НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ МЕДИЧНОГО УЧИЛИЩА
Лебединець Т.М.
Харківське медичне училище
Анотація. Визначено пріоритетні напрями розвитку професійної освіти в Україні. Проаналізовано основні положення державних нормативно-правових документів з організації науково-методичної діяльності. Висвітлено накопичений досвід медичного училища з питань нормативно-правового забезпечення науково-методичної роботи викладачів.
Ключові слова: нормативно-правове забезпечення, науково-методична діяльність.
Аннотация. Лебединец Т.М. Нормативно-правовое обеспечение научно-методической деятельности преподавателей медицинского училища. Определены приоритетные направления развития профессионального образования в Украине. Проанализированы основные положения государственных нормативно-правовых документов в организации научно-методической деятельности. Освещен накопленный опыт медицинского училища по вопросам нормативно-правового обеспечения научно-методической работы преподавателей. Ключевые слова: нормативно-правовое обеспечение, научно-методическая деятельность.
Annotation. Lebedynec T.M. The legal provision of scientific and methodological work of the medical educational establishment trainers. The prior trends to development education in Ukraine are defined. The basic statements of legal documents in the organization of scientific and methodological activities are analyzed. The acquired experience of the medical educational establishment trainers referring legal provision of scientific and methodological work is revealed.
Key words: information technologies, the secondary educational establishments work.
Вступ.
Питання систематичного підвищення кваліфікації педагогічних кадрів має постійно знаходитися в центрі уваги кожного керівника навчального закладу. Ця проблема може успішно вирішуватися за допомогою поєднання різних педагогічних засобів, а передусім - через планомірну науково-методичну діяльність педагогічного колективу. У свою чергу, науково обґрунтована організація цього процесу вимагає чіткого визначення її нормативно-правового забезпечення, що і обумовлює актуальність теми статті.
Робота виконана у відповідності до плану НДР Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди.
Формулювання цілей роботи.
Цілями статті є розкриття пріоритетних напрямів розвитку професійної освіти в України, аналіз основних положень державних нормативно-правових документів з організації науково-методичної діяльності, а також висвітлення накопиченого досвіду медичного училища з питань нормативноправового забезпечення науково-методичної роботи викладачів.
Результати дослідження.
У науковій літературі зазначається, що науково-методична робота - це система дій і заходів,
спрямованих на підвищення кваліфікації педагогічних кадрів за всіма аспектами педагогічної діяльності, розвиток творчого потенціалу педагогічного колективу та вдосконалення навчально-виховного процесу загалом [3; 5].
В умовах інтенсивного інформаційно-технологічного розвитку суспільства у сфері професійної освіти, зокрема медичної освіти, відбуваються суттєві зрушення, що зумовлені загальносвітовими тенденціями неперервної професійної освіти. Пріоритетними напрямами її розвитку на сучасному етапі є такі: 1) інтелектуалізація професійної освіти, впровадження в навчально-виробничий процес науково-технічних та інноваційних технологій; 2) забезпечення особистісно-зоріє-нтованого підходу в навчанні й вихованні майбутніх фахівців; 3) розвиток ринку освітніх послуг з професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів; 4) модернізація інформаційного, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення професійної освіти; 5) розвиток соціального партнерства, міжнародне співробітництво [2, с. 173].
Організаційно-правові засади науково-методичної діяльності викладачів медичних училищ головним чином визначаються Законами України “Про освіту”, “Про професійно-технічну освіту”, “Про вищу освіту” та іншими нормативно-правовими документами. Так, у Законі Україні “Про освіту” вказується, що педагог зобов’язаний “постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру”, забезпечувати умови для засвоєння учнями (студентами) навчальних програм “на рівні обов’язкових вимог щодо змісту, рівня та обсягу освіти, сприяти розвиткові здібностей учнів (студентів)” [1, с. 51].
У “Національній доктрині розвитку освіти” підкреслюється, що в Україні одним із пріоритетних напрямів державної політики щодо розвитку освіти є “постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу”, що неможливо здійснити без постійного професійного вдосконалення педагогів. У свою чергу, це вимагає забезпечення “періодичного оновлення і взаємоузгодження змісту підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників”, оволодіння ними сучасних інформаційних технологій [4, с. 9].
У “Концепції розвитку професійно-технічної (професійної) освіти в Україні” зазначається, що наукові дослідження з проблем теорії і методики професійної освіти повинні мати випереджувальний характер і забезпечувати “прогнозування розвитку професійної освіти, обґрунтування й проектування нових моделей та організаційно-педагогічних форм підготовки робітників, змісту професійної освіти, інноваційних технологій професійного навчання й виховання”. А науково-методичне забезпечення розвитку професійної освіти має спрямовуватися на “розроблення й оновлення державних стандартів,
навчально-програмних, методичних, дидактичних, інформаційних матеріалів, підручників і навчальних посібників нового покоління та засобів навчання” [2, с. 178].
Отже, в усіх нормативних документах державного рівня, які регламентують і освітню діяльність медичних училищ, червою ниткою проходить ідея про необхідність постійного підвищення рівня науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу, вдосконалення професійно-методичної майстерності викладачів. Крім документів загальнодержавного, регіонального та галузевого значення, діяльність медичного училища значною мірою регламентується нормативними документами внутрішнього рівня, насамперед такими: Статутом навчального закладу, Положенням про педагогічну раду, Положенням про методичну роботу, Положенням про циклову методичну комісію, Положенням про методичний кабінет, Положенням про систему контролю, Положенням про бібліотечну раду, Положенням про кабінет та ін.
Так, відповідно до Положення про педагогічну раду, члени ради розглядають і обговорюють заходи про виконання нормативно-правових актів, що регулюють освітній процес, інструкцій і вказівок органів управління освітою про підготовку спеціалістів; стан і підсумки навчально-виховної і методичної роботи, питання вдосконалення методів і форм навчання, посилення зв’язку теоретичного і практичного навчання; досвід роботи циклових комісій і кращих викладачів; доповіді викладачів та інших працівників з найбільш актуальних питань навчання і виховання студентів; питання підвищення кваліфікації викладачів; стан дослідної роботи викладачів і студентів та ін. На розгляд педагогічної ради в необхідних випадках виносяться також питання про невідповідність кваліфікації окремих викладачів щодо виконання ними професійних обов’язків.
Для забезпечення колегіального обговорення навчально-виховної, методичної роботи та інших питань педагогічної роботи в медичному училищі функціонує також адміністративна рада, чия діяльність регламентується Положенням про адміністративну раду. Згідно з цим положенням, основними завданнями адміністративної ради є об’єднання зусиль адміністративного складу щодо організації навчально-виховного процесу, оперативного вивчення та обговорення нормативних актів, документів, конкретних навчально-виробничих та навчально-виховних завдань, а також вирішення поточних питань.
У Положенні про методичну роботу медичного училища відображені принципи, за якими вона організується, вимоги до її організації й основні напрямки здійснення та ін. Визначено, що основними завданнями методичної роботи у медичному училищі є такі: 1) організаційно-методичне забезпечення програм розвитку училища; 2) удосконалення змісту, форм і методів навчання та вихован-
ня студентів, забезпечення єдності, органічного взаємозв’язку загальноосвітньої та професійної підготовки студентів на основі принципів гнучкості, наступності, прогностичності, ступеневого характеру освіти; 3) розвиток педагогічної та професійної майстерності педагогічних працівників, їх загальної культури, створення мотивації та умов для професійного вдосконалення; 4) інформаційне забезпечення педагогічних працівників з проблем освіти, педагогіки, психології, інформування про досягнення науки й техніки, передового педагогічного та виробничого досвіду; 5) організаційно-методична допомога у розвитку педагогічної творчості, експериментально-дослідної роботі, впровадженні результатів наукових досліджень, передового досвіду, педагогічних технологій тощо; 6) створення комплексів методичного забезпечення дисциплін, розробка та видання навчальних, методичних посібників, рекомендацій, наочних засобів навчання; 7) забезпечення інтеграції теорії та практики; 8) підготовка до атестації педагогічних працівників.
Під час організації науково-методичної роботи враховується також зміст Положення про циклову комісію, яка є об’єднанням викладачів споріднених дисциплін. Ця комісія здійснює науково-методичну роботу за відповідним предметним профілем. Діяльність циклової комісії регламентує також Положення про тижні циклових методичних комісій у медичному училищі, які проводяться один раз на навчальний рік.
Положення про методичний кабінет регулює діяльність методичного кабінету. У положенні зазначається, що головною метою методичного кабінету є навчально-методичне забезпечення педагогічного процесу, організація вдосконалення відповідної фахової освіти та кваліфікації викладачів згідно з рівнями, визначеними чинним законодавством.
Оскільки у підвищенні педагогічної майстерності викладачів важливу роль відіграють бібліотечні ресурси, значна увага в медичному училищі приділяється також ефективному функціонуванню бібліотечної ради, діяльність якої регламентує відповідне Положення про бібліотечну раду. Ця рада утворена з метою координації діяльності бібліотеки та всіх інших структурних підрозділів училища.
Раціональна організація навчально-виховного процесу студентів вимагає також забезпечення матеріального та методичного оснащення кабінетів, де проходять заняття. Функціонування кожного кабінету як навчальної та практичної бази в медичному училищі регламентується спеціально розробленим Положенням про навчальний кабінет.
Важливою проблемою, яка постає перед будь-яким навчальним закладом, є надання методичної допомоги викладачам-початківцям. Цей аспект науково-методичної діяльності в медичному училищі регламентується спеціальним Положенням про наставництво.
Слід також відзначити, що ефективність
науково-методичної роботи значним чином залежить від правильно організованого контролю, який дозволяє правильно оцінити стан науково-методичної роботи, виявити головні досягнення та її недоліки та своєчасно скоригувати останні. Цей напрям у діяльності регламентується Положенням про систему контролю.
Крім вищеназваних документів, у процесі організації науково-методичної роботи в медичному училищі адміністрація та викладачі керуються також Положенням про науково-дослідну роботу в медичному училищі, Положенням про самостійну роботу, Положенням про раду фізичного виховання, Положенням про раду з правового виховання і профілактики правопорушень серед студентів, Положенням про організацію та види навчальних занять, Положенням про робочу навчальну програму, Положенням про відкрите заняття, Положенням про проведення практики студентів медичного училища, Положенням про конкурс випускників медичного училища “Краща за фахом”, Положенням про надання консультацій, Положенням про організацію та проведення державного комплексного кваліфікаційного іспиту, Положенням про кращу навчальну групу та кращого студента, Положенням про атестацію, а також іншими нормативними документами внутрішнього використання.
Висновки.
Вищезазначені документи у своїй сукупності створюють єдину систему нормативно-правового забезпечення науково-методичної діяльності викладачів медичного училища. Тому докладне вивчення й всебічний аналіз змісту нормативних документів, які регламентують різні аспекти організації науково-методичної роботи в межах навчального закладу, а головне - керування їхніми положеннями під час практичного здійснення цієї роботи є необхідною умовою для проведення науково-методичної роботи на високому рівні.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем нормативно-правового забезпечення науково-методичної діяльності викладачів.
Література
1. Закон України “Про освіту” // Нормативно-правове забезпечення освіти. У 4 ч. - Х.: Видав. гр . “Основа” . - Ч. 1. -С. 26-58.
2. Концепція розвитку професійно-технічної (професійної) освіти в Україні // Кремень В. Г Освіта і наука в Україні -інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати. -К: Грамота, 2995. - С. 170-180.
3. Лизинский В.М. О методической работе в школе. - М.: Центр „Педагогический поиск”, 2004. - 160 с.
4. Національна доктрина розвитку освіти // Книга методиста: довідково-методичне видання / Упоряд. Г М. Литвиненко, О.М. Вернидуб. - Харків: Торсінг плюс, 2006. -672 с.
5. Павлютенков Є.М., Крижко В.В. Організація методичної роботи. - Х.: Вид. група „Основа”. 2005. - 80 с.
Надійшла до редакції 17.04.2007р.
ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТИ УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ (19171991 РР.)
Левашова В. М.
Харківський національний педагогічний
університет імені. Г.С. Сковороди
Анотація. Дана стаття присвячена висвітленню особливостей розвитку біологічної освіти, як складника природничих дисциплін учнів старших класів в роки існування Радянського Союзу, а саме: перетворення біологічних дисциплін на окремі розділи сільського господарства; заміна елементарних основ науки біології на довільні та повільна відбудова біології як науки. Ключові слова: біологія, загальноосвітня школа, природа, природничі дисципліни, освіта.
Аннотация. Левашова В.М. Особенности развития естественного образования учеников старших классов (19171991 гг.). Данная статья посвящена осветлению особенностей развития биологического образования, как составляющей части естественных дисциплин учеников старших классов в годы существования Советского Союза, а именно: преобразование биологических дисциплин на отдельные разделы сельского хозяйства; замена элементарных основ науки биологии на произвольные и медленное восстановление биологии как науки. Ключевые слова: биология, общеобразовательная школа, природа, естественные дисциплины, образование. Annotation. Levashova V.M. Peculiarities of development of real education of senior pupils. This article is devoted to lighting out the features of biological education development as a component of natural disciplines for students of higher forms in the period of Soviet Union existence, namely: transformation of the biological disciplines into separate sections of agriculture; replacement of elementary bases of biology science by arbitrary ones, and slow renewal of biology as science.
Key words: biology, comprehensive school, nature, natural disciplines, education.
Вступ.
Серед першочергових проблем, що розв’язує система освіти - є формування всесторонньо та гармонійно розвинутої особистості [7].
Важливе значення для розв’язання цієї проблеми мають шкільні курси природничих дисциплін, що вирішують такі важливі навчально-виховні задачі: ознайомлення учнів з основами сучасних природничих наук; формування у школярів широкого світогляду; виховання в учнів любові до природи, формування відповідального ставлення до природи, готовності її охороняти; розкриття ролі природничих дисциплін як продуктивної сили і теоретичної основи розвитку галузей народного господарства, формування широкого політехнічного кругозору, професійної орієнтації учнів.
Природничі науки в середній школі виконують особливу і різноманітну роль. Великий російський демократ А.І. Герцен ще в 1В4З р. відзначив, що «без природничих наук немає порятунку сучасній людині». Ці слова зберігають своє значення й у наші дні. Без знання основ природничих наук людина безпорадна перед навколишньою природою, вона не може раціонально управляти нею.
Необхідний широкий фронт нових досліджень, спрямованих на вирішення актуальних задач,