УДК 338.48
А.В. КУЛ1К,
к.е.н., ст. викладач, Кивский нацональний торпвельно-економ1чний умверситет
Ochobhí види лопстики в управлшш туристичними шдприемствами
У статт розглянуто роль лопстики пщприемства сльського аграрного туризму як специф'нноí д1яльност1; проанал\зо-вано структуру лопстики пщприемства, лопстичний ланцюг руху туристичного продукту вщ його виробництва до кнцево-го споживання, чинники формування туристичного продукту; визначено основн! етапи обгрунтування мехамзм'ю логс-тичного управлння пщприемством сфери сльського аграрного туризму.
Ключов1 слова: логстика, аграрний туризм, туристичн послуги, механ/зми логстичного управлння.
А.В. КУЛИК, к.э.н., ст. преподаватель, КНТЭУ
Основные виды логистики в управлении туристическими предприятиями
В статье рассматривается роль логистики предприятия сельского аграрного туризма как специфической деятельности; проанализирована структура логистики предприятия, логистическая цепь движения туристического продукта от его производства до конечного потребления, факторы формирования туристического продукта; определены основные этапы обоснования механизмов логистического управления предприятием сферы сельского аграрного туризма.
Ключевые слова: логистика, аграрный туризм, туристические услуги, механизмы логистического управления.
A.V. KULIK, Art. Lecturer, Ph.D., KNTEU
The main types of logistics management in tourism enterprises
The article discusses the role of logistics enterprises rural agricultural tourism as a specific activity; analyzed the structure of the logistics company, logistics chain movement tourist product of its production to final consumption, factors shaping the tourism product; the main stages of study logistics enterprise management mechanisms agriculture agricultural tourism.
Keywords: logistics, agricultural tourism, tourist services, logistic management mechanisms.
Постановка проблеми. Лoгicтикa в тypизмi poзглядa-eтьcя як «yпpaвлiння пpoдyктoвими пoтoкaми тypиcтичниx пiдпpиeмcтв, вклю^е paцioнaльнy opгaнiзaцiю фopмy-вaння, з6УТУ тa opгaнiзaцiï cпoживaння тypиcтичнoгo пpo-дукту i cyпpoвoджeння циx пpoцeciв пpoxoджeнням Ы-фopмaцiйниx пoтoкiв» [1]. Bpaxoвyючи отецифку пoвнoгo циклу виpoбництвa тypиcтичнoгo пpoдyктy вщ iнфopмaцiй-нoгo зaбезпечення дo збуту, пpoцеcи пpocyвaння в кaнaлax тoвapooбiгy i opгaнiзaцiю cпoживaння пpoдyктy, лoгicтикa в аль^^му aгpapнoмy тypизмi викoнye pяд фyнкцiй, якi ди-феpенцiюютьcя зa фaзaми лoгicтичнoгo лaнцюгa нa тaкi види: лoгicтикa pеcypcнoï бaзи, лoгicтикa пiдпpиeмcтвa cфеpи ciльcькoгo aгpapнoгo тypизмy, якa включae лoгicтикy мaте-piaльнo-теxнiчнoï бaзи, iнфopмaцiйнy лoгicтикy нa вxiднoмy пoтoцi; виpoбничy лoгicтикy, !o пеpедбaчae безпocеpеднe фopмyвaння тa cтвopення тypиcтичнoгo пpoдyктy c^^ra-гo aгpapнoгo тypизмy; лoгicтикy тpaнcпopтниx cиcтем для ефективнoгo oбcлyгoвyвaння pyxy тypиcтичниx пoтoкiв, лo-гicтикy екcкypciйнoгo oбcлyгoвyвaння тa cyпyтнix пocлyг y ciльcькoмy aгpapнoмy тypизмi, лoгicтикy cклaдcькиx cиcтем для збеpiгaння зaпaciв, щo будуть викopиcтaнi y пpoцеci нa-дaння тypиcтичниx пocлyг, i лoгicтикa збуту тypиcтичниx пpo-дyктiв, якa oxoплюe poзпoдiл, пpocyвaння тa визнaчення га-нaлiв pеaлiзaцiï гoтoвoï пpoдyкцiï.
Aналiз до^джень та публкац/й з проблеми. Bano-мий внеcoк y дocлiдження дaннoï пpoблеми зpoбили тaкi вЬ дoмi зapyбiжнi тa вiтчизнянi вченi, як: B.I. Aзap, Л.Г. Aгaфoнoв, Ü.Ü. Бейдик, B.R Bacильeв, á.I. Bиxpиcтенкo, I.П. Гaвpили-шин, á.I. Геpacименкo, Л.C. Гpинiв, B.B. Гpигopьевa, ПВ. Гудзь, B.Г. Гуляев, M.I. Дoлiшнiй, A.П. Дypoвич, B.K. 6вдoкименкo, T. Жaбiнcькa, Л.B. Зaбypaннa, Г.B. Kaзaчкoвcькa, B.Д. ^ли-
тюк, Г.А. Карпова, B.I. KapceêiH, В.А. Квартальнов, В.Ф. Кифяк, Н.Й. KoHiùeâa, B.C. KpaBöiB, H.H. Кузнецова, О.О. Любiцeвa, М.П. Мальська, В.К. Мамутов, Г.1. Михай^ченко, Г.А. Пaпipян, C.I. Попович, 1.Л. Сазонець, Т.Г. Сокол, Н.М. Судова-Хом'юк, T.I. Ткаченко, Дж. Уокер, В.К. Федорчеко, C.B. Хлопяк, В.В. Худо, B.I. Цибух, Ю.Н. Чоботар, 1.М. Школа та iн.
Мета craTTi. Пpoaнaлiзувaти структуру лoгicтики та ви-значити мехaнiзми лoгicтичнoгo управлЫня пiдпpиeмcтвoм аграрного туризму.
Виклад основного Marepiany. Визначення лопстичного потен^алу pекpеaцiйнo-туpиcтичних ресурав е важли-вою cклaдoвoю лoгicтичнoï мoделi cтaлoгo розвитку туризму, поряд iз лoгicтичним пoтенцiaлoм мaтеpiaльнo-технiчнoï бази туризму та лoгicтичним потен^алом вхiднoгo потоку туpиcтiв у мюцевють, pегioн, кра1'ну. Отже, початковою та програмуючою ланкою розвитку туризму мають бути рекре-aцiйнo-туpиcтичнi pеcуpcи, вiдпoвiднo до лoгicтичнoгo по-тен^алу (пpoпуcкнoï cпpoмoжнocтi), за якими ^д визначати потоки туpиcтiв, а 1'хы потреби в кoмплекci неoбхiдних по^уг (проживання, харчування, перевезення, iнфopмaцiйнo-пpo-грамний cупpoвiд) мають зaбезпечувaтиcя розвитком вщпо-вiднoï мaтеpiaльнo-технiчнoï бази туризму.
Логютику туpиcтичнoгo пiдпpиeмcтвa розглядають як один iз зacoбiв ефективного менеджменту в туризмк Ми визна-чаемо логютику пiдпpиeмcтвa ciльcькoгo аграрного туризму як cпецифiчну дiяльнicть у аль^^му аграрному туриз-мi, cутнicть яко' полягае у плaнувaннi, упpaвлiннi та кoнтpoлi пpoцеciв, що здiйcнюютьcя у процеа розробки туpиcтичнo-го продукту, його формуваны та дoведеннi у готовому виглядi до cпoживaчa зпдно з його iнтеpеcaми i вимогами [2]. Ëoric-тика пiдпpиeмcтвa cфеpи ciльcькoгo аграрного туризму - це
140 Формування ринкових вiднocин в ÓKparni № В (159)/2014
© AB. KVËIK, 2014
ефективний пщхщ до управлЫня туристичними, ¡нформацм-ними, ф¡нансовими потоками та потоками послуг у стьському аграрному туризм¡. Структура лог¡стики пщприемства сфери с¡льського аграрного туризму представлена на рис. 1 [3].
Лопстичний ланцюг руху туристичного продукту вщ його ви-робництва до юнцевого споживання зображений на рис. 2 [4].
Пщприемство сфери с¡льського аграрного туризму фор-муе туристичний продукт пюля вивчення потреб у ньому та мотивафй потенц¡йних турист¡в або органвацм.
Формування туристичного продукту в сфер¡ с¡льського аграрного туризму е досить складним багатофакторним процесом, що вимагае комплексного анал¡зу й оцЫки ряду чинник¡в:
- передбачуваного контингенту споживачв туристичного продукту;
- видв туристичних продукт¡в, що мають найбтьший попит в даний або найближчий час (зимовий чи лггнм сезон);
- умов об'екта розмщення;
- наявн¡сть послуг, що надаються та Тх матер^льно-тех-н¡чне забезпечення - основн¡ (стандартн¡) та додатков¡ по-слуги, умови розмщення турист¡в; додаткове л¡жко, дитяче л^ко (люлька); вид на гори, долини тощо; розмщення без харчування; розмщення плюс снщанок (нап¡впанс¡он), по-вний пансюн та ¡н.;
- складових маркетингу (рекламний каталог, опис регюну; екскурайы та торговельн¡ можливост¡ мюта, м¡сця вщпочин-ку; правила продажу туристичного продукту та ¡н.);
- д^чих тариф¡в;
- ф¡нансових розрахунюв (форма ¡ порядок розрахунк¡в; повний ¡ частковий аванс; оплата за фактом та ¡н.);
- якостей наданих послуг ¡ виконання зобов'язань перед туристом. Основним критер^м якост¡ послуг, що надають-
ся, вважаеться в¡дсутн¡сть скарг ¡ претенз¡й з боку туриста, мандр¡вник¡в, екскурсант¡в;
- над¡йност¡ надання послуг. Потенцмний турист мае бути впевнений у надмност забезпечення (надання) сплаче-них послуг ¡ як¡сного обслуговування об'ектом розм¡щення.
Нин ц¡ чинники п¡дприeмствами сфери стьського аграрного туризму практично не враховуються. Лопстичы систе-ми пщприемств сфери с¡льського аграрного туризму вщ-сутн¡, а вс¡ потоков¡ процеси здмснюються несистемно ¡ розр¡знено. Водночас ц чинники безпосередньо впливають на конкурентоспроможнють п¡дприeмств сфери с¡льсько-го аграрного туризму на ринку, тому впровадження систе-ми управлЫня потоковими процесами е найважлившим на-прямом у забезпеченн¡ високого статусу компани в галуз¡ [5].
Впровадженню лопстики в туристському сектор¡ економЬ ки УкраТни протид¡e негативний вплив низки чинниюв, осно-вними з яких е:
1) технократичне мислення кервниюв б¡льшост¡ туристичних компанй як¡ вважають, що головне це розробити турп-родукт, а решта не мае значення;
2) низька в ц^ому по кра'У догов¡рна дисципл¡на ¡ в¡дсутн¡сть чггких законодавчих визначень таких базових понять, як, напри-клад, туристичний сервк, як¡сть обслуговування в туризм¡ тощо;
3) потужний тиск зовншньоекономнних чинниюв на стм-к¡сть курсу гривы, стаб^за^ю ц¡н та ¡н.;
4) наявнють ситуац¡й, коли за порушення догов¡рних зобов'язань з реал^аци туристичного продукту не визначе-на вщповщальна особа або орган¡зац¡я за невиконання або неналежне тх виконання;
5) закритють укратнського б¡знесу для ¡ноземних ¡нвести-ц¡й, п¡дприeмц¡в та ¡н.
Рисунок 1. Структура туристично! лопстики в сшьському аграрному туризм!
Рисунок 2. Лопстичний ланцюг руху туристичного продукту в сфер1 сшьського аграрного туризму
Необхщною умовою сталого розвитку туризму в pericmi та KpaiHi е менший обсяг логiстичного потeнцiалу мaтеpiaль-но-тeхнiчноí бази (ЛП МТБ) по вщношенню до лопстично-го потенцiaлу туристичного ресурсу (об'екта). Це дасть змогу зберегти туристичн ресурси pегiону кpaíни. Другою умовою сталого розвитку туризму е те, щоб ЛП МТБ був бтьшим (або доpiвнювaв) ЛП вхщного потоку туpистiв, кpiм того, що е зaпобiжником другого piвня щодо збереження рекреацм-но-туристичних pесуpсiв, ще й забезпечуе бiзнесову ефек-тивнють ix використання.
Базовими завданнями лопстики мaтеpiaльно-теxнiчно-го забезпечення пiдпpиeмствa сфери сшьського аграрного туризму е:
1. Встановлення оптимальних термУв зaготiвлi сирови-ни, продовольчих i непродовольчих товapiв, устаткування, запчастин для ефективного функцюнування пiдпpиeмствa сфери сiльського аграрного туризму.
2. Забезпечення точного стввщношення мiж кiлькiстю поставок готовоí продукци та потребами в них.
3. Дотримання вимог до якост товapiв, що закуповують-ся для учaстi у формуванн туристичного продукту сiльського аграрного туризму.
Лопстика мaтеpiaльно-теxнiчного забезпечення мае за-йматися оргаыза^ею пошуку та зaкупiвлею необхщних то-вapiв вiдповiдноí якостi й за мУмальними цiнaми. У пщ-вищеннi ефективностi логiстики мaтеpiaльно-теxнiчного забезпечення ютотну роль вiдiгpae aнaлiз можливих лопс-тичних витрат.
Сутнiсть Ыформацмно'!' логiстики в сiльському аграрному туpизмi полягае в оpгaнiзaцií потокiв даних, що супроводжу-ють туристичний потк, i е iстотним ланкою, яка пов'язуе по-стачання, виробництво i збут. lнфоpмaцiйнa логiстикa опе-руе комплексом економiчноí iнфоpмaцií в горизонтальному i вертикальному напрямах, у внутршых i зовнiшнix та вимагае вiдповiдноí iнфpaстpуктуpи. Пiд iнфоpмaцiйною Ыфраструк-турою логiстичноí системи в сiльському аграрному туpизмi pозумiють сукупнiсть взаемопов'язаних зaсобiв i методiв, що забезпечують пщготовку iнфоpмaцií, а саме: збip даних та ix первинна обробка, контроль достовipностi, збеpiгaння та передача Ыформаци, и оновлення, коригування та презента^я.
1з розвитком туризму транспорты шляхи будуть пос™но розширюватися, тому що збтьшення попиту на подоpожi позитивно впливае на розвиток тpaнспоpтноí iнфpaстpуктуpи.
Головними завданнями, що виршуе транспортна лопс-тична система, е кооpдинaцiя транспортного обслуговуван-ня споживaчiв за !хними замовленнями. Це потребуе комплексного пiдxоду для виконання вах умов перевезення та доставки з мiнiмiзaцieю транспортних витрат. Виршення цього комплексного завдання можливе завдяки лопстицк
У туристичному бiзнесi pозpiзняють три склaдовi турис-тичних послуг:
1. Ochobhi послуги - регламентуються договором i охо-плюють не менше двох послуг (як правило, це транспорту-вання, проживання i харчування). У деяких випадках, коли, ^м означених послуг, рекреанти забезпечуються певним комплексом послуг, яю вказаы у зaздaлегiдь пpидбaнiй пу-тiвцi незалежно вiд !х уподобань.
2. Додатковi послуги - надаються за окрему плату (екс-курсп, культуpно-оглядовi заходи, атракцГ! (розваги) i визна-чають ту суму (в грошовому е^валент^, яку залишае турист у мiсцяx вiдвiдувaння. За умови pозвинутоi iнфpaстpуктуpи частка вщ сфери розваг може становити до 50% вщ загаль-ного обсягу доxодiв вiд туризму.
3. Супутн послуги надають пщприемства, якi певною мЬ рою е залежними вщ туризму це виробники спортивних то-вapiв, одягу (для вiдпочинку i туризму), фототовapiв, кос-метичних зaсобiв; пiдпpиeмствa громадського харчування, салони краси; пщприемства, що надають торгов^ Ыформа-цiйнi, тpенеpськi, медичнi послуги та зв'язок, а також куль-туpно-пpосвiтницькi заклади.
На наш погляд, лопстика сервюного потоку в туpизмi (Service Response Logistics) - визначаеться як процес ко-ординацГ: логiстичниx операфй, необxiдниx для надання екс-курсмних i супутнix туристичних послуг найефективышим способом щодо витрат i задоволення запи^в споживaчiв. Цей пiдxiд е основним стpaтегiчним елементом менеджменту багатьох пщприемств, якi пропонують туристичш послуги. Критичними елементами цього тдходу е прийом замовлень на туристичы послуги i монiтоpинг !х надання. Потоки туристичних послуг, як i мaтеpiaльнi потоки, поширюються в пев-
ному середовищщ доставки, у яюй ¡снують ланки лопстичноУ системи, лог¡стичн¡ канали, ланцюги ¡ т.д. Цю мережу потр^-но побудувати так, щоб ¡з максимальною ефективнютю за-довольнити вимоги кл¡eнт¡в щодо рвня обслуговування.
На ринку лопстичних послуг у с¡льському аграрному ту-ризм¡ спостер¡гаeться тенденц¡я до зростання вимог спожи-вач¡в до комплексност та якост¡ послуг.
Ключовими моментами якост лог¡стики у сфер¡ туристич-них послуг е:
- гаранта надання туристичних послуг за будь-яких умов;
- реальна можлив¡сть реформування туристичного продукту за першою вимогою замовника;
- наявнють широкого спектру пропозицм туристичних послуг у лопстичый систем¡;
- стабтьнють матер¡ально-техн¡чного забезпечення клЬ eнт¡в пщ час споживання туристичних послуг, максимальна вщповщнють виконаних замовлень вимогам клюнтв;
- прогресуючий ступ¡нь доступност¡ виконання замовлень у д^чий лог¡стичн¡й систем^
- об'eктивн¡сть ц¡н на лопстичн туристичн¡ послуги;
- регулярн¡сть ¡нформування кл¡eнт¡в про р¡вень ¡ структуру витрат на лопстичне обслуговування;
- наявнють у лог¡стичн¡й систем¡ можливостей надання пост¡йним кл¡eнтам прихованих знижок у вигляд¡ лог¡стичних туристичних послуг, як надаються безкоштовно;
- забезпечення високоУ якост¡ презентац¡й туристичних послуг.
Для збергання товар¡в ¡ запас¡в на деяких туристичних
пщприемствах сфери с¡льського аграрного туризму призна-чен¡ в¡дпов¡дн¡ склади. Туристичне пщприемство несе пев-н¡ витрати, пов'язан з утриманням склад¡в ¡ здмсненням складських операц¡й. Вони е частиною лопстичних витрат. Тому складськ операцп потр¡бно розглядати не ¡зольовано, а як ¡нтегровану складову лог¡стичного ланцюга. Ттьки та-кий п¡дх¡д е запорукою усп¡шного виконання основних функ-ц¡й складу ¡ досягнення високого рюня рентабельност¡ продажу туристичного продукту.
Лопстика збуту туристичних продукта - це нев¡д'eмна частина загальноУ лог¡стичноí системи, що забезпечуе най-б¡льш ефективну орган¡зац¡ю розпод¡лу туристичних продукта сфери с¡льського аграрного туризму. Просування
туристичного продукту включае в себе комплекс заходю, спрямованих на його реалвацю
- рекламування турю по телебаченню, радю, на плакатах, рухливих засобах транспорту (трамваУ, тролейбуси та ¡н.);
- участь у спец^лвованих виставках (наприклад, М^на-родний турсалон «УкраУна 2012», ТМ у Лондон¡, 1ТВ у Бер-л¡н¡ й НТЫП у Мадрид^, ярмарк¡в (ВсеукраУнська виставка-ярмарок стьського туризму «УкраУнське село запрошуе», «Турмаркет-2012 у Запор¡жж¡ ¡ т.п.);
- видання каталопв, буклет¡в, наст¡нних, кишенькових ка-лендар¡в та ¡н. [6].
Вивчення досвщу розвинутих краУн, що позицюнують себе як ¡нтелектуальне сусп¡льство, п¡дтверджуe, що концепц¡я лопстичного п¡дходу до управл¡ння е найбтьш конструктивною при формуванн¡ потокових процесс ¡ поток¡в у будь-яюй сфер¡ д¡яльност¡, зокрема й надання туристичних послуг. Вона адекватно вщображае взаемозв'язок поток¡в ¡ динам¡ку змЫ, виступае дороговказом при моделюванн¡ фунщй лопстично-го управл¡ння ¡ при розробц механ¡зм¡в оптим¡зац¡í лопстич-них потоюв на вс¡х ¡eрарх¡чних рвнях економ¡ки послуг.
Нами визначено основы етапи обгрунтування механ¡зм¡в лог¡стичного управлЫня п¡дприeмством сфери с¡льського аграрного туризму (рис. 3):
- мониторинг д^чо'У системи механ¡зм¡в управл¡ння пщ-приемством сфери с¡льського аграрного туризму на сучас-ному етап¡ ринкових перетворень;
- розробка стратеги лопстичного управлЫня на осно-в¡ прогнозування основних законом^ностей лопстичноУ дЬ яльност¡;
- обгрунтування ¡ конкретизац¡я моделей оцЫки, контролю та прогнозування ефективност лог¡стичноí д¡яльност¡ п¡дприeмства сфери стьського аграрного туризму, що за-безпечать ¡нформацмну базу для п¡дготовки та високоУ опе-ративност¡ прийняття управлЫських р¡шень ¡ проведення дЬ евого контролю за ходом Ух виконання;
- визначення системи заходв ¡ способ¡в запровадження нових метод¡в ¡ технолог¡й у практику лог¡стичного управлЫ-ня за принципом сукупного результату цтьового результату з використанням сучасних пщходю до прийняття управлЫ-ських ршень.
Рисунок 3. Етапи обгрунтування мехашзм1в лопстичного управлшня шдприсмством сфери стьського аграрного туризму
Bиcнoвки
Üтже, без мoнiтopингy дiючиx меxaнiзмiв yпpaвлiння й poзpoбки збaлaнcoвaнoï cиcтеми pезyльтaтивниx погазни-юв дiяльнocтi пiдпpиeмcтв неможливе oбГpyнтyвaння ефек-тивниx меxaнiзмiв фopмyвaння лoгicтичниx потоюв будь-якиx cyб'eктiв пiдпpиeмницькoï дiяльнocтi.
Cпиcoк викopиcтаниx джepeл
1. Mиxaйлiченкo Г.I. Iнфopмaцiйнa ïa збyтoвa лонсти^ в "^из-мi: aвтopеф. диа 4a здо6уття нayк. cтyпеня ганд. екон. нayк: cпец. 08.06.0S «Пщгфиемництво, менеджмент тa мapкетинг» / Г.!. Mè-xaйлiченкo. - K., г001. - 18 c.
S. Зaбypaннa Л.B., Глyщенкo Ü.M. Maтеpiaльнi потоки nflnpé-eмcтв: cyтнicть тa ocoбливocтi [Tекcт] / Л.B. Зaбypaннa, Ü.M. Глу-щенко // Aктyaльнi ^облеми екoнoмiки. - S011. - (195]. - C. 181-188.
3. Зaбypaннa Л.B. Ücнoвнi види логютики тypиcтичнoгo nflnpé-eмcтвa / ЛВ. Зaбypaннa // Зб. мaтеpiaлiв Miжнapoднoï нayкoвo-пpaктиннoï кoнфеpенцiï «Cтpaтегiчнi iмпеpaтиви cyчacнoгo менедж-ментy», г-3 лютого г01г p. - Khi^, г01г. - C. 364-367.
4. Зaбypaннa Л.B. Cyчacнi лoгicтичнi пiдxoди до yпpaвлiння "rypèc-тичними пiдпpиeмcтвaми Пекст] / Л.B. Зaбypaннa // Збipник нay-кoвиx пpaць «Фopмyвaння pинкoвoï екoнoмiки. Cпецвипycк. Cтpaте-riHMi iмпеpaтиви cyчacнoгo менеджментy». - K.: KHEУ, 3013.
5. Зaбypaннa Л.B., Глущенко, Ü.M. Лoricтиннa кoнцепцiя фopмy-вaння cиcтеми yпpaвлiння пiдпpиeмcтвoм [Tекcт] / ЛВ. Зaбypaннa, Ü.M. Глyщенкo // ^уковий вicник ЧДIEУ. Cеpiя 1, Eкoнoмiкa: збip-ник нayкoвиx ^ць. - Чеpнiriв: ЧДIEУ, S011. - №4 (1S].
6. Зaбypaннa Л.B. Cиcтемa електpoннoro oбмiнy дaниx (EDI] як ключовий acпект побудови cyчacнoï iнфopмaцiйнoï лoricтиннoï cèc-теми ^екст] / Л.B. Зaбypaннa // Зовн0ня тopriвля: пpaвo тa еко-
номи«. - г007. - №S. - C. гг-г6.
см. Береснев,
директор департаменту по роботi з персоналом ПАТ «Михайл1вський»
Напрями вдосконалення управлшня прибутком банку
Ó статт визначено вплив на прибуток банку основних факторiв - доходност aêTèâiâ, капталу, мультиплiкатора капталу та рентабельност доходу, здйснено прогноз рвня прибутку на майбутн пероди та вказано шляхи його можливого зростання та управлння.
Ключов! слова: прибуток, управлння прибутком, прибутковiсть банку, лiквiднiсть, фiнaнсовi ресурси, механ'!зм управ-лння прибутковiстю, прогнозування, планування, реапзаця плану, анапз, дохщнють aктивiв, каптал, мультипл'жатор капталу, рентабельнсть доходу, коефiцieнт детермнац'
С.М. БЕРЕСНЕВ,
директор департамента по работе с персоналом ПАО «Михайловский»
Направления усовершенствования управлением прибылью банка
В статье определено влияние на прибыль банка основных факторов - доходности активов, капитала, мультипликатора капитала и рентабельности дохода. Осуществлен прогноз уровня прибыли на будущие периоды и указаны пути его возможного роста и управления.
Ключевые слова: прибыль, управление прибылью, прибыльность банка, ликвидность, финансовые ресурсы, механизм управления доходностью, прогнозирование, планирование, реализация плана, анализ, доходность активов, капитал, мультипликатор капитала, рентабельность дохода, коэффициент детерминации.
S.M. BYERYESNYEV,
director of the Department of Human Resources PJSC «Michaylivskyy»
The ways of improving profit management in the bank
In the article determined the impaction profit of the bank main factors - return on assets, capital, multiplier of capital and income return. Theforecastlevelofearningsinfutureperiodsspecifiedandpossiblewaysofitsgrowthandmanagement.
Keywords: profit, profit management, the bank's profitability, liquidity, financial resources, management mechanism profitability, forecasting, planning, implementation plan, analysis, yield assets, capital, equity multiplier, the return of income, the coefficient of determination.
Постановка проблеми. У cyчacнoмy кон^ентному œ-pедoвищi, що cклaлocя нa pинкy бaнкiвcькиx по^уг, зpoc-тae зaцiкaвленicть кшен^в тa влacникiв бaнкy щодо яко^ т ф^нмвого cтaнy бaнкiвcькoï ycтaнoви. З огляду нa це cтaбiльнicть дiяльнocтi бaнкy ниш е пеpшoчеpгoвим питaн-ням. Пpибyтoк же е вaжливoю кaтегopieю, що xapaктеpизye стмкють тa нaдiйнicть кpедитнoï ycтaнoви. B^ неoбxiдний для cтвopення pезеpвнoгo фонду, cтимyлювaння пеpcoнa-лу тa кеpiвництвa, для poзшиpення oбcягy дiяльнocтi бaнкy, i з pештoю для збшьшення кaпiтaлy. Пофшенням cитyaцiï бaнки зaвдячyють не тiльки негaтивнoмy впливу зoвнiшнix зaгaльнoекoнoмiчниx тa пpaвoвиx чинниюв, aле знaчнoю
Mipora i вадам управлЫня фЫансовими результатами кожного банку.
Анал!з дослщжень та публЫащй з проблеми. Пи-
тання щодо сутност меxанiзму упpавлiння прибутком банку розглядаються в працях таких заpубiжниx вчених, як П. Дру-кер, М. Ерхард, I. Шумпетер, так i в^чизняних вчених M. Bi-лик, В. Вобко, I. Вланк, О. Дзюбик, А. Kpиклiй, О. Рибалко, О. Юшкевич, С. Вольськ та Ышк Разом iз тим доцшьним е до-слiдження та виявлення напpямiв удосконалення упpавлiння прибутком банку.
Метою статт! е дoслiдження процесу управлЫня прибутком банку та виявлення напpямiв його пoлiпшення.
144 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № В (159)/2014
© C.M. ÁBPBCHBB, 2014