Лктуи.п.н i проблеми сучасно!" медицини
11. Protopsaltis I. Metabolic syndrome and its components as predictors of all-cause mortality and coronary heart disease in type 2 diabetic patients / I.Protopsaltis, G.Nikopoulos, E.Dimou //Atherosclerosis.-2006.-V.54.-P.23-31.
12. Grundy S.M. Definition of metabolic syndrome: Report of the National Heart, Lung, and Blood Institute/American Heart Association conference on scientific issues related to definition /Grundy S.M., Brewer H.B. Jr., Cleeman J. // Circulation.- 2004,- V. 109,- P. 433-438.
Реферат
МЕТФОРМ1Н ЗНИЖУе Р1ВЕНЬ ЦИТОКИН1В ЗАПАЛЕННЯ УХВОРИХ IXC 3 МЕТАБОЛ1ЧНИМ СИНДРОМОМ I ЦУКРОВИМ Д1АБЕТОМ 2 ТИПУ Лавренко А.В.
Ключов1 слова: метабсшчний синдром, цукровий д1абет, ¡нсулшорезистентнють, метформш, ¡шем1чна хвороба серця.
Додавання метформшу в доз1 0,5 flBini в добу на фош стандартно'!' терапм, що мютить ытрати, бета-блокатори, ацетилсалщилат ¡10мг аторвастатину, призводить протягом мюяця до зниження у хворих ¡шем1чною хворобою серця з метабол1чним синдромом IMT на 2,2%, кола тали на 2,7%, НЬА1С на 5,4%, С-пептщу на 20,3%, значшшому в rpyni хворих з МС i цукровим д1абетом 2 типу. В обох трупах хворих IXC i МС, як з наявнютю ЦД2, так i без ЦД2 терашя метформшом викликае р1зке падшня р1вня 1Л-1 (на 51%). 1Л-6 (на 53%), Ш-8 (на 35%), ФНО-а (на 42%). Отримаш даы свщчать про провщну роль протизапального ефекту метформшу в його вплив1 на nepe6ir МС i ЦД2 у хворих на IXC.
Summary
METFORMIN REDUCES INFLAMMATION CYTOKINES IN ISCHEMIC HEART DISEASE PATIENTS WITH CONCOMITANT METABOLIC SYNDROME AND DIABETES MELLITUS Lavrenko A.V.
Key words: metabolic syndrome, diabetes mellitus, insulin-resistance, metphormin, coronary heart disease.
Introduction of motormen in a dose 0,5 twice a day on a background of standard therapy that includes nitrates, beta-blockers, acetylsalicylate and 10 mg of atorvastatine leads to decrease in body mass index for 2.2%, waist circumferences for 2,7%, HbA1C for 5,4%, C-peptide on 20,3% in patients with ischemic heart disease and metabolic syndrome. There findings are more considerable for the group of patients with MS and by DM 2 types. In both groups metformin causes the sharp falling of IL-1 (for 51%), IL-6 (for 53%), IL-8 (for 35%), TNF-a (for 42%). Findings testify to the leading role of anti-inflammatory effect of metformine in it influence on the course of MS and DM2 in ischemic patients.
УДК 617.72-007.24:616.34-008.87]:085.24 Левон М.М.
ВПЛИВ ПР0БЮТИШВ НА М1КР0ФЛ0РУ П0Р0ЖНИНИ Т0ВСТ01 КИШКИ У ХВОРИХ НА 0СТЕ0АРТР03 13 СУПУТНЬОЮ ПАТ0Л0Г1ЕЮ КИШЕЧНИКУ
Нацюнальний уыверситет ф1зичного виховання \ спорту Украши, м. Кшв
Дocлiджeнo видовий склад та популяцшний р{венъ мтрофлори вмлсту порожнини товстог кишки у 56 хворих на остеоартроз (ОА) гз супутнъою патолог{ею кишечнику. Встановлена залеж-тстъ ступеня дисбактергозу вг'д кл{тчних прояв{в уражень кишечника. Використання у комплексному лшувант препарату „Б{фшакт-екстра" призводить до зростання популяцшного рг-вня ф{зюлог{чно корисних автохтонних облжатних анаеробних, автохтонних облкатних ен-терокотв, а також ел{мтаци гз порожнини товстог кишки патогенних та умовно патогенних ентеробактерш та клостридш.
Ключов1 слова: остеоартроз, кишечник, м1крофлора, б1фтакт-екстра, лкування.
Вступ рактеру вимушеш регулярно протягом багатьох
ОА - хроычне захворювання периферичних Рок1в ПРиймати НПЗП для зменшення больового суглоб1в у людей середнього та пожилого в!ку, синдрому та покращання якост, життя [6,7]. частое жшок, яке пов'язане з дегенеративними Встановлено, що вживання НПЗП, як.
змшами хрящ1в, що супроводжуеться болями в суглобах та порушенням чи обмеженням Тх фун-кцюнальноТ активност1 [2]. Вщомо, що 90% населения хвор1е дисбюзами, в тому числ1 \ дисбактерюзом кишечнику [5]. За сучасними уявленнями, дисбактерюз кишечнику - це змша яюсного складу та популяц1йного р1вня симб1отично'|' м1крофлори за дм р1зних фактор1в, що спричинюе р1зноман1тн1 порушення в орган1зм1 людини. Хвор1 ревматичними захворю-ваннями суглоб1в запального \ незапального ха-
пщвищують кишкову проникнють, при запальних захворюваннях cymoöiB, можливо, сприяе зб1льшенню ¡мунноТ дм та хрошзаци хвороби [1,3,8]. Л1кування дисбактерюзу зд1йснюють як комплексну цтенаправлену дш. Однак, обов'язковою та найголовн1шою умовою ефек-тивного л1кування дисб1озу е усунення причин його виникнення та усшшна терашя основного захворювання [4].
Мета досл1джснни
Пщвищити ефективнють лкування хворих на остеоартроз ¡з супутньою патолопею кишечнику шляхом корекци дисбактерюзу в1тчизняним препаратом „Б1фтакт-екстра".
Матср1ал 1 методи дослыдження
Обстежено 126 хворих на ОА в перюд загос-трення, з них 56 - ¡з супутньою патолопею кишечнику в перюд рем1си чи нестшкоТ рем1си у вщ1 34 - 79 (58,4±0,9) рош, при цьому перева-жали пац1енти у вщ1 бтьше 50 рош -106 (84,1%) хворих. В якосп контрольно'!' групи обстежено 15 здорових оаб репрезентативних за вком \ стат-тю до основноТ групи на предмет бюх1м1чних параметр1в кровк Достов1рнють д1агнозу ОА пщтверджена шляхом використання
ушфкованих критерП'в, розроблених амери-канською ревматолопчною асоц1ац1ею (2003), а синдрому подразненого кишечнику - в аспект! Римських критерП'в III (2006). Сп1ввщношення жшки:чолов1ки становило 3,8:1. Тривалють основного захворювання коливалася вщ 1 до 35 рок1в (середня тривалють складала 9,7±0,7 рок1в). Серед уражень кишечнику у хворих був д1агностований синдром подразненого кишечни-
Видовий склад м1крофлори вмюту порожнини тс
ку, дисбактерюзи р1зного ступеня вираженостк Шкувальний комплекс хворим на ОА формували згщно рекомендацш, розроблених американсь-кою ревматолопчною асоц1ац1ею (2003) ¡з включениям д1ети №10, л1жкового режиму, НПЗП, хондропротектор1в. Пац1ентам ¡з супутн1м ура-женням кишечнику додатково включали вп"чизняний препарат „Б1фтакт-екстра" по 1 капсул! 2-3 рази на день за 30 хвилин до ш впродовж 14 дшв.
Вам патентам визначали видовий склад та популяцшний р1вень анаеробних та аеробних, грампозитивних I грамнегативних автохтон них та алохтонних представниш бактер1альноТ та гри-бково'Г мкрофлори вмюту (фекалш) з наступним встановленням на основ! одержаних результате ступеня кишкового дисбактерюзу за Бондарен-ком В.М. Результати оцшено статистично з ура-хуванням критерш I Стьюдента.
Результати дослпджсння та 1х обговорення Результати вивчення впливу комплексно'!' те-рапП' хворих на остеоартроз ¡з супутньою патолопею кишечнику на видовий склад мкрофлори порожнини товстоТ кишки наведен! у таблиц! 1.
Таблиця 1.
юУ кишки у хворих на остеоартроз /з супутньою патологию кишечника п'юля л'мування.
М1кроорган1зми Основна група п=16 Контрольна група (до лкування) п=15 р
Видтено штакпв 1ндекс nOCTiiiHOCTi (С%) 1ндекс 3ycTpi-чае-MOCTi (Pi) Видтено штакпв 1ндекс nOCTiiiHOCTi (С%) 1ндекс зустр1чаемост1 (Pi)
Анаеробш 6aKTepii
Б1ф1добактерм 16 100,0 0,16 15 100,0 0,13 >0,05
Лактобактер1Т 16 100,0 0,16 15 100,0 0,13 >0,05
Бактеро'щи 16 100,0 0,16 15 100,0 0,13 >0,05
Пептокок 13 81,25 0,13 6 40,0 0,05 <0,05
Кпостриди - - - 9 60,0 0,08
Аеробш м1кроорган1зми
Кишков1 палички 16 100,0 0,16 15 100,0 0,13 >0,05
Гемол1тичш ешерихм 1 6,25 0,01 13 86,6 0,12 <0,001
Цитробактер - - - 3 20,0 0,03
Гафн1Т - - - 1 6,6 0,01
ПротеТ 13 81,25 0,13 15 100,0 0,13 <0,05
Ентерококи 2 12,5 0,02 1 6,6 0,01 <0,05
Стаф1лококи 2 12,5 0,02 1 6,6 0,01 <0,05
Гриби роду Кандща 6 37,5 0,06 3 20,0 0,03 >0,05
ripuMimKa: п- ктькють обстежених хворих С%- iндекс nocmiiiHocmi
Рнндекс зустрнаемост1 P-cmyniHb docmoeipHocmi р1зниць показниюв KpumepieM Ст'юдента
При поступленш у 15 хворих ¡з ураженням кишечнику, яким була зроблена бактерюграма вмюту порожнини товстоТ кишки, встановлено, що константними м1крооргашзмами, як1 персис-тують у порожниш товстоТ кишки, були автохтоны обл1гатш ф1зюлопчно корисш для органн зму людини б1ф1добактери, лактобактерП', авто-хтонн1 факультативн1 умовно патогены кишков1 палички, бактерощи, кпостриди та ентеробакте-рП' (проте'О, а також, що важливо, патогенн1 ен-теротоксичн1 ешерихП'. До м1кроорган1зм1в, що часто зустр1чаються у цих хворих, вщнесеш умовно патогенн1 ентеробактерП' (цитробактер),
др1жджопод1бн1 гриби роду Candida та пептокок.
Вщм1чено залежнють ступеня дисбактерюзу вщ ступеня клш1чних прояв1в уражень кишечнику. Xeopi переважно пред'являли скарги на пронос до 4-6 раз на добу, метеоризм, який пщсилюеться в другш половив дня, вщчуття пе-реповнення та розпирання в живот1 пюля Тди, бол1 в животу а ¡нод1 змшу проноав закрепами, як1 нерщко обтяжували nepe6ir OA, провокува-лися прийомом НПЗП (з 7-12 дня вщ початку лкування), обмежуючи можливють реал1зацП' лкувального комплексу. Вже на 10-14 день лкування з включениям препарату „Б1фтакт-
Лктуи.п.н i проблемы сучасно!' медицины
екстра" xBopi вщм1чали покращення самопочут-тя, але змши випорожнень залишалися.
Пюля проведеного комплексного лкування видовий склад м1крофлори, що персистуе у порожниш товстоТ кишки, зазнав певних змш. Пюля лкування настала ел1мшац1я у бшьшосп хворих патогенних (ентеропатогенних ешерихш у 80,4%) та умовно патогенних (цитробактера, гафнш та протеТв) ентеробактерш, клостридш. На цьому фош 3pic (на 6%) ¡ндекс постшносп в
ПопуляцЮний pieeHb м1крофлори вм'юту поре»
ентерокош. Бтьшу ¡нформацш про вплив комплексного лкування на м1крофлору вмюту по-рожнини товстоТ кишки мае популяцшний р1вень кожного асоц1анта м1кробюценозу. Одержан! ре-зультати вивчення популяцшного р1вня м1крофлори вмюту порожнини товстоТ кишки у хворих на остеоартроз ¡з супутньою патолопею кишечника шеля проведеного комплексного лкування наведем у таблиц 2.
Таблиця 2.
ш товстоТ кишки у хворих на остеоартроз /з супутньою патолог'юю кишечника пюля л'мування.
М1крооргашзми Основна трупа п=16 Контрольна трупа (до лкування) п=15 Р
Популяцш-ний р1вень (М±м) КоефЩюнт КШЬКЮНОГО домшуван-ня (ККД) КоефЩюнт значущост1 (С) Популяцшний ршень (М±м) КоефЩюнт КШЬКЮНОГО домшування (ККД) КоефЩюнт значущост1 (С)
Анаеробш бактери
Б1фщобактери 7,49±0,38 100,3 0,16 4,41±0,13 60,9 0,14 <0,001
Лактобактери 7,49±0,28 100,3 0,16 5,58±0,21 75,2 0,14 <0,01
Бактеро'щи 9,53±0,01 127,6 0,20 9,29±0,17 90,6 0,13 >0,05
Пептокок 8,84±0,06 96,2 0,15 8,48±0,27 41,4 0,05 >0,05
Клостриди - - - 8,59±0,38 62,6 0,08
Aepo6Hi шпкрооргашзми
Кишков1 палички 9,54±0,01 127,7 0,20 9,29±0,16 103,1 0,13 >0,05
Гемол1тичш ешерихм 8,60 7,2 0,01 8,69±0,22 85,7 0,12 <0,01
Цитробактер - - - 8,79±0,12 19,9 0,03
Гафни - - - 8,40 7,7 0,01
ПротеТ 3,08±0,08 33,5 0,05 4,74±0,31 84,4 0,11 <0,01
Ентерококи 8,9 14,9 0,02 9,00 8,2 0,01 >0,05
Стафтококи 5,6 9,4 0,01 2,50 3,2 <0,01 <0,05
Гриби роду Кандща 5,58±0,06 28,0 0,04 5,36±0,33 21,6 0,03 >0,05
ripuMimKa: п- ктькють обстежених хворих
С- коеф1ц1ент значущостi виду мкрооргашзма у мкробюценозi бюптата
ККД - коефщент шьюсного дом/нування серед представниюв мкробюценозу бюптату
P-cmyniHb docmoeipHocmi р1зниць показниюв за KpumepieM Ст'юдента
Як видно ¡з наведених у табл. 2 даних, у хворих на остеоартроз до лкування встановлений виражений (на 2 \ 3 порядки) дефщит ф1зюлопчно корисних автохтонних обл1гатних анаеробних б1фщобактерш та лактобактерш. На цьому фоы зрю популяцшний р1вень патогенних та умовно патогенних ентеробактерш, бактероТ'д1в, клостридш та ¡нших м1крооргашзм1в. Проведене комплексне лкування призводить до зростання на 2-3 порядки популяцшного р1вня автохтонних обл1гатних б1фщобактерш та лактобактерш, зменшуеться популяцшний р1вень протеТв. Враховуючи анал1тичы показники м1крофлори порожнини товстоТ кишки -коефщ1ент ктькюного домшування (ККД) у м1кробюценоз1 та коефщ1ент значущосп, можна констатувати покращення м1кроеколош порожнини товстоТ кишки пюля проведеного лкування. Так, значно зрю ККД автохтонних обл1гатних ф1зюлопчно корисних б1фщобактерш (вщ 60,9% до 100,3%), лактобактерш (вщ 75,2% до 100,3%), ентерокош (вщ 8,2 до 14,9%). Разом з цим, значно знижена роль у м1кробюценоз1 патогенних (ентеротоксичних ешерихш - вщ 85,7% до 7,2%, або вщ 0,12 до 0,01 коефщ1ент
значущосп) та умовно патогенних (протеТв - вщ 84,4% до 33,5% та вщ 0,11 до 0,05). Ел1мшують ¡з порожнини товстоТ кишки умовно патогены (цитробактер, гафни) ентеробактерш' та клостриди. Зростае при цьому ККД та коефщ1ент значущосп у бактероТ'д1в, пептокока, кишковоТ палички, стафтокока та др1жджопод1бних гриб1в роду Candida. На цьому фоы настае ел1мшац1я ¡з порожнини товстоТ кишки патогенних (ентеротоксичних ешерихш) та умовно патогенних (цитробактера, гафнш, протеТв) ентеробактерш та клостридш. Виявлення бактерощ1в, кишковоТ палички, пептокока та др1жджопод1бних гриб1в роду Candida у пом1рному популяцшном1 piBHi заевщчуе про необхщнють продовжити термши лкування пробютиками. Враховуючи вкову схильнють до дисбактерюзу, здатнють значноТ' частини лшв, вкпючаючи НПЗП посилювати ц1 явища, пюля виписки ¡з стацюнару xeopi про-довжували прийом б1фтакт-екстра по 1 капсул1 1-2 рази в день впродовж 14-20 дшв для закртлення стану еубюзу. Спостереження впродовж 1 року показали, що у пац1ент1в, як1 вживали б1фтакт-екстра рецидиви
спостер1гались рщше на 64% у пор1внянш з
патентами, як1 не приймали препарат у пол1клш1чно-амбулаторних умовах та були м'якшими, a peMiciT" довшими на 72% та покра-щувалась якють життя. Це свщчить про те, що б1фщо- та лактобактери, цшш метаболии бактерш, комплекс активованих бюпол1мер1в (целюлоза, гемщелюлоза, пектин, л1гнш), як1 входять до складу препарату б1фтакт-екстра володшть вираженим антагошзмом до патоген-них й умовно патогенних м1крооргашзм1в, беруть участь у синтез! BiTaMiHiB К, РР, групп В, незамшимих амшокислот, бюлопчно активних речовин, сприяють полтшенню засвоення солей кальцш, в1там1ну Д, переварюванню компоненте ш, стимулюють л1мфощний апарат кишечнику, синтез ¡муноглобулш1в, ¡нтерферону, цитомшв, е живильним середовищем для обл1гатноТ нор-мофлори кишечнику.
Висновки
1. CynyTHi ураження кишечнику у хворих на OA супроводжуються проявами дисбактерюзу II-III стади та обтяжують клш1чн1 прояви та nepe6ir основного захворювання, обмежують можливють реал1зацП' загально прийнятих лкарських засоб1в.
2. Використання у комплексному лшуванш ¡з включениям препарату „Б1фтакт-екстра" по 1 капсул! 2-3 рази на день за 30 хвилин до ш впродовж 14 дыв у хворих на остеоартроз ¡з су-путньою патолопею кишечнику призводить до тенденци зростання популяцшного р1вня ф1зюлопчно корисних автохтонних обл1гатних
Реферат
ВЛИЯНИЕ ПРОБИОТИКОВ НА МИКРОФЛОРУ ПОЛОСТИ ТОЛСТОЙ КИШКИ У БОЛЬНЫХ ОСТЕОАРТРОЗОМ С СОПУТСТВУЮЩЕЙ ПАТОЛОГИЕЙ КИШЕЧНИКА Левон М.М.
Ключевые слова: остеоартроз, кишечник, микрофлора, бифилакт-экстра, лечение.
Исследован видовой состав и популяционный уровень микрофлоры содержания полости толстой кишки в 56 больных остеоартрозом (OA) с сопутствующей патологией кишечника. Установлена зависимость степени дисбактериоза от клинических проявлений патологии кишечника. Использование в комплексном лечении препарата „Бифилакт-экстра" приводит к росту популяционного уровня физиологически полезных автохтонных облигатных анаэробных, автохтонных облигатных энтерококков, а также элиминации из полости толстой кишки патогенных и условно патогенных энтеробактерий и кло-стридий.
Summary
EFFECT OF PROBIOTICS ON COLON MICROFLORA IN PATIENTS WITH OSTEOARTHRITIS AND CONCOMITANT INTESTINAL PATHOLOGY Levon M.M.
Key words: osteoarthritis, intestine, microflora, Bifilact-Extra, medical treatment.
Specific composition and population level of microflora of colon contents have been studied in 56 patients with osteoarthritis (OA) and concomitant intestinal pathology. It has been established the interdependence between the severity of dysbacteriosis and clinical manifestations of intestinal pathology. The introduction of preparation „Bifilact-Extra" into complex drug therapy results in the growth of population level of physiologically useful autochtonous obligate anaerobic, autochtonous oblige enterococci, as well as to elimination of pathogenic and opportunistic enterobacteria and Clostridia from the colon.
анаеробних (б1фщобактерш та лактобактерш), роль яких у формуваны нормобюценозу е провщною, а також аеробних автохтонних обл1гатних ентерокош.
Перспективи подальших дослпджснь Доцтьно вивчити видовий склад та популя-цшний р1вень м1крофлори вмюту порожнини тов-стоТ кишки шсля продовження терапм на амбу-латорно-полклш1чному eTani через 1-2 мюяц1, осктьки м1кроеколопя залишаеться не вщнов-леною у повному обсязк
Л1тсратура
1. Блудова Н.Г. Лактобактерии, пробиотики и иммунная система кишечника /Н.Г.Блудова //Сучасна гастроентеролопя.-2005,-№4(24).-С.115-119.
2. Коваленко B.M. Дослщження впливу хондроТтину сульфату, глюкозамшу гщрохлориду та Тх комбшаци на культуру стовбу-рових стромальних кл1тин юсткового мозку людини /В.М.Коваленко, I.В.Лисенко, Л.М.Панченко //Укра'шський рев-матолопчний журнал.-2007.-№2 (28).-С.51-54.
3. Лисенко Г.1. Стан м1кробюценозу кишечнику та його корекц1я у хворих на артрит /П.Лисенко, Л.В.Теслюк, О.Школьська //Укра'шський ревматолопчний журнал.-2001 .-№1(3).-С.52-54.
4. Харченко H.B. Роль кишечной микрофлоры в развитии хронических заболеваний желудочно-кишечного тракта /Н.В.Харченко, В.В.Черненко, Д.С.Янковский //Журнал практичного л ¡каря.-2003.-№4.-С.20-27.
5. Харченко H.B. Современные подходы к коррекции дисбиоза кишечника /Н.В.Харченко, В.В.Черненко //Инфекционный конт-роль.-2001 ,-№2-3.-С.66-75.
6. Brandt К. Key questions concerning paracetamol and NSAIDs for OA / K.Brandt, P.Courtney, M.Doherty // Ann. Rheum. Dis. - 2003. -V. 62.-P. 287.
7. Gill J.K. Nonsteroidal antiinflammatory drugs and breast cancer risk: the multiethnic cohort / J.K. Gill , G. Maskarinec , L.R. Wilkens, M.C. Pike //Am J Epidemiol. -2007.-№166(10).-P.1150-1158.
8. Zhang L. Gastrointestinal uptake of cadmium and zinc by a marine teleost Acanthopagrus schlegeli / L.Zhang , W.X.Wang //Aquat Toxicol. -2007.-№85(2).-P. 143-153.