CC BY
5
DOI 10.31718/2077-1096.20.4.72 УДК. 617.73:616.14-002-071 Максимук О.Ю.
ОПТИЧНА КОГЕРЕНТНА ТОМОГРАФ1Я В Д1АГНОСТИЦ1 ГОСТРИХ ПОРУШЕНЬ ВЕНОЗНОГО КРОВООБ1ГУ В С1ТК1ВЦ1 I IX УСКЛАДНЕНЬ
Укра'нська медична стоматологiчна академiя, м. Полтава
Проведено комплексне офтальмолог'чне обстеження хворих з гострими порушеннями венозного кровообгу в атювц з використанням нового, сучасного, безконтактного, високоточного методу д'агностики офтальмолог'чних захворювань - оптичноУ когерентноУ томографУУ. Висвiтлено осо-бливост! оптичноУ когерентноУ томографУУ у хворих з р1'зними типами гострих порушень венозного кровообгу в атшцг Вказан переваги комплексного обстеження таких хворих за допомогою тра-ди^йних офтальмолог'чних методик з використанням бiомiкроофтальмоскопii, фотореестрацУУ картини очного дна за допомогою фундус-камери / флюоресцентноУ ангюграфи, а також оптичноУ когерентноУ томографУУ щодо ранньоУ д'агностики макулярного набряку та його характеристик, виявлення iшемiчних длянок атшки. Нами обстежено 62 хворих з тромбозами вен атшки. Тромбоз вен атшки за iшемiчним типом д'агностований нами у 30 хворих, за не1'шем1'чним - у 32. Сере-днш вк хворих з iшемiчним тромбозом склав 63,5 роки. Початкова гострота зору ураженого ока хворих була низькою: 0,01-0,05 (20 хворих з iшемiчним тромбозом) / 0,05-0,1 (10 хворих з iшемiчним тромбозом) - в залежност/ в'д ураження макулярно'У зони с'тк'тки. На флюоресцентних ангограм-мах хворих з iшемiчним тромбозом центральноУ вени атшки спостергалося значне подовження часу ретинально'У циркуляцй, асиметр'я в контрастуванн глок центральноУ вени атшки; основна ознака iшемiчного тромбозу - обширн!' гпо- та нефлюоресцентн длянки атшки. На п'зн'к фазах рееструвалися гiперфлюоресценцiя диска зорового нерва / макулярно'У длянки атшки. У хворих з iшемiчним типом гострих порушень венозного кровообгу в атшц на оптичнiй когерентнiй томограф'УУ виявлено потовщення атшки в основному за рахунок дифузного / кстовидного макулярного набряку, а також ексудативного в'дшарування нейроептелю. Длянки стоншення атшки на оп-тичнй когерентнiй томографУУ вдповдали зонам каплярноУ неперфузУУ. Середнй вк хворих з не-iшемiчним тромбозом становив 59,2 роки. У хворих з не1'шем1'чним тромбозом спостергалася пор-вняно висока гострота зору. Початкова гострота зору 0,3 / вище виявлена у 23 хворих з нешемч-ним тромбозом; 0,1 - 0,3 - у 5 хворих; менш як 0,1 - у 4 хворих. Однею з головних причин значного зниження зору у таких хворих був макулярний набряк. На флюоресцентних ангограмах хворих з не-iшемiчним тромбозом рееструвалося подовження часу венозноУ перфузн, час контрастування ар-терiй в'дпов'дав нормальних показниш. В артеро-венозну фазу була виявлена гперфлюоресцен-цгя ретинальних венул, екстраваза^я великих судин, розширення каплярiв / венул. Виявлено гiпер-флюоресценцю диска зорового нерва, а також макулярно'У длянки атшки в результатi набряку. Дтянок каплярноУ неперфузУУ значноУ протяжностi / ознак ретинально'У неоваскуляризацУУ у хворих з не1'шем1'чним тромбозом не було. За результатами оптичноУ когерентноУ томографУУ великих для-нок стоншення атшки у хворих з не1'шем1'чним типом тромбозу нами не виявлено. Незначне потовщення макулярно'У длянки без зм/'н архтектонки атшки виявлено нами у 5 хворих з не1'шем1'чним типом тромбозу. Такий п'дх'д певною мiрою прогнозувати перебiг захворювання / призначити в'д-пов'дне лкування з метою профлактики неоваскуляризацУУ атшки та можливого розвитку вто-ринноУ неоваскулярноУ глаукоми.
Ключов1 слова: ставка ока, тромбози вен сггювки, макулярний набряк, 1шем1чн1 дтянки с1тк1вки, оптична когерентна томограф1я. Зв'язок публжацУУ з плановими науково-дослiдними роботами. Домдження проведено у рамках iнiцiатиеноУнауково-до^дноГ роботи кафедри оториноларингологи' з офтальмологiею УМСА: «Розробка дiагностичних критерпе змiн очноУ поверхнi та ганглозного шару атювки при псеедоексфолiатиеному синдромi за даними нтерферометрУУ та оптичноУ когерентноУ томографУУ», № державноУреестрацУУ 0119и102848.
Вступ
Не дивлячись на беззаперечн устхи, досягнут протягом останых рош у дiагностицi та лку-ванн офтальмолопчних захворювань, число ш-валщносп хворих з ураженнями атшки судинно-го ^енезу продовжуе збтьшуватися. Госщ пору-шення венозного кровооб^ в атшц досягають 60 % уах судинних захворювань органа зору.
В останн роки спостер^аеться тенден^я до «омолодження» захворювання, зростання чисе-льност па^енпв не ттьки л^нього, а й молодого працездатного вку. Наслщки гострих порушень венозного кровооб^у в атшщ як правило, призводять до зниження гостроти зору, а таю ускладнення як вторинна глаукома, дегенера^я
атшки - до необоротно'Г слтоти [7, 8, 13].
Порушення кровооб^у в мапстральних суди-нах атшки у 66,4% випадш призводить до ш-валщносп; близько 82 % швал^в потребують медично'' реаб^тацп. Важливим фактом е i те, що у близько 18 % па^етчв протягом 7 рош виявляеться ураження судин атшки парного ока [3, 7, 14].
Це вимагае вщ офтальмолопв постшних по-шуш i негайного впровадження нових сучасних методiв дiагностики i лкування судинних захворювань атшки [1,2,3,4].
Традицшш методики дiагностики гострих порушень венозного кровооб^у в атшц^ таю як бiомiкроофтальмоскопiя, фотореестра^я карти-
ни очного дна за допомогою фундус-камери не дають можливостi отримання зображення з ви-сокою просторовою оптичною роздтьною здат-нiстю. Донедавна методом вибору дiагностики i контролю перебiгу гострих порушень венозного кровообiгу в атмвц була флюоресцентна ангюг-рафiя (ФАГ), за допомогою яко'Г виявляли дтян-ки шемп сiткiвки, а також прояви неоваскуляри-зацп [7, 10].
З впровадженням в ктычну практику оптич-но' когерентно' томографп (ОКТ) - нового, су-часного, безконтактного, високоточного методу -з'явилися можливосл удосконалення дiагности-ки низки захворювань ока на раннiх стадiях, таких як дiабетична ретинопатiя, вкова макулярна дегенерацiя та iншi [5, 12, 16, 17]. Це безпечний метод дiагностики; сканування ока виконуеться невидимими променями, як утворюе люмшес-центний дiод. Суть ОКТ очей полягае у вимiрю-ваннi часу затримки свптового променя, який вщбиваеться вiд тканин ока [5].
Мета дослщження
Вивчення можливостей дiагностики рiзних типiв гострих порушень венозного кровооб^у в сiткiвцi та клiнiчного переб^у захворювання за допомогою сучасних методик, у тому чи^ нового, безконтактного, високоточного методу - оп-тично' когерентно' томографп.
Об'ект i методи дослiдження
Нами обстежено 62 хворих на ro^pi пору-шення венозного кровообiгу в сiткiвцi. Тромбоз центрально' вени с™вки (ЦВС) був у 28 хворих (44%), тромбоз плок - у 34 (55%).
Хворим проводили вiзометрiю, пери- i кампн метрiю, офтальмоскопiю в прямому i зворотньо-му виглядах, офтальмобiомiкроскопiю, тономет-рiю, фотореестрацiю картини очного дна, флюо-ресцентну ангiографiю, оптичну когерентну то-мографiю.
У робот було використано фундус-камеру FF 450 «Carl Zeiss» з цифровою фотокамерою, що дозволяе виконувати вiдеоангiографiчнi дослн дження з можливютю комп'ютерно' обробки ци-фрових фотографiй.
Результати дослщжень та 1х обговорення
У нашому дослiдженнi хворих з iшемiчним i неiшемiчним типами тромбозу було приблизно однаково (30 i 32 хворих вщповщно).
Середнiй вiк хворих з iшемiчним тромбозом склав 63,5 роки. Початкова гострота зору ура-женого ока хворих була низькою: 0,01-0,05 (20 хворих з iшемiчним тромбозом) та 0,05-0,1 (10 хворих) - залежно вщ того, насктьки ураженою була макулярна дтянка атшки. Пщ час офтальмоскоп' у хворих з iшемiчним типом тромбозу виявлялися штраретинальш гемораги, що за-ймали все очне дно; геморагш у формi полум'я були локалiзованi в поверхневих шарах с™вки. Коли обширш крововиливи проривали внутрн
шню пограничну мембрану, з'являлися пререти-нальнi або штрав^реальш гемораги. Множиннi мiкрогеморагN свщчили про ураження глибоких шарiв атшки. Вени сiткiвки були значно розши-ренi, звивистi, переповненi кров'ю, артерюли звуженi; межi зорового нерва у бтьшосп випад-кiв не визначалися внаслщок вираженого набря-ку i перипапiлярних геморагiй. Фiзiологiчна екс-кавацiя на дисковi не визначалася, осктьки була заповнена набряклою тканиною. 1нколи на на-бряклому дисковi виявлялися крововиливи, що переходили на навколишню с™вку. Сiткiвка набрякла, макулярна дтянка не доступна огляду.
На флюоресцентних ангюграмах хворих на iшемiчний тромбоз ЦВС спостерiгалося значне подовження часу ретинальноТ циркуляци, аси-метрiя в контрастуваннi гiлок ЦВС. Основною ознакою iшемiчного тромбозу були обширш ппо-i нефлюоресцентнi дiлянки атшки. На пiзнiх фазах рееструвалися пперфлюроесцен^я диска зорового нерва i макулярноТ дiлянки.
Макулярний набряк на ОКТ характеризувався дифузним потовщенням с™вки у макулярнш дь лянцi, нерiдко з наявнютю кiст (рис. 1). 1з збть-шенням макулярного набряку товщина фовео-лярноТ дiлянки сiткiвки збтьшувалася як за ра-хунок дифузного потовщення сiткiвки, так i появи зон ексудативного вщшарування нейроепiтелiю. Дтянки стоншення сiткiвки за результатами ОКТ вщповщали дiлянкам каптярноТ' неперфузiТ.
Стосовно iшемiчного тромбозу гiлок ЦВС, ку-ди увiйшли переважно тромбози верхньо-скроневоТ гiлки центральноТ вени атшки, то оф-тальмоскопiчно у таких хворих виявлялися зли-внi гемораги за ходом ураженоТ судинноТ аркади, макулярна дтянка нерщко теж була прикрита крововиливами. Ретинальний набряк звичайно займав уражений сегмент, а також макулярну дтянку. За ходом ураженоТ вени подекуди виявлялися дтянки м'якого ексудату. В гостру стадш захворювання мiкроаневризми, як правило, були вщсутшми. В тзнш перюд гостроТ стадiТ в дiлянцi оклюзiТ починали формуватися колатеральн ка-нали, як з'еднували дiлянки зi збереженою пер-фузiею. Найбiльша кiлькiсть колатералей спо-стерiгалася в центральнiй зонi, особливо, коли процес реканалiзацiТ був порушений.
На флюоресцентних ангiограмах очного дна у хворих з iшемiчними тромбозами плок ЦВС виявляли затзнювання контрастування с™вки, подовження часу венозноТ перфузiТ, нерiвномiр-не контрастування вен, зернистють кровотоку. Спостерiгалося також просочування флуоресце-Тну iз венозних плок дистальшше дiлянки тромбозу, виявлялися дтянки неперфузп i накопи-чення барвника в макулк
За результатами ОКТ макулярний набряк у хворих з iшемiчним тромбозом плок ЦВС був переважно дифузним, що супроводжувалося збтьшенням товщини сiткiвки, однак, так само, як i при тромбозi ЦВС, виявлялися кiсти iз збн льшенням товщини фовеолярноТ дiлянки атш-
ки. Виявлено також дтянки ексудативного вщ-шарування нейроепiтелiю. У наших дослщжен-нях, при iшемiчних типах гострих порушень венозного кровообiгу в с™вц^ спостерiгалося зменшення товщини атмвки в iшемiчних дтян-ках. Товщина iшемiзованоТ сiткiвки була на 25% менша, нiж неiшемiзованоТ (р<0,05).
Таким чином, за умов iшемiчного типу гострих порушень венозного кровооб1гу в сгшвц1,
дифузний макулярний набряк за результатами ОКТ нами виявлено на 12 очах, фокальний набряк - на 6 очах, кистоподiбний макулярний набряк - на 7 очах. В 4 випадках нами виявлено вщшарування нейросенсорноТ с™вки. Потов-щення макулярноТ дтянки без змш арх^ектошки сiткiвки виявлено нами лише в одному випадку у випадку тромбозу нижньо-скроневоТ гтки ЦВС.
мфт :и : ■ /1ии
МГ'ЦЧХ. "41. (й и
Рис. 1. Оптична когерентна томография хворого з Шемчним тромбозом ЦВС. Потовщення товщини ставки у макулярнй д/лянц/ за рахунок юстопод1бного набряку.
Рис. 2. Оптична когерентна томограф1я хворого з нешемчним тромбозом гЛки ЦВС. Незначне потовщення товщини атювки за рахунок макулярного набряку з невеликими ¡нтраретинальними юстами.
Середнiй BiK хворих на неiшемiчний тромбоз становив 59,2 роки. У хворих з неiшемiчним тромбозом спостер^алася порiвняно висока гострота зору. Початкова гострота зору 0,3 i вище виявлена у 23 хворих з неiшемiчним тромбозом; 0,1 - 0,3 - у 5 хворих; менша 0,1 - у 4 хворих. Одыею з головних причин значного зниження зору у таких хворих був макулярний набряк. У 12 хворих спостер^алися передвюники у виглядi короткочасного зниження зору, туману, плями перед оком. Офтальмоскошчна картина харак-теризувалася розширенням i звивистютю вае'Г венозноТ системи сiткiвки. розташованi вони були в основному, Уздовж вен атмвки i на пери-ферм виявлялися полiморфнi ретинальнi крово-виливи - вiд дрiбних крапкових до полосатих рн зних розмiрiв. У 7 випадках виявлено набряк диска зорового нерва, у 9 випадках - макулярноТ дтянки с™вки.
На флюоресцентних ангiограмах хворих на неiшемiчний тромбоз рееструвалося подовжен-ня часу венозноТ перфузiТ, час контрастування артерш вiдповiдав нормальним показникам. В артерю-венозну фазу виявлялася пперфлюоре-сценцiя ретинальних венул, екстравазацiя великих судин, розширення капiлярiв i венул. Зустрн чалася гiперфлюоресценцiя диска зорового нерва, макулярноТ дтянки с™вки в результат на-бряку. Дтянок капiлярноТ неперфузiТ значноТ протяжност та ознак ретинальноТ неоваскуляри-зацп у хворих з неiшемiчним тромбозом не було.
Макулярний набряк, за наявност у таких хворих, за даними ОКТ був дифузним (у 5 хворих) або фокальним (у 4 хворих), характеризувався потовщенням с™вки у макулярнш дтянщ в одному випадку - так само з наявнютю кют, як i при iшемiчному тромбозi. В одному випадку нами виявлено вщшарування нейросенсорноТ ат-кiвки. Обширних дiлянок стоншення сiткiвки у хворих з неiшемiчним типом гострих порушень венозного кровообiгу в сiткiвцi нами не виявлено. Потовщення макулярноТ дтянки без змш ар-х^ектошки сiткiвки виявлено нами у 5 хворих з неiшемiчним типом тромбозу.
Отже, на конкретних прикладах ми бачимо дiагностичнi переваги комплексного обстеження хворих з рiзними типами гострих порушень венозного кровооб^у в с™вц з використанням ОКТ. Метод дозволяе здшснювати мошторинг перебiгу захворювання, а застосування його е бтьш безпечним для офтальмологiчних хворих порiвняно з флюоресцентною ангiографiею.
Водночас, не дивлячись на розповсюдження цього нешвазивного методу дослiдження сiткiвки [5, 6] i появу ангiо-ОКТ [16], не можна недооцн нювати роль флюоресцентноТ ангiографiТ з точки зору вибора стратеги i тактики лiкування хворих iз рiзними типами гострих порушень венозного кровооб^у в сiткiвцi. Зокрема, встановлено, що лазерне лкування хворих iз судинними захво-рюваннями атмвки згiдно результатiв тiльки ОКТ призводить до нанесення на атмвку бтьшоТ кн
лькостi лазерних коагулятiв, а при використанн ФАГ лiкування е бтьш вибiрковим i супроводжу-еться меншою кiлькiстю лазерних коагулятiв [10].
Таким чином, ми бачимо, що ОКТ i ФАГ е методом вибору при дiагностицi стану як фовеоля-рноТ дiлянки атювки, так i макулярноТ дiлянки в цтому у хворих iз гострими порушеннями венозного кровообiгу в атшщ що спiвпадае з дослн дженнями низки авторiв стосовно обстеження хворих iз захворюваннями сiткiвки, зокрема, дiа-бетичною макулопатiею [10, 11, 15].
Отже, одшею з головних причин значного зниження зору при будь-якому тип венозноТ оклюзп е макулярний набряк [3, 7, 13]. 1снуе взаемозв'язок мiж зниженням кровотоку в глибо-кому капiлярному сплетши сiткiвки i кiстоподiб-ними порожнинами [13].
Згщно дослiджень, у 18-41% па^ен^в з оклюзiею гiлки ЦВС протягом перших 3-х мюя^в спостер^аеться повне розсмоктування макуляр-ного набряку, однак приблизно у 15% випадюв вш зберiгаеться бiльше року [3, 7]. При нешемн чнiй оклюзи ЦВС макулярний набряк збер^аеть-ся бтьш як 15 мюя^в у 30% випадюв, а при порушены каптярноТ перфузiТ - в 70% випадюв. У 18-41% па^ен^в з оклюзiею гiлки ЦВС протягом перших 3 мюя^в спостерiгаеться повна резорб-цiя макулярного набряку, однак приблизно у 15% випадюв вш зберiгаеться бiльше року [3, 7].
У хворих з дiабетичною макулопатю, за ре-зультатими ОКТ в^^чаеться збiльшення тов-щини фовеа по мiрi зростання вираженостi набряку - вщ дифузного до ускладненого. Водночас при оклюзшних видах набряку спостер^а-еться достовiрне зменшення товщини атювки [17]. За результатами ОКТ при iшемiчнiй маку-лопати товщина сiткiвки в зонi неперфузп значно зменшуеться порiвняно з нормою [10].
Таким чином, можна стверджувати, що на сьогодшшнш день ОКТ i ФАГ, стали методом вибору при мошторингу та дiагностицi стану фо-веоли та макулярноТ дтянки атювки.
Висновки
Обстеження хворих iз гострими порушеннями венозного кровооб^у в сiткiвцi та Тх усклад-неннями - потребуе детального пщходу i крошт-коТ працi. Офтальмоскошчна дiагностика таких хворих не завжди е достатньо iнформативно, особливо за наявност вираженого геморагiчного синдрому. Проведення комплексного офталь-мологiчного обстеження па^етчв iз гострими порушеннями венозного кровооб^у в сiткiвцi з використанням оптичноТ когерентноТ томографп значно удосконалюе дiагностику цього захворювання, робить можливим своечасне виявлення у таких хворих макулярного набряку атювки i його просторових характеристик. Стосовно дiагности-ки iшемiчних змiн сiткiвки, то за результатами ОКТ про Тх наявнють свщчить стоншення сiткiвки у вщповщних дiлянках. Отриманi данi можуть
бути корисн клiнiцистовi у випадках, коли про- 5. ведення швазивно'Г методики ФАГ протипоказа-не, утруднене або неможливе.
Таким чином, комплексне обстеження хворих 6 i3 гострими порушеннями венозного кровообiгу в сiткiвцi за допомогою традицiйних офтальмо- 7 лопчних методик з використанням бiомiкрооф- . тальмоскопп, фотореестраци' картини очного дна 8. за допомогою фундус-камер та флуоресцентно!' 9 ангюграфи', а також ОКТ мае дiагностичнi переваги стосовно ранньо'1 дiагностики макулярного 10 набряку сiткiвки та його характеристик, виявлен-ня iшемiчних дiлянок атквки i Тх протяжностi. Це дозволяе певною мiрою прогнозувати перебiг 11. захворювання i призначити вiдповiдне лкування з метою профiлактики неоваскуляризаци' атмвки i можливого розвитку вторинно'1 неоваскулярно'1 12. глаукоми.
Лiтература
1. Maksymuk OYu. Lazerna koahuliatsiia v likuvanni hostrykh 13. porushen venoznoho krovoobihu v sitkivtsi [Laser coagulation in treatment of acute disorders of venous circulation in the retina]. 14. Ukrainskyi medychnyi almanakh. 2005; 8(1):118-121. (Ukrainian).
2. Mohilevskyi SYu, Petrunia AM, Chui KV. Efektyvnist kombinovanykh metodiv likuvannia makuliarnoho nabriaku vnaslidok okliuzii hilky tsentralnoi veny sitkivky [Efficacy of 15. combined treatment of macular edema as a result of occlusion of the central retinal vein branch]. Arkhiv oftalmolohii Ukrainy. 2016; 4(2):50-54. (Ukrainian).
3. Pasechnykova NV. Lazernoe lechenye pry patolohyy hlaznoho dna [Laser treatment of fundus of the eye-pathology] Kyev: 16. Naukova dumka; 2007. 207 p. (Russian).
4. Rykov SO, Mohilevskyi SYu, Chui KV. Efektyvnist zastosuvannia ranibizumabu dlia likuvannia makuliarnoho nabriaku u khvorykh z trombozamy hilok tsentralnoi veny sitkivky [Effectiveness of the 17. use of ranbizumab for the treatment of macular oedema in patients with retinal central vein thromboses]. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2016; Is2, 3(132):58-61. (Ukrainian).
Реферат
ОПТИЧЕСКАЯ КОГЕРЕНТНАЯ ТОМОГРАФИЯ В ДИАГНОСТИКЕ ОСТРЫХ НАРУШЕНИЙ ВЕНОЗНОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ В СЕТЧАТКЕ И ИХ ОСЛОЖНЕНИЙ Максимук О.Ю.
Ключевые слова: сетчатка глаза, тромбозы вен сетчатки, макулярный отек, ишемические зоны сетчатки, оптическая когерентная томография.
Проведено комплексное офтальмологическое обследование больных с острыми нарушениями венозного кровообращения в сетчатке с использованием нового, современного, бесконтактного, высокоточного метода диагностики офтальмологических заболеваний - оптической когерентной томографии. Освещены особенности оптической когерентной томографии у больных с разными типами острых нарушений венозного кровообращения в сетчатке. Указаны преимущества комплексного обследования таких больных с помощью традиционных офтальмологических методик с использованием биомикроофтальмоскопии, фоторегистрации картины глазного дна с помощью фундус-камеры и флюоресцентной ангиографии, а также оптической когерентной томографии относительно ранней диагностики макулярного отека и его характеристик, обнаружения ишемических зон сетчатки.
Нами обследовали 62 пациента с окклюзиями вен сетчатки. Тромбоз вен сетчатки по ишемическо-му типу диагностирован нами у 30 больных, по неишемическому - у 32.
Средний возраст больных с ишемическим тромбозом составил 63,5 года. Начальная острота зрения пораженного глаза больных была низкой: 0,01-0,05 (20 больных с ишемическим тромбозом) и 0,05-0,1 (10 больных с ишемическим тромбозом) - в зависимости от поражения макулярной зоны сетчатки. На флюоресцентных ангиограммах больных с ишемическим тромбозом центральной вены сетчатки наблюдалось значительное удлинение времени ретинальной циркуляции, асимметрия в контрастировании ветвей центральной вены сетчатки; основной признак ишемического тромбоза - обширные гипо- и нефлюоресцентные участки сетчатки. На поздних фазах регистрировались гиперфлюро-есценция диска зрительного нерва и макулярной области. У больных с ишемическим типом острых нарушений венозного кровообращения в сетчатке на оптической когерентной томографии выявлено утолщение сетчатки в основном за счет диффузного и кистозного макулярного отека, а также экссу-дативного отслоения нейроэпителия. Участки истончения сетчатки на оптической когерентной томо-
Shchuko AH. Optycheskaia koherentnaia tomohrafyia v dyahnostyke hlaznbikh boleznei [Optical coherence tomography in the diagnosis of eye diseases] M: HEOTAR-Media, 2010. 128 p. (Russian).
Al-Sheikh M, Tepelus TC, Nazikyan T, Sadda SV. Repeatability of automated vessel density measurements using optical coherence tomography angiography. Br J Ophthalmol. 2017 Apr;101(4):449-452.
Browning D. J. Retinal vein occlusion. Evidence-based
Management Springer. Science; 2012. 387 p.
Hayreh SS, Zimmerman MB. Fundus changes in branch retinal
vein occlusion. Retina. 2015 May;35(5):1016-27.
Hayreh SS, Zimmerman MB, Podhajsky PA. Retinal vein occlusion
and the optic disk. Retina. 2012 Nov-Dec;32(10):2108-18.
Kozak I, Emam S, Cheng L, Bartsch D, Chhablani J, Freeman W,
Arevalo-Fernando J. Fluorescein angiography versus optical
coherence tomography-guided planning for macular laser
photocoagulation in diabetic macular edema. Retina. 2014
Aug;34(8):1600-5.
Muraoka Y, Tsujikawa A, Yoshimura N. Association between retinal hemorrhagic pattern and macular perfusion status in eyes with acute branch retinal vein occlusion. Scientific Reports. 2016; 6:28554.
Stavrev V. Sivkova N, Koleva-Georgieva D. Quantitative
assessment of foveal avascular zone in patients with early and
intermediate nonexudative age-related macular degeneration
using optical coherence tomography-angiography. Open Journal
of Ophthalmology. 2018 January; 08(03):133-139.
Spaide R.F. Retinal vascular cystoid macular edema: Review and
new theory. Retina. 2016 Oct;36(10):1823-42.
Werther W, Chu L, Holekamp N, Diana V, Do DV, Roman G,
Rubio RG. Myocardial infarction and cerebrovascular accident in
patients with retinal vein occlusion Arch. Ophthalmol. 2011
Mar;129(3):326-31.
Suzuki N, Hirano Y, Yoshida M, Tomiyasu T, Uemura A, Yasukawa T, Ogura Y. Microvascular abnormalities on optical coherence tomography angiography in macular edema associated with branch retinal vein occlusion. Am J Ophthalmol. 2016 Jan;161:126-32.
Tan CS, Lim LW, Chow VS. Chay IW, Tan S, Cheong KX, Tan GT, Sadda SV. Optical coherence tomography angiography evaluation of the parafoveal vasculature and its relationship with ocular factors. Invest Ophthalmol Vis Sci. 2016 Jul 1;57(9):224-34. Krawitz BD, Mo LS, Geyman S, Agemy SA, Scripsema NK, Garcia PM, Chui TY, Rosen RB. Acircularity index and axis ratio of the foveal avascular zone in diabetic eyes and healthy-controls measured by optical coherence tomography angiography. Vision Res. 2017 Oct;139:177-186.
графии отвечали зонам капиллярной неперфузии.
Средний возраст больных с неишемическим тромбозом составлял 59,2 года. У больных с неише-мическим тромбозом наблюдалась сравнительно высокая острота зрения. Начальная острота зрения 0,3 и выше обнаружена у 23 больных с неишемическим тромбозом; 0,1 - 0,3 - у 5 больных; меньше 0,1- у 4 больных. Одной из главных причин значительного снижения зрения у таких больных был ма-кулярный отек. На флюоресцентных ангиограммах больных с неишемическим тромбозом регистрировалось увеличение времени венозной перфузии, время контрастирования артерий отвечало нормальным показателям. В артерио-венозную фазу была выявлена гиперфлюоресценция ретинальных венул, экстравазация крупных сосудов, расширение капилляров и венул. Выявлены гиперфлюоресценция диска зрительного нерва, а также макулярной области сетчатки в результате отека. Участков капиллярной неперфузии значительной протяженности и признаков ретинальной неоваскуляризации у больных с неишемическим тромбозом не было. По результатам оптической когерентной томографии обширных участков истончения сетчатки у больных с неишемическим типом тромбоза нами не обнаружено. Незначительное утолщение макулярной области без изменений архитектоники сетчатки выявлено нами у 5 больных с неишемическим типом тромбоза.
Такой подход в определенной мере прогнозировать течение заболевания и назначить соответствующее лечение с целью профилактики неоваскуляризации сетчатки и возможного развития вторичной неоваскулярной глаукомы.
Summary
OPTICAL COHERENT TOMOGRAPHY IN DIAGNOSIS OF ACUTE DISORDERS OF VENOUS BLOOD CIRCULATION IN THE RETINA AND THEIR COMPLICATIONS Maksymuk O.Ju.
Key words: retina, retinal vein occlusion, macular edema, ischemic areas of the retina, optical coherent tomography.
A comprehensive ophthalmological examination of patients with acute disorders of venous blood circulation in the retina was carried out using a new, modern, non-contact and highly accurate method of diagnosing ophthalmological diseases - optical coherent tomography. The features of optical coherent tomography in patients with different types of acute disorders of venous blood circulation in the retina are described.
Comprehensive examination of such patients using traditional ophthalmological methods, biomicroophthalmoscopy, retinal photography using a fundus camera, fluorescent angiography, optical coherent tomography provides early diagnosis of macular edema and ischemic retinal zones.
We examined 62 patients with retinal vein occlusion. Ischemic type of retinal vein occlusion was diagnosed in 30 patients and non-ischemic type in 32 patients.
The average age of patients with ischemic thrombosis was 63.5 years. The initial visual acuity of the affected eye patients was low: 0.01-0.05 (20 patients with ischemic thrombosis) and 0.05-0.1 (10 patients with ischemic thrombosis) depending on the lesion of the macular retina zone.
On fluorescent angiograms of patients with ischemic retinal central vein thrombosis, there was a considerable elongation of retinal circulation time, asymmetry in contrasting the branches of the retinal central vein. The main sign of ischemic thrombosis was extensive hypo- and non-fluorescence retinal regions. In the later phases, hyperfluorescence of the optic disc and the macular region were recorded.
In patients with ischemic type of acute disorders of venous circulation in the retina, a thickening of the retina is detected on the optical coherent tomography, mainly due to diffuse and cystic macular edema, as well as exudative detachment of the neuroepithelium. Retinal thinning areas on optical coherent tomography responded to areas of capillary neperfusion.
The average age of non-ischemic thrombosis patients was 59.2 years. Non-ischemic thrombosis patients showed relatively high visual acuity. Initial visual acuity of 0.3 and above was found in 23 patients with nonischemic thrombosis; 0.1 - 0.3 - in 5 patients; less than 0.1 - in 4 patients. Macular edema was one of the main reasons for the significant loss of vision in such patients.
On fluorescent angiograms of non-ischemic thrombosis patients, an increase in the time of venous perfusion was recorded, the time of contrasting arteries was in line with normal indicators. In the arterial-venous phase, hyperfluorescence of retinal veins, extraction of large vessels, dilation of capillaries and veins were detected. A hyperfluorescence of the optic disc, the macular region of the retina, has been detected as a result of edema of optic disc and the macular region of the retina. There were no areas of long capillary neperfusion and no signs of retinal neovascularization in non-ischemic thrombosis patients.
We have not found extensive areas of retinal thinning in patients with non-ischemic type of acute disorders of venous circulation in retina on optical coherent tomography. A slight thickening of the macular region with no change in retinal architecture has been detected in 5 patients with non-dischemical type of thrombosis
This approach makes it possible to predict the course of the disease and to prescribe appropriate treatment to prevent the neovascularization of the retina and the possible development of secondary neovascular glaucoma.
