CC BY
23
УДК 343.985.7
Олена Ромщв
Навчально-науковий шститут права та психологи Нацюнального ушверситету "Львiвська полггехшка", кандидат юридичних наук, асистент кафедри конституцшного та мiжнародного права
romtsivolena@gmail. com
ОРГАН1ЗАЦ1ЙНО-ТАКТИЧН1 ЗАХОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ОС1Б П1Д ЧАС РОЗСЛ1ДУВАННЯ ЗЛОЧИН1В У СФЕР1 СЛУЖБОВО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В УМОВАХ ПРОТИДП
© Ромщв О., 2017
Дослщжено оргашзацшш та тактичнi особливостi забезпечення безпеки oci6 пiд час розслiдування злочишв у сфер1 службовоТ дiяльностi в умовах перешкоджання процесу розкриття даних протиправних д1янь з боку защкавлених суб'скпв.
Ключовi слова: злочин; службова дiяльнicть; протидiя; розcлiдування; забезпе-чення безпеки.
Елена Ромцив
ОРГАНАЗАЦИОННО-ТАКТИЧЕСКИЕ МЕРЫ ОБЕСПЕЧЕНИЯ БЕЗОПАСНОСТИ ЛИЦ ПРИ РАССЛЕДОВАНИЯ ПРЕСТУПЛЕНИЙ В СФЕРЕ СЛУЖЕБНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В УСЛОВИЯХ ПРОТИВОДЕЙСТВИЯ
Исследованы организационные и тактические особенности обеспечения безопасности лиц при расследовании преступлений в сфере служебной деятельности в условиях препятствования процесса раскрытия данных противоправных действий со стороны заинтересованных субъектов.
Ключевые слова: преступление; служебная деятельность; противодействие; расследование; обеспечение безопасности.
Olena Romtsiv
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Constitutional and International Law
Ph. D.
ORGANIZATIONAL AND TACTICAL MEASURES TO ENSURE THE SAFETY OF PERSONS DURING INVESTIGATION OF CRIMES IN SPHERE OF OFFICIAL ACTIVITY IN TERMS OF COUNTERACTION
The article investigates the organizational and tactical characteristics of the safety of people during investigation of crimes in sphere of official activity in terms of obstructing the process of disclosure of illegal acts on the part of stakeholders.
Key words: crime; official activity; counteraction; investigation and security services.
Постановка проблеми. За часи незалежносп Укра!ни був зроблений великий внесок у розроблення питань забезпечення безпеки ошб тд час розслщування злочинiв у сферi службово! дiяльностi. Проте у зв'язку iз загостренням кримшогенно! ситуаци у кра!ш, поширенням корупцп у вшх сферах життя суспiльства правова регламентащя процесу забезпечення безпеки учасниюв кримiнального судочинства, а також реалiзацiя самого механiзму такого забезпечення у практичнш дiяльностi потребуе вдосконалення i подальшого комплексного наукового розроблення. У цш роботi нас першочергово щкавитиме тактична та органiзацiйна якiсть процесу забезпечення безпеки учасниюв кримiнального судочинства тд час розслiдування злочинiв у сферi службово! дiяльностi в умовах протиди.
Аналiз дослiдження проблеми. Вивченням i дослiдженням питань та проблем забезпечення безпеки ошб, якi беруть участь у кримшальному судочинствi, займалися таю вчеш-правознавщ: А. Антошина, Б. Арзал'ян, В. Биков, Л. Бруснщина, О. Бондаренко, В. Бояров, С. Ворожцов, О. Гогусь, В. Гончаров, М. Гошовський, В. Галаган , О. Зайцева , С. Пашков, Т. Панасюк, С. Жаршов, В. Зеленецький, I. 1вашкевич, М. Казаренко, Н. Карпов, В. Клименко, В. Кожевшков, А. Кратшов, О. Кучинська, З. Смтенко, С. Стахiвський, В. Строгий, В. Устинов, Л. Шестопалова та ш. Проте сьогоднi залишилось ще багато проблем, якi потребують якнайшвидшого вирiшення.
Мета роботи - встановити коло ошб, до яких можуть застосовуватися заходи забезпечення !х безпеки пiд час розслiдування службових злочишв в умовах протиди, а також з'ясувати особливосп проведення оргашзацшних та тактичних заходiв щодо забезпечення безпеки цих ошб.
Виклад основного матерiалу. Коло осiб, що може тдпадати пiд захист з боку держави у виглядi впровадження заходiв щодо забезпечення безпеки цих ошб, доволi широке та неоднорiдне. Тому, на нашу думку, буде правильним класифшувати !х за мiсцем та роллю у процесi здiйснення кримшального судочинства, а саме:
а) шдозрюваш (обвинуваченi);
б) особи, якi виконують сво! службовi обов'язки у межах кримшального провадження (слщчий, оперативний пращвник, працiвник прокуратури або суду, адвокат);
в) свщки та iншi особи, яю можуть мати доказову шформащю та щодо яких можна застосовувати таю заходи (родичу близькi та ш.);
г) потерпiлi;
д) iншi учасники.
Необхiднiсть захисту осiб, яю виконують сво! професiйнi обв'язки у межах кримшального провадження, не викликае сумшву, осюльки саме вони найбшьше стикаються iз активною протидiею та саме вони мають бiльшiсть доказово! i тактично! iнформацi!. Це тдтверджують i матерiали проведеного емпiричного дослщження, вiдповiдно до якого 31,8 % респондента вказали, що саме слщчий одним з перших повинен бути убезпечений за допомогою вказаних вище заходiв.
Спробуемо сформувати загальний перелш найадекватнiших заходiв щодо забезпечення безпеки пращвниюв правоохоронних органiв. При цьому не можна нехтувати жодними можливостями, тому що особи, яю протиддать розслщуванню, переважно, мають широкi корупцшш зв'язки, а засоби та види протиди у злочинах у сферi службово! дiяльностi iз кожним разом доповнюються та вдосконалюються. Тому до перших i основних необхщно зарахувати заходи особисто! безпеки працiвникiв: надання особисто! охорони та охорони житла, видача табельно! збро! та спещальних засобiв тощо. Основнi питання видачi спецiальних засобiв iндивiдуального захисту i сповiщення про небезпеку врегульовано Положенням про порядок придбання, видач^ облшу, зберiгання та застосування вогнепально! збро!, боеприпашв до не!, спецiальних засобiв iндивiдуального захисту працiвниками судiв та правоохоронних оргашв, а також особами, яю беруть участь у кримшальному судочинства яке визначене Наказом МВС Укра!ни № 523 вiд 24 липня 1996 р. У певних випадках особам, щодо яких вживають заходи
безпеки, можна видавати бронежилети, електрошоковий пристрш, аерозольний розпилювач iз рiдиною подразнювально! ди, переносний портативний радiоприлад, телефон стшьникового чи мобiльного зв'язку. Тип спецзасобiв iндивiдуального захисту та зв'язку визначасться затвердженими у вiдповiдний спошб перелiками, що перебувають на озброенш спецпiдроздiлу. Цей захiд е тимчасовим.
У випадках активно! дiяльностi злочинщв щодо посягання на безпеку пращвника потрiбно вдатись до кардинальнiших заходiв та передбачити можливостi, наданi базовим законом аж до перемщення у безпечне мюце чи переведення на шше мiсце роботи.
Проте зауважимо, що визначення оптимально! лши поведшки з боку посадових осiб правоохоронного органу тд час застосування заходiв забезпечення безпеки, передбачае необхщ-нють врахування ситуацi!. Крiм того, на практищ у процесi боротьби зi злочиннiстю реалiзуються рiзнi варiанти застосування одного i того самого заходу безпеки у рiзних виробничих ситуащях, що дае змогу стверджувати про функщональну полiварiантнiсть заходiв безпеки [1, с. 116].
Доволi важливим моментом е вживання заходiв безпеки щодо експерта, спещалюта, а також техшчних працiвникiв правоохоронних органiв [2, с. 6, 9; 3, с. 12;]. Як показало наше дослщження, актуальним це е i для злочишв у сферi службово! дiяльностi, оскшьки 13,2 та 10,1 % респондента вщповщно пiдтримали необхiднiсть застосовування заходiв безпеки до тако! категорi! ошб у разi виникнення загрози. З огляду на те, що ус вказаш особи е носiями доказово! iнформацi!, або тими, хто мае безпосереднш доступ до кримiналiстично значущо! iнформацi!, а соцiальний статус техшчних пращвниюв значно нижчий, нiж посадових ошб правоохоронного органу, вони вразливiшi до впливу зi сторони злочинщв та шших зацiкавлених осiб. Саме тому тд час формування тактичних алгоритмiв подолання протидi! розслiдуванню слщчий повинен врахувати цi особливостi та вживати можливих заходiв щодо попередження негативного розвитку подш i витоку кримшалютично важливо! iнформацi!.
Не знайшло свое! достатньо! пiдтримки введення у коло ошб, якi пiдпадають тд захист, такого учасника кримiнального провадження, як адвокат ("за" лише 10,9 % опитаних нами практичних пращвниюв). На жаль, хибне уявлення про адвоката, сформоване суспшьством на пiдставi роботи недобросовюних представниюв цiе! професи, а також короткозорiсть законодавця у цьому питанш позбавило можливостi адвоката отримувати таку тдтримку з боку держави. На нашу думку, це не виправдано, оскшьки адвокат доволi часто, особливо у цш категори злочишв, потрапляе у ситуащю, коли на нього здшснюеться тиск щодо змши лiнi! поведiнки на догоду злочинному угрупованню або змушують його виступати у ролi посередника та хабародавця слщчому, суддi, прокуроровi та ш. Крiм того, ще е адвокати потерпшого, на яких також може здшснюватися тиск, особливо у справах про перевищення влади або службових повноважень, у яких тдозрюваними або обвинувачуваними е пращвники правоохоронних оргатв.
Наступний учасник кримiнального провадження, забезпечення безпеки якого е найважлившим завданням слщчого у справах про службовi злочини - це тдозрюваний (обвинувачений) (36,4 %). На наше переконання, саме вш, по суп, е монопольним володарем кримiналiстично значущо! шформацп, здобуття яко! зумовлюе здебшьшого успiх у вирiшеннi справи та покаранш винних, визначае необхiднiсть та окрему тактику його захисту. Доволi часто злочини ще! категорi! мають груповий характер i у них задiянi рiзних рiвнiв посадовцi, публiчнi особи, представники виборчих органiв влади тощо. Саме тому кожна друга справа в^^зняеться жорстким контролем з боку таких кримiналiзованих груп щодо ходу справи та поведшки, свщчень окремо! затримано! особи з метою недопущення розповсюдження iнформацi! про увесь ланцюг злочинно! дiяльностi та !! учасникiв.
Як наслiдок, саме тдозрюваний (обвинувачений) виступае як об'ект, чия безпека постшно пiддаеться посяганням у рiзних формах, починаючи вiд банальних погроз i закiнчуючи пошкодженням майна або тиском на близьких та родичiв.
1снуе окрема думка щодо того, що безпека тдозрюваного (обвинуваченого) прямо залежить вiд його мюця перебування, а саме: чи взятий вш пiд варту, чи ш [4, с. 384]. 1снуе хибна думка, що перебування за гратами максимально убезпечуе злочинця вщ злочинного впливу. Проте це не
30BCÎM так. Неефективтсть утримання пiдозрюваного тд вартою пояснюеться тим, що його мюцезнаходження одразу ж стае вщомим зацiкавленим особам. Бiльше того, гарантувати сьогодт безпеку у мiсцях позбавлення вол^ за умов велико! корумпованосп персоналу, не е можливим. Ми вважаемо, що вживання комплексу заходiв забезпечення безпеки в умовах волi надасть можливiсть застосування широкого арсеналу таких заходiв, вибору з них найоптимальтших у конкретнiй слiдчiй ситуаци, зумовить вшьний вибiр мiсця перебування його та запевнить тдозрюваного у позитивному ставлент до нього слщчого та ствердить довiру мiж ними, що е вкрай важливим тд час проведення таких заходiв.
Якщо ж наявна слiдча ситуацiя диктуе умови, за якими тдозрюваного потрiбно взяти тд варту для забезпечення його безпеки, то слщчий разом iз оперативним пращвником та прокурором повинен вжити конкретних заходiв щодо його убезпечення, яю можуть полягати у: створент вiдповiдноï легенди iз вiдповiдними процесуальними документами, змiнi особистих даних, а у випадку особливоï небезпеки - у змш зовшшносп тощо [4, с. 387].
Ще одними особливими об'ектами злочинних посягань на 1'х безпеку е потерпший та свiдок (19,4 i 28,3 %, вщповщно). Щодо потерпiлих, то тут потрiбно одразу зауважити, що у службових злочинах 1'х значно менше порiвняно з iншими категорiями злочинiв, оскiльки переважно у процес ïхнього вчинення зачiпаються публiчнi, державт iнтереси. Однак для насильницьких злочитв, що вчиняються працiвниками органiв внутрштх справ у сферi службовоï дiяльностi, ця теза е дiйсною.
Щц час отримання при розслiдуваннi ведомостей щодо неправомiрного впливу на потерпшого слiдчий повинен провести роз'яснювальну бесщу-шструктаж iз викладенням реальних алгоритмiв дш потерпiлого в умовах можливого спричинення шкоди. Також з метою попередження подiбних речей слiдчий повинен офщшно попередити осiб, якi можуть здшснювати вплив, про неприпустимiсть та шюдливють таких дiй для них, а за наявносп впевненостi в особ^ яка протидiе, та наявностi тдстав застосовувати кримiнально-правовi та процесуальнi заходи реагування.
Як справедливо вщзначаеться у науковш лiтературi, слiдчий у питаннях забезпечення безпеки учасниюв кримшального провадження не повинен нехтувати заходами, яю хоч i не передбачеш чинним законодавством, але не суперечать йому i вщповщають нормам етики, потребам загальнолюдсько1' морали наприклад, тимчасове помщення особи у безпечне мюце [5, с. 77].
Якщо протиддачою стороною е пращвники ОВС, якi мають зв'язки у середовищi правоохоронцiв, то доступ до даних про особу, щодо якоï застосоват заходи безпеки, повинен мати вкрай обмежене коло ошб, добропоряднiсть яких не викликае у слщчого аш найменшого сумтву. Особливо це актуально до моменту судового розгляду справи про насильницький злочин, вчинений працiвниками ОВС у сферi службовоï дiяльностi, коли ймовiрнiсть протиправного впливу на потерпшого (свщюв) е найвищою. Як правило, пiсля винесення вироку заходи безпеки втрачають свою актуальтсть, однак прокурорсько-слiдчi працiвники повиннi ще певний час тдтримувати зв'язок iз указаними учасниками кримiнального провадження для вжиття у разi необхiдностi заходiв реагування на спроби помсти з боку пращвниюв ОВС або шших осiб [5, с. 214].
Як свщчить практика, розслiдування злочинiв у сферi службовоï дiяльностi, свiдки рщше за iнших учасникiв кримiнального провадження звертаються за забезпеченням ïхньоï безпеки [6, с. 11; 7, с. 12-13; 4, с. 397-399]. Не вникаючи у дискусда про причини такого становища, лише зауважимо, що дiагностика своечасного виявлення кримшального тиску на свщюв у справах ще1" категори е важливим елементом процесу подолання протиди як тако1' та забезпечення безпеки ошб безпосередньо. Тому важливим моментом у процес забезпечення безпеки свщка е виявлення ознак тиску та прийняття своечасних заходiв з боку уповноважених ошб. До цих ознак можна зарахувати: рiзку змшу способу життя; ви1'зд у невщомому напрямку з мiсця проживання або взагалi його змiна; активне забезпечення особисто1' охорони (придбання збро1', найняття охорони, звернення до приватних охоронних та детективних агентств тощо); немотивований продаж свого майна; змша показань, ухилення вщ явки до слщчого тощо.
Умовно заходи безпеки щодо захисту свщка можна подшити на двi групи. Першу групу становлять заходи безпеки, що реалiзуються у межах процесуальних повноважень слщчого,
прокурора, суду або суддг Йдеться про забезпечення конфщенцшносп ведомостей про особу та закритий судовий розгляд, дистанцшна участь у досудовому провадженш, пред'явлення для вшзнання позавiзуальних та аудюспостережень тощо. До друго! групи належать заходи забезпечення особисто! фiзичноï безпеки. Це особиста охорона, охорона житла i майна; використання техшчних засобiв контролю i прослуховування телефонних та шших переговорiв, вiзуальне спостереження; замша документа i змша зовнiшностi; змша мiсця роботи або навчання; переселення до шшого мiсця проживання; влаштування до дошкiльноï виховноï установи або установи оргашв соцiального захисту населення тощо [8, с. 9].
Прийняття ефективних заходiв забезпечення безпеки свщюв та потерпiлих не повинно перериватися i шсля закiнчення досудового слщства. Як свiдчать результати дослiджень окремих фахiвцiв, суб'екти забезпечення безпеки е найвразливiшими з моменту закiнчення досудового слщства та до закшчення судового розгляду. Саме шсля закшчення досудового слщства, переважно проведення заходiв iз забезпечення безпеки припиняеться i суб'екти такого захисту пщдаються активному впливу з боку протидiючоï сторони. Саме тому, мабуть, як зазначають фахiвцi, фактично по кожнiй другiй справi покази свiдкiв, потерпiлих змiнюються на користь пщсудних [237, с. 399]. На жаль, зумовлено це тим, що керiвники слщчих, оперативних та шших пщроздшв вважають свою роботу виконаною, оскiльки справа передана до суду. Крiм того, такi заходи вимагають застосування великого людського та матерiального ресурсу, на що у сьогодшшшх умовах пiти 1'м оргашзацшно дуже важко [9, с. 42]. Однак це серйозний недолш, який зводить нашвець усю здiйснену рашше роботу та усi витраченi ресурси. Тому вирiшенням цiеï проблеми могла б стати передача обов'язку откуватися безпекою суб'екта захисту пiсля передачi справи у суд конкретному слщчому суддi. А обов'язком такого сувд мало б бути: з'ясування рiвня небезпеки, що загрожуе суб'ектовi захисту та необхщнють застосування цих заходiв пiд час судового розгляду; оргашзащя впровадження необхiдного комплексу заходiв безпеки iз залученням вiдповiдних спецiалiстiв; винайдення оптимальноï моделi участi суб'екта захисту у судових засщаннях тощо. Але це питання не просте, тому обов'язково потребуе додаткового дослщження та науково1' дискуси.
Висновки. Сьогодш юнуе гостра необхiднiсть реформування не тшьки правово1' процедури забезпечення безпеки учасниюв кримiнального судочинства у провадженнях про злочини у сферi службово1' дiяльностi в умовах протидiï розслiдуванню, а й тактичних та оргашзацшних елемента такого процесу. Залежно вiд суб'екта забезпечення безпеки учасниюв кримiнального судочинства у межах подолання протиди розслщуванню злочинiв у сферi службово1' дiяльностi iснують окремi алгоритми такого забезпечення, як полягають у структурному поеднанш загальнопопереджу-вальних, оперативно-розшукових, процесуальних та спещальних заходiв. Поряд iз традицшними суб'ектами забезпечення безпеки у межах подолання протиди розслщуванню у вказаних злочинах (потерпшим, злочинцем та представниками правоохоронних оргашв), потребують окремо1' уваги експерти, спещалюти, а також техшчш працiвники правоохоронних органiв. Окремим суб'ектом вказаного процесу е також адвокат.
1. Зеленецкий В. С. Обеспечение безопасности субъектов уголовного процесса / В. С. Зеле-нецкий, Н. В. Куркин. - Харьков : КримАрт, 2000. - 404 с. 2. Гринъюв О. О. Застосування заход1в безпеки учасниюв крим1налъного судочинства: в1тчизняна практика та св1товий досв1д : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / О. О. Гринътв. - К., 2010. - 20 с. 3. Пашков С. М. Оргашза-цтно-правов1 засади д1ялъност1 судовог мшцп по забезпеченню безпеки оаб, як берутъ участь у крим1налъному судочинств1 : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07/С. М. Пашков. - 1ртнъ, 2008. - 20 с. 4. Трухачев В. В. Правовые и криминалистические средства предупреждения, выявления и нейтрализации преступного воздействия на доказателъственную информацию : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.09 / В. В. Трухачев. - М., 2003. - 480 с. 5. Коментар до Закону Украгни "Про забезпечення безпеки оаб, як берутъ участъ у крим1налъному судочинств1" в1д 23 грудня 1993 р. / В. I. Бояров, Л. Б. 1лъковецъ, Т. I. Грузтова та т. // Законодавство Украгни. Науково-практичш коментар1. - 2002. - № 1. - С. 76-129. 6. Крамаренко Ю. М. Правов1,
оргатзацтт та тактичт аспекти забезпечення безпеки учасниюв кримтального судочинства : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 21.07.04 / Ю. М. Крамаренко. - Х., 2005. - 17 с. 7. Тара-сенко В. С. До питання забезпечення безпеки учасниюв кримшального судочинства у сучасних умовах протидИ' злочинност1 [Електронний ресурс] / В. С. Тарасенко - Режим доступу : http://nbuv. gov. ua/j-pdf/Pupch_ 2012 4 6. pdf. 8. Бардацька О. В. Забезпечення безпеки потертлих та св1дюв у кримтальних справах, пов 'язаних з торг1влею людьми / О. В. Бардацька, А. М. Орлеан. -К., 2010. - 55 с. 9. Щерба С. П. Охрана прав потерпевших и свидетелей по уголовным делам / С. П. Щерба, О. А. Зайцев. - М., 1996. - 126 с.
REFERENCES
1. Zeleneczkyj V. S. Obespechenye bezopasnosty subbektov ugolovnogo processa [Ensuring the security of criminal entities]. - Kharkiv. Kry'mArt Publ. 2000. 404 p. 2. Hryn'kiv O. O. Zastosuvannya zakhodiv bezpeky uchasnykiv kryminal'noho sudochynstva: vitchyznyana praktyka ta svitovyy dosvid: avtoref. dys. ... kand. yuryd. nauk: 12.00.09 [Application precautions participants in criminal proceedings: national practice and international experience: Author. Dis.... Candidate. Legal. Sciences: 12.00.09]. Kyiv, 2010. 20p. 3. Pashkov S. M. Orhanizatsiyno-pravovi zasady diyal'nosti sudovoyi militsiyi po zabezpechennyu bezpeky osib, yaki berut' uchast' u kryminal'nomu sudochynstvi. Avtoreferat dys.. kand. yur. nauk: 12.00.07. [The organizational principles of the judicial police to ensure the safety of persons involved in criminal proceedings. Author. Dis.. Candidate. Legal. Sciences: 12.00.07]. Irpin. 2008. 20 p. 4. Truxachev V. V. Pravovye y krymynalystycheskye sredstva preduprezhdenyya, vyyavlenyya y nejtralyzacyy prestupnogo vozdejstvyya na dokazatel'stvennuyu ynformacyyu: dys. ... doc. yuryd. nauk: 12.00.09. [Legal and forensic tools to prevent, detect and neutralize criminal effects on evidence: Author. Dis.... Doctor. Legal. Sciences:12.00.09]. Moskva, 2003. 480 p. 5. Komentar do Zakonu Ukrayiny "Pro zabezpechennya bezpeky osib, yaki berut' uchast' u kryminal'nomu sudochynstvi" vid 23 grudnya 1993 r. V. I. Boyarov, L. B. Il 'kovecz \ T. I. Gruzinova ta in. [Commentary on the Law of Ukraine "On the safety of persons involved in criminal proceedings" dated December 23, 1993]. Zakonodavstvo Ukrayiny. Naukovo-prakty'chni komentari. 2002. # 1. pp. 76-129. 6. Kramarenko Yu. M. Pravovi, orhanizatsiyni ta taktychni aspekty zabezpechennya bezpeky uchasnykiv kryminal'noho sudochynstva: avtoref. dys.... kand. yuryd. nauk: 21.07.04 [Legal, organizational and tactical aspects of the safety of participants in criminal proceedings: Author. Dis.... Candidate. Legal. Sciences: 21.07.04]. Kharkiv, 2005.17p. 7. Tarasenko V. Ye. Do pytannya zabezpechennya bezpeky uchasnykiv kryminal'noho sudochynstva v suchasnykh umovakh protydiyi zlochynnosti [On the issue of safety of participants in criminal proceedings in the present conditions of combating crime]. Availableat: http://nbuv. gov. ua/j-pdf/Pupch_2012_4_6. pdf. 8. Bardacz 'ka O. V. Zabezpechennya bezpeky poterpilyx ta svidkiv u kryminal 'nyx spravax, pov 'yazanyx z torgivleyu lyud'my [Ensuring the safety of victims and witnesses in criminal cases related to human trafficking]. K yiv, 2010. 55 p. 9. Shherba S. P. Oxrana prav poterpevshyx y svydetelej po ugolovnym delam [Protection of witnesses and human poterpevshyh on uholovnbim affairs]. Moskva, 1996. 126p.
Дата надходження: 27.02.2017р.
