CC BY
19
Науковий вкник ЛНУВМБ iMeHi С.З. Гжицького, 2017, т 19, № 79
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^OHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHoi' MegnuUHH Ta 6i0TexH0iroriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 636.2.636.084.52
Оргашзацш нормовано! год1вл1 ремонтних телиць
1.Я. Семчук [email protected]
Львiвський нацюнальний утверситет ветеринарно1 медицини та бютехнологт iMeHi С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, Львiв, 79010, Украша
Матeрiали cmommi вiдображають початковий стан довготривалих наукових до^дженъ на ремонтних теличках укра1нсько1 чорно-рябоi молочноi породи. До^дження спрямован на одержання високопродуктивного гурту лактуючих корiв в умовах фермерських господарств з врахуванням зональних особливостей виробництва кормiв та перспективних технологт господарств Захiдноi Свропи. У публжаци доведено, що спрямоване вирощування ремонтного молодняку великоi рогатоi худоби на першому етат 1х живлення з використанням концентрату ШТЕРМ1КС КМ стандарт при помiрному рiвнi енергетичного живлення до 9-м^ящв забезпечуе зростання середньодобових прироcтiв на 7,3% у порiв-нянн до групи теличок.
Ключовi слова: ремонтн телищ, рicт i розвиток, прирости маси, соевий концентрат 1НТЕРМ1КС КМ стандарт.
Организация нормируемого кормления ремонтных телок
И.Я. Семчук [email protected]
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина
Материалы статьи отражают состояние научных исследований на ремонтных телочках украинской черно-пестрой молочной породы. Исследования направлены на проведение нормированного кормления телок и нетелей в период от отъема и до достижения ими 24-месячного возраста, как одним из важнейших аспектов производства. Кормить животных нужно таким образом, чтобы в 13-15-месячном возрасте они были готовы к спариванию и осеменения и достаточно большими, чтобы примерно в двухлетнем возрасте родили без осложнений. Кормление и уход за телками относятся к важнейшим ежедневным операциям на молочно-товарной ферме и поэтому хроническое пренебрежение этими группами - настоящая проблема во многих хозяйствах. Если кормление ремонтного молодняка организовано неправильно, животные плохо растут и не достигают желаемой для осеменения веса в 13-15 месяцев. Как результат, первий отел происходит гораздо позже 24 месяцев, они производят значительно меньше молока за свою продуктивную жизнь по сравнению с животными, получавшими нужное количество кормов и хорошо развивавшихся.
Ключевые слова: ремонтные телки, рост и развитие, приросты массы, соевый концентрат Интермикс КМ стандарт
Standardized repair organization of feeding heifers
I.Y. Semchuk [email protected]
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
Citation:
Semchuk, I.Y. (2017). Standardized repair organization of feeding heifers. Scientific Messenger LNUVMB, 19(79), 169-172.
HayKOBHH bîchhk .HHyBME iMeHi C.3. iKH^Koro, 2017, t 19, № 79
Dairy cattle breeding is the most important livestock sector, which largely determines economic efficiency in agriculture and production. In recent years, in connection with the transition to market relations in cattle breeding, as in all agriculture, there have been significant changes. A sharp jump in prices for industrial and agricultural products, a reduction in the level offorage and other factors, led to a crisis in the dairy industry and other sectors of livestock farming. This led to a significant reduction in the number of cattle and a reduction in the level of milk production. In the current situation, the economy applies the necessary measures to increase the production of livestock products with a minimum labor, feed and means. There are great opportunities for this. It is necessary to use the achievements of science, technology and advanced production experience. Livestock production is a biotechnology that represents a system where the animal occupies a major place. Without systematic implementation of the achievements of zootechnical and veterinary sciences, the correct organization of feeding, maintenance and care, the application of progressive forms of work organization - it is impossible to disclose the genetic potential of animals. The main direction in the development of dairy cattle is its intensification. The effectiveness of intensification is to realize the following ways of development:
- Complete implementation and increase of genetic potential of dairy cattle.
- Biologically complete nutrition of animals.
- Preparation in sufficient quantity of quality feed.
- Implementation of sound technologies.
The main advantage of Western technology feeds is the additional grinding of voluminous feeds to the length of the stems 0.3 to 0.5 mm and the use of free access to the feeding table on which the forage, which includes the ivy grain corn, as well as additional feeding of concentrates under milking time. Consequently, the concentrated type of feeding of cows has its own positive, but at the same time a disadvantage, especially in the feeding of repair heifers.
Key words: repair heifers, growth and development, weight gains, soy concentrate Intermiks KM Standard
BcTyn
MoiOHHe CKOTapcTBO - HaHBaKiHBima raiy3b TBa-pHHHH^TBa, BOHO 3HaHHOM MipoM BH3HaHae eKOHOMiHHy e^eKTHBHicTb y ciibcbKOMy rocnogapcTBi Ta BHpoÔHH^ TBi. B ocTaHHi poKH, y 3B'a3Ky 3 nepexogoM Ha pHHKOBi BigHocHHH b cKOTapcTBi, m i b ycbOMy ciibcbKOMy rocnogapcTBi, Big6yiHca icTOTHi 3MiHH. Pi3KHH ctph6ok ^h Ha npoMHciOBi Ta ciibcbKorocnogapcbKi TOBapH, 3hh-KeHHa piBHa KopMO3a6e3neneHHH Ta iHmi hhhhhkh, 3yMOBHjiH KpH3y b MOJiOHHin rany3i i b iHmux rajiy3ax TBapHHHH^rea. ^ npH3Beio go icTOTHoro 3HHKeHHa noroiiB'a BeiHKOÏ poraToi' xygo6H Ta 3MeHmeHHa piBHa MOiOHHOÏ npogyKTHBHocTi. y cmyauiï, ^o cKiaiaca rocnogapcTBa 3acTocoByMTb Heo6xigHi 3axogH gia 36i-ibmeHHH BHpo6HH^rea npogyKTiB твapннннцтвa 3 MiHi-MaibHOM 3aTpaTOM пpaцi, KopMiB i 3aco6iB. ^ja цboro e BeiHKi mokihboctL Heo6xigHO BMiio BHKopucTOByBaTH gocarHeHHaHayKH, TexHiKH i nepegoBoro gocBigy BHpo-6ннцтвa. Bнpo6ннцтвo твapннннцbкoï npogy^iï -^6ioTexHOioria, aKa npegcTaBjiae cHcreMy, ge ocHOBHe мicцe 3aHMae TBapuHa. Ee3 cHcreMHoro BnpoBagKeHHa gocarHeHb 3OOTexHiHHHx Ta BeTepuHapHux HayK, npaBH-ibHoi opraнiзaцiï rogiBii, yTpuMaHHa i goriagy, 3acTO-cyBaHHa nporpecuBHux $opM opram3a^ï пpaцi - HeMO-kihbo po3KpuTH, 3aKiageHHH y TBapuH reHeTHHHHH noTeH^ai.OcHOBHHM HanpaMKOM b po3BHTKy moiohho-ro cKOTapcTBa e noro iHTeHcu^iKaqia. E^eKTHBHicrb iHTeHcu^iKaqiï noiarae b peaii3aqiï HacrynHHx miaxiB po3BHTKy:
- noBHa peaii3aqia Ta nigBH^eHHa reHeTHHHoro no-TeH^aiy moiohhoï xygo6u.
- EioioriHHO noвнoцiннe KHBieHHa TBapuH.
- 3aroTiBia b gocTaraiH KiibKocri aKicHHx KopMiB.
- BnpoBagKeHHa paqioHaibHux TexHOiorin.
roiOBHOM nepeBaroM внpo6ннцтвa KopMiB 3axigHHx
TexHOioriH e gogaTKOBe nogpi6HeHHa o6'eMucTux Kop-MiB go goBKHHH cre6ei 0,3-0,5 mm Ta BHKopucraHHa BiibHoro gocTyny go KopMOBoro cTOiy Ha aKOMy 3Haxo-guTbca $ypaK, b cKiag aKoro BxogHTb niM^eHe 3epHO
KyKypyg3H, a TaKOK gogaTKOBe 3rogoByBaHHa koh^ht-paTiB nig Hac goïHHa (Kudlaj, 2001; Kandyba et al., 2012). OTKe, KOH^mpaTHHH Tun rogiBii KopiB Mae cBiH no3HTHB, a pa3OM 3 thm i HegoiiK, oco6jihbo b rogiBii peMOHTHHx тeIнцb.
TaK, gia KopiB, BucoKa aiOBicTb (30% i 6ijibme), ^o BignoBigHO o6MeKye TpuBaiicTb e^eKTHBHoro BHKopuc-TaHHa KopiB He 6iibme Tpbox poKiB. Kpa^i rocnogapcT-Ba HamHx TexHoioriH go3BoiaMTb aKTHBHo BHKopHcTo-ByBaTH KopiB 5-6 i 6iibme poKiB npu aiOBocTi He BH^e 8% (Stoljarchuk et al., 2008). TaKHM hhhom, TeopeTHHHi nHTaHHa ^ogo opram3aaiï noвнoцiннoï rogiBii Moiog-HaKy BeiHKoï poraToï xygo6H npH3HaneHoro Ha peMOHT cTaga, oco6ihbo BHcoKonpogyKTHBHoro npogoBKyMTb BHBHaTHca.
MaTepia^ i MeTogu goc.rng:»:eHB
^,OBroTpHBaii HayKOBO-rocnogapcbKi gociigKeHHa npoBogaTbca b yMOBax T3OB «EapKOM» nycTOMHTiBcb-Koro paHOHy, HbBiBcbKoï o6iacTi. HayKOBO-rocnogapcbKHH gociig npoBogHBca Ha Tpbox rpynax peMOHTHHx тeIнцb yKpaïHcbKoï HopHO-pa6oï moiohhoï nopogH no 10 roiiB y KOKHiH 3a 3araibHonpHHHaTHMH MeTogHHHHMH BHMoraMH.
Pe3yibTaTH Ta ïx o6roBopeHHa. Po3bhtok opraHi3My pocTyHHx TBapHH nocTeM6pioHaibHoro nepiogy BKiMHae b ce6e picT, a6o HapocTaHHa khboï MacH, i gH$$epeH-цнpoвкy, a6o po3Me®yBaHHa BigHocHO ogHopigHoï kh-Boï MacH Ta Ha pi3HopigHi opraHH i TKaHHHHi cHcTeMH, aKi Han6iibm aKTHBHO ^opMyMTbca go 12-MicaHHoro BiKy i b 3HaHHin Mipi 3aie5KaTb Big cno5KHBaHHa cyxoï peHOBHHH i eHepriï (Cvigun et al., 2004; Kandyba et al., 2012). HaMH 6yiH npoBegeHi po3paxyHKH cepegHboro cnoKHBaHHa cyxoï peHOBHHH i gocTynHoï eHepriï pocTy-hhmh TeiHHKaMH (Ta6i. 1).
^k BHgHO 3 HaBegeHHx y тa6Iнцi 1 po3paxyHKiB BcTaHOBieHO cneцн$iнннн BniHB THny pa^OHiB Ha cnoKHBaHHa cyxoï peHOBHHH, a TaKOK eHepriï TeiHHKaMH B npo^ci ïx pOcTy i pO3BHTKy.
Науковий вкник ЛНУВМБ iменi С.З. Гжицького, 2017, т 19, № 79
Таблиця 1
Середне споживання сухоТ речовини i доступно'1 для обмшу енерги при iнтенсивному
Суха речовина, кг Обмшна енерпя, МДж
Вж, мгсящв Жива маса, кг на голову на на 100 кг живо! на голову на на 100 кг живо!
добу маси добу маси
До 6 35,6±1,8 5,5 ± 0,10 3,59 ± 0,09 55,7 ± 1,12 36,35 ± 1,13
9 212,8±2,5 6,1 ± 0,19 2,33 ± 0,07 79,5 ± 2,68 27,68 ± 1,12
6 - 9 277,8±2,6 7,1 ± 0,21 2,10 ± 0,05 93,3 ± 2,78 27,56 ± 0,99
Максимальне споживання сухо! речовини на голову на 100 кг живо! маси 1 обмшно! енерги характерне для теличок до 6-м1сячного в1ку з поступовим змен-шенням до 12-мюячного вшу. Таким чином на ефек-тившсть використання сухо! речовини 1 обмшно! енерги в цшому впливають, як вш молодняку, так 1
Перетравшсть поживних речовин корчш
тип рацюну, а також забезпечешсть важливо необхвд-ними елементами живлення.
Важливим показником високо! в майбутньому продуктивносп сшьськогосподарських тварин у цшо-му, 1 жуйних зокрема, е к1льк1сть спожитих корм1в 1 р1вень !х засвоення, або перетравшсть поживних речовин у шлунково-кишковому тракп (табл. 2).
Таблиця 2
Показники Групи
1 контрольна 2 досл1дна 3 дослщна
Суха речовина 68,7 ± 0,76 69,3 ± 0,68* 70,3 ± 0,66*
Оргашчна речовина 71,5 ± 0,93 74,8 ± 1,04* 75,3 ± 1,06*
Сирий проте!н 66,9 ± 1,00 68,7 ± 0,90* 69,4 ± 0,80*
Сирий жир 55,1 ± 1,03 56,2 ± 0,95* 56,0 ± 0,94*
Сира клгжовина 49,4 ± 1,18 51,4 ± 1,10 51,6 ± 1,11
БЕР 80,7 ± 1,08 81,5 ± 1,01 81,9 ± 0,80
Примггка: р1зниця до показниюв першо! групи статистично в1ропдна (Р < 0,05 - *)
Як видно з даних наведених у табл. 2 вивчення пе-ретравносп поживних речовин у спожитих теличками р1зних груп кормах виявлено, що ва корми по!далися тваринами охоче, залишки були незначними 1 несут-тевими. При цьому можна визначити два аспекти, яш впливали на перетравшсть - вшовий 1 год1вельний.
Пор1внюючи щ показники можна зазначити, що кращою перетравшстю у пор1внянш до контрольно! групи в1др1знялися тварини друго! та третьо! дослщ-них груп, в склад рацюну яких було включено концентрат 1НТЕРМ1КС КМ стандарт в склад1 зерново! сум1ш1, що сввдчить про вдеальну збалансовашсть
рацюну за м1неральними речовинами та вггамшами необхвдними для нормального росту та розвитку, а отже позитивно впливало на розвиток шлунково-кишкового тракту, особливо в1д 6 до 9-м1сячного вшу при середньому, як енергетичному так 1 проте!новому живленш.
Шдвищений р1вень перетравносп поживних речовин позитивно вплинув 1 на штенсившсть росту шд-досл1дних тварин за 183 дт досл1ду (табл. 3). Пор1в-няння результапв засвщчуе зростання середньодобо-вих прироспв на 7,3% у пор1внянш до групи теличок, яш знаходилися на господарському рацюш.
Таблиця 3
Iнтенсивнiсть росту ремонтних теличок шддослщних груп, (М ± т, п = 10)
Показники Групи
1 контрольна 2 дослщна 3 дослщна
Середня жива маса на початок дослщу, кг 151,2 ± 2,93 153,2 ± 2,27 152,7 ± 2,85
Середня жива маса на кшець дослщу, кг 247,8 ± 9,50 285,4 ± 10,30 285,9 ± 10,60
Приргст живо! маси: Всього, кг 96,6 ± 3,45 132,2 ± 3,25 133,2 ± 3,27
Середньодобовий,г 527,8 ± 5,70 722,4 ± 5,30 727,8 ± 5,28
Висновки
Спрямоване вирощування ремонтного молодняку велико! рогато! худоби на першому етат !х живлення з використанням концентрату 1НТЕРМ1КС КМ стандарт при пом1рному р1вш енергетичного живлення до 9-мюящв забезпечуе середню вгодовашсть тварин. Це вказуе 1 на оптимальний р1вень такого типу рацюну на розвиток шлунково-кишкового тракту теличок.
Перспективи подальших дослвджень: В завдання наших досл1джень входить вивчення особливостей формування майбутньо! молочно! продуктивносп
ремонтних теличок в залежносл в1д вшу, р1вня енер-гетичного та проте!нового живлення.
Бiблiографiчнi посилання
КМЦ^ 1.М. (2001). Vplyv rivnja godivli naproduktyvni 1а biologichni osoblyvosti ^атуп ukrai'ns'koi' сИото-rjaboi' molochnoi' porody. К.: Naukovyjsvit (in икга1п1ап).
Stoljarchuk, Р.г., Naumjuk, O.S., Golodjuk, 1.Р., Mateush, V.L. (2008). Molochna ferma najЫyshhogo majbutn'ogo. Nauk. Visn. L'vivs'kogo Nacional'nogo
HayKOBHH BicHHK .HHyBME iMeHi C.3. I^H^Koro, 2017, t 19, № 79
Universytetu veterynarnoi' medycyny ta biotehnologijim. S.Z. Gzhyc'kogo. 10, 2(37), 181-184 (in Ukrainian).
Kandyba, V.M., Ibatulin, I.I., Kostenko, V.I. (2012). Teorija i praktyka normovanoi' godivli velykoi' rogatoi' hudoby: [Monografija]. (in Ukrainian).
Cvigun, A.T., Povoznikov, M.G., Bljusjuk, S.M. (2004). Do pytannja vyvchennja obminu rechovyn v organizmi tvaryn. Naukovyj visnyk NAU. 74, 74-78 (in Ukrainian).
Received 21.09.2017 Received in revised form 19.10.2017 Accepted 26.10.2017
