The different types of debt, investigated classification as the basis for the formation of an information security management at different levels are considered. The level of debt types details is proved to be insufficient, and the class features cannot be defined as a result of exploring receivables options. An offer to systematize its various types according to such classification criteria as maturity, character appearance, the economic content of the estimated transaction counterparties exchange payments, security, compliance with contract terms and the probability of repayment, is made.
Keywords: account, receivables, customer, client, payment, proceeding, legal documents, provisions (standards), international standards, long-term and current debt.
УДК 658.14:65.01 Доц. С. Т. Дуда, канд. екон. наук;
магктрант В.А. Палько - Львiвська КА
УЗАГАЛЬНЕННЯ МЕТОДИЧНИХ П1ДХОД1В ДО ОПТИМ1ЗАЦН СТРУКТУРИ КАП1ТАЛУ ШДПРИЕМСТВА
Розкрито теоретичш та практичш аспекти управлшня структурою кашталу шд-приемства, сутнiсть оптишзаци структури кашталу шдприемства, визначено капiтал з погляду рiзних позиций, визначено етапи процесу оптишзаци структури капiталу шд-приемства, розглянуто етапи формування структури кашталу шдприемства враховуючи зарубiжний та в^чизняний досвiд та науковi працi економiстiв, дослiджено механiзм фiнансового левериджу, визначено основш критери визначення оптимально! структури кашталу шдприемства та шдходи до фшансування груп активiв пiдприемства.
Ключовi слова: каштал, активи, структура кашталу, оптишзацш структури кашта-лу, власний капiтал, позиковий капiтал, методи оптишзаци структури капiталу, леве-ридж.
Постановка проблеми. У сучасних умовах господарювання питання щодо забезпечення оптимально!' структури кашталу шдприемства набувае клю-чового значення. Характерним для кожного пiдприемства е використання як джерела формування сво'х актив1в не тальки власного, але i позикового кашта-лу, що зумовлено рiзними причинами i мае неоднаковi наслiдки впливу на кожному з шдприемств. Тому одшею з головних проблем в управлшш капiталом е оптимiзацiя структури кашталу, що обумовлено потребою в достатньому фшан-совому забезпеченш господарсько!' дiяльностi пiдприемства та його подальшого розвитку, необхiднiстю мiнiмiзацií середньозважено!' вартостi кашталу, а також необхщнктю пiдвищення ршня рентабельностi власного капiталу, фiнансовоí стшкоста та платоспроможностi пiдприемства.
Аналiз останнгх дослiджень i публiкацiй. Теоретичнi та практичш аспекти управлшня структурою кашталу шдприемства розглянуто у працях вгг-чизняних i зарубiжних учених-економктав, таких як 1С. Благун, I.A. Бланк, Ю. Брiгхем, 1.В. Викиданець, ТВ. Головко, В.А. Забродський, Г Г. Юрейцев, Т.С. Клебанова, ВВ. Ковальов, Г.О. Крамаренко, Ф. Модiльянi, В.Л. Петренко, В О. Подольська, С В. Сагова, Г.В. Савицька, Р.С. Сайфулш, Дж.Г. Сигел, Дж. Форрестер, O.G. Чорна, Дж.К. Шима, АД. Шеремет, 1.Й. Яремко, О.В. Ярт та ш. Усi вони акцентують увагу на оптимальному спiввiдношеннi мiж власним i позиковим капiталом, за якого забезпечуеться найефективнiша пропорцiйнiсть мiж дохiднiстю та фшансовою стiйкiстю пiдприемства.
Проте, сьогодш в економiчнiй лiтературi немае едино!' думки щодо единого универсального методу оптимiзацií структури капiталу, застосовуючи який пiдприемство визначило б оптимальне спiввiдношення мiж власним i позико-вим капiталом. Розроблення та впровадження у повсякденну практику ефектив-них методов доведения структуризацп капiталу шдприемств до '1 оптимального ршня, враховуючи зарубiжний досвiд та специфiку дiяльностi украшських шд-приемств дали б змогу шдвищити 1'х прибутковiсть i фiнансову стiйкiсть.
Мета дослщження - узагальнення наявних методичних пiдходiв щодо оптишзацц структури капiталу пiдприемства в умовах трансформацп економiки Украши як основи ефективного управлiния ним на шдприемств!
Основш результати дослщження. Каштал е однiею з фундаментальних економiчних категорiй, сутнiсть яко1' науковцi дослщжують протягом багатьох столiть. Первiсне значення слова "каштал" походить вiд латинського слова сарь що означае "головний". Деякi автори пiд кашталом розумдать матерiальнi та грошовi засоби, вкладеш у пiдприемство з метою здшснення шдприемниць-ко1' дiяльностi. Iншi науковцi визначають капiтал як загальну вартiсть засобiв у грошовiй, матерiальнiй та нематерiальнiй формах, iнвестованих у формування його активiв [4, с. 43].
Економiчна самостiйнiсть шдприемства в сучасних умовах господарю-вання виражаеться в розмiрах та оптимальнiй структурi його капiталу. Досль джуючи економiчну сутнiсть оптимiзацií структури капiталу, варто зазначити, що однозначного визначення цього поняття немае, тому рiзнi автори трактують оптимальнiсть структури капiталу диференцшовано за певними критерiальними показниками. Так, 6.Ф. Брiгхем, 1.В. Викиданець, Юрейцев та iншi дають визначення оптимально!' структури кашталу як певного сшввщношення власного та залученого кашталу, яке призводить до максимiзацií вартосп акцiй шд-приемства. Тобто критерiем визначення оптимальностi структури капiталу автори визначають максимальну цiну акцш пiдприемств або, iншими словами, ринкову варткть власного капiталу пiдприемства.
Iншi автори, зокрема Дж.К. Шим, Дж.Г. Сигел, ВВ. Ковальов та iншi, як критерiй оптимiзацií спiввiдношения власного та залученого кашталу видшяють варткть шдприемства загалом. Так, за твердженнями цих економiстiв, процес оптимiзацií структури кашталу шдприемства, в шдсумку, передбачае формування оптимального спiввiдиошения рiзних джерел фiнансувания дiяльностi шд-приемства, при якому максимiзуеться варткть самого шдприемства [3, с. 161].
Деят автори акцентують свою увагу шд час визначення термiна "опти-мiзацiя структури капiталу" на критерií сшввiдношення рентабельностi власного капiталу та фшансово1 стiйкостi пiдприемства. Так, на думку 1.О. Бланка бшьш доречним визначенням оптимально! структури капiталу е таке сптвадно-шення використання власних i залучених джерел, за якого забезпечуеться найбiльш ефективна пропорцiйнiсть мiж коефiцiеитом фiнансовоí рентабель-ностi та коефщкнтом фiнансовоí стiйкостi, тобто максишзуеться його ринкова вартiсть [1, с. 213]. Процес оптишзацл структури кашталу шдприемства здшснюеться за вiдповiдними етапами (рис.).
Рис. Основш етапи процесу оптимiзацii структуры катталу тдприемства [2, с. 236]
1. Основною метою аналГзу катталу тдприемства е виявлення динамки обсягу i складу капiталу в передплановому перiодi та 1х вплив на фшансову стiйкiсть i ефективнiсть використання капiталу. Так, на першiй стадп аналiзу розглядають динамiку загального обсягу та основш складовi елементи катталу у стввщношент з динамiкою обсягу виробництва i реалiзацií продукцп; визна-чаеться спiввiдношення власного г позиченого капiталу та його тенденци; у складГ позиченого капГталу вивчають стввГдношення довго- Г корот-котермГнових фшансових зобов'язань; визначають розмГр прострочених фшан-сових зобов'язань Г з'ясовують причини протермшування.
На другГй стадп аналГзу розглядають систему коефГцГентГв фiнансовоí стшкосл пГдприемства: коефГцГент автономп; коефГцГент фшансового левери-джу; коефГцГент довготермiновоí фiнансовоí незалежностГ; коефГцГент вГдно-шення довго- Г короткотермшовох заборгованостГ. Так, аналГз фГнансовох стГйкостГ пГдприемства дае змогу оцГнити ступГнь стабГльностГ його фшансового розвитку Г рГвень фшансових ризиюв, що створюють загрозу банкрутства.
На третш стадп аналГзу ощнюють ефективнГсть використання капГталу загалом Г окремих його елементГв. У процесГ такого аналГзу розраховують Г розглядають у динамщГ такГ основш показники: перГод обороту капГталу; коефГцГент рентабельностГ всього капГталу; коефГцГент рентабельностГ власного капГталу; кашталовщдача; капГталомГсткГсть реалГзацп продукцГх.
2. Оцшка основних факторГв, що визначають формування структури капГталу. 1снують об'ективш й суб'ективнГ фактори, урахування яких дае змогу ць леспрямовано формувати структуру капГталу, забезпечуючи умови найбгльш ефективного його використання на кожному конкретному тдприемствг Основ-ними Гз цих факторГв е:
• галузевi особливостi операцшноТ дiяльностi тдприемства. Характер цих особли-востей визначае структуру активiв тдприемства, Тх лiквiднiсть. Крiм цього, характер галузевих особливостей визначае рiзну тривалiсть операцiйного циклу;
• стадiя життевого циклу пiдприемства. Пiдприемства, що знаходяться на рантх стадiях свого життевого циклу i мають конкурентоспроможну продукцiю, мо-
жуть у сво!й д1яльност1 використовувати б1льшу частину позиченого кап1талу. Пщприемства, що знаходяться на стадп зршоси, б1льшою м1рою повинн1 використовувати власний каттал;
• кон'юнктура товарного ринку. Чим стабшьнша кон'юнктура товарного ринку, тим бшьше 1 безпечн1ше можна використовувати позичений каттал;
• кон'юнктура фшансового ринку. Залежно в1д стану кон'юнктури ф1нансового ринку зростае або знижуеться варт1сть позиченого кап1талу;
• р1вень рентабельност1 операцшно! д1яльност1. Завдяки високому значенню цього показника кредитний рейтинг пщприемства зростае, 1 таким чином у нього е змога розширити потенщал використання позиченого кап1талу;
• коефщ1ент операц1йного левериджу. Зростання тдприемства забезпечуеться стльним виявом ефекту операцшного 1 ф1нансового левериджу;
• вщношення кредитор1в до п1дприемства. Зазвичай, кредитори, формуючи оцш-ку кредитного рейтингу пщприемства, керуються сво!ми критер1ями, яю 1нод1 не зб1гаються 1з критер1ями оц1нки власно! кредитоспроможност1 п1дприемства;
• р1вень оподаткування прибутку. В умовах низьких ставок податку на прибуток або використання пщприемством податкових тльг на прибуток р1зниця у вар-тост! власного 1 позиченого катталу, що залучаеться 1з зовн1шн1х джерел, зни-жуеться;
• фшансовий ментал1тет власниюв 1 менеджер1в п1дприемства. Несприйняття власниками 1 менеджерами високих р1втв ризиюв формуе у них консерватив-ний пщхщ щодо ф1нансування розвитку пщприемства, основою якого е власний каттал. I навпаки, прагнення отримати великий прибуток на власний каттал, не звертаючи уваги на високий р1вень ризиюв, формуе агресивний пщхщ до фь нансування розвитку п1дприемства, де позичений каттал використовують у максимально можливих розм1рах;
• р1вень зосередженосп власного кап1талу. Для того, щоб зберегти ф1нансовий контроль за управлшням п1дприемством (контрольний пакет акц1й або кон-трольний обсяг пайового вкладу), власники пщприемства не бажають залучати додатковий власний кап1тал 1з зовшштх джерел, якщо нав1ть для цього е спри-ятлив1 умови. Завданням зберегти ф1нансовий контроль за управлшням пщприемством е формування додаткового катталу за рахунок позичених засоб1в. З урахуванням цих фактор1в, управдшня структурою кашталу зводиться
до таких основних напрям1в:
• встановлення оптимальних для цього п1дприемства пропорц1й використання власного та позикового катталу;
• забезпечити залучення на пщприемство необхщних вид1в 1 обсяг1в кап1талу для формування розрахункових показниюв його структури.
3. Оптишзащя структури кашталу за критер1ем максишзацц р1вня фь нансово! рентабельности
Для проведения таких багатовар1антних розрахунтв використовують мехашзм фшансового левериджу, що дасть змогу визначити оптимальну структуру кашталу, яка забезпечуе максимальний р1вень фшансово! рентабельности При цьому для розрахунку ефекту фшансового левериджу використовують таку формулу:
ЕФЛ=(1-Спп)х(Квра-Св)х -Ц, (1)
де: Спп - ставка податку на прибуток; Квра - коефщент валово! рентабельной активов, %; Св - ставка ввдсотка за кредит, що сплачуеться шдприемством за
використання залученого кашталу, %; ЗК - середня сума залученого кашталу; ВК - середня сума власного кашталу.
Розглядаючи вище наведену формулу розрахунку ефекту фшансового левериджу, можна видалити в нш три основнi складовi:
• податковий коректор фшансового левериджу (1 - Спп), що показуе якою мiрою виявляеться ефект фiнансового левериджу з огляду на рiзний рiвень оподатку-вання прибутку;
• диференщал фiнансового левериджу (Квра - Св), який характеризуе рiзницю мiж коефщентом валово! рентабельностi активiв i середтм розмiром вiдсоткiв за кредит;
• коефiцiент фшансового левериджу ЗК/ВК, який характеризуе суму позиченого кашталу, використаного пiдприемством, у розрахунку на одиницю власного кашталу.
Видшення цих складових дае змогу цiлеспрямовано керувати ефектом фшансового левериджу в процес фiнансовоí дшльносп пiдприемства [6].
4. Оптишзащя структури капiталу за критерiем мшмшци його вартостi. Цей процес базуеться на визначенш попередньо1 оцiнки вартосп власного i позиченого кашталу, за рiзними умовами його залучення, на основi багатоварiан-тних розрахунтв середньозважено1 вартостi капiталу.
5. Оптишзащя структури капiталу за критерiем мiнiмiзацií рiвня фшан-сових ризикiв. Цей метод оптишзацп структури капiталу пов'язаний iз проце-сом диференцiйованого вибору джерел фшансування рiзних складових частин активiв пiдприемства. З цiею метою вс активи пiдприемства подшяються на та-кi три групи: позаоборотш активи; постiйна частина оборотних активiв; змiнна частина оборотних актив1в.
В економiчнiй лiтературi виокремлюють три шдходи до фiнансування груп активiв шдприемства, а саме: 1) консервативний шдхвд; 2) компромiсний пiдхiд; 3) агресивний пiдхiд (табл.).
Табл. Шдходи до фтансування активiв тдприемства [5, с. 584]
Склад активiв пiдприемства Консервативний шдхщ Компромюний шдхщ Агресивний шдхщ
Змiнна частина оборотних активiв 50 % - КПК 50 % - ВК 100 % - КПК 100 % - КПК
Постiйна частина оборотних активiв 100 % - ВК 25 % - ДПК 75 % - ВК 50 % - ДПК 50 % - ВК
Необоротнi активи 10 % - ДПК 90 % - ВК 20 % - ДПК 80 % - ВК 40 % - ДПК 60 % - ВК
Умовш позначення: КПК - короткотермшовий позиковий капiтал; ДПК - дов-готермiновий позиковий капiтал; ВК - власний капiтал.
Залежно вщ поглядiв засновникiв пiдприемства обираеться варiант фь нансування актив1в. Цей метод, на нашу думку, дае змогу врахувати особливос-■п кожного шдприемства та погляди засновнитв [1, с. 221]. Проте, необхщно зазначити, що, окрш трьох видiв полiтики формування активiв, пiдприемства можуть обирати й шш^ яш передбачають змiну пропорщй використання окре-мих джерел кашталу для формування певних елемештв активiв. У процесi такого вибору враховують iндивiдуальнi особливостi пiдприемства [3, с. 164].
Для ощнки фшансово! стшкосп та фшансового ризику розраховують показники, зокрема коефщент фшансового левериджу, або коефщент фшансо-вого ризику - ввдношення залученого кашталу до власного:
Залучений каптал
Кф.л. =-г-. (2)
Власний каптал
Цей коефщент вважають одним з основних шдикатор1в фшансово! спйкосп. Чим вище його значення, тим вищий ризик вкладання кашталу в це шдприемство [5, с. 582].
6. Формування показника щльово! структури кашталу. Граничш р1вш максимально рентабельно!' 1 мшмально ризиково! структури кашталу дають змогу визначити поле вибору конкретних його значень на плановий перюд. У процес цього вибору враховуються вс розглянуп фактори, що характеризують особливосп д1яльност1 кожного окремого шдприемства.
Дослщивши основш етапи оптишзацп структури кашталу шдприемства, варто зазначити, що бшьшкть автор1в виокремлюе три методи оптишзацп структури кашталу:
1) мiнiмiзацiя середньозважено! вартостi сукупного капiталу. Цей метод Грун-туеться на попереднiй ощнщ власного та залученого (позикового) капiталiв за рiзних умов !х формування, обслуговування та здшснення багатоварiан-тних розрахуныв середньозважено!' вартостi капiталу ^ таким чином, пошу-ку реально! ринково! вартостi пiдприемства;
2) максимiзацiя рiвня прибутковостi (рентабельностi) власного кашталу. Цей метод передбачае використання мехашзму фшансового левериджу;
3) мiнiмiзацiя рiвня фiнансових ризик1в. Цей метод передбачае процес дифе-ренцiйованого вибору джерел фшансування рiзних складових частин акти-вiв пiдприемства.
Висновки. Визначення оптимально! структури кашталу шдприемства потребуе вибору компромку м1ж ризиком та дохвднктю, м1ж переважною час-ткою власного або ж позикового кашталу в загальнш сум1 кашталу, врахову-ючи переваги та недолши !х залучення та використання. Також внаслщок опти-м1зацц структури кашталу шдприемства потр1бно враховувати: галузев1 особливосп д1яльност1 шдприемства, як1 визначають структуру актив1в та !х л1кв1д-шсть, р1вень далово! активносп шдприемства, стадда життевого циклу шдприемства, кон'юнктуру фшансового ринку та р1вень рентабельной опера-цшно! д1яльност1 шдприемства.
Оптишзащя структури кашталу шдприемства повинна насамперед спи-ратись на певш критерц, яш е шдикаторами визначення оптимального поеднан-ня власних та позикових джерел формування кашталу залежно вщ щлей д1яль-ност1 шдприемства, а саме мшгшзащя середньозважено! вартосп кашталу, мак-сишзащя рентабельной власного кашталу за однозначно! мшгшзацп ризику.
Лiтература
1. Бланк И.А. Управление формированием капитала / И.А. Бланк. - К. : Вид-во "Ника-Центр", 2000. - 512 с.
2. Бланк И.А. Финансовый менеджмент : учебн. курс / И.А. Бланк. - К. : Вид-во "Ника-Центр", 2001. - 528 с.
3. Боронос В.Г. Формування мехашзму оптимiзацiï структуры капiталу та його вплив на фь нансовий потенцiал шдприемства / В.Г. Боронос // Мехашзм регулювання економжи : М1жнар. наук. журнал. - Суми : Вид-во СумДУ. - 2010. - № 3, т. 1. - С. 154-166.
4. Машлш Г. Модель управлшня кашталом пщприемства та сучасш тенденци його формування / Г. Машлш, О. Мосш // Галицький економiчний вiсник : наук. журнал в галузi економ. наук. - Тернопшь : Вид-во ТНТУ ш. 1вана Пулюя. - 2012. - № 1(34). - С. 43-49.
5. Савицька Г.Н. Економiчний аналiз дiяльностi пщприемства : навч. посiбн. / Г.Н. Савиць-ка. - Вид. 3-те, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во "Знания", 2007. - 668 с.
6. Семенов А.Г. Методи оптишзацн структури капiталу / А.Г. Семенов, С.А. Король. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Dtr_ep/2011_2/ fi-les/EC211_34.pdf.
Дуда С.Т., Палько В.А. Обобщение методических подходов к оптимизации структуры капитала предприятия
Раскрыты теоретические и практические аспекты управления структурой капитала предприятия, сущность оптимизации структуры капитала предприятия, определен капитал с точки зрения разных позиций, определены этапы процесса оптимизации структуры капитала предприятия, рассмотрены этапы формирования структуры капитала предприятия, учитывая зарубежный и отечественный опыт и научные труды ученых экономистов, исследован механизм финансового левериджа, определены основные критерии определения оптимальной структуры капитала предприятия и подходы к финансированию групп активов предприятия.
Ключевые слова: капитал, активы, структура капитала, оптимизация структуры капитала, собственный капитал, ссудный капитал, методы оптимизации структуры капитала, леверидж.
Duda S.T., Palko VA. The Summary of Methodological Approaches to Optimize the Enterprise Capital Structure
The theoretical and practical aspects of enterprise capital structure management and the essence of the optimization of the enterprise capital structure are examined. The capital is defined from different points of view. The stages of optimization process of the enterprise capital structure are specified. The stages of enterprise capital structure forming are considered taking into account foreign and home experience and scientific works of economists. The financial leverage mechanism is investigated. The basic criteria of determination of optimal capital of enterprise structure are identified.
Keywords: capital, assets, capital structure, capital structure optimization, property asset, loan capital, methods of capital structure optimization, leverage.
УДК 658.16 Доц. Н.1. Дуляба, канд. екон. наук;
магктрант С.О. Корнтов -Львiвська КА
ДОСЛ1ДЖЕННЯ СУТНОСТ1 ВАРТОСТ1 ШДПРИеМСТВА
Дослщжено сутшсть термша "варпсть шдприемства" на основi вивчення теорн вартостей та стосовно шдприемства в сучасному його розумшш. Визначено сучасш погляди щодо визначення вартост в екож^чнш термшологн, особлпвосй шдприемства як об'екта визначення вартосп, та на цш основi узагальнено бачення сутнос-т "вартост шдприемства". У сучасних умовах варйсть шдприемства, й зростання е мь рилом успшност ведения господарсько-фшансово! дiяльностi, ефективност управ-лшсько! дiяльностi персоналу, запорукою конкуреитоспроможностi шдприемства.
Ключовi слова: варпсть, вартiсть шдприемства, трудова теорiя вартостi, теор1я гранично! корисносп, теор1я ринково! ощнки вартост!
Постановка проблеми. У ринкових умовах шдприемство е центром ш-терес1в р1зних груп защкавлених ос1б, до яких можна вщнести 1нвестор1в, за-