CC BY
10
УДК 618.14 - 006:36:618.19-007.6:612.621.31-07
З.М.Дубоссарська, О.Г. Олексенко, Ю. В. Заворотня, О.Л.Карпович
ОПТИМ1ЗАЦ1Я Д1АГНОСТИЧНОГО АЛГОРИТМУ У ХВОРИХ НА ДИСГОРМОНАЛЬН1 ГШЕРПЛАЗП МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ ТА ЛЕЙОМ1ОМУ МАТКИ
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра акушерства, гiнекологii та перинатологИ ФПО
(зав. - засл. дiяч науки та технiки Украти, д. мед. н., проф. З.М.Дубоссарська)
Ключовi слова: дисгормональш гтерплазИ молочних залоз, лейомюма матки, дифузна фiброзно-кiстозна мастопатiя, гтерестрогетя Key words: dishormonal hyperplasias of the mammary glandes, leiomyoma of a uterus, diffuse fibro-cystic mastopathy, hyperestrogeny
Резюме. В статье проанализировано состояние молочных желез у 80 женщин с лейомиомой матки, которые не нуждались в оперативном лечении. Проведен сравнительный анализ показателей полного клинико-лабораторного обследования 70 пациенток с лейомиомой матки, у которых была выявлена доброкачественная дисплазия молочных желез, и 10 женщин с лейомиомой матки, у которых патологии молочных желез не определялось. У больных с гиперпластическими процессами молочных желез в сочетании с лейомиомой матки выявлено достоверное повышение уровня эстрадиола в сыворотке крови в лютеиновой фазе менструального цикла при относительной гипопрогестеронемии, что указывало на необходимость включения в комплексное лечение этой группы гинекологических больных гестагенных препаратов. Summary. In the article we analyzed mammary glands (MG) condition of 80 women with leiomyoma of a uterus who did not need surgical treatment. We did comparative analysis of the data of 70 patients with leiomyoma of a uterus with accompanying benign displasia of MG and 10 women with leiomyoma of a uterus without this pathology. Among patients with MG hyperplastic processes we found the proven raise of estradiol level in blood serum in luteine phase of menstrual period with relative hypoprogesteronemia. This pointed to the necessity of including hestagene drugs in the complex treatment of these patients.
Протягом останнього десятирiччя спостерпа-сться значне збшьшення кшькосп онколопчних захворювань молочних залоз - понад 3% на рш [4]. У структурi злояюсних новоутворень у жшок рак молочно! залози (РМЖ) випередив iншi ло-калiзащ! i склав 16% вщ уше! онколопчно! захво-рюваносп [6]. За даними ЮНЕСКО, в наш час РМЖ е одшею з провщних причин смертносп жшок молодого вшу. За прогнозами експерпв Всесвггньо! оргашзацп охорони здоров'я, у свт буде щорiчно виявлятися до 1 млн. нових випад-юв раку молочно! залози [2]. Вщомо, що РМЖ виникае на тлi дифузних пперпластичних проце-сiв у 2-3 рази часпше, а при локалiзованих формах мастопатп - у 25-30 разiв часпше, шж в штактних молочних залозах [3].
Дисгормональш гшерплази молочних залоз (ДГМЗ), що зус^чаються у жшок iз рiзно-маштною гшеколопчною патолопею у 36-95% випадюв, е фоновим процесом для виникнення РМЖ [1]. У хворих iз гшерпластичними проце-сами внутршшх статевих оргашв (ендометрюз, лейомюма матки) частота пперпластичних про-цешв молочних залоз сягае 60-95%. При лейо-
мюмах матки i ендометрюз^ а також при !х пое-днаннi, найчастiше визначають вузловi форми ДГМЗ [7].
За даними багатьох авторiв, часпше мастопа-тiя спостериалась у жшок iз лейомiомою матки (76-87%). До того ж, розвиток лейомюми матки та мастопати е одночасним [5].
У зв'язку з високою частотою поеднання патологи молочних залоз iз патолопею гешталш ви-никла необхiднiсть комплексного ршення ланки наукових i практичних питань дiагностики та ль кування пперпластичних процешв молочних залоз у гшеколопчних хворих, у тому чи^ у хворих на лейомюму матки. Все вищенаведене виз-начило актуальшсть проблеми та необхiднiсть нашого дослiдження щодо оптимiзацil дiагнос-тики i обгрунтування комплексного лiкування хворих iз гiперпластичними процесами молочних залоз та лейомюмою матки.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Для вирiшення поставлених завдань протягом 2002 - 2004 роюв нами проведене клшко-ла-бораторне обстеження 80 жiнок, вiком вщ 30 до 45 рокiв, що проходили курс амбулаторного та
стащонарного обстеження i лiкування з приводу лейомюми матки. Основну дослiджувану групу склали 70 (87,5%) хворих на лейомюму матки, у яких було визначено дисгормональну гшер-плазiю молочних залоз. До контрольно! групи, для сшвставлення отриманих результатiв i визна-чення !х вiрогiдностi, увiйшли 10 (12,5%) хворих на лейомюму матки, у яких шд час обстеження патологи молочних залоз виявлено не було.
Ус хворi тдлягали повному ктшко-лабора-торному обстеженню, що складалося iз загально-клiнiчних дослiджень кровi та сечi, бiохiмiчного дослiдження кровi з визначенням загального бш-ка, бiлiрубiну, креатинiну, концентраци глюкози в кров^ лужно! фосфатази, вмiсту калда i натрiю; радiоiмунологiчного визначення рiвнiв гормонiв у сироватцi кровi (на 5-8 та 21-24 день менструального циклу) - люте!шзуючого гормону (ЛГ), фолшулостимулюючого гормону (ФСГ),
пролактину (Прл), естрадюлу (Ег), прогестерону (Р), тестостерону (Т), тиреотропного гормону
(ТТГ), трийодтирошну (Тз), тироксину (Т4) за допомогою стандартних тест наборiв (Чехiя, Францiя); рентгеномамографп, що виконувалася за загальноприйнятою методикою на мамо-графiчному апаратi (Великобританiя); ультразвукового дослщження молочних залоз та органiв малого тазу з 7 по 12 день менструального циклу на апарат А1ока-630 (Японiя); рентгенологiчного дослщження турецького сiдла; гiстологiчного до-слщження вишкрiбка слизово! оболонки матки, цервшального каналу та матерiалу, отриманого при пункцшнш бюпси молочних залоз, цитоло-гiчного дослiдження видiлень iз сосюв.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Основну дослщжувану групу склали 70 хворих на лейомюму матки, що не потребували хь рурпчного лшування, у яких при об'ективному дослщженш було виявлено дисгормональну п-перплазда молочних залоз.
Щодо характеристики менструально! функци ще! групи хворих слщ зазначити, що у 55 (79%) з них менархе було в межах вшово! норми (12,2 ± 0,8 року), у 15 (21%) хворих тзне менархе мало мюце в 14± 0,4 року. При детальному аналiзi ана-мнестичних даних з'ясувалося, що у 14 (20,8%) хворих порушень менструально! функцi! не було. У решти - 56 (79,2%) хворих - виявлялися рiзнi порушення менструального циклу.
Звертае на себе увагу високий вщсоток жшок, у яких лактацiя була не менш нiж 5 мiсяцiв - 35 (50,4%) жшок. У 5 (7,2%) пащенток рашше були мастити.
У багатьох обстежуваних жшок за даними
анамнезу спостер^алося несприятливе премор-бщне тло, коли у хворих була поеднана екстра-генiтальна патологiя. Частота с^вальност супу-тнiх захворювань у дослщжуваних групах наведена в таблищ 1.
Таблиця 1
Супутня екстрагештальна патолог1я у хворих на лейомюму матки
Групи спостереження, п= 80
Екстрагештальна патолопя основна група, п=70 контрольна група, п=10
Астеноневротичний синдром 43 (60,8%) 4 (40%)
Хротчний гастрит 31 (44,8%) 2 (20%)
Нейроциркуляторна дистон1я 21 (30,4%) 3 (30%)
Диск1нез1я жовчовиввдних шлях1в 15 (21,6%) 1 (10%)
Хрон1чний холецистит 11 (16%) 1 (10%)
Г1пертон1чна хвороба 8 (12%) -
Патолопя щитовидно! залози 6 (8,8%) 1 (10%)
Сечокам'яна хвороба 5 (8%) 1 (10%)
Виразкова хвороба шлунка та 12-пало! кишки 4 (6,4%) -
У структурi гшерпластичних процесiв молочних залоз переважала дифузна фiброзно-кiс-тозна мастопатiя (ФКМ) з наявшстю фiброзу у 46 (65,7%) жшок. З них у 32 (69,9%) ультра-звукова та рентгенолопчна картини вщповщали дифузнiй гшерплази мiжчастково! сполучно! тка-нини. У 14 (30,1%) пащенток ще! групи дифузна ФКМ поеднувалась iз поодинокими юстами рiз-ного дiаметру до 1 см. У 9 (12,9%) хворих було виявлено ФКМ iз перевагою юстозного компоненту. До ще! групи увшшли жiнки, у яких на тлi дифузно! мiжчастково! сполучно! тканини була велика кшьюсть кiст рiзного калiбру, що заля-гають на рiзнiй глибинi вщ шкiрного покрову.
У 6 (8,6 %) хворих виявлено локалiзованi фор-ми мастопати; у 5 (7,2%) - велию кiсти 3-8 см в дiаметрi; фiброаденоми - у 3 (4,3%) пащенток.
При вивченш гематолопчних показникiв у хворих основно! групи було вiрогiдне зниження кшькост еритроцитiв, гемоглобiну, кольорового показника, гематокрита, сироваткового залiза. Змiни були характерш для залiзодефiцитно! ане-мi! легкого ступеня тяжкостi, що потребувало до-даткового призначення препаратiв залiза (тарди-ферон).
Всi бiохiмiчнi показники знаходилися в межах норми. При цьому вiрогiдно! рiзницi мiж основною i контрольною групами не було визначено.
Дослщження показникiв згортувально! систе-
05/ Том X /1
77
ми кровi доводило, що причиною менометрораги у пацieнток основно! дослщжувано! групи не були патолопчш змiни в системi гемостазу.
У 50 (72%) пащенток основно! групи були порушення функцi! яечникiв, що визначалися за тестами функцiонально! дiагностики, якi харак-теризувалися гiперпластичними процесами та недостатнiм секреторним перетворенням ендо-метрiя, ановуляторними менструальними циклами, недостатнютю люте!ново! фази циклу. Ц да-нi свiдчать про абсолютну чи вiдносну гшер-естрогенiю у пащенток основно! групи, що в свою чергу зумовило доцшьнють корекци гормонального тла у дано! категорп хворих. Данi дос-лщження функцi! яечникiв методами функщо-нально! дiагностики наведенi в таблицi 2.
З даних, що ми отримали, видно, що у хворих на лейомюму матки в поеднанш з ДГМЗ рiвень концентращ! ЛГ у фоткутновш та люте!новiй фазi менструального циклу вiрогiдно вищий за нормативш показники i показники контрольно! групи. Даш про вмют у сироватщ кровi ФСГ хо-ча й не виходили за межi нормативних показ-никiв, все ж були вiрогiдно вищими в основнiй груш (фолшулшову та люте!новi фази менструального циклу), шж у контрольнш групi. Рiвень пролактину був в межах норми в обох групах i не мав вiрогiдних вщмшностей.
У таблицi 4 наведенi результати визначення рiвня естрадiолу, прогестерону та тестостерону в сироватщ кровь
Таблиця 2
Характеристика функцн яечникчв за даними метод1в функщонально!
Таблиця 4
Вмкт естрад1олу, прогестерону, тестостерону в сироватщ кров1 (М±т)
дшгностики Гормон Норма Основна Контрольна
Основна група, п= 70 Контрольна група, група, п= 70 група, п= 10
Показник I фаза 25-100 84 ± 16 62 ± 11
п= 10 Е2, нг/мл
Недостатн1сть II фаза 70-220 210 ± 18 172 ± 16
лютешово! фази 29 (41,6%) 2 (20%) I фаза 0,1-1,2 0,5 ± 0,2 0,8 ± 0,2
циклу Р, нг/мл
Ановуляторний цикл 21 (30%) 1 (10%) II фаза I фаза 2,5-29 0,3-3,0 2,6 ± 0,4 1,8 ± 0,2 18,8 ± 0,6 1,2 ± 0,1
Без патологи 20 (28,6%) 6 (60%) Т, нмоль/л II фаза 0,3-3,0 1,6 ± 0,1 1,4 ± 0,3
З метою визначення функци гшоталамо-гшо-фiзарно-яечниково! системи, щитовидно! залози, надниркових залоз нами визначалися рiвнi гор-монiв у сироватщ кровь
Результати дослщження рiвнiв ФСГ, ЛГ, Прл у сироватщ кровi наведенi в таблицi 3.
Таблиця 3
Вмкт гонадотропних гормошв г1поф1зу в
сироватщ кров1
Гормон Норма Основна група, п= 70 Контрольна група, п= 10
I фаза ФСГ, МЕ/л 1-8 4,2 ± 0,6 7,6 ± 0,4
II фаза 1-8 7,2 ± 0,4 5,4 ± 0,6
I фаза ЛГ, МЕ/л 0,5-5,0 5,6 ± 0,4 3,4 ± 0,9
II фаза 0,5-5,0 7,2 ± 0,8 3,2 ± 0,4
I фаза Прл, нг/мл 3,6-13,4 5,6 ± 0,6 4,78 ± 0,3
II фаза 3,6-13,4 7,3 ± 0,8 6,7 ± 0,2
Прим1тка: р < 0,05
Звертае на себе увагу вiрогiднiсть пiдвищення рiвнiв естрадiолу в основнiй групi в люте!новш фазi менструального циклу у ш^внянш з контрольною групою при знижених чи нормальних показниках прогестерону. Показники ж рiвня прогестерону в основнш групi у другiй фазi менструального циклу у порiвняннi з контрольною були вiрогiдно нижними.
Таблиця 5
Вмкт тиреотропного гормону, трийодтирошну та тироксину (М±т)
Гормон
Норма
Основна група, п= 70
Контрольна група, п= 10
Прим1тка: Р < 0,05
ТТГ, МЕ/л 0,15-4,05 2,2 ± 0,2 2,6 ± 0,4
Тз, нмоль/л 1,2-2,8 1,8 ± 0,3 1,6 ± 0,2
Т4, нмоль/л 60-160 86 ± 10 78 ± 12
Прим1тка: р < 0,05
Вмют тестостерону не перевищував норму, проте був вiрогiдно вищим у фолшулшовш фазi
менструального циклу в основнш досл1джуван1и rpyni.
Даш про piBHi в сироватщ KpoBi тиреотроп-ного гормону, трийодтирошну та тироксину на-веденi в таблиц 5.
Показники концентраци в сироватщ кровi го-рмонiв щитовидно! залози не виходили за межi нормативних значень.
ВИСНОВКИ
1. Отримаш данi показали, що у жшок вшом 30-45 рокiв iз лейомюмою матки дисгормональна гiперплазiя молочних залоз спостериаеться у 85,7%.
2. До комплексного обстеження хворих на ле-йомюму матки необхiдно включати ультразву-
кове дослiдження молочних залоз. Рентгенома-мографiю слiд застосовувати з метою диферен-цiйноï дiагностики доброякiсних дисплазш моло-чних залоз.
3. У хворих iз гiперпластичними процесами молочних залоз у поеднанш з лейомiомою матки визначене вiрогiдне пiдвищення рiвня естрадiолу в сироватщ кровi в лютеïновiй фазi менструального циклу при знижених чи нормальних по-казниках прогестерону, що е тдставою для включення до комплексного лiкування цього контингенту гшеколопчних хворих гестагенних препарапв (прожестожель та утрожестан), що сприяють позитивному перебiгу доброякiсних ri-перпластичних процешв у молочних залозах.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Летягин В.П. Мастопатия // Рус. мед. журн. -2000. - Т. 8, №20. - С. 21-23.
2. Пинхосевич Е.Г., Бурдина Л.М., Горячева Л.А. Маммология. - М.: 1996. - 159 с.
3. Практическое руководство по гинекологической эндокринологии / Серов В.Н., Прилепская В.Н., Пшеничникова Т.Я. и др. - М.: 1995. - 414с.
4. Сидоренко Л.Н. Мастопатия. - Л.: Медицина, 1991. - 264 с.
5. Сурдина Л.М. Клинико-рентгенологические особенности заболеваний молочных желез у гинекологических больных репродуктивного возраста с ней-
роэндокринной патологией: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук. - М., 1993. - 52 с.
6. Тихомиров А.Л, . Лубнин Д.М . Местные гормональные препараты в лечении доброкачественных заболеваний молочной железы, сопровождающихся масталгией // Рус. мед. журн. - 2000.- Т. 8, № 18. - С. 15-17.
7. Effects Of Local Administration Of Progesterone on Activity In Human Breast Epithelial Cells / J. Barrat, L. Marpeau, L.Larue et. al.// J. Gynecol. Obstet. Biol. Re-prod. - 1990. - Vol.19.- P. 269-274.
УДК: 616.516-071.1
Т.В. Святенко
ОСОБЛИВОСТ1 КЛ1Н1ЧНИХ ПРОЯВ1В ТА ПЕРЕБ1ГУ ranOBOÏ ТА АТИПОВИХ ФОРМ ЧЕРВОНОГО ПЛОСКОГО ЛИШАЮ
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра шюрних та венеричних хвороб (зав. - д.мед.н., проф. В.П.Федотов)
Ключовi слова: червоний плоский лишай, клшчш особливостi, атиповi форми
Key words: lichen rubber planus, clinical peculiarities, atypic forms
Резюме. В статье рассматриваются клинические особенности различных форм красного плоского лишая (КПЛ) по результатам наблюдения за 214 больными в период с 1999 по 2004 годы. Автором изучались данные анамнеза, давность заболевания, характер течения заболевания, ошибки, встречающиеся при установлении диагноза, особенности дифференциальной диагностики атипичных форм КПЛ. Тщательный последовательный анализ всех данных, касающихся развития болезни, позволил конкретизировать особенности течения и некоторые возможные звенья этиопатогенеза, играющие роль в возникновении красного плоского лишая. Полученные результаты будут способствовать разработке более эффективных методик комплексного лечения. Summary. Clinical peculiarities of various forms of lichen ruber planus
05/ Том X /1
79
