CC BY
9
чною непрохщнютю кишкового тракту \ не мають вир1шального значения у вибор1 тактики лкування.
3. Застосування протиджерельноТ терапп, що включае ¡ригацш порожнини кишки, селекти-вну деконтамшацш, ранне зондове ентера-льне харчування, запоб1гае подальшому розвитку полюрганноТ недостатност1 та зни-жуе р1вень пюляоперацшноТ летальност1 майже в 1,7 раза .
больных с абдоминальным сепсисом // Матерели XXI з'Тзду xipypriB Украши 5-7 жовтня 2005 року,-Запор1жжя, 2005,-Том 2,- С,454-456,
2, Бенедикт В.В, Змши в тонкш кишц1 в умовах гостроТ абдомЫальноТ патологи. Можлив1 шляхи корекци в пюляоперацшному nepiofli // Xipyprm УкраТни, - 2005, - №3,- С, 87—91,
3, Chen S,C,, Lin F,Y,, Lee P,H, et al, Water-soluble contrast study predicts the need for early surgery in adhesive small bowel obstruction, // Br, J, Surg, -2004, - Vol,85, №12, - P, 1692—1694,
Лтература
1, Гусак И.В,, Иванова Ю.В, Выбор тактики лечения энтеральной недостаточности и эндотоксикоза у
Реферат
АСПЕКТЫ КЛИНИЧЕСКОГО ТЕЧЕНИЯ И ЛЕЧЕНИЯ РАННЕЙ СПАЕЧНОЙ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЙ НЕПРОХОДИМОСТИ КИШЕЧНОГО ТРАКТА, Радзиховский А.П,, Мироненко А.И,, Курилишин В.П,
Ключевые слова: ранняя послеоперационная спаечная непроходимость кишечного тракта, ирригация и селективная деконтаминация просвета кишечного тракта,
Среди 2882 случаев неотложных оперативных вмешательств на органах брюшной полости, у 894 пациентов (31%) послеоперационный период протекал с нарушением пассажа по кишечному тракту, в 39 случаях (1,35%) верифицирована ранняя спаечная послеоперационная непроходимость кишечного тракта, Выявлены особенности клинического течения, раскрыты методы оперативного и послеопера-циооного лечения, что позволили снизить показатели летальности до 23%,
Summary
CHARACTERISTICS OF CLINICAL COURSE AND TREATMENT OF EARLY POSTOPERATIVE ADHESIVE INTESTINAL OBSTRUCTION, Radzyhovsky A,P,, Myronenko O,I,, Kurilischyn V,P,
Key words: early postoperative adhesive intestinal obstruction, intestinal irrigation, selective decontamination,
We analyzed 2882 case of urgent abdominal surgeries for the last 7 years, In 894 patients (31%) the post-operative period was characterized by the intestinal passage impairments, in 39 cases (1,35%) there were verified the early postoperative adhesive intestinal obstruction, We found out some peculiarities of clinical course, revealed the methods of surgical and post-operative treatment, that allowed to reduce the lethality rate to 23%,
УДК 616-001.4-085.843
0CH0BHI М1КР0Б10Л0Г1ЧН1 ЧИННИКИ ВИНИКНЕННЯ ЗАПАЛЬНОГО ПР0ЦЕСУ У ХВ0РИХ 3 НАГН1ЙНИМИ ФОРМАМИ ЕП1ТЕЛ1АЛЬНИХ КУПРИК0ВИХ Х0Д1В
Русак О.Б., !фтодш А.Г.
Буковинський державний медичний умверситет, м. Чермвщ
Вивчений спектр М1кроорган'13М1в у 140 пац1ент1в з нагшйними формами еп1тел1альних куприкових ХОД1В. Визначен1 ведучi патогени. Ними е: St. aureus (75,45%), Е. coli (30,91%) та St. epidermidis (10,0%).
Ключов1 слова: еп1тел1альний куприковий xifl, мкробна контамЫацт, спектр мкрооргашзмв.
Вступ
Ештел1альний куприковий хщ (шленеальний синус, птонщальна кюта, ектодермальний кри-жово-куприковий синус) - захворювання, яким страждае 5- 7% дорослого населения найб1льш працездатного в1ку. Найб1льш частим ускпад-ненням еп1тел1ального куприкового ходу (ЕКХ) е нагноення, яке по частот! займае друге м1сце в практиц1 жрурпчноТ проктолог1| п1сля гострого парапроктиту \ складае 14 - 20% вах хворих да-ного проф1лю [1, 3, 4, 5, 12, 13].
Бактерюлопчний характер патогенно'! MiKpo-флори, що викпикае гостре нагноення ЕКХ, недо-статньо вивчений. У монограф1ях i розд1лах noci-бниш з проктолог1| зазначене питання або взага-л1 BiflcyTHe або немае належноТ уваги [1, 6, 13].
Ю.В. Дульцев та В.Л. Ривкш (1988) вщзнача-ють, що основним чинником нагноення ЕКХ е ау-тофлора шк1рних покрив1в, яка виаваеться з в1д-д1лення гн1йних нориць (pi3Hi види стаф1локок1в).
За даними ¡нших автор1в м1кробне обс1мен1ння тканин у дтянц1 нагноення ЕКХ в бтьшосп ви-падк1в було пор1вняно невисоким: у 95% пац1ен-
* Робота е фрагментом планово!' науково-öocniöHoi роботи кафедри xipypaii та урологи Буковинського державного меди-чного университету "Використання електричного поля nocmiüHozo струму в х/рург/Г (№ держреестрацп: 0103U004049).
В1СНИК Украгнсъког' медичног' стоматологгчног академгг
TiB ктькють м1кроорган1зм1в на 1 г тканин бюпта-ту не перевищувала критичного р1вня (105 MiKpo-бнихтт) [9, 10].
Бактерюлопчними дослщженнями доведено, що в бтьшосп випадш у хворих на НЕКХ при-сутня зм1шана м1крофлора. Часпше виавають грампозитивш коки - Staphylococcus, Streptococcus faecalis, грамнегативш бактерЛ -E.coli, Pseudomonus aeruginosa, Clebsielle, Proteus. Асоц1аци грампозитивноТ i грамнегатив-hoi м1крофлори e в 40% хворих, асоц1ац1я з ана-еробною м1крофлорою - у 20% [2, 7, 8, 15, 16, 17, 18].
За даними М. Miocinovic et al., при нагноенш ЕКХ у хворих з рецидивами захворювання i з первинним абсцессом крижово-куприковоТ дтя-нки в птонщальних норицях переважае анаеро-бна ¡нфекц1я. Проведен! ним дослщження свщ-чать, що в 58% хворих (64% - першо'Г групи та 52% - друго'Г) вм1стом гншних нориць чи порож-нини абсцесу е анаеробна м1крофлора в асоц1а-цпз аеробними збудниками [14].
Метою нашо'Г роботи було визначення видового та популяцшного р1вня м1кробноТ контамшаци в гншному вогнищ1 та в перифокальних тканинах в хворих з нагншними формами ештел1альних куприкових xofliB (НФЕКХ) для покращення результате лкування даних пац1ент1в.
Marepian i методи достдження.
Проведен! нами м1кробюлопчн1 дослщження ni-
сля взяття поаву гншних видтень у 110 хворих з НФЕКХ. М1кробюлопчне дослщження проводили бактерюлопчним методом з видтенням та ¡ден-тиф1кац1ею чистих культур збудника до роду та виду. Для визначення видового складу та попу -ляцшного р1вня м1крофлори у хворих брали м1рну ктькють ексудату \ виконували сершы розведен-ня у стерильному ¡зотоычному розчиш. В кожного розведення вщбирали 0,01 мл \ виавали на твер-д1 поживы середовища, оптимальш для кожного виду бактерш. 3 отриманих колонш видтяли чис-т1 культури бактерш, як1 щентифкували за мор-фолопчними, тинктор1альними, бактер1альними та бюх1м1чними властивостями.
Ктькюы параметри аеробних м1крооргашзм1в пщраховували через 1-2 доби, анаеробних - через 5-7 д1б культивування на живильних середо-вищах при оптимальнш температур!. Концент-рацш м1крооргашзм1в виражали в логарифмах (1д) колонш утворювальних одиниць (КУО) у 1мл або 1г забраного матер1алу - 1д КУО/мл або в 1д КУО/г.
Результати та Тх обговорення
Проведен! нами м1кробюлопчш дослщження пюля взяття поаву гншних видтень у 110 хворих на НЕКХ показали наступний склад м1кро-флори: видтено та щентифковано 157 культури м1крооргашзм1в, як1 вщносяться до 11 вид1в 8 та-ксоном1чних груп (табл. 1.):
Таблиця 1.
М/'крофлора вис'1яна з в/'дд/'ляння у хворих на НФЕКХ.
Вид мкрофлори Ктькють рих XBO- Видтено штамв % постшносл 1ндекс домшування (%)
St.aureus 83 75,45 52,87
St.epidermidis 11 10,00 7,01
St. pyogenes 5 4,55 3,18
E. faecalis 4 3,64 2,55
P. aeruginosa 5 4,55 3,18
E. coli 110 34 30,91 21,66
Streptococcus 3 2,73 1,91
P. vulgaris 1 0,91 0,64
K. pneumoniae 1 0,91 0,64
B. fragilis 6 5,45 3,82
P. melaninoge-nicus 4 3,63 2,54
Всього 157 100
В табл. 1. показано результати м1кробюлопчно-го дослщження, ям свщчать, що константними Mi-крооргаызмами гншного ексудату у хворих НФЕКХ е золотистий стафтокок (75,45%), часто зустр1чаються умовно патогены ешерихи (30,91%), епщермальний стафтокок (10,0%) та асоц1аци м1кроорган1зм1в. По частот! домшування: St.aureus - 52,87%, E.coli - 21,66%, St.epidermidis - 7,01%, анаероби - 6,36% (рис. 1).
12,10%
52,87%
6,36%
7,01%
21,66%
□ St.aureus
□ St.epidermidis
□ rnrni
□ E.coli
□ анаероби
Рис 1. Питома вага окремих eudie MiKpoopaaHi-3Mie, якi euöineHi у хворих з НФЕКХ. Незважаючи на те, що з патолопчного матер1а-
лу 110 хворих з НФЕКХ видтено 157 штами бак-терш, у 6 пац1ен"пв (5,45%) не вдалося видтити жодного штаму м1кроорган1зм1в. На нашу думку, це пов'язано з дефектом забору матер1алу. Те, що виаяно 157 штам1в вщ 110 хворих свщчить про переважання асоц1ацЛ м1кроорган1зм1в. У 58 хворих (52,72%) виаяш монокультури м1кроорга-н1зм1в, у 46 (41,82%) оаб збудники виаяы у ви-гляд1 асоц1ацш, куди входили 2 види (рис. 2).
41,82%
52,72%
□ Монокультури MiKpoopraHi3MiB ■ Асощацп MiKpoopraHi3MiB
Рис. 2. Питома вага видтених acou,iau,iü MiKpo-оргашзм'т.
Отже гншно-запальш процеси у хворих з НФЕКХ зумовлеш в основному монокультурами
(у 52,72% хворих) умовно-патогенних та пато-генних м1крооргашзм1в. У 41,82% хворих гншно-запальний процес був викликаний асоц1ац1ею бактерш, куди входили 2 патогенних та умовно-патогенних м1крооргашзм1в, а у 5,45% хворих -наявнють м1крооргашзм1в визначити не вдалося.
Як свщчать результати дослщження, гншно-запальний процес викликають у бшьшосп випа-дш м1крооргашзми, що належать до автохтон-них факультативних умовно-патогенних бактерш, ям м1крооргашзми здатш викликати нагноен-ня в тому випадку, коли досягають критичного популяцшного р1вня (3,0 1д КУО/мл та бтьше) у вогнищ1 запалення. Нами проведен! дослщжен-ня, направлен! на вивчення популяцшного р1вня м1крофлори, яка викликае гншно-запальний процес та персистуе у ексудат1 з рани.
У 70 хворих було проведено дослщження популяцшного р1вня м1крофлори, яка викликае гншно-запальний процес та персистуе в гншному вмют1 при НФЕКХ.
Результати вивчення популяцшного р1вня мк-рофлори гншного ексудату ран у хворих на НФЕКХ показан! у табл. 2.
Таблиця 2.
ПопуляцЮний р/вень м/'крофлори гн/йного ексудату ран у хворих з НФЕКХ
MiKpoopraHi3MM Ктькють хворих Популяцшний р1вень (lg КУО/мл) (Mim)
S. aureus 5,48±0,23
S. epidermidis 3,92i0,11
S. pyogenes 3,58±0,14
E. faecalis 3,75±0,17
P. aeruginosa 3,70±0,10
E. coli 70 4,97±0,16
Streptococcus 3,67±0,13
P. vulgaris 4,12
K. pneumoniae 3,12
B. fragilis 4,11±0,11
P. melaninogenicus 4,00±0,14
Найвищий популяцшний р1вень виявлений у золотистого стафтокока (5,48±0,23 1д КУО/мл), ешерихш (4,97±0,16 1д КУО/мл), вульгарного протею (4,12 1д КУО/мл), В. ГгадШэ (4,11±0,11 1д КУО/мл), превотел (4,00 1д КУО/мл), епщерма-льного стафтокока (3,92±0,11 1д КУО/мл). Ниж-чим вш був у р1зних вид1в аеробних та анаероб-них бактерш: пюгенного стрептокока (3,58±0,14 1д КУО/мл), кпебаел (3,12 1д КУО/мл) та ентеро-кока (3,75 1д КУО/мл), але у вах випадках був вищим вщ критичного. Тому на основ! встанов-леного популяцшного р1вня кожного виду бактерш можна дшти висновку, що ва виявлеш умов-но патогенш аеробш та анаеробш бактерп викликають гншно-запальний процес при НФЕКХ.
Висновки
1. Константними м1крооргашзмами гншного ексудату у хворих НФЕКХ е золотистий стафтокок (75,45%), часто трапляються умовно патогенш ешерихп (30,91%) та епщермальний стафтокок
(10,0%).
2. Гншно-запальш процеси у хворих з НФЕКХ зумовлеш в основному монокультурами (у 52,72% хворих) умовно-патогенних та патогенних м1крооргашзм1в, а у 41,82% хворих гншно-запальний процес був викликаний асоц1ац1ею бактерш, куди входили 2 патогенних та умовно-патогенних м1крооргашзм1в.
3. Найвищий популяцшний р1вень виявлений у золотистого стафтокока (5,48±0,23 1д КУО/мл), ешерихш (4,97±0,16 1д КУО/мл), вульгарного протею (4,12 1д КУО/мл), В. ГгадШэ (4,11±0,11 1д КУО/мл), превотел (4,00 1д КУО/мл) епщермаль-ного стафтокока (3,92±0,11 1д КУО/мл);
3. Гншно-запальний процес при ЕКХ викликають ва виявлеш умовно патогенш аеробш та анаеробш бактерп, про що свщчить встановле-ний популяцшний р1вень кожного виду, який пе-ревищуе критичш значения популяцшного р1вня (3,0 1д КУО/мл та бтьше) м1крооргашзм1в у вог-
BtCHMK Украгнськог' медичног' стоматологгчног академгг
родным участием. С. 36.
Ростов - на - Дону. - 2001.
нищ1 для виникнення запалення.
Штература
1. Ан В.К. Неотложная проктология / АН В.К., Ривкин
B.Л. - М. : Медицина, 2003. - 144 с.
2. Воробей А.А. Оптимизация лечения эпителиального копчикового хода, осложненного абсцессом / А.А. Воробей, М.И. Римжа, В.Л. Денисенко // Коло-проктология. - 2005. - № 3. - С. 3-7.
3. Воробьев Г.И. Основы колопроктологии / Воробьев Г.И. - М., 2001. — 416 с.
4. Даценко А.Б. Новый способ хирургического лечения острого нагноения эпителиального копчеково-го хода / А.Б Даценко., В.Н. Головаха, Або Гали Мохаммад // Хфурпя Украши. - 2003. - №2 (6). -
C. 81-85.
5. Даценко Б.М. Оптимизация путей лечения острого нагноения эпителиального копчикового хода / Б.М. Даценко, А.Б. Даценко, Або Гали Мохаммед // Ко-лопроктология. - 2004. - № 3 (9). - С. 6-11.
6. Дульцев Ю.В. Эпителиальный копчиковый ход / Ю.В. Дульцев, В.Л. Рыбкин. - М. : Медицина. -1988. - 128 с.
7. Башанкаев Н.А. Использование глухого шва при радикальных операциях по поводу острого гнойного воспаления эпителиального копчикового хода / Н.А. Башанкаев, Я.А. Соломка, С.Н. Топчий // Амбулаторная хирургия. - 2003. - № 2 (10). - С. 4547.
8. Энфенджян А.К. Клинико-микробиологические параллели при острых формах эпителиального копчикового хода / Энфенджян А.К., Багдасарян Л.К., Саркисан Б.Г., Карапетян М.Ю. [и др.] // Экспериментальная и клиническая медицина. - 1989. - № 4. - С. 320-323.
9. Коплатадзе A.M. Тактика и методы хирургического лечения больных острым нагноением эпителиального копчикового хода / A.M. Коплатадзе, Э.Э. Алекперов, С.Д. Ким, Болквадзе Е.Е. [и др.] // Актуальные проблемы колопроктологии: Тезисы докладов V Всероссийской конференции с междуна-
Реферат
ОСНОВНЫЕ МИКРОБИОЛОГИЧЕСКИЕ ФАКТОРЫ РАЗВИТИЯ ВОСПАЛЕНИЯ У БОЛЬНЫХ С ГНОЙНЫМИ ФОРМАМИ ЭПИТЕЛИАЛЬНЫХ КОПЧИКОВЫХ ХОДОВ РусакО.Б., Ифтодий А.Г.
Ключевые слова: эпителиальный копчиковый ход, микробная контаминация, спектр микроорганизмов.
Изучен спектр микроорганизмов у 140 больных с гнойными формами эпителиальных копчиковых ходов. Определены ведущие патогены. К ним относятся: St. aureus (75,45%), E. coli (30,91%) та St. epidermidis (10,0%).
Summary
BASIC MICROBIOLOGICAL FACTORS IN DEVELOPMENT OF INFLAMMATION IN PATIENTS WITH PURULENT FORMS OF EPITHELIAL COCCYGEAL PASSAGES Rusak O.B., Iftodij A.G.
Key words: epithelial coccygeal passages, microbial contamination, the spectrum of microorganisms.
There has been studied the spectrum of microorganisms in 140 patients with purulent forms of epithelial coccygeal passages. The leading pathogens have been determined. They include St. aureus (75,45%), E. coli (30,91%) and St. epidermidis (10,0%).
10. Коплатадзе A.M. Хирургическая тактика у больных острым нагноением эпителиального копчикового хода / Коплатадзе A.M., Ким С.Д., Алекперов Э.Э., Шмаков В.А. // Тезисы докладов первого съезда колопроктологов России с международным участием: "Актуальные вопросы колопроктологии". -Самара. - 2003. - С. 75.
11. Куляпин А.В. Опыт лечения рецидивных эпителиальных копчиковых ходов / Куляпин А.В., Хидия-тов И.И., Валиева Э.У. // Проблемы колопроктологии. - Вып. 16. - М., 1998. - С. 68-70.
12. Милиця М.М. Проктолопя: навчально-методичний поабник / Милиця М.М., Топоров Ю.Д., Давидов B.I., Козлов В.Б. - Запор1жжя: "Просв1та". - 2003. -169 с.
13. Arregui M.A. Minimal access coloproctology / Arregui M.A., Sackier J.M. // - N.Y., - 1999. - P 280.
14. Miocinovic M. The prevalence of anaerobic infection in pilonidal sinus of the sacrococcygeal region and its effect on the complications / Miocinovic M., Horzic M., Bunoza D. // Acta. Med. Croatica. - 2001. - Vol. 55, № 2. - P. 87-90.
15. Aydede Hasan. Comparison of three methods in surgical treatment of pilonidal disease / Aydede Hasan, Ernan Yamag, Sakarya Aslan and Kumkumoglu Yusuf // ANZ. J. Surg. - 2001, Vol. 71. -P. 362-364.
16. Brook I. Microbiology of infected pilonidal sinuses / Brook I. // J. Clin. Pathol. - 1989, Vol. 42. - P. 11401142.
17. Hegele A. Reconstructive surgical therapy of in infected pilonidal sinus / Hegele A., Strombach F. // Asian J. Surg. - 2005, Vol. 28. - P. 198-200.
18. O'Meara S.M. Systematic review of antimicrobial agents used for chronic wounds / O'Meara S.M., Cul-lum N.A., Majid M. and Sheldon T.A. // British Journal of Surgery. - 2001, Vol. 88. - P. 4-21.
