Научная статья на тему 'Обґрунтування застосування незнімних ортопедичних конструкцій з біоінертних матеріалів у пацієнтів з інтраоральним галітозом'

Обґрунтування застосування незнімних ортопедичних конструкцій з біоінертних матеріалів у пацієнтів з інтраоральним галітозом Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
61
8
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
НЕЗНіМНі ОРТОПЕДИЧНі КОНСТРУКЦії / БіОіНЕРТНі МАТЕРіАЛИ / ТИТАН / іНТРАОРАЛЬНИЙ ГАЛіТОЗ

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Удод О. А., Глівинська А. О., Центіло В. Г.

В статті наведено результати клінічного обстеження 114 пацієнтів віком 35-55 років з інтраоральним галітозом, що мають у порожнині рота незнімні ортопедичні конструкції, виготовлені за різними технологіями. У ході дослідження 35 пацієнтам було проведено заміну зубних протезів на незнімні суцільнолиті конструкції з титану. Встановлено, що наявність таких конструкцій позитивно впливає на стан гігієни порожнини рота та ясен, сприяє збереженню нормальних показників біоелектричної активності в ротовій порожнині та запобігає розвитку інтраорального галітозу.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Удод О. А., Глівинська А. О., Центіло В. Г.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Обґрунтування застосування незнімних ортопедичних конструкцій з біоінертних матеріалів у пацієнтів з інтраоральним галітозом»

DOI 10.29254/2077-4214-2018-4-2-147-356-359

УДК 616.314-77-008.712

Удод О. А., Гл 'винська А. О., Центло В. Г.

ОБГРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ НЕЗН1МНИХ ОРТОПЕДИЧНИХ КОНСТРУКЦ1Й З Б1О1НЕРТНИХ МАТЕР1АЛ1В У ПАЦ16НТ1В З 1НТРАОРАЛЬНИМ ГАЛ1ТОЗОМ Донецький нацiональний медичний ушверситет (м. Краматорськ)

[email protected]

Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дана робота е фрагментом НДР ка-федри стоматологи № 1 Донецького нацюнального медичного унiверситету «Оптимiзацiя сучасних шд-ходiв до дiагностики, лiкування та реаб^таци паци енлв iз захворюваннями органiв порожнини рота та щелепно-лицевоТ обласп», № державноТ реестрацп 011би004055.

Вступ. В УкраТш, як вщомо, поширенiсть вторинноТ частковоТ аденти серед осiб молодого та середнього вту е достатньо високою [1]. За даними вiтчизняних дослщнимв, дефекти зубних рядiв зустрiчаються майже у 75% дорослого населення кражи [2]. Най-бтьш поширеним видом ортопедичноТ реабЫтацп пацiентiв з щею патологiею е незнiмне протезування. Питома вага незшмних конструкцiй у загальнш кшь-костi всiх зубних протезiв становить вiд 70% до 93% [3]. У 2009-2013 роках частка виготовлених мостопо-дiбних зубних протезiв у мешканцiв м. Донецька та ДонецькоТ областi становила 46,0% i 36,54%, вщпо-вiдно [4].

У той же час, широке застосування незшмних конструкцш викликае низку питань, пов'язаних з1 збiльшенням тривалостi користування ними. Доведено, що навпъ у разi дотримання всiх вимог уже в першi 2-3 роки користування протезами у 25% ви-падшв виникають ускладнення, що вимагають Тх за-мiни [5]. Причину цього явища пояснюють несприят-ливим впливом конструкцшних матерiалiв на органи порожнини рота. Сплави, що використовують для виготовлення каркаав незнiмних протезiв, часто е причиною виникнення явищ гальванозу [6]. Електро-хiмiчна взаемодiя мiж металевих включень й ротовоТ рiдини може провокувати вихiд юшв металiв у по-рожнину рота [7]. Також не викликае сумнiвiв здат-нiсть незнiмних ортопедичних конструкцш слугувати додатковими ретенцiйними нiшами для скупчення зубного нальоту, що може негативно впливати на стан твердих тканин опорних зубiв i пародонта [8,9]. Через виражену адсорбщю бактерш на конструкцш-ному або облицювальному матерiалi може порушу-ватися мтробюценоз порожнини рота з подальшою колошзащею слизовоТ оболонки анаеробними бак-терiями [10]. У результатi анаеробного мтробюло-гiчного розщеплення сiрковмiсних амiнокислот у се-редовищi порожнини рота з'являються летк сiрчистi сполуки - основы одоранти, що формують штрао-ральний галп"оз [11,12]. Разом з тим встановлено, що ортопедичнi конструкци з бюшертного титану не роблять негативного впливу i сприяють збереженню гомеостазу порожнини рота [13].

Мета дослщження: обфунтувати застосування незнiмних ортопедичних конструкцiй з бiоiнертного титану в пащенлв з iнтраоральним галiтозом.

Об'ект i методи дослiдження. Було обстежено 114 пацiентiв (63 жiнки та 51 чоловт) вiком 35-55

рошв, що мали у порожниш рота незшмш ортопедич-Hi конструкци, виготовленi за рiзними технологiями. Критерieм включення була наявшсть штраорально-го галiтозу, критерш виключення - екстраоральний галiтоз. yci пацieнти надали iнформовану згоду. За технолопею виготовлення каркасу незшмноТ ортопедичноТ конструкци пацiентiв роздiлили на двi групи. До 1 групи увшшли 65 осiб (33 жшки i 32 чоловiки) з незшмними мостоподiбними штамповано-паяни-ми конструкцiями, 2 групу сформували з 49 оаб (30 жшок i 19 чолов^в) з незнiмними мостоподiбними суцiльнолитими зубними протезами з кобальтохро-мового i хромонiкелевого сплавiв.

У всiх пащенлв за iндексом Грша-Вермтьйо-на (OHI-S, 1964) оцшювали стан гiгiени порожнини рота, визначали шдекси РМА i кровоточивостi ясен Muhlemann-Cowell (1975) [14]. За допомогою орга-нолептичного методу R. Seemann (2002) виявляли галп"оз [15]. Кiлькiсне оцiнювання летких арчис-тих сполук (ЛСС) у видихуваному повiтрi проводили за допомогою галiметра «Halimeter» (InterScan Corporation, США). Для оцшювання iнтенсивностi ш-траорального галтозу використовували такi критери: показання приладу в iнтервалi 80-120 ppb врахову-вали як норму; концентращя летких сiрчистих сполук у межах 121-160 ppb вщповщала легкому ступеню галiтозу; у межах 161-200 ppb - середньому ступеню, а в разi показань понад 200 ppb гал^оз вважали тяжким [16].

У вах пащенлв за допомогою цифрового по-тенцiометра Pitterling Electronic Gmbh (Germany) у порожниш рота визначали показники бюелектрич-ноТ активностi - рiзницю потенцiалiв, силу струму й електричну провщшсть ротовоТ рiдини [6]. Для ви-мiрювання один електрод накладали на металеву коронку, а для другого обирали одну з найбтьш зво-ложених дшянок слизовоТ оболонки в пщ'язиковш зонi. Процедуру потенцюметри в одного пацiента проводили 3 рази з штервалом мiж вимiрами 90 секунд, потiм розраховували середне значення.

^сля визначення вихщного стану всiм учасникам дослiдження санували порожнину рота та проводили професшну гтену, пiсля чого у 20 пащенлв 1 групи i 15 пацiентiв 2 групи за показаннями та за Тх згодою було проведено замшу зубних протезiв зi сто-матологiчних сплавiв на конструкци з каркасом iз бюшертного матерiалу, зокрема, титану. Пкля протезування цих пацiентiв (35 оаб) включили до 3 групи. Патентам уах груп проводили гтешчне навчання з контрольованим чищенням зубiв та надавали ре-комендаци з вибору засобiв шдивщуальноТ гiгiени порожнини рота. Повторне обстеження проводили через 6 мкящв.

Статистичну обробку отриманих результат проводили з використанням прикладного пакета

комп'ютерних програм «STATISTICA-10.0» й офкно! програми «Microsoft Excel 2008» для Windows 10.

Результати дослщження та Тх обговорення. У результат клiнiчного обстеження пацieнтiв з незшмни-ми ортопедичними конструкцiями для визначення вихщного стану встановлено, що наявшсть незшм-них зубних протезiв впливае на гiгieнiчний стан по-рожнини рота. Так, середне значення шдексу ппени OHI-S в усiх пащенлв iз незнiмними ортопедичними конструкцiями в порожниш рота становило 1,13±0,23 бала, що, загалом, вщповщало задовiльному ппешч-ному стану. Найнижчий рiвень ппени порожнини рота спостерiгали у пащенлв зi штамповано-паяними протезами - 1,29±0,18 бала. У пацiентiв, що мають у порожнинi рота суцiльнолитi протези з кобальтохро-мового i хромошкелевого сплавiв, рiвень гiгiени порожнини рота був кращим, значення шдексу Грша-Вермiльйона становило 0,97±0,12 бала ^зниця не е статистично значущою, р>0,05).

На фонi недостатньо'1 ппени порожнини рота у пащетчв обох груп спостеркали запалення ясен. Середне значення шдексу РМА в обстежених паци енлв становило 66,19±2,31%, при цьому шдекс РМА в оаб 1 групи становив 66,79±2,48%, у пащетчв 2 групи - 65,57±2,18% (р>0,05). Запалення ясен супро-воджувалося кровотечою, середне значення iндексу кровоточивости загалом, у всiх обстежених складало 2,05±0,21 бала, в осiб 1 та 2 груп показники стано-вили, вщповщно, 2,09±0,21 i 2,01±0,23 бала (р>0,05).

Показники гiгiени порожнини рота та стану ясен певною мiрою перекликалися з результатами орга-нолептичного оцiнювання галiтозу й об'ективного галтэметричного дослiдження. Пiд час органолеп-тичного оцiнювання за методом R. Seemann було виявлено, що у 27 пащенлв (41,54%) 1 групи запах з рота вщчувався на вщсташ 10 см, у 35 оаб (53,84%) -на вщсташ 30 см, у 3 пащен^в (4,62%) з поганою гт-еною порожнини рота й наявнiстю штамповано-пая-них протезiв запах вiдчувався на вщсташ 1 метр. У 33 оаб (67,35%) 2 групи ознаки гал^озу вiдчувалися на вiдстанi 10 см, в 16 оаб (32,65%) - на вщсташ 30 см.

Для ктьшсного визначення летких арчистих спо-лук (основного джерела неприемного запаху) було проведено галпюметричне дослщження видиху-ваного повiтря у вах обстежених пaцiентiв. Середне значення концентраци летких сiрчистих сполук в оаб 1 групи склало 163,48±3,44 ppb, в осiб 2 групи - 148,47±3,29 ppb. Гaлiтоз легкого ступеня (концен-трaцiя летких арчастих сполук 121-160 ppb) зарее-стровано у 31 особи (47,69%) 1 групи. У 2 груш таких пащетчв було бтьше - 33 особи (67,35%). Концен-трaцiю ЛСС у межах 161-200 ppb, що вщповщае се-редньому ступеню гал^озу, спостерiгaли у 26 пащен-

Таблиця.

Основш показники гiгieни порожнини рота, iндексiв РМА та кровоточивостi, галггометрм у пацieнтiв з незнiмними ортопедичними

конструкщями пiсля санацп та професшно! гiгieни

^------------ 1 трупа, 2 трупа,

Показник n = 65 n = 49

OHI-S, бали 0,61±0,10 0,57±0,07

PMA, % 21,22±2,13 20,55±1,96

1ндекс кровоточивости бали 0,58±0,14 0,54±0,17

Галiтометрiя, ppb 113,29±3,27 100,83±2,65

tîb (40,0%) 1 групи. У 2 rpyni середнш ступшь гaлiтозу було встановлено у 11 oci6 (22,45%). Концентрацiя летких арчистих сполук понад 200 ppb, що вщпови дае тяжкому ступеню галпюзу, була виявлена у 8 оаб (12,31%) 1 групи i у 5 оаб (10,2%) 2 групи.

Пщ час вивчення бюелектричноУ активност в порожниш рота у пащенлв з незшмними зубними протезами було встановлено, що в оаб 1 групи ви-хщш показники потенцюметри були найвищими та, зокрема, становили: рiзниця потенцiалiв - 123,9±4,1 мВ, сила струму 17,4±1,4 мкА, електропровщшсть ротовоУ рiдини - 19,1±1,1 мкСм. У пащетчв 2 групи показники потенцюметричних вимiрювань були до-ст^рно (р<0,05) нижчими: рiзниця потенцiалiв -96,3±2,4 мВ, сила струму - 9,6±1,1 мкА, електропро-вiднiсть ротовоУ рiдини - 9,8±0,8 мкСм.

Пкля санаци порожнини рота та професшноУ ппе-ни в усiх пащенлв спостерiгали покращення показни-кiв ппени, индекав РМА та кровоточивостi, а також гал^ометрп (табл.).

У подальшому у 35 пацiентiв (20 оаб 1 групи i 15 оаб 2 групи) було проведено замшу зубних протезiв на конструкци з каркасом з титану, з цих пащенлв сформували 3 групу. У 1 грут залишилися 45 оаб, у 2 груш - 34 особи.

Через 6 мкящв у пащенлв уах груп була виявлена негативна динамта показнишв, але рiзного ступеню. У 45 пащенлв 1 групи стан ппени порожнини рота у порiвняннi з таким шсля санаци та професшноУ rirï-ени iстотно погiршився (р<0,05), iндекс ппени OHI-S становив 0,90±0,15 бала. У 34 пащенлв 2 групи змши гiгiенiчного стану були вираженi меншою мiрою (р>0,05), значення гiгiенiчного шдексу у них складало 0,74±0,09 бала. У пащенлв 3 групи гтешчний iндекс OHI-S дорiвнював 0,65±0,11 бала (рис. 1).

Аналопчну тенденцiю спостеркали i щодо дина-мiки шдексу РМА. В обстежених 1 групи значення ш-дексу РМА через 6 мкящв збтьшилося бiльш, шж у 2 рази (р<0,01), цей шдекс у них складав 43,27±1,13%. У пащенлв 2 групи також вщбулися змiни показника, вони були не наслльки вираженими, тим не менш,

Рис. 1. Динам1ка ¡ндексу гшени у пафентчв дослщжуваних груп. Рис. 2. Динам1ка ¡ндексу РМА у пафентчв дослщжуваних груп.

значення шдексу РМА сягнуло 34,29±1,05% (р<0,05). В oci6 3 групи шдекс РМА дорiвнював 22,15±0,72% (рис. 2).

Через 6 мкящв у пащенлв 1 групи з'явилися ознаки кровоточивосл ясен, значення вiдповiдного шдексу достодрно (р<0,05) збiльшилося та станови-ло 1,60±0,27 бала. В оаб 2 групи цей показник також дещо пiдвищився до 0,97±0,18 бала (р<0,05), однак, значення було достодрно (р<0,05) нижчим за такий у пащетчв 1 групи. В оаб 3 групи також шд час об-стеження виявляли легку кровоточив^ь ясен у зон1 штучних коронок, але шдекс кровоточивосл у них був найнижчим - 0,66±0,13 бала.

Органолептична оцшка iнтраорального галiтозу у цей термш дала змогу виявити неприемний запах у 4 пащенлв (8,89%) 1 групи i 2 пащенлв (5,12%) з 2 групи. Слщ зазначити, що у порiвняннi з вихщним станом органолептичнi показники були менш ви-раженими. У 1 груш на вщсташ 10 см неприемний запах визначали в 3 пащетчв (6,67%), на вщсташ 30 см - в 1 особи (2,22%). У 2 груш в 1 патента (2,56%) визначали запах на вщсташ 10 см, в 1 особи (2,56%) - на вщсташ 30 см. В обстежених 3 групи органолеп-тичних ознак галпозу не спостеркали.

Результати кшьмсноТ гал^ометри значно вiдрiз-нялися вщ даних, отриманих за допомогою органо-лептичного методу. Галiтоз легкого ступеня (121-160 ppb) було зареестровано у 12 осiб (26,67%) 1 групи, середне значення галпозу (161-200 ppb) було у 8 оаб (17,78%) 1 групи. У 2 груш легкий ступшь (121160 ppb) - у 7 оаб (20,59%), значення 161-200 ppb були зафтсоваш у 4 пащетчв (11,8%). В уах пащенлв 3 групи результати галпюметричного вимiрювання вiдповiдали нормг

Повторне дослiдження пацiентiв 1 i 2 груп через 6 мкящв динамiку показникiв потенцюметри не ви-явило. Як i ранiше, максимальш значення були заре-естрованi в оаб 1 групи: значення рiзницi потенща-лiв становило 122,43±3,9 мВ, сила струму - 16,96±1,3 мкА, електропровiднiсть ротовоТ рiдини - 19,38±1,1 мкСм. У пацiентiв 2 групи зберкалися також достат-ньо висом показники: рiзниця потенцiалiв складала 95,71±2,7 мВ, сила струму - 9,5±0,87 мкА, електро-провiднiсть ротовоТ рщини - 9,81±0,65 мкСм. Показники потенцюметри в осiб 3 групи були доа^рно нижчими (р<0,05) i вiдповiдaли критерiям норми: рiзниця потенцiaлiв дорiвнювaлa 53,21±1,1 мВ, сила струму - 5,14±0,54 мкА, електропровiднiсть ротовоТ рщини - 5,72±0,46 мкСм.

Висновки. Отримаш результати дослiдження дають обгрунтоваш свiдчення зробити висновок про сприятливий вплив незшмних зубних протезiв з титану на рiвень гтени порожнини рота i ясен. Зами на незнiмних протезiв, виготовлених з шших сплaвiв i за шшими технологiями, на суцiльнолитi з титану сприяе також збереженню нормальних показнимв бюелектричноТ aктивностi в ротовiй порожниш та за-побiгaе розвитку штраорального гaлiтозу.

Перспективи подальших дослiджень. Плануеть-ся подальше клiнiчне дослiдження впливу незшмних ортопедичних конструкцш з бюшертного мaтерiaлу, яким е титан, на ппешчний стан порожнини рота, стан пародонта, показники бюелектричноТ активность Вщдалеш результати таких спостережень дозволять розробити комплекс зaходiв щодо лiкувaння та профiлaктики iнтрaорaльного галтозу.

flrrepaTypa

1. Labunets VA, Denha OV, Labunets OV, Dyeva TV, Lepskyi VV, Lepskyi VV. Zabolevaemost, sostoianye y tendentsyy razvytyia stomatolohycheskoi ortopedycheskoi pomoshchy u lyts molodoho vozrasta hh. Yvano-Frankovska y Ternopolia. Innovatsii v stomatolohii. 2014;2:81-9. [in Russian].

2. Sokolova II, Herman SI, Herman SA. Deiaki pytannia poshyrenosti ta struktury defektiv zubnykh riadiv u naselennia Ukrainy. Ukrainskyi stomatolohichnyi almanakh. 2013;6:116-9. [in Ukrainian].

3. Nidzelskyi MYa, Tsvetkova NV, Yasnohorska SS. Prychyny skorochennia terminiv korystuvannia neznimnymy konstruktsiiamy zubnykh proteziv. Ukrainskyi stomatolohichnyi almanakh. 2015;1:53-6. [in Ukrainian].

4. Apiekunov HYu. Porivnialna otsinka stanu peryimplantatnykh tkanyn pry fiksatsii ortopedychnykh konstruktsii na vnutrishnokistkovykh implantatakh [avtoreferat]. Kyiv; 2015. 26 s. [in Ukrainian].

5. Zynovenko OH. Rezultaty lechenyia zubov pod yskusstvennye koronky v otdalennye sroky. Sovremennaia stomatolohyia. 2012;11:58-61. [in Russian].

6. Tymofeev AA, Ushko NA. Halvanycheskaia patolohyia u bolnykh s opukholiamy y opukholepodobnbimy obrazovanyiamy cheliustei. Sovremennaia stomatolohyia. 2017;1:71-7. [in Russian].

7. Sukhorebskyi Yul, Ersteniuk HM, Ozhohan ZR. Vplyv stomatolohichnykh splaviv na pokaznyky rotovoi ridyny. Halyts. likar. visn. 2008;15(1):56-8. [in Ukrainian].

8. Hordyenko SA, Storozhev VA. Sostoianye tkanei parodonta u stomatolohycheskykh bolnykh pry protezyrovanyy nesemnymy konstruktsyiamy protezov do y posle lechenyia. Problemy bezperervnoi medychnoi osvity ta nauky. 2017;3:53-6. [in Russian].

9. Aradhana Nagarsekar, Ridhima Gaunkar, Meena Aras. Knowledge, attitude, and practice of dental professionals regarding the effect and management of food impaction associated with fixed partial denture prostheses: a survey. J Indian Prosthodont Soc. 2016 Oct-Dec;16(4):372-9. DOI: 10.4103/0972-4052.191286

10. Perepelova TV, Sylenko YuI, Khrebor MV, Shlykova OA, Bobrova NO. Stan mikrobnoho balansu u khvorykh iz halvanozom, yaki korystuiutsia neznimnymy ortopedychnymy konstruktsiiamy. Ukraynskyi stomatolohichnyi almanakh. 2013;2:58-60. [in Ukrainian].

11. Horobets SM, Romanenko YH, Bobkova SA, Dzherelei AA, Kriuchkov DYu, Horobets OV. Faktory ryska razvytyia halytoza (obzor). KTZh. 2017;3:13-8. [in Russian].

12. Zurfluh MA, van Waes HJ, Filippi A. The influence of fixed orthodontic appliances on halitosis. Schweiz Monatsschr Zahnmed. 2013;123(12): 1064-75.

13. Surzhanskij SK, Trofymets EK, Voskresenskaja OJu, Shendrik NN. Osnovnye pokazateli biologicheskoj sovmestimosti titana, primenjaemogo v ortopedicheskoj stomatologii (obzor literatury). Visn. stomatologii. 2012;2:119-21. [in Russian].

14. Hrudianov AY, Zoryna OA. Metody dyahnostyky vospalytelnykh zabolevanyi parodonta: rukovodstvo dlia vrachei. M.: OOO «Medytsynskoe ynformatsyonnoe ahentstvo»; 2009. 112 s. [in Russian].

15. Seemann R. Gestion de l'halitose au cabinet dentaire: Résultats d'un atelier de consensus international. Swiss dental journal. 2014;124(12): 1333-9.

16. Popruzhenko TV. Halytoz. M.: MEDpres-ynform; 2006. 48 s. [in Russian].

ОБГРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ НЕЗН1МНИХ ОРТОПЕДИЧНИХ КОНСТРУКЦ1Й З Б1О1НЕРТНИХ МАТЕР1АЛ1В У ПАЦ16НТ1В З 1НТРАОРАЛЬНИМ ГАЛ1ТОЗОМ

Удод О. А., Гшвинська А. О., Центшо В. Г.

Резюме. В статт наведено результати клiнiчного обстеження 114 пащетчв вiком 35-55 рокiв з штраоральним гaлiтозом, що мають у порожниш рота незнiмнi ортопедичнi конструкций виготовленi за рiзними технологiями. У ходi дослiдження 35 пaцiентaм було проведено замшу зубних протезiв на незшмш суцiльнолитi конструкци з титану. Встановлено, що наявшсть таких конструкцш позитивно впливае на стан ппени порожнини рота та ясен, сприяе збереженню нормальних покaзникiв бюелектрично'| активност в ротовiй порожнинi та запоб^ае розвитку iнтрaорaльного гaлiтозу.

Ключовi слова: незшмш ортопедичнi конструкци, бiоiнертнi мaтерiaли, титан, iнтрaорaльний гaлiтоз.

ОБОСНОВАНИЕ ПРИМЕНЕНИЯ НЕСЪЕМНЫХ ОРТОПЕДИЧЕСКИХ КОНСТРУКЦИЙ ИЗ БИОИНЕРТНЫХ МАТЕРИАЛОВ У ПАЦИЕНТОВ С ИНТРАОРАЛЬНЫМ ГАЛИТОЗОМ

Удод А. А., Гливинская А. О., Центило В. Г.

Резюме. В статье приведены результаты клинического обследования 114 пациентов в возрасте 35-55 лет с интраоральным галитозом, имеющих в полости рта несъемные ортопедические конструкции, изготовленные по различным технологиям. В ходе исследования 35 пациентам была проведена замена зубных протезов на несъемные цельнолитые конструкции из титана. Установлено, что наличие таких конструкций положительно влияет на состояние гигиены полости рта и десен, способствует сохранению нормальных показателей биоэлектрической активности в ротовой полости и предотвращает развитие интраорального галитоза.

Ключевые слова: несъемные ортопедические конструкции, биоинертные материалы, титан, интраораль-ный галитоз.

THE RATIONALE FOR THE USE OF FIXED DENTURES FROM BIOINERT MATERIALS IN PATIENTS WITH INTRAORAL HALITOSIS

Udod О. А., Glivynska А. О., Tsentilo V. G.

Abstract. Ukraine continues to be among the regions characterized by a high prevalence of secondary secondary education among young and middle-aged people. In this case, the most common type of orthopedic rehabilitation of patients with this pathology is fixed dentures. However, their use is a serious interference that changes the biological balance of the oral cavity. It is proved that even in the event of compliance with all requirements, in the first 2-3 years of use of dentures in 25% of cases there are complications. The reason for this phenomenon is due to the adverse effect of structural materials on the organs of the oral cavity. Alloys used to make frames of fixed dentures can cause galvanosic phenomena. Fixed dentures serve as additional retention niches for the accumulation of plaque and contribute to the violation of firm tissue supporting teeth and periodontal disease. Due to the pronounced adsorption of bacteria on the structural or facing material, the condition of the microbiocenosis of the oral cavity with the subsequent colonization of the mucous membrane with anaerobic bacteria can be violated. As a result of anaerobic microbiological cleavage of sulfur-containing amino acids, volatile sulfur compounds, the main odorants that form intraoral halitosis, will appear in the oral cavity of the mouth.

Objective. To substantiate application of fixed dentures from titanium in patients with intraoral halitosis.

Methods and materials. A total of 114 people aged 35-55 years, having fixed dentures in the cavity of the mouth, were examined. There were formed 2 groups: with stamped-soldered dentures and with solid dentures from dental alloys. All patients were sanitized by oral cavity, professional hygiene, anti-inflammatory treatment. In the study, 35 patients (20 persons from the first and 15 persons from the second group) after the complex treatment performed replacing existing dentures for orthopedic titanium constructions. The effectiveness of the treatment was assessed by the dynamics of the indexes of hygiene, PMA, Muhlemann, organoleptic and malometric estimation of halitosis and potentiometric indices.

Results. Analysis of the results of the study showed that the lowest level of hygiene was observed in patients with stamped-soldered dentures - 1.29±0.18 balls. Patients with cobalt-chromic and chromium-nickel alloys in the cavity of the mouth had a higher level of oral hygiene - the value of the Green-Vermillion Index was 0.97 ± 0.12 points. On the background of inadequate oral hygiene in patients of both groups, inflammation of the gum mucosa was observed. The index of PMA in the 1st group was 66.79±2.48%, in the 2nd group - 65.57±2.18%.

It was registered in 47.69% of group 1 patients (31 persons). In the 2 group of such patients there were more - 67.35% (33 persons). The 161-200 ppb halitosis index, corresponding to the average degree of halitosis, was observed in 40.0% of patients in group 1 (26 people). In the 2nd group, the average degree of halitosis was found in 22.45% of cases (11 people). The concentration of volatile sulfur compounds of more than 200 ppb, corresponding to the severe degree of halitosis, was detected in 8 patients (12.31%) from group 1 and 5 persons (10.2%) from group 2.

In the case of replacement of fixed dentures, made of other metals and other technologies, on solid titanium, the normalization of objective parameters is restored, potentiometric indices are restored to normal, and signs of halitosis are not determined.

Key words: fixed dentures, bioinert materials, titanium, intraoral halitosis.

Рецензент - проф. НовЫов В. М.

Стаття наджшла 25.11.2018 року

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.