Взаємодію показників бігу на 60 м та 4 х 9 м також можна обґрунтувати швидкісною складовою виконання обох вправ, однак у другому випадку, крім прояву вищезгаданих швидкісних здібностей, виконання тесту вимагає від борця визначеного рівню розвитку координаційних та швидкісно-силових здібностей.
На третьому, за значимістю, місці у вказаній структурі знаходиться показник згинання і розгинання рук в упорі лежачи, який характеризує стан розвитку силової витривалості м’язів верхнього плечового поясу юних дзюдоїстів та взаємодіє на високому кореляційному рівні з результатами підтягування та бігу на 60 м, які були визначені та обґрунтовані вище.
Наступним за кількістю взаємозв’язків є показник човникового бігу, що відображає рівень розвитку швидкісних та координаційних здібностей і крім вищезгаданої взаємодії з результатами підтягування та бігу на 60 м, має взаємозв’язок на високому кореляційному рівні з показником згинання та розгинання рук в упорі лежачи (г = 0,75).
Заслуговує на увагу взаємодія на високому рівні показника суми теппінг-тесту з результатами кількості підйомів тулуба з положення лежачи (г = 0,68) та середнім значенням теппінг-метрії (г = 0,89).
Відносно першого випадку необхідно відзначити, що час підтримання максимального збудження у корі головного мозку визначає витривалість нервової системи, а підтримання високої інтенсивності виконання вправи силової спрямованості вимагає від спортсмена не тільки прояву силових здібностей, а й вольових якостей.
В іншому випадку, високий рівень взаємозв’язку між показниками теппінг-тесту може свідчити про утримання високої інтенсивності впродовж усього тесту, що свідчить як про добру витривалість нервової системи, так і високий рівень розвитку швидкісної витривалості.
Висновки.
Теоретичний аналіз, узагальнення досвіду практики та результати власного експериментального дослідження дозволяють зробити наступні висновки:
1. Фізична підготовка є однією зі складових навчально-тренувального процесу дзюдоїстів, а наукова обґрунтованість використання її засобів у значній мірі визначає як ефективність побудови фундаменту для накопичення техніко-тактичного арсеналу юним спортсменом на початкових етапах в період активного біологічного та психічного розвитку, так і результат змагального поєдинку;
2. Аналіз кореляційної матриці структури фізичної підготовленості юних дзюдоїстів 15-16 років дозволив виявити формування потужного блоку, який складається зі взаємопов’язаних на високому рівні показників підтягування, бігу на 60 м, віджимання та човникового бігу.
Також визначена взаємодія на рівні г > 0,6 між показником суми теппінг-тесту та його середнім значенням і кількістю підйомів тулуба з положення
лежачи за 1 хв.;
3. Отримані результати кореляційного аналізу дозволяють визначити пріоритети у розвитку фізичних здібностей юних дзюдоїстів 15-16 років, а також підтверджують доцільність використання ком -плексного підходу в процесі фізичної підготовки борців з урахуванням спортивної спеціалізації.
У перспективі планується визначити особливості динаміки формування структури загальної фізичної підготовленості на початковому та базових етапах багаторічного спортивного вдосконалення юних дзюдоїстів та дослідити взаємодію показників стану розвитку загальних фізичних здібностей та компонентів спеціальної фізичної і функціональної підготовленості борців, що спеціалізуються у дзюдо на вказаних етапах.
Література:
1. Бойко В. Ф., Данько Г.В. Физическая подготовка борцов. -К.: Олимпийская литература, 2004. - 223 с.
2. Волков В.Л. Вільна боротьба: базова фізична підготовка.
- К.: Різографіка, 2005. - 94 с.
3. Волков В.Л. Вольная борьба: комплексная оценка базовой подготовленности. Состояние здоровья, физическая под -готовлен-ность, функциональные возможности, психофизиологическое состояние. - К.: Нора-принт, 2000. - 64 с.
4. Волков Л.В. Теория и методика детского и юношеского спорта. - К.: Олимпийская литература, 2002. - 294 с.
5. Матвеев С.Ф., Несен Э.Н. Комплексный контроль за подготовленностью у высококвалифицированных борцов дзюдо. //Тезисы докладов республиканской научно-практической конференции «Научные основы управления и контроля в спортивной тренировке». Николаев, 1984. - с. 152-153.
6. Матвеев С.Ф., Фетисов В.И., Бойко В .Ф., Адырхаев С.Г. Управление подготовкой олимпийцев в спортивной борьбе с учетом структуры соревновательной деятельностью. //Тезисы докл. межд. конгр. «Современный олимпийский спорт» - К.: КГИФК, 1993. - с. 164-167.
7. Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Киев: Олимпийская литература, 1997. - 583.
8. Платонов В.Н. Теория и методика спортивной тренировки. - К.: Вищ. шк., 1984 - 336 с.
9. Юшков О.П. Система управляющих воздействий на структуру подготовленности квалифицированных борцов. Ав-тореф. дисс. ... докт. пед. наук, М., 1994. - 38 с.
10. Ягелло В. Теоретико-методические основы системы многолетней физической подготовки юных дзюдоистов, Варшава, Киев: изд-во АВФ, 2002. - 351 с.
Надійшла до редакції 04.05.2007р.
ОРГАНІЗАЦІЯ ВИВЧЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ Й ПОШИРЕННЯ ПЕРЕДОВОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ В РАМКАХ МЕДИЧНИХ УЧИЛИЩ
Лебединець Т.М.
Харківське медичне училище
Анотація. Розкрито сутність поняття “передовий педагогічний досвід”, висвітлено процес вивчення, узагальнення й поширення передового педагогічного досвіду в медичному училищі. Заходи спрямовано на забезпечення послідовного й системного засвоєння передових методів, прийомів і форм педагогічної роботи, реалізації їх у власній викладацькій діяльності педагогів. Також - проведення з боку адміністрації й керівників всіх структурних підрозділів науково-методичної служби медичного училища відповідної роботи щодо контролю і при необхідності корекції науково-методичної
діяльності на шляху впровадження визначеного педагогічного досвіду у практику
Ключові слова: передовий педагогічний досвід, науково-методична діяльність, медичне училище. Аннотация. Лебединец Т.М. Организация изучения, обобщения и распространения передового педагогического опыта в рамках медицинских училищ. Раскрыта сущность понятия “передовой педагогический опыт”, освещен процесс изучения, обобщения и распространения передового педагогического опыта в медицинском училище. Мероприятия направлены на обеспечение последовательного и системного усвоения передовых методов, приемов и форм педагогической работы, реализации их в собственной преподавательской деятельности педагогов. Также - проведение со стороны администрации и руководителей всех структурных подразделов научно-методической службы медицинского училища соответствующей работы относительно контроля и при необходимости коррекции научно-методической деятельности на пути внедрения определенного педагогического опыта в практику. Ключевые слова: передовой педагогический опыт, научно-методическая деятельность, медицинское училище.
Annotation. Lebedynec T. M. Organization of studying, generalization and dissemination of progressive pedagogical experience within medical colleges. The essence of the notion ‘progressive pedagogical experience’ has been revealed. The process of studying, generalization and dissemination of progressive pedagogical experience within medical colleges has been covered. Provisions are guided on security of a sequential and systemic digestion of advanced methods, receptions and forms of pedagogical work, their embodying in natural teaching activity of teachers. Also -conducting on the part of administration and principals of all structural subitems of scientific - methodical service of medical school of the conforming work concerning monitoring and if necessary corrections of scientific - methodical activity on a path of a heading of particular pedagogical experience to practice.
Key words: progressive pedagogical experience, methodological activity, medical colleges.
Вступ.
Глобальні зміни, які відбуваються сьогодні в системі вищої професійної освіти в Україні, вимагають пошуку ефективних засобів підвищення фахової компетентності викладачів. Аналіз наукової літератури і практичний досвід роботи навчальних закладів свідчить, що одним із таких засобів є вивчення, узагальнення й поширення передового досвіду серед викладачів медичного училища. Ці міркування підтверджують актуальність теми статті.
На основі вивчення наукових праць І. Жер-носека, М. Красовицького, В. Крижка, С. Крисюка, В. Лозової, Є. Павлютенкова, М. Скаткіна, А. Троц-ко, М. Фіцули та інших науковців ми дійшли висновку, що педагогічний досвід - це сукупність знань, умінь і навичок, набутих викладачем у процесі професійної діяльності. Передовий педагогічний досвід є результатом творчого пошуку педагогів, який виявляється в розробці принципово нових педагогічних ідей, засобів, технологій і т. ін. чи в істотно модифікованих відповідно до актуальних завдань навчання й виховання молоді існуючих форм, методів і прийомів педагогічної роботи. Отже, передовий педагогічний досвід об’єднує відпрацьовані
у практичній діяльності окремих педагогів відтворювані методи, прийоми і способи навчання й виховання, які забезпечують отримання високих результатів без додаткових витрат часу й зусиль учасників педагогічного процесу.
Науковці вважають, що характерними ознаками і водночас критеріями передового педагогічного досвіду є такі: новизна; висока результативність; репрезентативність; стабільність; прогностичність; спадкоємність; перспективність.
З урахуванням рекомендацій науковців (В. Крижко, О. Оношків, Є. Павлютенков, М. Фіцула, Л. Фридман [2; 3; 5; 6] і визначених критеріїв у медичному училищі було організовано науково-методичну діяльність щодо вивчення, узагальнення й поширення передового педагогічного досвіду. Для цього було розроблено такий алгоритм вивчення передового педагогічного досвіду: 1) визначення педагогічної проблеми та об’єкта вивчення; 2) попереднє вивчення досвіду; 3) забезпечення теоретичної підготовки колективу викладачів; 4) основне вивчення досвіду; 5) узагальнення передового педагогічного досвіду, визначення, формулювання його провідних ідей.
Дослідження проводиться відповідно до плану НДР Харківського національного педагогічного університету імені Г С. Сковороди.
Формулювання цілей роботи.
Цілями статті є розкриття сутності поняття „передовий педагогічний досвід”, висвітлення процесу вивчення, узагальнення й поширення передового педагогічного досвіду в медичному училищі.
Результати дослідження.
На першому з визначених етапів відбувалося вичленення прогресивного досвіду з масової практики на основі визначених критеріїв, формулювалася тема досвіду, обґрунтовувалася її актуальність, визначалася творча група й відповідальні особи за вивчення даного досвіду. Важливе місце на цьому етапі займало також складення плану роботи, за яким організовувалось вивчення передового досвіду.
На другому етапі вивчення передового педагогічного досвіду відбувалося попереднє ознайомлення представників створеної творчої групи з об’єктом дослідження, що дозволяло конкретизувати суть досвіду, з’ясувати на попередньому рівні його прояви, завдання, зміст, методи, засоби, які використовує педагог-новатор, і т.ін. На третьому з визначених етапів викладачі опановували теоретичні й методичні положення з визначеної проблеми, висвітлені в науковій літературі. Це дозволяло визначити ступінь новизни досвіду, з’ясувати педагогічні умови, які забезпечують його результативність. Засвоєння педагогами зазначених положень організовувалося за допомогою таких методів і форм роботи: лекцій, дискусій, науково-методичних семінарів, роботи з літературою (вивчення публікацій з проблеми у газетах, журналах, книгах), методичних бюлетенів, “круглих столів”,
клубних засідань тощо.
На четвертому з визначених етапів забезпечувалося основне вивчення передового досвіду. На цьому етапі відбувалося збирання емпіричного матеріалу, вивчалися окремі ланки й аспекти навчально-виховного процесу, проводилися контрольні зрізи. На цьому етапі використовувалися такі методи й форми роботи: відвідування занять, відеозаписи й магнітофонні записи занять чи їхніх фрагментів, спостереження, тестування, ділові ігри, науково-методичні семінари, лекції, робота творчих груп і т. ін.
На останньому етапі вивчення передового педагогічного досвіду відбувалося узагальнення передового педагогічного досвіду, визначення, формулювання його провідних ідей. Узагальнення й систематизація передового досвіду передбачало визначення й чітке формулювання провідних ідей, надання оцінки його перспективності за наведеними вище критеріями, характеризування представленого досвіду в категоріях педагогіки (тобто цілей, змісту, форм, методів, засобів, прийомів, умов, результатів тощо), докладний опис впровадження із зазначенням його складників, розкриття зв’ язків між ними, визначення основних закономірностей педагогіки, які виступали підґрунтям цього досвіду і забезпечували його ефективність тощо. В узагальненому матеріалі визначалась також результативність і ефективність досвіду, що вивчався, формулювалися рекомендації щодо його використання різними категоріями педагогічних працівників.
Із врахуванням порад науковців (В. Криж-ко, С. Максимюк, П. Підкасистий, Є. Павлютенков [1; 3; 4] та ін.) узагальнений опис передового досвіду включав три частини. У першій з них була представлена цілісна система педагогічних дій, у сукупності яких виявлялася сутність педагогічного досвіду. У другій частині цього опису чітко доводилась його ефективність і результативність. Третя частина була присвячена розкриттю переваг зазначеного досвіду перед традиційними методиками, а також висвітленню перспектив його використання у широкій педагогічній діяльності. Крім опису, оформлювалася також картотека ППД.
На вказаному етапі науково-методичної діяльності викладачів медичного училища щодо узагальнення передового педагогічного досвіду широко застосовувалися теоретичні методи науково-дослідної діяльності: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, “мозковий штурм”, |моделювання та ін. Узагальнення результатів передового педагогічного досвіду відбувалося через різні форми науково-методичної роботи: засідання педагогічної, адміністративної й науково-методичної ради, організаційно-методичної, циклових і предметних комісій, методичних об’ єднань, методичні виставки, методичні бюлетені, засідання “школи викладача-початківця” й школи передового досвіду, науково-методичні конференції, психолого-педагогічні консиліуми, інструктивно-методичні наради, творчі зустрічі, майстер-класи тощо.
Значна увагу в медичному училищі приділя-
лася також поширенню передового педагогічного досвіду. Метою цього етапу науково-методичної роботи було те, щоб цінні ідеї, досягнення передових викладачів зробити набутком інших педагогів.
Ми поділяємо думку О. Ярошенка [7, с. 1113] про те, що процес засвоєння передового педагогічного досвіду передбачає розв’язання таких завдань: 1) створення умов для формування позитивної мотивації щодо засвоєння педагогами передового досвіду та усвідомлення його сутності; 2) розвиток умінь і навичок із його опанування; 3) забезпечення практичної реалізації передових форм, методів і прийомів педагогічної праці. Причому для підготовленості викладачів до успішної реалізації прогресивних педагогічних доробок у власній практичній діяльності забезпечувалося цілеспрямовано формування в них таких умінь і навичок: 1) зіставлення власного досвіду викладацької діяльності із результатами праці передових педагогів; 2) трансформації передових ідей у власний досвід, власні педагогічні набуття; 3) проведення первісної апробації запозичених передових методів і прийомів педагогічної діяльності, адекватне оцінювання отриманих результатів; 4) активно й своєчасно долання труднощів у процесі опанування педагогічного досвіду; 5) творче застосування опрацьованих педагогічних ідей, методів і прийомів у власній повсякденній педагогічній праці.
Завершальним етапом у науково-методичній діяльності педагогічного колективу медичного училища щодо вивчення, узагальнення й поширення передового педагогічного досвіду було проведення спочатку засідань організаційно-методичної й відповідних циклових і предметних комісій, а потім - засідань науково-методичної й педагогічної рад, на яких підводилися підсумки зробленої роботи, визначалися її позитивні й негативні моменти, намічалися перспективи подальшої роботи у цьому напряму.
Проведене дослідження дозволяє також стверджувати, що вивчення, узагальнення й впровадження передового педагогічного досвіду у практичну діяльність викладачів медичного училища вимагають значної організаторської роботи й виявлення злагоджених зусиль з боку адміністрації та всіх інших членів педагогічного колективу у засвоєнні необхідних для цього знань і умінь, формування внутрішньої готовності впроваджувати інноваційні ідеї у власну педагогічну практику.
Висновки.
Отже, процес вивчення, узагальнення й впровадження передового педагогічного досвіду у діяльність викладачів медичного училища являв собою цілісну сукупність педагогічних заходів, спрямованих на:
1) виокремлення передового досвіду, визначення його сутності, основних ідей і принципів, дослідження інноваційних прийомів і методів праці викладачів-новаторів за основними ознаками передового педагогічного досвіду членами спеціально
створеної з цієї метою творчої групи, визначення ефективності й результативності дослідженої інноваційної діяльності;
2) ознайомлення всіх членів колективу навчального закладу з досвідом, який вивчається, а також забезпечення послідовного й системного засвоєння ними передових методів, прийомів і форм педагогічної роботи, реалізації їх у власній викладацькій діяльності педагогів;
3) проведення з боку адміністрації й керівників всіх структурних підрозділів науково-методичної служби медичного училища відповідної роботи щодо контролю і при необхідності корекції науково-методичної діяльності на шляху впровадження визначеного педагогічного досвіду у практику;
4) систематичне дослідження ефективності запропонованих інноваційних методів, прийомів і форм роботи за отриманими результатами.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем організації вивчення, узагальнення й поширення передового педагогічного досвіду в рамках медичних училищ.
Література
1. Максимюк С. П. Педагогіка: Навч. посіб. - К: Кондор, 2005. - 667 с.
2. Онишків З. М. Основи школознавства. - Тернопіль, 1996.
3. Павлютенков Є.М., Крижко В.В. Організація методичної роботи. - Х.: Вид. група „Основа”. 2005. - 80 с.
4. Педагогика: Учеб. пособие / Под ред. А. И. Пидкасистого.
- М.: Педагогическое общество России, 1998. - 640 с.
5. Фіцула М. М. Педагогіка: Навч. посіб. - Київ: ВЦ “Академія”, 2000. - 542 с.
6. Фридман Л.М. Педагогический опыт глазами психолога.
- М., Просвещение, 1987. - 224 с.
7. Ярошенко О.Г. Сущность и педагогические возможности лекционно-практической подготовки учителей к освоению передового опыта // Активные формы и методы внедрения передового педагогического опыта: Сб. науч. статей / Редкол.: В.Ф. Паламарчук (отв. ред.) и др. - К.: КГПИ, 1989. - С. 9-15.
Надійшла до редакції 14.05.2007р.
СРАВНЕНИЕ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ФИЗИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ И ФИЗИЧЕСКОЙ ПОДГОТОВЛЕННОСТИ В ГРУППАХ ЮНЫХ ТЯЖЕЛОАТЛЕТОВ 14-15 ЛЕТ Лутовинов Ю.А.
Луганский профессиональный аграрный лицей
Аннотация. В статье рассмотрено сравнение показателей физического развития и физической подготовленности в группах юных тяжелоатлетов 14-15 лет. Установлено, что у юных тяжелоатлетов (возраст- 14,6 лет), ведущих подготовку к первенству Украины среди кадетов, показатели массы тела, роста, окружности грудной клетки, динамометрии правой кисти, рывка и толчка через 6,5 месяцев тренировок увеличились соответственно на 9,2, 2,1, 4,6, 10,5, 17,0, 16,0 %.
Ключевые слова: юные тяжелоатлеты 14-15 лет, прирост показателей, рывок, толчок.
Анотація. Лутовінов Ю.А. Порівнювання показників фізичного розвитку та фізичної підготовленості у групах юних важкоатлетів 14-15 років. У статті розглянуто порівнювання показників фізичного розвитку та
фізичної підготовленості у групах юних важкоатлетів 14-15 років. Встановлено, що у юних важкоатлетів (віку 14,5 років), ведучих підготовку к першості України серед кадетів, показники маси тіла, росту, кола грудної клітки, динамометрії правої кісті, ривка та поштовху через 6,5 місяців тренування збільшились відповідно на 9,2, 2,1, 4,6, 10,5, 17,0, 16,0 %.
Ключові слова: юні важкоатлети 14-15 років, приріст показників, ривок, поштовх.
Annotation. Lutovinov Y.A. The comparison of physical development and physical efficiency indices in the groups of young weight lifters aged 14-15. The article deals with the comparison of physical development and physical efficiency indices in the groups of young weight lifters aged 14-15. It is determined that young weight lifters (age - 14,6 years), who are preparing for Ukrainian championship among cadets, have their indices of body mass, height, chest circumference, dynamometry of right hand, burst, clean and jerk, in 6,5 months of training, increased accordingly by 9.2, 2.1, 4.6, 10.5, 17.0, 16.0 %.
Key words: young weight lifters 14-15 years, growth of results, burst, clean and jerk.
Введение.
В теории и практике подготовки тяжелоатлетов еще недостаточно полно изучено физическое развитие и физическая подготовленность юных тяжелоатлетов 14- 15- летнего возраста [2-4, 6].
Для того, чтобы достичь высоких спортивных результатов в тяжелой атлетике, необходимо иметь соответствующий уровень физического развития и физической подготовленности, который зависит от морфо- функциональных показателей и генетических задатков спортсмена [4].
Анализ научно- методической литература показал, что специалистами исследовались физическое развитие и физическая подготовленность юных тяжелоатлетов 14-15 лет, но сравнений весо- ростовых показателей, динамометрии кисти, рывка и толчка оказалось очень мало. На основании опроса тренеров и спортсменов, считаем, что наша тема должна быть изучена.
Работа выполнена по плану НИИ Национального университета физического воспитания и спорта Украины.
Цель исследования - изучить физическое развитие и физическую подготовленность юных тяжелоатлетов 14-15 лет. Выявить прирост показателей в конце исследования.
Методы исследования. 1) Анализ научнометодической литературы; 2) Анализ протоколов международных, республиканских и областных соревнований; 3) опрос и анкетирование; 4) антропометрия; 5) методы, характеризующие средства СФП: динамометрия правой кисти, рывок и толчок; 6) методы математической статистики.
Исследовано 36 юных тяжелоатлетов 14-15 лет (І и ІІ спортивных разрядов- 10 спортсменов, юношеских разрядов- 26) участников первенства области среди кадетов 14- 15 лет. Приведена сравнительная характеристика показателей физического развития и физической подготовленности юных тяжелоатлетов первенства области в октябре 2006 года и в мае 2007 года (6,5 месяцев).