249-67. doi:
Vol. 53, No. 2, 2019
www.gastro.org.ua,http://gastro.zaslavsky.com.ua
141
10.1586/14760584.3.3.249.
17. Beran J. Bivalent inactivated hepatitis A and recombinant hepatitis B vaccine. Expert Rev Vaccines. 2007 Dec;6(6):891-902. doi: 10.1586/14760584.6.6.891.
18. Hens N, Habteab Ghebretinsae A, Hardt K, Van Damme P, Van Herck K. Model based estimates of long-term persistence of inactivated hepatitis A vaccine-induced antibodies in adults. Vaccine. 2014 Mar 14;32(13):1507-13. doi: 10.1016/j.vac-cine.2013.10.088.
19. Garcia Garrido HM, Wieten RW Grobusch MP, Goor-huis A. Response to Hepatitis A Vaccination in Immunocompro-mised Travelers. J Infect Dis. 2015 Aug 1;212(3):378-85. doi: 10.1093/infdis/jiv060.
20. Askling HH, Rombo L, van Vollenhoven R, et al. Hepatitis A vaccine for immunosuppressed patients with rheumatoid arthritis: a prospective, open-label, multi-centre study. Travel Med Infect Dis. 2014 Mar-Apr;12(2):134-42. doi: 10.1016/j. tmaid.2014.01.005.
21. Crum-Cianflone NF, Wilkins K, Lee AW, et al. Long-term durability of immune responses after hepatitis A vaccination among HIV-infected adults. J Infect Dis. 2011 Jun 15;203(12):1815-23. doi: 10.1093/infdis/jir180.
22. Crisinel PA, Posfay-Barbe KM, Aebi C, et al. Determinants of hepatitis A vaccine immunity in a cohort of human immunodeficiency virus-infected children living in Switzerland. Clin Vaccine Immunol. 2012 Nov;19(11):1751-7. doi: 10.1128/ CVI.00264-12.
23. Jimenez HR, Hallit RR, Debari VA, Slim J. Hepatitis A vaccine response in HIV-infected patients: are TWINRIX and HAVRIX interchangeable? Vaccine. 2013 Feb 18;31(9):1328-33. doi: 10.1016/j.vaccine.2012.12.045.
24. Cui F, LiangX, Wang F, Zheng H, Hutin YJ, Yang W. Development, production, and postmarketing surveillance of hepatitis
A vaccines in China. J Epidemiol. 2014;24(3):169-77. doi:10.2188 / jea.JE20130022.
25. Mitra M, Shah N, Faridi M, et al. Long term follow-up study to evaluate immunogenicity and safety of a single dose of live attenuated hepatitis a vaccine in children. Hum Vaccin Immuno-ther. 201511(5)1147-52. doi: 10.4161/21645515.2014.979646.
26. Rao S, Mao JS, Motlekar S, Fangcheng Z, Kadhe G. A review of immunogenicity and tolerability of live attenuated Hepatitis A vaccine in children. Hum Vaccin Immunother. 2016 Dec;12(12):3160-3165. doi: 10.1080/21645515.2016.1216286.
27. Zheng H, Chen Y, Wang F, et al. Comparing live attenuated and inactivated hepatitis A vaccines: an immunogenicity study after one single dose. Vaccine. 2011 Nov 8;29(48):9098-103. doi: 10.1016/j.vaccine.2011.08.078.
28. Zhang Z, Zhu X, Hu Y, et al. Five-year antibody persistence in children after one dose of inactivated or live attenuated hepatitis A vaccine. Vaccine. 2011 Nov 8;29(48):9098-103. doi: 10.1016/j.vaccine.2011.08.078.
29. Stuurman AL, Marano C, Bunge EM, De Moerlooze L, Shouval D. Impact of universal mass vaccination with monovalent inactivated hepatitis A vaccines - A systematic review. Hum Vaccin Immunother. 2017 Mar 4;13(3):724-736. doi: 10.1080/21645515.2016.1242539.
30. Aggarwal R, Goel A. Hepatitis A: epidemiology in resource-poor countries. Curr Opin Infect Dis. 2015 Oct;28(5):488-96. doi: 10.1097/Qm.0000000000000188.
31. Nelson NP, Allison MA, Lindley MC, et al. Physician knowledge and attitudes about Hepatitis A and current practices regarding hepatitis a vaccination delivery. Acad Pediatr. 2017 Jul;17(5):562-570. doi: 10.1016/j.acap.2017.01.001.
OTpuMaHO 20.04.2019 ■
Ониськова О.В.1, Ющенко ЛА.1, Тихолаз ВА.1, ОлейникВ.С.1, Гордийчук ОА.1, Маланина Т.В.2
1 Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова, г. Винница, Украина
2 Винницкая областная детская клиническая больница, г. Винница, Украина
Основные подходы к профилактике вирусного гепатита А
Резюме. Профилактика вирусного гепатита А в странах со средним уровнем эндемичности остается актуальным вопросом современности. Наиболее эффективным методом профилактики в мире является вакцинация в сочетании с соблюдением удовлетворительных санитарно-гигиенических условий. Доказано, что прививки против вирусного гепатита А обеспечивают длительную и эффективную защиту, хорошо
переносятся и не вызывают серьезных побочных реакций. В регионах со средним уровнем эндемичности по вирусному гепатиту А должна быть рассмотрена возможность вакцинации, особенно категорий населения, относящихся к группам риска.
Ключевые слова: вирусный гепатит А; вакцинация; графики прививок; профилактика
O.V. Oniskova1, L.O. Yushchenko1, V^. Tikholaz1, V.S. Oleynik1, O.O. Gordiychuk1, T.V. Malanina2
1 National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya, Ukraine
2 Vinnytsia Regional Children's Clinical Hospital, Vinnytsia, Ukraine
The main approaches to the prevention of viral hepatitis A
Abstract. Currently, the prevention of hepatitis A in populations with the intermediate level of endemicity is a significant issue. Vaccination associated with the importance of environmental and personal hygiene and sanitation are the most effective methods of prophylaxis in the world. Hepatitis A vaccination provides long-term protective effects, it is well tole-
rated and has less side effects. The possibility of hepatitis A vaccination should be considered, especially in the risk groups of populations with the intermediate level of endemicity for hepatitis A.
Keywords: viral hepatitis A; vaccination; vaccine schedules; prevention