CC BY
12
формою крони - бук люовий ф. шрамщальна, дуб звичайний ф. шрамщальна, для надання деревнш групi виразностi та монументальность Дерева необхщно висаджувати на вщстат не менше 3 м вщ архiтектурних елементiв. Таким чином вони захищатимуть залишки бастюшв та стiн вiд вiтру, проте не iзолюва-тимуть вiд зовшшнього простору. Руши будуть помiтнi нав^ь здалеку цим самим привертаючи увагу спостерiгача та створюючи закшчену композицiю.
Лiтература
1. Атаманюк Ю.А., Костюченко Л.Л., Остапенко Я.В. Реконструкция городских зеленых насаждений. - К. : Буд1вельник, 1987. - 240 с.
2. Бондарь Ю.А., Абесинова Н.П., Никитина Е.Н., Сахаров А.Ф. Ландшафтная реконструкция городских садов и парков. - К. : Буд1вельник, 1982. - 60 с.
3. Душанек I. Наш Хуст. Записи по юторп замку та жупи. - Хуст, 2006. - 121 с.
4. Поп Д. Замки Подкарпатской Руси. Хустський замок. - Ужгород, 2006. - 37 с.
УДК 726.52 (477.83) Ст. викл. М.Б. Сидор -Дрогобицький державный
nedazozi4nuU умверситет iM. 1вана Франка
ОБЛАШТУВАННЯ ВНУТР1ШНЬОГО ПРОСТОРУ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПРИДОРОЖН1Х КАПЛИЦЬ ГАЛИЧИНИ
Аналiзуючи арх^ектурну сутшсть придорожньо! каплищ як мало! арх^ектур-но'1 форми сакрального призначення, загальну специфшу формотворення таких об'eктiв, що були збудоваш на галицьких теренах, розглядаючи змiст i характер ix предметно-духовного наповнення, зовшшнього оточення, розкрито варiанти облаш-тування внутрiшнього простору галицьких придорожшх каплиць та традицiйнi пщ-ходи у формуваннi ix навколишнього середовища.
Ключов1 слова: галицька придорожня каплиця, облаштування, внутрiшнiй простiр, навколишне середовище, довкiлля, компоненти, традицп, звича!.
Senior teacher M.B. Sydor - Drohobytch state pedagogical
university named after Ivan Franko
Arrangement of internal space and environment roadside chapels in Galician fields
Analyzing architectural essence of roadside chapel as small architectural form of sacral appointment, the general specificity of process of creation of such objects which have been constructed on Galician fields, considering the maintenance and character of their spiritual filling, an external environment, in article reveal some variants of arrangement of internal space of Galician roadside chapels and traditional approaches in formation of their environment.
Keywords: Galician roadside chapel, arrangement, internal space, environment, components, traditions, customs.
Сакральна арх1тектура завжди була для украшського народу тим життедайним осередком, який надавав прекрасш можливост для прояву таланов, природних мистецьких задатюв людини та, водночас, втшював у соб1 ii почуття, мри, фантази. Як наслщок, украшсью сакральш споруди - церкви, собори, дзвшищ, каплищ, багат розмаггтям свого поземного планування, конструктивного виршення корпушв, надзвичайно дивовижним формотво-
2. Ландшафта архггектура та дизайн - iсторiя i практика
187
ренням дахiв, куполiв, завершень, миловиднiстю наповнення внутршнього середовища i т. iн. Кожен регюн Укра!ни, кожен куточок украшсько! землi мае незчисленну кiлькiсть цього народного багатства.
Однак е на захщних теренах Укра!ни, зокрема на и галицьких землях, такий вид культових споруд, як називають придорожшми каплицями. Цi, не-великi за розмiром, архiтектурнi об'екти сакрального характеру не сповнеш то! монументально! величi i не мають таких пишних шат, як церкви та собо-ри. Проте, можна впевнено ствердити, що !хня краса та цштсть криються у неповторностi, оригiнальностi кожного окремо взятого об'екта. Для кожного галичанина придорожш каплицi - це ще одна форма його релтйного життя, це нагода в особливш формi проявляти свою вiдданiсть Богу, утверджувати християнськ традици тощо.
На сьогодш галицька придорожня каплиця, як арх^ектурне й рель гiйне явище в укра!нському сакральному мистецтвi та мистецтвознавствi за-галом, ще мало дослщжена. Потребують змiстовного вивчення рiзнi сфери цього явища. Це i сама природа придорожньо! каплицi, i поява таких об,ектiв на галицьких землях, й арх^ектурно-конструктивне рiшення корпушв та да-хiв цих споруд, i !х внутрiшне наповнення, облаштування навколишнього середовища i т. ш.
У напрямку дослiдження двох останшх, серед щойно зазначених пози-цiй - обмаль наукових праць. Тут можна назвати лише видання Д. Щерба-ювського мБуковинськi i галицькi дерев,янi церкви, надгробнi i придорожнi хрести, фiгури i каплищ" [1] та Т.М. Лопаткевiчiв "Мала сакральна архггекту-ра на Лемювщиш" [2], у яких зроблено спробу розкрити формотворчi основи галицьких придорожшх каплиць, сутнiсть наповнення !х внутршнього простору, специфiку !хнього розташування у рiзних мiсцевостях. Це й обгрунто-вуе актуальнiсть дослщжувано! проблеми.
Саме поняття "придорожня каплиця" у стислш формi архiтектурного аналiзу - це прос^р i його обмеження. Але з позицш художнього, естетично-го, духовного розгляду, це поеднання набувае ширшого, духовно-естетично-го та художньо-творчого змюту. У такому контекст розумiння зазначеного поняття ми повинш вбачати цiлу низку окремих компоненлв, якi у своему взаемоузгодженому зютавленш творять цiлiсний образ придорожньо! капли-цi. Внутрiшнiй простiр кожно! галицько! придорожньо! каплицi рiзниться розмiрами та формами. В одних випадках таю простори е розраховаш лише як середовища для розмщення предме^в чи об'еклв культу, в iнших - висту-пають у ролi "людиновмютимих" примiщень, якi своею чергою можуть набу-вати справжнiх iнтер,ерiв.
Що стосуеться наповнення внутршнього простору дослщжуваних об,ектiв, то тут, окрiм шдивщуальних бачень майстрами чи замовниками !х цiлiсного образного трактування, можна вивести певнi варiанти його предметно-духовного забезпечення. Найбiльш традицiйним, як, водночас, i най-простiшим таким варiантом, е скульптурна статуя святого - покровителя, заступника. Тут можна побачити образи "Скорботного Христа", Св. Миколая, Св. Онуфрiя, Божо! Матерi (у рiзних iконографiчних композицiях) та ш. У
188
Збiрник науково-техшчних праць
деяких випадках замють одше! фiгури маемо скульптурш композици iз двох осiб - "Божа Мати з Дитям", Св. Йосип з Дитям.
До такого ж простого варiанту предметно-духовного забезпечення внутршнього середовища галицьких придорожшх каплиць будуть належати об,емно-пластичнi зображення "Хреста", об,емнi iконографiчнi композици "Розп'яття", шони з рiзними сюжетами та шше, але лише щось одне i в кшь-костi одного. Дещо складшшим варiантом предметно-духовного забезпечення внутршшх середовищ дослiджуваних каплиць е кшьюсний показник щойно зазначених "об,ектiв культу". Тут в одному примщенш може бути декшька скульптурних статуй покровителiв i заступникiв, певне число шон тощо.
Досить виразним компонентом оргашзаци внутрiшнього простору придорожнiх каплиць, який певною мiрою творить "дух церковного середовища", е кют. Загальний формотворчий принцип такого кiоту полягае у поед-наннi скульптурно! стату! святого або живописно! iкони, багатого рiзьбленим декором !х обрамлення (зазвичай, з присутшстю по обидва боки вщ iкони чи скульптури колон або тляс^в) та невеличкого престолу, на якому це все встановлюеться. У деяких випадках таю зображення святих, з вщповщним !м щойно вказаним обрамленням, встановлеш безпосередньо на мурованому, прилеглому до стши шдвищенш. Мюце розташування розглядуваного компонента в iнтер,ерi - тильний бж примiщення.
Разом з кiотами у таких примщеннях можна побачити скульптурш стату! заступниюв та покровителiв, жони, хрести та iншi культовi реч^ якi розмiщуються на тих же престолах чи шдвищеннях, окремих тумбах або столах, ^м зазначеного, ще й вившуються на стшах. Все це разом узяте стано-вить найбiльш повний варiант предметно-духовного забезпечення галицьких придорожшх каплиць.
Але розглянут тут варiанти не е виражальною формою початкових за-думiв творцiв придорожнiх каплиць. За часи юнування тiе! чи iншо! споруди предметно-духовне забезпечення !! внутрiшнього середовища могло постшно збагачуватися. Тут могли з'являтися новi об'екти культу, приносилися на збе-рiгання рiзнi релшвп iз повалених церков, iнших каплиць. I в якому сташ, виглядi чи кiлькостi ми не побачили б щ компоненти, вони у будь-якому ви-падку вiдiграватимуть своею образшстю та виразнiстю роль того "осередку", який формуе духовний центр галицько! придорожньо! каплицi.
У загальному вирiшеннi прилеглих територiй галицьких придорожшх каплиць важливу роль вiдiгравали св^оглядш уявлення людей, i зокрема т, якi пов'язувалися iз "святiстю" таких мюць, !х магiчнiстю та "життедайними" силами, особливим ставленням до них тощо. Тут, передуЫм, хочемо зосере-дити увагу на значеннi дерев та !х мiсцi у цшсному вирiшеннi навколишньо-го середовища придорожньо! каплищ. Виокремлення такого компонента зу-мовлене таким.
Мiсце розташування цшо! низки дослiджуваних каплиць у гаях та ль сах ("звичаевi" або "обрядовГ такi споруди, що зводилися над струмками, джерелами, криницями тощо) безпосередньо зумовлювало присутнiсть у !х
2. Лаидшафтиа архiтектура та дизайн - iсторiя i практика
189
довкiллi дерев. Це формувало принцип вираження взаемозв'язку старих дох-ристиянських вiрувань, яю, у цьому випадку, е втшеш у ммагiчностiм дерев та води, i нових християнських щей проповщування вiри Христово! та вшанову-вання об'еклв чи предметiв культу.
Приклади такого поеднання звича1в i поглядiв двох рiзних епох духовного розвитку багатьох народiв добре помггш у тому випадку, коли придо-рожня каплиця, що знаходиться у пол^ на узбiччях дорiг, садибних дшянках та iн., е спещально обсаджена деревами. Тут iнодi трапляються рiзнi породи "зеленого" оточення дослщжуваних споруд, але особливого значення люди надавали липам i тополям. У 1хнш велич^ невпинному стремлiннi вгору, "м'якост характеру" та доброму приживанш у будь-якiй мiсцевостi людина вбачала зв'язок iз "всевишнiми" силами добра i благодат^ сприятливе середо-вище для можливого черпання енерги життя та постшного оновлення свое! духовность Розташовувалися, зазвичай, такi дерева по кутах ("вуглах") об'екта, що символiзувало чотири сторони свiту та умовну визначешсть "центру" зазначеного середовища самим мiсцезнаходження споруди, або навколо нього по "колу", утворюючи певний "вшок" ("ланцюг") нерозривно1 едностi споруди та свггу "вищого", "божественного", який посилае через не1 на людей свое заступництво та покрову.
Окрiм зазначеного, присутнiсть дерев навколо придорожшх каплиць мае свое реальне практичне пояснення. Обсаджуючи споруди липами, тополями чи будь-якими шшими "м'якими" породами дерев та кушдв, якi добре поглинають вологу, люди забезпечували сухiсть прилеглих до них територш, зумовлюючи цим самим належш умови зберiгання пiдвалин самих споруд.
Ще одним компонентом навколишнього середовища галицьких придорожшх каплиць е огорожа, яка вщмежовуе вщ довкшля територiю освячених ("святих"), прилеглих до каплиць мюць. Таку функцiю виконують дерев,янi, металевi та навiть бетонш "парканцi". Разом з каплицями на таких особливих мюцях трапляються звичайш великi хрести або рiзного роду ф^ури. Якщо спорудження придорожньо1 каплищ е пов'язане iз "цiлющою" водою (зпдно iз джерелом чи криницею), але сама каплиця е зведена не безпосередньо над ними, то у такому випадку криниця вадграватиме роль окремого компонента навколишнього середовища дослщжуваних об'еклв. Iнодi такi криницi е скла-довими компонентами ансамблю церков та прихрамових каплиць.
1нколи на прилеглш до придорожньо1 каплицi територи можемо поба-чити невеликий дзвш ("дзвiнок"), який прикрiплений до встановлено1 на двох вертикальних стовпцях балки. Така конструкщя може бути накрита маленьким двосхилим дашком. Присутнiсть дзвону пояснюеться тим, що, зпдно з певни-ми традищями, вiдбувалися парафiяльнi походи християн до придорожнiх каплиць i там проводилися Богослужшня з вiдповiдним супроводом дзвонiв.
На загал, можна додати, що у цшсному вирiшеннi як внутрiшнього простору галицьких придорожшх каплиць, так i ix навколишнього середовища, будуть обов'язково проглядатися риси шдивщуальность Це, головним чином, зумовлено суто особистими прагненнями будiвничиx i замовниюв таких об'еклв виокремитися у цьому видi творчостi, зробити свiй вшшр непов-
190
Збiрник науково-технiчних праць
торним, не таким як iншi таю споруди, засвщчуючи цим самим свою вщда-шсть Боговi, бажання Йому служити.
Лггература
1. Щербак1вський Д. Буковинсью 1 галицью дерев'яш церкви, надгробш 1 придорожш хрести, ф1гури 1 каплищ // Укра!нське мистецтво. - Кшв-Прага : Укра!нський гром. вид. фонд, 1926. - 62 с.
2. Лопаткев1ч Т., Лопаткев1ч М. Мала сакральна арх1тектура на Лемювщиш. - Нью-Йорк : Фундащя дослщження Лемкiвщини, 1993. - 490 с.
УДК 551.582.1 Асист. О.Р. Олейнюк - НЛТУ Украти, м. Львiв
ОСОБЛИВОСТ1 М1КРОКЛ1МАТУ ДВОРИК1В СТАРОВИННОÏ
ЧАСТИНИ М1СТА ЛЬВОВА
Вказано на неоднорщнють освiтленостi, температури та вологосп повiтря дво-рикiв старовинно'1 частини Львова, що зумовлено поверховютю навколишшх будин-юв, розмiрами дворикiв, ïx формою та ступенем озеленення.
Ключов1 слова: мшрокшмат, дворики старовинно'1' частини мюта, Львiв.
Assist. O.R. Olejnyuk - NUFWT of Ukraine, L 'viv Features of microclimate of courts of age-old part of city of L'viv
It is specified on heterogeneity of luminosity, temperature and humidity of courts of ancient part of L'viv, which are conditioned by superficiality of surrounding houses, their sizes form and degree of greenery planting.
Keywords: microclimate, courts of ancient part of city, L'viv
Вступ. Особливосл формування мжрокшмату урбашзованих терито-рш зумовлеш геоморфолопчною будовою мюта та околиць, пдромережею, характером забудови, оптичними та ф1зико-х1м1чними властивостями будь вельного матер1алу, транспортною мережею, структурою промислового ви-робництва, особливостями рослинного покриву, особливостями формування "острову тепла", демограф1чно-м1грацшними процесами i проявляються лише в приземному шарi повггря, а з висотою згладжуються [2-4, 6]. Шзнання мшрокшмату двориюв старовинноï частини мюта е шляхом шзнання особли-востей формування в них бютошв та розроблення проекпв ïx фiтомелiорацiï^
Методика виконання po6iT. Дослiдження здiйснювали у двориках старовинноï частини Львова, коротку характеристику яких наведено у табл. 1. Опис точок спостереження виконували за розробленою карткою дос-лщження дворикiв старовинноï частини мiста, що дае змогу виявити особли-востi формування бютошв двориюв. Мшрокшматичш дослiдження та оброб-лення матерiалiв провадили згiдно з вимогами [5-7]. При цьому визначали ос-вiтленiсть у декiлькоx точках дворика люксметром та показниюв за сухим i змоченим термометрами.
Контролем була вщкрита мюцевють на Площд Ринок, 7. Метеопара-метри визначались 18.06.1988 р. на висотi 1 м в термши вiд 12-00 до 1400 год.
2. Ландшафтна аpхiтектуpа та дизайн - iстopiя i практика
191
