CC BY
34
УДК 347.42 I. П. Голенко
Луганський державний ушверситет внутрштх справ
iM. Е. О. Ддоренка, здобувач кафедри цивiльно-правових дисциплiн
П1ДСТАВИ ЩОДО ВИНИКНЕННЯ В1ДНОСИН З ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИР1В АВТОМОБ1ЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ
© Голенко I. П., 2015
Дослщжено правов1 питания виникнення вщносин щодо перевезення пасажир1в автомобiльним транспортом. На основi аналiзу судовоТ практики та цивiлiстики закцентовано увагу на проблемнiших аспектах щет галузi та зроблено вiдповiднi пропозицн щодо удосконалення законодавства, спрямованого на регулювання вщносин щодо перевезення пасажирiв автомобшьним транспортом.
Ключовi слова: перевезення пасажирiв автомобiльним транспортом, юридичний факт, правочини, зобов'язання, договiр.
И. П. Голенко
ОСНОВАНИЯ ВОЗНИКНОВЕНИЯ ОТНОШЕНИЙ ПО ПЕРЕВОЗКЕ ПАССАЖИРОВ АВТОМОБИЛЬНЫМ ТРАНСПОРТОМ
Исследованы правовые вопросы в области возникновения отношений, связанных с перевозкой пассажиров автомобильным транспортом. На основе анализа судебной практики и цивилистики акцентируется внимание на наиболее проблемных аспектах этой отрасли и предлагаются соответствующие предложения в законодательстве, направленные на регулирование отношений, связанных с перевозкой пассажиров автомобильным транспортом.
Ключевые слова: перевозка пассажиров автомобильным транспортом, юридический факт, сделка, обязательство, договор.
I. P. Golenko
FOUNDATIONS OF RELATIONS ON ROAD PASSENGER TRANSPORT
Study of relations regarding carriage of passengers by road is becoming more important due to development of the modern democratic society. Proper provision of the legal rights and obligations of their participants in practice depends on sound legal regulation of grounds for origin of any relations. Therefore the studied relations do not constitute an exception.
Key words: carriage of passengers by road, legal fact, juridical act, obligation, agreement.
Виклад основного матерiалу. Перевезення пасажирiв автомобшьним транспортом пов'язане i3 тдставами виникнення зобов'язань: загальним обов'язком держави е забезпечення перевезення пасажирiв i ix органiзацiя та дiяльнiсть перевiзникiв iз надання транспортних послуг. Зауважимо, що шдстави щодо виникнення певних правовщносин е загальними та спещальними (перевезення спецконтингенту). Одночасно iз цим можуть юнувати винятки. У будь-якому випадку йдеться про юридичнi факти - конкретш соцiальнi обставини (дп, поди), що викликають, вщповщно до норм права,
настання певних правових наслщюв - виникнення, змшу та припинення правових вщносин [5, с. 4], е ширшим вщ дослщжуваного аспекта. Звщси й з'ясування основного елемента юридичного факту у розглядуванш галуз! 1 становить мету ще! роботи.
Вщповщно до ч. 1 ст. 11 ЦК Укра!ни, цившьш права та обов'язки виникають ¿з дш ос1б, що передбачеш актами цившьного законодавства, а також ¿з дш ос1б, що не передбачеш цими актами, але, за аналопею, породжують цившьш права та обов'язки. Враховуючи щ положення, звернемо увагу, що реал1защя дослщжуваних вщносин здебшьшого на практищ проявляеться у форм! вольових вчинюв !х учасниюв (дш). Вщносини щодо перевезення пасажир1в автомобшьним транспортом е самостшним видом цившьних правовщносин, як виникають через волевиявлення людини та ¿з врахуванням И правового становища. Положення зазначено! статп не е вичерпними стосовно визначення тдстав !х виникнення за ознакою р1вня легального забезпечення правовщносин.
Вщсутнють необхщних для регулювання вщносин щодо перевезення пасажир1в автомобшьним транспортом норм у цившьному законодавств! е його прогалиною, що проявляеться у проблемах перевезення пшьговиюв. Можна погодитися, що, як слушно зазначаеться у цившстищ, !х передбачити заздалегщь не завжди можливо [6, с. 114], проте, коли це торкаеться прав людини та забезпечення здшснення цих прав, то необхщно. Своею чергою, це робить можливим й навггь необхщним застосування цившьного законодавства за аналопею у цш галуз!. Це е позитивним аспектом, але шститут аналоги не притаманний деяким галузям права. Зокрема, вш не застосовуеться тд час притягнення до карно!, адмшстративно!, дисциплшарно! та майново! вщповщальносп [14, с. 35]. Наприклад, водш, як представник перев1зника чи самозайнятий перев1зник, вщмовив безтдставно у перевезенш пшьговика, а той не зм1г потрапити на важливу для нього зустр1ч. Тож щ вщносини е довол! складними за своею структурою та мають тенденци до систематично! змши у зв'язку ¿з техшчним, сощальним, демограф1чним, економ1чним розвитком. 1х позитивна регламентащя виникнення е довол! важливою ¿з врахуванням ус1х складових.
У ч. 4 ст. 11 ЦК Укра!ни зазначаеться, що у випадках, встановлених актами цившьного законодавства, цившьш права та обов'язки виникають безпосередньо з акпв оргашв державно! влади, оргашв влади Автономно! Республши Крим або оргашв мюцевого самоврядування. Так само, як { шш1 види цившьних правовщносин, вщносини щодо здшснення перевезень автомобшьним транспортом можуть виникати з акпв публ1чно! влади, наприклад, надання людиш пшьг з перевезення. Д!яльнють перев1зниюв контролюеться та координуеться вщповщними державними органами на предмет дотримання прав пасажир1в. Пасажир, як учасник цих вщносин, е свого роду !х "центром". Тож вщносини щодо перевезення пасажир1в автомобшьним транспортом лежать у площиш приватного права 1 не виникають з положень акпв публ1чно! влади.
Вщповщно до ч. 3 ст. 11 ЦК Укра!ни, цившьш права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з акпв цившьного законодавства. У ЦК Укра!ни нараз! закршлена лише частина норм, як необхщш для регулювання розглядуваних вщносин. Решта нормативно-правових акпв також не достатньо !х врегульовуе. Тож наведена ст. 11 ЦК Укра!ни, на нашу думку, буде застосовна до вщносин щодо перевезення пасажир1в автомобшьним транспортом тшьки у раз! прийняття самостшного нормативно-правового акта, який би врегульовував бшьшють аспекпв у дослщжуванш галуз!.
Згщно з ч. 5 ст. 11 ЦК Укра!ни, у випадках, встановлених актами цившьного законодавства, цившьш права та обов'язки можуть виникати з ршень суду. У зв'язку з цим зауважимо, що анал1з судово! практики, яка стосуеться спор1в пасажир1в ¿з автотранспортними перев1зниками, зокрема, щодо якосп перев1зно! послуги, свщчить про !х незначну кшькють [7]. Пояснити це можна з об'ективно! точки зору тим, що бшьшють пасажир1в не знають сво!х суб'ективних прав та/або шлях1в !х захисту. Немаловажне значення у цьому зв'язку мае те, що у цившьному прав!, на вщмшу вщ галузей публ1чно! пщсистеми права, вщсутнш "правовий автомат", за допомогою якого вщповщш органи державно! влади притягують правопорушника до вщповщальносп у раз! спричинення майново! шкоди. Ця проблема е вщкритою у цившстищ та стосуеться не тшьки дослщжуваних, але й окремих сум1жних галузево-цившьних правовщносин [11, с. 206].
Суб'ективною причиною такого стану судово1 практики, яка стосусться вiдносин щодо перевезення пасажирiв автомобiльним транспортом, на наш погляд, е те, що бшьшють порушень, якi чинять перевiзники тд час здiйснення пiдприемницькоï дiяльностi, е малозначущими для бiльшостi фiзичних осiб-пасажирiв, що робить забезпечення захисту ними своïх суб'ективних цивiльних прав безглуздим. Переважно за захистом таких прав шляхом звернення до суду змушеш звертатися представники сощально незахищеного населення. Зокрема, пшьговики [8].
У цившстищ слушно зауважуеться, що закон та ршення суду не можна ототожнювати iз юридичним фактом. Зокрема наводиться приклад, згщно з яким стягнення грошовоï суми на корись rieï чи iншоï сторони договору не можна розглядати як тдставу для виникнення грошового зобов'язання [1, с. 59]. Вважаемо, що те саме стосуеться й вщносин щодо перевезення пасажирiв автомобшьним транспортом. Тож ршення суду стосовно дослщжуваних вщносин не е пщставою для 1'х виникнення, але ж е пщставою для виникнення вщносин щодо 1'х захисту.
Вщповщно до ч. 6 ст. 11 ЦК Украши, у випадках, встановлених актами цившьного законодавства або договором, пщставою виникнення цившьних прав та обов'язюв може бути настання або ненастання певно1' поди. Обставини щодо настання або ненастання певно1' поди переважно пов'язаш iз часом. Незважаючи на загальноприйнят стандарти часу, ця правова та фшософська категорiя е вщносною i для кожного учасника цивiльних правовiдносин е суб'ективною. Проте зауважимо, що вщносини щодо перевезення пасажирiв автомобiльним транспортом виникають у результат прояву волi 1'х сторш. Тож основною пiдставою 1'х виникнення е саме дп, а не поди. Хоча не можна заперечувати й шшого сценарда. Маемо на увазi виникнення вiдносин, пов'язаних iз обов'язком автоперевiзника вiдшкодувати пасажиру шкоду, завдану йому унаслщок ДТП тд час перевезення пасажирiв автомобiльним транспортом тощо. Враховуючи це, пiдстави щодо виникнення цившьних правовщносин, як зазначеш у ч. 6 ст. 11 ЦК Украши, не треба вважати основними стосовно виникнення дослщжуваних правовщносин.
Згщно з п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК Украши, завдання майново1' (матерiальноï) та морально!' шкоди е тдставами виникнення цившьних прав та обов'язюв. Аналiз цiеï норми свщчить, що положення зазначеноï статтi цивiльного законодавства закрiплюють окремi види недоговiрних зобов'язань. Вiдносини щодо перевезення пасажирiв автомобiльним транспортом, надаш перевiзником пасажировi неякiсноï послуги з перевезення, можуть спричинити обставини, як передбачеш у ст. 23 ЦК Украши. Те саме стосуеться майновоï шкоди, зокрема, коли псуються особисп речi пасажира у результатi ДТП тощо. Незважаючи на те, що решта договiрних зобов'язань не е прямим чинником виникнення вщносин щодо перевезення пасажирiв автомобшьним транспортом, на практищ може статися ситуащя, коли розглядуваш правовiдносини перетинаються у певному випадку. Зокрема, пасажир набувае права на вщшкодування йому моральноï (немайново1) шкоди, спричиненоï унаслiдок створення його життю, здоров'ю або майну загрози небезпеки (ст. 1163 ЦК Украши) через неякюне надання послуги з перевезення. Звщси до загальних пщстав виникнення цившьних правовщносин зараховаш не тшьки договiрнi, але й недоговiрнi зобов'язання. З урахуванням цього пропонуемо змшити положення п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК Украши, доповнивши 1х словосполученням "недоговiрних зобов'язань" та викласти ïï у такш редакцiï: "завдання майновоï (матерiальноï) та моральноï шкоди iншiй особi, недоговiрних зобов'язань".
Аналiз п. 4 ч. 2 ст. 11 ЦК Украши свщчить про те, що цившьш права та обов'язки також виникають з шших юридичних фактiв. Проте термш "юридичний факт" е не конкретним у цьому контекстi. Це пояснюеться тим, що, по-перше, у цившстищ виокремлюють правостворювальнi, правозмiнюючi, правоприпинякга, правоперешкоджаючi та правовiдновлювальнi юридичнi факти [15, с. 332]. Безумовно, бшьшють пщстав щодо виникнення правовщносин переважно е також пщставою щодо ïх змши або припинення. Однак, по-перше, судячи з назви ст. 11 ЦК Украши, ïï норми закршлюють правовстановлювальш юридичш факти. По-друге, юридичний факт становлять як дп, так i подп, що виникають пщ час виникнення конкретних цивiльних правовщносин, зокрема, щодо перевезення пасажирiв автомобшьним транспортом, може мати певне значення. По-трете, дiï, як складова будь-якого юридичного факту, можуть бути правомiрними або неправомiрними. Особливiсть виникнення цившьних правовщносин, порiвняно з iншими галузевими правовiдносинами, вбачаеться у
тому, що вони можуть виникати як з npaBOMipH^, так i не з npaBOMipH^ дш. Одночасно i3 цим "негативна частина" юридичного факту, на наш погляд, не повинна лежати в основi виникнення цившьних правовщносин, зокрема, дослщжуваних. У зв'язку i3 цим вважаемо, що, з огляду на сучасний стан теоретичних розробок як у цившстищ, так i у загально-правовш теорп, термш "юридичн факти", зазначений у п. 4 ст. ч. 2 ст. 11 ЦК Украши, не достатньо вщображае той сенс, який був покладений свого часу авторами проекту до норми ще! частини ЦК Украши. З огляду на це, пропонуемо змiнити наведену статтю ЦК Украши та викласти ïï у такш редакцй: "... iншi юридичш дiï та поди, що мають юридичне значення, а також iншi пiдстави, не забороненi законом".
Враховуючи характеристику загальних засад регулювання пщстав виникнення вщносин щодо перевезення пасажирiв автомобiльним транспортом, зауважимо, що статею 11 ЦК Украïни врегульованi пщстави виникнення цивiльних прав та обов'язюв. З огляду на це, звернемо увагу, що цивiльнi права та обов'язки не юнують самi по соб1 переважно вони е частиною певних цивiльних правовiдносин, зокрема, зобов'язальних. До того ж у конкретному правовщношенш учасник мае одночасно як права, так i обов'язки. Наведемо односторонш за юридичним змiстом цившьш вщносини, що виникають з договору дарування (одна сторона мае право, шша - обов'язок). Звщси нащональним цившьним законодавством передбаченi саме пщстави виникнення цившьних правовщносини та ï^ особливостi. Тож з погляду загальноправовоï та цивiлiстичноï теорiï назва ст. 11 ЦК Украши е некоректною. У зв'язку iз цим пропонуемо змшити ïï та викласти у такш редакцй: "Пщстави виникнення цившьних правовщносин".
Вщносини щодо перевезення пасажирiв автомобшьним транспортом також урегульоваш галуззю транспортного законодавства. У зв'язку з цим зазначимо, що положення закону Украши "Про автомобшьний транспорт" не мютять окремоï норми, яка б передбачала перелш виникнення вщносин щодо перевезення пасажирiв автомобшьним транспортом. У ст. 42 зазначеного нормативно-правового акта лише закршлеш основш положення щодо договорiв, яю безпосередньо вщносяться до розглядуваного аспекту. Проте очевидно, що договiр не е единим джерелом щодо виникнення дослщжуваних вщносин.
Вщповщно до ч. 2 ст. 6 закону Украши "Про транспорт", пщприемства транспорту здшснюють перевезення та надання послуг на основi державних контракпв, державних замовлень i договорiв на перевезення пасажирiв, вантажiв, багажу, пошти з урахуванням економiчноï ефективностi провiзних та переробних можливостей транспорту. Аналiз цiеï статтi свiдчить, що вщносини щодо перевезення пасажирiв виникають тшьки з шщативи перевiзника. Бiльше того, серед наведених можливих пщстав виникнення дослщжуваних вщносин два мають пряме вщношення до публiчно-правовоï галузi правового регулювання i тшьки договiр стосуеться приватноправово].'. По-перше, iнiцiатором розглядуваних вщносин, на наш погляд, е пасажир. Це зумовлено загальними правилами економши та сощуму, адже попит породжуе пропозищю. По-друге, як вже зазначалось, вщносини щодо перевезення автомобшьним транспортом лежать у площиш приватного права i не виникають з положень акпв публiчноï влади.
Враховуючи наведене, видаеться можливим констатувати, що ЦК Украши закршлюе навгть не пщстави (у виглядi перелшу), а неповний перелш загальних основ виникнення вщносин щодо перевезення пасажирiв автомобiльним транспортом. Пщстави виникнення дослщжуваних вщносин з позици транспортного законодавства вщображеш не об'ективно. Це ще раз пщкреслюе необхщшсть прийняття самостiйного нормативно-правового акта цивiльно-правовоï спрямованостi стосовно цiеï галуз^
Вщносини щодо перевезення пасажирiв автомобшьним транспортом мають багато проявiв. Тож у межах цiеï роботи науковий iнтерес являють, на наш погляд, ri правовщносини, яю безпосередньо пов'язаш iз забезпеченням суб'ективних прав та обов'язюв учасник1в цих в1дносин. Видаеться, що такими е зобов'язальш правовщносини. У зв'язку iз цим наведемо пщхщ, за яким транспортш послуги визначаються як сукупнiсть зобов'язань, урегульованих нормами права, опосередкованих вщповщними договорами, забезпечених господарсько-правовими засобами державного регулювання та пов'язаних iз фiзичними перемiщенням у просторi пасажирiв, багажу, ванташв [10, с. 141]. Як слушно зазначаеться у цивiлiстицi, об'ектом зобов'язального правов1дношення е благо, яке безпосередньо становить штерес
для правомочного суб'екта [13, с. 63]. Тож уважаемо, що певш послуги можуть бути лише предметом, а також об'ектом певного договiрного зобов'язання, зокрема, з перевезення пасажирiв автомобшьним транспортом. Звщси й визначення транспортних послуг власне як системи зобов'язань е некоректним. Утiм його розгляд у межах галузi зобов'язальних вщносин е слушним.
Вiдповiдно до ч. 1 ст. 509 ЦК Украши, зобов'язанням е правовщношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другоï сторони (кредитора) певну дда (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити грошi тощо) або утриматись вщ певноï ди, а кредитор мае право вимагати вщ боржника виконання його обов'язку. Необхщно звернути увагу на те, що на вщмшу вщ цившьного законодавства зарубiжних краш (зокрема, ч. 2 ст. 307 ЦК РФ [4]), нащональне не мютить загального перелшу пiдстав виникнення зобов'язань. З цього приводу О. Д. Куталадзе слушно зазначае, що поняття "пщстави виникнення зобов'язань", е спещальною категорiею цивiльного права, що входить до ширшоï категорiï "юридичнi факти", не маючи при цьому свого окремого мюця у класифшацп юридичних факпв [9, с. 5]. Проте ч. 2 ст. 509 ЦК Украши мае норму вщсильного характеру, згщно з якою зобов'язання виникають з пщстав, встановлених ст. 11 цього нормативно-правового акта. Зобов 'язальш вщносини е видом цившьних правовщносин. Тож з урахуванням зробленоï пропозици щодо назви ст. 11 ЦК Украши, змют ч. 2 ст. 509 цього нормативно-правового акта е слушним. Але звернемо увагу, що у цившстищ наразi також видшяють новi види виникнення зобов'язань. Зокрема, йдеться про зобов'язання, що виникають iз шби-то договорiв (односторонш правочини, публiчна общянка винагороди); зобов'язання, що виникають iз нiби-то делiктiв (створення загрози, придбання або збереження майна за рахунок iншоï особи без достатшх пщстав) [9, с. 5 - 6].
Зобов'язання подшяються на договiрнi та недоговiрнi. Положення щодо договiрних зобов'язань врегульовано пiдроздiлом 1 Роздшу III ЦК Украши; щодо недоговiрних зобов'язань -пiдроздiлом 2 Роздшу III цього нормативно-правового акта. На легальному рiвнi не передбачено конкретноï норми або системи норм, як б закршлювали особливостi виникнення вщносин щодо перевезень пасажирiв автомобшьним транспортом. Вважаемо, що такоï норми бути й не може, з огляду на специфшу цих зобов'язань, адже насамперед вони передбачають виникнення цившьних правовщносин з певних традицш (публiчна общянка), навггь з делшив та злочишв. Договiрнi зобов'язання щодо вщносин з перевезення пасажирiв автомобшьним транспортом передбачеш чинним цивiльним законодавством, зокрема ст. 910 ЦК Украши.
Як слушно зазначено у цившстищ, договiр е основною пщставою виникнення зобов'язальних правовщносин i найпоширешшим видом зобов'язальних правовщносин як таких [16, с. 443]. Звщси за наявносп спецiальноï норми зобов'язального права у виглядi конкретного договору вона може бути основним чинником виникнення певних зобов'язальних правовщносин. У зв'язку з цим наведемо позищю, за якою серед основних чинниюв, як сприяли розвитку перевезення, е розвиток договiрного права [12, с. 25]. Тож перевезення пасажирiв автомобшьним транспортом у цьому контекст не становить винятку. Проте з моменту виникнення Украши як незалежноï держави вщносини щодо перевезень пасажирiв автомобшьним транспортом зазнали ютотних змш. У зв'язку iз цим В. В. Вггрянський щодо перевезення вантажiв зазначае, що у сучасних умовах вже не можна говорити тшьки про один договiр [3, с. 60]. I. О. Безлюдько таку позищю пщтримуе iз зауваженням, що, враховуючи вщмшнють мiж договорами перевезення вантажу рiзними видами транспорту, можна говорити про систему таких договорiв [2, с. 49]. Вважаемо, що щ пщходи е слушними i стосовно контексту цiеï роботи. Звщси загальних положень договiрного права, як закрiпленi у чинному цившьному законодавствi, не достатньо для визначення особливостей виникнення, змши та припинення вщносин щодо перевезень пасажирiв автомобшьним транспортом. З огляду на вищенаведеш аргументи, те саме стосуеться й положень ст. 910 ЦК Украши: ця норма не е спещальною щодо розглядуваних вщносин, адже у нш не передбачена специфша вщповщного виду транспорту. Отже, основною пщставою виникнення розглядуваних вщносин е не будь-який договiр, а договiр спецiальноï правовоï спрямованосп -договiр перевезення пасажирiв автомобiльним транспортом. Тож такий висновок повинен мати не тшьки теоретичне, але й легальне визначення. З метою удосконалення правового регулювання
вщносин щодо перевезення пасажирiв автомобшьним транспортом, а точшше, пщстав 1х виникнення, вважаемо за необхщне закрiпити у положеннях проекту Кодексу Украши "Про перевезення автомобшьним транспортом" норму, згщно з якою вщносини щодо перевезення автомобшьним транспортом виникають з вщповщних договорiв, правочишв, зобов'язань та шших пщстав, не заборонених законом.
Враховуючи наведене, перспективи подальших дослщжень становлять з'ясування правовоï природи договору перевезення пасажирiв автомобiльним транспортом та надання його характеристик.
1. Безклубий I. До питання про тдстави виникнення грошового зобов'язання /1. Безклубий // Право Украгни. - 2004. - № 4. - С. 57 - 60. 2. Безлюдько I. Система договор1в перевезення за новим законодавством Украгни /1. Безлюдько // Право Украгни. - 2005. - № 9. - С. 46 - 50. 3. Витрянкий В. В. Понятие и виды договора перевозки. Система договоров перевозки // Хозяйство и право. - 2001. -№ 1. - С. 60 - 75. 4. Гражданский кодекс Российской Федерации. - Часть первая от 21.10.94 г. № 51-ФЗ. - [Электронный ресурс]. - Режим доступу к сайту: http://elib.org.ua/russianlaw/ ua_show_archives.php?subaction=showfull&id=1106915078&archive=1120046201 &startjrom=&ucat=2&. 5. 5. Исаков Б. В. Юридические факты в российском праве: учеб. пособ. - М. : Юридический Дом "Юстицинформ", 1998. - 48 с. 6. Печений О. Деяк проблем застосування аналоги' в цившьному правi // Вiсник АкадемИ' правових наук Украти. - № 2 (49). - С. 108 - 119. 7. Ршення Деснянського районного суду мiста Чертгова вiд 22.08.2011 р. Справа № 2/2506/2870/11. - Офщйний портал судовихршень. - [Електроннийресурс]. - Режим доступу до документа: http://reyestr.court.gov.ua/ Review/17952314. 8. Ршення Червоноградського мiського суду Львiвськоï областi вiд 18 квтня 2011 року // Офщйний сайт единого державного реестру судових ршень. - [Електронний ресур]. -Режим доступу до документу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/15202481. 9. Кутателадзе О. Д. Шдстави виникнення зобов'язань за римським приватним правом i сучасним цивыьним законодавством Украгни: автореф. дис. ... канд. юрид. наук за спец. 12.00.03 - цивтьне право i цивтьний процес; амейне право; мiжнародне приватне право, Одеська нащональна юридична академiя / О. Д. Кутателадзе. - Одеса, 2006. - 20 с. 10. Матвеева А. Ринок транспортних послуг: поняття, учасники та об'екти / А. Матвеева // Вiсник АкадемИ' правових наук Украгни. - 2011. -№ 1. - С. 135 - 143. 11. Машуков Р. О. Право власностi садiвницького товариства та його члетв : монограф. / Р. О. Машуков. - Луганськ: СПД Резтков В. С., 2011. - 280 с. 12. Мщенко А. В. 1сторичне мiсце i функцп перевезень у структурi економти Украгни / А. В. Мщенко // Проблеми законностi: Респ. мiжвiдом. наук. зб. / вiдп. ред. В. Я. ТацШ. - Х. : Нац. юрид. акад. Украгни, 2006. -Вип. 84. - С. 19 - 25. 13. Санникова Л. В. Об объекте обязательственного правоотношения / Л. В. Санникова // Государство и право. - 2004. - № 10. - С. 57 - 64. 14. Царев В. Прогалини в правi -неминучi /В. Печений // Украгнський юрист. - 2005. - № 5 (29). - С. 35. 15. Цивтьне право Украгни: Академiчний курс: тдруч.: у 2-т. / за заг. ред. Я. М. Шевченко. - 2-ге вид., доп i перероб. - К.: Видавничий Дiм "1н Юре", 2006. - Т. 1: Загальна частина. - 696 с. 16. Цивтьний кодекс Украгни: Коментар. - 2-ге вид. iз змтами: станом на 15 ачня 2004 р. - Х. : ТОВ "Одiссей ", 2004. - 856 с.
