CC BY
19УДК 631.526.32:631.531.01:631.16:061.62(430)
Юосбгд проведения сорто-випробувтъу федеративнш Феспублщ шНеггша
У статт'1 проанал13овано систему органваци сортовипробування в найбшьш економ1чно розвинутш краЫ -учаснищ МЬкнародного Союзу з охорони прав но сорти рослин - Федеративнш Республ'щ1 Шмеччина. Висв1тлено структури кер1вного органу з охорони прав на сорти рослин - Бундесзортенамт та сортовипробувалъноХ станци; наведено конкретн'1 еконо-М1ЧН1 показники як приклад для становления / розвитку в1тчизняно'[ селекци та насшництва.
Ключов1 слова:
структура витрат, фшансування сортовипробувальноТ станци, доходи, сплата зборш, сортова сертиф1кац1я насшня,
лщензшна дшльтсть.
О. /. Завалинок,
старший науковий ствроб'тник, Т. О. Бобир,
старший науковий ствроб'тник Украшський ¡нститут експертизи сортш рослин
Зпдно з дооидженнями, прове-деними спецшктами ВсесвпньоТ органмзаци продовольства (ФАО), вже у 2020 р. прирст землеробсьш продукцм провщних аграрних краш свггу буде отримано завдяки культи-вуванню нових сортш та пбрид1в, а частка його в структур! врожаю ста-новитиме 50-70% [1]. Тому вивчення стану сортовипробування у Федеративна Республщ НПмеччина -найбшьш економ1чно розвинутм кра'ш1-учасниц1 М1жнародного Союзу з охорони прав на сорти рослин (УПОВ) е досить актуальним для вп"чизняних заявниюв, селекцюне-рш, науковц1в.
1стор1я сортовипробування НП-меччини бере початок у 1869 р.: в Таран^ (Саксонт) було засновано першу сортодмьницю. 3 1888 р. розпочато визначення якосп на-сшня (поршняльж випробування). У 1902 р. створено систему випробування, в основу якоТ було покрадено загальы принципи використання сорт1в рослин, а вже з 1928 р. цей досв1д поширено на всю територ1ю НПмеччини. У 1958 р. створено са-моспйний кер1вний орган з охорони прав на сорти рослин - Бундесзортенамт (Випс^ог^епат!), д1яль-нкть якого регулюеться законами «Про насшня» в1д 16 липня 2004 р. та «Про охорону прав на сорти рослин» вщ 19 грудня 1997 р. [2].
Бундесзортенамт (BSA) здмснюе правову охорону сортш стьсько-господарських рослин, плодо-во-япдних, овочевих та kbîtkobo-декоративних культур як у в1д-критому, так i закритому Грунтах, а також у лабораторюх. L|i випробування необх1дж для надання власнику прав на сорт i внесения нових copTie до Державного реестру (дал1 - Реестр). Бундесзортенамт е незалежною федеральною установою, шдпорядкованою Mi-жстерству альського господарства, виконуе державне замовлення з квалфкацмноУ експертизи сорлв рослин для подальшого занесения ïx до Реестру, також вш е некомер-цшною структурою i фшансуеться за рахунок Федерального Mimc-терства альського господарства та продовольства, збор1в заявнимв, kolutîb селекцюнер1в, послуг за-цкавлених компашй. Основними функцтми, покладеними на Феде-ральне BiflOMCTBO з охорони сортш рослин, е здтснення комплексу до-сл1джень ¡з сортовивчення з метою занесения сортш до Нацюнального перел1ку, надання правовоУ охорони на сорти рослин, розроблення нормативно-правових законодав-чих акпв у сфер1 охорони нових сортш рослин [2].
Структурно BSA м1стить 4 депар-таменти:
- адмЫстративний (орган1зац1я, кадри, бюджет, програмне забез-печення);
- випробування сортш до поши-рення (VCU-testing), загальы питания;
- департамент ВОС-тесту (DUStesting) (пщроздми за трупами культур - зерновий, картопл1, овочш, плодових, медичних та ароматич-них, декоративних);
- технтний - управлшня станци ями, лаборатсря 6ioxiMi4Horo i молекулярного анал1зу [2].
Штаб-квартира Бундесзортенамт розташована в Ганновера чисель-шстъ штатних сшвробтниюв - 400. Експертиза сортш рослин здмсню-еться на 12 випробувальних стан-цтх, розм1ри та чисельнкть пра-цшникш яких коливаються в межах 1-150 га та 7-50 oci6. KpiM того, для визначення придатносп сорту до поширення залучаються ще 9 фе-деральних за клад ¡в та фермерсью оргашзаци' (близько 400 точок ви-пробувань), що не тдпорядкован1 BSA, однак проведения експертизи контролюють його працшники з департаменту експертизи на при-датжсть сорту до поширення. За результатами досшджень BSA видае Нацюнальний перелк copTÎB рослин та Перелк copTie рослин з опи-сом морфолопчних ознак кожного сорту [2].
сортовивчення #г 2012
та охорона прав на сорти рослин
Досвщ проведения сортовипробувань у Федеративна РеспублУ ЬПмеччина
Таблиця 1
Загальна структура вирощування альськогосподарських культур
в Жмеччиж
Культури Площа (тис. га) Урожайшсть (т/га) Розподш заявок на но ei сорти та пбриди
2010 2008 2010 2011 2008
Озима пшениця 3300 3100 7,3 110 107
Озимий ячмжь 1300 1500 6,7 75 77
Озиме жито 630 700 4,6 17 11
Тритикале 400 400 5,4 21 30
Ярий ячмшь 350 540 4,9 50 48
BiBCflHi 140 180 4,3 5 10
Кукурудза кормова 1850 1500 40,4 94 102
Кукурудза зерно 460 400 8,8 51 64
Озимий pinaK (олш) 1470 1360 39 83 82
Цукров'| буряки 370 400 67,6 54 40
Картопля 260 300 40,0 14 29
Овоч1 110 110 - 22 29
Yci види 12000 12000 - 850 900
Рис. 1. Схема експертизи документе заявки на сорт рослин у Бундесзортенамт.
Очолюе Бундесзортенамт Президент, який впливае на остаточнм ршення з питань реестрацм сор-tîb рослин, здмснюе контроль за органвацмно-адмЫстративною та господарською дальностями сорто-випробувально!'мере>ю, куруе питания мЬкнародного сптробтицтва. Офщмне видання вщомства - газета (бюлетень) «Blatt für Sjtenwesen» [2].
Враховуючи загальну структуру вирощування альськогосподар-ських культур в Шмеччиж (табл.1), звертаемо увагу на розподш заявок на HOBi сорти та пбриди у 2011 р. пор1вняно з 2008 р.
У НПмеччит регулюються та охо-роняються права на Bei види рослин. Заявка на охорону прав терми ном на 25 рок1в, кр1м прав на сорти картогш, винограду, хмелю, дерев (30 pokîb), подасться Ысля адмшь стративноУ перевфки. Схему експертизи документе заявки на сорт рослин в Бундесзортенамт подано на рис. 1.
3 2003 р. Бундесзортенамт подае щортний звгг, де п1драховуються доходи i фактичн1 витрати Федерального вщомства з охорони сортш рослин. Так, у 2010 фшансовому роц! прибутки в1д 36opiB BSA становили 10 млн евро, а витрати на проведения експертиз - 24 млн евро, з них:
- зарплата персоналу - 15 млн евро;
- адмшктративж, експлуатацмж витрати, ¡нвестицм (буд1влЬ облад-нання, технка, добрива, пестициди i т. ¡н.) - 9 млн евро (рис. 2).
Покриття зборами витрат на проведения експертиз у 2010 р. становило 50%. Ochobhî витрати BSA спрямовувалися на покриття проведения ВОС-тесту - 46%, ПСП-випробувань - 32%, завдань, не пов'язаних 3Î зборами (м1жнародне ствробЬництво, створення описо-вого перел1ку сортш, законодавч1 розробки) - 20% (рис. 3).
Для докладжшого анал1зу розгля-немо структуру й основы економт-Hi показники сортовипробувальноТ (с/в) одиниц1 BSA на приклад1 стан-
еоРтовивчення#1' 2012
та охорона прав на сорти рослин
Досвщ проведения сортовипробувань у Федеративна Респубящ Нмеччина
I Будтуч, споруди
] Машини, техн1ка
] Добрива, пестициди (матер1альж витрати)
] Випробування (винагорода ¡ншим станцым)
I I Заробггна плата
Рис. 2. Структура витрат BSA за основними статтями у 2010 р.
] Завдання, як1 не стосуються зборт
] Завдання, я ici стосуються збор1в
] Витрати на ПСП
] Витрати на ВОС-тест
Рис. 3. Структура витрат BSA вщповщно до завдань i титв експертиз у 2010 р.
Таблиця 2
Перелк i суми збор1в (fees), сплачуваниху Жмеччиш, за експертизу сорив рослин
Показники ГНдтримання mhhhoctî майнових прав на поширення National List (NL) ГИдтримання чинност1 майнових прав на сорт (чиншсть патенту) Plant Breeder's Rights (PBR)
Подання заявки й ухвалення ршення ВОС-тест (DUS-testing) ПСП-тест CVCU—testing) Щор'нний 36ip (Annual fee) 320 800-1400 (залежно в'щ важливосп культури) 1200-2900 50-900 520 800-1400 50-900
цм в Miai Ретмар. Ста ни, ¡я розмЦе-на на 74 га земл1, з них, залежно вщ року, викориаовуеться 15-20 га Ыд випробування, flie 3-4-шль-на стозмша. На станцм працюють 8 техжчних працтникт, директор, 3 секретар1 (частково зайнятО, всьо-го -17,5 умовних ociö. Дослщження проводять двома валами станцм: зернових рослин (без ячменю) та овочевих, ароматичних, лкарських рослин; випробування на ВОС-тест проходять 1740 сорт1в рослин, зо-крема 576 сорлв-кандидатш.
Фшансування станцм характери-зуеться такими показниками:
- зарплата прац1вникам -1243344 евро;
- закушвля обладнання, машин -436344 евро;
- амортизацт -164295 евро;
- податки -159742 евро;
- шьмстъ с/в д1лянок-15852;
- витрати на одну с/в дтянку -149 евро;
- для проведения ВОС-тесту за-стосовано 1141 сортт-кандидатт;
- витрати на один сорт-кандидат - 2069 евро;
- середня заробп»а плата одного прац1вника на мкяць- 5904 евро [2].
Показовим е також тдмд до спла-ти зборт у Федеративна Республщ1 НПмеччина (табл. 2) [2]. Розм1ри та порядок сплати зборт з наданням права селекцюнера i його пщтри-мання у Свропейському Союз1 ре-гламентуються Постановою KOMiciT £С № 1238/95, яка забезпечуе вико-нання правил для застосування Постанови Ради GC № 2100/94 щодо зборт Бюро з сорт1в рослин Сшль-ноти [3].
У НПмеччиж подаються окрем1 заявки на внесения сорту до Реестру copTie i до Реестру патентт ¡, вщпо-вщно, сплачуються окрем1 збори за подання цих заявок, яю також за-лежать в1д груп культур (в УкраТж подаеться одна заявка i сплачуеться один 36ip, який становить 163 до-лари США i е значно меншим, нЬк у Ымеччиж).
Сума зборт за проведения ВОС-тесту та ПСП-випробувань у НПмеч-чиж, як \ в УкраТж, визначаеться групою культур. Юлыасть точок ви-пробовування одного сорту на при-датжсть до поширення у Н1меччиж та в УкраТж е майже однаковою. Випробування на поширення одного сорту в оджй точц1 у ННмеччиж коштуе 130 евро, в УкраТж: для ¡но-земних \ вггчизняних приватних за-явникт - 24 долари США, в1тчиз-няних держбюджетних установ -2,4 долара США (приклад для зернових культур). Випробування на ВОС-тест у НПмеччиж коштуе 385 евро, в УкраТж: для ¡ноземних \ вггчизняних приватних заявниш - 120 долар1в США, вггчизняних держбюджетних установ -12 доларт США.
Бундесзортенамт велику увагу прид1ляе сортов!й сертифкацм на-сшня, яка передбачае обов'язкову
польову ¡нспекщю, перев1рку сорто-воТ чистоти, виявлення мЬквидових дом1шок, наявносп хвороб та ¡нших патогенних оргажзм1в, контроль за дистанц1ею мЬк полями, зайнятими р1зними сортами та видами. Зраз-ки беруться на лабораторний контроль для визначення аналЬичноТ якосп насшня, встановлення у зраз-ку домшок ¡нших культур, ¡нертно-го матершу та схожосп, наявносп уражених насшин, ф1зичноТ якосп й вологосп насшня. На завершения проводять Post-кoнтpoль, який дае змогу поршняти комерцмж зразки, вис1ян1 в пол1, з1 стандартними для встановлення Т'хньоТ ¡дентичносп та сортовоТ чистоти [4].
У Ымеччиж вражае п1дхщ до патентно-лщензмноТ дтльносп за-галом \ у сфер1 охорони прав на сорти рослин зокрема. Зазначений обмш становить близько 8% в1д свь
еортовивчення #г 2012
та охорона прав на сорти рослин
Деям аспекти охорони прав на сорти рослин у Белый
тового обсягу, при цьому затрати на ¡мпорт патентов \ лщензм переви-щують дох1д вщ Тх експорту. Шмеч-чина патентно-лщензмну дтльысть проводить переважно у розвинутих кражах, на яю припадае понад 80% надходжень в1д продажу патента \ л1ценз1й \ близько 95% виплат за Тх придбання [5].
Федеративна Республка ННмеччи-на мае добре органяовану систему охорони прав на сорти рослин, захи-
щений та вщрегульований внутрш-н1й ринок сортш, контроль за яюстю насшництва. Загальний контроль здмснюсться Федеральним мшк-терством смьського господарства та продовольства, частковий - Федеральним мастерством фшанав (що стосусться фшансування).
Висновки. Подальше становления та розвиток вп^чизняноТ се-лекци \ насшництва в УкраТш не-можлив1 без докладного аналву
досв1ду провщних европейських краТн, виходу в1тчизняних сортт на мЬкнародний ринок, залучення ¡ноземних ¡нвестицш для створен-ня ¡нфраструктури насшництва, яка б в1дпов1дала cbitobhm вимо-гам та нормам, запровадження в УкраУж с о ртов о! сертифкаци насшництва, членства нашоТ краУни в М1жнароджй оргашзацм еконо-м1чного сшвробпхицтва i розвит-ку (OECD).
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Волкодав, В. В. Значения сорту у тдвищент ефективносп зернового господарства / В. В. Волкодав, О. М. Гончар,
О. В. Захарчук [та ¡н.] // 361рник наукових праць 1нституту землеробства УААН (спецвипуск). - К.: ЕКМО, 2004. -С. 212.
2. Protection and national listing of new plant varieties. Bundessortenamt / Editing: Dr. B. Spellerberg. - Hannover: DTC media. - 2006. - Editing 5. - 57 p.
3. Official Journal L121, 01.06.1995.
4. Захарчук, О. В. Теоретико-методолопчш та практичш основи функцюнування ринку сорлв рослин: Монографт / О. В. Захарчук. - К.: Алефа, 2009. -
С. 173-174.
5. Гринев, Б. В. Инноватика / Б. В. Гринев, В. А. Гусев. -X: ИСМА, 2010. - С. 251-253.
еоРтовивчення#г 2012
та охорона прав на сорти рослин
