CC BY
7
BiCHHK Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежШ
9. Система управлшня якютю медичноТ осв1ти в УкраТж/ 10. Указ Президента УкраТни вщ 17.02.2004 № 199/2004 1.С.Булах, О.П. Волосовець, Ю.В. Вороненко та ¡н. - "Про заходи щодо вдосконалення системи вищоТ'осв1ти
Днлпропетровськ: Арт-пресс, 2003. - 211с. УкраТни".
Рефрат
ОСОБЕННОСТИ ПРЕПОДАВАНИЯ ХИРУРГИИ ДЛЯ ИНТЕРНОВ СОГЛАСНО ТРЕБОВАНИЙ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЙ СИСТЕМЫ
Березницкий Я.С., Гапонов В.В., Яльченко H.A.
Ключевые слова: обучение в интернатуре, хирургия, кредитно-модульная система.
На основании разработки модели преподавания клинических дисциплин и первого опыта использования этого подхода при прохождении интернатуры по хирургии освещается проблема преподавания предмета с учетом требований кредитно-модульной системы. Приводится пример распределения учебных элементов, содержательных модулей и подходов к оцениванию всего модуля по неотложной хирургии. Подчеркивается значение самостоятельной работы интернов, ежедневного контроля знаний и умений по хирургии в условиях прозрачности и объективности преподавания хирургии.
УДК 616.35: 378.147:336.733
ВИКЛАДАННЯ ФАКУЛЫЕТСЬК01Х1РУРГП В ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ УМ0ВАХ ПЕРЕХОДУ НА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНУ СИСТЕМУ НАВЧАННЯ
Березницький Я.С., Сулима В.П.
Днтропетровська державна медична академ1я
Шдготовка квал1фтованого лжаря загалъног практики е основною задачею вищого навчалъного закладу, а тому належне викладання х1рургп в цыому комплект дисциплт створитъ умови для яккног медичног практики в майбутнъому, що повинна в1дпов1дати вимогам: наявтстъ тдготовлених фах1вц1в, оптималъне використання ресурЫв, мт1м1защя ризику для хворих та задоволення пащента в1д контакту з медичною спшънотою. Враховуючи, що на першому м1сц{ в цъому перелжу стогтъ р1венъ квал1фжацп фах1вця, зрозумыа необх1дтстъ тдвищення якост1 тдготовки лжаря в навчалъному заклад1, на що направлене втшення в учбовий процес кредитно-модулъног системи. Структурований учбовий план, етаптстъ i утфжащя р1зних вид1в контролю та розрахункових рiвнiв знанъ, у балах та процентах, дозволили визначати рiвенъ тдготовки студента за фактично набраною сумою балiв, що дае можливктъ конвертувати тдго-товку за системою ECTS, порiвняти рiвенъ оцтки студентiв, що навчаютъся зараз, та тих, що навчалися ратше.
Ключов1 слова: факультетська xipyprifl, учбовий процес, кредитно-модульнасистема.
розроблених пщручниюв, навчальних поабниюв
Вступ
Пщготовка квалфкованого лкаря загальноТ практики е основною задачею вищого навчаль-ного медичного закладу, а тому належне викладання хфурги в цтому комплекс! ¡нших дисциплт створить умови для якюноТ медичноТ практики в майбутньому, що повинна вщповщати на-ступним вимогам: наявнють пщготовлених фахн вц1в, оптимальне використання ресурав, мУмн заця ризику для хворих при застосуваны меди-чних технологм та задоволення патента вщ контакту з медичною сптьнотою. Враховуючи, що на першому м1сц1 в цьому перелку стоТть р1вень квалфкаци фах1вця, зрозумта необхщысть пщ-вищення якост1 пщготовки лкаря в навчальному заклада на що направлене втшення в учбовий процес кредитно-модульноТ системи [2-3, 5, 711, 13-18].
Головним напрямком у пщготовц лкаря, що стимулюватиме студента покращувати навчан-ня, буде змЫа оцшочного вектора у контрол1 знань з ¡снуючих об'смних показниюв (оцнки за даними залшв та ¡спит1в) до управлшня та контролю якост1 навчання протягом навчального року на кожному практичному занята, дотримую-чись створено!' унфкованоТ схеми з залученням
та методичних рекомендацм [1,4,6,12].
Задач1 профеайноТ д1яльност1 лкаря загальноТ практики визначають основы вимоги обсягу знань та практичних навичок для випускника вищого навчального закладу 111-1У р1вня акреди-тацп: цтеспрямована методична послщовысть д1й з опитування хворого, виконання фЬкально-го обстеження, обгрунтування попереднього д1а-гнозу, визначення алгоритму допом1жних метода дослщження з аналЬом отриманих результа-т1в, проведения диференцмноТ д1агностики, фо-рмування кпннного д1агнозу, побудови програ-ми лкування та и здмснення [11]. Тому потр1бно перебудувати навчальний процес, в тому числ1 й з питань викладання х1 рург^', для досягнення позитивного ефекту у пщготовц1 лкаря.
Мета дослщження. Впровадження системи планування, контролю та оцнки якост1 навчання для встановлення ступеню засвосння студентами окремих скпадових програми з "Факультетсь-ко1 хфурги" протягом навчального року \ учбовоТ дисциплши "Факультетська х1рург1я" в цтому на пщстав1 накопичувальноТ ктькост1 бал1в з ран-жуванням за европейською кредитно-трансферною системою (ЕОТЭ) [2, 7, 9-11]. Це
Актуальн проблемы сучасно'1 медицины
дозволить провести пор1вняння якост1 засвоення дисциплин серед студенев 4-х курав, що на-вчаються в поточному роц, та студент!в 5-6 кур-ав, яю навчалися в минулому.
Матер1али та методи досл1дження
Для оргаызаци процесного пщходу до управ-лння яюстю навчання студенев 4-го курсу ме-дичних факультет^ та контролю Тх знань \ нави-чок на кафедр1 факультетськоТ хфурги та жрурги ¡нтерыв ДыпропетровськоТ державно! медичноТ академп у вигляд1 эксперименту по дисципль ы "Факультетська х1рург1я" проведене структуро-ване, багатофакторне планування учбового процесу та застосування р^них форм етапного контролю. На пщстав1 типовоТ програми та учбового плану створена експериментальна робоча програма, яка регламентуе конкреты заходи з боку викпадачв та студенев для досягнення якост1 теоретичних \ практичних знань, необхщы для цього ресурси та послщовнють технолопч-них дм ¡з застосуванням елемент1в кредитно-модульноТ системи [2].
Засвоенню програми пщпорядковаы головы форми проведения учбового процесу - лекщя (спрямована на подання теоретичного матер1алу для оволодмня ним студентами), практичне за-няття (з тестовим компьютерним контролем, ку-рац1сю тематичного хворого, детальним розбо-ром та контролем теоретичних знань шляхом опитування кожного студента, ¡ндивщуальним виконанням студентами практичних навичок \ вмшь, закртлених за учбовим елементом, модулем), самостшна робота студентчв (основ-ний споаб оволодмня теоретичним учбовим ма-тер1алом у час, втьний вщ аудиторних занять з вир1шенням шннних ситуацмних задач - робота з методичними розробками, пщручником, на-вчальними поабниками, довщниками, монографии, а також вщпрацювання п1д контролем ви-кладача в тренажерних класах \ бтя л1жка хворого практичних навичок).
При цьому проводяться р1зы види контролю:
а) за учбовим елементом - поточний - з оц1-нюванням тест1в, кураци хворого та виконання практичних навичок, опитування; на практичному занята за учбовим елементом кожний студент отримуе 4 (чотири) оцшки.
б) за змютовним модулем - пром1жний - з оцнюванням ситуацмноТ шычноТ задач! ¡з п'яти питань, що була виршена вдома, з одержанням кожним студентом 5 (п'яти) оцнок.
в) за модулем - пщсумковий - з оцнюванням тест1в, кураци хворого та письмових вщповщей по опитуванню патента, проведению фЬкаль-ного обстеження, обгрунтуванню попереднього д1агнозу, призначенню д1агностичноТ програми, анал^у отриманих результат^ додаткових до-слщжень, проведению диференцмного д1агнозу,
формуванню кпнко-статистичного д1агнозу та плану лкування; на практичному занята по контролю модулю кожний студент отримуе 9 (дев'ять) оцнок.
Для оцшки якост1 знань студенев по кожному учбовому елементу, змютовному модулю та модулю, а також ваеТ дисциплши "Факультетська хфурпя" в цтому, як планов! показники розрахо-ваы граничы еталони рвыв засвоення знань та доведен! до студенев, з метою стимулювати Тх прагнення в процес1 навчання до максимального р1вня.
Учбово-методичне забезпечення оргаызаци учбового процесу при викпаданы "Факультетсь-коТх1рурги":
створення та оновлення банку компьютерних
тест1в \ клннних ситуацмних задач; пщготовка та розповсюдження серед студенев методичних розробок для студенев, що складаються з опису необхщного обсягу теоретичних знань та практичних навичок, закртлених за учбовим елементом, змютов-ним модулем та модулем, перелку питань для самоперевфки; пщготовка методичних розробок для викладачв з планом проведения занять, перелком питань, що пщлягають обговоренню, кр1тер1я-ми оцшки теоретичних знань та практичних навичок, як1 потр1бно засвоТти студентам в межах професмно-ор1снтованих задач; пщготовка та розповсюдження серед студенев постника з оформления медичноТ карти хворого стацюнару з довщником патогномо-ннних симптома \ синдрома стосовно кожного учбового елементу [1]; пщготовка та розповсюдження серед студенев довщника кпшко-статистичних класифкацм з прикладами формування клшнного д1агно-зу [11];
пщготовка та розповсюдження серед студенев алгоритмЬованого пщручника, який вщповь дасучбовм програм1 [4].
Для отримання ефективного результату при застосуваны кредитно-модульноТ системи у ви-кпаданы дисциплЫи ми базувались на сформу-льованих у галузевих стандартах задачах про-фесмноТ дтльност1 лкаря загальноТ практики [11]: 1) опитування \ фЬкальне обстеження хворого; 2) обгрунтування попереднього д1агнозу; 3) формування д1агностичноТ програми; 4) проведения диференцмного д1агнозу; 5) формування кпшнного д1агнозу; 6) складання лкувальноТ програми - тактика лкування (невщкладна до-помога, немедикаментозне, медикаментозне, хь рурпчне); необхщысть \ термшовють стацюнар-ного л1кування; обсяг медичноТдопомоги.
На жаль, ¡снуючий нозолог1чний принцип навчання не вщповщае практичн1й робот1 лкаря, коли д1агноз та л1кування хворого е останн1ми
Том 6, Выпуск 1-2
295
В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
пунктами його дтльност, яким передуе вияв-лення скарг, анамнезу хвороби та життя, симптом! в \ синдрома, обгрунтування попереднього д1агнозу та призначення додаткових лаборатор-ноннструментальних дослщжень.
Виходячи з цього, ми пщмшли до формуван-ня навчальноТ програми за синдромним принципом: модуль об'еднуе дектька патолопчних ста-ыв, що мають загальы поеднуюч! показники, на-приклад, модуль "Невщкпады хфурпчы захво-рювання оргаыв черевноТ порожнини", а змюто-вний модуль визначаеться синдромом, напри-клад "Гострий абдомнальний запальний синдром" та посднус схож1 захворювання або Тх ускладнення, що скпадають учбовий елемент, наприклад, учбовий елемент "Гострий апенди-цит", "Гострий холецистит", "Гострий панкреатит". Такий пщхщ дозволяс бтьш доцтьно вико-ристовувати час практичного заняття, постмно обстежувати тематичних хворих зпдно патолоп-чного синдрому, вщпрацьовувати навички, проводи™ диференцмний д1агноз, формувати кпнн чний д1агноз та визначати рацюнальну лкуваль-ну тактику.
Процес навчання на практичному занята з факультетськоТ хфурги повинен включати систему поетапного накопичення, засвосння та контролю знань. Етапысть, послщовысть, контроль - це саме т1 р1зн1 сторони процесу навчання студента, як1 дозволяють по мр вивчення учбових елемет1в, контролю якост1 знань по змютовних модулях \ модулях бтьш повно засвоТти питания х1рургп, що належать до задач професмноТ д1я-льност1 лкаря загальноТ практики.
Результати та 1х обговорення
Ми отримали наступы впроваджеы навчальы одиниц1 в учбовому елемент1: тестовий компью-терний контроль за 30 тестами, опитування за темою заняття, курацт хворого з виконанням мшмум двох фксованих практичних навичок; в змютовному модули пром1жний контроль знань \ навичок по ситуацмнм кпнный задач! за синдромом з письмовим вир!шенням профес!йно ор1-ентованих задач (обгрунтування попереднього д!агнозу, скпадання д!агностичноТ програми з анал!зом результата, проведения диференцм-ного д!агнозу, формування кп!н!ко-статистичного д!агнозу та визначення тактики л!кування); в модул!: переливы вище одиниц! зг!дно професм-них задач л!каря загально!' практики при кураци хворого, а також, тестовий компьютерний контроль.
Оцшка навчальних одиниц в!д "2" до "5" бал!в на учбовому елемент! та пщсумковому модул!, тод! як на пром!жному контрол! зм!стовного модуля при вир!шенн! ситуац!йноТ кп!н!чноТ задач! оц!нки подвоюються - в!д "4" до "10". Таким чином, на практичному занята з учбового елемен-
ту кожний студент отримуе 4 оц!нки та загальну, яка скпадаеться при звичайному пщсумку; на зм!стовному модул! кожний студент отримуе 5 подвоених оц!нок та загальну; на модул! кожний студент отримуе 9 оцшок та загальну, а п1сля пщрахунку суми загальних оц!нок за учбовий елемент, зм!стовний модуль та модуль, отримуе суму бал!в за модуль. Сума бал!в, що може бути накопичена за вс!ма видами контролю (учбовий елемент, зм!стовний модуль, модуль), дозволяе сформувати планов! граничн! р!вн! знань у в!д-повщност! до европейськоТ кредитно-трансферноТ системи (ЕОТЭ) - А, В, О, й, Е, Р-РХ, де "А" в!дпов!датиме 90-100% суми отрима-них бал!в та дор!внюватиме оц1нц1 "5", "В" - в!д-повщатиме 80-89% бал ¡в, "С" - 75-79% та оц!нц! "4", "й" - в!дпов!датиме 65-74% бал!в, "Е" - 6064% та оц!нц! "3", сума бал! в меньше 60% - "Р" -незадовтьно, що може бути перескладена, "РХ" - незадовтьно при повторному переекпаданн! \ потребуе повторного навчання.
Висновки
Поточн! результати переб!гу експеримента-льного викпадання "ФакультетськоТ х!рург!Г за елементами кредитно-модульноТ системи св!д-чать про об'ективн!сть оц!нки конкретного студента \ будь-якоТ за складом виб!рки (десятка, групп, потоку, факультету, навчального закладу в цтому).
Структурований учбовий план, етапн!сть \ ун1ф1кац1я проведения р!зних вид!в контролю та наявн!сть розрахункових р1вн1в знань, що в!до-бражен! у балах та процентах, дозволили визначати р!вень пщ готовки кожного студента за фак-тично набраною сумою бал! в, що дае можли-в!сть конвертувати його пщготовку за системою ЕОТЭ, пор!вняти р!вень об'ективност! оц!нки студент! в, що навчаються зараз, та тих, що на-вчалися ран!ше. Основним недол!ком наведено-го експерименту е велика к!льк!сть студент!в у десятку - 10 чолов!к, тод!, як бажана к!льк!сть -5-6. Таким чином, запропонований нами експе-риментальний п1дх1д в орган!зац!Т учбового процесу при викпаданн! "ФакультетськоТ х!рург!Т" пщвищуе ефективн!сть взаемовщносин м!ж ви-кладачем \ студентом, створюе можливост! ке-рування системою навчання та отримання якю-них результат1в у п1дготовц1 лкаря загальноТ практики.
Л1тература
1. Березницький Я.С., Кабак Г.Г., Сулима В.П. Методика курацй' та схема написания навчальноТ ¡сторп хвороби (медичноТ карти стац1онарного хворого). Симптоми та синдроми при х1рург1чних захворюваннях. Навч.-метод. пос. для вищих медичних закпад1в осв1ти 111-1У р1вн1в акредитацй'. - Дыпропетровськ: «Антиколостома». -2004. - 100с.
2. Дзяк Г.В., Березницький Я.С., Кабак Г.Г., Люлько 1.В. Оргаызац1я учбового процесу в умовах переходу на
Актуальт проблемы сучасно! медицины
кредитно-модульну систему навчання // Медичш перс-пективи. - 2005. - Том X, №1. - С.7-16.
3. Клиническая хирургия: Практикум. - М.: 1998. - 716с.
4. Клиническая хирургия. Под ред. Я.С. Березницкого, М.П. Захараша, В.Г. Мишалова. Препринт. РИА «Днепр-VAL» - Днепропетровск. - 2006. - 500с.
5. Конвенция о признании квалификаций, относящихся к высшему образованию в Европейском регионе. - Лиссабон, 11 апреля 1997.
6. Методы исследования и манипуляции в клинической медицине. Под ред. Г.В. Дзяка и Я.С. Березницкого. -К.: «Здоров'я». - 164с.
7. Пидаев A.B., Передерий В.Г. Болонский процесс в Европе. - К.: 2004. - 191с.
8. Положения про оргаызащю навчального процесу у ви-щих навчальних закладах: Наказ МЫютерства ocbíth i науки УкраУни вщ 02.06.1993, №161.
9. Про запровадження у вищих навчальних закладах на-вчальноТ дисциплЫи "Вища ocBÍTa i Болонський про-цес": Наказ МЫютерства ocbíth i науки Украши вщ 21.05.2004, №414.
10. Про особливосп впровадження кредитно-модульноТ системи оргашзацп навчального процесу: Наказ Míhíc-терства ocbíth i науки Украши вщ 20.10.2004.
11. Складов! галузевих стандарлв вищоТ ocbíth напрямку
р1вня "спещалют" у вищих навчальних закладах III-IV piBHiB акредитацп УкраУни. - К.: 2002.
12. Ушфковаш кпЫко-статистичы класифкацп хвороб ор-raHiB травления (вщомча ¡нструкщя). Дзяк Г.В., Берез-ницький Я.С., Фгтпов Ю.О. з сп1вавт. - К.: "flHinpo-VAL". - 2004. - 94с.
13. Magna Charta Universitatum. Bologna, Italy, September 18, 1988.
14. Realising the European Higher Education Area. Communiqué of the Conference of Ministers responsible for Higher Education. Berlin, September 19, 2003.
15. Sorbonne Joint Declaration. Joint declaration on harmonisation of the architecture of the European higher education system by the four Ministers in charge for France, Germany, Italy and the United Kingdom. Paris, the Sorbonne, May 25, 1998.
16. The European higher education area. Joint Declaration of the European Ministers of Education. Convened in Bologna, June 19, 1999.
17. The European Higher Education Area - Achieving the Goals. Communiqué of the Conference of European Ministers Responsible for Higher Education, Bergen, May 19-20, 2005.
18. Towards the European higher education area. Communiqué of the Meeting of European Ministers in Charge of Higher Education. Prague, May 19, 2001.
пщготовки 1101 "Медицина" осв1тньо-квал1ф1кац1йного
Реферат
ПРЕПОДАВАНИЕ ФАКУЛЬТЕТСКОЙ ХИРУРГИИ В ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫХ УСЛОВИЯХ ПЕРЕХОДА НА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНУЮ СИСТЕМУ Березницкий Я.С., Сулима В.Ф.
Ключевыеслова: факультетская хирургия, учебный процесс, кредитно-модульная система.
Подготовка квалифицированного врача общей практики является основной задачей высшего учебного заведения, поэтому надлежащее преподавание хирургии в комплексе других дисциплин создаст условия для качественной медицинской практики в будущем, которая должна отвечать требованиям: наличие подготовленных специалистов, оптимальное использование ресурсов, минимизация риска для больных и удовлетворение пациента от контакта с медицинским сообществом. Учитывая, что на первом месте в этом перечне стоит уровень квалификации специалиста, понятна необходимость повышения качества подготовки врача в учебном заведении, на что направлено внедрение в учебный процесс кредитно-модульной системы.
Структурированный учебный план, этапность и унификация проведения видов контроля и наличие расчетных уровней знаний, что отображены в баллах и процентах, позволили определить уровень подготовки каждого студента по фактически набра-ной сумме баллов, что дает возможность конвертировать подготовку по системе ЕСТЭ, сравнить уровень объективности оценки студентов, которые обучаются сейчас, и тех, которые обучались раньше.
УДК 617:378+37.014-057.875
О НЕКОТОРЫХ ПРОБЛЕМАХ ОРГАНИЗАЦИИ САМОСТОЯТЕЛЬНОЙ ВНЕАУДИТОРНОЙ РАБОТЫ СТУДЕНТОВ ПО ОБЩЕЙ ХИРУРГИИ
Бутырский А.Г., Хаджиев О.Ч., *Ващук В.В., Могилястый A.A., Древетняк A.A.
Крымский государственный медицинский университет им. С.И. Георгиевского, *Львовский национальный медицинский университет им. Д. Галицкого
Статья затрагивает некоторые организационно-методические аспекты самостоятельной внеаудиторной работы студентов (СВРС) по общей хирургии. Авторы анализируют собственный опыт организации СВРС.
Ключевыеслова: хирургия, высшее образование, обучение, студенты
Активно внедряемый Болонский процесс еще раз настоятельно и серьезно поставил вопрос о самостоятельной внеаудиторной работе студентов (СВРС).
Министерство здравоохранения Украины в качестве одного из стратегических мероприятий по реформированию высшей медицинской школы назвало расширение самостоятельной работы студентов под контролем преподавателя. Какова же цель СВРС? Это научить студента независимой работе, самостоятельному мышле-
нию, тому, что за рубежом называется «independent work» (independent - англ.: самостоятельный, независимый). А полноценная СВРС -это, как известно, одна из основных характеристик проблемно-ориентированного обучения, базирующегося на системе McMaster University (Hamilton, Canada). Считается, что 65% времени студент должен посвящать самостоятельной работе и лишь от 5 до 15% времени должно отводиться аудиторным занятиям. Это придает студенту больше ответственности за организа-
Том б, Выпуск 1-2
297
