CC BY
56
УДК 340.12
Т. З. Tapa^MiB
Навчально-науковий шститут психологи та права Нащональний ушверситет "Львiвська полггехшка", заступник директора - декан повно! вищо! освгги 1НПП, професор кафедри теори та фшософп права, д-р юрид. наук, професор
Т. Ю. Дашо
Львiвський державний унiверситет внутрiшнiх справ, доцент кафедри господарсько-правових дисциплш,
канд. юрид. наук
ОСНОВН1 ФАКТОРИ П1ДВИЩЕННЯ Р1ВНЯ ПРОФЕС1ОНАЛ1ЗМУ ПРАЦ1ВНИК1В ОРГАН1В ВНУТР1ШН1Х СПРАВ
© Гарасим1в Т. З., Дашо Т. Ю., 2015
np0aHani30BaH0 основш фактори п1двищення р1вня профес1онал1зму прац1вник1в оргашв внутрiшнiх справ, визначено Тх вплив на реформування правоохоронних оргашв Укратни - фактично створення новот системи пiдгoтoвки кадр1в. Здiйсненo спробу доведення, що пщвищення р1вня пpoфесioнaлiзму прац1вник1в мiлiцiТ е oднieю i3 засадничих умов формування громадянського суспiльствa.
Ключoвi слoвa:пpoфесioнaлiзм, пращвник, органи внутpiшнiх справ, громадянське сусшльство, пpoфесiйнa пpaвoсвiдoмiсть, профес1йна етика, професшш здiбнoстi, пpoфесiйнa культура.
Т. З. Гарасымив, Т. Ю. Дашо
ОСНОВНЫЕ ФАКТОРЫ ПОВЫШЕНИЯ УРОВНЯ ПРОФЕССИОНАЛИЗМА РАБОТНИКОВ ОРГАНОВ ВНУТРЕННИХ ДЕЛ
Проанализированы основные факторы повышения уровня профессионализма сотрудников органов внутренних дел, определено их влияние на реформирование правоохранительных органов Украины - фактически создание новой системы подготовки кадров. Предпринята попытка доказательства, что повышение уровня профессионализма работников милиции является одним из основных условий формирования гражданского общества.
Ключевые слова: профессионализм, работник, органы внутренних дел, гражданское общество, профессиональная правосознание, профессиональная этика, профессиональные способности, профессиональная культура.
T. Z. Garasumiv, T. Ju. Dacho
OSNOVNI FACTORS PIDVISCHENNYA RIVNYA PROFESIONALIZMU PRATSIVNIKIV ORGANIV VNUTRISHNIH COPE
This article analyzes the main factors raising the level of professionalism of police officers, determined their impact on police reform Ukraine actually creating, a new training system. Done attempt to prove that raising the level of professionalism of police officers is one of the fundamental conditions for the formation of civil society.
Key words: professionalism, worker, law enforcement bodies, civil society, professional consciousness, professional ethics, professional ability, professional culture.
Постановка проблеми. Одшею з умов реформування правоохоронних оргашв Укра!ни i зокрема оргашв та шдроздшв внутршшх справ е тдвищення професiоналiзму та компетентносп
в робой як окремо взятого пращвника, так i мшщп загалом при виршенш питань щодо забезпе-чення гарантованих Конститущею Украши прав i свобод громадян. Ця проблема видасться настiльки глобальною та актуальною для майбутнього украшсько! мшцп (особливо в контекст формування ново! полщи), що вимагае окремого обговорення та дослщження на засадах сучасних концептуальних пiдходiв.
Мета дослiдження грунтуеться на тому, щоб дослiдити основнi фактори тдвищення рiвня професiоналiзму працiвникiв органiв внутршшх справ.
Стан дослiдження. Науково-теоретичним тдгрунтям для дослiдження теми стали роботи украшських i росiйських учених: В. О. Соболева, О. М. Бандурки, В. С. Медведева, Л. Н. Корнеева, В. П. Бакуменка, I. П. Голосшченка, В. Л. Белолипецкого, В. С. Венедиктова, В. М. Плшкша, В. I. Прокопенко, С. Сливки та шших.
Виклад основних положень. У довщковш лiтературi смислове значення слова „професюнал" тлумачиться так : „той, хто зробив яке-небудь заняття предметом свое! постшно! дiяльностi"; „добрий фахiвець свое! справи" [1, с. 1177]. А тюно пов'язане з поняттям „професюнал" поняття „компетентнють" тлумачиться як „оволодiння суб'ектом спещальними теоретичними та практич-ними знаннями, можливостями, навичками, що дають змогу швидко, точно, ефективно реалiзувати компетенщю, якiсно i квалiфiковано здiйснювати професшну дiяльнiсть" [2, с. 907].
Саме слово „професiоналiзм" безпосередньо пов'язане з „професiею", „спецiальнiстю" та „квалiфiкацiею" того чи шшого працiвника. Як зазначае В. Прокопенко, „профешя е широкою сферою трудово! дiяльностi, що вщображае галузевий або родовий подiл пращ, в якш працiвник може застосовувати сво! трудовi здiбностi вiдповiдно до наявних у нього знань, навичок та вмшь", „спещальнють е частиною трудово! дiяльностi в межах певно! професи, що найбiльш глибоко та всебiчно опанована працiвником", „квалiфiкацiя - це рiвень теоретичних та практичних знань за вщповщною професiею та спещальнютю, який вiдповiдае тарифному розряду, класу, категори, вченому ступеню тощо" [3, с. 217].
Проблеми професiоналiзму та умов, що його забезпечують, мають велике значення для юнування та розвитку суспiльства. Особливо це стосуеться дiяльностi працiвникiв правоохоронних оргашв, зокрема органiв внутрiшнiх справ. Це пояснюеться тим, що правоохоронщ повинш не лише стояти на варт закону, але й, маючи велик владнi повноваження, не допускати порушень законностi, протидiяти впливу агресивно налаштованих осiб на соцiальне середовище.
Як зазначае О. Бандурка, „цiлеспрямована дiяльнiсть органiв внутрiшнiх справ на виконання поставлених завдань можлива тшьки при забезпеченш ефективного управлiння та високого професiоналiзму працiвникiв органiв внутрiшнiх справ" [4, с. 51]. На думку В. Плшкша, що вищi громадянська зршсть, професiоналiзм, майстернiсть спiвробiтника, то ефективнiшi наслiдки його працi, тим вищий його культурний рiвень [5, с. 613]. Бшьше того, розбудова в Укра!ш громадянського суспiльства потребуе переорiентацi! правоохоронних органiв iз силово! дiяльностi на обслуговуючу, на встановлення партнерських стосунюв iз громадянами. Виршити цi завдання можуть тiльки висококвалiфiкованi професiонали, якi мають не лише вщповщш знання, умiння, навички професшно! дiяльностi, але й таку мотиващю та самосвiдомiсть, котрi вiдображають ставлення до людини як до найвищо! цшносп. Тому проблема визначення сутносп та механiзму формування феномена професiоналiзму у тих, хто сто!ть на вари прав та свобод громадян, мае досить складний характер.
Вже давно доведено, що „людський чинник" вщгравав i вiдiграватиме вирiшальну роль в ефективнш реалiзацil соцiальними шститутами сво!х функцiй (а правоохороннi шститути не складають в цьому плат винятку). Однак п1двищення професiоналiзму пращвниюв органiв внутрiшнiх справ неможливе без детального аналiзу теоретичного поняття „професiоналiзм". Перш за все, для з'ясування термiна „професiоналiзм" необх1дно розглянути таю поняття, як „профет", „професiйна право-свiдомiсть", „професiйнi здiбностi", „професiйна культура" та „професшна етика".
Так, наприклад, В. Венедиктов та М. 1ншин шд професieю працiвника оргашв внyгрiшнix справ розyмiють сyкyпнiсть знань, умшь i навичок, а також дшовж, особистiсно-псиxологiчниx i моральниx його якостей, що дозволяють останньомy вмшо виконyвати слyжбовi фyнкцiï на певниx посадаx в органаx та пiдроздiлаx системи МВС Украши [б, с. 91]. В. Бшолшецький yважаe, що „оскшьки правооxоронна дiяльнiсть - це профешя y сферi соцiального yправлiння, то з теоретико-модельниx позицiй ш притаманнi ряд особливостей. По-перше, це д^овний вид дiяльностi, тобто такий вид людсько1' працi, де не створюються, не виробляються матерiальнi цшносп. По-дрyге, це дiяльнiсть, яка вщображае сyб'eктивно-об'eктивнi вiдносини, де провiднy роль вщграе людський фактор. По-трете, являе собою визначенy цiннiсть соцiального порядку, яка виявляеться в тому, що вщ не1' y бiльшiй мiрi залежить ефективнiсть i оптимальнiсть сощального розвитку, прогрес у всix галyзяx, у всiй iснyючiй соцiальнiй система Ось чому в сферi сощального (державного) управлшня, до яко1' вщноситься i правооxоронна дiяльнiсть, так по^бен високий рiвень професiоналiзмy" [7, с. 60].
Як було сказано вище, пращвники органiв внyтрiшнix справ являють собою особливий рiзновид державниx службовщв. Вони виконують yправлiнськi та правооxороннi фyнкцiï, мають вiдмiнний вiд iншиx слyжбовцiв правовий статус, здiйснюють вщ iменi та за дорученням держави виконавчо-розпорядчi повноваження правооxоронного xарактерy. O^ím того, вони вступають у правовi вiдносини, якi випливають iз змюту ïx слyжбовиx повноважень не лише всередиш органу чи пiдроздiлy, але й зовш, тобто вступають у вщносини з громадянами, iншими державними та недержавними органами. Виступаючи в цж вiдносинаx вiд iменi держави, вони можуть застосувати заxоди, необxiднi для виконання законниx вимог, зокрема заxоди примусового xарактерy.
Отже, профешя як певний набiр навичок i якостей в тому чи шшому видi дiяльностi являе собою вщносно самостiйний, конкретно-iсторичний, спецiалiзований та iнститyцiолiзований рiд занять, який виник тд впливом соцiального подiлy працi. До важливиx ознак професiï як виду дiяльностi можна вiднести такi: вщносно довготривале, а частше за все довiчне виконання певниx фyнкцiй; наявнють спецiальниx знань, освiти, вмiнь i навичок, здобyтиx пiд час роботи; отримання оплати за свою працю, доxодy, що забезпечуе пiдтримання юнування працiвника та його сiм'ï; створення певного суспшьного статусу, способу життя людини, ïï поведiнки як на роботу так i поза нею, що приводить до ототожнення, щентифшацп людини з ïï профешею.
Професшна правосвiдомiсть працiвникiв органiв внyтрiшнix справ е головним iнстрyментом ïx дiяльностi, мае своï особливi умови, середовище, засоби, методи формування. Теоретичне дослщження всього комплексу чинникiв, закономiрностей ïxнього взаемозв'язку, змiни та впливу на правосвщомють мае найважливiше значення в створенш передумов якiсного та необxiдного ïx фyнкцiонyвання та формування. Якщо говорити про формування свiдомостi людини, то, напевно, коректно буде це поняття розглядати з позицш зовнiшньоï та внyтрiшньоï дiяльностi. Зовнiшня - це не саме формування, а процес виливу зовшшнього середовища на формування свщомосп людини. Внyтрiшня - це дiяльнiсть iндивiда, властива його псиxiчномy вiдображенню, з формування i використання псиxiчного уявлення, пов'язаного еднютю пiзнавальниx i емоцiйниx процесiв, роботи пам'ят та активностi вольовоï сфери псиxiки.
На нашу думку, формування фаxовоï правосвiдомостi працiвника органiв внyтрiшнix справ пов'язане iз об'ективними i суб'ективними чинниками, що мають вплив на його правосвщомють, з одного боку, i про безпосередне формування правосвщомосп з позицш особливостей i тенденцш чyттeвоï дiяльностi, пiзнання особистосп в eдностi з формами розyмовоï дiяльностi, з iншого. Крiм того, процес формування не е тшьки процесом складання i становлення, набуття завершеностi та зрiлостi, але, i як соцiалiзацiя, припускае розвиток зрiлиx форм, ïxню змiнy тощо. Так, до об'ек-тивного чинника ми вщносимо середовище фyнкцiонyвання правосвiдомостi. Правове виxовання -чинник суб'ективного xарактерy.
Професiйнi здiбностi - це сукупнють iндивiдyально-псиxологiчниx властивостей суб'екта професiйноï дiяльностi, що склалися пiд час професiйноï освiти та дiяльностi на основi iснyючиx задаткiв, загальниx i соцiальниx здiбностей i включення ïx в свою структуру. Професшш здiбностi визначають усшшнють професiйного навчання та оволодшня складними елементами професiйноï дiяльностi [S, с. 63]. Професшш здiбностi виражають усшшшсть професшного навчання та оволодшня складними елементами професiйноï дiяльностi.
У науковш лiтературi icHye декiлька визначень поняття професшно! культури правоохоронця [9]. Одт автори визначають ïï як „сукупнють властивостей i якостей (загальнолюдських, класових, профеciйних тощо), що знаходять зовшшнш прояв у правоохороннiй дiяльноcтi" [10]; iншi -прихильники дiяльнiшого пiдходy - до профеciйноï культури вщносять квалiфiковане, cyмлiнне i ретельне виконання трудових процешв [11]; трет додають туди ще елементи пcихологiчноï та педагогiчноï культури [12].
У контексп нашого дослщження ноcieм професшно1' культури e правоохоронець, тому рiвень його профеciоналiзмy визначаеться, по суп, рiвнем зрiлоcтi профеciйноï культури. Константы елементи феномена профеciоналiзмy (cyкyпнicть професшно-особистюних характеристик) лише визначають необхiднi та достатш cyб'eктивнi умови його становлення, тобто створюють певну форму, а варiативнi елементи (профеciйна культура та етика) наповнюють цю форму реальним змicтом, характеризують механiзм формування та реалiзацiï профеciоналiзмy в правоохороннiй дiяльноcтi [13].
Як шдкреслювалося у Програмi розвитку партнерських cтоcyнкiв м1ж мшщею та населенням на 2000-2005 рр., пiдвищення рiвня профеciйноï i культурно!' шдготовки працiвникiв мiлiцiï для забезпечення партнерських cтоcyнкiв з населенням мае бути спрямованим на: приведення у вщпо-вiднicть до вимог часу законодавчоï бази та вщомчих нормативних актiв з питань проходження служби в органах внyтрiшнiх справ Украши; формування у пращвниюв органiв внутршшх справ пcихологiï, яка б вщповщала вимогам переходу до новоï моделi правоохоронноï дiяльноcтi, оcнованоï на принциш партнерства i cоцiальноï допомоги; безумовне виконання органами внyтрiшнiх справ вимог та положень принцишв дiяльноcтi мшцп i Кодексу чесп працiвника ОВС Украши; дшове cпiвробiтництво мiлiцiï з населенням та громадськими iнcтитyтами; радикальне вдосконалення системи профеciйноï шдготовки та виховання особового складу тощо [14].
Професшна культура проявляеться насамперед у розумшш cyтноcтi cвоeï профеciï, у вмшш застосувати рiзнi методи та форми управлшня, i здатноcтi передавати cвоï знання, виконувати роботу свщомо, творчо, не шаблонно. Профеciйна культура розкриваеться у вмшш передбачати результати cвоeï дiяльноcтi, в ïï прогнозуванш, в здатноcтi вiдтворювати i висловлювати загально-нацiональнi iнтереcи, бачити перспективу ï^ розвитку [7, с. 59]. Отже, ми вважаемо, що професшна культура правоохоронця - це стутнь оволодшня ним знаннями, способами та методами правоохоронноï дiяльноcтi та використання ï^ на практицi вщповщно до рiвня розвитку влаcноï мшрокультури.
Проведений аналiз дозволяе зробити висновок, що професшна культура не може бути сформованою тшьки як знання, хоча будь-яке ïï становище починаеться з моменту фшсацп мисленням певноï „порци" засвоеного знання у виглядi правових понять, гшотез, теорiй та щей. Знання - це перевiрений суспшьно-юторичною практикою та заcвiдчений лопкою результат процесу пiзнання, що адекватно виражае у свщомосп людини навколишнш cвiт. Переживання - це суб'ективне явище, що зумовило стрибок вщ фiзiологiчноï форми вiдображення до пcихiчноï. У людини переживання потреб, емоцш, почyттiв, вольового зусилля та творчосп - одне з трьох атрибупв cвiдомоcтi - переживання, знання, ставлення. Як наслщок, без цих властивостей професшна культура не може юнувати i не може бути сформованою.
Володдачи рiзним ступенем вiрогiдноcтi, професшш знання обслуговують юридичну практику, вщповщають ïï потребам, теоретично, тобто щеально передбачають ïï. Будучи узагальненням доcтовiрних фактiв юридичноï дiйcноcтi, знання з одиничних явищ складае у професшнш правовiй cвiдомоcтi уявлення про загальне, за випадковими подiями розкривае значення необхщного, можливе роздiляe з дшсним. На цiй оcновi виникають i розвиваються засоби професшного мислення суб'екта правоохоронноï дiяльноcтi як логiка його профеciйноï правовоï cвiдомоcтi, сприяючи глибшому осмисленню ним юридичноï дiйcноcтi та повшшому проникненню в суть оточуючих речей. Знати предмет профеciйноï дiяльноcтi - значить осягати його сутнють, розкривати риси та ознаки, i все це не заради самого знання, а з метою дп зi знанням справи.
Отже, професшне знання - це те саме оволодшня явищами профеciйноï дшсносп, але, на вщмшу вiд чyттeво-практичноï дiяльноcтi, це логiко-теоретичне оволодiння. Знання не створюе предмета тзнання, воно формуе його щею i заciб теоретичного засвоення. Опановуючи предметом
професшно! дiяльностi в поняттях, судженнях тощо, знання в головi майбутнього юриста не тотожш ще! предмета тзнання, вони лише з нею однопорядков^ Знання представляе у професiйнiй свщомосп правознавця предмет таким, яким вш е насправдi, iдея - в аспект iдеалу, тобто таким, яким майбутньому фахiвцю хотiлося б бачити i мати предмет пiзнання з погляду його штереив i потреб. В щеях особистiсний контекст процесу тзнання наближений до акту переживання повшше, шж у знаннях. Не випадково на основi тих самих знань у рiзних людей можуть виникнути рiзнi 1де!.
Наступним елементом професiоналiзму е професiйна етика. Як свщчать численнi соцiологiчнi дослiдження, дотримання законносп та службово! дисциплiни визначаеться не стшьки вимог-ливiстю керiвникiв, скiльки моральними установками правоохоронцiв [15]. У багатьох випадках щ установки бшьше впливають на ефективнiсть службово! дiяльностi, нiж професiйна компетентнiсть. Тому моральшсть правоохоронця визначае його готовшсть до вирiшення службових завдань, бажання !х виконувати, а також формуе почуття вiдповiдальностi за !х виконання з найбшьшим ефектом. Саме такий змют вкладаеться в поняття професшно! етики правоохоронно! дiяльностi [16, с. 34-43].
Тому до правоохоронця-професюнала висувають специфiчнi моральнi вимоги. Частково вони мютяться в службових нормативних документах, таких як Кодекс чесп [17], Присяга [18], а частково складаються у процес накопичення службового досвщу, традицiй, визначаються морально-психологiчним клiматом у колектив^
Висновки. На нашу думку, в узагальненому виглядi моральнi вимоги до правоохоронця в умовах формування громадянського суспшьства повинш включати: ставлення до людини як до найвищо! щнносп, повага та захист прав, свобод i людсько! гiдностi вщповщно до мiжнародних та вiтчизняних правових норм i загальнолюдських принципiв моралц глибоке розумiння соцiально! значущостi свое! ролi в суспiльствi, вiдповiдальностi перед державою, бо саме вщ правоохоронних оргашв бшьшою мiрою залежать громадська безпека, охорона життя, здоров'я, правова захищенють людей; розумне та гуманне використання прав, як наданi законом правоохоронцев^ вiдповiдно до принципiв сощально! справедливостi, громадянського, службового та морального обов'язку; прин-циповiсть, мужнiсть, безкомпромюнють, самовiдданiсть у боротьбi зi злочиншстю, об'ективнiсть та неупередженiсть у прийнятп рiшень; бездоганнiсть особисто! поведiнки на службi й у побутi, чесшсть, непiдкупнiсть, турбота про професiйну честь, суспшьну репутацiю правоохоронця; свщо-ма дисциплша, ретельнiсть та iнiцiатива, професшна солщаршсть, взаемодопомога, пiдтримка, смь ливють i морально-психологiчна готовнiсть до дш у складних ситуацiях, здатнiсть до розумного ризику в екстремальних умовах; постшне удосконалення професшно! майстерносп, знань у галузi службово! етики, етикету, такту, тдвищення загально! культури, розширення iнтелектуального кругозору, творче освоення необхщного в професiйнiй дiяльностi вггчизняного та зарубiжного досвiду.
¡.Великий тлумачний словник сучасног украгнськог мови (з дод. 7 допов.) /уклад. 7 голов. ред. В. Т. Бусел. - К.; 1ртнь: ВТФ „Перун", 2005. - ¡728 с. 2. Сливка С. Професшна культура юрист1в / Степан Сливка // М1жнародна пол1цейська енциклопед1я: [у ¡0 т.] / в1дп. ред. Ю. I. Римаренко, Ю. Ю. Кондратьев, В. Я. Тац1й, Ю. С. Шемшученко. - К.: Вид. д1м ,,1н Юре", 2003. - Т. 1. - С. 907. 3. Прокопенко В. I. Трудове право Украгни: тдручник /В. I. Прокопенко; [2-е вид., стереотип]. - Х. : Консум, 2000. - С. 217. 4. Бандурка О. М. Управл1ння в органах внутрштх справ Украгни: [тдруч. для вищих закл. осв1ти МВС Украгни] / О. М. Бандурка. - X., ¡998. - С. 51. 5. Плшкн В. М. Теор1я управлтня органами внутрштх справ: [тдруч. для вищих закл. осв1ти МВС Украгни] / В. М. Плшкт; за ред. Ю. Ф. Кравченка; Ун-т внутр. справ МВС Украгни. М-во внутр. справ Украгни; Нац. акад. внутр. справ Украгни. - К. : Нац. акад. внутр. справ Украгни, ¡999. - С. 613. 6. Венедиктов В. С. Статус пращвниюв оргатв внутрштх справ Украгни як державних службовщв: наук-практ. поаб. / В. С. Венедиктов, М. I. 1ншин; МВС Украгни. Нац. ун-т внутр. справ. - X., 2003. - С. 91. 7. Белолипецкий В. Л. Профессионализм и професиональная культура в системе государственной службы / В. Л. Белолипецкий // Политико-административная элита и
государственная служба в системе властных отношений. - Ростов-н/Д, 1996. - Вып. 2. - С. 59-60. 8. Голостченко I. П. Адм^шстративне право Украгни (основн категорИ' i поняття) /1. П. Голостченко; Мiжрегiон. Акад. управл. персоналом. - К.: МАУП, 1998. - С. 63. 9. Бакуменко В. П. Особенности отражения деятельности сотрудников органов внутренних дел в профессиональной этике / В. П. Бакуменко, С. А. Бублик //Милицейская этика и проблемы нравственного воспитания сотрудников органов внутренних дел. - К., 1991. 10. Бандурка О. М. Професшна етика пращвниюв оргатв внутрштх справ: [тдруч. для вищ. закл. освти МВС Украгни] / О. М. Бандурка; МВС Украгни. Нац. ун-т внутр. справ. - X.: Нац. ун-т внутр. справ, 2001. - 219 с. 11. Корнеева Л. Н. Профессиональная психология личности / Л. Н. Корнеева // Психологическое обеспечение профессиональной деятельности. - СПб., 1991. 12. Вопросы профессиоведения / [В. Е. Гаврилов, Г. Т. Гвоздецкая, М. М. Иванюк и др.;ред. В. Е. Гаврилов, В. Г. Каневец]. -М.: Высш. шк., 1982. - 63 с. 13. Медведев В. С. Проблеми профестног деформацИ' ствробтниюв оргатв внутрштх справ (теоретичт та прикладi аспекти): [теоретичт та приклады аспекты]: монографiя / В. С. Медведев; Нац. акад. внутр. справ Украгни. - К., 1997. - 190 с. 14. Про затвердження Програми розвитку партнерських вiдносин мiж мтщею i населенням на 2000-2005 роки: Ршення колегИ'МВС Украгни вiд 16 грудня 1999 року № 8/Км. - К., 1999. 15. Бандурка О. М. Партнерсью взаемовiдносини мiж населенням i мшщею: тдруч. / О. М. Бандурка, В. О. Соболев, В. I. Московець; Нац. ун-т внутр. справ. - X., 2003. - 346 с. 16. Соболев В. О. Мшщя i населення - партнери / В. О. Соболев, Г. В. Попова, В. О. Болотова, В. I. Московець; за заг. ред. проф. О. Н. Ярмиша. - X., 2000. - С. 34-43. 17. Про затвердження Кодексу честi пращвника оргатв внутрштх справ: Наказ Мiнiстерства внутрштх справ вiд 11 ачня 1996р. № 18. [Електронний ресурс]: CD-вид-во "1нфодиск", 2007. -№ 4. - квт. 18. Про затвердження 1нструкцИ' про порядок принесення Присяги пращвниками оргатв внутрштх справ Украгни i державними службовцями: Наказ МВС Украгни вiд 30 червня 2000р. № 413. [Електроннийресурс]: CD-вид-во "1нфодиск", 2007. - № 4. - квт.
