CC BY
47
УДК 377 .4
Н. Я. КРЕДЕНЕЦЬ
ДОСВ1Д СТАНОВЛЕННЯ СОЦ1АЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА В КОНТЕКСТ1 1НТЕГРАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В У СВРОПЕЙСЬКШ СИСТЕМ1 ОСВ1ТИ
Розглянуто зарубiжний doceid розвитку oceimHix систем в KOHmeKcmi ттеграцшних процеЫв загалом та становлення со^ального партнерства у cucmeMi oceimu зокрема. Прoаналiзoванo складне завдання — забезпечити зрocmаючi потреби економ^и, зумовлеш розвитком виробництва високих meхнoлoгiй, европейських i глобальних ттеграцш та конкуренци, яке загострило нeoбхiднicmь побудови новог парадигми освти протягом усього життя за допомогою сощальних парmнeрiв. З'ясовано, що процес модертзаци освттх систем на засадах нeпeрeрвнocmi е складним i багаmoвuмiрнuм. У цьому кoнmeкcmi coцiальнe партнерство розглядаеться як заЫб виршення суперечностей мiж освтою та ринком пращ, як мехатзм розвитку та адекватного функцюнування системи освти.
Ключевi слова: ттеграцш процеси, концепця освти протягом усього життя, coцiальнi партнери, coцiальнe партнерство, Празьке комютке, Берлтське комютке.
Н. Я. КРЕДЕНЕЦ
ОПЫТ СТАНОВЛЕНИЯ СОЦИАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА В КОНТЕКСТЕ
ИНТЕГРАЦИОННЫХ ПРОЦЕССОВ В ЕВРОПЕЙСКОЙ СИСТЕМЕ
ОБРАЗОВАНИЯ
Рассмотрен зарубежный опыт развития образовательных систем в контексте интеграционных процессов в целом и становления социального партнерства в системе образования в частности. Проанализирована сложная задача — обеспечить растущие потребности экономики, обусловленные развитием производства высоких технологий, европейских и глобальных интеграций и конкуренции, которая обострила необходимость построения новой парадигмы образования в течение всей жизни с помощью социальных партнеров. Выяснено, что процесс модернизации образовательных систем на основе непрерывности является сложным и многомерным. В этом контексте социальное партнерство рассматривается как средство разрешения противоречий между образованием и рынком труда, как механизм развития и адекватного функционирования системы образования.
Ключевые слова: интеграционные процессы, концепция образования на протяжении всей жизни, социальные партнеры, социальное партнерство, Пражское коммюнике, Берлинское коммюнике.
N. YA. KREDENETS
EXPERIENCE IN THE DEVELOPMENT OF SOCIAL PARTNERSHIP IN THE
CONTEXT OF INTEGRATION PROCESSES IN THE EUROPEAN SYSTEM OF
EDUCATION
The article deals with the foreign experience in the development of educational systems in the context of integration processes in general and the establishment of social partnership in the education system in particular.The difficult task of providing of growing needs of economy caused by the development of high technology, European and Global Integration and competition has given rise to the need to build a new paradigm of education throughout the life together with social partners. It has been found out that the process of modernization of educational systems on the basis of continuity is complex and multidimensional. In this context, social partnership is considered as a means of resolving differences between education and labour markets as a mechanism of the development and adequate functioning of the education system.
Key words: Integration processes, the concept of lifelong education, social partners, social partnership, Prague Communiqué, Berlin Communiqué.
Ввд початку Болонського процесу здобування осв^и упродовж життя входить до головних напрямiв розбудови загальноевропейського освинього простору. Вперше зявившись у документах Празького сам^ (2001 р.) та Берлшсько1 конференцп (2003 р.) мiнiстрiв освии держав - учасниць Болонського процесу, ця проблема набула актуальносп в контекст його
пpосyвания та коpегyвання. Якщо Пpазьке комюнiке наголошye на необxiдностi стpатегiï по6удови системи тслядипломного навчания для подолания ^облеми конкypентоспpоможностi, застосувания новиx теxнологiй та полшшения едносл сyспiльства, piвниx можливостей та якостi життя [S, с. УЗ], то Беpлiнське комюнiке закликав pеалiзовyвати полiтикy eвpопейськиx кpаïн щодо запpоваджения навчания впpодовж усього життя шлжом спонукания вищиx навчальниx закладiв до pозшиpения можливостей навчания незалежно ввд вiкy, включно з визнанням попеpедньоï освiти [12].
Чеpез свою багатоплановють, багатоаспектнiсть, а також дiалектичнy сyпеpечливiсть явище паpтнеpства спpичиияe чимало гостpиx дискyсiй. Сьогоднi в жоднш галyзi eвpопейського сyспiльства не ввдбуваються так1 каpдинальнi змiни, як y сфеpi освiти.
Пpо iнтенсивнiсть пошушв новиx шляxiв pозвиткy соцiального паpтнеpства в системi вищо1' та ^офе^йно!' освiти eвpопейськиx кpаïн пишуть вичизияш та заpyбiжиi дослiдники: I. М. Стаpиков, В. Л. Даниленко (шляxи pозвиткy соцiального паpтнеpства в pоботi вищоï школи eвpопейськиx кpаïн) [3]; Н. В. Абашюна, А. А. Mypавйова, О. Н. Олeйнiкова (сощальне паpтнеpство y сфеpi пpофесiйноï освии eвpопейськиx кpаïн) [1; У; 9]; О. I. Опенко, Л. П. Пyxовська (безпеpеpвна пpофесiйна освiта заpyбiжниx кpаïн) [S; 5]. Пpоте необxiдно зазначити, що пpоблемy становления сощального паpтнеpства y системi освiти в контекст iнтегpацiйниx пpоцесiв на сьогодш дослiджено недостатньо.
Метою статт е висвиления фyндаментальниx кpитеpiïв фоpмyвания сощального паpтнеpства y eвpопейськiй системi освии в контекстi iнтегpацiйниx пpоцесiв.
Концепщя соцiального паpтнеpства pозpоблялася eвpопейськими дослщниками як метод цившзованого виpiшения соцiально-тpyдовиx конфлiктiв.
Пpоцес законодавчого закpiпления колективно-договipноï системи в бiльшостi кpаïн Заxодy pозпочався на початку XX ст. Окpемi ïï ноpми були внесет y датський Цивiльний кодекс в 19G7 p., y швейцаpський Кодекс зобов'язань - y 1911 p. Шзшше в ^оцес видiления ноpм тpyдового законодавства в окpемy галузь пpава набуло пошиpения пpийияття спещальнж законодавчиx актiв з колективно-договipного pегyлювання тpyдовиx вiдносин. У Hоpвегiï, зо^ема, такий акт пpийиято в 1915 p., а в Шмеччиш - y 191S p.
В «Економiчнiй енциклопедп» поияття «паpтнеpство» тлумачиться як «змщнення потенцiалy (ypядiв та громадянського сyспiльства) шляxом пiдвищения ïxнix знань, навичок, yмiнь та пpофесiоналiзмy. Може набувати фоpми та pеалiзацiï о^емж пpоектiв iз ypядом y pозpобцi пpогpами двостоpоннього (багатостоpоннього) дiалогy мiж зацiкавленими оpганами влади. Такий дiалог слугуе дieвим iнстpyментом поеднания економiчноï ефективностi i соцiальноï спpаведливостi, пом'якшення соцiальниx наслiдкiв pинковиx pефоpм, збеpеження гpомадськоï злагоди i попеpеджения соцiальноï напpyги в сyспiльствi» [14].
Сощальний дiалог - важливий фактоp pозвиткy демокpатiï в Gвpопi - був iнiцiйований пpезидентом Gвpокомiсiï Ж. Делоpом на засiданнi цieï комiсiï y Валь Дюшеа (пеpедмiстя Бpюсселя, Бельпя). Учасниками цього даалогу в кpаïнаx GC е: Союз конфедеpацiй пpомисловцiв та pоботодавцiв Gвpопи (UNICE), Gвpопейський центp пiдпpиeмств з участю деpжави та пiдпpиeмств загального економiчного iнтеpесy (CEEP), Gвpопейська конфедеpацiя пpофспiлок (ETUC) [9, с. 7-8].
Поияття сощальний дiалог набуло стшкого позитивного значения: обмш думками, пошук взаeмоpозyмiния, узгодження позицiй, виpiшения конфлiктiв та iншi меxанiзми оптимiзацiï мiжособистiсниx та мiжгpyповиx взаeмодiй [2, с. 23].
У 1992 p. ствоpено Комiтет iз соцiального дiалогy, що вiдiгpаe важливу pоль y полiтичниx пpоцесаx GC. За час своeï дiяльностi цей комтат, зокpема, yxвалив: Документ з ^офе^йного навчання для зменшения безpобiття (1995 p.), Документ з питань навчання пpотягом життя (1996 p.), Документ з питань piвниx ^ав гpомадян з опогipшеним здоpов'ям (1997 p.), документ «Gвpопейський соцiальний дiалог, потенцiал iнновацiй та змiн» (2GG2 p.), Деклаpацiю соцiальниx паpтнеpiв y pамкаx Gвpопейського pокy людей з обмеженим здоpов'ям (2GG3 p.), ^о^аму соцiального паpтнеpства з питань зайнятосп та мобiльностi (2GG5 p.) [9, с. 8].
У документ! «Gвpопейський сощальний дiалог, потенцiал iнновацiй та змш» соцiальний дiалог вважають засобом удосконалення yпpавлiння Gвpопою, що pозвиваeться як pyшiйна сила економiчниx, сощальнж та освiтнix pефоpм.
Об'ективними чинниками розвитку соцiального партнерства в освт стають глибинт змши, що вщбуваються у галуз1 працi та зайнятосп, необиднють виршення економ1чних проблем та тдтримки конкурентоспроможносп тдприемств та держави на rai швидкого розвитку технологш, потреба в поспйному навчаннi населення з метою набуття професiйних компетенцш вГдповвдно до вимог ринку пращ, як швидко змiнюються. У цьому контекст соцiальне партнерство розглядаеться як заиб вирiшення суперечностей мiж освтою та ринком пращ, мехашзм розвитку та адекватного функцюнування системи освгти.
У глосари термiнiв европейсько! освгти «Освинш евротюншг» (Tuning Educational Structures in Europe), що був опублшований у 2006 р., термш «сощальне партнерство» тлумачиться як спiвпраця вах зацiкавлених сторш для реалiзацii цшей Болонського процесу [11].
Стратегiчною метою Болонського процесу е створення Свропейського простору вищо! осв^и, конкурентноспроможного та привабливого як для студенпв Свропи, так i усього свгту. Такий прослр грунтуеться на мiжнародному партнерству яке мае усунути перепони та забезпечити широкий доступ до яшсно! вищо! осв^и, що базуеться на принципах демократп та незалежностi ушверситепв, !хньо! науково! i дослвдницько! самостшносп, активiзувати мобшьшсть студентiв та науково-педагопчних кадрiв, пiдготувати молодь до активного життя в демократичному суспшьстш, закласти основи для !х професiйноi кар'ери та особистого розвитку.
МГжшродними партнерами-учасниками Болонського процесу е 46 держав Свропейського континенту, а також Сврокомгая, Рада Свропи, Свропейський центр вищо! осв^и ЮНЕСКО, Асощащя европейських ушверсителв, Свропейська асоцiацiя закладiв вищо! освГти, Свропейська студентська спiлка, Свропейська асощащя забезпечення якосп вищо! осв^и, МГжшродш освiта (Education International), (Businesseurope) - Федеращя промисловщв i пiдприемцiв Свропи, та шшг впливовГ органiзацii.
Основш реформи, передбаченi Болонським процесом: запровадження триступенево! системи вищо! осв^и (бакалавр, мапстр, доктор фшософй); навчання протягом життя поряд з визнанням попереднього навчання (формального i неформального); гнучк графiки навчального процесу, як дозволяють поеднувати роботу й навчання; полегшення доступу до вищо! осв^и; гаранпя рГвних можливостей щодо отримання осв^и; сприяння зайнятостi (вища освiта для отримання кращо! роботи); впровадження та визнання спшьних навчальних програм, а також спшьних дипломГв, що видаються унiверситетами; визнання навчання та ступешв, отриманих в унiверситетах краiн-партнерiв.
Для нашого до^дження особливу вагу мають основш офщйш документи Болонсько! реформи: Бергенське, Лондонське, та Левенське комюшке, осшльки в них визначено стратепчш завдання соцiального партнерства.
У Бергенському комюнiке «Загальноевропейський проспр - досягнення мети», прийнятому 20 травня 2005 р. зазначаеться, що стратепчними завданнями соцiального партнерства е: освiта впродовж життя, ратифiкацiя особиспсно! та професшно! компетентностi (розвиток методологii ратифiкацii неформально! осв^и тощо); яшсть, iндикатори, ефектившсть iнвестицiй в освгту; спiвпраця, спрямована на конкурентоспроможнiсть (навчання на робочому шсщ, в громадянському сустльств^ незаможних верств населення тощо).
Мшстри осв^и обговорили питання визнання професiйних квалiфiкацiй та можливосп працевлаштування зафiксували !х у Лондонському комюнiке на шляху до европейського простору вищо! освГти: ввдповщ на виклики глобалiзацii (16-19 травня 2007 р.). Вони зазначили, що уряди держав та вузи повинш розвивати партнерство i ствпрацю з роботодавцями в процесi шновацшних змш навчальних планiв, як створюються на основГ результатiв навчання та кредитв, що сприяють визнанню як квалiфiкацiй, так i попереднього навчання, включаючи неформальне та неофiцiйне навчання.
В преамбулi до Левенського комюшке «Свропейський проспр вищо! осв^и у новому десятилип» (Бельгiя, 28 - 29 квиня 2009 р.) зазначаеться, що до 2020 р. европейська вища освиа мае зробити виршальний внесок у реалiзацiю «Свропи знань». Стоячи перед викликом старiння населення, Свропа може досягти устху в цш справi за умови, якщо вона максимально розкрие таланти i здГ6носп вах сво!х громадян та повшстю долучиться до навчання впродовж життя i бшьш широко! участ соцiальних партнерiв у вищш освт.
Навчання для майбутнього Свропи включае так прюритети розвитку вищо1 осв^и в наступному десятир1чч1: сощальний вим1р; р1вний доступ та зашнчення навчання; навчання впродовж життя; працевлаштування; студенто-центроване навчання та навчальна мгая вищо1 освии; освиа, наука та шноващя; м1жнародна в1дкрит1сть; мобшьшсть; зб1р даних; багатовим1рн1 шструменти прозоростт; фшансування.
У бшьшостг европейських краш у сфер1 освии ввдбуваються стр1мк1 процеси, яю реал1зовуються сощальними партнерами. Св1дченням цього е той факт, що питання формування сощального партнерства у вищий освт, як широко обговорювались на всесв^шх конференциях та симпоз1умах, стають неввд'емною частиною велико1 шлькосп р1зноман1тних проекта, започаткованих м1жнародними оргашзащями в галуз1 осв1ти.
Вагомий внесок у досл1дження проблеми зробив Аналиичний центр професшно1' осв1ти (Sharing Expertise in Training). У 2006 р. вш органiзував пленарш зустрiчi Консультативного форуму на тему: Досввд для прогресу: навчання за допомогою партнерiв. У прийнятому на форумi документi зазначаеться, що формування шституту соцiального партнерства в европейськш системi професiйноï освiти зумовлене такими факторами: необхвдшстю зняття суперечностей мiж ринком працi та ринком освитх послуг; законодавчим закрiпленням автономiï осв^шх закладiв; диверсифiкацiею джерел фiнансування; прагненням пiдвищити якiсть освiти; зростанням мобшьносп людини, розвитком освiти протягом усього життя.
Зауважимо, що у висновках Другого мiжнародного конгресу ЮНЕСКО з техтчно1 та професiйноï освiти «Освга i пiдготовка впродовж усього життя: лист у майбутне» (квiтень 1999 р.) зазначаеться, що сила уряду кожноï краши полягае в його здатностт розвивати соцiальне партнерство у системi навчання. Компонентами цiеï системи, що необхiднi для соцiального партнерства приватного та державного секторш, е:
• забезпечення iнформацiï щодо вимог ринку працi на основi iндикаторiв та оцiнювання потреб у навчант на нацiональному та галузевих ршнях;
• обгрунтування, визначення полiтики й створення законодавчих засад для системи навчання;
• розробка стандартiв якостт, включно з оцiнюванням i сертифшащею для забезпечення послiдовностi i наступностц
• розробка iнституцiйноï структури й операщональних механiзмiв;
• мобiлiзацiя защкавлених сторiн на досягнення максимальноï участт у впровадженнi системи через вiдповiднi стратегiï, заходи i стимули;
• планування органiзацiï навчання;
• удосконалення навчальних планiв та програм, навчання викладачiв i керiвникiв;
• забезпечення фшансування системи навчання;
• забезпечення професiйноï iнформацiï, орiентацiï й консультування;
• оцiнювання загального функцiонування системи;
• забезпечення практичноï пiдготовки на робочому мiсцi в рiзних формах;
• гарантування рiвних прав у достут до навчання» [6, с. 37-39].
Вивчивши зарубiжний досвiд, ми вдентифшували чотири основнi моделi, що вiдрiзняються ступенем державноï участi в системi професiйноï освiти та навчання, а також учасп соцiальних партнерiв.
Лiберальна модель (дiе у Великш Британiï), яка характеризуеться загальними тенденциями децентралiзацiï державного управлiння, у рамках яко1' полiтика в сферi професшного навчання здiйснюеться переважно мiсцевими органами влади та тдприемствами, що проводять навчання. Проте держава залишае за собою право розпод^ти фiнансовi ресурси, спрямоваш на забезпечення навчання для прюритетних галузей освiти [10, с. 8].
Модель державного домiнування, якш властивi державне планування та управлшня професiйноï освiти i навчання. Держава та ввдповвдш мiсцевi органи влади, ввдповвдальш за професiйне навчання, здшснюють контроль за ним. Соцiальнi партнери беруть участь у прийнятп ршень на державному рiвнi. На мiжгалузевому рiвнi значну роль у профеийнш освiтi вiдiграють асоцiацiï роботодавцiв, що забезпечують особливi потреби в навчант. На цьому рiвнi високою е активтсть професiйних спiлок. Ця модель характерна для Францл [7, с. 117].
Неокооперативна модель дiе в Дани та Шдерландах. Для не1' визначальним е розподiл ролей мiж державою, компанiями та профспiлками. Асощацп роботодавцiв та профспiлки
найбiльш активно беруть участь у плануванш та управлшш професiйноï освiти, а держава лепташзуе рiшення, що прийнятi на ochobî домовленостей соцiальних партнерiв [13].
Модель партнерства, яка склалася в Шмеччиш, визначаеться як змiшана модель, оскшьки система професiйноï освiти дiе у рамках неокооперативноï, а фшансування професiйноï освiти здiйснюеться в рамках лiберальноï моделi. У сферi осв^и обов'язки соцiальних партнеров законодавчо розмежоваш мiж федеральним урядом та землями [1, с. 92].
Отже, реалiзацiя стльних домовленостей соцiальних партнерiв реалiзовуе нову парадигму вищо1' та професшно1' освiти протягом усього життя. Проте, незважаючи на штеграцшш процеси, кожна краша прагне зберегти в цщ галузi власну неповторнiсть i традици.
Л1ТЕРАТУРА
1. Абашкiна Н. В. Принципи розвитку професшжй освiти в Шмеччиш: монографiя / Н. В. Абашюна.
- К.: Вища школа, 1998. - 207 с.
2. Еконо]шчний дiалог: партнерство заради устху. - К.: Н1СД, Центр антикризових дослiджень, 2007.
3. Стариков I. М., Даниленко В. Л. Шляхи розвитку сощального партнерства у робота вищо1 школи / Стариков I. М., Даниленко В. Л. // Науковий вкник Микола1вського державного ушверситету. Вип. 12. Педагогiчнi науки: Збiрник наукових праць. Т. 2. - Микола1в: МДУ, 2006. - С. 168 - 183.
4. Копенгагенский процесс // Sharing Expertise in Training // ETF О. Н. Олейникова, А. А. Муравйова.
- М., 2006. - 85 с.
5. Л. Пуховська. Навчання впродовж життя як прюритетний напрям Болонського процесу у наступному десятирiччi [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/OD/2010_2/10PLPPND.pdf>. - Загол. з екрану. - Мова укр.
6. Материалы Второго Международного Конгресса ЮНЕСКО по техническому и профессиональному образованию «Образование и подготовка на протяжении всей жизни: мост в будущее». г. Сеул, Республика Корея, 26-30 апреля 1999 г. - Астана, 1999 г. - С. 34 - 72.
7. Муравйова А. А. Профессиональное образование и обучение в странах Западной Европы: сфера деятельности социальных партнеров / А. А. Муравйова // Труд за рубежом. - М. - 2000. - № 4. - С. 117-133.
8. Опенко О. I. Тенденцп розвитку освгти дорослих у скандинавських крашах: монографiя / О.1. Опенко / За ред. Н. Г. Ничкало - Суми: Еллада, 2008. - 444 с.
9. Олейникова О. Н. Социальное партнерство в профессиональном образовании / О. Н. Олейникова -М., 2005. - 82 с.
10. Хатчинсон Г. Партнерство как метод управления: [упр. образованием на местах в Великобритании] / Г. Хатчинсон // Управления школой: Новое приложения к газете. "Первое сентября" для директоров и администраторов школ. - 1996. - № 1.
11. The Bologna Process 2020 - The European Higher Education Area in the New Decade. Communique (Leuven and Louvein-la-Neuve, 28-29 April 2009) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.eu-edu.org/ua/news/info/223>.- Загол. з екрану. - Мова англ.
12. Towards the European Educational Erea. Communique (Prague, 19 May 2001) [Електронний ресурс]. -Режим доступу: <http://www.сеpes.io/information_services/sources/on_line/Prague.pd7>. - Загол. з екрану. - Мова англ.
13. Tuning Educational Structures in Europe [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.owwz.de/glossar.html?&L=2&tx_sfbolognaglossar_pi1[s]=RU&tx_sfbolognaglossar_pi1[uid
]=52>. - Загол. з екрану. - Мова англ.
14. Wirtschaftslexikon: über 4000 Stichwörter für Studium und Praxis [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.wirtschaftslexikon/rittershofer/werner/products/detail/prod_id/25617652/>.-Загол. з екрану. - Мова тм.
УДК: 378.013+378.175.4
В. В. НЕСТЕРЕНКО
РОЗВИТОК 3A04H0Ï ФОРМИ НАВЧАННЯ В СИСТЕМ1 BIT4H3HHHOÏ
вишо nEAArori4HOï ОСВГГИ
Висвтлена iсторiя розвитку 3ao4Hoï форми навчання у cucmeMi вimчuзнянoï вищоï педагогiчноï oceimu. Охарактеризован етапи становлення 3ao4Hoï навчання форми та оргатзащя тдготовки Kadpie в тй. Рoзкpumi основи зaoчнoï пeдaгoгiчнoï освти як основного напряму тдготовки кaдpiв без вiдpuву вiд ocнoвнoï дiяльнocmi.
