CC BY
37
• окремi засоби внутршнього контролю пiдпягають обов'язковому оцiнюваннi в раз^ коли аудитор визнае пов'язаний з цим елементом системи внутршньо-го контролю ризик значущим або плануе покладатися на надшшсть таких елементав таею чи iншою мiрою пiд час проведення аудиторських процедур;
• особливого розгляду заслуговують iнформацiйнi системи, якi застосовують в господарськiй д1яльност1, зокрема для ведення бухгалтерського облiку та складання бухгалтерсько! (фшансово!) звiтностi [4, с. 15].
На наш погляд, систему внутршнього контролю також потрiбно ощ-нювати за якiсним пiдходом iз застосуванням таких iнструментiв: проведення штерв'ю iз спiвробiтниками системи внутрiшнього контролю та бухгалтерсько! служби суб'екта господарювання, вивчення внутрiшнiх докуменпв, аналiз досягнутих результата, вивчення бiзнес-процесiв тдприемства.
Натомiсть вважаемо недоцiльним застосування яюсних пiдходiв щодо оцiнювання ризику не виявлення. Цей ризик, на наш погляд, повинен бути ощнений за допомогою кшьюсного пiдходу (найбiльш доцшьним вважаемо застосування статистичного методу, що Грунтуеться на нормальному рядi розподшу ймовiрностi випадкових величин для побудови необхщного обсягу вибiрки даних iз загального масиву). Саме такий шдхщ щодо оцiнювання ризику не виявлення дасть змогу об'ективно ощнити рiвень аудиторського ризику вщповщно до здшснено! аудиторсько! вибiрки.
У частит управлшня рiвнем загального аудиторського ризику необ-хiдно враховувати вш його компоненти: невiд'емний (внутршньогосподарсь-кий) ризик, ризик засобiв контролю та ризик не виявлення. Застосування процедур щодо зменшення ризику виключно до ризику не виявлення, що е по-ширеним у впчизнянш практицi аудиту, не дасть позитивного результату, ос-кшьки призведе до збiльшення обсягу вибiрки даних iз загального масиву, а це, своею чергою, збшьшить термiн проведення аудиту та затрати пращ персоналу, що неминуче тдвищить собiвартiсть аудиторсько! послуги. Нато-мiсть грамотне управлiння всiма складовими загального аудиторського ризику дасть змогу тдвищити якiсть аудиту, не збшьшуючи при цьому витрат пращ та часу на здшснення тако! аудиторсько! перевiрки вiдповiдно до ри-зик-орiентованоl концепцп.
Висновки та перспективи подальших досл1джень. Отже, в останш десятилiття спостерiгаеться бурхливий розвиток концепцш аудиту, вщповщ-но до яких змiнюються i методичнi пiдходи щодо ощнювання аудиторського ризику. Так, формування нових iнформацiйних потреб користувачiв фшансо-во! звiтностi та наростання пов'язаних з ними конфлжпв iнтересiв мiж керiв-ництвом i користувачами фшансово! звiтностi суб'екта господарювання зумо-вили формування наприкшщ ХХ ст. тдтверджувально! концепцп аудиторсько! перевiрки, де основою ощнювання аудиторського ризику стали яюсш ме-тоди. Проте поглиблення внутршшх суперечностей мiж керiвництвом, фь нансово-контрольними службами та власниками на початку ХХ1 ст. спричи-нило переход до системно-орiентованого аудиту, за якого прюритетним стало кiлькiсне ощнювання аудиторського ризику. Поди свиово! фшансово! кризи 2007-2008 рр., причетнiсть аудиторiв до конфлiкту iнтересiв суб'ектiв госпо-
дарювання, що пiдлягають аудиторськiй перевiрцi та Kop^TyBa4iB фшансово! 3BiTHOCTi, а також криза довiри до аудиторських висновкiв зумовили потребу переходу до ризик-орieнтованого аудиту, за якого дос вiдсyтнiй единий тд-хiд щодо оцiнювання аудиторського ризику.
Схиляемося до думки, що найбшьш рацiонально, вiдповiдно до ризик-орiентованого пiдходy, в процесi аудиту користуватися комбшованим методом оцшювання аудиторського ризику, що поеднуе в ^6i переваги як яюсно-го, так i кiлькiсне оцiнювання ризику. Застосування такого тдходу дасть змо-гу зменшити необгрунтоване завищення величини аудиторського ризику вщ-повiдно до моделi його кiлькiсного оцiнювання, а також дасть змогу застосо-вувати аудитору професшне судження, штугтивний тдхщ щодо оцiнювання економiчноl ситуацп, можливють аналiзyвати iншi фактори, якi через обмеже-нiсть не можуть бути описаш в моделi кшьюсного оцшювання аудиторського ризику, а це, своею чергою, тдвищуе якiсть наданих аудиторських послуг.
Л1тература
1. Бондар В.П. Концепщя розвитку аудиту в Укра1ш: теор1я, методолопя, оргашзащя : монография / В.П. Бондар. - Житомир : Вид-во ЖДТУ, 2008. - 454 с.
2. Бутинець Ф.Ф. Альфа i омега бухгалтерского обл1ку або моя болюна несповщь / за ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир : ПП "Рута", 2007. - 328 с.
3. Бычкова С.М. Риски в аудиторской деятельности / С.М. Бычкова, Л.Н. Растамханова / под ред. проф. С.М. Бычковой. - М. : Изд-во "Финансы и статистика", 2003. - 416 с.
4. Гринченко В.А. Развитие оценки аудиторских рисков в процессе аудита : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. экон. наук: спец. 08.00.12 - Бухгалтерский учет, статистика / Виктор Алексеевич Гринченко. - Ростов-на-Дону, 2012. - 25 с.
5. Дорош Н.1. Аудит: методолопя i оргашзащя : монограф1я / Н.1. Дорош. - К. : Тов. "Знання", КОО, 2001. - 402 с.
6. Сдиний державний реестр судових ршень. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.reyestr.court.gov.ua.
7. Загороднш А.Г. Ризики аудиторсько! д1яльносп: методика виявлення й оцшювання : монограф1я / А.Г. Загороднш, Л.М. Пилипенко. - Льв1в : Вид-во ЗУКЦ, 2010. - 232 с.
8. Козлов В.П. Формирование комплексного подхода к управлению аудиторским риском : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. экон. наук: спец. 08.00.12 - Бухгалтерский учет, статистика / Валерий Павлович Козлов. - Новосибирск, 2012. - 23 с.
9. Петрик О.А. Аудит: методолопя i оргашзащя : монограф1я / О.А. Петрик. - К. : Вид-во КНЕУ, 2003. - 260 с.
10. Петух А.В. Методика оценки рисков и существенности в аудите (на примере сельскохозяйственных организаций : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. экон. наук: спец. 08.00.12 - Бухгалтерский учет, статистика / Алексей Владимирович Петух. - Краснодар, 2012. - 24 с.
11. Чубай В.М. Методики оцшювання аудиторського ризику: суть, недолжи та заходи !х усунення / В.М. Чубай, О.А. Галань // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць.
- Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2011. - Вип. 21.5. - С. 196-202.
12. International standard on auditing 200 Overall objectives of the independent auditor and the conduct of an audit in accordance with international standards on auditing. [Electronic resource].
- Mode of access http://www.web.ifac.org/download/a008-2010-iaasb-handbook-isa-200.pdf.
Бобрович О.Б. Методические подходы к оценке аудиторского риска
Рассмотрены действующие подходы к оценке аудиторского риска. Предложены направления их совершенствования в соответствии с риск-ориентированным подходом процедуры аудиторской проверки. Рассмотрена модель общего аудиторского риска, которая была предложена Американским институтом дипломированных общественных бухгалтеров. Исследована модель количественной оценки аудиторского риска.
Ключевые слова: оценка, аудиторский риск, аудиторская проверка, риск-ориентированный подход, концепции аудита.
Bobrovych O.B. Methodical approaches to assessing audit risk
In the article the current approaches to assessing audit risk are defined. Directions for its improvement according to the risk-based approach of audit procedures are proposed. The model of the overall audit risk is defined, which was proposed by the American Institute of Certified Public Accountants. The model of quantifying assessing audit risk is researched.
Keywords: assessment, audit risk, audit, risk-based approach, the concept of auditing.
УДК 658.14:005.934 Доц. 1.Б. Висоцька, канд. екон. наук;
магiстрант В.В. Комаричина - Львiвський ДУВС
ОПТИМ1ЗАЦ1Я СТРУКТУРИ КАП1ТАЛУ ШДПРИЕМСТВА З МЕТОЮ П1ДВИЩЕННЯ ЙОГО ФШАНСОВО1 БЕЗПЕКИ
Розглянуто проблему формування оптимально! структури кашталу тдприемства як складово! стратеги забезпечення його фшансово! безпеки, проанал1зо-вано основш фактори, що впливають на сшввщношення власного г залученого кашталу, а також узагальнено методи його оптим!заци.
Ключовг слова: фшансова безпека тдприемства, власний каштал, залучений каштал, структура кашталу, оптим!защя.
Постановка проблеми. Функцюнування тдприемств у сучасних умо-вах пов'язане з великою кшьюстю ризиюв, загроз та небезпек. На переднш план виходить проблема забезпечення фшансово! безпеки тдприемства, на р!вень яко! впливають р!зномаштш чинники. Тому першочергового значення набувае побудова комплексно! системи фшансово! безпеки тдприемства, що Грунтуеться на найважливших фшансових пропорщях, зокрема на оптималь-нш структур! кашталу.
Аналiз останшх дослвджень. Проблему знаходження оптимального сшввщношення м1ж власними та залученими фшансовими ресурсами тдприемства широко висвгтлено у працях 1.О. Бланка, Л. О. Матвшчук, Р.А. Слав'юка, В.В. Стадник, В.О. Подольсько!, О.В. Ярш, 1.Й. Яремко та ш. Проте, проблема структуризацп капiталу пiдприемства та впливу !! на фшан-сову безпеку пiдприемства е багатовекторною, тому потребуе подальшого розвитку та дослiджень.
Метою дослщження е аналiз та узагальнення теоретичних шдход1в i методiв формування оптимально! структури кашталу тдприемства як складово! системи його фшансово! безпеки.
Виклад основного матерiалу. В умовах нестабшьносл зовшшнього середовища функцюнування промислових тдприемств, для яких характерним е ускладнення умов господарювання та зростанням конкурентно! боротьби м1ж господарюючими суб'ектами, !х фшансовий стан значно погiршуеться, що в майбутньому може призвести до банкрутства. Тому головною проблемою тдприемств е забезпечення !хньо! фшансово! безпеки. Донедавна фшан-сову безпеку дослщники розглядали як складову економiчно! безпеки держа-ви або пiдприемства. Однак фшансова безпека мае i самостшне значення. У
проекп Концепцп фшансово! безпеки Укра!ни [1, с. 40], фшансова безпека пiдприeмницьких структур визначаегься як "складова економiчноl безпеки, яка характеризуе стан захищеносгi 1х жиггево важливих (ключових) iнгересiв у фшансовш сферi вiд впливу широкого кола негативних чинниюв (загроз)". Також у Концепцп зазначено, що мiнiмiзацiя загроз та забезпечення iнтересiв фшансово! безпеки Укра1ни може бути здшснене на державному рiвнi.
Фiнансова безпека тдприемств у розумiннi Д. Ваньковича [2, с. 11] -це вщсутшсть фшансово! небезпеки тдприемства, а саме вдале управлiння оперативною, фшансовою та iнвестицiйною дiяльнiстю. Таке визначення ана-лiзованого поняття, на погляд авторiв, не е оптимальним, оскшьки враховуе тiльки стан вiдсутностi внутршшх загроз, а, отже, практично не зважае на можливють впливу загроз зовшшнього середовища. Так, К. Горячева [3, с. 65] тд фшансовою безпекою пiдприемства розумiе такий фшансовий стан, який характеризуешься збалансованiстю та яюстю сукупностi фiнансових iнструментiв, технологш i послуг, якi використовуе тдприемство, стiйкiстю до внутрiшнiх i зовшшшх загроз, здатнiстю фшансово! системи тдприемства забезпечувати достатнiми обсягами фiнансових ресуршв реалiзацiю його фь нансових штерешв, завдань, мгси та розвиток.
Фшансову безпеку як ступiнь захищеностi фшансових iнтересiв на всiх рiвнях фшансових вщносин або рiвень забезпеченостi тдприемства фь нансовими ресурсами, достатнiми для задоволення його потреб i виконання юнуючих зобов'язань, трактуе О. Барановський [4, с. 28]. 1.О. Бланк [5, с. 14] у тлумаченш аналiзованого поняття Грунтуеться на парадигмi системного пiдходу, iнтегруючи поняття "економiчна безпека пiдприемства" та "фiнанси тдприемства". Вш зазначае, що фiнансова безпека тдприемства - це кшьюс-но та яюсно детермiнований рiвень його фшансового стану, що забезпечуе стабшьну захищенiсть його фiнансових iнтересiв вщ реальних i потенцiйних внутрiшнiх та зовшшшх загроз.
Отже, наведет визначення характеризуюсь фшансову безпеку, з одного боку, як стан захищеносп певного суб'екта вщ впливу загроз чи стан, за якого вщсутш загрози, а з шшого - як складову економiчноl безпеки та еле-мент системи фiнансових вщносин. Пiдсумовуючи сказане, можна виокреми-ти таю сутшсш характеристики фшансово! безпеки тдприемства:
• фшансова безпека е одним з основних елеменпв економiчноl безпеки тдприемства;
• фшансова безпека може бути охарактеризована за допомогою системи кшь-юсних i якiсних показникiв;
• показники фшансово! безпеки повинш мати граничнi значення, за допомогою яких можна судити про сгупiнь фшансово! безпеки тдприемства;
• фшансова безпека забезпечуе захищешсть фшансових штереав тд-приемства;
• фшансова безпека тдприемства повинна забезпечувати його розвиток i стшюсть. Показником розвитку тдприемства виступае рют його теоретично! варгосгi, а показником стшкосп - фшансова рiвновага тдприемства. Забезпечення фшансово! безпеки пiдприемства - це процес запобшан-
ня будь-яким збиткам вiд негативних впливiв внутршшх i зовнiшнiх чинни-кiв на рiзнi аспекти комерцшно! дiяльностi. Це можливо за рахунок створен-
ня фшансових передумов для стабiльного i максимально ефективного функцюнування тдприемства у тепершньому та майбутньому перiодах. Таке ба-чення фшансово! безпеки виходить з того, що ефективне функцюнування та розвиток тдприемства, а, отже, i фшансова безпека визначаються певними параметрами його фшансового стану, фшансовими пропорщями, одшею з яких е оптимальна структура капталу тдприемства.
Поняття "структура кашталу" мае неоднозначний i дискусшний характер. У найзагальшшому виглядi це поняття характеризуеться як стввщно-шення власних та позикових фшансових кошпв, якi пiдприемство використо-вуе в процесi свое1 господарсько! дiяльностi. Водночас пiд час розгляду як власного, так i позикового кашталу в них вкладаеться рiзний економiчний змiст. Зокрема, 1.О. Бланк дае таке визначення: "Структура кашталу являе собою сшввщношення вих форм власних i позикових фшансових кошпв, що використовуються пiдприемством у процеш господарсько! дiяльностi для фь нансування активiв" [6, с. 752]. У вичизнянш економiчнiй лiтературi можна знайти рiзнi визначення поняття "структура кашталу". Так, В.Н. Сутормша, В.М. Федосов,.С. Рязанова визначають структуру кашталу як сшввщношення мiж основними джерелами тд час формування фондiв [7, с. 185]. Н.А. Русак та В. А. Русак вважають, що структура кашталу - це питома вага окремих еле-менлв катталу в загальнш його сумi. А. Афанасьев наводить таке формулю-вання: "Структура кашталу - це форма або складова капiталiзацil, яка нале-жить до виду i пропорцiй щнних паперiв, що використовуються для збшь-шення фiнансових ресурсiв" [8, с. 23]. Структуризащя капiталу пiдприемства дае змогу провести як яюсне, так i кiлькiсне оцiнювання капiталу, а також охарактеризувати ефективнють його використання.
Взаемозв'язок структури катталу тдприемства з його фшансовою безпекою полягае в тому, що надання переваги тому чи шшому джерелу фь нансування впливае на поточний i майбутнш стан пiдприемства. Це пояс-нюеться тим, що використання тiльки власного катталу гарантуе найвищу фiнансову стшюсть, але обмежуе темпи розвитку, оскшьки не може забезпе-чити формування додаткового обсягу активiв в перюди сприятливо! кон'юн-ктури ринку i не використовуе фiнансовi можливостi приросту прибутку на вкладений капiтал. Орiентацiя менеджменту на переважання позикового катталу забезпечуе високий фшансовий потенщал за рахунок приросту активiв, а також можливост збiльшення фшансово! рентабельной внаслiдок наяв-ностi ефекту фшансового левериджу, однак бiльшою мiрою генеруе фшансовий ризик i загрозу банкрутства. Дилему незалежностi i прибутковосп покликана вирiшити оптимiзацiя структури катталу, адже диференцшований тд-хщ до вибору джерел фiнансування дае змогу регулювати рiвень фшансово! збалансованосп пiдприемства, впливати на коефiцiент рентабельной акти-вiв i власного катталу, фшансово! стшкосп та платоспроможностi i, у тд-сумку, формувати сшввщношення мiж ризиком i дохiднiстю.
Ефективнють фiнансово-економiчного механiзму управлiння катта-лом тдприемства знаходить вщображення в оптимальнш структурi капiталу, сформованiй таким сшввщношенням джерел, за якого максимально зростае дохщнють (рентабельнiсть) капiталу пiдприемства. В основу системи управ-
лшня катталом покладено концепцiю його структури. Процес планування структури капiталу мае двi складовi: оптимiзацiю спiввiдношення частки боргового фшансування i власних коштiв i вибiр конкретних фiнансових iнструментiв для залучення капiталу. Ефективне функцiонування тд-приемств Грунтуеться на правильно обранш та сформованiй структурi катталу, врахуванш нових пiдходiв до визначення окремих понять i категорш, роз-роблення та обгрунтування показниюв, що 1х характеризуют^ i вiдповiдають умовам реально! економжи.
Категорiя "оптимiзацiя" - може бути застосована у двох якюно рiзних контекстах. Перший iз них визначае оптимiзацiю як встановлення оптималь-них якостей i рух системи до оптимуму, тобто передбачае реалiзацiю перехвд-ного процесу до оптимального стану. В шшому контексп оптимiзацiя е про-цесом знаходження оптимального управлшського рiшення, що передбачае дослщження якостей оптимального стану в статичному аспекп, аналiз 1х змь ни через вплив зовнiшнього середовища та опис характеристик перехiдних процешв. Сутнiсть принципу оптимiзацп мiститься в обранш такого ршення, яке найкращим чином урахувало би внутрiшнi можливосл та зовнiшнi умови господарсько! дiяльностi пiдприемства.
Шляхи оптимiзацil структури катталу вперше запропонував проф. 1.О. Бланк [6]. Вш визначае оптимальну структуру катталу, яка вщображае таке сшввщношення використання власного та позикового катталу, за якого забез-печуеться найбшьш ефективний взаемозв'язок мiж коефiцiентами рентабельнос-тi власного капiталу та коефщентом фшансово! стiйкостi пiдприемства, тобто максимiзуеться його ринкова вартiсть. А. Савшюн зазначае, що оптимальна структура забезпечуе максимальну рентабельнiсть i достатню стабшьнють ком-панп. Т.В. Теплова вважае, що фшансове рiшення за структурою - це вибiр ком-промюу мiж прибутковiстю i ризиком. Пд оптимальною структурою розумiють таке стввщношення мiж окремими елементами капiталу, яке забезпечить опти-мальне спiввiдношення прибутковосл i ризику, вiдповiдно.
На думку А. А. Пересади, оптимiзацiя структури - це вибiр найвипдш-ших стввщношень внутрiшнiх i зовнiшнiх джерел на кожному етат життевого циклу тдприемства [9, с. 137]. Кожному етапу життевого циклу пiдприемства характернi цш його розвитку. Цi цiлi мають бути пов'язанi з метою формування фшансово! структури капiталу. Основнi етапи розвитку та вщповщш 1м цЫ формування структури капiталу пiдприемства представ-ленi в таблицi.
Табл. Етапи розвитку тдприемства та цШ формування структури
його катталу
Етапи розвитку тдприемства Мета формування катталу тдприемства
Шднесення - збшьшення частки ринку Максим1защя обсягу залучених ресурав
Шк - максим1зац1я поточного прибутку М1шм1защя витрат на залучення катталу
Спад - збшьшення вартост тдприемства Оптим1защя фшансово! структури катталу
Криза - виживання тдприемства Мшм1защя ц1ни катталу [ фшансових ризиюв
Отже, визначення ефективного сшввщношення елементiв власного кашталу стае важливим завданням у прийнятл управлiнських рiшень тд-приемства. Метою, яку ставить перед собою тдприемство пiд час визначення шляхiв управлiння капiталом, е забезпечення добробуту власниюв тд-приемства в поточному та перспективному перюдах, тобто досягнення пев-ного рiвня прибутковостi або зростання ринковоï вартостi капiталу.
Ршення керiвництва компанiï стосовно вибору джерел фшансування формуеться пiд впливом низки об'ективних i суб'ективних факторiв, яю ляга-ють в основу методiв оптимiзацiï структури капiталу:
1) оптишзащя структури капiталу за критерiем максишзацп рiвня фшансо-во1 рентабельностi, яка передбачае використання мехатзму фiнансового левериджу;
2) оптимiзацiя структури капiталу за критерiем мiнiмiзацiï його вартостi, заснована на попередньому оцiнюваннi вартостi власного i залученого капiталу i багатоварiантних розрахунках середньозваженоï вартостi капi-
талу;
3) оптишзащя структури капiталу за критерiем мiнiмiзацiï рiвня фшансо-вих ризиюв, пов'язана з процесом диференцiйованого вибору джерел фь нансування рiзних складових активiв пiдприемства.
На сьогоднi не юнуе единого оптимального пiдходу визначення ств-вiдношення структурних елементiв катталу для рiзних пiдприемств. Тому виникае потреба у процес оптимiзацiï структури катталу дослщження пи-тання порядку встановлення цiльовоï структури капiталу тдприемства з ура-хуванням економiчного середовища, сфери i галузi дiяльностi. Здшснюючи процес оптимiзацiï структури капiталу, варто враховувати вплив безлiчi як внутрштх, так i зовнiшнiх чинниюв. До внутршшх чинниюв можна вiднести:
1. Рiвень та динамiку прибутковостi тдприемства. Бшьш високий та стiйкий рiвень прибутковостi пiдприемства дае змогу використовувати бшьше власних внутрiшнiх фiнансових ресуршв, з одного боку, а з шшо-го - дае змогу знайти защкавлених iнвесторiв;
2. Масштаби та темпи зростання обсягiв продажу. Зростання обсяпв продажу стимулюе процес залучення як власних внутршшх джерел капiталу, так i зовшшшх;
3. Напрям виробничо-господарськоï дiяльностi. Виробничу дiяльнiсть про-мисловостi та в аграрному секторi економiки орiентована на переважан-ня власного капiталу, а в торговельнш сферi, будiвельному бiзнесi - до-цiльна на залучення зовшшшх джерел фшансування;
4. Структура активiв тдприемства. Наявшсть високолiквiдних активiв дае змогу пiдприемствам залучати зовтшт джерела фiнансування.
5. Необхiднiсть ютотного розширення розмiрiв бiзнесу або реалiзацiï масштабного iнвестицiйного проекту. Для цих цiлей залучають фiнансовi ресурси, яю не можуть бути отримаш за рахунок власних джерел.
До зовшшшх чинниюв, що впливають на оптимiзацiю структури кат-талу, можна вщнести:
1. Податкову полiтику у краш. Ця полiтика позначаеться на використанш як власних, так i залучених джерел формування капiталу;
