CC BY
23
-□ □-
Обгрунтовано застосування електрохiмiчного хромування в проточному електролiтi для отри-мання покриття на сталi. Дослиджено вплив тех-нологiчних параметрiв процесу: масового спiввiдно-шення концентрацй компонентiв, густини струму, швидкостi потоку електролту i його температу-ри на мшротверд^ть, зношування, шорсттсть та конусоподiбнiсть. Визначено оптимальш параме-три для забезпечення мiнiмального зношування, а необхдну шорсттсть i конусоподiбнiсть поверхш деталi запропоновано отримувати на подальших операциях мехашчног обробки
Ключовi слова: технологiчнi параметри, елек-трохiмiчне хромування, проточний електролт, мшротверд^ть, зношування, шорсттсть, конусо-
подiбнiсть, мехашчна обробка
□-□
Обосновано применение электрохимического хромирования в проточном электролите для получения покрытия на стали. Исследовано влияние технологических параметров процесса: массового соотношения концентраций компонентов, плотности тока, скорости потока электролита и его температуры на микротвердость, износ, шероховатость, и конусообразность. Определены оптимальные параметры для обеспечения минимального износа, а необходимую шероховатость и конусо-образность поверхности детали предложено получать на последующих операциях механической обработки
Ключевые слова: технологические параметры, электрохимическое хромирование, проточный электролит, микротвердость, износ, шероховатость,
конусообразность, механическая обработка -□ □-
УДК 621.01.357; 669.268.83
|doi: 10.15587/1729-4061.2016.65719|
ОПТИМ1ЗАЦ1Я ТЕХНОЛОГ1ЧНИХ ПАРАМЕТР1В ПРОЦЕСУ ХРОМУВАННЯ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОКАЗНИК1В ЯКОСТ1 ДЕТАЛЕЙ ПОРШНЕВИХ НАСОС1В
Л . Я . Р о п ' я к
Кандидат техшчних наук, старший науковий ствроб^ник, доцент* E-mail: l_ropjak@ukr.net В. В. Остапович
1нженер* E-mail: public@nung.edu.ua *Кафедра комп'ютеризованого машинобудiвного виробництва 1вано-Франмвський нацюнальний техшчний ушверситет нафти i газу вул. Карпатська, 15, м. 1вано-Франмвськ, УкраТна, 76019
1. Вступ
Деталi riдравлiчноi частини бурових поршневих насоав двосторонньоi дii (втулки цилiндровi та штоки поршнiв) експлуатуються в екстремальних умовах -тд дieю високих тискiв (знакозмiнних навантажень) в агресивних середовищах з вмктом абразивних час-тинок при тдвищених температурах промивальноi рь дини i контактують з гумовими ущiльненнями. Все це призводить до iнтенсивного корозшно-мехашчного зношування деталей. На протязi життевого циклу поршневих насосiв двосторонньоi дii необхiдно велику кiлькiсть разiв здiйснювати замiну втулок цилiндрових i штокiв поршнiв внаслiдок низького ресурсу '¿х роботи. Крiм цього, для забезпечення в процес бурiння безпе-рервноi подачi промивальноi рiдини у свердловину в склад бурово' установки входить два поршневих насоси один iз них робочий, а другий - резервний, що вимагае значних юлькостей запасних частин (змшних деталей).
В нафтогазовому машинобудуванш використову-ють змiцнювальнi технологii для пiдвищення зносо-стiйкостi та корозiйноi стiйкостi втулок цилшдрових i
штокiв поршнiв, яю забезпечують формування поверх-невих шарiв з високими показниками якостi робочо' частини деталей машин: поверхневе гартування струмами високо' частоти, поверхневе пластичне деформу-вання, нанесення рiзного роду покриттiв. Застосування останнiх дозволяе здшснювати рацiональне викори-стання матерiалiв: деталь виготовляють iз конструкцш-но' сталi, а на и робочу поверхню наносять зносостiйке покриття необхвдно' товщини. Тому розроблення та оптимiзацiя технологiчних процесiв формування зно-состшких покриттiв для пiдвищення якостi поверхонь деталей поршневих насоав е актуальним i мае важливе як наукове, так i практичне значення.
2. Аналiз лiтературних даних та постановка проблеми
Для тдвищення довговiчностi змшних деталей поршневих насоив двосторонньо! ди перспективними е технологiчнi методи, яю забезпечують формування поверхневих шарiв деталей машин з шдвищеними фiзико-механiчними властивостями. Серед функщ-
©
онально орieнтованих технологш, якi забезпечують формування зносостшких покриттiв слiд вiдзначити наплавлення тугоплавких сполук, де як зв'язку засто-совують мiдно-нiкелево-марганцевий сплав [1] при змщненш деталей вiдцентрових насоав, а також твер-дi хромовi покриття.
Поеднання високо! твердостi, зносостшкосп, низь-кого коефiцiента тертя, високо! корозiйноi стiйкостi та можливiсть наносити товст шари дозволяе застосову-вати хромовi покриття як при виготовленш нових деталей, так i при вiдновленнi зношених. Такi покриття широко використовуються для пiдвищення зносостш-костi деталей двигунiв внутрiшнього згорання, порш-невих насосiв, гiдро- i пнемоприводiв тощо.
Автори [2] дослвджували на зношування та коро-зшну стiйкiсть дифузiйнi хромовi покриття, отримаш на вуглецевiй сталi за температури 1000 i 1050 оС при витримщ 6 i 9 годин вщповщно з використанням рiз-них концентрацш активатора. Результати випробо-вувань показали, що такi покриття мають властивостi близькi до твердих хромових покритпв, нанесених електрохiмiчним методом. Однак дифузшш покриття вимагають проведення додатково! термiчноi обробки i мають меншу товщину порiвняно з електрохiмiчними покриттями.
Електрохiмiчному хромуванню в спокiйному електролт присвячена велика кiлькiсть дослiджень. В робот [3] дослiдили формування електролггичних ком-позицiйних хромових покритпв iз вмiстом армуючих частинок оксиду алюмшт. Результати трибологiчних дослiджень показали, що введення частинок оксиду значно тдвищуе триболопчш властивостi сформова-ного покриття.
Автори [4] дослвджували нанесення хромових по-криттiв iз електролiтiв з вмштом iонiв тривалентного хрому та оргашчних додаткiв. Встановлено, що такi електролии забезпечують отримання аморфних хромових покритпв, якi мiстять у своему складi вуглець або фосфор. При тдвищених температурах вiдпалу в аморфних покриттях утворюють фази, що мктять металевий хром i карбiди хрому або сполуки хрому з фосфором.
У дослщженнях [5] провели аналiз рiзних складiв електролiтiв на основi три- i шестивалентних iонiв хрому з точки зору токсичносп та запропонували використовувати електроли на основi тривалентного хрому, але зазначають, що недолжом такого електро-лiту е низька теплопровщшсть у порiвняннi зi стан-дартним.
Твердi хромовi покриття дослiдники [6] отримува-ли з електролiту з вмктом iонiв тривалентного хрому як альтернатива хромуванню iз стандартного електро-лiту. Було вивчено вплив густини струму, рН електро-лiту на формування покритпв товщиною 50-100 мкм. Встановлено, що хромовi покриття мають високу зно-состiйкiсть та корозшну стiйкiсть. Показано вплив термообробки на покращення властивостей покриттiв.
В робоп [7] дослiдили формування хромових по-криттiв iз рiзних електролiтiв i вивчили !х структуру. Встановлено, що триболопчш властивост хромових покриттiв, отриманих iз електролiтiв, що мiстять юни тривалентного хрому, нижчi нiж у покритпв отриманих iз електролтв, що мiстять шестивалентний хром. Показано, що застосування вщпалу при 180 оС протя-
гом двох годин забезпечуе тдвищення зносостiйкостi хромового покриття.
Автори [8] дослщили вплив технологiчних пара-метрiв електрохiмiчного хромуваня на мiкротвердiсть покриття та вмкт в ньому водню. Покриття наносили iз спокiйного електролиу.
При дослiдженнi впливу технологiчних параметрiв процесу хромування мiдних сплавiв у спокшному електролiтi на властивостi покритпв встановлено, що важливим чинником е густина струму. Результати ви-вчення стану поверхш хромового покриття показали, що юльюсть трiщин залежить вщ густини струму [9].
На експлуатацшш показники сталевих деталей з хромовими покриттями впливають залишковi напру-ження i стан поверхнi, тому дослiдники придiляють значну увагу вивченню цих факторiв. В роботi [10] дослщили вплив викiнчувальноi обробки поверхнi хромованого покриття товщиною 25 мкм i 50 мкм, на-несеного на леговану сталь, алмазним шструментом, а також полiруванням. Вивчили шорсткiсть поверхш покриття, мжротвердшть, залишковi напруження i втомну мiцнiсть при симетричному згиш. Показано, що на операцiях мехашчно! обробки можна у хромовому покритп формувати напруження стиску i за рахунок цього пiдвищувати втомну мщшсть сталi з покриттям.
В робот [11] показана можливiсть застосування електрохiмiчноi обробки в потоцi електролiту для за-безпечення необхiдноi шорсткостi поверхш хромового гальвашчного покриття. Дослiджено вплив густини струму та складу електролиу i запропоновано засто-совувати штратш електролiти.
При нанесеннi покриттiв в спокшному електролт не забезпечуеться рiвномiрне нанесення покриття. В процесi електролiзу при нанесеннi хромового покриття на катодi (сталева деталь) осаджуеться металевий хром i видiляеться водень, а також вiдновлюеться шестивалентний хром до тривалентного. На анодi вид^яеться кисень i тривалентний хром вщновлю-еться до шестивалентного. Видiлення газiв у процесi електролiзу з одного боку призводить до зниження виходу хрому за струмом, а з другого - спричиняе наводнення поверхш сталевоi детали нерiвномiрне нанесення покриття, а також спотворення форми деталi з покриттям, наприклад, виникнення конусоподiбностi. Для усунення (зменшення) негативного впливу газо-вид^ення, а також постачання до поверхш деталi «свь жого» електролiту здiйснюють формування покритв у проточному електролiтi.
Наведенi результати корозшних дослiджень [12] аморфних хромових покритв, сформованих на мщ-нш основi, за рiзних температур електролиу, густин струму та швидкостей потоку електролиу. Встановлено, що блискучi хромовi покриття отримують при температурi електролiту 60 оС використовуючи серед-ню швидюсть потоку i високу густину електричного струму.
В пращ [13] описана конструкщя електрохiмiчноi комiрки для нанесення хромових покриттiв на внутрш-ню поверхню труби в проточному електролт, який мктить тривалентш iони хрому. Рекомендовано прово-дити електролiз за температури електролiту 54 оС.
Автори [14] дослiдили вплив проточного електро-лiтичного хромування на границю втомно! мiцностi
сталь Встановили, що при швидкоси потоку електро-лиу вище 0,8 м/с вщбуваеться стабiлiзацiя температури електролиу в мiжелектродному зазорi i границя втоми практично не змшюеться.
Проведет дослщження напруженого стану штокiв з хромовим покриттям показали його роботоздатшсть при експлуатацшних навантаженнях поршневих на-сосiв [15]. Результати роботи [16] свщчать про високу зносостiйкiсть хромових покритпв, сформованих в проточному електролт.
Аналiз лiтературних джерел присвячених елек-трохiмiчному хромуванню в проточному електролт [12-14, 16] показав, що покриття наносять при б^ьш високих густинах струму, i при цьому забезпечуеться б^ьш рiвномiрне нанесення шару покриття з низькою шорсткiстю, а також висока швидюсть нанесення покриття та пщвищений вихiд хрому за струмом.
Наведенi у технiчнiй лiтературi данi не дають мож-ливост здiйснювати рацiональний вибiр технолопч-них параметрiв процесу електрохiмiчного хромування в проточному електролт, що стримуе його широке застосування для нанесення покритпв на цилшдрич-нi деталi гiдравлiчноï частини поршневих насосiв двосторонньо! дп.
У зв'язку з цим виникае необхiднiсть встановлення впливу технологiчних параметрiв процесу електро-хiмiчного хромування з урахуванням масового ств-вiдношення концентрацш компоненив електролiту, густини струму, швидкосп потоку електролiту та його температури на показники якост поверхнi деталей.
3. ЦЫ та задачi дослщження
Метою даноi роботи е побудова математичноi моде-лi процесу електрохiмiчного хромування в проточному електролт та встановлення оптимальних значень технолопчних параметрiв для забезпечення отриман-ня покритпв з максимальною мiкротвердiстю, мшь мальним зношуванням при низькiй шорсткост та конусоподiбностi цилiндричних поверхонь деталей.
Для досягнення вказаноi мети були поставлен такi завдання:
- побудувати математичну модель i дослiдити вплив технолопчних параметрiв процесу хромування на показники якост поверхонь деталей;
- встановити оптимальш значення технологiчних параметрiв процесу хромування, якi забезпечують максимальну мжротвердкть, мiнiмальне зношування при низькш шорсткостi та конусоподiбностi цилш-дрично! поверхнi деталi з покриттям;
- обгрунтувати встановлення деталей в електрохь мiчнiй комiрцi.
4. Матерiали та методи дослщження впливу технолопчних napaMeTpiB процесу електрохiмiчного хромування в проточному електролт на властивосп деталей
4. 1. Дослщжуваш матерiали та обладнання, що ви-користовувались в експериментальних дослщженнях
Для дослiдження впливу технолопчних параме-трiв процесу електрохiмiчного хромування в проточ-
ному електролт на експлуатацшш властивост ци-лiндричних деталей використовували розроблений технолопчний процес та установку, яка споряджена системою автоматизованого керування. В склад установки входить ушверсальна електрохiмiчна комiрка, яку можна використовувати як для нанесення ме-талевих гальвашчних покриттiв, та i для плазмово-електролiтичного оксидування [16]. Хромове покриття наносили на сталь iз стандартного електролиу на основi хромового ангщриду та сiрчаноï кислоти. Аноди (сплав свинцю з сiркою (4-6) % i оловом (10-15) %) от-римували литвом. Матерiалом зразюв служила сталь 40ХН, яку поверхнево гартували струмами висо^ частоти i тддавали шлiфуванню перед нанесенням хромового покриття, згщно iснуючих вимог до пщго-товки поверхнi Ra=0,32 мкм. При нанесенш покриття деталь розташовували в електрохiмiчнiй комiрцi у вертикальному положенш. Товщина нанесеного по-криття складала 300 мкм.
4. 2. Методики дослщження властивостей хромових покритив
Вимiрювання мiкротвердостi та товщини покрит-тiв проводили на приладi ПМТ-3 при навантаженнi на шдентор (пiрамiда Вiкерса) 1,0 Н на мiкрошлiфах.
Випробовування на зношування змщнених зразкiв проводили на стендi для дослiдження пар тертя при зворотно-поступальному руа, який вiдтворюе реальш умови роботи пiдчас експлуатацп металево-гумових пар тертя поршневих насоив: втулка цилшдрова -гумово-металевий поршень; шток поршня - гумове ушдльнення [17]. Величину зносу визначали гравiме-тричним методом.
Шорстюсть поверхнi (Ra) зразкiв перед нанесенням покритпв та пiсля нанесення покритпв визначали розрахунковим методом на пiдставi результатiв обробки проф^ограм, знятих на модернiзованому приладi профiлографi-профiлометрi моделi Р-201 виробництва заводу «Калибр».
Конусоподiбнiсть деталi - вiдхилення проф^ю повздовжнього сiчення при якому твiрнi прямоль нiйнi, але не паралельш, визначали iз залежностi = (dmax - dmin)/2. Вимiрювання проводили з вико-ристанням iндикатора годинникового типу.
4. 3. Методика планування експериментальних дослщжень
Для оптимiзацiï технологiчних параметрiв процесу електрохiмiчного хромування в проточному електролт провели планування експерименту в результа-тi реалiзацiя якого побудували математичш моделi. Результати методичних дослщжень технолопчного процесу хромування вказують на нелiнiйний характер впливу густини струму та швидкосп потоку електро-лiту на величину мiкротвердостi покриття.
Для проведення експериментальних дослщжень, результати яких дозволяють розрахувати коефвденти рiвнянь регресп, тобто залежностей для: мжротвердо-стi YT = f (C,i,v,T), зношування Y3 = f (C,i,v,T), шорстко-стi Yln = f (C,i,v,T) та конусоподiбностi YK = f (C,i,v,T) хромових покриттiв на сталi 40ХН вiд технологiчних параметрiв процесу: масового спiввiдношення концентрацш компоненпв електролiту (С), густини струму (i), швидкосп потоку електролiту (v) i температури
електролггу (Т) вибрали ортогональний центральний композицшний план другого порядку.
Вибiр ортогонального центрального композицшно-го плану був зумовлений тим, що цей план е найбшьш простим серед плашв другого порядку. У цьому плаш сума скалярних добуткiв векторiв-стовпцiв матриц рiвна нулю, i вiдповiдно, ви коефiцiенти рiвняння регресп визначаються незалежно один ввд одного та спрощуються розрахунки при оцiнцi коефiцiентiв рiв-няння регресii та '¿х дисперсш. Крiм цього, менша величина зiркового плеча порiвняно з плечем ротатабель-ного центрального композицiйного плану дозволяе проводити експерименти при менших значеннях тех-нолопчних параметрiв процесу нанесення хромового покриття. Крiм цього, в разi коли коефiцiент регресп е статистично не значимим, вш може бути виключений без перерахунку решти коефщенпв рiвняння [18].
Пiд час ортогонального центрального композицш-ного планування експерименту дослщи проводять за матрицею, яка мштить три групи дослвдв:
- повний факторний експеримент 24;
- проведення дослiдiв у зiркових точках;
- дослiди у центрi плану експерименту.
Загальна кiлькiсть дослвдв N залежить вiд числа
факторiв
N= 2к + 2к+г
а =
_ /угГм -пс
незалежш змiннi фактори мають рiзнi розмiрностi, а '¿х числовi значення - рiзнi величини.
Для спрощення розрахункiв при визначеннi коефь щенпв рiвняння регресп та и оцшки здiйснюють пе-рехiд вiд натуральних значень факторiв до кодованих.
Кодоваш значення i-го фактора х, розраховували за формулою [18]
X, - X,, ' АХ,
(3)
де X, - натуральне значення фактора на верхньому (нижньому) рiвнi; Х,0 - натуральне значення фактора на нульовому рiвнi; АХ, - штервал (пiвiнтервал) варь ювання натурального значення фактора вщносно його нульового рiвня.
Нульовий рiвень натурального значення ,-го фактора визначали за формулою
Х„
-Х„
(1)
де к - кiлькiсть факторiв; по - кiлькiсть дослiдiв у центрi плану експерименту (зазвичай становить один чи два дослщи).
У нашому випадку для чотирьох факторiв експерименту к = 4 i двох дослiдiв в центрi плану п0=2 загальна юльюсть дослiдiв становить N=24 + 2 ■ 4 + 2 = 26 .
Величину зiркового плеча а для ортогональних центральних композицшних планiв розраховують за формулою [18].
(4)
де Хтах, - максимальне натуральне значення ,-го фактора (верхнiй рiвень);Xmini - мтмальне натуральне значення ,-го фактора (нижнш рiвень).
1нтервал варiювання (твштервал) натуральних значень ,-го фактора розраховували за формулою
АХ =:
Х„„Х„
(5)
(2)
де пс - кiлькiсть дослiдiв повтофакторного експерименту ( пс = 24 = 16);N - загальна юльюсть дослiдiв (N=26). с
Пiсля постановки чисельних значень пс та N в формулу (2) отримаемо величину зiркового плеча
л/16 ■ 26-16
а=.-= 1,4826.
\ 2 '
Ортогональне центральне композицiйне планування експерименту проводять на п'яти кодованих рiвнях: -а ; -1; 0; +1; +а .
1нтервал варiювання факторiв (технолопчних па-раметрiв процесу) повинен бути таким, щоб дiапазон його змши охоплював стацiонарну область факторного простору. Значення рiвнiв варiювання факторiв виби-рають з урахуванням тих '¿х значень, якi використову-ються в реальних технолопчних процесах нанесення хромових покритпв. Повна матриця планування ортогонального центрального композицшного плану експерименту для чотирьох факторiв наведена в табл. 1.
Технолопчш параметри процесу електрохiмiчного хромування в проточному електролт ( С ; ,; V ; Т ) -
Основнi технологiчнi параметри процесу електро-хiмiчного хромування в проточному електролт, що були вибраш як змшш фактори при проведенш плану-вання експерименту:
Х1 - масове стввщношення концентрацiй ком-понентiв електролiту [СгОэ] /[Н^04] - хромового ангвдриду i сiрчаноi кислоти (С);
Х2 - густина струму ( ,, А/дм2);
Х3 - швидкiсть потоку електролiту в електрохiмiч-нiй комiрцi ( V , см/с);
Х4 - температура електролиу ( Т , °С).
Мiнiмальнi, максимальнi значення технолопч-них параметрiв та iнтервали '¿х варжвання вибрали, виходячи iз реальних режимiв нанесення електрохь мiчних хромових покритпв, якi використовуються на практицi.
Вибраш технолопчш параметри процесу хромування вщповщають вам вимогам, якi ставляться до факторiв планування експерименту. 1нтервали варт-вання факторiв експерименту наведеш у табл. 2.
З метою усунення впливу неконтрольованих i нере-гульованих чинникiв (перепадiв напруги в електроме-режi живлення, температури навколишнього середо-вища в лабораторп та атмосферного тиску повиря) на значення параметрiв оптимiзацii, дослiди проводили у порядку вибраному методом випадкових чисел. Кожен дослвд проводили двiчi. В табл. 1 представлена матриця планування експерименту в кодованому виглядь До-слщжували мiкротвердiсть, зношування, шорсткiсть та конусоподiбнiсть деталей з хромовими покриттями.
2
2
Таблиця 1
План-матриця проведення експерименлв ортогонального центрального композицшного плану
Номер дослщу
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
Р1вш фактор1в
Х0
-1,4826
н 1,4826
0
Х2
1,4826
1,4826
хз
0
-1,4826
1,4826
Х4
1,4826
1,4826
0
Параметр оптимь заци, Y
повторю-вашсть
Yul
У11
У21
У31
У41
У51
У61
У71
У81
У91
У101
У111
У121
У131
У141
У151
У161
У171
У181
У191
У201
У211
У221
У231
У241
У251
У261
Yu2
У12
У22
У32
У42
У52
У62
У72
У82
У92
У102
У112
У122
У132
У142
У152
У162
У172
У182
У192
У202
У212
У222
У232
У242
У252
У262
Се-редне зна-чення
У1с
У2с
У3с
У4с
У5с
У6с
У7с
У8с
У9с
У10с
У11с
У12с
У13с
У14с
У15с
У16с
У17с
У18с
У19с
У20с
У21с
У22с
У23с
У24с
У25с
У26с
Середнi значення Уи для кожного iз паралельних дослiдiв розраховували за формулою
32 (¥)= 11
(8)
Для опису функцп вiдклику (параметра оптимiза-ци) дослщжуваного технологiчного процесу нанесен-ня електрохiмiчного хромового покриття в проточному електролт використали полiном другого порядку
У = Ь0 + £Ь,х, + £Цх^ + £Ьпх2,
(9)
де Ь0, Ь,, Ц, Ь,, - коефiцiенти регресп, якi характеризуют вiльний член рiвняння, лшшт ефекти, ефекти взаемодп та квадратичш ефекти вiдповiдно; х, - фак-тори експерименту (технологiчнi параметри процесу); к - юльюсть факторiв експерименту (к = 4 ).
Загальну юльюсть коефвденпв регресп у полiномi другого порядку визначають iз виразу
ц = 0,5 (к + 1)(к + 2).
(10)
При к = 4 число коефвденпв регресп становить ц = 15.
Для розрахунку ощнок коефiцiентiв рiвняння регресп в матричнiй формi застосовують ввдому формулу
В = (хтх)-1 XTY,
(11)
де В - вектор-стовпчик елементами якого е коефщь енти рiвняння регресп ( );Х - матриця незалежних змшних; Хт - транспонована матриця; Y - век-тор-стовпчик результапв дослiджень (УТ, УЗ, УШ, УК -мiкротвердостi, зношування, шорсткост та конусо-подiбностi в^поввдно); ХтХ = М - iнформацiйна матриця; (ХтХ) = С - матриця дисперсш - коварiацiй (обернена до шформацшно! матрицi).
Для отримання симетричного ортогонального центрального композицiйного плану другого порядку ви-бирають величину зiркового плеча а за формулою (2) i перетворюють квадратичнi члени рiвняння (11) таким чином
X'. = X2 - - £ X2 = X2 - X2. 1 1 N£1 ,и 1 1
(12)
Таблиця 2
Кодування факторiв та рiвнi Тх варiювання при проведеннi експерименлв згiдно ортогонального центрального композицiйного плану
У =1 £ У
и ¿а и\
(6)
де г - юльюсть паралельних дослiДiв (г=2); Уиу - результата вимiрювань.
Дисперсiю кожного паралельного дослвду визначають iз виразу
3 = ^ £ (У. - Уи )2.
(7)
Пiсля цього визначають дисперсiю вiдтворення
Р1вш фак-тор1в Кодовашзначення Натуральш значення
Х1 Х2 хз Х4 сшввщ-ношення концен-трацш С густина струму 1, А/дм2 швидкють потоку V, см/с температура електро-лгту Т, °С
Основний р1вень 0 0 0 0 70 100 85 55
1нтервал варшвання 1 1 1 1 20 40 45 15
Верхнш р1вень + 1 + 1 + 1 + 1 90 140 130 70
Нижнш р1вень -1 -1 -1 -1 50 60 40 40
З1рков1 точки (+) + 1,4826 + 1,4826 + 1,4826 + 1,4826 100 160 152 77
З1рков1 точки (-) -1,4826 -1,4826 -1,4826 -1,4826 40 40 18 28
У
х
+
2
+
+
3
4
+
+
+
5
+
+
6
+
+
7
+
+
+
8
+
+
+
+
9
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
0
0
0
+
0
0
0
0
0
+
0
0
+
0
0
0
0
0
0
+
0
0
0
+
0
0
0
0
0
0
+
0
0
0
0
+
Тда заметь матрицi незалежних змiнних X2 от-римаемо матрицю Х;, в якш вектор-стовпчик орто-гональш мiж собою. У зв'язку з цим в шформацшнш матрицi М елементи В0,, В,0 i С та в коварiацiйнiй матриц С елементи С00,,, С,,00 i стають рiвними нулю. Це свщчить про те, що матрицi М 1 С - дiа-гональнi. Внаслiдок цього в« коефiцiенти рiвняння регресп (9) оцшюють незалежно один вiд одного.
Значимшть отриманих коефiцiентiв рiвнянь регресп (9) перевiряли за t-критерiем Стьюдента. Ко-ефiцiент вважали статистично значимим за умови, що |Ь;|>t■ S(Ь,), де t-критерiй, вибраний з довщково' таблицi для рiвня значимостi 0,05 i степенiв свободи fЕ; S(bi) - похибка коефiцiента (тут тд Ь, розумiють
bo, Ч Ь,,).
Статистично незначимi коефiцiенти вщкидають i уточнюють рiвняння регресп (9).
Шсля цього визначають дисперсiю адекватност моделi
S2 = -и=1
Sad _
■Ц ^ - ^
N-X
(13)
де N- кiлькiсть дослвдв (N = 26); X - число значимих коефiцiентiв у рiвняннi регресп; Yu - розрахункове значення параметра оптимiзацii.
Отримане рiвняння регресii перевiряють на адек-ватшсть за допомогою F-критерiю Фiшера [18]
F = ^<1
р S2 (Y).
(14)
Розрахункове значення Fp порiвнюють iз Fтабл , ви-браним iз довщково' таблицi. Вiдповiдно для степенiв свободи ^ i fЕ та рiвнi значимостi а = 0,05.
При виконaннi умови Fр < Fтабл рiвняння регресп (9) можна вважати адекватним за прийнятого рiвня зна-чимостi а = 0,05. На основi рiвнянь регресп (9) будува-ли поверхш вiдгуку та розраховували рiвнi однакового виходу параметра Y на площиш.
Для визначення оптимальних значень технолопч-них пaрaметрiв процесу хромування в проточному електролт чaстиннi похiднi прирiвнювaли до нуля.
На пiдстaвi отриманих рiвнянь регресп будува-ли поверхш вщгуку пaрaметрiв оптимiзaцii вiд двох змшних технологiчних пaрaметрiв, при двох шших, фiксовaних на основному рiвнi, а також визначали оптимaльнi значення технолопчних пaрaметрiв про-цесу хромування для забезпечення отримання максимально' мжротвердосп, мiнiмaльного зношування за прийнятних значень шорсткост та конусоподiбностi цилiндричноi поверхш детaлi з хромовим покриттям.
5. Результати дослщження показникiв якостi деталей з покриттями
Для обгрунтування технолоНчних пaрaметрiв процесу електрохiмiчного хромування в проточному електролт та встановлення зaкономiрностей змши мiкротвердостi, зношування, шорсткостi та конусо-
подiбностi цилiндричноi поверхнi детaлi з хромовим покриттям у залежност вiд масового сшввщ-ношення концентрацш компонентiв електролiту С, густини струму i швидкостi потоку електролiту V та температури електролiту Т провели лабораторш експериментaльнi дослiдження зразюв з хромовими покриттями, нанесеними за розробленою техноло-гiею. Для оцшки покaзникiв якостi покриття вимь рювали мжротвердшть покриття, випробовували на зношування, розраховували шорстюсть поверхнi та конусоподiбнiсть.
Невiдомi коефiцiенти рiвняння регресii визначили матричним методом у кодованому виглядь Оцшку знaчимостi коефiцiентiв рiвняння регресп перевiрили при рiвнi 0,05 за допомогою ^критерт Стьюдента. Статистично незнaчимi коефiцiенти були вiдкинутi. Пiсля цього знaчимi коефiцiенти рiвнянь регресп другого порядку були тдставлеш у формулу (9).
Функцп вiдклику (параметр оптимiзaцii), якi вь дображають залежшсть мiкротвердостi хромового покриття YT, зношування Yз, шорсткостi YШ та конусо-подiбностi цилiндричноi поверхнi Yк в зaлежностi вiд масового ствввдношення концентрaцiй компонентiв електролiту С, густини струму ^ швидкостi потоку V, температури електролиу Т за результатами прове-деного ортогонального центрального композицшно-го планування експерименту в кодованих значеннях змiнних фaкторiв набули такого вигляду для:
- мжротвердост
YT = 11.07657 + 0.67108х1 + 1.00053х2 + +0.34670х3 + 0.09567х4 + 0.06437х1х3 --0.40563х1х4 + 0.27437х2х4 - 0.92906х12 --0.68566х22 - 0.3057832 - 0.36037х42;
(15)
- зношування
Yз = 0.104891 - 0.008455х1 - 0.013980х2 --0.002595х3 + 0.000052х4 + 0.002312х1х4 --0.003063х2х4 + 0.000437х3х4 + 0.007914х12 -+0.008369х22 + 0.001090х32 + 0.001545х42;
- шорсткостi
(16)
YIП = 0,578879 - 0.065933х1 - 0.069011х2 --0.136940х3 - 0.005х1х2 - 0.01х1х3 + +0.026250х1х4 -0.026250х2х3 -0.0225х2х4 --0.01х3х4 + 0.033402х12 + 0.033402х22 + 0.037952х32; (17)
- конусоподiбностi
YK = 8.63989 - 0.93997х1 - 1.05242х2 --1.98055х3 - 0.00085х4 - 0.09375х1х2 --0.15625х1х3 + 0.34375х1х4 + 0.34375х2х3 --0.28125х2х4 - 0.21875х3х4 + 0.46973х12 + +0.5834622 + 0.58346х32 - 0.09896х42. (18)
Для отримання рiвнянь регресп другого порядку в натуральному виглядi визначили основний рiвень для кожного технологiчного параметру процесу електро-
х1М1чного хромування сталевих деталей в проточному електролт та його штервал вартвання:
- масове стввщношення концентрацш компонен-т1в електролиу С
х01=90+50=70,
AXt = 90-50 = 20; 1 2
- густини струму i
v 140+60 ... . . 2 X02 =-= 100 А/дм2,
AV 140 - 60 ... . 2 AX2 =-= 40 А/дм2;
-шорсткост
Yin = 1,95962 - 0.017998C - 0.004553i --0.006072v - 0.000006Ci - 0.000011Cv + +0.000088CT - 0.000015iv - 0000037iT --0.000015Tv + 0.000082C2 + 0.00002i2 + 0.000019v2; (25)
- конусоподiбностi
YK = 28.23618 - 0.24487C - 0.07999i --0.08182v - 0.04760T - 0.00012Ci --0.00017Cv + 0.00115CT + 0.00019iv --0.00047iT - 0.00032Tv + 0.00115C2 + +0.00036i2 + 0.00029v2 - 0.00049T2.
(26)
- швидкостi потоку електролiту v
Y 130 + 40 130 - 40
Xo3 =-2-= 85 см/с, AX3 =---= 45 см/с;
- температури електролiту Т
X04 = 70^ = 55ос, AX4 = 70zi0 = 15ос.
04 2 4 2
Для перекодування значень технолопчних па-раметрiв процесу хромування тсля пiдстановки в формулу (3) величин основного рiвня та штервалу варiювання вона набувае вигляду для вщповщних факторiв:
С - 70
X =-,
1 20
i -100
=-,
2 40
v - 85
3 45 T - 55
4
15
(19)
(20) (21) (22)
Шсля постановки вирaзiв (19)-(22) в (15)-(18), проведення перетворень i спрощень рiвняння регресii другого порядку для YТ, Yз, YШ, Yк в натуральних величинах технолопчних пaрaметрiв набувають такого вигляду для:
- мжротвердосп
YT = -16.1954 + 0.3874С + 0.0536, +
+0.04^ + 0.2354Т + 0.0005^ -
-0.0014СТ + 0.0005ГГ - 0.0024С2 -
-0.0004,2 - 0.0002v2 - 0.0015Т2; (23)
- зношування
Yз = 0.0363062 - 0.003677С - 0.001183, --0.000249v - 0.000949Т + 0.000008СТ --0.000005,Т + 0.000001Tv + 0.000020С2 + +0.000005,2 + 0.000001v2 + 0.000008Т2; (24)
Пiсля перевiрки адекватностi отриманих моделей другого порядку даному технолопчному процесу хромування за F-критерiем Фшера виявилось, що Fp мен-ше F-габл., то гiпотеза про адекватшсть piвнянь регресп була прийнята.
Отpиманi piвняння регресп другого порядку в кодованих та натуральних величинах можуть вико-ристовуватися для розрахунку мжротвердосп YT, зношування Y3, шоpсткостi YI i конусоподiбностi YK деталей з хромовим покриттям у залежност вiд змши масового спiввiдношення концентpацiИ компонентiв електролиу C, густини струму i, А/дм2, швидкост потоку електpолiту v, см/с, температури електролиу Т, оС, як вiдповiдно знаходяться в таких межах:
40 < C < 100; 40 < i < 160;
18 < v < 152; 28 < T < 77.
Були отримаш також пpомiжнi piвняння регресп для мiкpотвеpдостi YT, зношування Y3, шоpсткостi YI, кону-соподiбностi YK в залежностi вiд змши технолопчних па-pаметpiв процесу хромування в проточному електролт.
Для дослщження впливу технолопчних паpаметpiв процесу електpохiмiчного хромування в проточному електролт (змшних фактоpiв) на параметри оптимь зацп побудували повеpхнi вiдгуку та '¿х двомipнi пере-piзи в залежноси вiд двох змiнних фактоpiв (два iншi фактори знаходились на постшному основному piвнi), використавши вiльне програмне забезпечення GNU Octave (рис. 1-4).
6. Обговорення результаив дослщження впливу технолопчних параметрiв процесу електрохiмiчного хромування в проточному електролт на мжротвердшть, зношування, шорстюсть та конусоподiбнiсть
Аналiз отриманих piвнянь pегpесiï другого порядку (23)-(26) та побудованих поверхонь вщгуку
(рис. 1-4), свiдчить, що величина паpаметpiв оптимь зацп для хромового покриття залежить практично ввд уах технологiчних паpаметpiв процесу.
З використанням вшьного програмного забезпе-
чення GNU Octave знайшли оптимальнi значення технолопчних паpаметpiв процесу хромування (табл. 3).
Слщ зазначити, що за максимально! величини мжротвердост нанесеного хромового покриття за-безпечуеться його мжмальне зношування, а опти-мальнi значення технологiчних параметрiв процесу знаходяться у межах факторного простору (рис. 1, 2).
Для параметрiв оптимiзацii шорсткоси та конусо-подiбностi оптимальнi значення технолопчних пара-метрiв процесу знаходяться поза межами факторного простору (рис. 3, 4).
д е
Рис. 1. Поверхш вщгуку залежносп мiкротвердостi покриття вiд технологiчних параметрiв процесу електрохiмiчного
хромування в проточному електролт: а - С, ^ v=85 см/с, Т=55 оС; б - С, V, i=100 А/дм2, Т=55 оС; в - С, Т, i=100 А/дм2, v=85 см/с; г - ^ V, С=70, Т=55 оС; д - ^ Т, С=70, v=85 см/с; е - V, Т, С=70, i=100 А/дм2
д
Рис. 2. Поверхн вщгуку залежностi зношування покриття вiд технологiчних параметрiв процесу електрохiмiчного хромування в проточному електролт: а - С, \, v=85 см/с, Т=55 оС; б - С, V, i=100 А/дм2, Т=55 оС; в - С, Т, i=100 А/дм2, v=85 см/с; г - \, V, С=70, Т=55 оС; д - i, Т, С=70, v=85 см/с; е - V, Т, С=70, i=100 А/дм2
е
д
Рис. 3. Поверхш вщгуку залежносп шорсткосп поверхнi покриття вiд технолопчних параметрiв процесу електрохiмiчного хромування в проточному електролт: а - С, \, v=85 см/с, Т=55 оС; б - С, V, i=100 А/дм2, Т=55 оС; в - С, Т, i=100 А/дм, v=85 см/с; г - i, V, С=70, Т=55 оС; д - и Т, С=70, v=85 см/с; е - V, Т, С=70, i=100 А/дм2
е
д
е
Рис. 4. Поверхн вщгуку залежностi конусоподiбностi поверхнi покриття вiд технологiчних параметрiв процесу електрохiмiчного хромування в проточному електролт: а - С, и v=85 см/с, Т=55 оС; б - С, V, i=100 А/дм2, Т=55 оС; в - С, Т, i=100 А/дм2, v=85 см/с; г - \, V, С=70, Т=55 оС; д - \, Т, С=70, v=85 см/с; е - V, Т, С=70, i=100 А/дм2
Таблиця 3
Оптимальш значення технолопчних napaMeTpiB процесу електрохiмiчного хромування в проточному електролт
Параметри оптимiзацiï Оптимальш технолопчш параметри
назва, pозмipнiсть числове значення сшввщно-шення ком-понентiв С густина струму i, А/дм2 швидкють потоку v, см/с температура електро-лиу Т, оС
Мшротвер-дiсть УТ, ГПа 11,900 80,9 134,5 112,2 54,9
Зношування Уз, г 0,090 79,5 133,5 114,7 59,3
Шорстюсть УШ, мкм 0,422 93,7 120,9 167,6 60,2
Конусоподiб-нiсть Ук, мкм 6,191 98,2 119,1 162,7 52,8
Аналiз pезультатiв планування експерименту, на-ведених у табл. 3 свщчить, що оптимальнi значення технолопчних паpаметpiв процесу електpохiмiчного хромування в проточному електролт для параме-тpiв оптимiзацiï: YT, Y3, YI, YK вiдpiзняються мiж собою. Для перших двох паpаметpiв оптимiзацiï -мжротвердосп та зношування оптимальнi значення технолопчних паpаметpiв процесу практично ствп-адають i знаходяться в межах дiапазону ваpiювання фактоpiв. Тобто при максимальнш мiкpотвеpдостi забезпечуеться мiнiмальне зношування хромового покриття. Оптимальш значення технологiчних па-pаметpiв для забезпечення отримання мiнiмальноï шоpсткостi та конусоподiбностi близькi мiж собою, але бiльш iстотно вiдpiзняються вiд оптимальних технологiчних паpаметpiв для забезпечення отримання максимальноï мжротвердосп та м^мально-го зношування. При цьому для отримання м^маль-них величин YI, YK оптимальне значення швидкосп потоку електpолiту виходить за межi дiапазону ва-piювання фактоpiв навiть з урахуванням величини зipкового плеча.
Оскiльки зносостiИкiсть е важливою експлуата-цiИною характеристикою для деталей гiдpавлiчноï частини поршневих насосiв двостоpонньоï дiï то за оптимальнi значення технолопчних паpаметpiв процесу електpохiмiчного хромування в проточному електролт прийняли ri, як забезпечують отримання мiнiмальноï величини зношування Y3=0,095 г: С=79,5; i=133,5 А/дм2; v=114,7 см/с; Т=59,3 оС. Шд-ставивши цi значення оптимальних технолопчних паpаметpiв у формули (25) i (26) отримаемо розра-хунковi значення величин шоpсткостi YI=0,435 мкм i конусностi YK=6,915 мкм, тобто '¿х величини будуть дещо бiльшими вiд оптимальних YI=0,422 мкм, YK=6,191 мкм. Необхiдну шоpсткiсть i конусоподiб-нiсть повеpхнi деталей зпдно технiчних вимог на '¿х виготовлення у залежносп вщ '¿х функцюнального призначення доцiльно отримувати на подальших опеpацiях механiчноï обробки: шлiфування та алмазного вигладжування.
Слщ зазначити, що при електpохiмiчному хро-муваннi в проточному електролт цилшдричних деталей у вертикальному положенш максималь-не збiльшення дiаметpу для зовнiшнiх поверхонь i зменшення для внутршшх поверхонь спостериа-еться у нижнш частинi деталi. Для усунення конусо-
подiбностi та шдвищення точностi деталей з покриттями '¿х необхiдно перед хромуванням обмipювати i монтувати у вертикальному положенш в електpохiмiчнiй комipцi навпаки, тобто для валiв мiнiмальним дiаметpом дета-лi знизу, а для втулок, при нанесенш покриття на внутршню поверхню - максимальним дiаметpом знизу.
Таким чином, дослiдженнями показано можлившть спрямованого керування проце-сом електpохiмiчного хромування в проточному електролт шляхом змши технолопчних паpаметpiв.
Саме тому отримаш результати досль джень можуть вважатися за доказову базу можливостi практичного застосування оптимальних значень технолопчних паpаметpiв процесу електpохiмiчного хромування в проточному електролт при сершному виготовленнi втулок ци-лiндpових i штокiв поpшнiв насоив на спецiалiзо-ваних пiдпpиемствах, наприклад, ТзОВ «1нтербур» (м. Iвано-Фpанкiвськ, Украша). У подальших досль дженнях плануеться розглянути питання мехашч-ноï обробки електpохiмiчних хромових покpиттiв, нанесених у проточному електролт.
7. Висновки
В результат проведених дослщжень технолопч-ного процесу електpохiмiчного хромування сталi в проточному електролт:
1. Побудовано математичну модель процесу на основi якоï встановлено, що оптимальнi значення технолопчних паpаметpiв процесу хромування для отримання максимальноï мiкpотвеpдостi, мь шмального зношування практично спiвпадають, а для мiнiмальноï шоpсткостi та конусоподiбностi не сшвпадають як з оптимальними технолопчними параметрами для мiкpотвеpдостi та зношування, так i мiж собою.
2. Встановлено, що для забезпечення високих експлуатацшних показникiв деталей з хромовим покриттям оптимiзацiю слiд проводити за м^маль-ним зношуванням, яке досягаеться за таких опти-мальних технологiчних паpаметpiв процесу: масове сшввщношення концентpацiИ компонентiв С=79,5; густина струму i=133,5 А/дм2; швидкiсть потоку електролиу в електpохiмiчнiИ комipцi v=114,7 см/с; температура електpолiту Т=59,3 оС, а необхiдну шоpсткiсть i конусоподiбнiсть повеpхнi деталi отримувати на подальших операщях механiчноï обробки.
3. Обгрунтовано вертикальне монтування цилш-дричних деталей в електpохiмiчнiй комipцi для усунення конусоподiбностi, яка виникла на попередшх опеpацiях механiчноï обробки: для валiв мiнiмаль-ним дiаметpом повеpхнi, на яку наносять покриття - знизу, а для втулок вщповщно максимальним дiаметpом, для шдвищення точносп деталей з хро-мовими покриттями, так як при нанесенш покриття максимальне зб^ьшення дiаметpу для зовнiшнiх поверхонь i зменшення для внутршшх поверхонь спостеpiгаеться знизу-вверх.
Лиература
1. Prysyazhnyuk, P. Calculation of surface tension and its temperature dependence for liquid Cu-20Ni-20Mn alloy [Text] / P. Prysyazhnyuk, D. Lutsak, A. Vasylyk, Taer Shihab, M. Burda // Metallurgical and Mining Industry. - 2015. - Vol. 12. -P. 346-350.
2. Fernandes, F. A. P. Wear and corrosion resistance of pack chromised carbon steel [Text] / F. A. P. Fernandes, S. C. Heck, C. A. Picon,
G. E. Totten, L. C. Casteletti // Surface Engineering. - 2012. - Vol. 28, Issue 5. - P. 313-317. doi: 10.1179/1743294411y.0000000079
3. Zeng, Z. Electrodeposition and tribological behavior of amorphous chromium-alumina composite coatings [Text] / Z .Zeng, J. Zhang // Surface and coatings technology. - 2008. - Vol. 202, Issue 12. - P. 2725-2730. doi: 10.1016/j.surfcoat.2007.10.008
4. Safonova, O. V. Chemical composition and structural transformations of amorphous chromium coatings electrodeposited from Cr (III) electrolytes [Text] / O. V. Safonova, L. N. Vykhodtseva, N. A. Polyakov, J. C. Swarbrick, M. Sikora, P. Glatzel, V. A. Safo-nov // Electrochimica Acta. -2010. - Vol. 56, Issue 1. - P.145-153. doi: 10.1016/j.electacta.2010.08.108
5. Protsenko, V. S. Chromium electroplating from trivalent chromium baths as an environmentally friendly alternative to hazardous hexavalent chromium baths: comparative study on advantages and disadvantages [Text] / V. S. Protsenko, F. I. Danilov // Clean Technologies and Environmental Policy. - 2014. - Vol. 16, Issue 6. - P. 1201-1206. doi: 10.1007/s10098-014-0711-1
6. Li, B. S. Study of hard chromium plating from trivalent chromium electrolyte [Text] / B. S. Li, A. Lin // Key Engineering Materials. - 2008. - Vol. 373-374. - P. 200-203. doi: 10.4028/www.scientific.net/kem.373-374.200
7. Liang, A. Structure characterization and tribological properties of thick chromium coating electrodeposited from a Cr (III) electrolyte [Text] / A. Liang, L. Ni, Q. Liu, J. Zhang // Surface and Coatings Technology. - 2013. - Vol. 218. - P. 23-29. doi: 10.1016/j.surfcoat.2012.12.021
8. Addach, H. Application of statistical design to optimisation of hardness and hydrogen content of chromium coating under pulse reverse electroplating [Text] / H. Addach, P. Bercot, M. Rezrazi, M. De Petris-Wery, H. F. Ayedi // Transactions of the IMF. -2007. - Vol. 85, Issue 4. - P. 187-193. doi: 10.1179/174591907x216422
9. Jadid, A. P. Optimization of Electroplating Conditions of Chromium (VI) Using Taguchi Experimental Design Method [Text] / A. P. Jadid, M. Pourjafar, A. Banaei // Anal. Bioanal. Chem. - 2014. - Vol. 6. - P. 16-27.
10. Korzynski, M. Fatigue strength of chromium coated elements and possibility of its improvement with slide diamond burnishing [Text] / M. Korzynski, A. Pacana, J. Cwanek // Surface and Coatings Technology. - 2009. - Vol. 203, Issue 12. - P. 1670-1676. doi: 10.1016/j.surfcoat.2008.12.022
11. Silkin, S. A. Anodic dissolution of electrochemical chromium coatings in electrolytes for electrochemical machining: The dissolution rate and surface roughness [Text] / S. A. Silkin, V. I. Petrenko, A. I. Dikusar // Surface Engineering and Applied Electrochemistry. - 2010. - Vol. 46, Issue 1. - P. 1-8. doi: 10.3103/s1068375510010011
12. Sziraki, L. Electrochemical behaviour of amorphous electrodeposited chromium coatings [Text] / L. Sziraki, E. Kuzmann, K. Papp, C. U. Chisholm, M. R. El-Sharif, K. Havancsak // Materials Chemistry and Physics. - 2012. - Vol. 133, Issue 2-3. - P. 1092-1100. doi: 10.1016/j.matchemphys.2012.02.021
13. Kadaiwala, B. Functional Trivalent Chromium Electroplating of Internal Diameters [Electronic resource] / B. Kadaiwala, T. D. Hall, M. Inman // Product Finishing. - Available at: http://www.pfonline.com/articles/functional-trivalent-chromium-electroplating-of-internal-diameters
14. Вихров, Н. М. Влияние проточного электролитического хромирования на предел выносливости стали [Текст] /
H. М. Вихров, В. В. Голицын // Вестник государственного университета морского и речного флота имени адмирала С. О. Макарова. - 2014. - Вып. 4, № 4 (26). - С. 59-67.
15. Остапович, В. В. Дослщження напружено-деформованого стану вкрито! хромовим покривом дшянки штока поршневого насоса двосторонньо! дп в умовах позаштатного навантаження [Текст] / В. В. Остапович, Л. Я. Роп'як, А. С. Величкович // Методи та прилади контролю якостг - 2013. - № 2 (31). - С. 118-125.
16. Остапович, В. В. Вплив технологи змщнення на показники якост та експлуатацшш властивост змшних деталей поршневих насоав двосторонньо! дп [Текст]: м1жвуз. зб. / В. В. Остапович // Науков1 нотатки. - 2015. - Вип. 52. - С. 126-134.
17. Гладкий, С. I. Розроблення обладнання для дослщження вузл1в тертя, що працюють при зворотно-поступальному рус [Текст] / С. I. Гладкий, С. П. Палажченко // Науковий вюник 1ФНТУНГ. - 2015. - № 2 (39). - С. 89-100.
18. Сидняев, Н. И. Введение в теорию эксперимента : уч. пособие [Текст] / Н. И. Сидняев, Н. Т. Вилисова. - М.: Из-во МГТУ им. Н. Э. Баумана, 2011. - 463 с.
