Лекция
Lecture
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 614.2:614.88:355 КОЧ1Н 1.В.1, ХАНАОГА Е.В.2
1АЗ «Запорзька медична академ'т пюлядипломно! освти МОЗ Укра'/ни», кафедра цив1льного захисту та медицини катастроф
2Васил1вський мжрайонний ВП АУ«Запор'зький ОЛЦ АСЕСУ»
ОРГАЫЗАЩЯ НАДАННЯ МЕДИКО-САЫТАРНОТ ДОПОМОГИ НАСЕЛЕНИЮ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНОТ СИТУАЦП
ВО8ННОГО ХАРАКТЕРУ
Резюме. У сmаmmiрозглянуто проблеми надання медико-саттарног' допомоги населенню в умовах воен-них конфлiктiв. Видлено найважливш фактори, що визначають особливостi медичного забезпечення населения при надзвичайних ситуациях военного характеру. Визначено роль спещальних медичних фор-мувань, що беруть участь у лiквiдацii медико-сантарних на^дшв в умовах збройних конфлiктiв. Шд-креслюеться важливкть дотримання мiжнародних угод щодо прав i обов'язшв медичних пращвнишв, яких залучають до надання медико-саттарног' допомоги населенню в надзвичайних ситуациях военного характеру.
Ключовi слова: медична допомога, служба медицини катастроф, надзвичайна ситуащя, збройний кон-флкт.
Вступ
Нестабшьнють внутршньополггично! обстановки в деяких кра!нах, загострет протирiччя тери-торiального та нацюнально-етшчного характеру, а також сошально-полггична диференцiацiя в рядi держав, збшьшення !х енергетично! та сировинно! залежносп, поглиблення економiчних суперечнос-тей призводять до конфлжтно! ситуацп в окремих регюнах. Тому цшком закономiрне прагнення як вiтчизняних, так i заруб1жних вiйськових i фахiвцiв iз военно! медицини глибше вникнути в сутшсть сучасних военних конфлiктiв рiзноI iнтенсивностi, форм i засобiв ведення военних дш та органiзацГl й надання медико-саттарно! допомоги (МСД).
Аналiзуючи военнi конфлiкти, що вiдбулися за остант 40—50 рокiв, можна констатувати, що вони вiдрiзнялися один вщ одного масштабами, кшьюс-тю й яюстю застосовуваних засобiв збройно! бо-ротьби, формами, способами та розмахом военних дш Для виявлення характерних особливостей ведення военних дш у сучасних конфлжтах необхщ-но визначити !х сутнiсть i змiст, оскшьки колишнi визначення, що спираються на класову сутнiсть вiйн, явно застарши. На наш погляд, военним конфлжтом м1ж двома, декiлькома державами або !х коалiцiями можна вважати такий стан вшсько-во-полiтичних взаемин м1ж ними, коли сторони у переб^ конфронтацп, вичерпавши всi можливос-т вирiшення конфлiкту мирними засобами, пере-йшли до застосування вшськово! сили [1].
Найбшьш характерними за масштабами ведення военних дш можуть стати збройнi конфлiкти, що вщбуваються у формi локальних чи репональ-них вiйн. Першi, по суп, е збройною боротьбою м1ж двома або кшькома державами в обмеженому за площею географiчному районi. Воент дп, най-iмовiрнiше, вестимуться боездатними вшськами, а також iррегулярними формуваннями, яю здатнi за-стосовувати методи, характеры для громадянських вiйн, партизансько! боротьби тощо. Вони можуть проводитися у формi загальновiйськових опера-щй армiйського та корпусного масштабу, бойових дш об'еднань i з'еднань ввддв збройних сил i родiв вшськ. У регiональнiй вiйнi збройна боротьба ве-деться м1ж кiлькома великими державами того чи шшого репону або !х коалiцiями. При цьому поряд iз використанням наявних вшськових сил i засобiв може знадобитися мобiлiзацiя населення в масш-табi кра!ни i переведення економiки на випуск вшськово! продукцп. Военш дп набувають форми за-гальновшськових, спiльних i самостiйних операцiй об'еднань ввддв збройних сил, родiв вшськ i спець альних вiйськ [1]. Типом военних конфлжпв, що становлять загрозу безпецi Украши, е прикордонш мiждержавнi та внутрiшнi збройнi конфлжти i ло-кальнi вiйни зi створенням надзвичайних ситуацiй
© Кочш 1.В., Хандога Е.В., 2015 © «Медицина невщкладних сташв», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
(НС) военного характеру. НС военного характеру — це особлива група НС, що виникли на певнш територп внаслщок збройно! дiяльностi вiйськ та впливу сучасних засобiв ураження на вшськових i3 !х iнфраструктурою, на населення та об'екти еко-номжи, що призвело до появи медико-саштарних втрат, руйнування систем життезабезпечення, за-подiяння збитку здоров'ю людей та навколишньо-му середовищу, спричинило значш матерiальнi втрати i порушення повсякденних умов життедь яльностi населення.
Мета роботи — дослiдити й узагальнити свгго-вий досвiд оргашзацп та надання медико-саш-тарно! та, особливо, екстрено! медично! допомо-ги населенню в умовах НС военного характеру та використати його для удосконалення оргашзацп надання екстрено! медично! допомоги (ЕМД) на-селенню Укра!ни при збройному конфлiктi.
Матер1али та методи
Дослiдженa фахова вггчизняна й iноземна спе-цiaльнa наукова лжратура, нормативно-правова база щодо оргашзацп та умов надання медично! й ЕМД населенню в умовах НС военного характеру.
Результати та Тх обговорення
Удосконалення озброень, широке використан-ня мшно-вибухових зaсобiв у локальних вшнах i збройних конфлiктaх викликають появу масових медико-саштарних втрат серед населення, що характеризуются високим рiвнем порaнень,зaгибелi та тяжкостi нaслiдкiв.
Так, за опублжованими даними, в результат aвiaцiйних бомбардувань Югославп тiльки в першi 2 мiсяцi вiйни загинули близько 1200 оаб i кшь-ка тисяч було поранено, причому сшввщношен-ня втрат серед вшськовослужбовщв i цивiльного населення становило 1 : 15. Для порiвняння за-уважимо, що тд час вiйни США у В'етнaмi на одного вбитого вшськовослужбовця доводилося 10 загиблих мирних жтетв, у роки Першо! свггово! вiйни втрати серед населення становили 5 % уах безповоротних втрат, тд час Друго! свггово! вш-ни — 48 %, гад час вiйни в Коре! — 84 %. Тому ор-гaнiзaцiя медичного забезпечення й штенсившсть надання ЕМД населенню в умовах сучасно! вiйни буде значною мiрою залежати вiд характеру, масштабу военних дш i виду застосованих противником зaсобiв ураження [2].
Найважлив^ фактори, що визначають осо-бливост медичного забезпечення населення при НС военного характеру, такк
а) можливють виникнення в стислий промгжок часу масових медико-саштарних втрат, у структурi яких будуть переважати тяжкi та комбшоваш фор-ми ураження;
б) небезпека застосування ймовiрним противником нових ввддв збро!, характер впливу яких на людину i методи надання ЕМД при !х застосуванш можуть виявитися невiдомими для медичного персоналу;
в) невiдповiднiсть мж потребою в ЕМД населення в осередку ураження та можливостями мгс-цевих закладiв охорони здоров'я щодо и надання;
г) небезпека забруднення територп радюак-тивними й отруйними речовинами та зараження бактерiальними патогенами при застосуваннi противником збро! масового ураження або внаслщок навмисного руйнування ним потенцiйно небезпеч-них об'eктiв (ПНО), нанесення по них прицгльних артилерiйських i ракетно-бомбових ударiв, скоення диверсiйних i терористичних актiв;
Г) нестiйкий санiтарно-епiдемiчний стан в осе-редках ураження, на шляхах евакуацп та в районах розмщення евакуйованого населення та бiженцiв.
Слiд зазначити, що зростання вражаючо! сили сучасно! збро! якiсно змшило характер военних щ-лей: ^м живо! сили противника, технiки, озбро-ень, укрiплень, скупчень цивiльного населення, об'ектом збройного нападу стали ПНО еконо-мжи та саме природне середовище. Прицiльне руйнування атомних електростанцш, заводiв, бiотехнологiчних об'eктiв, сховищ палива, нафто-переробних заводiв, нафтових свердловин i тан-керiв — одне з найважливших завдань iмовiрного супротивника при веденш бойових дiй. Щ завдан-ня можуть вирiшуватися або шляхом нанесення ракетно-бомбових ударiв високоточною зброею, або шляхом диверсiйно-терористичних акпв на ПНО. Масштаби ураження при цьому можуть бути порiвняннi iз застосуванням ядерно! збро!. Метою таких дш е не тгльки ураження людей, а й знищення середовища життeдiяльностi населення. Як правило, еколопчш наслiдки таких методiв ведення вшни мають довготривалий характер, про що свщчить досвiд военних дiй у 1990—1991 рр. на Близькому Сходi в районi Персько! затоки. Крiм завданих вiйськовим конфлiктом руйнувань, мала мюце екологiчна катастрофа, спричинена спа-люванням 732 кувейтських нафтових свердловин iракськими вiйськовими силами. Диверсiя була здшснена з метою затемнити небо й ускладнити дп вiйськово-повiтряних сил коалщп, нашкодити свiтовiй економiцi виливом на поверхню Грунту 20 млн тонн нафти. У швденно-схвднш частиш Кувейту димова завiса пiднялася до 600 метрiв над поверхнею земль Видимiсть була знижена з 25 до 4 кiлометрiв у регюш, i температура впала до —10 °С. Залишки диму вiд масштабних пожеж виявили на-вiть у снповому покривi Пмала!в. Останню нафто-ву свердловину було погашено 6 листопада 1991 року. Через розлив нафти, викликаний ввдкриттям термiналу Мiна-аль-Ахмадi в 1раку 20 сiчня 1991 року, 800 тис. тонн чисто! нафти потрапило в Пер-ську затоку, забруднивши кувейтсью, саудiвськi й iранськi береги [3]. До тяжких еколопчних на-слiдкiв призвели також прицгльш ракетно-бомбо-вi удари по об'ектах хiмiчно! та нафтопереробно! промисловосп пiд час бомбардувань Югославп в 1999 рош [4]. Значну небезпеку для мирного населення Чеченсько! Республiки i навколишнього середовища являли собою шдриви сховищ iз хло-
ром i амiаком пiд час бо!в у центрi мiста Грозного в грудш 1999 року.
Застосування збро!, засновано! на нових фiзич-них принципах, здатне шщшвати руйнiвнi земле-труси, катастрофiчнi повенi, появу хвиль цунамi на океанському узбережжi, навиъ змiнювати ^ма-тичнi умови шлих регiонiв на земнiй поверхнi. Результата застосування такого виду збро! аналопчш наслщкам великомасштабних НС природного характеру i можуть призвести до загибелi або уражен-ня десятюв i сотень тисяч мирних людей.
Важливу роль у медичному забезпеченш насе-лення при НС мирного i военного часу покликан вiдiграти медичнi пiдроздiли i частини вшськ ци-вiльного захисту (ЦЗ). Створюване вщповщно до положень вшськово! доктрини угруповання ме-дичних сил ЦЗ мае бути готове здшснювати медич-не забезпечення рятувальних операцш в осередках ураження в будь-яких умовах обстановки, при рiз-них варiантах военних дiй i застосування ймовiр-ним супротивником усiляких ввддв сучасно! збро!. Це можливо лише за наявност чiтко розроблених оргашзацшних основ побудови сучасно! системи медичного забезпечення населення в НС мирного i военного часу[5].
В умовах вшни з застосуванням сучасних засо-бiв збройно! боротьби, включаючи зброю масового ураження, внаслщок знищення закладiв охорони здоров'я, запаав медичного майна та втрат серед медичного персоналу, як правило, буде вщсутня можливiсть надання постраждалим МСД i, особливо, ЕМД у повному обсязi в зош бойових дiй [6]. З ще! причини з метою надання повнощнно! ЕМД ураженому населенню та здшснення шпитального лiкування плануеться його евакуацiя в л^вально-профiлактичнi установи лжарняно! бази, розгорну-то! поза зоною бойових дш. Для виршення цього завдання розроблено систему л^вально-евакуа-цiйного забезпечення (ЛЕЗ) ураженого населення.
У даний час дie ухвалена система дошпиталь-ного та шпитального ЛЕЗ уражених з евакуащею за призначенням. У першому перiодi (дошпиталь-ному) ЕМД надають медичнi тдроздши частин вiйськ ЦЗ, а також л^вально-профшактичш установи, що збереглися в зош виникнення бойових дш. У другому перiодi квалiфiковану, спецiалiзова-ну та високоспецiалiзовану ЕМД надають шпитат лжарняно! бази [7]. Разом iз тим фахiвцi вшсько-во-медично! служби, якi мають великий особистий досвщ участi в локальних вшнах останнiх десяти-лiть, вiдзначають, що система ЛЕЗ, види i обсяги медично! допомоги на етапах медично! евакуацп не розробленi для !х застосування в умовах локальних вшн. У свiтлi цього здiбностi керiвникiв вщпо-вiдних ланок служби медицини катастроф обрати найбшьш оптимальний для уражених, сошально, медично та економiчно ефективний для служби ва-рiант оргашзацп та надання ЛЕЗ потрiбно вважати основним показником !х професшно! квалiфжацi!.
Останнiми роками загальновизнаною стае необхщшсть скорочення часу надання квалiфi-
ковано! та спецiaлiзовaноl ЕМД постраждалим, оскiльки в структурi медико-сaнiтaрних втрат вiд сучасно! бойово! травми значну питому вагу ста-новлять тяжш поеднaнi та множиннi поранення. За досвщом медичного забезпечення вiйськ гад час першо! вiйськово! кампанГ! в Чечш, частка поране-них ¡з поеднаними та множинними пораненнями становила понад 30 % вщ кшькосп медико-сaнi-тарних втрат пораненими, близько 10 % становили тяжкГ й украй тяжю поранення [8]. В умовах локальних вшн i збройних конфлжпв наближен-ня ЕМД до постраждалих залежно вГд конкретно! ситуацП забезпечувалось як за рахунок !х ранньо! евакуацП повГтряним транспортом безпосередньо з району втрат, так i шляхом розгортання польових медичних формувань поблизу зони бойових дш ¡з подальшою евaкуaцiею поранених i хворих повГ-тряним шляхом до тилових шпиталГв.
Актуальним е також питання про склад угру-повання сил i засобГв, призначених для медичного забезпечення ураженого населення в сучасних вшнах. Маючи на увазГ той факт, що при локальних вшнах i збройних конфлжтах, як правило, военне положення не оголошують i загальну мобГлГзацГю не проводять, то в цих умовах найбГльш доцГльний варГант створення угруповання медичних сил i за-собГв — включення до !х складу добре оснащених i пГдготовлених формувань i установ СМК, МГн-оборони, шших мГнГстерств i вГдомств. У цьому випадку для надання ЕМД ураженому населенню можуть бути залучеш бригади должарсько! допомоги, лГкарсько-сестринськГ бригади, бригади спешалГзовано! медично! допомоги, польовий багатопрофГльний шпиталь (ПБШ), медичнГ загони спешального призначення МГноборони, са-нГтарно-епГдемГологГчнГ загони та ¡ншГ формуван-ня СМК. НаявнГсть у медичного персоналу СМК статусу рятувальника мае забезпечувати медичним прашвникам соцГальнГ та юридичш гарантГ! у ви-падку тимчасово! або стГйко! втрати працездат-ностГ при виконаннГ службових обов'язюв в зонГ военних дГй. При цьому найважлившою умовою !х ефективно! професГйно! роботи мае бути оргашза-цГя м1жвГдомчо! взаемодГ! задГяних медичних сил i засобГв з оргашзацп медичного забезпечення ура-женого населення.
До складу угруповання медичних сил, що беруть участь у лжвщацп медико-сангтарних наслщюв НС военного характеру, необхГдно залучати на добро-вГльнГй (контрактнГй) основГ медичний персонал приватних установ. Досвщ органГзацГ! медичного забезпечення постраждалого населення в зброй-них конфлГктах i локальних вГйнах XX i ХХ1 сто-лГття свГдчить про те, що зазвичай при цих видах военних дш одночасного виникнення осередюв масових медико-сангтарних втрат серед населення не вщбуваеться, а надходження постраждалих для надання ЕМД та медично! евакуацГ! розтягуеться на весь перюд вшни.
З цих причин у таких умовах, як правило, не виникае необхвдносп розгортання додаткових ме-
дичних формувань ЦЗ i використання загошв пер-шо1 медично! допомоги, призначених для роботи в осередках масових медико-саштарних втрат, що характернi для масштабних i регiональних вiйн i3 застосуванням сучасних засобiв ураження, вклю-чаючи ядерну зброю. Громiздка структура цих загошв, вщсутшсть наметового фонду та необхвд-нiсть мобтзацп ресурив, складнiсть залучення для роботи в склад! загошв саштарних дружин, приписуваних в1д шших мiнiстерств i вщомств, роблять 1х малопридатними для використання в умовах збройних конФл1кт1в, при яких переведен-ня системи ЦЗ на военний стан не проводиться. Разом ¡з тим при ро6от1 в цих умовах продемон-стрували свою ефектившсть мо61льн1 медичнi формування СМК — ПБШ Всеросшський центр медицини катастроф (ВЦМК) «Захист» [9] та ме-дичн1 загони спецiального призначення Мшобо-рони Росп [10, 11].
Аналiз роботи ПБШ ВЦМК «Захист» ¡з ме-дичного забезпечення ураженого населення п1д час военних дш у Чечнi показав, що при повному розгортанш в районi збройного конфлжту шпи-таль здатний за добу прийняти, провести медич-не сортування та надати екстрену квалiфiковану (з елементами спецiалiзованоI) медичну допомогу 250 ураженим i зд1йснити тимчасову (на одну добу) шпитатзащю 100—150 нетранспортабельних ура-жених. Перебуваючи в зош военних д1й, шпиталь забезпечуе роботу в автономному режимi до 15 д16 без поповнення запаав медикаментiв i замiни медперсоналу, що тдтверджуе висновки про те, що формування СМК Укра!ни под16ного типу можуть ефективно працювати в зонах локальних збройних конфл1кт1в.
Пд час в1йн i збройних конфлжпв поряд ¡з втра-тами серед цившьного населення в осередках ураження неминуче з'являеться i проблема життеза-безпечення населення, постраждалого при веденш бойових д1й або внаслщок цих д1й. До постражда-лих зараховують уражених та тих, яю зазнали ма-терiальних з6итк1в або морально! шкоди. Медичне та саштарно-ешдемюлопчне забезпечення — важ-лива складова частина першочергових вид1в жит-тезабезпечення постраждалого населення в зонах НС военного характеру поряд ¡з задоволенням м1-нiмально необхiдних потреб у вод1, продуктах хар-чування, житл1, предметах першо! необхiдностi, iнформацiйному, транспортному та комунально-побутовому обслуговуваннi.
Медичне та санiтарно-епiдемiологiчне забезпечення постраждалого населення в зош НС военного характеру мае включати таю заходи:
а) надання медично! допомоги;
б) евакуацш уражених до шпитатв;
в) забезпечення населення найбшьш необхщ-ними медикаментами та медичним майном;
г) виконання санiтарно-гiгiенiчних i протиеш-демiчних заходiв.
Протягом уае! юторп в1йн населення залишало м1сця ведення бойових дш, тому що руйнувалися
житловi будинки, вiдбувалося значне порушення систем життезабезпечення. Пiд час Друго! свггово! вiйни в бврош залишилися без житла 60 млн оаб. Населення масово залишало мюта, що шддалися нальотам бомбардувально! авiацп противника. З мiст Англп були евакуйоваш 1,3 млн осiб, iз мiст Нiмеччини — кiлька мшьйошв ос16. Досв1д локальних вшн i збройних конФл1кт1в друго! половини XX ст. дов1в, що життезабезпечення б!женшв i ви-мушених переселеншв також являе собою серйоз-ну проблему. Юльюсть цих людей, змушених через военш дп полишити свое житло, може становити десятки ! сотн1 тисяч ос16.
П1д час бомбардувань Югослав!! в 1999 р. десятки тисяч бiженцiв перемютилися з провшцп Косово в сум1жш кра!ни бвропи, де тривалий час розмь щувалися в наметових мютечках [4]. П1д час друго! Чеченсько! вшськово! кампанп в с1чш 2000 р., за оФ1ц1йними даними, чисельшсть вимушених пе-реселенцiв становила понад 250 тис. ос16, 35 тис. 1з них були розмщеш в 11 наметових таборах.
Серед бiженцiв переважають ж1нки, д1ти i люди похилого в1ку, обтяженi хрошчними захворюван-нями. Багато хто з них не мають аш теплого одягу, анi запаав продовольства i води, анi грошей, щоб все це придбати. Серед них виникають спалахи шфекцшних та паразитарних захворювань, також 1мов1рш випадки смертi хворих л1тн1х людей через вщсутшсть своечасно! можливост1 отримання ме-дично! допомоги.
У свита цього важлива складова життезабезпечення населення, постраждалого в1д военних д1й або внаслщок цих д1й, — органiзацiя медичного забезпечення в таборах бiженцiв. Розгорнуп, як правило, в наметових мютечках, залiзничних вагонах та шшому тимчасовому житл1, ц1 табори не можуть забезпечити, особливо в сезон дощ1в i в холодну пору року, прийнятш санiтарно-гiгiенiчнi умови для тривалого проживання в них малолггшх дiтей, ж1нок i людей похилого в1ку. Скупченiсть мешкання, постiйне переохолодження, в1дсутн1сть можливост1 помитися, зм1нити бшизну, труднощ1 з органiзацiею гарячого харчування та забезпечення до6рояк1сною водою часто призводять до виник-нення простудних захворювань i спалахiв шфекцшних та паразитарних хвороб серед бiженцiв.
Часто люди, як1 знаходяться в таборах бiжен-ц1в, потребують надання ЕМД з приводу поранень i ушкоджень, отриманих у результатi перебуван-ня в зон1 бойових дш, а також при виникненнi у них р1зних захворювань i побутових травм. У тому числ1 може знадобитися надання спецiалiзованоI медично! допомоги та л^вання в умовах шпита-лю, 1золяцш та лiкування хворих шфекцшного та психiатричного проФ1лю. Важливу проблему ста-новить необхiднiсть надання психолопчно! та пси-хотерапевтично! допомоги бiженцям, багато з яких можуть перебувати в сташ тяжкого психолопчного стресу, викликаного страхом за свое життя, пере-житим насильством, загибеллю рщних i близьких людей, втратою всього нажитого майна.
Польовi умови розмщення та оргашзацп побу-ту людей у таборах бженщв вимагають суворих за-ходiв саштарно-ппешчного та протиепiдемiчного контролю об'eктiв водопостачання, харчування, своечасного облаштування вигрiбних ям i туалетiв, проведення дезшфекцп, дезшсекцп та дератизацп вае! територп табору. Фахiвцi саштарно-епщемю-лопчно! служби беруть участь у виборi населених пункпв i територiй для розгортання таборiв бь женцiв i здiйснюють саштарний нагляд у мiсцях !х тимчасового розмщення. Прибуваючи до мюця розмщення, бженщ пiдлягають обов'язковому медичному огляду з метою надання !м необхщно! медично! допомоги й виявлення паразитарних та iнфекцiйних хвороб. При виникненнi еmдемiчних показань здiйснюють санiтарну обробку прибулих i дезiнфекцiю !хшх особистих речей. Для iзолящi i лiкування паразитарних та шфекцшних хворих розгортають тимчасовi iнфекцiйнi стацiонари-iзо-лятори.
Залежно вiд масштабiв збройного конфлiкту i чисельностi б1женщв, а також особливостей оперативно! та медично! обстановки в зош военних дiй, наявностi та стану мюцевих органiв та установ охорони здоров'я, з метою медичного забезпечен-ня постраждалого населення в таборах б1женщв можуть розгортатися медичнi пункти, пересув-нi амбулаторп та секвестрований склад вщщлень ПБШ.
Для цих щлей можуть бути залученi медичш та санiтарно-протиепiдемiчнi формування й установи ЦЗ i СМК, а також медичш пщроздши Державно! служби Укра!ни з надзвичайних ситуацiй, бригади i загони укра!нського i м1жнародного Червоного Хреста, шших гуманiтарних i громадських оргаш-зацiй. Перевагу слiд надавати професшним медич-ним формуванням, оснащеним сучасним устатку-ванням модульного типу, яю мають можливiсть тривало! роботи в автономних умовах.
Заслуговуе на пильну увагу досвщ оргашзацп медичного забезпечення вимушених переселеншв пiд час збройних конфлжпв у Чеченськiй Респу-блiцi, де в силу особливостей обстановки знадоби-лося застосовувати нестандартш рiшення. Пiд час першо! (1994—1996) Чеченсько! вшськово! кампа-нп процес мпрацп населення з району бойових дш почався стихiйно. Руйнування вае! системи жит-тезабезпечення населення в районах бойових дш, антисанiтарнi умови проживання, наявшсть на територп регюну активних природних осередкiв чуми, сибiрки, туляремп створили там напружену ешдемiчну ситуацiю i посилили мiграцiю населення за межi зони бойових дш, де вони були розмь щенi в тимчасових наметових мютечках. Значний обсяг роботи з надання вимушеним переселенцям екстрено! МСД на територп Чечнi здiйснили формування та установи СМК Росп. За час збройних конфлжпв 1994—1996 рр. та 1999—2000 рр. медич-на служба довела повну концептуальну та прак-тичну готовшсть до надання ЕМД пораненим та хворим [12].
Досвщ оргашзацГ! МСД населенню в локаль-них збройних конфлжтах свщчить про те, що при недГездатност мюцевих оргашв охорони здоров'я оргашзацш та проведення заходГв щодо медичного забезпечення постраждалого населення доцГль-но покласти на органи оперативного управлшня, сили i засоби СМК. У цих умовах значно зростае роль оргашзацГ! взаемодГ! медичних служб з органами управлшня та спешальними шдроздГлами Державно! служби Укра!ни з надзвичайних ситуа-цш, призначеними для виршення завдань з оргашзацГ! пошуку, порятунку та першочергового жит-тезабезпечення постраждалого населення.
Медичний персонал, що надае сво! послуги пгд час збройного конфлжту, зобов'язаний, як i в мирний час, дотримуватися принцишв медично! етики. Вш повинен виконувати основш правила «Женевсько! клятви», прийнято! в 1948 р. Все-свГтньою медичною асошашею. ВсесвГтня орга-шзашя охорони здоров'я та МГжнародний комГтет вшськово! медицини i фармацГ! в 1957 р. схвали-ли «Правила медично! етики для военного часу» i «Правила надання допомоги пораненим i хворим у збройних конфлжтах», де пщтверджений принцип едност медично! етики в мирний i военний час [13].
Необхщно зазначити, що, виконуючи сво! обов'язки в зош збройного конфлжту, медичний персонал користуеться захистом м1жнародного гуманГтарного права, Женевських конвенцш та Додаткових протоколГв. Женевсью конвенцГ! та Протоколи надають особливГ права медичному персоналу, направленому у зону збройного конфлжту, для того щоб забезпечити виконання найважливь шого завдання — надання медично! допомоги пораненим i хворим [13, 14]. Досввд оргашзацГ! МСД населенню в локальних збройних конфлжтах свщ-чить про те, що вона здшснюеться з урахуванням обстановки бойових дш i створення необхщних угруповань медичних сил i засобГв. Для цих цГлей можуть бути притягнуп медичш установи та формування СМК, ЦЗ, шших мшстерств i вщомств, а також рГзних м1жнародних i гуманГтарних оргаш-зацш. У сво!й робот вони повинш дотримуватися вимог медично! етики, м1жнародного гуманГтарно-го права i високого професюналГзму з надання ме-дично! допомоги постраждалим.
Висновки
1. Застосування сучасно! збро! в локальних вш-нах та збройних конфлжтах спричиняе масовГ ме-дико-саштарш втрати серед населення.
2. Сучасш локальш вшни та збройш конфлжти створюють специфГчш умови для медико-санГтар-ного забезпечення населення та особливост на-дання ЕМД.
3. Для пщтримання високого рГвня фахово! пщ-готовки медичних прашвниюв i надання ЕМД населенню в умовах бойових дш необхщно створити кафедри та цикли пГдготовки студентГв, медичних сестер, фельдшерГв та лжарГв ¡з вшськово! медици-
ни у вищих медичних навчальних закладах перед-дипломно! та тслядипломно! освiти.
4. Необхiдно визнати та закршити в укра!нсько-му законодавствi особливий статус медичних пра-щвниюв, якi беруть участь у бойових дiях.
5. Населення зони бойових дш та локальних военних конфлжпв мае особливi потреби у жит-тeзабезпеченнi та медичнiй допомозi. За наявност велико! кiлькостi бiженцiв унаслщок бойових дiй з метою наближення та забезпечення медичною до-помогою на територп таборiв бiженцiв треба ство-рювати медичнi пункти, пересувш амбулаторп та секвестрований склад вщдшень ПБШ.
6. Суттевим недолiком системи керiвництва центрального органу охорони здоров'я Укра!ни i служби медицини катастроф е вщсутшсть роз-роблених теоретико-методолопчних та медичних вказiвок, конкретних правил та алгоритмiв про-фесiйно досконало! д1яльносп медичних бригад в умовах локальних вшн i збройних конфлжпв.
7. Медичний персонал в зош збройного кон-флжту перебувае тд захистом м1жнародного гума-нiтарного права, Женевських конвенцш та Прото-колГв, повинен дотримуватися принцитв медично! етики при наданш ЕМД.
Список л1тератури
1. Военное искусство в локальных войнах и вооруженных конфликтах. Вторая половина XX— начало XXIвека/ [Усиков А.В., Бурутин Г.А., Гаврилов В.А., Ташлыков С.Л.]. — М.: Воениздат, 2008. — 765 с.
2. Рунов В.А. Характерные черты современной операции (По опыту локальных войн конца XX — начала XXI вв.) / В.А. Рунов, С.М. Родионов // Армейский сборник. — 2013. — № 12. — С. 59-60.
3. Гареев М.А. Уроки и выводы из войны в Ираке/М.А. Гаре-ев//Военная мысль. — 2003. — № 8. — С. 68-77.
4. Александров И. НАТО против Югославии: хроника необъявленной войны / И. Александров // Зарубежное военное обозрение. — 1999. — № 6. — С. 7-11.
5. Указ Президента Украши «Про военну доктрину Украши» вiд 15.06.2004 р. № 648/2004, поточна редакщя вiд 22.06.2012 року. — [Електроннийресурс]. — Режим доступу: http://z,akon4. rada.gov.ua/laws/show/648/2004
6. Закон Украти «Про екстрену медичну допомогу» вiд 05.07.2012 р. № 5081-VI ст. 16 п. 8б. / Вiдомостi Верховноi Ради. — 2013. — № 30. — С. 340.
7. Кочт 1.В. Медицина катастроф: Виробниче видання / 1.В. Кочн, Г.О. Черняков, П.1. Сидоренко / за ред. проф. 1.В. Кочна. — К. : Здоров'я, 2008. — 724с.
8. Лобанов А.И., Авитисов П.В. Система медицинского обеспечения населения в современной войне: проблемы, пути совершенствования / А.И. Лобанов, П.В. Авитисов // Гражданская защита. — 2002. — № 5. — С. 31-33.
9. Полевой многопрофильный госпиталь ВЦМК «Защита». — [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www. vcmk.ru/structure/hospital/
10. История МОСН ГВКГ МВД России. — [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.samoupravlenie.ru/22-15. html
11. Медицинский отряд специального назначения ЗВО убыл с военного аэродрома «Чкаловский» в район чрезвычайной ситуации на Дальнем Востоке. — [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://fanction.mil.ru/news_page/country/more. htm?id=11820432@egNews
12. Военно-полевая хирургия локальных войн и вооруженных конфликтов: рук-во для врачей / Под ред. Е.К. Гуманенко, И.М. Самохина. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2011. — 672 с.
13. Додатковий протокол до Женевських конвенцш вiд 12.08.1949 р., що стосуеться захисту жертв мiжнародних збройних конфлiктiв. Протокол, Мiжнародний документ. Правила вiд 30.11.1993р. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_911
14. Дополнительный Протокол I к Женевским конвенциям от 12.08.1949 г., касающийся защиты жертв международных вооруженных конфликтов от 8.06.1977г. — Ч. IV. — [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www1.umn.edu/humanrts/ russian/instree/Ry5pagc.html
Отримано 01.04.15 ■
Кочин И.В.1, Хандога Е.В.2 1ГУ «Запорожская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины», кафедра гражданской защиты и медицины катастроф 2Васильевский межрайонный ОП ГУ «Запорожский ОЛЦ ГСЭСУ»
ОРГАНИЗАЦИЯ ОКАЗАНИЯ МЕДИКО-САНИТАРНОЙ ПОМОЩИ НАСЕЛЕНИЮ В УСЛОВИЯХ ЧРЕЗВЫЧАЙНОЙ СИТУАЦИИ ВОЕННОГО ХАРАКТЕРА
Резюме. В статье рассмотрены проблемы оказания медико-санитарной помощи населению в условиях военных конфликтов. Выделены важнейшие факторы, определяющие особенности медицинского обеспечения населения при чрезвычайных ситуациях военного характера. Определена роль специальных медицинских формирований, участвующих в ликвидации медико-санитарных последствий в условиях вооруженных конфликтов. Подчеркивается важность соблюдения международных соглашений о правах и обязанностях медицинских работников, привлекаемых к оказанию медико-санитарной помощи населению в чрезвычайных ситуациях военного характера.
Ключевые слова: медицинская помощь, служба медицины катастроф, чрезвычайная ситуация, вооруженный конфликт.
Kochin I.V.1, Khandoha E.V.2
1State Institution «Zaporizhzhia Medical Academy of Postgraduate Education of Ministry of Healthcare of Ukraine», Department of Civil Protection and Disaster Medicine
2Vasylivskyi Interdistrict Separated Unit of State Institution «Zaporizhzhia Regional Laboratory Center of the State Sanitary and Epidemiological Service of Ukraine», Zaporizhzhia, Ukraine
ORGANIZATION OF HEALTH CARE PROVISION TO THE POPULATION IN MILITARY EMERGENCY SITUATION
Summary. The article considers the problem of providing health care to the population during armed conflict. The most important factors determining the features of medical provision to the population in military emergency situations were marked. The role of special medical units involved in the liquidation of the health consequences during armed conflict is defined. The importance of compliance with international agreements on the rights and duties of medical professionals involved in providing health care to the population in military emergency situations is emphasized.
Key words: health care, disaster medicine service, emergency, armed conflict.