CC BY
56
Таблиця 2.
Прогноз змти показниюв кадрового потенцгалу дирекци тсля оптимгзаци
Показник До оптитзацп Пгсля оптитзацп Абс. змша Вщн. змша, %
Середньоспискова чисельтсть персоналу, прац. 2873 2741 -132 95,41
1нтегральний показник структури, творчо! активносп, руху персоналу та використання робочого часу 0,8220 0,8306 +0,0086 101,05
Продуктивтсть пращ, тис. прив. ткм /люд. 8480 8887,9 +407,9 104,8
Фонд оплати прац^, тис. грн 123948,6 118799,9 -5148,7 95,85
За результатами розрахунюв,
середньоспискова чисельтсть пращвниюв дирекци зменшиться на 132 прац. або на 4,59%, економш фонду оплати пращ складе 5148,7 тис. грн або 4,15%, узагальнюючий показник структури, творчо! активносп, руху персоналу та використання робочого часу незначно зросте (з 0,8220 до 0,8306, за рахунок покращення показниюв вшу, освгги, квал1ф1кац11), а показник продуктивност пращ зросте на 4,8%.
Висновки i перспективи подальших до^джень. В статт розроблено методику ощнки кадрового потенщалу дирекци, яка дозволяе при оптишзащ! персоналу визначити вплив змши його чисельносп на структурт, якiснi та 1нш1 характеристики кадрового потенщалу (вим1рюються за допомогою запропонованого 1нтегрального показника, який базуеться на юнуючш статистичнiй звггаосп 1 позбавлений суб'ектив1зму).
Ця методика може бути використана також на р1вт лiнiйних п1дприемств зал1зничного транспорту i на рiвнi залiзниць, що сприятиме прийняттю бiльш обгрунтованих рiшень в процеа оптишзащ! чисельносп персоналу й недопущенню попршення як1сних, структурних та шших характеристик кадрового потенц1алу.
Перспективами подальших дослщжень е визначення ступетв значущосп кожного з 10-ти показниюв запропонованого iнтегральноro показника
для рiзних щдприемств залiзничного транспорту.
СПИСОК ЛГГЕРАТУРИ
1. Авдеенко В.Н. Производственный потенциал промышленного предприятия [Текст]. / В.Н. Авдеенко, В.А. Котлов. - М.: Экономика, 1988. - 240 с.
2. Джаин И.О. Оценка трудового потенциала [Текст]: монография. / И.О. Джаин. - Сумы: ИТД «Университетская книга», 2002. - 250 с.
3. Методические рекомендации по оценке сложности и качества работы специалистов [Текст]. - М.: Экономика, 1989. - 125 с.
4. Плотникова 1.Л. Удосконалення методики оцшки кадрового потенщалу тдприемств залiзничного транспорту [Текст] / 1.Л. Плетникова // Вюник Хмельницького национального унiверсигету. Еконотчт науки. - 2008. - №4, т. 2. - С. 52 - 56.
5. Бшорус Т. В. Стратепчне управлшня кадровим потенциалом тдприемства [Текст]: монограф1я / Т. В. Бшорус; Держ. податк. адмш. Украши, Нац. акад. держ. податк. служби Украши. - 1рпшь, 2007.-172 с.
6 Новжова М.М. Методологiчне забезпечення системи управлшня трудовим потенциалом промислових тдприемств [Текст]: автореф. дис ... д-ра екон. наук / М. М. Новжова . - Харюв, 2010 . - 36 с.
7. Укрзалiзниця гарантуе: скорочень пращвниюв не буде. - [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ukrinform.ua/ukr/news/ukrzaliznitsya garantue sk orochen pratsivnikiv ne bude 1787360.
Рецензент д.е.н., професор УкрДАЗТ Компангець В.В. Експерт редакцшноИ колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТ Боровик Ю.Т.
УДК 355.58:656.2(477)
ЩОДО ПРОБЛЕМНИХ ПИТАНЬ ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ОБ'СКТШ ЦИВ1ЛЬНОГО ЗАХИСТУ (НА ПРИКЛАД1 ДП «П1ВДЕННА ЗАЛ1ЗНИЦЯ») П1СЛЯ РЕФОРМУВАННЯ ЗАЛ1ЗНИЧНО1 ГАЛУЗ1
Чередниченко О. Ю., к.е.н., доцент (УкрДАЗТ), Чередниченко А. О., астрант (ХНУМГ)
В cmammi розглядаеться суттсть, роль та мгсце об'ектгв цивильного захисту залiзничноi галузг (на прикладг ДП «Пiвденнa зaлiзниця») тсля реформування зaлiзничноi гaлузi. Анaлiзуетьcя icторичний та свтовий доcвiди в цьому напрямку. Надаються рекомендацп щодо доцiльноcтi функцюнування об'ектiв цивыьного захисту
© Чередшченко О.Ю., Чередшченко А.О.
Вкиик економжи транспорту i промисловост № 44, 2013
3ani3HUHHOi галузi в nepiod реформування 3ani3HUHHOi галузi.
Kmwei слова: замзничний транспорт, реформування затзничног галузi, об'екти цивтьного захисту, функцюнування об'екты цивтьного захисту, зал^знична галузь.
ОТНОСИТЕЛЬНО ПРОБЛЕМНЫХ ВОПРОСОВ ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ ОБЪЕКТОВ ГРАЖДАНСКОЙ ЗАЩИТЫ (НА ПРИМЕРЕ ГП «ЮЖНАЯ ЖЕЛЕЗНАЯ ДОРОГА») ПОСЛЕ РЕФОРМИРОВАНИЯ ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНОЙ
ОТРАСЛИ
Чередниченко А. Ю., к.э.н., доцент (УкрГАЖТ), Чередниченко А. А., аспирант (ХНУГХ)
В статье рассматриваются сущность, роль и место обеъктов гражданской обороны (защиты) железнодорожного транспорта (на примере ГП «Южная железная дорога») после реформирования железнодорожного транспорта. Анализируется исторический и мировой опыт. Даються рекомендации функционирования гражданской обороны (защиты) на этапе реформирования транспортной отрасли.
Ключевые слова железнодорожный транспорт, реформирование железнодорожной отрасли, объекты гражданской защиты, функционирование объектов гражданской защиты, железнодорожная отрасль.
ON THE PROBLEMATIC ISSUES OF FUNCTIONING OF OBJECTS OF CIVIL PROTECTION (ON THE EXAMPLE OF THE SE «SOUTH RAILWAYS») AFTER THE REFORM OF THE RAILWAY INDUSTRY
Cherednichenko A., Cand.Econ.Sci., associate Professor (USA of RT)?
Cherednichenko A., post-graduate student (KhNU of ME)
The paper considers the nature, role and place of обеъктов civil defense (defense) of railway transport (by the example of SE «South Railways») after the reform of railway transport. Analyzes the historical and international experience. Give recommendations _ functioning of civil defense (defense) on stage of the reform of the transport sector.
Key words: railway transportation, reform of the railway industry, objects of civil protection, functioning of objects of civil protection, the railway industry.
Постановка проблеми. Залзничний транспорт Укра!ни - одна з важливих базових галузей економши Украни, що забезпечуе И внутршт та зовтшн транспортно-екожмчт зв'язки [1]. Прюртетним напрямом його розвитку на сучасному етап стали iнгеграцшнi процеси, що передбачають створення сприятливих умов для безпечного перевезення товарiв i пасажщив, надання транспортних послуг суб'ектам господарювання, розбудову транспортно! шфраструктури европейського рiвня.
Залiзнична транспорта система загального користування сягае 30,3 тис. км коли. Обслуговування пасажщив здшснюеться на 126 вокзалах, 1684 станщях, 4749 платформах маршрутов примюького сполучення.
Державне тдприемство «ПШвденна затзниця» (ПЗ) мае розгорнуту довжину колш загальною кшьюстю 4084 км. Кшьюсть працюючих, за станом на 01.12.2013р., сягае 44 тис. оаб. За географiчним положенням е транзитною мапстраллю, що з'еднуе схвд з центром, пiвнiччю i п1вднем кра!ни, межуе iз залiзничною мережею РФ та терик^ально проходить через сiм областей Укра!ни з населенням близько 20 млн. оаб (Харювська, Сумська та
Полтавська обласп покриваються затзницею повтстю). В пасажирському сполучент зд1йснюються перевезення на твдень, центр, твтч та транзитт м1жнародт перевезення (в лггнш перюд перевезення пасажир1в сягають 3,4 млн. чолов1к). П1вденною затзницею здшснюеться основт (до 60%) транзитн1 пасажироперевезення в
м1жнародному (м1ждержавному) сполученш з РФ у напрямку П1вдня, АР Крим, кран Кавказу. Територ1ею затзнищ здшснюються перевезення спещальних, небезпечних, розрядних, вшськових вантаж1в. На затзнищ налчуеться значна к1льк1сть об'екпв де в технологичному процеа використовуються небезпечн1, отруйт на вибухонебезпечн1 речовини. Таким чином, ПШвденна затзниця е не тшьки одним 1з найбшьших державних транспортних об'екпв, а i п1дприемством шдвищено! небезпеки.
Серед велико! кшькосп завдань, яю необх1дно розв'язувати транспортникам в сучасних умовах - е проблема модертзащя об'екпв транспортно! шфраструктури, забезпечення умов безпеки пасажир1в та пращвниюв затзничниюв вщповвдно до свгтових стандарлв. В той же час, науково-техтчний прогрес значно збшьшив
Вiсник економжи транспорту i промисловостi № 44, 2013
можливосп виробництва, але прин1с iз собою техногенну та еколопчну небезпеки для людини i навколишнього середовища.
Аналiз остантх до^джень i публтацш. Питання щодо створення та функц1онування об'екпв цившьного захисту на залiзничному транспорт у бшьшосп випадк1в розглянуп на законодавчому рiвнi [1-7]. Серед вчених, що займалися вирiшення проблем функц1онування об'екпв цивiльного захисту на залiзничному транспорт!, слад виокремити I. Юрпольський, Г. 1ль!н, Н. Янченков [8] та ш
Формування цтей статт1 Визначити роль та мiсце об'екпв цившьного захисту залiзнично! галузi (на приклада ДП «ПШвденна залiзниця») п1сля реформування залiзнично! галузi, узагальнити iсторичний досвад, напрацювати рекомендацп щодо функц1онування об'екпв цившьного захисту залiзничноl галузi тсля реформування залiзнично! галузi.
Виклад основного матерiалу. З початком експлуатацп перших залiзничних лiнiй з'явилася необх1дн1сть мати вадповадну iнфраструктуру, в тому числ^ для забезпечення безперебiйного керування залiзницею в особливих умовах (вiйськовi да, техногенн1 авари та катастрофи тощо), тюно сп1впрацювати з державнми органами виконавчо! влади та и шстттутами. Вперше можливiсть дезоргатзацп тилу з'явилася в роки свгтово! вiйни 1914-1918 рр., коли в ходi военних дiй знайшла застосування бойова авiацiя, здатна наносити удари по населених пунктах у тилу противника. Ця обставина викликала необхадтсть оргатзацп захисту великих мют вад ударiв з повпря. Поряд з активними заходами протиповпряно! оборони, здшснювано! вiйськами, до учасп в заходах, покликаних забезпечити захист населення, промислових тдприемств та об'екпв транспортно! iнфраструктури вад нападу з повiтря i швидку лiквiдацiю насладив авiацiйних нальолв, почали залучати населення.
Цивiльна оборона СРСР почала активно розбудовувалася у 1961-1991 рр. минулого сторiччя та представляла собою систему загальнодержавних оборонних заходав, здiйснюваних з метою захисту населення i народного господарства в надзвичайних ситуацiях (НС) мирного i военного часу, щдвищення стiйкостi функцiонування об'екпв народного господарства, а також проведення рятувальних та шших невадкладних робiт (РПНР) при лшвадацп насладив стихiйних лих, аварш (катастроф).
Для оргатзацп робп з лшвадацп насладив стих1йних, лих, аварш (катастроф), забезпечення поспйно! готовносп орган1в управлiння i сил для ведення цих робiт, а також для здiйснення контролю за розробкою i реалiзацiею заходiв для попередження НС у мирний час створюються Державна комiсiя Кабiнету Мiнiстрiв СРСР з НС, комюп з надзвичайних ситуацш (КНС) при радмшах союзних
республш, виконкомах крайових, обласних i мiських Рад народних депутата. Вони працюють пад керiвництвом вадповадних радянських орган1в, вищестоящих КНС, а також урядових (державних) комiсiй, створюваних для розсладування причин i лшвадацп насладив особливо великих аварш (катастроф) або стихшних лих. Робота КНС оргатзуеться у взаемода з органами ЦО, МВС, КДБ, вiйськового командування й оргатзащями державного нагляду i контролю. При них створюеться пост1йний робочий орган на базi штабiв i служб ЦО. Ршення КНС п;д час НС е обов'язковими для виконання всiма органiзацiями i пгдприемствами, розташованими на в!дпов1дн1й територil. Мiнiстерство сполучень СРСР (до складу якого входили i залiзницi на територil Украши) побудувало потужню систему об'ект1в цившьного захисту, яка дозволяла повтстю забезпечити керован1сть залiзничного транспорту в умовах надзвичайного (собливого) перiоду.
В 1992 р. Радянський Союз розпався i Украхнська республiка стала незалежною державою. 3 лютого 1993 р. було прийнято Закон Украши № 2974-12 «Про цившьну оборону Украши», зпдно з яким у крахн1 створювалася державна система орган1в управлiння i засобiв захисту населення в^д насладив НС техногенного, природного й военного характеру. В 1996 р. Указом Президента Украши було утворено МЫстерство Украши з питань НС i у справах захисту населення вад насладив Чорнобильсько! катастрофи. В 1998 р. постановою Кабшету Мiнiстрiв Украши № 1198 затверджено Положення про £дину державну систему запобiгання i реагування на НС техногенного й природного характеру (£ДС НС), яка мала завдання щодо запобiгання i реагування НС мирного часу.
Структура едино! державно! системи (£ДС НС) попередження i реагування на надзвичайт ситуацi! техногенного i природного характеру виглядае наступним чином:
- на региональному рiвнi - Рада мЫс^в Автономно! Республiки Крим, обласн1, Ки!вська та Севастопольська мiськi державн1 адмЫстрацп, уповноважен1 органи з питань надзвичайних ситуацш та цившьного захисту населення Ради мЫс^в Автономно! Республши Крим, обласних, Ки!всько! та Севастопольсько! мюьких державних адмiнiстрацiй;
- на мюцевому рiвнi - районн1 державн1 адштстрацп i виконавчi органи рад, уповноважет органи з питань надзвичайних ситуацш та цившьного захисту населення;
- на об'ектовому рiвm - структурн1 пiдроздiли падприемств, установ та органiзацiй або спещально призначен1 особи з питань надзвичайних ситуацш [4].
До вказаного, третього рiвня £ДС НС належать i пгдприемства 6-ти залiзниць Укра!ни.
Оргатзацшт та правовi основи захисту
Вкник екч>мом1к,и транспорту i промисловостi № 44, 2013
громадян, об'екпв виробничого i соц1ального призначення, довкшля ввд надзвичайних ситуац1й техногенного та природного характеру викладет у Закон Укра!ни «Про захист населения i теригорiй ввд надзвичайних ситуац1й техногенного та природного характеру» та Кодека цившьного захисту Укра!ни.
Головною метою захисту населення i територiй тд час надзвичайних ситуац1й е забезпечення реaлiзaцu державно! полiтики у сферi запобiгаиня i лiквiдацi! !х насладив, зменшення руйнiвних наслвдюв терористичних акпв та военних дiй.
Основними завданнями у сферi захисту населення i теригорiй ввд надзвичайних ситуац1й техногенного та природного характеру е:
- здайснення комплексу заходав щодо запобтання та реагування на надзвичайнi ситуаци техногенного та природного характеру;
- забезпечення готовносп та контролю за станом готовносп до дай i взаемодi! оргаиiв управлiння у цш сферi, сил та засобiв, призначених для запобiгаиня надзвичайних стуацш техногенного та природного характеру i реагування на них [4].
Одним з основних способiв захисту на випадок надзвичайних ситуац1й е укриття населення в захисних спорудах.
Захиснi споруди (ЗС) призначет для захисту людей ввд наслiдкiв аварiй (катастроф), стихшних лих, а також ввд уражаючих факторiв збро! масового знищення та звичайних засобiв нападу, дИ вторинних уражаючих факторiв.
Сховища забезпечують найбшьш надiйний захист людей ввд уражаючих факторш (високих температур, шквдливих газiв у зонах пожеж, вибухонебезпечних, радюактивних i сильнодаючих отруйних речовин, обвалiв та уламк1в зруйнованих будiвель i споруд та iнше), а також збро! масового знищення i звичайних засобiв нападу.
Протирадiацiйнi укриття, в основному, забезпечують захист людей ввд радюактивного зараження, свiтлового опромiнення, а також зменшують даю ударно! хвида i проникно! радiацi!. Крiм того, вони захищають ввд крапельно-рвдинних отруйних речовин i частково ввд хiмiчних та бiологiчних аерозолiв.
На залiзницях Укра!ни роботу щодо захисту в захисних спорудах на випадок надзвичайних стуацш в укриттях прац1вник1в та населення оргаmiзовуе Спец1альна служба, а саш i об'екти вказано! категори знаходяться на балаисi структурних пвдпремств та установ залiзницi (станци, депо, структурних одиниць служби цивiльних споруд).
Так, за станом на 11.11.2013р. на баланс ПШвденно! зaлiзницi (ПЗ) утримуються 66 захисних споруд (51 сховище та 15 протирaдiaцiйних укритпв), бшьшсть з яких, ввдповвдно до Кодексу
цившьного захисту Укра!ни, передбачено для укриття працюючо! змiни пвдприемств i пiдроздiлiв зaлiзницi. Ввдповвдно до закону Укра!ни «Про мобiлiзaцiйну готовнiсть» №3543-Х11 для забезпечення безперебiйного процесу перевезень в особливий перiод на ПЗ утримуеться захищений зaмiський пункт управлшня зaлiзницею [2]. Пигaиня !х подальше функцюнування та ввдповвдного статусу набуло актуальносп в результат aктивiзaцu процесу реформування зaлiзничного транспорту, а саме в ходi формування статутного капталу акцюнерного товариства, що буде створено на бaзi «Укрзaлiзницi» [5].
Так, враховуючи призначення вказаних споруд, вимоги законодавчих i нормативних акпв, щ об'екти не можна вносити до статутного капталу акц1онерного товариства. Ввдповвдно до протоколiв зас1дань Робочо! комюи з реформувaиия зaлiзничного транспорту Укра!ни передбачаеться, що об'екти цивiльного захисту буде включено до Ш-о! категори aктивiв трaиспортно! iнфрaструктури, що унеможливлюе !х передачу приватному iнвестору. На тепершнш час, остаточного рiшення щодо подальшого функцiонувaиня вказаних об'ект1в не прийнято. Бiльшiсть таких об'ект1в в тепершнш час знаходиться на балана служби будiвельно-експлуатац1йних споруд, вагонно!, локомотивно! служб зaлiзницi, як1 в першу чергу будуть aкцiоновaиi та запропоноват приватним iнвесторaм. На вимогу положень «1нструкц1! щодо утримання захисних споруд цившьно! оборони в мирний час» №653 в1д 09.10.2006р. споруди повинт утримуватися на балана щдприемств, зберiгaтися та пiдгримувaтися в робочому стaиi [7]. В той же час, приватному шестору е екожмчно не доц1льним утримувaиня вказано! кaтегорi! об'ект1в.
Ще одним проблемним пигaниям е збереження системi режимних зaходiв на вказаних об'ектах та захисту службово! iнформaцi! щодо порядку i оргaиiзaцi! !х фуmкцiонувaиня. Вказане пигaиня е досить актуальним також саме тсля проведення зaходiв з реоргamiзaцi! гaлузi, коли до службово! шформаци щодо фукцiонувamня вищенаведено! категори об'екп зможуть мати доступ особи, що не входять до кола пращвниюв зaлiзницi.
На думку фах1вщв, для вирiшення вказано! проблеми, в хода реоргатзаци гaлузi об'екти цившьного захисту зaлiзниць треба буде передати до системи об'ект1в iнфрaструктури, що залишаться в держaвнiй власност1 та передбачити кошти на !х утримання в робочому стaиi. Крiм того, виршити пигaиня доступу до них для обслуговування та використання за призначенням зг1дно з вимогами даючих нормaтивiв (як правило вкaзaиi об'екти розташоват п;д виробничими примiщеннями, яки перейдуть до компaиiй iнвесторiв). Також, треба виршити i пигaиня поспно д1ючо!, так звано!, ситеми
Вкиик економiки транспорту i промисловостi № 44, 2013
захисту ввд iнсайдерiв.
Висновки. Реформування залiзничного транспорту передбачае розподш функцiй державного управлшня, що передаються Штстерству транспорту та зв'язку Укра!ни, i господарського управлшня залiзничним транспортом, що передаються господарюючому суб'ектовi -Державн1й акцiонернiй компани «Укра!нськ1 залiзницi», збереження державного контролю за щяльтстю залiзничного транспорту, ввдокремлення у системi залiзничного транспорту природно-монопольного i конкурентного секторiв, здшснення повного розмежування управлiнням
iнфраструктурою i перевезеннями, створення конкурентного середовища на ринку перевезень, ремонтних та шших послуг. Водночас вимагае розробки система заходав з профшактики, попередження та забезпечення захисту працiвникiв, населення i територiй у разi загрози та виникненм надзвичайних ситуацiй як одне з найважливiших завдань держави.
З метою недопущення руйнування системи цившьного захисту працiвникiв та пасажирiв на залiзничному транспорту втрати керованосп залiзницею в надзвичайних ситуацiях, на думку фах1вщв, доцiльно бiльш ретельно опрацювати вказане питания на заоданнях Робочо! комюи з реформування залiзничного транспорту за участю спецiалiстiв Головного управлшня реформування i корпоративного розвитку, Спещального Управлiння «Укрзалiзницi», Державно! служби з надзвичайних ситуацш Укра!ни.
СПИСОК ЛГГЕРАТУРИ
1. Про залiзничний транспорт [Електронний ресурс]: закон Украши: офщ. текст станом на 17 серп. 2012 р. - Режим доступу: zakonl.rada.gov.ua/laws/show/273/96-вр
2. Про мобшзащйну пiдготовку та мобшзащю транспорт [Електронний ресурс]: закон Украши: оф1ц. текст станом на 01 лип. 2013 р. - Режим доступу: zakon4.rada. gov.ua/laws/ show/3543-12
3. Про об'екти тдвищено! небезпеки [Електронний ресурс]: закон Украши: офщ. текст станом на 18 лист. 2012 р. - Режим доступу: zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2245-14
4. Цившьний кодекс Украши [Електронний ресурс]: офщ. текст станом на 11 жовт. 2013 р. - Режим доступу: zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15
5. Про Комплексну програму утвердження Украши як транзитно! держави у 2002-2010 роках [Електронний ресурс]: закон Украши: офщ. текст станом на 07 лют. 2002 р. - Режим доступу: zakon1 .rada.gov.ua/laws/show/3022-14
6. Про схвалення Концепщ! Державно! програми реформування залiзничного транспорту [Електронний ресурс]: розпорядження Кабшету Мiнiстрiв Украши: офщ. текст станом на 27 груд. 2006 р. - Режим доступу: zakon1 .rada.gov.ua/laws/show/651-2006-р
7. 1нструкщя щодо утримання захисних споруд цившьно! оборони у мирний час [Електронний ресурс]: наказ ММстерства Украши з питань надзвичайних ситуащй: оф1ц. текст станом на 30 сч. 2012 р. - Режим доступу: zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1180-06
8. Гражданская оборона на железнодорожном транспорте: учеб. для вузов ж.-д. трансп. [Текст] / И.И. Юрпольский, Г.Т. Ильин, Н.Н. Янченков и др.; Под ред. И.И. Юрпольского. - М.: Транспорт, 1987. - 272 с.
Рецензент д.е.н., професор УкрДАЗТ Компнангець В.В.
Експерт редакцшноИ колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТ Уткгна Ю.М.
УДК 656.2
ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАШ1 БЮДЖЕТНИХ ПАСАЖИРСЬКИХ ЗАЛ1ЗНИЧНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ
Чеховська М. М., к.е.н., доцент (ДЕТУТ)
У cmammi, посилаючись на досвгд авгакомпанш, аргументуеться впровадження на залгзничному транспортг бюджетных пасажирських перевезень. Автор, зважаючи на дгяльтсть тоземних залгзничних компант, дослгджуе перспективи реалгзацп в Украт запропонованоi бгзнес-моделг, адже конкуренця у сферг пасажирських перевезень вимагае вгд перевгзниюв застосування быьш гнучких тарифних платв. Наголошуеться, що першочерговою метою у впровадженнг бюджетних тарифних платв було намагання зменшити збитки вгд пасажирських перевезень. Серед напрямюв зниження вартостг пасажирських залгзничних перевезень виокремлено введення в експлуатацю быьш дешевого рухомого складу, зменшення ргвню комфорту, продаж квитюв через мережу 1нтернет, вгдсуттсть непрофтьних активгв, мгнгмальний штат ствробтниюв тощо. Наголошуеться, що за рахунок зменшення операцшних витрат зменшуеться собгварткть перевезень при одночасному збгльшеннг ктькостг перевезених пасажиргв. Реалгзацгя запропонованоi бгзнес-моделг у здтсненн пасажирських залгзничних перевезень дозволить тдвищити конкурентоспроможтсть залгзничного транспорту, створить додатковг стимули для тдвищення ефективностг
© Чеховська М.М. Вкник економжи транспорту i промисловост № 44, 2013
