Научная статья на тему 'Возможности реализации передовых идей швейцарского опыта профессиональной подготовки будущих специалистов сферы туризма в высших учебных заведениях Украины'

Возможности реализации передовых идей швейцарского опыта профессиональной подготовки будущих специалистов сферы туризма в высших учебных заведениях Украины Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

CC BY
109
116
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ПОДГОТОВКА / PROFESSIONAL TRAINING / ТУРИСТСКОЕ ОБРАЗОВАНИЕ / TOURISM EDUCATION / КВАЛИФИКАЦИЯ / QUALIFICATIONS / СПЕЦИАЛИСТ / SPECIALIST / СФЕРА ТУРИЗМА / СФЕРА ТУРИЗМУ / TOURISM INDUSTRY / ПРОФЕСіЙНА ПіДГОТОВКА / ТУРИСТСЬКА ОСВіТА / КВАЛіФіКАЦіЯ / ФАХіВЕЦЬ

Аннотация научной статьи по наукам об образовании, автор научной работы — Закордонец Н. И.

Статья посвящена изучению ключевых аспектов профессиональной подготовки будущих специалистов сферы туризма в Швейцарии. Разработана структурная модель туристского образования этой страны. Выявлено траекторию получения профессионального туристского образования, виды учебных заведений, составлено спектр профессиональных квалификаций. Определены особенности организации обучения в вузах страны. Выделены передовые идеи швейцарского опыта по профессиональной подготовке будущих специалистов сферы туризма и обоснованы направления их реализации в системе высшего образования Украины.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

IMPLEMENTING THE LEADING IDEAS OF THE SWISS EXPERIENCE OF PROFESSIONAL TRAINING OF FUTURE SPECIALISTS FOR TOURISM INDUSTRY INTO THE UKRAINIAN HIGHER EDUCATIONAL ESTABLISHMENTS

The article is dedicated to the investigation of key aspects of training of future specialists for the tourism industry in Switzerland. The system of tourism education of this country has been analyzed. The way of obtaining of professional tourism education and types of educational establishments have been examined, the range of professional qualifications has been determined. The peculiarities of teaching in higher educational establishments of the country have been identified. The leading ideas of the Swiss experience of professional training of future specialists for tourism industry have been highlighted and the directions of their implementation into the higher educational system of Ukraine have been suggested.

Текст научной работы на тему «Возможности реализации передовых идей швейцарского опыта профессиональной подготовки будущих специалистов сферы туризма в высших учебных заведениях Украины»

УДК 378:338.4

Н. I. ЗАКОРДОНЕЦЬ

МОЖЛИВОСТ1 РЕАЛ1ЗАЦИ ПЕРЕДОВИХ 1ДЕЙ ШВЕЙЦАРСЬКОГО ДОСВ1ДУ ПРОФЕСIЙНОÏ П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В СФЕРИ ТУРИЗМУ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАÏНИ

Стаття присвячена вивченню ключових acneKmie профестноЧ тдготовки майбуттх фахiвцiв сфери туризму в Швейцары. Розроблено структурну модель туристськоЧ oceimu цeï краши. З'ясовано траекторж здобуття nрофeciйноï туристсьmï освти та види навчальних зaклaдiв, складено спектр професшних квaлiфiкaцiй. Висвтлено оcобливоcmi оргатзацп навчання у вищих навчальних закладах (ВНЗ) краши. Виокремлено neрeдовi iдeï швейцарського доcвiду з nрофeciйноï тдготовки майбуттх фaхiвцiв сфери туризму та обгрунтовано напрями ïх рeaлiзaцiïу cиcmeмi вищоï освти Украши.

Ключовi слова: професшна тдготовка, туристська освта, квaлiфiкaцiя, фaхiвeць, сфера туризму.

Н. И. ЗАКОРДОНЕЦ

ВОЗМОЖНОСТИ РЕАЛИЗАЦИИ ПЕРЕДОВЫХ ИДЕЙ ШВЕЙЦАРСКОГО ОПЫТА ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ СПЕЦИАЛИСТОВ СФЕРЫ ТУРИЗМА В ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЯХ

УКРАИНЫ

Статья посвящена изучению ключевых аспектов профессиональной подготовки будущих специалистов сферы туризма в Швейцарии. Разработана структурная модель туристского образования этой страны. Выявлено траекторию получения профессионального туристского образования, виды учебных заведений, составлено спектр профессиональных квалификаций. Определены особенности организации обучения в вузах страны. Выделены передовые идеи швейцарского опыта по профессиональной подготовке будущих специалистов сферы туризма и обоснованы направления их реализации в системе высшего образования Украины.

Ключевые слова: профессиональная подготовка, туристское образование, квалификация, специалист, сфера туризма.

N. I. ZAKORDONETS

IMPLEMENTING THE LEADING IDEAS OF THE SWISS EXPERIENCE OF

PROFESSIONAL TRAINING OF FUTURE SPECIALISTS FOR TOURISM INDUSTRY INTO THE UKRAINIAN HIGHER EDUCATIONAL

ESTABLISHMENTS

The article is dedicated to the investigation of key aspects of training offuture specialists for the tourism industry in Switzerland. The system of tourism education of this country has been analyzed. The way of obtaining of professional tourism education and types of educational establishments have been examined, the range of professional qualifications has been determined. The peculiarities of teaching in higher educational establishments of the country have been identified. The leading ideas of the Swiss experience of professional training of future specialists for tourism industry have been highlighted and the directions of their implementation into the higher educational system of Ukraine have been suggested.

Keywords: professional training, tourism education, qualifications, specialist, tourism industry.

Входження Украши в Болонський процес передбачае штегращю украшсько1 системи освии з мiжнародним ствтовариством, що тдвищуе значущють до^джень з проблеми оргашзацп професшно1 освии за кордоном. Звернення украшсько1 педагопчно1 науки до свггового та европейського досвщу розвитку системи професшно1 освии сприятиме поглибленню вичизняно1 теори освии, а також буде активiзувати процес штеграци, формування единого простору професшно! осв^и та навчання протягом усього життя.

На даний момент особливого вивчення зарубiжного досвiду потребуе система професшно! пiдготовки майбутнiх фахiвцiв сфери туризму, оскшьки професiйнiй туристськ1й освт доводиться одночасно взаемодiяти iз взаемопов'язаними процесами глобалiзаци та стрiмким технолопчним розвитком. Зростання туристичних потоков передбачае наявшсть единих професiйних квалiфiкацiй туристсько! дiяльностi, тобто знання мови, культури, економiки, правово! та сощально! системи кра!н-партнерiв, дотримання единих технологiчних i гуманiтарних норм.

Професiйна туристська освта поршняно недавно увiйшла в проблемне поле педагопчних дослiджень, але вже отримаш очевиднi результати. Аналiз сучасний втизняних наукових праць, у яких започатковано вирiшення проблеми туристсько! осв^и, дае можливiсть визначити такi аспекти освггшх теорiй: фiлософiя туризму (В. Антоненко, I. Зязюн, В. Лях,

B. Пазенок, Т. Пархоменко, П. Яроцький); теорiя становления та розвитку системи безперервно! професшно! туристсько! освии (Н. Фоменко, Г. Цехмiстрова); теоретичш та методичнi засади пiдготовки фахiвцiв для сфери туризму (А. Конох, В. Федорченко); теоретичш основи штенсифшаци навчання в системi професiйно! туристсько! освии (П. Олiйник); формування комушкативно! культури майбутнiх фахiвцiв сфери туризму (М. Галицька, I. Кухта); педагопчт умови оргашзаци навчально! практики майбутшх фахiвцiв туристично! сфери (Н. Хммрчук, М. Пальчук, Л. Поважна); принципи i завдання туристського виховання (Л. Мороз, М. Скрипник); зарубiжний досввд професiйно! пiдготовки фахiвцiв сфери туризму (Л. Кнодель, Л. Чорна ).

Заслуговуе на увагу той факт, що система туристсько! осв^и Швейцари не була предметом наукових до^джень. Л. Кнодель дидактично змоделювала ушверсальну концепцiю системи туристсько! освiти та визначила теоретичш i практичнi засади професшно! тдготовки кадрш туристсько! галузi у кра!нах Всесвiтньо! туристсько! оргашзаци (ВТО), проте система освiти Швейцари не була предметом наукового до^дження [3]. Об'ектом дослщження Л. Черток стала тслядипломна гуманiтарна освiта Швейцари [8]. Предметом дисертацшно! роботи Н. Хмшярчук стала навчальна практика як складова професiйно! пiдготовки майбутнiх менеджерiв туристично! сфери (з врахуванням досвiду Швейцарсько! школи туризму та готельно! справи мiста Хур) [7].

Рiзним аспектам професiйно! пiдготовки майбутшх фахiвцiв сфери туризму присвятили сво! працi зарубiжнi вченi, зокрема: К. Веймар, Х. Вертнер, Р. 1гер, К. Маурер, М. Хщ (Австрiя); Т. Баум, Р. Данiеле, К. Купер, С. Рейно, М. Огала, Дж. Трайб (Велика Бриташя); Р. Говерс, Ш. Кляйн, В. Хопкен, В. Шертлер (Нiмеччина); Г. Зорша, I. Зорiн, Д. Gрмiлова, В. Квартальнов,

C. Лук'янченко, Д. Ляшшев, Л. Ляшева, О. Сеселк1н (Роая); М. Бонн, Б. Ван Хоф, Д. Коннолл^ М. Нiколс П.Шелдон (США); Т. Бiгер, А. 1нверсш, Ф. Гонон, Л. Кантонi, Р. Мадж1, П. Паолiнi, Р. Шег, Т. Штайнер (Швейцарiя).

Зарубiжному досвiду професiйно! пiдготовки майбутнiх фахiвщв сфери туризму присвятили науковi працi: Т. Бкер К. Веймар Д. Gрмiлова, I. Зорiн, О. Зверева, Ф. Гонон, В. Квартальнов, А. Юриловський, Л. Кнодель, О. Олшникова, О. Сеселшн, Д. Торопов, В. Федорченко. У !хшх дослiджениях розроблено методолопю професiйно! туристсько! освiти, розкрип теоретичш та практичш основи професiйно! тдготовки майбутшх фахiвцiв сфери туризму на прикладi Австралi!, Австрi!, Велико! Британи, Мальти, Нiдерландiв, Нiмеччини, Росi!, США, Фшлянди, Францi!, Швейцарi!, Швецi!.

Окремi аспекти професiйно! пiдготовки майбутнiх фахiвцiв сфери туризму (на прикладi Лозаннсько! школи менеджменту гостинностi) розглядали: В. Квартальнов, О. Сеселкш [2; 5]. Д. Gрмiлова присвятила свою роботу теори та методищ вищо! туристсько! осв^и в европейських кра!нах [1]. Д. Ляшшев обгрунтував мiсце i роль Швейцарi! в системi сучасних свиових вiдносин (охарактеризував економiчнi питання туризму: економiка, менеджмент, маркетинг) [4]. К. Веймар та Т. Бкер провели порiвняльний аналiз систем професшно! тдготовки майбутшх фахiвцiв сфери туризму Австри та Швейцарi! [9].

Проте в процес аналiзу наукових праць нам не вдалося знайти до^дження, в яких цшсно i системно була б представлена туристська освга Швейцари, незважаючи на те, що система професшно! тдготовки майбутшх фахiвцiв сфери туризму ще! кра!ни мае свиове визнання. Вiдсутнi дослiджения, що представляють цiлiсну концепцiю професiйно! туристсько!

освии в Швейцари, в яких були б виявлеш та узагальнеш тенденцп, що диктуються процесами iнтеграцiï та глобалiзацiï, пiдходи i шляхи досягнення необхiдноï якостi тдготовки кадрiв.

У результатi нами було виявлено об'ективно iснуюче протирiччя, суть якого полягае в тому, що, з одного боку, визнання у световому спiвтовариствi системи професiйноï тдготовки майбутшх фахiвцiв сфери туризму в Швейцари i, з шшого боку, недостатня вивченiсть швейцарськоï' системи туристськоï освiти в Украïнi.

Мета дослвдження: виявити структуру професiйноï туристсько1' освии в Швейцарiï, зумовлену тенденцiями розвитку туризму, дослiдити ïï органiзацiю i змют, а також можливостi реалiзацiï передових iдей швейцарського досвiду професшно1' пiдготовки майбутнiх фахiвцiв сфери туризму у вищих навчальних закладах Украши.

У ходi до^джения нами виявлено, що система професшно1' пiдготовки майбутшх фахiвцiв сфери туризму в Швейцари мае сво1' вiдмiннi риси порiвняно з iншими крашами. Цi особливосп зумовленi самою системою освiти в Швейцари, ïï структурою та оргашзащею. Треба ввдзначити сувору iерархiю в системi освiти Швейцарiï, види докумеипв, як1 отримують випускники пiсля зашнчення навчальних закладiв на всiх рiвнях i стандартизацiю умов переходу з одного навчального закладу до шшого [15].

Ми звернули особливу увагу на освiтньо-квалiфiкацiйнi рiвнi та державш документи вищих та середнiх навчальних закладв. У швейцарських ушверситетах та профеайних школах студент може отримати залежно вiд спецiальностi та р1вня освiти, вищий державний професiйний диплом, державний сертифiкат, диплом професiйного/спецiалiзованого бакалавра (Baccalaureate), вищий державний сертиф^т, основний державний сертифiкат (р1вень 3А, 3В, 3С, 4В вщповвдно до Мiжнародноï' стандартноï класифiкацiï освии (МСКО) / англ. ISCED, International Standard Classification of Education), академiчний ступшь бакалавра, магистра, лiценцiата (5А ввдповщно до ISCED), диплом, державний диплом, державний сертифшат (5В ввдповщно до ISCED) [11].

Грунтуючись на структурi освiтньоï системи Швейцари, а також до^дженнях в сферi професiйноï освiти краïни та аналiзi документацп навчальних закладiв туристського спрямування, нами виявлена структура системи професiйноï тдготовки майбутшх фахiвцiв сфери туризму в Швейцари, траекторiя здобуття професiйноï туристськоï' освiти, види навчальних закладiв, складено спектр професшних квалiфiкацiй, напрямiв, спещальностей, спецiалiзацiй, ступенiв, встановлено ключовi моменти тдготовки майбутшх фахiвцiв у навчальних закладах (табл. 1).

У процес виявлення траекторiï здобуття професiйноï туристськоï освiти в Швейцарiï та видiв навчальних закладiв, що пропонують таку освiту, встановлено наступне: професшна пiдготовка майбутнiх фахiвцiв сфери туризму починаеться в середнш школi вищого рiвня (upper secondary level) та проходить у формi учнiвства. Повний курс навчання розрахований на 3 - 4 роки. Зазначимо, що тсля завершения обов'язковоï середньоï осв^и нижчого рiвня (2 А вiдповiдно до ISCED) для учшв вiдкритi чотири типи освiтнiх траекторiй:

Двi третини учнiв обирають учнiвство, що включае навчання за мiсцем роботи та теоретичш курси у професшно-техшчному училища Пiсля закiичения цього виду професiйноï освiти та тдготовки випускники отримують федеральний диплом про вищу середню професiйну освiту i тдготовку / диплом фахiвця сфери туризму.

Шд час або пiсля учнiвства студенти можуть вiдвiдувати додатковi курси, щоб претендувати на здобуття ступеия професшного бакалавра (professional baccalaureate). На пiдставi цього сертифiкату вони можуть бути прийняп до унiверситетiв прикладних наук без складання вступного iспиту. Склавши додатковий юпит, можна навчатися в одному iз кантональних унiверситетiв.

Matura schools (назви в Швейцари варшються залежно ввд кантону: кантональна школа, гiмназiя, лiцей) дають учням загальну базову освiту з 7 основних предмепв. Пiсля закiичения випускники отримують державний атестат зршосп (Matura). Цю освиню траекторiю обирають тi, хто бажае вступити до кантонального ушверситету.

Спецiалiзованi середнi школи, в яких учш вивчають як загальнi, так i професшш предмети, готують фахiвцiв у сферi готельного господарства та громадського харчувания. Випускиики отримують стутнь професiйного бакалавра /державний сертифiкат спецiалiзованоï середньоï' школи [13].

Таблиця 1

Професшт квШфжаци, навчальнi заклади та сфери дiяльностi майбуттх фахiвцiв _сфери туризму в ШвейцарИ_

Ивень квал1ф1кацп вщповвдно до ISCED Квал1ф1кацш Навчальний заклад Сфера д1яльносп

Базова професшно-техшчна освгга 1 тдготовка (Учшвство)

3А, 3В, 3С / 4А 4В Вищий державний диплом / професшний бакалавр / вищий державний сертифжат / базовий державний сертифжат. Учшвство / навчання на виробнищга / професшно-техшчна школа (подвшна система). Спещал1зована середня школа. Персонал переднього краю, службовщ Готельна шдустр1я: адмшстратор, покогвка, черговий по поверху, порт'е, швейцар, консьерж. Сфера громадського харчування: кухар, шеф-кухар, офщант, бармен, технолог, сомелье, пекар. Сфера туризму та вщпочинку: пом1чник менеджера туристичного агентства, ашматор, оргашзатор подш.

Вища професшна освгта 1 тдготовка (не ушверситетський сектор)

5В Державний професшний диплом у сфер1 управлшня туризмом / вищий державний сертифжат. Вищ1 професшш школи / школи готельного [ туристичного менеджменту. Фах1вщ середньо! ланки управлшня, шспектори. Персонал в готелях [ шдприемствах громадського харчування: метрдотель, старша поко!вка, банкетний менеджер. Фах1вець у сфер1 туризму, вщпочину, адмшстращя, рекреацшш установи, менеджер з кадр1в / громадських зв'язюв, агент з туризму.

Вища освгта (ушверситетський сектор)

5А Бакалавр наук в сфер1 дшового адмшстрування / управлшня / туризму. Мапстр наук в галуз1 дшового адмшстрування / економжи. Ушверситети / Ушверситети прикладний наук. Фах1вщ вищо! ланки управлшня. Кер1вш посади в готелях [ шдприемствах громадського харчування: менеджери (управител1) в готелях та шших мкцях розмщення, менеджери (управител1) в закладах ресторанного господарства. Кер1вш посади в сфер1 туризму: менеджери (управител1) туристичних агентств та бюро подорожей.

Шслядипломна освгта та тдвищення квал1ф1каци

6 Доктор наук Мапстр наук в галуз1 дшового адмшстрування. Мапстр /диплом / сертифжат неперервно! осв1ти. Ушверситети Ушверситети прикладний наук Вищ1 спещал1зоваш школи. Фах1вщ у сфер1 громадського харчування, шдустрп гостинноста, туризму, ввдпочину. Рекреацшш установи: асистент з маркетингу, менеджер шдустрп розваг, консультант з питань харчування, експерт з кейтерингу, кер1вник туристично! групи, адмшстратор, шеф-кухар.

У швейцарськш систем1 вищо! осв1ти юнують три типи осв1тшх установ, як готують майбуттх фах1вщв сфери туризму. До них ввдносяться: державш (кантональт) ушверситети

(англ. Cantonal Universities / нш. Universitäten), ушверситети прикладних наук (англ. UAS, Universities of Applied Sciences / нш. FH, Fachhochschulen) i вищi професшш школи (англ. Colleges of higher vocational education and training /нш. HF, höhere Fachschulen) (рис. 1).

На сьогодш в Швейцари функцюнують таю навчальн заклади, як1 готують фах1вщв сфери туризму: Университет Берну, Ун1верситет Санкт-Галлена, Университет Лозанни та Ун1верситет Лугано (кантональт ун1верситети); Университет прикладних наук Люцерна, Ун1верситет прикладних наук м1ста Хур та Швейцарська школа туризму Университету прикладних наук Зах1дно1 Швейцари (университета прикладних наук); Вища школа туризму Люцерна, Вища школа туризму Академи Engiadina Самедана, М1жнародна школа туризму Цюр1ха, Державна школа готельного i туристичного менеджменту Белл1нцона (вищ1 профес1йн1 школи).

Академ1чна вища Учн1вство та п1дготовка до професшного атестату

пмназ1я зршост1 / Спец1ал1зована середня школа

ЗА + 4А 3А+3В+3С+4В

Початкова i середня осв1та нижчого р1вня

Обов'язкова осв1та

1+2 А

Рис. 1. Структурна модель туристськог освти ШвейцарИ

Основною сферою дiяльностi кантональних ушверситепв е фундаментальнi дослiдження eKOHOMi4Hrn, управлiнських, географiчних та полiтичних аспекпв туризму. Туристська освiта в Швейцарп на рiвнi бакалаврату охоплюе 180 кредипв вiдповiдно до £вропейсько1 системи переведення i накопичення кредитiв (англ. ECTS, European Credit Transfer System) та пропонуе тшьки деяк спецiалiзацil у виглядi окремих курсiв (лекцп i семiнари); програми магiстратури (90/120 ETCS) надають можливють здобути стутнь магiстра наук в галузi економiки i менеджменту. Вимоги щодо вступу до унiверситету: наявнiсть швейцарського атестату зрiлостi або диплом професiйного / спецiалiзованого бакалавра при умовi устшного складання додаткових вступних iспитiв [15].

Ушверситети прикладних наук пропонують практичш дослiдження та можливостi реалiзацil результапв фундаментальних розробок з прiоритетних тематичних напрямiв наукових дослiджень. Загальнi вимоги до навчання: наявнiсть диплому професшного бакалавра або державного атестату зршосп та сертифiкату, що засвiдчуе професшне стажування в сферi туризму. Навчання на ушверситетському рiвнi (5А ввдповвдно до ISCED) тривае 4 - 6 рошв залежно вiд факультету. У кшщ навчання присуджуеться стутнь бакалавра / мапстра наук в сферi дiлового адшшстрування / управлшня / туризму / економiки. Наступний освиньо-квалiфiкацiйний р1вень - докторант (PhD), що вимагае ще 3 роки навчання (ршень 6 ввдповвдно до ISCED) [15].

Вищi професшш школи (рiвень 5В вiдповiдно до ISCED) забезпечують теоретичну та практичну пiдготовку, яка безпосередньо пов'язана iз туризмом, 1х мета - формування професшно1 компетентностi майбутнiх фахiвцiв. Щоб продовжити вищу професiйну освiту в цих школах необхвдно успiшно зашнчити середню школу та, як правило, мати рш практичного досвiду в сфер^ пов'язано! iз вiдповiдним робочим середовищем. На даному рiвнi студенти мають змогу здобути практично орiентований сертифiкат, диплом або пройти курси в вищих професiйних коледжах [11].

Шсля зак1нчення навчання в середньому професiйному або вищому навчальному закладi iснують певнi можливостi тдвищення квалiфiкацil. Цим у Швейцари займаються ушверситети та вищi спецiалiзованi школи. Понад половину вих закладiв у сферi пiдвищення професшно1 квалiфiкацil органiзовують i фiнансують пiдприемства. Промисловi та торговi палати, а також пiдприемницькi союзи та навчальш центри пропонують можливосп для тдвищення квалiфiкацil i приймають iспити, пiсля складання яких видаеться ввдповвдний професiйний сертифiкат. Пiслядипломна освиа Швейцарil розглядаеться як частина неперервно! освiти, що завершуеться отриманням наступних квалiфiкацiй: магiстр неперервно1 освiти (60 ECTS); диплом неперервно1 освiти (30 ECTS): сертифшат неперервно1 освiти (10 ECTS) [13].

У процеи до^дження нами проаналiзованi ключовi моменти тдготовки фахiвцiв у навчальних закладах туристського профiлю. За дуальною системою в Швейцарп майбутшх фахiвцiв сфери туризму готують професiйно-технiчнi школи та спецiалiзованi середнi школи. Домiнуючим моментом у вказанш системi е ll практична спрямовашсть, оск1льки учнi протягом всього часу навчання включеш в реальний виробничий процес, в ходi якого вони стають бшьш заангажованими, професшно гнучкими та практико-орiентованими. Практична професшна пiдготовка вiдбуваеться протягом перших двох рокiв учнiвства та зак1нчуеться промiжним iспитом. Протягом третього та четвертого року навчання учень повинен зробити власний продуктивний внесок в обрану сферу дiяльностi i бути спроможним показати сво! професiйнi квалiфiкацiйнi вмшня пiдготувавши iндивiдуальний проект [9].

Педагопчш умови, як1 оптимiзують оргашзацш виробничо1 практики студентiв, можна структурувати так: органiзацiйно-плануючi (структурування змiсту загальноосв^шх, загальнотехнiчних, спецiальних предметiв i практичного навчання, при цьому здiйснюючи конструювання, проектування, планування навчально-виховного процесу); оргашзацшно-координацiйнi (комплексне використання дидактичних засобiв навчання через !х класифiкацiю та виявлення функцiональних можливостей застосування); використання науково-техшчно1 та психолого-педагогiчноl iнформацil в процеи професiйного навчання в сферi туризму, гостинност1 та громадського харчування, що сприятиме професiйному зростанню фахiвця через колективнi та iндивiдуальнi форми методичное' роботи [10].

Пpофeсiйна тдготовка y Bffi Швeйцаpiï (сфepа тypизмy, гостинностi та громадського xаpчyвання) здiйснюеться за т^ьома piвиями. Пepший piвeнь - початкова тдготовка (тeоpeтичнi вiдомостi пpо основи того чи шшого пpофeсiйного спpямyвання); дpyгий -ознайомлeния з тeоpeтичними та пpактичними основами гpyпи споpiднeниx пpофeсiй (пiсля закiичeния доводится пepший iспит); тpeтiй - спeцiалiзацiя, яка завepшyеться iспитом та написаниям шуково1' pоботи [14].

Для вивчeння тypизмy, готeльноï та peстоpанноï спpави в yнiвepситeтаx xаpактepно настyпнe: вeликий обсяг тeоpeтичного матepiалy; вiдсyтнiсть вузько1' спeцiалiзацiï; акцeнт на самостiйнe вивчeния матepiалy; вeлика yвага до наyковоï pоботи й дослiджeния; коопepативнe навчания; стажyвання; оцiнювания peзyльтатiв вiдбyваеться вiдповiдно до ECTS; двомовш викладания бiзнeс-дисциплiн; паpтнepство з вyзами iншиx кpаïн; слияния мобiльностi стyдeнтiв [12].

У ^овдс дослiджeния визначeно комплeкс оpганiзацiйно-пeдагогiчниx умов пpофeсiйноï тypистськоï освiти Швeйцаpiï: мотивацшш (дозволяють особистостi вибpати свою освиню тpаектоpiю з ypаxyваниям ïï можливостeй i здiбностeй, а навчальному закладу сфоpмyвати свою освiтню систeмy, вpаxовyючи запити наpодного господаpства, включаючи тypистський pинок, pинок пpацi та соцiально-кyльтypнy сфepy); iнфоpмацiйнi (забeзпeчyють застосування iнфоpмацiйно-тeлeкомyнiкацiйниx тexнологiй в систeмi пpофeсiйноï тдготовки майбyтнix фаxiвцiв сфepи тypизмy); змютовт (забeзпeчyють фоpмyвания пpофeсiйниx освiтнix ^о^ам на основi блочно-модульно1' побудови навчального матepiалy з ypаxyванням наступносп, т^^ованого пiдxодy до навчання); фiнансовi (сщ>ямоват на peнтабeльнiсть систeми пpофeсiйноï тypистськоï освiти); кадpовi (дозволяють сфоpмyвати шдагопчний колeктив квалiфiкованиx викладач1в, якi ввдповщають piвню i пpофiлю освiтнix щю^ам); оpганiзацiйнi (спpияють peалiзацiï освiтнix щю^ам тypистського пpофiлю в piзниx типаx освiтнix установ); матepiально-тexнiчнi (забeзпeчyють здайсшния освiтнix пpогpам на сучасному pißm); нацiонально-peгiональнi (вpаxовyють особливост peкpeацiйниx peсypсiв peгiонy i його можливосп щодо pозвиткy тypизмy i спpияють pозвиткy pинковоï eкономiки та соцiально-кyльтypноï сфepи); мiсцeвi (бepyть до уваги мiсцeвi особливост i тpадицiï мiста та навчального закладу) [10; 14].

Bизначeно Rpmepü eфeктивностi фyнкцiонyвания пpофeсiйноï тypистськоï освiти Швeйцаpiï: пpоeктyвания пpофiльниx освiтнix пpогpам i систeм, що ввдповвдають цiлям i завданиям особистосп, потpeбам сфepи тypизмy, систeмi освiти поточного та пepспeктивного xаpактepy; коpeктyвания, яге пepeдбачае наявнiсть бeзпepepвностi, багатопpофiльностi та багатофункцюнальносп, що допомагае особистостi вибpати iндивiдyальнy освiтню тpаектоpiю; peзyльтативнiсть, яка пiдтвepджyеться ствоpeниям шиpокого спeктpа освiтнix пpогpам i освiтнix стpyктyp, що забeзпeчyють пpацeвлаштyвання випускник1в на pинкy пpацi, задоволeния запитiв тypистського pинкy в кадpаx нeобxiдного piвия тдготовки i квалiфiкацiï, пiдвищeния стyпeия задоволeння потpeб насeлeния в тypистично-eкскypсiйномy обслуговувант, знижeния piвия асоцiальниx пpоцeсiв в повeдiнцi молодi; eкономiчнiсть, яка забeзпeчyеться pацiональним викоpистанням peсypсiв (пeдагогiчниx кадpiв, тexнологiй i тepмiнiв навчания); кepованiсть, що дозволяе здiйснювати облiк особливостeй, тpадицiй i можливостeй peгiонiв [11].

Peзyльтати аналiзy навчально1' докyмeнтацiï yнiвepситeтiв та пpофeсiйниx шк1л готeльного i тypистичного мeнeджмeнтy дозволили pозpобити блочно-функцюнальну стpyктypy змiстy багатопpофiльноï тypистськоï освии Швeйцаpiï. Bизначeно пpофiлi та блоки як ^упи спeцiальностeй та спeцiалiзацiй: eкономiка i yпpавлiния (мiжнаpодний мeнeджмeнт, yпpавлiнська eкономiка; стpатeгiчнe лiдepство; стpатeгiчний мeнeджмeнт; мeтоди бiзнeс-дослiджeнь; тeоpiï yпpавлiння; тypистичний маpкeтинг); гyманiтаpний (iнозeмнi мови; мiжкyльтypна комyнiкацiя; тexнологiï пpeзeнтацiï та модepацiï; pитоpика та комуткацп; дiловий eтикeт); пpиpодничонаyковий (тypистичнi пам'ятки та подiï; полiтика навколишнього сepeдовища та пpиpодниx peсypсiв; новi мюця i напpямки; гeогpафiя тypизмy; ^д^^м^во i навколишне сepeдовищe); кyльтypа i мистeцтво (кyльтypологiя; iнтepпpeтацiя кyльтypноï спадщини; полiкyльтypний мeнeджмeнт; аpxiтeктypа i тypизм; мyзeйна спpава та оxоpона пам'яток); сощальний (коpпоpативна соцiальна вiдповiдальнiсть; пpавовi основи дiяльностi у сфepi тypизмy; соцiологiя; мiжнаpоднe пpаво); комп'ютepно-тeлeкомymкащйний (новин засоби масовог'

шформаци у сферi туризму; технологi! зв'язку; прикладщ iнформацiйнi технологií); сервiс (менеджмент сфери послуг; управлiння готельною шдустр!ею; поведаика споживача); мiждисциплiнарний (рекреалопя; мiждисциплiиарний проект, проектнi технологi!) [13; 15].

Для тдвищения якосл вiтчизияно! професшно! пiдготовки майбутнiх фах!вщв сфери туризму, беручи до уваги досввд Швейцарп, необхiдно забезпечити виконання пев них умов.

Облш запитiв розвитку ринково! економiки, сощально! сфери, туристського ринку i ринку працi (засiб вирiшения - створення системи постiйного монiторингу поточних та перспективних потреб ринку пращ в фахiвцях рiзно! квалiфiкацi!, враховуючи мiжнароднi тенденцп, а також системи сприяння працевлаштуванню випускник1в.

Змiцнення i модернiзацiя матерiально-технiчно! бази та шфраструктури освпшх установ, зокрема включениям !х в глобальну мережу Iнтернет i локальнi iнформацiйнi мереж1, оснащения сучасним обладнанням для пiдвищения якосп навчального процесу.

Розвиток у вищш школ! наукових досл!джень i розробок, що надають вирiшального впливу на змщнення кадрового i технологiчного р!вня ринково! економiки, сощально-культурно! сфери i сфери туризму, а також шдвищения конкурентоспроможностi освпнього закладу на ринку освпшх послуг.

Оптимiзацiя перелiку професш i спецiальностей шдготовки фахiвцiв сфери туризму та мережi установ професшно! освии; вщпрацювания р!зних моделей штеграци середньо! та вищо! професiйно! освии з метою забезпечения багаторiвнево! шдготовки фахiвцiв.

Забезпечення участ роботодавщв та кершниюв туристичних тдприемств в розробщ осв!тшх стандарта та формування замовлення на тдготовку фах1вщв закладами професшно! освии [12].

Вважаемо за доцшьне вказати на наступнi заходи щодо модернiзацi! системи туристсько! освии Укра!ни: перетворения вищо! школи у вщносно самостiйну галузь економiки знань; пряма участь ушверситепв та шших навчальних закладiв у становленнi та розвитку наукомютких галузей економiки знань; штегращя вищо! освии i науки; форсований розвиток наукових досл!джень i розробок; поеднання наукових дослiджень вищо! школи з шновацшними процесами в економщц розширения автономi! вуз!в; полiпшения яшсного складу наукових i педагогiчних кадр!в; оновления навчально-методично! бази навчання, перел!ку спецiальностей та змюту професiйно! шдготовки фахiвцiв, iнформатизацiя навчального та науково-дослщного процесiв, розвиток творчих здiбностей майбутшх фахiвцiв; поступовий перехiд до кампусно! моделi органiзацi! життя колективiв навальних закладiв [11].

На основ! проведеного досл!джения можна стверджувати, що системним цшсним уявлениям системи професiйно! шдготовки майбутшх фахiвцiв сфери туризму в Швейцарп е структурна модель, що включае траекторш отримания професiйно! туристсько! освии, види навчальних закладiв, спектр професшних квалiфiкацiй, спецiальностей, спецiалiзацiй, ступешв, ключов! моменти шдготовки, дуальна система шдготовки, шдвищення квалiфiкацi!.

Унiфiкацiя професшно! туристсько! освии, визначення чиких меж д!яльносп освпшх заклад!в та шдприемств у рамках кра!ни ! Gвропейського простору здшснюеться за допомогою стандартизацп професшно! туристсько! освии, об'ектами яко! е: структура професшно! освии, основи професшно! освии, класифшатор професш, тривалють шдготовки, вимога до знань та умшь. Тенденцп розвитку професшно! туристсько! освии у Швейцар!! - це розширения спектра пропонованих спещальностей для сфери туризму, штернащонал!защя, диверсифшащя професшно! туристсько! освии, вплив технолопчних змш на традицшш методи навчания та шшг Умови, що зумовлюються розвитком туризму, полягають у наступному: забезпечения наступносп навчальних програм, безперервшсть професшно! шдготовки, тдготовка педагопчних кадр!в, р!знор!внева шдготовка фах!вщв [9].

Основоположиими принципами системи професшно! шдготовки майбутшх фах!вщв сфери туризму в Швейцар!! на основ! анал!зу сощально-економ!чних особливостей розвитку туризму та оцшки рекреацшних туристичних ресурав в кра!ш е: принцип цшсносп, який передбачае безперервшсть, наступшсть у професшнш туристськ1й освт; м!ждисциплшарний принцип, що передбачае взаемозв'язок предмепв; принцип гуманиаризацп, що припускае змщнення етичних ! духовних щнностей фах!вця; принцип академ!чно! свободи, який передбачае самостшнють у вибор! навчально!, науково! потреби; принцип шшомовно!

професiоналiзацil, що передбачае володшня iноземними мовами; принцип iнтернацiоналiзацi! що передбачае штеграцш освiти в едину свiтову систему [14].

З метою ре^зацп передових iдей швейцарського досв^ професшно1 пiдготовки майбутнiх фахiвцiв сфери туризму у ВНЗ Украши обгрунтовано доцшьшсть впровадження практично зорiентованих технологш навчання: роботу в командi, наближешсть до практики за допомогою рольових ^ор, створених за аналогами тдприемств сфери туризму; забезпечення оргатзаци професшно! пiдготовки, що базуеться на стльнш дiяльностi навчальних закладiв та тдприемств туристично! шдустрп за дуальною системою; участь студенпв в програмах стажування за кордоном, транснацiональнiй практицi, мiжнародних проектах; пiдвищення професшно1 квалiфiкацil на робочому мiсцi; збiльшення варiативноl складово1 освiтнiх програм, що сприятиме iндивiдуалiзацil навчального процесу; поглиблення професшно1 компетентносп у сферi iноземних мов шляхом двомовного викладання бiзнес-дисциплiн; надання бшьшо1 автономи ВНЗ у розробцi освиньо-професшних програм пiдготовки; трансформацiя змiсту тдготовки; диверсифшащя напрямiв та спецiальностей сфери туризму.

Отримаш результати можуть бути використаш для вдосконалення украшсько! системи професшно1 туристсько1 освiти, мiжнародних проекпв з пiдготовки квалiфiкованих фахiвцiв, складання лекцiй з загально1 та зарубiжноl педагогiки у ВНЗ i на факультетах тдвищення квалiфiкацil, при написант робiт, присвячених професiйнiй туристськiй освт.

Л1ТЕРАТУРА

1. Ермилова Д. В. Теория и методика высшего туристского образования в европейских странах: дис. ... канд. пед. наук : 13.00.08 / Д. В. Срмилова. - Сходня, 2000. - 177 с.

2. Квартальнов В. А. Теоретические основы становления и развития системы непрерывного профессионального образования в сфере туристской деятельности : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.08 / В. А. Квартальнов. - М., 2000. - 382 с.

3. Кнодель Л. В. Теорiя i практика тдготовки фахiвцiв сфери туризму в крашах-членах Всесвiтньоl туристсько! оргатзаци: автореф. дис. ... д-ра. пед. наук: 13.00.04 / Л. В. Кнодель. - Тернопшь, 2007. - 40 с.

4. Лякишев Д. В. Место и роль Швейцарии в системе современных мирохозяйственных отношений: дис. ... канд. экон. наук : 08.00.14 / Д. В. Лякишев. - М., 2002. - 160 с.

5. Сесёлкин А. И. Диверсификация профессионального туристского образования: дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.08 / А. И. Сеселюн. - М., 2004. - 355 с.

6. Федорченко В. К. Теоретичт та методичт засади тдготовки фахiвцiв для сфери туризму : дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / В. К. Федорченко. - К., 2005. - 511 с.

7. Хмiлярчук Н. С. Педагопчт умови оргатзаци навчальжй практики майбуттх менеджерiв туристично! сфери: дис. ... канд. наук: 13.00.04 / Н. С. Хмшярчук. - Вшниця, 2008. - 272 с.

8. Черток Л. П. Дiалог культур у тслядипломт гуматтарнш освт Швейцари: дис. ... канд. наук: 13.00.01 / Л. П. Черток. - Ялта, 2011. - 170 с.

9. Bieger, T., Laesser, C., Maggi, R. Jahrbuch der Schweizerischen Verkehrswirtschaft. St.Gallen. - 2007. - P. 56

- 67. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http: //jtr.sagepub.com/content/44/4/397.abstract>. -Загол. з екрана. - Мова тм.

10. Baum Т., Nickson D. Teaching human resource management in hospitality and tourism: a critique // International Journal of Contemporary Hospitality Management. - 1998. - Р. 75 - 79. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://books.google.com.ua/books.Baum>. - Загол. з екрана. - Мова англ.

11. Education in Switzerland. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.myswitzerland.com/en/update-about-switzerland/education-switzerland.html>. - Загол. з екрана.

- Мова англ.

12. Gonon Ph. Challenges in the Swiss Vocational Education system Vocations and Learning // Journal of Hospitality, Leisure, Sport and Tourism Education. - 2009. - Р. 75 - 86 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://lutung.lib.ums.ac.id/dok.Learning_.pdf>. - Загол. з екрана. - Мова англ.

13. OPET. Vocational education and training in Switzerland. Facts and figures. Bern: Federal Office for Professional Education and Technology. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.bbt.admin.ch/themen/berufsbildung/index.html?lang=en>. - Загол. з екрана. - Мова англ.

14. Sigala M., Baum T. Trends and Segues in Tourism and Hospitality Higher Education: visioning the future. Tourism and Hospitality Research // International Journal of Contemporary Hospitality Management - 2006. - P. 77 - 86. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.cedefop.europa.eu/EN/Files/EJVT47_en.pdf>. - Загол. з екрана. - Мова англ.

15. Swiss Conference of Cantonal Ministers of Education (EDK). [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

<http://www.edk.ch/dyn/11553.php>. - Загол. з екрана. - Мова англ.

УДК 6(07)

А. I. ТЕРЕЩУК

ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д ПРОФ1ЛЬНО1 ПОДГОТОВКИ СТАРШОКЛАСНИК1В

Розглядаються питання зарубiжного doceidy профтьноЧ тдготовки старшокласниюв. Звертаеться увага на кторичн передумови профтьного навчання у розвинених крашах ceimy. Коротко охарактеризовано найбыьш устален мoделi та системи профтьног освти учтв старшоЧ школи у крашах Захiднoi Свропи та Америки. Аналiзyюmьcя остант, найбыьш характерн тенденци профтзацп у зарyбiжнuх школах.

Ключовi слова: зарyбiжнuй дocвiд, iндuвiдyалiзацiя i диференща^я навчання, селективна модель навчання, академiчнuй i практичний напрямки навчання.

А. И. ТЕРЕЩУК

ЗАРУБЕЖНЫЙ ОПЫТ ПРОФИЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ СТАРШЕКЛАССНИКОВ

Рассмотрены вопросы зарубежного опыта профильной подготовки старшеклассников. Рассмотрены также исторические предпосылки профильного обучения в развитых странах мира. Кратко охарактеризированы наиболее устоявшиеся модели и системы профильного образования учащихся старшей школы Западной Европы и Америки. Анализируются последние, наиболее характерные тенденции профилизации в зарубежной школе.

Ключевые слова: зарубежный опыт, индивидуализация и дифференциация обучения, селективная модель обучения, академический и практический направления обучения.

A. I. TERESHYK

FOREIGN EXPERIENCE OF THE PROFILE TRAINING OF THE SENIORS

The article deals with foreign experience of the profile preparation of seniors. The attention is focused on the historical background of school education in the developed countries. A brief description of the most established models and the systems of profile education of high school students in the Western Europe and America. The last, the most characteristic tendencies ofprofiling in foreign schools are characterized.

Keywords: foreign experience, individualization and differentiation studies, selective model of learning, academic and practical areas of study.

Сьогодт в Укра!ш ввдбулись реальш зрушення щодо створення умов для запровадження засад диференцшованого навчання. Крiм прийняття державних докуменпв та ввдповвдно! концепцп, розробляються та впроваджуються профшьш навчальш програми у старшш школ^ профшьш тдручники та методичш розробки. У кра!ш юнуе розгалужена мережа рiзних титв навчальних закладiв - лще!в, пмназш, колегiумiв тощо, попит на як серед батьшв та учшв достатньо високий. Навчальш заклади та профшьш класи з поглибленими програмами навчання з рiзних предмепв обирають ri учш, ям не лише у майбутньому планують вступати до рiзних ВНЗ, але й ri, що бажають здобути бшьш як1сну освiту порiвняно з пропонованою, яку традицшно надають у середнш школi [1, с. 57].

Однак, треба визнати, що говорити про позитивний результат ще рано, осшльки у вичизнянш освiтi склався стiйкий стереотип стосовно середньо! школи i орiентацil на «середнього учня». Та й змiст освiти залишаеться перевантаженим великою кшьшстю обов'язкових предмелв для вивчення учнями загальноосвiтньоl школи, яка хоч i мае подш на три ступенi, але по суп залишаеться единою ввд початково! до старшо! школи. Тут, очевидно,

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.