CC BY
9
Клшнна пед1атрт
УДК 616.12-088.331.1-021-036.82-053.6 IBAHbKO О.Г, П1АКОВА В.Я., ПАЩЕНКО I.B, КРУТЬ О.С., КИЗИМА Н.В., НЕДЕЛЬСЫКА C.B., РАДУТНА O.A., ПАЦЕРА М.В. ЗапорЬький державний медичний ун/верситет Кафедра пропедевтики дитячиххвороб
я я ■■ ■ ■ ■■■ ■ ■ ■ ■
ДОСВ1Д Ф13ИЧН01 РЕАБ1Л1ТАЦ11 П1ДЛ1ТК1В 13 ПЕРВИННОЮ АРТЕР|АЛЬНОЮ ППЕРТЕН31еЮ В УМОВАХ НАВЧАЛЬНОГО
ЗАКЛАДУ
Резюме. У сmаmmi обговорюються питання оргатзаци ф1зично1 реабттацп молодихлюдей з артерiаль-ною гinертензieю в умовах тренажерного залу навчального закладу. Ключовi слова: артерiальна гтертенз1я, тдлтки, фЬзична реабитащя.
Вступ
Артерiальна гiпертензiя (АГ) становить одну з най-важливших проблем сучасно! медицини [1, 2]. Зараз АГ все частше розглядаеться як педiатрична проблема, оскшьки вiдстежуеться чггка тенденцiя зростання за-хворюваностi на АГ серед дггей та шдттыв i в подаль-шому розвиток у них гшертошчно! хвороби дорослих. За даними численних етдемюлопчних дослщжень, поширенiсть гшертошчно! хвороби серед дорослих становить сьогодш 28—30 % [6 7]. За нашими спосте-реженнями, у м. Запорiжжi 85 % ошб вiком вiд 18 до 35 роыв, яю перенесли судинну катастрофу центрально! нервово! системи, мали гiпертонiчний анамнез ще в дитинствi або пiдлiтковому вiцi.
Поширенiсть АГ серед молодих людей i и прогнос-тична небезпечнiсть зумовлюе актуальшсть пошуку ефективних шляхiв 11 профшактики. Водночас слiд звернути увагу й на достатньо низький рiвень мотива-цп щодо лiкування й усвщомлення хворими необхщ-ностi пiдтримання достатнього рiвня фiзичноl актив-ностi, здорового харчування й запобiгання шкщливим звичкам. Сучасш рекомендаци щодо профiлактики й лшування АГ вказують на необхщшсть залучення хворих до дозовано! фiзичноl активностi. Теоретичне пiдГрунтя застосування методiв фiзичноl культури для реабштацп шдлгтыв з артерiальною гiпертензiею ба-зуеться на вщомому феноменi, при якому виконання вправ у динамiчному (аеробному) режимi призводить до зниження артерiального тиску у вiдновному перiодi тсля навантаження як у хворих на АГ, так i здорових ошб. Аналiз публiкацiй, присвячених питанням фiзич-но! активностi при АГ, був наданий нами в попереднiй робот [9]. Слiд зазначити, що вже юнуе певний по-зитивнiй досвщ фiзичноl реабштацп АГ у шдлгтыв, коли використовували заняття бiгом, плаваниям, велоспортом [10], але технологи впровадження фiзичних
навантажень, контроль ïx ефективностi i 6e3ne4HOCTi, а також подолання недостатньо! комплайeнтностi мiж шструктором фiзичноï культури i пацieнтом залиша-ються вiдкритими питаннями реабiлiтологiï.
Метою нашого дослщження стала спроба вдоско-налення методу фiзичноï реабiлiтацiï АГ шляхом виконання вправ на велотренажер^ що впроваджувались пiд час занять фiзичною культурою в межах звичайного навчального плану в медичному ушверсител серед сту-дентiв першого-другого курсiв, схильних до тдвище-ного артерiального тиску. Водночас i3 впровадженням дозованих тривалих фiзичниx навантажень дижмГч-ного типу ми проводили активну виховну роботу щодо пропаганди серед майбутшх медиков — лiкарiв i фарма-цевтiв здорового способу життя.
Матер1али i методи дослщження
Дослщницька робота може бути квалiфiкована як когортне вщкрите рандомiзоване клшшо-експеримен-тальне дослiдження i тривае з 2008 року дотепер. Його оргашзащя включае 3 необxiднi етапи. На I еташ пiд час обов'язкового профшактичного огляду студенлв-першокурсникiв (400—450 дiвчат i юнаков вiком 16—17 роив), а далi на пiдставi трьох додаткових з штервалом в 1 тиждень офiсниx вимiрювань артерiального тиску (АТ) вщбираються особи з ризиком наявност артерь ально! гiпертензiï. З цих ошб була сформована основна клшшо-експериментальна група спостережень, яку становили 80 ошб (51 юнак та 29 дiвчат). Слiд вщзна-чити, що молодi люди свiдомо погоджувались на залучення до виконання наукового проекту, що свщчить про гх достатню професiйну орieнтованiсть i сощальну свiдомiсть.
Випадковий АТ у дггей сформовано! групи стано-вив якнайменше 1 вимiрювання вище 90-го перценти-ля для вГдповгдно! стал i вшу [5].
(^laapo&iье ^ЛГ/рвМши
Далi диагноз первинно! АГ в частини з обстежених на першому скришнговому етапi дослгдження був уточнений шсля клiнiчного обстеження в ушверситетсьый кль нiцi за iснуючою класифшащею, прийнятою на III Кон-греш педiатрiв Укра!ни у 2006 р. Насамперед у пащеттв виключали можливють симптоматично! артерГально! п-пертензп як наслгдки нирково! патологи, вад мапстраль-них судин i клапанiв серця, ендокринних захворювань. Обов'язкове комплексне дослгдження включало антро-пометрiю, загальнi лабораторт та бiохiмiчнi аналiзи кро-вГ, сечi, вимiрювання АТ на верхнк i нижнiх кiнцiвках, дослгдження очного дна, ультразвукове сканування орга-шв сечово! системи, надниркових i щитоподГбно! залоз, а також серця з вимiрюванням диаметра лiвого шлуночка й товщини його задньо! стiнки за сучасними нормативами дiагностики АГ у пщлггюв Укра!ни [5]. За результатами проведеного обстеження з дослгдно! групи було вилучено 1 юнака з гшертошчною хворобою з ураженням оргашв-мiшеней, якому за чинними стандартами було призначе-но медикаментозну тератю.
Клiнiчне обстеження всiх 80 дгтей основно! кль шчно! групи мютило серед iнших необхiдних тестiв обов'язковий добовий мошторинг артерiального тис-ку (ДМАТ) за стандартною методикою [3, 4] та досль дження фГзично! працездатностi за тестом PWC170 [9] в умовах спецiалiзованого клiнiчного фiзкультурного диспансеру. Добове монiторування АТ i пульсу проводилось з використанням портативного моштора арте-рiального тиску Сагё1оТеп8 фiрми Ме^еоИ (Угорщи-на) iз плечовою манжеткою. Монiтор програмувався так, щоб вимiрюванi величини АТ i пульсу при вгдо-браженш на диспле! не подавали звукових сигналiв i не привертали штерес пацiентiв до вимiрювань. Врахову-вали так! параметри ДМАТ: середнiй добовий АТ, се-реднiй денний АТ, середнш шчний АТ, добовий шдекс АТ, коефiцiент варГацг! АТ за добу, у денний i шчний час, iндекс часу та навантаження тиском.
На засадах поглибленого ктшчного дослщження були вщбраш 47 юнаыв i дiвчат, як! пройшли скри-шнговий вгдбГр та наступну процедуру ктшчно! вери-фшацп дiагнозу. Бшьшють Гз них (33 особи, або 71 %) страждали вгд Гзольовано! систолГчно! артерГально! п-пертензп Г 14 (29 %) — вгд систолГчно-дГастолГчно! п-пертензп. Омейний анамнез був обтяжений у 15 (32 %) гшертошчною хворобою батька або матер!. Зайву вагу алГментарно-конституцюнального генезу (шдекс маси тгла, що перевищував 25) мали 16 (34 %) пгдттыв, час-тiше дiвчата. Саме у них вщшчеш низькг показники PWC170. За iндексом часу пгдвищеного АТ протягом доби, коли вш дорiвнював вгд 25 до 50 % добового часу, дiагностовано так звану лабгльну АГ у 31 (66 %) з обстежених. Стабгльна АГ (шдекс часу гшертензп понад 50 %) першого ступени (АТ не перевищував 160/90 мм рт.ст.) була виявлена у 3 (6 %) юнаыв. Решта хворих (13 ошб, або 28 %) виявляли ознаки передгшертензп або гшертензп «бглого халата». Вони мали випадковГ пгд-вищення систолГчного АТ, а шдекс часу гшертензп при ДМАТ коливався в межах 12—25 % доби.
Проведене анкетування студенлв, що включало питання необхгдносл дотримання здорового спосо-
бу життя й доцшьносп рухово! активностi, виявило низьку шформовашсть студентiв-медикiв у питаннях артерГально! гшертензп. Тому ми вважали доцгльним проведення роз'яснювально! роботи з майбутнiми ль карями i провiзорами у русл! «обережне ставлення до свого здоров'я — запорука боротьби за здоров'я пащ-енпв», що добре сприймалось студентами-медиками. Водночас адмiнiстративнi важелi заохочення до занять вправами фГзично! реабштацп виявились також ефек-тивними, тому що заняття фГзичною культурою вхо-дять до програми навчання в медичному ушверситетг
Аналiз анкет показав, що значна частина пгдттыв, особливо дiвчат, страждае вгд гшодинамп, незважаючи на те що кожен Гз них усвгдомлюе доцшьшсть фГзич-них навантажень як профглактичного фактора перед-часного старiння. Цiкаво, що переважна частина з них виконала тест PWC170 з оцiнками нижче задовгльного рГвня. Третина пацiентiв не вмiе вiдпочивати. Вони вважають себе занепокоеними, нервуються, легко вхо-дять у стрес, страждають вгд безсоння. Частина юнаыв палять тютюн. Кшьысть викурених сигарет за добу у них становить вгд 2 до 20. Ус! обстежеш вживають сла-боалкогольнi напо! вгд 1—2 разГв на мюяць до 2 разГв на тиждень. ОбГзнашсть пгдлГткгв у тому, що гшодинамГя, тютюнопалшня, надмГрне споживання вуглеводГв, жи-рГв ! солГ, вживання алкоголю пгдвищуе артерГальний тиск, не впливала на поведшку пащенпв. Шхто з обстежених не вважав себе хворою людиною, тому була вгдсутня мотивашя до лГкування АГ. Тому лшувально-профшактичт вправи на велотренажерГ ми квалГфшу-вали як фгтнес, що набувае популярност в розвинених кра!нах бвропи Г Америки саме серед пгдттыв.
На II еташ роботи у залучених до дослгджень 47 ошб (26 юнаыв Г 21 дГвчинки) з АГ проводили тренування на велотренажерах у спещально оргашзованому залГ ушверситету. При тренуваннях використовували мето-дичний досвгд Б. ОоЫпп§, А.М. Ко^оп Г J.V. 8апйа§о, яы рекомендували хворим на АГ заняття велосипедним спортом [11]. Починали заняття з урахуванням шдивь дуального початкового рГвня фГзично! працездатност (за тестом PWC170), який коливався вгд 40 до 128 % вгд шдивгдуально! норми, показниыв АТ, толерантност до фГзичних навантажень. ДалГ через 2 мюящ трену-вань переходили до основного перюду. Пульсову цш-шсть вправ пгдвищували до 150—170 ударГв за хвилину протягом 30 хвилин вГртуального велосипедного про-бГгу. Його швидкГсть становила 15—20 км на годину, енергетичш витрати вгд 280 до 400 ккал. Тренування здГйснювали двГчГ на тиждень. 1х тривалГсть з урахуванням пгдготовчого етапу становила 7 мюящв (вГд жовтня до травня). ДодатковГ заняття фГзичною культурою Г самостшш помГрнГ заняття Гзометричними вправами з обтяженнями у частини юнаыв не обмежували.
Слгд зазначити, що наше дослгдження передбачае спостереження ще 3 рандомГзованих груп контролю, що становлять особи з АГ, яы на перюд дослГджень не виконували вправ на велотренажерГ Г тих, хто мав нор-мальний артерГальний тиск, але виконував впровадже-ну тренувальну програму. Третю групу контролю становлять особи з новими випадками АГ серед тих, хто
додатково спостерггаеться пгд час реалгзацп проекту, яи пройшли первинний скриншг, але не привернули нашо! уваги за результатами вимГрювання АТ або за анамнестичними ознаками АГ. Однак наше повгдо-млення спрямовано на попереднш аналГз результатГв спостережень саме за дпъми з доказовою АГ, яы вико-нали повний курс фГзично! реабштацп.
На III етап дослгдження встановлювали 6-мюяч-ний катамнез тсля заинчення реабштацшного курсу з вивчанням ДМАТ Г PWC170.
АналГз одержаних цифрових даних здшсню-вали на засадах використання сертифГковано-го програмного продукту Б1а;8ой, сершний номер АХХЯ712Б8332№А№ (Рос1я), з розрахунками вГро-пдносп статистично! похибки при констатацГ! розбГж-ност двох взаемопов'язаних вибГрок.
Результата та Тх обговорення
За даними наших дослгджень вправи на велотрена-жерГ добре переносились щадатками Г не спровокували жодного ускладнення. Категорично вгдмовилась вгд занять за станом здоров'я лише 1 студентка на четвертому мюящ тренувань. Щкаво, що таи досить неваж-ы вправи, але яы виконувалися досить тривалий час, у переважно! бшьшосп ошб, залучених до тренувань, призвели до суттевого полшшення фГзично! працез-датност за даними тесту PWC170, що був перевГрений наприкшщ циклу, у той час як Гндекс маси тша зали-шався однаковим.
Шд час спостережень нами пгдтверджено, що вгд-разу тсля фГзичних вправ означено! штенсивносл у переважно! бшьшосл дослгджених ошб на п'ятш хви-лиш вгдновного перюду тсля тренування рГвень АТ знижуеться, навгть якщо перед тренуванням тиск був дещо пгдвищеним. Цей факт безперечно свгдчить про безпосереднш терапевтичний вплив тренування при АГ у тдлгтюв (рис. 1).
ПорГвняння рГвня артерГального тиску за результатами якнайменше 4 офюних вимГрювань АТ, яы проводили з штервалом в 1 тиждень — перед початком тренувань Г безпосередньо шсля заинчення курсу фь зично! реабштацп, виявили значт позитивш змши в стат здоров'я юнаив Г дГвчаток. Встановлено, що за 7 мюящв тренувань середнш систолГчний артерГальнш тиск зменшився у юнаыв майже на 6 мм рт.ст., а у дь вчат — на 4 мм рт.ст., що дозволило багатьом Гз них ви-йти з зони ризику високих показниив АТ.
За даними 6-мюячного вгддаленого катамнезу при дослгджент ДМАТ виявлено деяы тенденцГ! до фор-
* Р < 0,05
150
100
50
Старт
Закшчення
ГПсля вщпочинку
□ Пщготовчий п-д □ Основний п-д
мм рт.ст.
' Р < 0,05
150
100
50
Старт
Заюнчення
Шсля вщпочинку
□ Пщготовчий п-д ■ Основний п-д
Рисунок 1. Середнй сисгол1чний i д1астол1чний артер'альний тиск пд час виконання вправ на велотренажер'1 у юнаюв (А) i д'1вчат (Б)
мування у пгдттыв (дГвчат Г юнаков разом) довготри-валих позитивних ефеклв тренувань, що призвело до змш розподглу за типами добових циркадних ритмГв АТ (рис. 2) Г тривалосп добового дГастолГчного гшер-тензивного стану (рис. 3).
Висновки
Таким чином, оргашзащя занять пгдлГткгв втэм 16—17 роив з лабгльною АГ в тренажерному залГ на-вчального закладу з використанням велотренажерГв — це один Гз можливих щдходав до !х фГзично! реабштацп. Слгд сподГватися, що 30-хвилинш заняття, що прово-дяться двГчГ на тиждень, через 7 мюящв призводять не тгльки до полшшення фГзично! працездатностГ, але й сприяють тривалш нормалГзацГ! артерГального тиску.
Таблиця 1. Динамка артер'ального тиску у пщл1тк1в, як отримали курс фiзичноi'реабШтаци
за допомогою вправ на велотренажер '1
0
0
Групи спо-стереження п Артерiальний тиск (М ± т), мм рт.ст., за даними 4 вимiрювань Р
До початку тренувань Пюля закiнчення тренувань
Систолiчний Дiастолiчний Систолiчний Дiастолiчний
Хлопчики 26 128,9 ± 1,0 123,0 ± 1,0 75,5 ± 0,9 73,0 ± 1,3 0,01 0,08
Дiвчатка 21 124,9 ± 1,3 120,9 ± 1,2 72,6 ± 0,8 71,3 ± 1,0 0,02 0,2
рвбИна
A
Перед тренуваннями
7 %
7 %
53 '
33 %
■ non-dippers □ over-dippers Ш dippers П night-peakers
Пiсля ix закiнчення
13 %
0 %
40 %
47 %
■ non-dippers □ over-dippers Ш dippers □ night-peakers
Перед тренуваннями
0 %
47 %
20 %
33 %
■ non-dippers □ over-dippers Ш dippers П night-peakers
Пюля ix закiнчення
0 %
40 %
27 %
■ non-dippers □ over-dippers
■ dippers □ night-peakers
Рисунок 2. Типи систолiчного (А) i д'астол'много (Б) вегетативного забезпечення АТ за даними ДМАТу юнаюв та двчат, як виконали повний курс фiзичноiреабштацп
A
80706050403020100
%
70 69
43 43
33
31
28 27
24
Удень
YHoni
Спец. перюд
□ До занять ■ Пюля занять
Б
30 25 20 15 10 5
%
Р < 0,05
14 8 15 8 4 6 23 26
24
Удень
Уноч1
Спец. nepiofl
□ До занять ■ Пюля занять
Рисунок 3. Процентний ¡ндекс добового часу систолiчноi > 139 мм рт.ст. (А) i дiастолiчноi > 89 мм рт.ст. (Б) ппертензп за даними ДМАТ у юнаюв та дiвчат, як виконали повний курс фiзичноi реабштацп
З огляду на те, що юнують резерви щдвищення ш-тенсивност тренувань, можна очшувати полшшення ефективност профшактики й л^вання шдлггково! ппертензп при подальшому розвитку обраного нами методу.
Список л1тератури
1. Волосовец А.П. Артериальная гипертензия у детей и подростков: современные подходы к диагностике и лечению / А.П. Волосовец, С.П. Кривопустов, Т. С. Мороз // Therapy. — 2010. — № 2 (44). — С. 25-27.
2. Коренев Н.М. Структура инвалидности детей и лиц молодого возраста с хроническими соматическими заболеваниями / Н.М. Коренев, Л.Ф. Богмат, С.Р. Толмачева, О.Н. Тимофеева// Врачеб. Дело. — 2002. — № 3-4. — С. 131-133.
3. Леонтьева И.В. Метод суточного мониторирования артериального давления в диагностике артериальной гипертензии у детей/И.В. Леонтьева, Л.И. Агапитов//Росс. вестн. перина-тологии и педиатрии. — 2000. — № 2. — С. 32-38.
4. Майданник В.Г. Д1агностика та класифжащя первинног артергальног гтертензи'у дтей/В.Г. Майданник, М.М. Коренев, М.В. Хайтович, Л.Ф. Богмат // Пед1атры, акушерство та гшекологы. — 2006. — № 6. — С. 5-10.
Б
0
5. Майданник В.Г. Дiагностика та л^вання первинног артерiальноi гтертензи у дтей та тдлттв (Методичт рекомендацй') /В.Г. Майданник, М.В. Хайтович, Л.1. Мкюра [та ш.]. — Кигв: Нац. мед. ун-т iM. О.О. Богомольця, 2006. — 43 с.
6. Лжування та профыактика формування усклад-нень у тдлттв i3 артерiальною гiпертензieю (Методичт рекомендацй) / М.М. Коренев, Л.Ф. Богмат, В.В. Нжонов [та im]. — Кигв, 2009. — 25 с.
7. Погодина А.В. Эпидемиологические аспекты артериальной гипертензии у детей и подростков/А.В. Погодина, В.В. До-вгих, Л.В. Ричкова // Материалы VIIIВсерос. науч.-образоват. форума «Кардиология 2006». — М, 2006. — С. 111-112.
8. Иванько О.Г. Физические упражнения и артериальная гипертензия у подростков / О.Г. Иванько, Е.Л. Михалюк, В.Я. Пидкова, М.Ю. Колчина [та т.] // Здоровье ребенка. — 2011. — № 4. — С. 113-116.
9. Дубровский В.И. Спортивная медицина. — М.: ВЛАДОС, 2002. — 512 с.
10. Whelton S.P., Chin A., Xin X., He J. Effect of aerobic exercise on blood pressure: A meta-analysis of randomized, controlled trials // Ann. Intern. Med. — 2002Apr. — 2; 136(7). — 493-503.
11. Goldring D., Robson A.M, Santiago J.V. Systemic Hypertension // Carrent pediatric therapy. — 11hedition. —1984. — Р. 796.
Отримано 29.02.12 □
Иванько О.Г., Пидкова В.Я., Пащенко И.В., Круть A.C., Кизима Н.В., Недельская Е.В., Радутная E.A., Пацера М.В. Запорожский государственный медицинский университет Кафедра пропедевтики детских болезней
ОПЫТ ФИЗИЧЕСКОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ ПОДРОСТКОВ С АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ В УСЛОВИЯХ УЧЕБНОГО ЗАВЕДЕНИЯ
Резюме. В статье обсуждаются вопросы организации и внедрения методов физической реабилитации артериальной гипертензии у молодых людей.
Ключевые слова: артериальная гипертензия, подростки, физическая реабилитация.
Ivanko O.G., Pidkova V.Ya., Pashchenko I.V. ,KrutO.S., Kizima N.V., Nedelska Ye.V., Radutna O.A., Patsera M.V. Zaporizhya State Medical University, Department of Propaedeutics of Children's Diseases, Zaporizhya, Ukraine
EXPERIENCE OF PHYSICAL REHABILITATION OF ADOLESCENTS WITH ARTERIAL HYPERTENSION UNDER THE CONDITIONS OF SCHOOL
Summary. The article presents the questions of organization and introduction of methods of physical rehabilitation of arterial hypertension in young people.
Key words: arterial hypertension, adolescents, physical rehabilitation.
