CC BY
44
УДК 378.147:336.733
ПУБШКУСТЬСЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ
Г.В.Дзяк,
Я. С.Березницький, Г.Г.Кабак, 1.В.Люлько
Дтпропетровська державна медична академiя
ОРГАН1ЗАЦ1Я УЧБОВОГО ПРОЦЕСУ В УМОВАХ ПЕРЕХОДУ НА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНУ СИСТЕМУ НАВЧАННЯ
Ключовi слова: учбовий процес, кредитно-модульна система Key words: educational process, credit-module system
Резюме. Необходимость повышения качества подготовки врачей в свете современных тенденций развития учебных и медицинских технологий, разработанная Министерством высшего образования и науки стратегия реформирования работы высших учебных заведений заставили нас заняться разработкой некоторых методологических аспектов процессного управления качеством обучения. В статье, которую мы выносим на обсуждение, представлена технологическая модель формирования программы качества, основой которой являются отдельные структурированные этапы подготовки к обучению (учебный план, учебники, руководства, методические разработки), сам процесс обучения и контроль его качества (унификация тестового контроля, контроля теоретических знаний и практических навыков), что в итоге даёт возможность получить положительный результат. В работе приведена система планируемого качества знаний студентов с трансформацией накопленных баллов в кредитно-трансферную систему (ECTS)
Summary. The necessity to increase quality of doctors' training in the view of modern tendencies of development of educational and medical technologies, the strategy of reforming of work of higher educational establishments elaborated by Ministry of higher education and science made us work out some methodological aspects of process control of training quality. In the present article a technological model of program of quality formation based on the separate structurizational stages of preparation to education (curriculum, textbooks, manuals, methodic elaborations), educational process and control of its quality (unification of test control, control of theoretical knowledge and practical skills) is given. This makes possible to obtain a positive result in the upshot. In this work the system of the planned quality of students' knowledge with transformation of accumulated proms into credit transfer system (ECTS) is given.
Пщвищення якосп тдготовки лiкарiв е основною задачею керiвництва i педагопчного ко-лективу академи, що неодноразово обговорю-валось на учбових радах, предметних та мето-дичних комюях. Це вщображено в останшх наказах МОЗ Укра!ни, яю призначеш для втшення в учбовий процес кредитно-модульно! системи навчання [1,2,3,4,5,6]. Про важливють тдвищен-ня квалiфiкацil медичних роб^ниюв свщчать i стандарти ВООЗ, яю трактують медичну практику якюною при наявност шдготовлених спещ-алюнв, оптимальному використанш ресуршв, мь нiмiзованому ризику для хворих медичних тех-нологш i вдоволеносн пащента вiд контакнв з медичною пiдсистемою. I саме рiвень квал> фшаци фахiвцiв стшть у цьому перелiку на пер-шому мiсцi.
Одним iз напрямюв пiдвищення якостi шдго-
товки лшаря е змiна вектора у процес навчання вiд iснуючих об'емних показниюв за даними за-лiкiв i екзаменiв до процесного управлiння його яюстю протягом усього учбового року. Комплек-сне рiшення ще! проблеми можливе при використанш технологи керування яюстю 1СО-9000. Основний принцип оргашзаци такого навчання полягае у систематизаци процесiв планування, високiй якосп самостшно! i аудиторно! роботи студеннв, з поетапним контролем рiвня знань у процес практичного заняття, що сприяе досяг-ненню позитивного ефекту.
Органiзацiя процесного тдходу до управлш-ня якiстю мютить структуроване багатофакторне планування навчання iз забезпеченням рiзних форм етапного контролю його якосп у виглядi накопичувально! кiлькостi балiв i наступного ранжування студентiв за европейською кредит-
но-трансферною системою (ЕСТS). Таке вирь шення важливо! задачi дозволить порiвнювати якiсть ще! пiдготовки наших студенев з евро-пейським рiвнем. Застосування тако! системи оцiнки якосп навчання дозволяе встановити сту-тнь засвоення студентом окремих складових i учбово! дисциплiни в цiлому протягом усього року.
Для досягнення ще! мети необхiдно сфор-мувати програму якосп учбового процесу. По
суп справи, така програма повинна включати комплект документiв, якi регламентують конкретнi заходи в галузi досягнення якосп теоретичних i практичних знань. У програмi повиннi бути на-данi необхiднi для цього ресурси i послiдовнiсть технологiчних дiй по процесу навчання i контролю якосп, з урахуванням специфiки продукций що випускаеться, - пiдготовка лiкаря за-гально! практики.
Основою для формування тако! програми мо-же стати кредитно-модульна система планування i проведення учбового процесу.
Нами пропонуеться система управлшня якiс-тю учбового процесу, яку схематично можна представити у виглядi послщовних етапiв «структура - процес - результат».
А. «Структура» оргашзаци учбового процесу включае питання:
1.Формування нас^зно! структуровано! учбово! програми з навчально! дисциплiни.
2.Учбово-методичне забезпечення, що ство-рюе умови для найбшьш ефективного засвоення учбового i практичного матерiалу:
- алгоритмiзований шдручник, який вщповь дае учбовiй программ
- контрольнi питання для самоперевiрки по кожному учбовому елементу, змютовному модулю i модулю;
- довщник клiнiко-статистичних класифiкацiй з прикладами формування ктшчного дiагнозу;
- пошбник з оформлення стацюнарно! i амбу-латорно! карт;
- довщник патогномонiчних симптомiв i синд-ромiв стосовно кожного учбового елемента;
- алгоршмзований малоформатний довщник, сформований на основi пiдручника;
- методичш розробки для викладача з планом проведення занять, перелшом питань, що шдля-гають обговоренню, i критерiями оцiнки профе-сiйно орiентованих задач, якi необхiдно засвогги;
- методичш розробки для студенпв, iз висвгг-ленням необидного обсягу теоретичних i практичних знань за темою заняття iз перелiком конт-рольних питань, що пiдлягають обговоренню;
- банк теспв i ситуацiйних задач.
Б. «Процес» - е основним етапом оволодшня учбовим i практичним матерiалом, включае ау-диторне i позааудиторне навчання, поетапний контроль знань i практичних навичок. Основним документом, органiзуючим процес навчання, е керiвництво з управлiння якютю, в якому необ-хiдно навести еталонш плановi показники якос-п.Такий документ повинен викладати полiтику в галузi якостi i описувати систему досягнення i оцiнки якостi теоретичних i практичних знань студентiв. При цьому в процес навчання кафедра повинна прагнути до постшного досягнення максимального рiвня знань з кожно! iз профе-сiйно орiентованих задач, що дозволить фахiв-цям бшьш повно вiдповiдати потребам суспшь-ства i особистостi.
Враховуючи те, що „процес" навчання вщбу-ваеться в умовах аудитора (лекци, практичш заняття, лабораторнi роботи) i самостшно! роботи студентiв, необхiдно дати дефшщп цих етапiв навчання i описати обсяг роботи, що викону-еться, а також обгрунтувати принципи !х оцiнки.
Лекцiя - основна форма проведення учбового заняття, спрямованого на засвоення теоретичного матерiалу.
Практичне заняття - форма учбового заняття, за яко! викладач оргашзуе тестовий контроль знань, детальний розбiр i контроль теоретичних знань, формуе у студенпв iндивiдуальне вико-нання практичних навичок i вмшь у вщповщ-ностi до сформованих професшно орiентованих задач.
Види контролю:
- поточний контроль - за учбовим елементом;
- промiжний контроль - за змютовним модулем;
- тдсумковий контроль - за модулем.
Яюсть знань - оцшка знань студенпв у ви-
глядi сумарно! кшькосп балiв по учбовому елементу, змютовному модулю i модулю.
При цьому по кожному учбовому елементу, змютовному модулю i модулю як плановi показники повиннi бути розраховаш граничнi еталоннi рiвнi знань, до максимуму яких необхiдно прагнути в процес навчання.
Найважливiшим етапом оволодшня студентами учбовим матерiалом е !х самостiйна робота - основний споыб оволодшня учбовим мате-рiалом у час, выьний вiд обов'язкових аудитор-них занять, робота тд контролем викладача в аудиторних умовах i быя лiжка хворого по оволодшню практичними навичками.
Самостшна робота студента по оволодшню учбовим матерiалом включае пiдготовку до практичного заняття, лабораторно! роботи в домаш-нiх умовах, бiблiотецi (робота з шдручником, по-сiбником, керiвництвом, методичними документами, iнтернет-ресурсами). Понаднормативну ю-лькiсть рейтингових балiв студент може отрима-ти за участь у шчних чергуваннях, написання реферапв, доповiдей, при виконаннi науково! ро-боти.
В. «Результат» - саме вщ правильно! оргаш-заци процесу навчання i його контролю залежить досягнення позитивного результату, ефектив-шсть якого пiдтверджуеться постiйним i прозо-рим контролем знань у вщповщносп до задач професшно! дiяльностi.
За основу формування „структури" нами взят сформульованi у галузевих стандартах задачi професшно! дiяльностi лiкаря загально! практики i учбова тематика, наведена в тематичних планах навчання з хiрурги (табл. 1).
Таблиця 1
Задач1 профес1йно1 д1яльност1 л1каря загальноУпрактики
1 Опитування 1 ф1зикальне обстеження хворого
2 Обгрунтування попереднього даагнозу
3 Формулювання даагностично! програми
4 Проведения диференщального даагнозу
5 Формулювання клшчного даагнозу
6 Складання лшувальноУ програми:
- тактика л1кування (медикаментозне, немедикаментозне, х1рург1чне);
- необх1дшсть 1 термшов1сть стащонарного лжування;
_- обсяг медично! допомоги_
Виходячи iз задач професшно! дiяльностi л> каря загально! практики, основними вимогами обсягу знань i практичних навичок випускника вищого учбового закладу 3-4 рiвня е цшеспря-мована методична послщовнють його дiй з опи-
тування хворого, виконання фiзикального обстеження, формування на базi ктшчних даних попереднього дiагнозу, алгоритму допомiжних ме-тодiв дослiдження i трактування отриманих даних, з виконанням диференщально! дiагностики, формуванням ктшчного дiагнозу i програми ль кування. На жаль, iснуючi учбовi програми для 4-6 куршв перевантаженi i не вiдповiдають цiлям i задачам галузевих стандарпв освiти. Частина матерiалiв дублюеться по вертикалi, частина !х мае вузькоспецiалiзовану, хiрургiчну спрямо-вашсть, яка дуже обмежено необхiдна лшарям загально! практики.
Що потрiбно для досягнення позитивного ефекту у шдготовщ лiкаря загально! практики з питань хiрурги?
У першу чергу, необхщно мати структу-рований учбовий план, в якому програма з хь рурги розподшена на модулi з урахуванням пiдходiв до надання медично! допомоги i характеру патологiчного процесу. Одним iз факторiв пiдвищення якостi навчання повинно бути наб-лиження навчальних процесiв до практично! роботи лшаря. На жаль, iснуючий нозологiчний принцип навчання не вщповщае цьому, тому що в цьому випадку студент вивчае тему заняття, виходячи з юнуючо! нозолопчно! форми. У практичнiй роботi лшар до формування дiагнозу приходить через попередне виявлення симпто-мiв, синдромiв i даних фiзикальних методiв до-слiдження.
Виходячи з цього, ми шдшшли до формування змютовних модулiв, як е складовими част-ками модуля за синдромним принципом. Такий шдхщ, на нашу думку, дозволяе об'еднати у змютовному модулi схожi захворювання або !х ускладнення, а з урахуванням ступеня тяжкост захворювання або фази процесу визначити най-бiльш рацiональну лiкувальну тактику.
Кожний змютовний модуль включае учбовi елементи, що представлен окремими нозоло-пчними формами, але в обов'язковому порядку викладанню конкретних нозологiчних форм повинен передувати роздш загальних принцишв розвитку, дiагностики i лiкування захворювань, угрупованих у змiстовний модуль. Як приклад ми надаемо два фрагменти учбового плану з хь рурги iз розподiлом годинного навантаження i навантаження по кредитах (табл. 2). Подальша робота з учбовим планом залежить вщ прийня-тих в академи принципiв: розподiл факультетiв по кафедрах ирурги або розподiл модулiв мiж кафедрами, що, на нашу думку, доцшьшше.
Таблиця 2
Фрагменти учбового плану з хiрургiT iз розподшом за модулями, змктовними модулями i учбовими елементами
(фрагмент 1)
№ модуля
Зм1стовний модуль
Перелш модул1в, змктовних модул1в 1 учбових елемент1в Х1рург1чт захворювання черевноТ ст1нки Синдром грижового випинання
ЛекцЕТ
0,75 кредита
Практ. заняття (години)
20
10
Самост. робота
1
2
8
Учбовий Загальт дан1 про гриж та Тх ускладнення:
елемент - пахвинна грижа
- стегнова грижа
- пупкова грижа
- вентральна грижа
Неввдкладш х1рург1чн1 захворювання орган1в черевноТ порожнини
4 кредити
90
2
Зм1стовний модуль
Гострий запальний абдомтальний синдром
16
11
Учбовий елемент
Зм1стовний модуль
Гостр1 запальт захворювання орган1в черевноТ порожнини: - гострий апендицит -гострий холецистит -гострий панкреатит
Гостра I хрошчна шлунково-кишкова кровотеча
Учбовий елемент
Зм1стовний модуль
Учбовий елемент
Зм1стовний модуль
Гостра 1 хрошчна кровотеча у просв1т шлунково-кишкового тракту:
- ГЕРБ с езофаптом, ускладнена кровотечею
- варикозне розширення вен стравоходу
- синдром МаллорьВейса
- виразкова хвороба шлунка 1 ДПК
- геморапчний гастрит
- рак шлунка
- рак кишечника
- геморой, ускладнений кровотечею Перитонеальний синдром
Загальне поняття 1 причини розвитку перитонеального синдрому:
- гострий перитотт
- перфоращя шлунка 1 ДПК
- перфоращя тонкоТ 1 товстоТ кишок
Синдром гострого порушення пасажу кишкового вм1сту
4
4
8
6
2
8
6
2
8
3
Учбовий елемент
Зм1стовний модуль
Загальт питання розвитку, д1агностики 1 лшування гостроТ непрох1дност1 кишечника:
- гостра непрохвдтсть тонкоТ 1 товстоТ кишок
- гострий тромбоз мезентер1альних судин
Гострий быь у прямш кишц1, анальному канал11 пер1анальнш дтянщ
Учбовий Загальт питання розвитку 1 даагностики гострого больового синдрому
елемент в аноректальнт далянщ:
- гострий геморой
- гостра анальна трщина
- гострий парапроктит
- запалення еп1тел1альних куприкових ход1в
2
8
6
(фрагмент 2)
№ модуля Перелш модулш, зм1стовних модулiв i учбових елементш Лекци
11
Xipypri4Hi захворювання молочно'1 залози
Практ. заняття (години)
Самост. робота
0,25 7,5
Зм^товний модуль
Пухлиноподiбнi утворення молочног залози
10
Учбовий елемент
- дисгормональт захворювання молочно1 залози, пухлина молочно1 залози
Зм^товний Гостре запальне ураження молочноï залози модуль
10
Учбовий елемент
- гострий мастит
12
Гншно — запальш захворювання
30
Зм^товний модуль
Синдром гншно-запальногоураження пальщв i кистi
10
Учбовий Загальт питання даагностики i лжування гншних захворювань кистi:
елемент - панарицш
- паротхт
- флегмона кист
Зм^товний модуль
Синдром гншно-запальних захворювань клтковинних просторiв
10
Учбовий Загальт питання даагностики i лжування флегмон кликовинних
елемент просторш:
- флегмона шт
- флегмона пахвинно!' дiлянки
- субпекторальна флегмона
Всього
16,5 495
2
6
2
6
1
2
6
2
6
Другою складовою частиною забезпечення якост учбового процесу е пiдручники, керiвниц-тва i учбовi посiбники, яю унiфiкують i стан-дартизують самостшну пiдготовку студентiв до практичного заняття.
Ми вже звертали увагу на те, що iснуючi пiдручники розраховаш на нозологiчний пiдхiд до навчання. У викладанш учбового матерiалу немае единого структурованого шдходу, спрямо-ваного на постановку ктшчного дiагнозу, част висловлювання рiзних вчених з тих чи шших питань, а також наводяться рiзнi класифiкацiï, не вщбитий механiзм формування з них клшчного дiагнозу, що утруднюе осмислення i практичне застосування ix студентами.
У передмовi до американського керiвництва з
х1рурги „Клшчна xiрургiя"(практика) (Москва, 1998), наведеш слова авторiв, що у керiвництво включенi тiльки тi матерiали, якi не викликають сумнiву i не дозволяють по-рiзному трактувати i застосовувати ту чи шшу шформащю.
Ми пiдготували керiвництво з клiнiчноï хь рургiï з урахуванням стандарив вищоï освiти i сформульованих в освiтньо-квалiфiкацiйнiй ха-рактеристицi професiйно орiентованиx задач. Для створення умов щодо кращого засвоення ма-терiалу структура пiдручника вщповщае модуль-нiй системi учбового плану, надана в алгоритмь зованому вигляд^ де висвiтлюються окремi стру-ктуроваш компоненти учбовоï програми. Як приклад наводимо фрагмент модуля, присвяченого xiрургiчним захворюванням черевноï стiнки.
Модуль 1 - Х1рург1чш захворювання черевно'! стшки
(фрагмент)
Змктовний модуль - Синдром грижового випинання
Учбов1 елементи - Загальне уявлення про гриж1 передньо! черевно! стшки:
пахвинна грижа;
стегнова грижа;
пупкова грижа;
вентральна грижа;
ускладнення гриж.
Синдром грижового випинання характеризуется наявнiстю пiд шкiрою передньо! черевно! стшки вправного або невправного випинання, яке включае органи черевно! порожнини, що виходять пiд шкiру через природш або набутi дефекти у м'язово-апоневротичному шарi черевно! стiнки.
При дiагностуваннi грижi передньо! черевно! стшки показано планове хiрургiчне лiкування, при виникненш ускладнень у виглядi защемлення, запалення гриж1 - термiнова госпiталiзацiя i операцiя за абсолютними показниками.
Найбiльш частою локалiзацiею синдрому грижового випинання е пахвинна, стегнова, пупкова дшянки, бiла лшя живота i передня черевна стшка в дiлянцi пiсляоперацiйних рубцiв. Загальне учення про гриж1 перед^о"! черевно! стшки
1. Визначення: Виходження шд шкiру через природнi або набут дефекти у м'язово-апоневротичному шарi черевно! стiнки або тазового дна оргашв черевно! порожнини, вкритих парiетальним листком очеревини.
2. Актуальшсть проблеми:
A) грижi спостерiгаються у 6-10% хворих хiрургiчного профiлю; Б) лшування гриж у дорослих тiльки ирурпчне;
B) грижоносiйство не супроводжуеться больовим синдромом i розладом здоров'я, що зумовлюе незгоду хворих на оперативне втручання;
Г) можливiсть розвитку тяжких сташв, що погрожують життю ускладненням. 3. Загальш даш про гриж1:
A) за локалiзацiею грижi розподшяються на пахвиннi, стегновi, пупковi, бшо! лши живота, пiсляоперацiйнi (вентральнi), поперековi i промежиннi;
Б) грижа складаеться iз грижових ворiт, грижового мшка, грижових оболонок i вмiсту гриж1:
а) грижовi ворота - дефекти в м'язово-апоневротичному шарi черевно! стшки, через яю виходить грижа;
б) грижовий мiшок -випинання (поодиною або множинш) парiетального листка очеревини через дефект у м'язово- апоневротичному шарi черевно! стшки. Розрiзняють вустя, шийку, тшо i дно грижового мiшка;
в) грижовi оболонки - тканини, що оточують грижовий мшок (передньочеревна кл^ковина, поперечна фасцiя; при пахвиннiй грижi -елементи сiм'яного канатика);
г) вм^т гриж1 - мютить органи черевно! порожнини (петлi тонко! кишки, великий сальник, товста кишка, червеподiбний вщросток i жировi пiдвiски товсто! кишки, матковi труби i яечники, сечовий мiхур).
B) Етапи формування грижк
а) початкова грижа - грижовий мшок iз вмiстом знаходиться на рiвнi внутрiшнього кiльця при грижах, якi мають грижовий канал (пахвинна, стегнова);
б) канальна грижа - грижовий мшок iз вмiстом розташований в межах пахвинного або стегнового каналу;
в) повна грижа - грижовий мшок iз вмiстом виходить пiд шюру, за межi пахвинного або стегнового каналу.
Суттевий вплив на яюсть пiдготовки спещ-алiстiв може чинити i етапне нарощування знань й умiнь у вщповщносн до вивчення i контролю знань по учбових елементах, змютовних модулях i модулях у цшому. Цьому можуть сприяти спе-щально створенi методичнi розробки для викла-дачiв i студентiв.
У методичнш розробцi для викладачiв i сту-дентiв кожний учбовий елемент i змiстовний модуль повиннi бути описаш з точки зору обсягу знань (теоретичних) i вмiнь (практичних - фiзи-кального обстеження iз урахуванням патологи, патогномонiчних симптомiв i синдромiв, практичних навичок, закрiплених за темою) з урахуванням задач професшно! дiяльностi.
Для об'ективiзацп контролю знань у мето-дичних розробках для викладачiв повиннi бути надаш критери оцiнки кожно! задачi за 7-баль-ною системою, iз яко! бали 7-3 е позитивними, а 2-1 - негативними. Виходячи з цього, кожний елемент учбового процесу оцшюеться, а !х сума дозволяе ранжирувати !х за кредитно-транс-ферною системою (ЕСТ^).
У методичнiй розробщ для студентiв, поряд iз вщображенням необхiдних теоретичних i практичних знань, повинш бути сформульованi пи-тання для самоконтролю засвоення матерiалу i перелiк питань, якi потребують обговорення на занятп.
"Процес" навчання на практичному занятп, на нашу думку, повинен включати систему пое-тапного накопичення, засвоення i контролю знань. Саме етапшсть, послiдовнiсть i контроль -це рiзнi сторони процесу навчання, яю дозво-ляють по мiрi вивчення учбових елементiв, контролю якосн знань по змiстовних модулях i модулях бiльш повно засво!ти всi питання, якi належать до задач професшно! дiяльностi лшаря загально! практики.
Навчання студента на кафедрi розпочинаеться з тестового контролю залишкових знань за попе-реднiй рiк. Але, на вщмшу вiд iснуючого контролю ильки по предмету, що вивчаеться, вважа-емо за доцiльне включати у перелш тестiв, що контролюються, ^м питань iз хiрурги, тести з анатомп, пстологи, фiзюлоги, патолопчно! фiзi-ологи i анатоми, топографiчно! анатомп i оперативно! хiрурги в тiй частинi, яка необхщна для засвоення клiнiчно! хiрургi!.
Щц час планування процесу навчання необидно сформувати стандартизоваш еталони про-мiжних i кiнцевих результатiв навчання. Ми про-понуемо наступну технолопю проведення учбового заняття i контролю знань, представлену на прикладi модуля "Хiрургiчнi захворювання черевно! стшки" (табл. 3).
Таблиця 3
Модуль: "Х1рурпчш захворюваиия черевиоl стiики'
1
Х1рурпчт '(ахворю^ання передньо!' черевиоí стiики
0,75 кредита
20
Зм1стовний модуль
Учбовий елемент
Синдром грижового випинання
Загальне уявлеиия про грижi i ускладнеиия гриж:
- пахвинна грижа
- стегиова грижа
- пупкова грижа
- центральна грижа
2год. 10год. 8год.
(лекщя) (практичиi (самост.
заняття) робота)
Поточний контроль знань з учбового еле-мента (табл. 4):
Заняття 1 (4 години):
- тестовий контроль (20 теснв) та його ощнка:
95 - 100% - 7 балiв;
90 - 94% - 6 балiв;
85 - 99% - 5 балiв;
76 - 84% - 4 бали;
71 - 75% - 3 бали;
61 - 70% - 2 бали (повторна здача у поза-аудиторний час);
- теоретичне опитування з курацiею тема-тичного хворого:
контроль теоретичних i практичних знань учбового елемента за попередньо сформульова-ними питаннями, яю висвiтлюють увесь обсяг теми, що розглядаеться;
- вщробка на манекенах, закрiплених за темою, практичних навичок:
(самостшна робота пiд контролем викладача).
1з наведено! таблицi 4 оцiнки знань з учбового елемента видно, що при проведенш поточного контролю знань позитивна оцшка знаходиться у
дiапазонi мiж 35 и 15 балами. При кшькосп балiв мiж 12 i 14 рiвень знань визначаеться незадо-вiльним, що потребуе проведення додаткового вивчення теми i повторного контролю до досяг-нення позитивно! оцiнки. Кiлькiсть учбових еле-ментiв може бути рiзною, i всi можливi бали по-тiм пiдсумовуються.
Планування кiлькостi учбових елеменпв та розрахунок еталонних рiвнiв оцiнки знань орiен-тують викладача i студента на досягнення най-вищо! та мiнiмально позитивно! ощнки за всiма видами контролю, яю повиннi бути виконанi.
Таблиця 4
Еталонш 1ндикатори якостi, що плануються за учбовим елементом
Види контролю
Бали
Тестовий контроль
Теоретичне опитування з куращсю
Практичн1 навички на манекенах (2)
Всього
7 6 5 4 3 2
7 6 5 4 3 2
14 12 10 8 6 4
35 30 25 20 15 12
Пiсля завершення контролю знань за учбовим елементом проводиться наступний, бшьш склад-ний етап - промiжний контроль знань за змютов-ним модулем.
Промiжний контроль знань за змктовним модулем.
Заняття 2 (2 години):
- тестовий контроль (кшьюсть теспв у залеж-ностi вiд кшькосп захворювань у змiстовному модулi, орiентовно на одне захворювання - 15-20 теспв);
- контроль знань i практичних навичок по си-туацшнш задачi з письмовим представленням р> шення професшнально орieнтованих задач:
-обгрунтування попереднього дiагнозу; -формування дiагностично! програми; -аналiз результатiв, наведених по сформо-ванiй дiагностичнiй програмi, лабораторних, ш-струментальних та iнших методiв дослщження; -проведення диференцiального дiагнозу; -формування клшчного дiагнозу; -формування тактики лiкування.
Всього при промiжному контролi студент повинен вщповюти на 100 питань тестового конт-
ролю та виршити 6 стандартизованих задач; результата за рiвнями балiв вiдображенi у таблищ 5.
Таблиця 5
Еталоннi ¡ндикатори якостi, що плануются за змiстовним модулем
Види контролю
Бали
Тестовий контроль
Проф.оргёнтов.
задач (6)
Всього
7 6 5 4 3 2
42 36 30 24 18 12 49 42 35 28 21 14
Таким чином, при проведенш промiжного контролю позитивна оцшка знаходиться у дiапа-зонi мiж 49 i 21 балом, а при набранш кшькосп балiв мiж 14 i 20 рiвень знань зi змiстовного модуля визнаеться незадовiльним i повинен бути проведений повторний контроль знань до позитивно! ощнки.
Студенти, яю позитивно здали учбовi елемен-ти та змютовш модулi, допускаються до контролю знань з модуля, принцип проведення якого вщповщае державному професiйно орiентовано-му iспиту.
Пiдсумковий контроль знань за модулем
Заняття 3 (4 год.):
-тестовий контроль (100 теспв);
-обстеження хворого з формуванням у пи-сьмовому виглядi шформацн за професшно орieнтованими задачами:
-опитування хворого; -фiзикальне обстеження; -обгрунтування попереднього дiагнозу; -формування дiагностично! програми; -аналiз результатiв, наведених по сформо-ванiй дiагностичнiй програмi, лабораторних, шс-трументальних та iнших методiв дослщжень; -проведення диференцiального дiагнозу; -формування клшчного дiагнозу; -формування тактики лiкування.
Всього за шдсумковим контролем студент повинен вщповюти на 100 питань тестового контролю i на 8 стандартизованих задач. Пiдсумковi еталонш рiвнi балiв наведенi в таблищ 6.
Таким чином, при проведенш шдсумкового контролю позитивна оцшка знаходиться у дiа-пазош мiж 63 i 27 балами, а при дiапазонi балiв мiж 18 i 26 пiдсумковий контроль знань з модуля визнаеться незадовшьним i студент повинен шдготуватися i прийти на повторний контроль знань.
При плануванш контролю якосп знань з модуля, що вивчаеться, розраховусться комплексна пiдсумкова таблиця стандартизованих рiвнiв знань за всiма видами проведеного контролю (табл.7).
Таблиця 6
Еталонш 1ндикатори якост1, що плануються за пщсумковим контролем
Види контролю
Бали
Тестовий контроль
Проф.ор1снт.навич-ки (8)
Всього
7 6 5 4 3 2
56 48 40 32 24 16 63 54 45 36 27 18
Види контролю
Бали
Поточний контроль
Промгжнми
контроль
Щдсумковий контроль
Всього
35 30 25 20 15 12
49 42 35 28 21 14
63 54 45 36 27 18
147 126 105 84 63 44
У той же час фактичний шдсумок накопи-чених батв по поточному, промiжному i тдсум-ковому контролю конкретних студентiв буде вщ-рiзнятися вщ стандартизованих рiвнiв знань, що плануються, розташовуючись за окремими еле-ментами контролю в рiзних оцiнюваних дiапа-зонах, що дозволить формувати фактичш рей-тинговi показники за системою ECTS, розпо-
дiляючи студентiв, яю позитивно склали усi по-точш, промiжнi i пiдсумковi контролi.
Сума балiв, що може бути накопичена за всь ма видами контролю (учбовий елемент, змютов-ний модуль, модуль), дозволяе сформувати пла-новi межоваш рiвнi знань у вiдповiдностi до европейсько! кредитно-трансферно! системи (ECES) i порiвняти ix iз середньостатистичними вщсотковими показниками (табл. 8).
Таблиця 8
Стандартизован! р1вн1 знань за системою ECTS
Розподал за балами
Рейтингов! рп{|и за системою ECTS
Еталонт середньо-статистичн1 р1вн1 знань (у в1дсотках)
Таким чином, плануючи рiвнi якостi знань з модуля ,^рурпчш захворювання передньо! че-ревно! стiнки," можна тдвести пiдсумок, що максимально за вшма видами контролю студент може отримати 147 балiв, нижня межа позитивно! ощнки складае 63 бали. При дiапазонi балiв мiж 62 i 44 знання з модуля незадовшьш. Якщо будуть виконанi ус необхiднi контролi якостi на рiвнi учбового елементу, змiстовних модулiв i модуля в цiлому, то кшьюсть сумарних балiв якостi буде завжди позитивною.
Таблиця 7
Еталонн1 ¡ндикатори якост1, що плануються за вс1ма видами контролю
147 - 126 125 - 105 104 - 84 83 - 63 62 - 44 Менше 44
А B C D
E
FX (незадовшьне)
10% 25% 30% 25% 10%
Наявшсть тако! таблицi по кожному модулю i дисциплш в цiлому дозволяе ощнити якiсть шд-готовки конкретного студента i будь-яко! за складом вибiрки (десятка, групи, потоку, факультету, вищого учбового закладу в щлому). Структурований учбовий план, етапшсть i уш-фiкацiя проведення рiзниx видiв контролю i наявшсть розрахункових рiвнiв знань, що вщо-браженi у балах, дозволять визначити рiвень пiд-готовки конкретного студента за фактично наб-раною сумою балiв, що дасть можливiсть кон-вертувати його шдготовку за системою ECTS.
З iншого боку, наведенi в таблищ данi (третiй стовпчик) про частоту спостережень середньо-статистичних вщсоткових показникiв ранжиру-вання груп студеннв за рiвнем знань дають можливють оцiнити !х якiсну пiдготовку. На ос-новi отриманих фактичних даних по вiдxиленню вiдсотку по кожнш рейтинговiй групi оцiнюеться якiсть тдготовки фаxiвцiв на кафедрi, факультет^ в академiï в цiлому, i це дае змогу планувати оргашзацшш маркетинговi заходи, спрямованi на удосконалення учбового процесу i пiдвищення якосп знань студентiв.
Таким чином, системний тдхщ в органiзацiï учбового процесу, який пропонуеться нами, по-лягае в розбудовi певноï структури взаемо-вiдносин мiж викладачем i студентом, створенш можливостей керування цiею системою i отри-мання комплексноï ощнки якосп результатiв ïï функцiонування. Розроблена система управлшня
яюстю тдготовки студентiв мае багатовекторне ршення, яке основане на ретельному плануванш учбового процесу, ушфшованому проведеннi
контролю знань i единому тдход1 до оц1нки иого якост як у конкретного студента, так i в р1зних за величиною групах i колективах.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Клиническая хирургия: (Практикум). - М.: 1998. - 716с.
2. Пидаев А.В., Передерий В.Г. Болонский процесс в Европе. - К.: 2004. - 191с.
3. Положения про оргашзацш навчального процесу у вищих навчальних закладах: Наказ М-ва освгги i науки Украши вiд 2. 06. 1993 №161.
4. Про запровадження у вищих навчальних закладах навчально! дисциплiни „Вища освiта i Болонсь-
кий процес": Наказ М-ва освiти i науки Украши ввд 21.05.2004 №414.
5. Про особливосп впровадження кредитно-мо-дульно! системи оргашзаци навчального процесу": Наказ М-ва освгш i науки Украши ввд 20.10.2004.
6. Складовi галузевих стаидартiв вищо! освiти нап-рямку подготовки 1101 "Медицина" освггаьо-кваль фшацшного рiвня "спещалют" у вищих навчальних закладах III-IV рiвнiв акредитацп Украши. - К., 2002.
УДК 612.122:577.122:575]-036.2-07-08
Д. С. Токарев, СУЧАСН1 УЯВЛЕННЯ ПРО ГЕНЕТИКУ,
ОЗ. Бразалук, КЛ1Н1КУ, Д1АГНОСТИКУ ТА ТЕРАП1Ю
Л Р. ЩНосгпакович-Корецъка, уродЖЕНИХ ДЕФЕКТ1В
А1 Шевцова ГЛ1КОЗИЛЮВАННЯ
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра факультетсько'1' педiатрii та дитячих тфекцтних хвороб (зав.- д.мед.н., проф. Л.Р. Шостакович-Корецька) кафедра бiологiчноi та загально'1' хiмii (зав.- д.бiол.н., проф. О.З. Бразалук)
Ключовi слова: уроджеш дефекти глкозилювання, трансферин,
1зоелектрофокусування, етлепая, анемiя, xpomi4ma дiарея, коагулопатiя
Key words: congenital disorders of glycosylation, transferrin, isoelectrofocusing, epilepsy, anemia, chronic diarrhea, coagulopathy
Резюме. Работа посвящена новой группе генетически детерминированных заболеваний обмена веществ - врожденным дефектам глико-зилирования. Рассмотрены современные представления, касающиеся вопросов генетики, биохимических аспектов патогенеза, клинических проявлений и возможностей диагностики и терапии отдельных типов врожденных дефектов гликозилирования.
Summary. The article is dedicated to a new group of the genetically determined diseases of metabolism - congenital disorders of glycosylation. The modern views on genetics, biochemical aspects of pathogenesis, clinical manifestations, diagnostics and therapy of different types of congenital disorders of glycosylation are reviewed
Уроджеш дефекти глшозилювання (УДГ) -група генетичних захворювань, переважно з ау-тосомно-рецесивним типом успадкування [20], зумовлених порушеннями процесв синтезу вуг-леводно! частини глшопроте!шв та глшолшщв. Св^ дiзнався про цю групу захворювань у 1980 рощ, коли вперше був встановлений дефект одного з ферменпв ^глшозилювання [25]. У по-дальшому кожний рш почали рееструватись десятки випадюв УДГ, i до тепершнього часу описано близько чотирьохсот пащешгв iз рiзнома-
штними типами УДГ. Для деяких захворювань з ще! групи щентифшоваш генетичш дефекти, встановлена локалiзацiя i тип мутацп. Бшьшють робiт, присвячених проблемам УДГ, опублшова-нi у зарубiжних виданнях. У вiтчизнянiИ лтера-турi практично вiдсутнi статтi з ще! проблеми, хоча багато дослщжень дозволяють розглядати нез'ясованi та нещентифшоваш неврологiчнi розлади як клiнiчнi прояви УДГ. У цьому оглядi наведеш сучаснi данi вiдносно генетики, клшши, дiагностики та терапи УДГ.
