CC BY
11
Укра'1нський державний лкотехшчний унiверситет
нно базуватися на виготовленш детально! топограф1чноУ основи, грунтово-пдролопчних карт I еколого-л1стничо-економ1чного анатзу. Саме таке, обгрун-тування глибоко продумане з використанням великого фактичного матер1алу по-тенцшних можливостей Л1сових басейнових екосистем, з облжом ! врахуванням факторш антропогенного впливу дасть нам можлив!сть оптимально нроводити природокористування (л1сокористування) в сучасних умовах I на перспективу.
На нашу думку, вир1Шення структурно-оргатзацшних проблем у лшовому господарств1 УкраУни в подальшому ракурс! заслуговуе на у вагу, тому що вон о враховуе ! збер1гае природш умови репошв, просте у застосуванш 1 вщпов1дае за-питам сьогодення.
Резюмуючи сказане можна зробити висновок, що нов1 соц1алыю-полпичш, економ1чш, фшансов), еколоп'чш \ господарсью реалп в держав1 диктують потребу у розробщ 1 застосуванш новоТ еколого-л1с1вничоУ пол1тики, спроможноУ реально врахувати потенцшш та реальш проблеми сьогодення з метою максимального забезпечення продуктами лку сустльства з одночасним збереженням натура-льних природних комплексов 1 сприятливого еколопчного середовища на теренах УкраУни взагал11 окремих репошв зокрема.
УДК 630*970.13 Доц. АЛ. Гузш, к.с.-.г.п. - Природный запотдник
"Розточчя"
ОРН1ТОЛОГ1ЧНИЙ КОМПЛЕКС ДУБОВИХ лгав ТОВТРОВОГО КРЯЖУ (ГНВДОВИЙ АСПЕКТ)
Розглядаетъся структура гтздового населения птах1в рЬних в'жових категорШ наса-джень Товтрового кряжу 11оД1Льсько1 височиии.
Метою робота е розгляд основних показниюв населения птах 1 в р1зних В1-кових кaтeгopiй дубових л1ав у гшздовий перюд.
Облжи птах!в проводилися в Л1сах природного заповщника "Медобори" та на прилеглнх територ'1ЯХ у 1994-1997 рр. за методикою А.П, Кузяюна 11 ].
Нез1мкнут1 люов1 культури являють собою люостани, яю у вщ1 10-12 роюв досягають висоти 1 -1,5 м. Вони характеризуються добрим розвитком чагарниюв з ожини, малини, калини, глоду, червоноУ бузини.
У стадп жердняк ¡в перший ярус формують дуб звичайний \ граб, другий -лвдина. 1х з^мкнутють вщповщно становить 0,7 1 0,3. В 35-р-1Чному ВЩ1 ш люоста-ни досягають висоти 11-12 м.
Висота середньов1Кових угруповань у 50-60-р1чному в5щ коливаеться в межах 16-18 м. У перший ярус виходить дуб звичайний. 1х з1мкнут1сть вщповщно становить 0,7;0,4 1 0,6.
Стипн люостани в 90-р'1чному вин досягають висоти 23-25 м 1 запасу 350400 м3. У першому ярус! зростае дуб звичайний, у другому - граб, у третьому - лещина. Через розрщжешсть першого ярусу збшьшусться частка участс чагарниюв.
У склад1 населения птах!в розглядуваних Л)С1В виявлено 72 види, в т.ч. 61 -на гшздуванш. Р1зномаитнсть останшх з 28 вид1в на нез!мкнутих л!сових культурах зростае до 54 в стиглих л!сах. Фаушстичний склад ус1Х вар!ант1в населения птах ¡в европейський. Частка участ|' птах1в европейського походження з 97 % осо-бин - в молодняках зменшуеться до 90 % - у стиглих лках. Щшьшсть населения
78 До 125-р|Ччя УкрДЛТУ
Науковий в1сник, 2000, вип. 10.2
гшшв ¡з 435 особин/кмг - на нез1мкнутих лкових культурах зменшуеться до 359 -в жердняках 1 зростае до 650 - у стиглих л1сах. За иплыпстю в молодияках I класу в1ку домшують I сшвдом1нують у?:пс!п I чагарников1 в ид и пгахт, зокрема зви-чайна в1всянка 1 садова кропив'янка (26 1 12 %), у жердняках - так зваш л1сов1 -зяблик, малшпвка, а з групи чагарникових - садова кропив'янка (29; 15; 1 13 %). У середньовжових 1 стиглих лках пашвпе положения збер1гають зяблик (33 1 29 %) 1 малшпвка (20 ! 14 %).
Табл. 1. Основт показники населений птах!в дубових лкЫ Товтрового кряжу в
гнпдовий перюд
Показники Иков! кагегорп .тсостант*
НЛК Ж СВ СГ
1.Кш-сть вщив: всього/фонович. 2. Щ1льтсть населения, особин/ км2. 3. Тини фаун, кшькютъ пид1в/ % особин: а)европейський; б) трансналсарктичний; в) сиб1рськнй; 28/22 39/23 50/31 54/38
435 359 429 647
23/97 30/98 34/94 36/90
4/3 6/2 13/3 14/4
- - 2/3 3/5
г) голарктичний; Л)китайськнй. 4. Еколого-фаушстична трупа (кшьюсть вид1в/ % особин): а) люова; б) чагарникова; в) полггопна; г) лкостепова; д) узл>сна; е) заплавио-Л1сова; е) болотяна. 5. М1сце збору корму, % особин: а) на земл1; б) в кронах; в) в чагарниках; г) на стовбурах; д) в пов1тр|. 6. Бюмаса населения, кг/ кмг. 7. Трансформовано енергн, тис. ккал/добукмг за рахунок, %: а)безхребетних; б) хребетних; в) насшневих корм1В. 1/0,3 1/0,5 1/0,3
1/0,7 - -
15/44 29/75 42/95 44/95
9/30 8/21 5/3 1/0,5
1/0,7 - 1/0,2 1/3
- - 2/0,2
1/26 1/3 1/1 1/1
- 1/0,6 1/0,9 1/1
1/0.1 - -
57 60 70 60
26 26 15 20
17 13 10 12
- 1 0,4 9
0,2 - 0,1 -
13 13 19 26
11 10 13 18
89 83 85 87
- 1 4,0 3
11 16 11 10
Примпка : НЛК - непмкнуп л1сов1 культури; Ж - жердняки; СВ - серед|1ьов1ков1 л1си; С'Г - сти-
гл1 Л1си.
Чиселынсть лтахт Л1С0В01 еколого-фаушстично1 групи з1 44 % особин на незь мкнутих л1сових культурах законом¡рно зростае до 95 %- в середньовжових 1 стиглих насадженнях, а юльюсть чагарникопих 1 узлкних вид1в — з 30 1 26 %, навпаки, зменшуеться до 0,5 1 1 % вщповщно. Найвищою чиселыпстю вщр1знякггься птахи, здобу-вання корму яких пов'язано з поверхнею земль Частка Ух учасп з 57 % особин — на не-змкнутих люових культурах зростае до 70 % - в середньовжових лках. Закономфно, що вщносна чиселыисть гпжов, попиком корму пов'язаних з чагарниками, з 17% особин - на нез1мкнугих люових культурах зменшуеться до 10% - в середньов1кових Л1сах ! знову зростае до 12 % - у насаджепнях стиглого в1ку. Бгамаса населения нтах1в нез1мкнутих люових культур \ жсрдняюн, незважагочи на рпну щшыпеть, однакова (по 13 кг/ км2 ) 1 зростала з вжом насаджепь, досягаючи макснмалыптх показшшв в стиглих люах (26 %). За млыастю продукованоУ бюмаси в молодняках I класу вису
1. Л)сове тя сядово-паркове господарство 79
УкраУнський державний лкотехшчний унiверситет
дом!нуе звичайна В1Всянка (28 %), II класу - зяблик, чориий i сшвочий дрозди (14; 11 i 10%), у середш>ов!Кових-зяблик, крук i сшвочий др1зд (17; 13 i 10%)i в стиглих ль сах - зяблик i крук (16 i 10 %). Кшькнггь трансформованоУ енергп корелюе 3i щим.ше-тю населения nTaxie i з 11 тис. ккал/добу х км2 в молодняках I класу в1ку зменшусться до 10 - жердняках досягаючи найвищих показниюв в стиглих л!сах (18 одиниць). Найб1льша юльюсть енерговитрат компенсусться за рахунок споживання безхребет-них, особливо в люостанах з добре розвинутим чагарниковим ярусом, тобто в молодняках i стиглих люах (89 i 87 %). У молодняках за юльюстю енерговитрат дом!нуе звичайна в1всянка (28 %), стиглих у л1сах - зяблик та малишвка (23 i 10 %). Очевидно, що переважаюч! за щшьшстю види птахiв дубових л!с!в е основинми трансформаторами енергп.
Особливост1 структури пиздового населения птах1в дубових Л1ст наведено у табл. 1.
Таким чином, в дубових jiicax р'шгомаштшсть nTaxie з 28 вид1в - на нез1м-кнутих л1сових культурах зростае до 54 - в стиглих Jiicax. Домшують птахи евро-пейського походження, частка участ1 яких з вшом л1состашв зменшусться. 1Щль-шсть населения птах'ш зменшуеться в-1д нез!мкнутих л!сових культур до жердняюв i е максимальною в стиглих л1сах (435; 359 i 647 особин/ км2' У молодняках за щшьшстю переважають узлхш i чагарников! види птах1в, яю 31 зростанням вжу лкосташв зам'нцуються "лковими видами". Юльюсть трансформованоУ енерпУ не завжди корелюе 3i щшьшстю птах1в. Максимальна юльюсть енерговитрат компенсусться за рахунок живлення безхребетними тваринами.
.Штература
1. Кузякин А.П. Зоогеография СССР// Уч.зап. Моск. пед. ин-та им. Н.К. Крупской. -1962 - 109 с. - Биогеография. - Вып.1.-С.З-182._
УДК 630*232:582.475.4 Проф. В.П. Шлапак, д.с.-г.н. - Дендроло.Ччшш парк
"Софивка" ПАН Украти
ЗАПАСИ ПРОДУКТИВНО! ВОЛОГИ ПРОТЯГОМ ВЕГЕТАД1ЙНОГО ПЕРЮДУ В ЧЕРКАСЬКОМУ ТА ЧИГИРИНСЬКОМУ БОРАХ
Дослщжено динамку запаав продуктивно? вологи. Встановлено наявтсть пологи в основних типах групп в впродовж вегеташйишо пертду.
V.P. Shlapak Dendrological park " Sofiyivka" of Ukraine's NAS, Untan
Reserves of productive water during a vegetative period in cherkasy and chyhyryn coniferous forests
The dynamics of reserves of effective forest water was studied. The availability of water in the main soil types during a vegetative period was found.
-ГПсорослинш умови будь-якоУ дшянки визначаються мехашчним складом грунпв, bmictom у них гумусу та поживних речовин, рельефом та водяним режимом Грунт1в - вологоемшстю, юльюстю опадт впродовж того чи шшого перюду та глибиною залягання глдгрунтових вод. При цьому рельеф, мехашчний склад грун-TiB та Ух родючкть впродовж тривапого часу залишаються бшып-менш сталими, незмшними, тод|, як водний режим грунт1в залежить в1д багатьох nepeMiiiiinx величин. Перш за все, це - кшьюсть onaflie як у цшому за piK, так i в окрем1 мюяш, осо-
80 До 125-Р1ЧЧЯ УкрДЛТУ
